Слухай І пам’ятай відкритейсь, небеса! Зійдіть на землю



Скачати 44.42 Kb.
Дата конвертації08.01.2019
Розмір44.42 Kb.


СЛУХАЙ І ПАМ’ЯТАЙ
Відкритейсь, небеса!

Зійдіть на землю.

Всі українські села, присілки та хутори,

Повстаньте всі, кому сказали: вмри!

Засяйте над планетою, невинні душі!

Зійдіть на води й суші,

Збудуйте пам’яті невигасний собор!
Головною метою організації штучного голоду - геноциду проти українства, був підрив соціальної та національної бази опору українців проти комуністичної влади для забезпечення тотального контролю держави за всіма верствами населення.

Й. Сталін неодноразово наголошував, що «Україна є найбільш слабкою ланкою радянської системи». Українські селяни найбільш запекло опиралися колективізації. Лише в 1930 році в Україні спалахнуло декілька десятків селянських повстань, які придушила Червона Армія та війська ГПУ. Отже, Україну треба було остаточно поставити на коліна.

Територію України і Кубані, місця етнічного проживання українців, оточили збройні загони для блокування виїзду. Окрім зерна у селян відбирали будь-які продукти харчування і тим самим прирікали людей на голодну смерть.

До організації геноциду доклали рук комуністичні та військові «діячі»-мучителі українського народу - Молотов, Каганович, Ворошилов, Тухачевський, Гамарник, Менжинський, Ягода (Ієгуда), Яковлєв (Епштейн), Косіор, Чубар, Петровський, Якір та ін.

Терор було проведено проти всього українського народу. Під розстріл повели українську інтелігенцію, священиків, кожного активного носія української свідомості. «В Україні панує справжній голод... Ця політика спрямована на те, щоб остаточно зламати українську націю... Одні вимруть, інші розсіються безкраїми просторами Росії», - писали учні Михайла Грушевського.

Вдумайтесь! Середня тривалість життя чоловіків в Україні в 1933 році склала 7 років, жінок - 10.

Села України обезлюдніли. Чорні прапори над сільрадами засвідчували про вимерлі села. На вулицях міст, кожного дня підбирали трупи померлих селян. Часто люди привозили своїх дітей до міста і залишали, сподіваючись, що їх хтось врятує.

Харківщина була однією з центральних зон голодоморного лихоліття - за кількістю знищених Харківщина увійшла до лідерів - тут коефіцієнт смертності перевищив 25% (до цієї групи увійшла також Київщина та Луганщина).

Відомо, першим офіційно про голодомор повідомив італійський консул у Харкові Сержіо Граденіго. У травні 1933 року він писав до свого уряду, що жертв людомору від 10 до 15 млн. «Нехай ця цифра не здається перебільшеною. Я тієї думки, що, мабуть, її вже досягли...».

Голодомор 1932-1933 рр. в Україні підпадає під означення геноциду, наведене в Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року, як дії, скоєні з наміром знищити, цілком або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу - через убивство або через навмисне створення таких умов, які ведуть до знищення.

Ті, хто сьогодні заперечують геноцид українців у 1932-1933 рр., глибоко ненавидять Україну. Ненавидять нас, наш дух, нашу історію, наше майбутнє. Вони заперечують українську державність. Вони продовжують захищати зловісну сталінщину та її поводирів.

Непростимий гріх бере на душу перед Богом та людьми той, хто

заперечує голодомор.





У ТОЙ РІК ЗАНІМІЛИ ЗОЗУЛІ

У той рік заніміли зозулі, Накувавши знедолений вік,

Наші ноги розпухлі узули

В кирзами-різаки у той рік. У той рік мати рідну дитину Клала в яму, копнувши під бік. Без труни, загорнувши в ряднину.» А на ранок - помер чоловік. У той рік і гілля, і коріння -Все трощив буревій навкруги... І стоїть ще й тепер Україна, Як скорботна німа край могил.

Д. Головко

Та що ж Ви, мамо, десь пішли самі.

Чи, може, ми Вам чимось не згодили..? І пахне в хаті воском і кадилом, І тато з братом сиві і сумні...

Нема! Нема... Пішли і не вернути—

Чи, може, там хліби є і молока За пазухою в Возі? Там, високо, Вам добре... Я так хочу теж заснути... Немає мами... і немає болю!. Немає сили навіть закричати... Стоїть голодомор посеред хати Із присмаком гнилої бараболі...

Оксана Барбак

24 листопада була проведена конференція до роковини Голодомору 1932-19933 рр.

«Невгасима свічка пам’яті».

Мета конференції: На основі історичних фактів, літературних творів донести до свідомості учнів трагізм українського народу в добу сталінських експериментів, які привели до загибелі мільйонів громадян України, до жахливого голодомору 1932-1933 років.





25 листопада відбулося засідання учнів 8 класу, присвячене річниці національно-визвольної війни українського народу.

Учениці розповідали про долю українського народу середини ХVІІ століття, а саме про 1648 рік, коли прийшла раптова зміна на ліпше, бо до цієї зміни спричинився славний гетьман Богдан Хмельницький. Гетьман від імені всього народу вирішив помститися за всі кривди українців не тільки Чаплинському, а й усім подібним панам, що зухвало поводилися з народом. Богдан Хмельницький – людина, яка відбудувала вільну Україну. Він має велику славу, бо він перший рішуче повів козацьке військо до боротьби за волю народу і рідної землі.

Про Хмельницького народ складав пісні. Його прославили наші поети й письменники у віршах і повістях.

У Києві, на площі перед храмом Святої Софії, стоїть гарний пам’ятник Хмельницькому.

Ми сподіваємось, що і на сьогоднішній день серед нас знайдеться хоча б один такий ГЕРОЙ.



Учні закликали всіх слухачів, щоб пам’ять про таких ВЕЛИКИХ ЛЮДЕЙ жила в наших серцях вічно, щоб ми завжди пам’ятали історію свого народу й гордилися здобутками своїх співвітчизників.

Учні 8 класу

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка