Софійський собор в Києві. (перша половина 11 ст.)



Дата конвертації31.12.2017
Розмір445 b.



Софійський собор в Києві. (перша половина 11 ст.)

  • Софійський собор в Києві. (перша половина 11 ст.)

  • Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

  • Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036.

  • Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073–1087.

  • Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). 1 пол. 12 ст.

  • Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057.

  • Родина князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.



Софійський собор - всесвітньо відомий пам’ятник історії, архітектури і монументального живопису 1-ої половини 11 століття. Споруджений в період розквіту Київської Русі при княженні Ярослава Мудрого. Назва собору походить від грецького слова «Софія» — «мудрість». Софійській собор був в давнину суспільно-політичним та культурним центром Київської держави. Окрім того тут велося літописання і функціонувала створена Ярославом Мудрим перша в Стародавній Русі бібліотека.

  • Софійський собор - всесвітньо відомий пам’ятник історії, архітектури і монументального живопису 1-ої половини 11 століття. Споруджений в період розквіту Київської Русі при княженні Ярослава Мудрого. Назва собору походить від грецького слова «Софія» — «мудрість». Софійській собор був в давнину суспільно-політичним та культурним центром Київської держави. Окрім того тут велося літописання і функціонувала створена Ярославом Мудрим перша в Стародавній Русі бібліотека.







Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра — одне з найдивовижніших місць світу. Цей древній монастир називають другим Єрусалимом, сприймають з тим же трепетним поклонінням, як і благословенні місця Святої Землі. Його стіни зберігають багату історію української землі. Мирний перебіг життя Лаври переривався суворими випробовуваннями. Міжусобні війни, напади зовнішніх ворогів супроводжувалися пограбуваннями та руйнуваннями монастиря. Та Лавра постійно відроджувалася. Архітектурний ансамбль її впродовж багатовікової історії змінювався кілька разів, та на кінець XVII ст. сформувався остаточно і в цьому вигляді, без суттєвих змін, зберігся до наших днів.

  • Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра — одне з найдивовижніших місць світу. Цей древній монастир називають другим Єрусалимом, сприймають з тим же трепетним поклонінням, як і благословенні місця Святої Землі. Його стіни зберігають багату історію української землі. Мирний перебіг життя Лаври переривався суворими випробовуваннями. Міжусобні війни, напади зовнішніх ворогів супроводжувалися пограбуваннями та руйнуваннями монастиря. Та Лавра постійно відроджувалася. Архітектурний ансамбль її впродовж багатовікової історії змінювався кілька разів, та на кінець XVII ст. сформувався остаточно і в цьому вигляді, без суттєвих змін, зберігся до наших днів.







Унікальною пам'яткою давньоукраїнської портретної графіки є малюнок на другому листі Ізборника 1073 р., де представлено портрет замовника книги князя Святослава Ярославича із сім'єю. Князь зображений у синьому плащі-корзні, отороченому золотою каймою, застебнутому фібулою на правому плечі. На голові у нього княжа півсферична шапка з хутряною опушкою. Княгиня одягнена в довге біле плаття із широкими рукавами, підперезане золотим поясом. На голові — плат. Сини князя у червоному вбранні, також із поясами. Ця мініатюра, виконана у кращих традиціях тодішнього іконопису, подає портретні зображення відповідно до канонів писання святих, що за життя були князями, хоча у даному випадку книжкова мініатюра — портрет світських осіб. Творчі фантазії художника, в якому б жанрі він не працював, у X—XI ст. були обмежені. Тому ці зображення мають умовний характер, їхньою метою було показати християнського високоморального, мудрого, доброго правителя, вірного сина церкви, главу не лише держави, а й сім'ї, чоловіка й батька.

  • Унікальною пам'яткою давньоукраїнської портретної графіки є малюнок на другому листі Ізборника 1073 р., де представлено портрет замовника книги князя Святослава Ярославича із сім'єю. Князь зображений у синьому плащі-корзні, отороченому золотою каймою, застебнутому фібулою на правому плечі. На голові у нього княжа півсферична шапка з хутряною опушкою. Княгиня одягнена в довге біле плаття із широкими рукавами, підперезане золотим поясом. На голові — плат. Сини князя у червоному вбранні, також із поясами. Ця мініатюра, виконана у кращих традиціях тодішнього іконопису, подає портретні зображення відповідно до канонів писання святих, що за життя були князями, хоча у даному випадку книжкова мініатюра — портрет світських осіб. Творчі фантазії художника, в якому б жанрі він не працював, у X—XI ст. були обмежені. Тому ці зображення мають умовний характер, їхньою метою було показати християнського високоморального, мудрого, доброго правителя, вірного сина церкви, главу не лише держави, а й сім'ї, чоловіка й батька.



Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113.

  • Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113.

  • Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст.

  • Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок 12 ст.)

  • Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)

  • Успенський собор у Володимирі. 1161.

  • П’ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст.

  • Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець 12 ст.

  • Вежа в селі Столп'є поблизу Холма. Середина 13 ст.





Безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам'ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна з найшанованіших християнських святинь. "Холмську Богородицю" написано олійними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На іконі зображено Божу Матір, яка тримає на правій руці дитину Ісуса. Першу письмову згадку за "Холмську Богородицю" знаходимо у Галицько-Волинському літописі (події 1259 року). Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмською, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм (нині місто Хелм в Польші). За давньою традицією у свято Різдва Богородиці (21 вересня) – день пошанування Холмської Чудотворної ікони Богородиці.

  • Безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам'ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна з найшанованіших християнських святинь. "Холмську Богородицю" написано олійними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На іконі зображено Божу Матір, яка тримає на правій руці дитину Ісуса. Першу письмову згадку за "Холмську Богородицю" знаходимо у Галицько-Волинському літописі (події 1259 року). Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмською, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм (нині місто Хелм в Польші). За давньою традицією у свято Різдва Богородиці (21 вересня) – день пошанування Холмської Чудотворної ікони Богородиці.



Свенська-Печерська ікона Божої Матері була написана преподобним Аліпієм Печерським. На іконі зображена Божа Матір, що сидить на престолі, на колінах у Неї Богонемовля. Праворуч від трону стоїть преподобний Феодосій, а ліворуч - преподобний Антоній Печерські. До 1288 року вона знаходилася в Києво-Печерському монастирі, де прославилася чудесами, і в 1288 році була перенесена до Брянського Свенського монастиря. Ікона прославилася зціленнями сліпих, заступництвом від ворогів. Свято Свенської ікони Божої Матері було встановлено 16 травня. ----

  • Свенська-Печерська ікона Божої Матері була написана преподобним Аліпієм Печерським. На іконі зображена Божа Матір, що сидить на престолі, на колінах у Неї Богонемовля. Праворуч від трону стоїть преподобний Феодосій, а ліворуч - преподобний Антоній Печерські. До 1288 року вона знаходилася в Києво-Печерському монастирі, де прославилася чудесами, і в 1288 році була перенесена до Брянського Свенського монастиря. Ікона прославилася зціленнями сліпих, заступництвом від ворогів. Свято Свенської ікони Божої Матері було встановлено 16 травня. ----







П'ятницька церква була заснована в кінці ХІІ - на початку ХІІІ ст., і названа на честь Параскеви П'ятниці, яка  вважалася покровителькою торгівлі. Церква відрізняється від всіх відоміх  давньоруських споруд технікою кладки стін. Сучасний вигляд храму – реконструкція його в первісних формах. Церква мала два входи: через один заходили чоловіки, через другий — жінки. Храм зазнав чимало руйнувань і перебудов, але був відновлений у 1962 р. З 1972 і до 1989 в приміщенні церкви діяв музей "Слово о полку Ігоревім".

  • П'ятницька церква була заснована в кінці ХІІ - на початку ХІІІ ст., і названа на честь Параскеви П'ятниці, яка  вважалася покровителькою торгівлі. Церква відрізняється від всіх відоміх  давньоруських споруд технікою кладки стін. Сучасний вигляд храму – реконструкція його в первісних формах. Церква мала два входи: через один заходили чоловіки, через другий — жінки. Храм зазнав чимало руйнувань і перебудов, але був відновлений у 1962 р. З 1972 і до 1989 в приміщенні церкви діяв музей "Слово о полку Ігоревім".







Вірменський собор у Львові. 1363.

  • Вірменський собор у Львові. 1363.

  • Верхній замок у Луцьку. 2 пол. 14 ст.

  • Кам’янець-Подільська фортеця

  • Хотинська фортеця

  • Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях.

  • Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях.



Вірменський кафедральний собор Успення Пресвятої Богородиці будувався з 1356 по 1363 рік за проектом архітектора Дорка з Кафи. За зразок було взято знамениту Вірменську катедру в Ані. У наступні століття церкву неодноразово перебудовували, додаючи нові архітектурні елементи, однак церква і надалі зберігає відчутні сельджуцькі та перські впливи. Покрівлю було зроблено з тесаних кам’яних плит, що є донині під бляшаним дахом. Купол, над яким здіймається дванадцятигранний барабан має ребра викладені з опалених глиняних горщиків, для покращення акустики храму. Фасад прикрашає витончена різьба навколо вікон і на фризі, та ренесансні сліпі арки. Храм будувався на кошти вірменських купців. Це є одна з найстаріших будівель Львова, яка збереглася до наших днів.

  • Вірменський кафедральний собор Успення Пресвятої Богородиці будувався з 1356 по 1363 рік за проектом архітектора Дорка з Кафи. За зразок було взято знамениту Вірменську катедру в Ані. У наступні століття церкву неодноразово перебудовували, додаючи нові архітектурні елементи, однак церква і надалі зберігає відчутні сельджуцькі та перські впливи. Покрівлю було зроблено з тесаних кам’яних плит, що є донині під бляшаним дахом. Купол, над яким здіймається дванадцятигранний барабан має ребра викладені з опалених глиняних горщиків, для покращення акустики храму. Фасад прикрашає витончена різьба навколо вікон і на фризі, та ренесансні сліпі арки. Храм будувався на кошти вірменських купців. Це є одна з найстаріших будівель Львова, яка збереглася до наших днів.





Кам’янець-Подільська фортеця є символом та своєрідною візиткою міста Камянець-Подільськ, що знаходиться в Хмельницькій області. Могутня твердиня, яка була заснована наприкінці ХІІ ст., складається з двох частин: Старої фортеці та Нової фортеці. Її вважають однією із найнеприступніших оборонних споруд України, адже вона побудована на високому березі річки Смотрич. Унікальність Кам'янець-Подільської фортеці полягає у неперевершеному поєднанні ландшафту з створеною неприступною фортифікаційною системою, що не має аналогів у Європі. Сьогодні замок має статус Державного історико-культурного заповідника, який відвідують не тільки жителі України, а й іноземці.

  • Кам’янець-Подільська фортеця є символом та своєрідною візиткою міста Камянець-Подільськ, що знаходиться в Хмельницькій області. Могутня твердиня, яка була заснована наприкінці ХІІ ст., складається з двох частин: Старої фортеці та Нової фортеці. Її вважають однією із найнеприступніших оборонних споруд України, адже вона побудована на високому березі річки Смотрич. Унікальність Кам'янець-Подільської фортеці полягає у неперевершеному поєднанні ландшафту з створеною неприступною фортифікаційною системою, що не має аналогів у Європі. Сьогодні замок має статус Державного історико-культурного заповідника, який відвідують не тільки жителі України, а й іноземці.







Ікона Богородиці з пророками – одна з найстаріших в Україні. На ній зображена Марія з Ісусом в оточенні апостолів. Ісус правою рукою благословляє віруючих: два складені пальці означають дві природи Христа – Божу і людську, три пальці вказують на Пресвяту Трійцю. Пальці складені так, що утворюють коло – символ вічності. У лівій руці Ісус тримає згорнутий білий сувій Святого Письма, бо Він прийшов нас учити. Богоматір підтримує Дитя, її права рука піднята у заступницькому і водночас вказівному жесті, що вказує на Ісуса, як Дорогу життя. Богородиця не дивиться на Дитя, бо це не звичайне дитя, а сам Бог, а Бога ніхто і ніколи не бачив. Фігура Христа, хоч маленька, але від нього йде сила, він є повновладний. Одяг Ісуса Христа білий, це колір чистоти. На Марії — багряно-фіолетовий плащ — ознака королівської влади, Богородиця має титул цариці.

  • Ікона Богородиці з пророками – одна з найстаріших в Україні. На ній зображена Марія з Ісусом в оточенні апостолів. Ісус правою рукою благословляє віруючих: два складені пальці означають дві природи Христа – Божу і людську, три пальці вказують на Пресвяту Трійцю. Пальці складені так, що утворюють коло – символ вічності. У лівій руці Ісус тримає згорнутий білий сувій Святого Письма, бо Він прийшов нас учити. Богоматір підтримує Дитя, її права рука піднята у заступницькому і водночас вказівному жесті, що вказує на Ісуса, як Дорогу життя. Богородиця не дивиться на Дитя, бо це не звичайне дитя, а сам Бог, а Бога ніхто і ніколи не бачив. Фігура Христа, хоч маленька, але від нього йде сила, він є повновладний. Одяг Ісуса Христа білий, це колір чистоти. На Марії — багряно-фіолетовий плащ — ознака королівської влади, Богородиця має титул цариці.



Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича. 1547.

  • Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича. 1547.

  • Мініатюри Пересопницького Євангелія. Між 1556–1561.

  • Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі

  • Успенська церква та вежа Корнякта у Львові.

  • Будинок Корнякта у Львові

  • Меджибізький замок

  • Острозький замок

  • Гравюра із зображенням Євангеліста Луки з львівського «Апостола». 1574.



Ікона Успіння Пресвятої Богородиці - одна з найдавніших ікон у Православній Церкві. На Богородичних іконах «успіння» є пробудженням у Царстві Божому. Душу Богородиці беруть руки Христа: «Душі праведних у руці Божій» (Муд. 3, 1). Христос тримає в руці душу своєї Матері з такою ж ніжністю, з якою Вона тримала на руках воплоченого Бога у подобі Дитяти. Лице Богородиці у хвилину смерті виражає спокій, її очі закриті, руки складені на грудях. Дивною може здаватися сцена, яку зображають перед труною: якийсь єврей хоче торкнутися Богородиці руками, але ангел без вагань відрубує їх мечем. Таким буквальним способом легенда виражає сувору настанову: забороняється наближатися до тайн потойбічного життя з тою ж цікавістю і з тими ж методами пізнання, які застосовуються до світових явищ.

  • Ікона Успіння Пресвятої Богородиці - одна з найдавніших ікон у Православній Церкві. На Богородичних іконах «успіння» є пробудженням у Царстві Божому. Душу Богородиці беруть руки Христа: «Душі праведних у руці Божій» (Муд. 3, 1). Христос тримає в руці душу своєї Матері з такою ж ніжністю, з якою Вона тримала на руках воплоченого Бога у подобі Дитяти. Лице Богородиці у хвилину смерті виражає спокій, її очі закриті, руки складені на грудях. Дивною може здаватися сцена, яку зображають перед труною: якийсь єврей хоче торкнутися Богородиці руками, але ангел без вагань відрубує їх мечем. Таким буквальним способом легенда виражає сувору настанову: забороняється наближатися до тайн потойбічного життя з тою ж цікавістю і з тими ж методами пізнання, які застосовуються до світових явищ.







Вежа Корнякта є однією з найкрасивіших споруд Європи. Найвища на той час в Україні вежа зведена за проектом відомого у Львові будівничого італійця Петра Барбона на засоби львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта. В будівництві, що тривало з 1572 по 1578, взяв участь також Павло Римлянин. Вежа побудована як дзвіниця Успенської церкви, виконувала роль оборонної вежі під час облоги і дозорного пункту пожежної варти. Вежа-дзвіниця квадратна у плані, побудована в стилі Відродження (Ренесансу). Незадовго до завершення будівництва на вежі підвісили найбільший на той час в Галичині дзвін діаметром у два метри, який був названий "Кирилом". Вежа була пошкоджена під час великої пожежі 1616 року (повністю розтопився її олов'яно-свинцевий дах). Пізніше під час воєн та пожеж наступних сторіч вежа декілька разів часково руйнувалась, відбудовувалась та перебудовувалась. До наших днів вежа дійшла у тому стані, коли вона була відновлена під час реставрації у 1780-их.

  • Вежа Корнякта є однією з найкрасивіших споруд Європи. Найвища на той час в Україні вежа зведена за проектом відомого у Львові будівничого італійця Петра Барбона на засоби львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта. В будівництві, що тривало з 1572 по 1578, взяв участь також Павло Римлянин. Вежа побудована як дзвіниця Успенської церкви, виконувала роль оборонної вежі під час облоги і дозорного пункту пожежної варти. Вежа-дзвіниця квадратна у плані, побудована в стилі Відродження (Ренесансу). Незадовго до завершення будівництва на вежі підвісили найбільший на той час в Галичині дзвін діаметром у два метри, який був названий "Кирилом". Вежа була пошкоджена під час великої пожежі 1616 року (повністю розтопився її олов'яно-свинцевий дах). Пізніше під час воєн та пожеж наступних сторіч вежа декілька разів часково руйнувалась, відбудовувалась та перебудовувалась. До наших днів вежа дійшла у тому стані, коли вона була відновлена під час реставрації у 1780-их.



Дім Корнякта у Львові – один з найкращих прикладів житлової ренесансної архітектури. Будинок розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, в лінійній забудові східного боку ринкової площі. Будівля побудована у 1580 р. для багатого грецького купця Константина Корнякта на фундаментах двох давніх ґотичних кам'яниць. На увагу заслуговують так звані королівські зали, прикрашені ліпними стелями та стінами, давніми дзеркалами, шпалерами, мармуровими камінами, художнім паркетом з цінних порід дерев. Збереглися також різьблені білокам'яні портали. Незважаючи на численні перебудови та реставрації, пам'ятка вражає своєю імпозантністю.

  • Дім Корнякта у Львові – один з найкращих прикладів житлової ренесансної архітектури. Будинок розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, в лінійній забудові східного боку ринкової площі. Будівля побудована у 1580 р. для багатого грецького купця Константина Корнякта на фундаментах двох давніх ґотичних кам'яниць. На увагу заслуговують так звані королівські зали, прикрашені ліпними стелями та стінами, давніми дзеркалами, шпалерами, мармуровими камінами, художнім паркетом з цінних порід дерев. Збереглися також різьблені білокам'яні портали. Незважаючи на численні перебудови та реставрації, пам'ятка вражає своєю імпозантністю.





Острозький замок - унікальний фортифікаційний ансамбль Волині. Він був побудований на вершині невисокого пагорба за наказом князя Данила Острозького і згодом став резиденцією родини Острозьких. Розташування замку було досить вдалим – дві сторони споруди виходили на високий крутий схил, а інші дві відділялись від міста ровами. Нинішній замковий комплекс споруд складався впродовж XIV—XIX ст. Сьогодні у ансамблі замку  збережені Вежа Мурована (XIV століття), Кругла башта (XVI століття), Богоявленський собор (XV-XVI століття), надбрамна дзвіниця (1905) і фрагменти стін.

  • Острозький замок - унікальний фортифікаційний ансамбль Волині. Він був побудований на вершині невисокого пагорба за наказом князя Данила Острозького і згодом став резиденцією родини Острозьких. Розташування замку було досить вдалим – дві сторони споруди виходили на високий крутий схил, а інші дві відділялись від міста ровами. Нинішній замковий комплекс споруд складався впродовж XIV—XIX ст. Сьогодні у ансамблі замку  збережені Вежа Мурована (XIV століття), Кругла башта (XVI століття), Богоявленський собор (XV-XVI століття), надбрамна дзвіниця (1905) і фрагменти стін.





Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові.

  • Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові.

  • Ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного.

  • Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630–1640-і.

  • Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога

  • Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622.

  • Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622.



В Успенській церкві у Львові збереглися пам'ятки мистецтва XVII–XVIII ст. Найцінніші з них — ікони страсного циклу, які залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630—1638, виконаного львівськими митцями Федором Сеньковичем та Миколою Петрахновичем. З двадцяти ікон чотирнадцять належать пензлю Миколи Петрахновича, а решта походять з другої половини XVIII ст. 

  • В Успенській церкві у Львові збереглися пам'ятки мистецтва XVII–XVIII ст. Найцінніші з них — ікони страсного циклу, які залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630—1638, виконаного львівськими митцями Федором Сеньковичем та Миколою Петрахновичем. З двадцяти ікон чотирнадцять належать пензлю Миколи Петрахновича, а решта походять з другої половини XVIII ст. 





Підгорецький замок один найкращих в Європі зразок поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Разом з замками Олеська, Золочева та Свіржа входить до так званої Золотої підкови України. Побудований за проектом відомого архітектора Андре дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок-палац є унікальною пам'яткою XVII ст., в якій яскраво віддзеркалюється завершальний етап еволюції оборонних споруд, формування на їх основі розкішних маєтків-палаців.

  • Підгорецький замок один найкращих в Європі зразок поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Разом з замками Олеська, Золочева та Свіржа входить до так званої Золотої підкови України. Побудований за проектом відомого архітектора Андре дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок-палац є унікальною пам'яткою XVII ст., в якій яскраво віддзеркалюється завершальний етап еволюції оборонних споруд, формування на їх основі розкішних маєтків-палаців.



 Свято-Троїцький монастир – заснований князями Острозькими у XV ст., які спорудили тут церкву та укріплення. Межиріцький монастир-фортеця протягом кількох століть відігравав важливу роль у політичному та культурному житті Волині. За переказами, Межиріцька фортеця була з`єднана підземним ходом з оборонними укріпленнями та замком Острога. У 1606 р. Януш Острозький, зрадивши православ'я, передав Троїцький храм католицьким ченцям, побудував для них житлові приміщення та оточив монастир фортецею. Так сформувався теперішній вигляд однієї з найкращих в Україні обителей.

  •  Свято-Троїцький монастир – заснований князями Острозькими у XV ст., які спорудили тут церкву та укріплення. Межиріцький монастир-фортеця протягом кількох століть відігравав важливу роль у політичному та культурному житті Волині. За переказами, Межиріцька фортеця була з`єднана підземним ходом з оборонними укріпленнями та замком Острога. У 1606 р. Януш Острозький, зрадивши православ'я, передав Троїцький храм католицьким ченцям, побудував для них житлові приміщення та оточив монастир фортецею. Так сформувався теперішній вигляд однієї з найкращих в Україні обителей.





Петро Конашевич-Сагайдачий є найвідомішим і найславетнішим гетьманом Війська Запорізького до часів Богдана Хмельницького. Гетьманування Петра Сагайдачного стало цілою епохою в історії українського козацтва. Він реформує козацьке військо, на базі окремих загонів організовує регулярне військо з суворою дисципліною, розробляє стратегію та тактику антитурецької боротьби. Окрім цього, Сагайдачний був непересічним політиком та дипломатом, який дивився на роки вперед та вибудовував як в межах України так і закордоном довгострокові дипломатичні комбінації. Впродовж усього життя він допомагав освітнім та культурним центрам матеріально, і за заповітом залишив майже все своє майно й гроші Київській, Львівській і Луцькій школах "на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнських за чим би наука тривати могла вічні часи".

  • Петро Конашевич-Сагайдачий є найвідомішим і найславетнішим гетьманом Війська Запорізького до часів Богдана Хмельницького. Гетьманування Петра Сагайдачного стало цілою епохою в історії українського козацтва. Він реформує козацьке військо, на базі окремих загонів організовує регулярне військо з суворою дисципліною, розробляє стратегію та тактику антитурецької боротьби. Окрім цього, Сагайдачний був непересічним політиком та дипломатом, який дивився на роки вперед та вибудовував як в межах України так і закордоном довгострокові дипломатичні комбінації. Впродовж усього життя він допомагав освітнім та культурним центрам матеріально, і за заповітом залишив майже все своє майно й гроші Київській, Львівській і Луцькій школах "на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнських за чим би наука тривати могла вічні часи".



Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина 17 ст.

  • Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина 17 ст.

  • Ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. 1 пол. 18 ст.

  • Іллінська церква в Суботові. Реконструкція. 1656.



Богдан Хмельницький — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацькоїдержави в Наддніпрянській Україні (1648 - 1657). Шляхтич,реєстровийкозак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького . Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Через ненадійність кримських союзників та важку війну з Річчю Посполитою, у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.

  • Богдан Хмельницький — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацькоїдержави в Наддніпрянській Україні (1648 - 1657). Шляхтич,реєстровийкозак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького . Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Через ненадійність кримських союзників та важку війну з Річчю Посполитою, у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.







Троїцький собор Густинського монастиря. 1674–1676.

  • Троїцький собор Густинського монастиря. 1674–1676.

  • Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1695.

  • Покровський собор у Харкові. 1689.



Справжньою окрасою і перлиною Прилуцького району є Густинський Свято-Троїцький монастир, заснований у 1600 році за благословенням настоятеля Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького. Монастир являє собою комплекс із п`яти православних церков: Троїцький собор, храм Петра і Павла, Успенська, Миколаївська і Варваринська церкви. Він неодноразово переживав злети і падіння, приймав людей віруючих і хворих, не раз руйнувався. Зараз у монастирі перебуває Густинська чудотворна ікона Божої Матері та мощевичок із часточками мощів святих Феодосія Чернігівського, Йосафа Білгородського, Димитрия Ростовського, преподобних Лаврентія Чернігівського, Кукші Одеського, великомучеників Варвари й інших святих, а також святині, зібрані із усього православного світу й Святої землі. Коло монастирського паркану - цілюще джерело.

  • Справжньою окрасою і перлиною Прилуцького району є Густинський Свято-Троїцький монастир, заснований у 1600 році за благословенням настоятеля Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького. Монастир являє собою комплекс із п`яти православних церков: Троїцький собор, храм Петра і Павла, Успенська, Миколаївська і Варваринська церкви. Він неодноразово переживав злети і падіння, приймав людей віруючих і хворих, не раз руйнувався. Зараз у монастирі перебуває Густинська чудотворна ікона Божої Матері та мощевичок із часточками мощів святих Феодосія Чернігівського, Йосафа Білгородського, Димитрия Ростовського, преподобних Лаврентія Чернігівського, Кукші Одеського, великомучеників Варвари й інших святих, а також святині, зібрані із усього православного світу й Святої землі. Коло монастирського паркану - цілюще джерело.







Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича.

  • Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича.

  • Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича.

  • Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І. Мигури. 1706.

  • Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині. 30-ті роки 18 ст.

  • Портрет Григорія Гамалії. Кінець 17 ст.

  • Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701.

  • Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.



Згідно з християнським віровченням Архистратиг Михаїл, славний вірним служінням Богу і допомогою благочестивим людям у біді, очолює ангелів. Для киян Архистратиг Михаїл має особливу вагу – він є патроном міста. На стародавньому гербі Києва зображено Архангела Михаїла з мечем, бо головна функція Архистратига – боротися з нечистю. На іконі Івана Рутковича архангела зображено на повен зріст, з опорою на праву ногу, яка виступає на перший план. Ліву ногу архангел трохи припідняв – немов хоче ступити. Архангел стоїть на білій хмарі, у правій руці він тримає меч, а у лівій – терези. Одягнений у біло-рожеву сорочку, котра виглядає з-під кольчуги. Поверх кольчуги на лівому плечі розвівається велика рожево-червона стрічка і сягає аж колін архангела. На грудях на кольчузі зображено мальтійський хрест. За спиною архангела видніються темно-зелені крила, вищі від голови. Голова повернута злегка вліво, а погляд його спрямований на глядача.

  • Згідно з християнським віровченням Архистратиг Михаїл, славний вірним служінням Богу і допомогою благочестивим людям у біді, очолює ангелів. Для киян Архистратиг Михаїл має особливу вагу – він є патроном міста. На стародавньому гербі Києва зображено Архангела Михаїла з мечем, бо головна функція Архистратига – боротися з нечистю. На іконі Івана Рутковича архангела зображено на повен зріст, з опорою на праву ногу, яка виступає на перший план. Ліву ногу архангел трохи припідняв – немов хоче ступити. Архангел стоїть на білій хмарі, у правій руці він тримає меч, а у лівій – терези. Одягнений у біло-рожеву сорочку, котра виглядає з-під кольчуги. Поверх кольчуги на лівому плечі розвівається велика рожево-червона стрічка і сягає аж колін архангела. На грудях на кольчузі зображено мальтійський хрест. За спиною архангела видніються темно-зелені крила, вищі від голови. Голова повернута злегка вліво, а погляд його спрямований на глядача.





Мазепа Іван Степанович — гетьман України (1687—1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII — поч. XVIII ст. І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Гетьман Мазепа був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчогомистецтва, головне архітектури. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що виявився не лише в образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської України.

  • Мазепа Іван Степанович — гетьман України (1687—1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII — поч. XVIII ст. І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Гетьман Мазепа був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчогомистецтва, головне архітектури. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що виявився не лише в образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської України.





Зі східної України одним з найкращих портретів XVII є портрет знатного військового товариша Григорія Гамалії, що є одним з кращих творів стародавнього українського живопису. Гамалія у червоно-вишневому жупані та золотавому плащі – наче веселий, хоробрий козак з народної картинки «Козак-бандурист» і одночасно – випещений, звиклий до широкого життя пан. Його широкі плечі, товста шия, низьке чоло підтверджують, що предок полковника дістав своє прізвисько за надзвичайну фізичну силу («гамалія» турецькою – «вантажник»). І в той же час нервові пальці, тонкі зігнуті брови та маленькі губи створюють неповторний індивідуальний образ. В портреті помітне прагнення до імпозантності пози, небуденного оточення. Портрет воєначальника Григорія Гамалії знаходиться в Київському музеї українського мистецтва і належить до українського бароко.

  • Зі східної України одним з найкращих портретів XVII є портрет знатного військового товариша Григорія Гамалії, що є одним з кращих творів стародавнього українського живопису. Гамалія у червоно-вишневому жупані та золотавому плащі – наче веселий, хоробрий козак з народної картинки «Козак-бандурист» і одночасно – випещений, звиклий до широкого життя пан. Його широкі плечі, товста шия, низьке чоло підтверджують, що предок полковника дістав своє прізвисько за надзвичайну фізичну силу («гамалія» турецькою – «вантажник»). І в той же час нервові пальці, тонкі зігнуті брови та маленькі губи створюють неповторний індивідуальний образ. В портреті помітне прагнення до імпозантності пози, небуденного оточення. Портрет воєначальника Григорія Гамалії знаходиться в Київському музеї українського мистецтва і належить до українського бароко.





Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях - один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України початку XVIII століття. Мурована Спасо-Преображенська церква, що постала на високому правому березі річки Псел, збудована 1732 року стараннями гетьмана Лівобережної України Данила Апостола. У той час Великі Сорочинці належали до земель, якими володів наказний гетьман. Цей храм побожний козак звів як свою родову усипальницю. Архітектором Данило Апостол запросив одного з найкращих зодчих того часу – лаврського послушника Степана Ковніра. Саме цей геніальний митець створив 33-метровий архітектурний шедевр у стилі українського бароко. Від самого початку храм мав дев’ять куполів. Після пожежі, що трапилася від удару блискавки у 1811 році, храм було відновлено уже як п’ятиглавий. Такий його можна побачити і досі. 

  • Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях - один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України початку XVIII століття. Мурована Спасо-Преображенська церква, що постала на високому правому березі річки Псел, збудована 1732 року стараннями гетьмана Лівобережної України Данила Апостола. У той час Великі Сорочинці належали до земель, якими володів наказний гетьман. Цей храм побожний козак звів як свою родову усипальницю. Архітектором Данило Апостол запросив одного з найкращих зодчих того часу – лаврського послушника Степана Ковніра. Саме цей геніальний митець створив 33-метровий архітектурний шедевр у стилі українського бароко. Від самого початку храм мав дев’ять куполів. Після пожежі, що трапилася від удару блискавки у 1811 році, храм було відновлено уже як п’ятиглавий. Такий його можна побачити і досі. 



Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.

  • Ікона Моління з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762.

  • Троїцька соборна церква в Самарській слободі (Новомосковську). 1773–1779.

  • Покровська церква в Києві. 1766.

  • Успенська соборна церква Почаївської лаври. 1771–1783.

  • Собор Святого Юра у Львові. 1744–1762.

  • Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.

  • Портрет Павла Руденка роботи В.Боровиковського. Початок 1780-х рр.

  • Палац Кирила Розумовського в Батурині.





Троїцький собор у Новомосковську споруджений у 1772—81 рр. народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха. Конструктивно і композиційно Троїцький собор є винятковим мистецьким твором дерев'яної архітектури України, єдиний збережений в Україні дев'ятидільний храм, відноситься до 100 найкращих дерев'яних споруд світу.

  • Троїцький собор у Новомосковську споруджений у 1772—81 рр. народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха. Конструктивно і композиційно Троїцький собор є винятковим мистецьким твором дерев'яної архітектури України, єдиний збережений в Україні дев'ятидільний храм, відноситься до 100 найкращих дерев'яних споруд світу.





Найголовніша святиня православної України Свято-Успенська Почаївська лавра згадується ще в ХIII столітті. Перші ченці, рятуючись від татаро-монголів, за легендою, побачили над Почаївською горою Богоматір у вогняному стовпі. Вражені видінням, вони збудували біля підніжжя гори церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. На одній із скель навіть залишився відбиток її ноги й пробилося джерело з цілющою водою. Це одна з найбільших святинь, яка збирає до Лаври численну кількість віруючих. Головна прикраса лаври — Соборний храм Успіння Божої Матері, зведений коштом графа Миколи Потоцького ще в 1780 році. Там зберігається і знаменита чудотворна Почаївська ікона Богоматері. 

  • Найголовніша святиня православної України Свято-Успенська Почаївська лавра згадується ще в ХIII столітті. Перші ченці, рятуючись від татаро-монголів, за легендою, побачили над Почаївською горою Богоматір у вогняному стовпі. Вражені видінням, вони збудували біля підніжжя гори церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. На одній із скель навіть залишився відбиток її ноги й пробилося джерело з цілющою водою. Це одна з найбільших святинь, яка збирає до Лаври численну кількість віруючих. Головна прикраса лаври — Соборний храм Успіння Божої Матері, зведений коштом графа Миколи Потоцького ще в 1780 році. Там зберігається і знаменита чудотворна Почаївська ікона Богоматері. 





Скульптурне оформлення фасаду Собору святого Юра – витвір геніального митця XVIII століття Івана Георгія Пінзеля. Створена ним скульптурна група Юрій Змієборець, якою увінчаний пірамідальний аттик собору, є шедевром світової пластики.

  • Скульптурне оформлення фасаду Собору святого Юра – витвір геніального митця XVIII століття Івана Георгія Пінзеля. Створена ним скульптурна група Юрій Змієборець, якою увінчаний пірамідальний аттик собору, є шедевром світової пластики.



Володимир Боровиковський (1757 – 1825) - український та російський художник-живописець, іконописець та портре-тист, академік Петербурзької Академії мистецтв. У рідному Миргороді В.Боровиковський жив і працював понад 30 років, а на кінець 1780-х p.р. переїхав до Петербурга. Єдиним вцілілим зразком його портретного малярства українського періоду є портрет кінця 1770-х р. козака, пан-маршалка Новомосковського повіту, згодом полтавського бургомістра Павла Руденка, який зображений на тлі збудованих його коштом Спаської церкви та пам’ятника на честь Полтавської битви. Сьогодні портрет полковника П. Я. Руденка у Дніпропетровському художньому музеї.

  • Володимир Боровиковський (1757 – 1825) - український та російський художник-живописець, іконописець та портре-тист, академік Петербурзької Академії мистецтв. У рідному Миргороді В.Боровиковський жив і працював понад 30 років, а на кінець 1780-х p.р. переїхав до Петербурга. Єдиним вцілілим зразком його портретного малярства українського періоду є портрет кінця 1770-х р. козака, пан-маршалка Новомосковського повіту, згодом полтавського бургомістра Павла Руденка, який зображений на тлі збудованих його коштом Спаської церкви та пам’ятника на честь Полтавської битви. Сьогодні портрет полковника П. Я. Руденка у Дніпропетровському художньому музеї.





Живописні твори Т. Шевченка: «Автопортрет» (1840) і «Катерина» (1842). Офорти з «Живописної України» на історичну тематику.

  • Живописні твори Т. Шевченка: «Автопортрет» (1840) і «Катерина» (1842). Офорти з «Живописної України» на історичну тематику.

  • Картина «Дівчина з Поділля» В. Тропініна

  • Будівля Київського університету (1837–1843)









Василь Андрійович Тропінін (1776 -1857) — російський художник-портретист, представник класицизму. На Україні В.А.Тропінін багато працював над створенням портретів. З великої їх кількості виділяється група робіт, де втілені типи українських селян, епізоди їх повсякденного побуту, те, що умовно можна назвати "тропінінською Україною". Одна з кращих ранніх робіт Тропініна - "Дівчина з Поділля". Образ відмічений особливою чистотою і святковістю, яку створює любовно переданий національний костюм. Образ подолянки пройде потім через всю творчість художника. Здається, що в ній втілилося все краще, що знайшов Тропінін на Україні. 

  • Василь Андрійович Тропінін (1776 -1857) — російський художник-портретист, представник класицизму. На Україні В.А.Тропінін багато працював над створенням портретів. З великої їх кількості виділяється група робіт, де втілені типи українських селян, епізоди їх повсякденного побуту, те, що умовно можна назвати "тропінінською Україною". Одна з кращих ранніх робіт Тропініна - "Дівчина з Поділля". Образ відмічений особливою чистотою і святковістю, яку створює любовно переданий національний костюм. Образ подолянки пройде потім через всю творчість художника. Здається, що в ній втілилося все краще, що знайшов Тропінін на Україні. 





Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.

  • Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.

  • Будинок з химерами в Києві. 1902–1903.

  • Будівлі театру в Одесі. 1883–1887.

  • Будівля банку «Дністер» у Львові. 1905–1906.

  • Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (нині Національний університет). 1864–1873.

  • Володимирський собор у Києві. 1862–1896.

  • Картини «Сінокіс» і «Ворожіння» М. Пимоненка.

  • Картини «Козаки в степу» та «Весняний день в Україні» С. Васильківського.

  • Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна. 1878–1891.

  • Картина «Дніпро біля Києва» І. Труша. 1910.

  • Пам’ятник Б.Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888.



Будинок Полтавського губернського земства споруджено в 1903 - 1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проектів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова та київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну. Завершений і повністю оздоблений будинок земства освятили в листопаді 1908 р. Споруду відразу ж оцінили як видатний архітектурний витвір, один із рідкісних зразків, де архітектору вдалося на основі використання формотворчих закономірностей архітектурної спадщини створити сучасний, синтетичний національний стиль.

  • Будинок Полтавського губернського земства споруджено в 1903 - 1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проектів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова та київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну. Завершений і повністю оздоблений будинок земства освятили в листопаді 1908 р. Споруду відразу ж оцінили як видатний архітектурний витвір, один із рідкісних зразків, де архітектору вдалося на основі використання формотворчих закономірностей архітектурної спадщини створити сучасний, синтетичний національний стиль.



Будинок із химерами — головна архітектурна споруда раннього декоративного стилю модерн міста Києва. Свою назву він отримав через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, казкові істоти. Архітектор — Владислав Городецький, який збудував її у 1901—1903 роках як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини. Місце для будови обрав над крутим урвищем на Банковій вулиці. Скульптурні прикраси за власними ескізами виконав скульптор Еліо Саля. З весни 2005 року згідно з постановою українського уряду Будинок з химерами є Резиденцією Президента України.

  • Будинок із химерами — головна архітектурна споруда раннього декоративного стилю модерн міста Києва. Свою назву він отримав через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний та підводний світи, атрибути полювання, казкові істоти. Архітектор — Владислав Городецький, який збудував її у 1901—1903 роках як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини. Місце для будови обрав над крутим урвищем на Банковій вулиці. Скульптурні прикраси за власними ескізами виконав скульптор Еліо Саля. З весни 2005 року згідно з постановою українського уряду Будинок з химерами є Резиденцією Президента України.





Будівля українського кооперативного банку та страхового товариства “Дністер” – одна з яскравих оздоб міста, споруджена в 1905–1906 рр. архітектурно- будівничою фірмою Івана Левинського за пр. Тадеуша Обмінського, Александра Лушпинського, Лева Левинського. "Дністер" був першою українською страховою компанією. Крім банку та страхового товариства тут містився великий зал, де відбувалися тренування та змагання українських спортсменів - членів гімнастично-руханкового товариства "Сокіл-Батько". Нераз у залі відбувалися вистави театру "Руська Бесіда".

  • Будівля українського кооперативного банку та страхового товариства “Дністер” – одна з яскравих оздоб міста, споруджена в 1905–1906 рр. архітектурно- будівничою фірмою Івана Левинського за пр. Тадеуша Обмінського, Александра Лушпинського, Лева Левинського. "Дністер" був першою українською страховою компанією. Крім банку та страхового товариства тут містився великий зал, де відбувалися тренування та змагання українських спортсменів - членів гімнастично-руханкового товариства "Сокіл-Батько". Нераз у залі відбувалися вистави театру "Руська Бесіда".













Іван Іванович Труш (1869 —1941) — український живописець-імпресіоніст, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині. В численній мистецькій спадщині Труша (понад 6 000 картин) до пейзажних шедеврів належать: «Захід сонця в лісі» (1904), «Самітна сосна», «Полукіпки під лісом» (1919), «В обіймах снігу» (1925), «Копиці сіна», «Місячна ніч над морем» (1925), цикли «Життя пнів» (1929), «Луки і поля», «Квіти», «Сосни», «Хмари», «Дніпро під Києвом» (1910); краєвиди Криму, Венеції, Єгипту, Палестини. У Єгипті біля сфінкса була зроблена фотографія, за якою пізніше виготовили пам'ятник І.Трушеві у Львові.

  • Іван Іванович Труш (1869 —1941) — український живописець-імпресіоніст, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині. В численній мистецькій спадщині Труша (понад 6 000 картин) до пейзажних шедеврів належать: «Захід сонця в лісі» (1904), «Самітна сосна», «Полукіпки під лісом» (1919), «В обіймах снігу» (1925), «Копиці сіна», «Місячна ніч над морем» (1925), цикли «Життя пнів» (1929), «Луки і поля», «Квіти», «Сосни», «Хмари», «Дніпро під Києвом» (1910); краєвиди Криму, Венеції, Єгипту, Палестини. У Єгипті біля сфінкса була зроблена фотографія, за якою пізніше виготовили пам'ятник І.Трушеві у Львові.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка