«Собаче серце» Михайла Булгакова як метафора соціальних експериментів революційної доби



Скачати 163.34 Kb.
Дата конвертації14.04.2019
Розмір163.34 Kb.
ТипУрок

Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури НВК № 26, місто Кропивницький

І варіант

Михайло Опанасович Булгаков. (1891–1940). «Собаче серце»

Урок № 56

Тема: «Собаче серце» Михайла Булгакова як метафора соціальних експериментів революційної доби

Мета: стисло ознайомити учнів з історію створення та публікації повісті М. Булгакова «Собаче серце», розпочати аналітичне дослідження за текстом (розділи І-ІV), звернути увагу на особливості сюжетотворення та сатиричний підтекст твору; показати учням специфіку повісті як сатирично-політичної метафори радянської дійсності.

Обладнання: фрагменти екранізації «Собаче серце» (Ленфільм, 1988, режисер В. Бортко, 1 серія – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=qOYUy1XdMO0; 2 серія – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=2usMQPheilU.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Створення проблемної ситуації

Нещодавно у Росії в прокуратурі міста Златоуст визнали неприйнятним вільний доступ неповнолітніх до повісті Михайла Булгакова «Собаче серце».

Повідомлялося, що прокуратура зажадала прибрати із бібліотеки дитячого табору «Гірський» всі книги Булгакова як шкідливі, що, за словами помічника прокурора Златоуста Ганни Морозової, «суперечать закону «Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди здоров'ю». До 12-річного віку дітям заборонені, зокрема, книги жахів, «Собаче серце» Михайла Булгакова, до 16-річного – «Тисяча і одна ніч», до повноліття – серія «Анжеліка» Анни (до речі, не Анни, а Анна (це чоловік, один із братів-письменників Голон), пані з прокуратури мала би бути й більш обізнаною в тому, про що говорить – зауваження О.Г.) і Сержа Голон. Всі ці та інші книги були виявлені у бібліотеці».

Примітка. До речі, у Росії заборонили скарб дитячої літератури «Пригоди Тома Сойєра», мотивуючи це тим, що ця книга змусить дітей «стати волоцюгами». Яка дикість!(О.Г.)

Проблемна ситуація

-Маємо з’ясувати впродовж наступних двох уроків, чим так завинила повість Михайла Опанасовича Булгакова перед російською владаю, що її, як за доби середньовічної інквізиції, забороняють читати дітям і вилучають з бібліотек?



ІІІ. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Перш ніж ми розпочнемо працювати безпосередньо з текстом повісті М.О. Булгакова «Собаче серце», варто розставити деякі акценти, що будуть для нас певним орієнтиром як в творчості видатного митця в цілому, так і в опануванні авторського задуму «Собачого серця».

У творах Булгакова передбачається прочитання прихованого змісту широким колом читачів, тобто ми весь час впродовж дослідження тексту маємо пам’ятати, що великий письменник «підкинув» читачеві не зашифрований, а скоріш закодований текст, до якого неодмінно мають бути ключі. Завдання лише в тому, щоб знайти саме вірні ключі й застосувати їх адекватно до авторського задуму й авторського тексту. Читач, на якого розраховує письменник, передовсім повинен тримати у полі свого зору не тільки оригінальний авторський текст, а також певну суму знань про самого творця художнього твору та про добу, коли його було створено.

Важливо також пам’ятати й один із найважливіших законів створення будь-якого літературного тексту: твір художньої літератури, у якому б жанрі він не був написаний, які б художні засоби при цьому не використовував автор, завжди адресований сучасникам, і в тій чи іншій формі відображує проблеми сучасної письменникові дійсності, на які він реагує з висоти своїх світоглядних та естетичних поглядів, з глибини пізнання й розуміння навколишнього світу. Душа й розум письменника, як найчутливіший камертон, реагують на болючі питання свого часу й намагаються у своїх текстах-посланнях до сучасників запропонувати своє бачення, свою художню модель світу й людини в ній. Коли ж у світі, що оточує митця, панують насилля влади та порушення усіх прав і свобод особистості, тоді потрібно шукати абсолютно нові форми й засоби втілення свого задуму, застосовувати коди. Конфлікт з владою, неприйняття Булгаковим жовтневої революції 1917 року й радянської влади обумовили специфіку його творчості в цілому й сатиричних творів, написаних до «Майстра і Маргарити», перед усім «Собачого серця», «Дияволіади», «Фатальних яєць».

Бюрократія чиновників, прожектерство, крадійство та структурність, стали предметом висміювання Булгаковим характерних рис радянської дійсності, що склало основний пласт у «Пригодах Чичикова» та «Собачому серці». Про себе Булгаков писав: «Я містичний письменник». І дійсно – схильність до містики, містифікації, фантастики та фантасмагорії відчувається майже в усіх його творах. Так у «Фатальних яйцях» гігантські плазуни та страуси, що стали плодом наукових досліджень професора Персикова, практично спустошують країну, і тільки лютий мороз, що раптово грянув у середині серпня, знищив почвар. У «Івані Васильовичі» стає можливою телепортація героїв - завдома Бунші та злодія Милославського - та їхня мандрівка до Москви часів правління Івана Грозного. А Іван Васильович, котрий « єсьм цар», переноситься до сучасної Москви. Фантастичним виглядає й історія перетворення бродячого пса Шарика на сволоту, породжену новими умовами радянської дійсності. Чичиков, що з’явився чорт знає звідки у радянській Росії, адаптується до нових умов і завдяки несусвітнім махинаціям та попустительству влади перетворюється спочатку на «лимонника», а потім на «апельсинника», такого собі «нового росіянина» від радянської дійсності (і в цьому йому допомагають пройдисвіти-пристосуванці, гоголівські типи із «Мертвих душ», що, як риба у воді, почуваються в нових умовах, в яких суттєво нічого не змінилося).

Михайло Опанасович Булгаков уже в цих перших творах підіймає важливі проблеми: до Влади проривається такий собі «гомо совєтікус», огидне породження нової дійсності.

ІV. З’ясування історії написання та публікації повісті М.О. Булгакова «Собаче серце»

Повідомлення вчителя або зарані підготовленого учня про створення й публікацію повісті М. Булгакова «Собаче серце»

Повість М.О. Булгакова «Собаче серце» була написана в 1925 році, але не видана через заборону радянського партійного функціонера Льва Каменєва («Собаче серце» - «гострий памфлет на сучасність. Не можна друкувати!»). Згодом Булгаков написав п'єсу за мотивами твору й у 1926 році намагався поставити її в Московському Художньому академічному театрі. Але спектакль було скасовано після того, як рукопис і копії були конфісковані ОГПУ (радянською таємною поліцією). Не допомогло й втручання Максима Горького.

Перша публікація відбулася в 1968 році за кордоном майже одночасно в журналі «Грані» (Франкфурт, Німеччина) та в журналі Алека Флегона «Студент» (Лондон, Великобританія). І лише в 1987 році повість була видана в СРСР в журналі «Знамя», №6. «Собаче серце» прийшло до широкого кола читачів на батьківщині Булгакова через понад 60 років після написання повісті. Проте цей твір видатного митця вже давно був відомий і популярний в широких колах прогресивно мислячої інтелігенції, опозиційно налаштованої до влади, завдяки Самвидаву.

Екранізації твору – «Собаче серце», 1976 рік, виробництво Італія, ФРН (режисер Альберто Латтуада); «Собаче серце», 1988 рік, виробництво СРСР, кіностудія «Ленфільм» (режисер Володимир Бортко).



V. З’ясування первинного враження-розуміння від прочитання повісті М. Булгакова «Собаче серце»

Бесіда

- Розкажіть про свої враження від прочитання повісті М. Булгакова «Собаче серце».

- Чи ділилися ви своїми враженнями з батьками? З друзями? Якою була їхня реакція? Чи читали вони цей твір?

- Про що ця повість? Чи могло, по-вашому, таке бути в реальності? Чому ви так вважаєте?

- Що вас особливо вразило? Чим?

- Хто з героїв сподобався? Чим? Хто викликав одразу чи осуд? Чому?

- Які епізоди змусили вас сміятися, а які замислитися? Спробуйте пояснити, чому?

- Як ви думаєте, чому такий цікавий твір був заборонений до друку? Що в ньому такого небезпечного для влади?



VІ. Аналітичне дослідження тексту повісті М. Булгакова «Собаче серце»

а) з’ясування жанрово-композиційних особливостей «Собачого серця»

- Доведіть, що «Собаче серце» за жанром є повістю.

- Як ви думаєте, чому, читаючи й обмірковуючи цей твір, варто пам’ятати про його сатиричний характер? Проти чого чи кого, по-вашому, спрямована сатира Булгакова? Які твори називають сатиричними?

- Як побудована повість? (Дев’ять розділів.)

- Від чийого імені ведеться оповідь? (Від імені пса Шарика (перша особа) та від імені самого автора (третя особа). Навіщо, по-вашому, Булгаков поєднує ці два плани оповіді?

б) аналіз ключових епізодів повісті «Собаче серце» з використанням фрагментів екранізації «Собаче серце» 1988 року (режисер Володимир Бортко)

І епізод: виразне читання твору вчителем або зарані підготовленим учнем з початку тексту до слів «Ведь они же, мерзавцы, из вонючей солонины щи варят, а те, бедняги, ничего и не знают. Бегут, жрут, лакают»

- Чи відразу читач усвідомлює, хто розповідає про свою тяжку долю? Виокреміть з епізоду слова, які наштовхують на думку, що йдеться не тільки й не стільки про собаку. («завтра появятся язвы и, спрашивается, чем я их буду лечить?»)

- У чому полягає трагізм даної картини? Як ви думаєте, який сенс має час, коли відбуваються події? Чому це зима?

- Назвіть головних ворогів пса. Прокоментуйте цитати «Негодяй в грязном колпаке – повар столовой нормального питания служащих центрального совета народного хозяйства», «Какая гадина, а ещё пролетарий», «Вор с медной мордой» (чому саме з «медной»?), «Дворники из всех пролетариев – самая гнусная мразь. Человечьи очистки – самая низшая категория».)

- Як ви думаєте, чому слово «пролетарий» в «думках» пса набуває негативного характеру? Чи це тільки думка собаки? (Ні, так думає й сам автор!) Порівняйте з цитатами з книги Максима Горького «Несвоєчасні думки»: «Наша революция дала полный простор всем дурным и звериным инстинктам», «Я особенно подозрительно, особенно недоверчиво отношусь к русскому человеку у власти, - недавний раб, он становится самым разнузданным деспотом, как только приобретает возможность быть владыкой близкого своего». У розпал революції (1917-1918 роки) Максим Горький створює цикл статей, відомих як «Несвоєчасні думки (Нотатки про культуру й революцію)», що охоплює широкий спектр етичних і політичних проблем. Горький висловив стурбованість з приводу того, що майбутнє країни в умовах революції в небезпеці через низький рівень культури народу (ну прямо як про сьогодення!). Тобто ще в 1917 році Горький передбачив феномен, який з легкої руки Булгакова став іменуватися «шариківщиною».

(Див. Горький М. Несвоевременные мысли. Заметки о культуре и революции. – М.: Советский писатель, 1990. – с. 177.)

Адже «Собаче серце» якраз і розвиває тему «звірячих інстинктів» і «рабів при владі», волю яким дала революція: добродушний пес Шарик, якому були вживлені органи люмпена Клима Чугункіна, перетворюється на типового «комбедівця» з психологічною домінантою «всё отобрать и поделить». Ось вам, читачу, говорить Булгаков, обов’язковий атрибут – шкіряна куртка, а ось – інстинкти, що колись були глибоко приховані, а тепер вилізли назовні! Чим смерділо вечорами від куртки Поліграфа Поліграфовича? - Вірно, котами!!! Люмпен нап’ялив шкіряну куртку не для створення, а для руйнації, для «розрухи», так яскраво зображеної Булгаковим у повісті. Уся ідейно-політична демагогія Швондера, впавши на сприятливе люмпенське підгрунтя, збудила в Шарикова тільки глибоко приховані до того звірячі інстинкти.)

- Але про Поліграфа Поліграфовича Шарикова пізніше. Повернімося до нещасного дворового пса, що знаходиться на межі життя й смерті через людську жорстокість і байдужість. («Но вот тело моё изломанное, битое, надругались над ним люди достаточно. Ведь главное что – как врезал он кипяточком, под шерсть проело, и защиты, стало быть, для левого бока нет никакой. Я очень легко могу получить воспаление лёгких, а, получив его, я, граждане, подохну с голоду. С воспалением лёгких полагается лежать на парадном ходе под лестницей, а кто же вместо меня, лежащего холостого пса, будет бегать по сорным ящикам в поисках питания? Прохватит лёгкое, поползу я на животе, ослабею, и любой спец пришибёт меня палкой насмерть. И дворники с бляхами ухватят меня за ноги и выкинут на телегу…») Саме ці людські вади стали головним принципом поведінки простолюду після революції. Пригадайте страшну істину будь-яких революційних подій: «Спочатку революція пожирає чужих дітей, а потім своїх власних».

- Розкажіть, як бездомний пес опинився у професора Преображенського? Навіщо він був потрібен «світилу» медицини? Як Пилип Пилипович здобув прихильність Шарика? («Что он мог покупать в дрянном магазинишке, разве ему мало охотного ряда? Что такое? Колбасу. Господин, если бы вы видели, из чего эту колбасу делают, вы бы близко не подошли к магазину. Отдайте её мне.

Пёс собрал остаток сил и в безумии пополз из подворотни на тротуар.

Вьюга захлопала из ружья над головой, взметнула громадные буквы полотняного плаката «Возможно ли омоложение?».

Натурально, возможно. Запах омолодил меня, поднял с брюха, жгучими волнами стеснил двое суток пустующий желудок, запах, победивший больницу, райский запах рубленой кобылы с чесноком и перцем. Чувствую, знаю – в правом кармане шубы у него колбаса. Он надо мной. О, мой властитель! Глянь на меня. Я умираю. Рабская наша душа, подлая доля!»)

- Зверніть увагу на зв'язок змісту полотняного плакату «Возможно ли омоложение?» і впливом запаху Особливої Краківської на Шарика. Як ця тема пов’язана із розвитком сюжетної лінії твору? (Професор П.П. Преображенський, «світило» медицини, якраз працює над дослідами з приводу омолодження людського організму за рахунок пересадки й вживлення оранів тварин. На початку 20-х років ХХ століття в СРСР наукові відкриття І. Павлова, євгеніка, псевдонаука, що ставила собі на меті покращення людської природи викликали просто масовий психоз стосовно досягнень медицини у першу чергу ще й тому, що партійні функціонери мріяли бути першими пацієнтами, що отримають рецепт вічної молодості. Сатиричними повістями «Фатальні яйця» та «Собаче серце» Михайло Булгаков одним із перших розпочинає й літературну дискусію з приводу відповідальності вчених за їхні наукові відкриття. Пізніше в епічній драмі Бертольта Брехта «Життя Галілея» ця тема на фоні здобутків фізиків-ядерників прозвучить як пересторога людству. Сюжет «Собачого серця» перегукується й з фантастичним романом Ґерберта Уеллса «Острів Доктора Моро» (1896). У центрі обох сюжетів - вчений, який намагається «олюднити» тварин і в обох випадках невдало з вельми сумними наслідками.)

- Пригадайте, хто з героїв повісті назвав пса Шариком? («Машиністочка» й професор Преображенський.) У чому полягає сенс іронії пса стосовно цієї клички?

- У чому полягає іронія Булгакова стосовно відданості Шарика професору Преображенському? Чи тільки пса вона стосується? Поясніть ваше розуміння цитат «Руки ему лизать, больше ничего не остаётся», «Ещё, ещё лижу вам руку. Целую штаны, мой благодетель!», «За вами идти? Да на край света. Пинайте меня вашими фетровыми ботиками, я слова не вымолвлю», «Бок болел нестерпимо, но Шарик временами забывал о нём, поглощённый одной мыслью – как бы не утерять в сутолоке чудесного видения в шубе и чем-нибудь выразить ему любовь и преданность. И раз семь на протяжении Пречистенки до Обухова переулка он её выразил. Поцеловал в ботик у Мёртвого переулка, расчищая дорогу, диким воем так напугал какую-то даму, что она села на тумбу, раза два подвыл, чтобы поддержать жалость к себе», «Эх, чудак. Подманивает меня. Не беспокойтесь! Я и сам никуда не уйду. За вами буду двигаться куда ни прикажете» та ін.

- Поміркуйте, який сенс має розмова професора Преображенського зі швейцаром Федором? Що непокоїть Пилипа Пилиповича?

- Як ви думаєте, чому на початку другого розділу Булгаков розповідає про життєву освіту Шарика? Яке слово тут є важливим ключем? («Главрыба».)
ІІ епізод: від слів «Зина, – скомандовал господин, – в смотровую его сейчас же и мне халат» до «Ложись, – приказал Филипп Филиппович». Можливий перегляд відповідного фрагменту екранізації В. Бортко з наступним порівнянним з авторським текстом

- Чому пес влаштував погром в квартирі професора?

- Виділіть ключові слова в наведеній цитаті й поясніть її буквальний та іронічно-символічний сенс («И тут он окончательно завалился на бок и издох. Когда он воскрес, у него легонько кружилась голова и чуть-чуть тошнило в животе, бока же как будто не было, бок сладостно молчал»).

- Чому Шарик вкусив лікаря Борменталя?

- Поясніть символіку висловлювання професора Преображенського «Лаской-с. Единственным способом, который возможен в обращении с живым существом. Террором ничего поделать нельзя с животным, на какой бы ступени развития оно ни стояло. Это я утверждал, утверждаю и буду утверждать. Они напрасно думают, что террор им поможет. Нет-с, нет-с, не поможет, какой бы он ни был: белый, красный и даже коричневый! Террор совершенно парализует нервную систему». Хто такі «вони», що вирішують усі питання за допомогою терору? Визначте ставлення Преображенського до офіційної влади. Поміркуйте, хто ще в тексті повісті поділяє ці думки Пилипа Пилиповича? Наведіть аргументи.

- Який сенс має діалог професора і медсестри Зіни про Краківську ковбасу? Прокоментуйте цитату «Краковскую колбасу я сама лучше съем.

– Только попробуй. Я тебе съем! Это отрава для человеческого желудка.

Взрослая девушка, а как ребёнок тащишь в рот всякую гадость. Не сметь!»)



ІІІ епізод: перегляд кінофрагменту, що відповідає уривку тексту від слів «Окончательно пёс очнулся глубоким вечером, когда звоночки прекратились и как раз в то мгновение, когда дверь впустила особенных посетителей» до «Пёс встал на задние лапы и сотворил перед Филиппом Филипповичем какой-то намаз»

- З якою метою Швондер «со товарищи» з’явився в квартирі професора Преображенського? (Продемонструвати «владу» й здійснити «ущільнення».) Які художні засоби використовує Булгаков для створення «портретів» «представників загальних зборів будинку»? Чому у читача вони викликають сміх і огиду?

- Дослідіть за фрагментом нахабство непроханих гостей та вбивчу іронію професора. Як ви думаєте, чому Пилип Пилипович їх не боїться й не звертає уваги на їхні рішення? Опишіть стан Швондера? Що й чому його дратує? Знайдіть у тексті ключові слова, які презентують Швондера як радикального революціонера-недоучку.

- Які фрази з даного фрагменту стали класикою літературних афоризмів? («Во-первых, мы не господа, – молвил, наконец, самый юный из четверых, персикового вида.– Во-первых, – перебил его Филипп Филиппович, – вы мужчина или женщина?», «Боже, пропал калабуховский дом!», «Кто на ком стоял?», «Я один живу и работаю в семи комнатах, – ответил Филипп Филиппович, – и желал бы иметь восьмую», «В спальне принимать пищу, – заговорил он слегка придушенным голосом, – в смотровой читать, в приёмной одеваться, оперировать в комнате прислуги, а в столовой осматривать. Очень возможно, что Айседора Дункан так и делает. Может быть, она в кабинете обедает, а кроликов режет в ванной. Может быть. Но я не Айседора Дункан!.. – вдруг рявкнул он и багровость его стала жёлтой. – Я буду обедать в столовой, а оперировать в операционной! Передайте это общему собранию и покорнейше вас прошу вернуться к вашим делам, а мне предоставить возможность принять пищу там, где её принимают все нормальные люди, то-есть в столовой, а не в передней и не в детской», «Но только одно условие: кем угодно, когда угодно, что угодно, но чтобы это была такая бумажка, при наличии которой ни Швондер, ни кто-либо другой не мог бы даже подойти к двери моей квартиры. Окончательная бумажка. Фактическая. Настоящая! Броня. Чтобы моё имя даже не упоминалось. Кончено. Я для них умер», «Хочу предложить вам, (…)– взять несколько журналов в пользу детей Германии. По полтиннику штука»,

«Вы не сочувствуете детям Германии?

– Сочувствую.

– Жалеете по полтиннику?

– Нет.


– Так почему же?

– Не хочу»,

«– Вы ненавистник пролетариата! – гордо сказала женщина.– Да, я не люблю пролетариата, – печально согласился Филипп Филиппович».)

- Поясніть причини захоплення Шарика професором Преображенським.(«Как оплевал! Ну и парень!» – восхищённо подумал пёс, – «что он, слово, что ли, такое знает? Ну теперь можете меня бить – как хотите, а я отсюда не уйду».)

- Як ви думаєте, хто ще, крім Шарика, так вважає? (Автор.)
ІV епізод, що відповідає третьому розділу повісті «Собаче серце»

- Який сенс, по-вашому, має опис обіду професора Преображенського і його асистента лікаря Борменталя? Які важливі проблеми постають перед читачем? Наведіть цитати на підтвердження своїх думок. («А водка должна быть в 40 градусов, а не в 30, это, во-первых, – а во-вторых, – бог их знает, чего они туда плеснули. Вы можете сказать – что им придёт в голову?», «Заметьте, Иван Арнольдович, холодными закусками и супом закусывают только недорезанные большевиками помещики. Мало-мальски уважающий себя человек оперирует закусками горячими», «Еда, Иван Арнольдович, штука хитрая. Есть нужно уметь, а представьте себе – большинство людей вовсе есть не умеют. Нужно не только знать что съесть, но и когда и как. (Филипп Филиппович многозначительно потряс ложкой). И что при этом говорить. Да-с. Если вы заботитесь о своём пищеварении, мой добрый совет – не говорите за обедом о большевизме и о медицине. И – боже вас сохрани – не читайте до обеда советских газет.

– Гм… Да ведь других нет.

– Вот никаких и не читайте», «Опять! – горестно воскликнул Филипп Филиппович, – ну, теперь стало быть, пошло, пропал калабуховский дом. Придётся уезжать, но куда – спрашивается. Всё будет, как по маслу. Вначале каждый вечер пение, затем в сортирах замёрзнут трубы, потом лопнет котёл в паровом отоплении и так далее. Крышка калабухову», «Разве Карл Маркс запрещает держать на лестнице ковры? Разве где-нибудь у Карла Маркса сказано, что 2-й подъезд калабуховского дома на Пречистенке следует забить досками и ходить кругом через чёрный двор? Кому это нужно? Почему пролетарий не может оставить свои калоши внизу, а пачкает мрамор?», «… Ничего подобного! На нём есть теперь калоши и эти калоши… мои! Это как раз те самые калоши, которые исчезли весной 1917 года. Спрашивается, – кто их попёр?», «На какого чёрта убрали цветы с площадок? Почему электричество, которое, дай бог памяти, тухло в течение 20-ти лет два раза, в теперешнее время аккуратно гаснет раз в месяц? Доктор Борменталь, статистика – ужасная вещь» (нічого не нагадує сучасному читачу?!.), «Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стёкла, потушила все лампы? Да её вовсе и не существует. Что вы подразумеваете под этим словом? – яростно спросил Филипп Филиппович у несчастной картонной утки, висящей кверху ногами рядом с буфетом, и сам же ответил за неё. – Это вот что: если я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной начнётся разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. Значит, когда эти баритоны кричат «бей разруху!» – я смеюсь. (Лицо Филиппа Филипповича перекосило так, что тяпнутый открыл рот). Клянусь вам, мне смешно! Это означает, что каждый из них должен лупить себя по затылку! И вот, когда он вылупит из себя всякие галлюцинации и займётся чисткой сараев – прямым своим делом, – разруха исчезнет сама собой. Двум богам служить нельзя! Невозможно в одно и то же время подметать трамвайные пути и устраивать судьбы каких-то испанских оборванцев! Это никому не удаётся, доктор, и тем более – людям, которые, вообще отстав в развитии от европейцев лет на 200, до сих пор ещё не совсем уверенно застёгивают свои собственные штаны!», «Никакой контрреволюции. Кстати, вот ещё слово, которое я совершенно не выношу. Абсолютно неизвестно – что под ним скрывается? Чёрт его знает! Так я и говорю: никакой этой самой контрреволюции в моих словах нет. В них здравый смысл и жизненная опытность».)



Висновок: діалог Преображенського й Борменталя - це нищівна сатира Булгакова на радянську владу, відголоски якої ще дотепер міцно вкорінені в нашу дійсність.

V епізод, «Операція»

  • Яку роль відіграє тема «щасливого собачого білета», що випав Шарику?

  • Яке покарання було йому визначене за розтерзане опудало сови? (Ласка. Виволочка. Ошийник. («Ошейник – всё равно, что портфель», – сострил мысленно пёс, и, виляя задом, последовал в бельэтаж, как барин».)

  • Яким секретом володів Шарик? («Шарик-пёс обладал каким-то секретом покорять сердца людей».)

  • Розкажіть про «жахливий день» у долі Шарика. У чому його «жахливість»? Чи розумів Шарик, що на нього чекає? («Зачем же я понадобился?» – подумал он подозрительно, – «бок зажил, ничего не понимаю».)

  • У чому полягала суть операції, проведеної професором Преображенським?

  • Доведіть, що сцена оперування Шарика подається одночасно й з позиції автора, й з позиції пацієнта (Шарика). У чому сенс саме такої оповідної манери? Навіщо її застосував Булгаков?

  • Прочитайте заключну фразу четвертого розділу «Он подбородком лёг на край стола, двумя пальцами раздвинул правое веко пса, заглянул в явно умирающий глаз и молвил:– Вот, чёрт возьми. Не издох. Ну, всё равно издохнет. Эх, доктор Борменталь, жаль пса, ласковый был, хотя и хитрый».

Проблемна ситуація:

Як ви думаєте, чому Булгаков не дав Шарику здохнути?

Учитель: з відповіді на дане запитання ми розпочнемо роботу на наступному уроці.

VІІ. Аргументація й виставлення оцінок за урок

VІІІ. Домашнє завдання:

Переглянути текст повісті М. Булгакова «Собаче серце» з 5-го розділу до кінця.



Дібрати цитати, що характеризують Шарикова, порівняти ці характеристики з характеристиками Шарика-пса.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка