Словом люблять, ненавидять, словом вбивають, словом творять чудеса



Дата конвертації04.01.2018
Розмір67.4 Kb.



Мета: ознайомити учнів з творами В. Сухомлинського; вчити давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати вчинки і поведінку персонажів; робити висновки щодо прочитаного, розвивати вміння цінувати думки товаришів, виховувати доброту, чуйність, вміння бачити і творити красиве.

Хід заняття.

І. Вступна бесіда.

Вчитель. Народна педагогіка стверджує: «Дивись. Не забудь: Людиною будь!» Хоч і сказані ці слова давно, проте не втратили свого значення і понині. Швидше, навпаки – сьогодні вони набули особливої актуальності.

Усі мають зрозуміти, що життя прожити лиш для себе, осібно – то порох, що розвіється безслідно. Лише стремління до сяйва, високих ідеалів добра, справедливості, прагнення допомогти людям, бути їм потрібним, бути справедливим – ось що робить людину значною.

І нарешті настав час говорити про людину, яка все своє життя присвятила дітям. Сам був доброю людиною і хотів, щоб всі діти виростали добрими, чуйними, працьовитими, любили маму, тата, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину.

Про кого іде мова?

Хто ж ця людина?

Василь Олександрович Сухомлинський написав для вас, діти, дуже багато повчальних оповідань і казок. Над деякими ми з вами і попрацюємо.



ІІ. Повідомлення теми заняття.

Сьогодні ми прочитаємо оповідання В. Сухомлинського «Скажи людині «здрастуйте», «Образливе слово», казку «Віл і Садівник», притчу «Кам’яне серце». Дамо характеристику головним дійовим особам, порівнємо вчинки і поведінку персонажів.



ІІІ. Слухання та аналізування творів:

1.Оповідання «Скажи людині «здрастуйте».

«Лісовою стежиною йдуть батько і маленький син. Навколо тиша, тільки чутно як десь далеко стукає дятел і струмочок дзюрчить в лісовій глушині.

Раптом син побачив: назустріч їм йде бабуся з паличкою.

Батьку, куди йде бабуся? – запитав син.

Побачити, зустріти або проводити, - відповів батько. – Зустрінемося з нею, скажемо їй «здрастуйте», - сказав батько.

Для чого ж їй говорити це слово? – здивувався син. – Адже ми зовсім незнайомі.

От зустрінемося, скажемо їй «здрастуйте», тоді побачиш для чого. Ось і бабуся.

- Здрастуйте, - сказав син.

- Здрастуйте, - сказав батько.

Здрастуйте, - сказала бабуся і посміхнулася, і син із здивуванням побачив: все навколо змінилося. Сонце стало яскравішим. По верхівках дерев пробіг легкий вітер, листя заграло, затрепетало. В кущах заспівали птахи - до цього їх не було чутно.

На душі у хлопчика стало радісно.

Чому це так? – запитав син.

Тому що ми сказали людині «здрастуйте» і вона посміхнулася».

Чи згодні ви з думкою В.О. Сухомлинського, що ввічливість прикрашає світ, робить його яскравішим? Поясніть свою думку.



Вчитель. Мудрий педагог наголошує: «З дитинства вчись повелівати собою. Наказувати собі, володіти собою вчися змалку, примушуй себе робити те, що треба, й воно стане для тебе бажаним. Якщо ти тільки вмієш підкорятися волі інших, - ти виростеш блідою тінню людини. Справжня людина вміє наказувати собі і вміє бачити обставини, де треба наказувати собі. Це і є вміння жити. Ти станеш справжньою людиною тільки тоді, коли зрозумієш, що таке важко. Якщо в дитинстві, отроцтві, ранній юності тобі все легко, ти можеш вирости ганчіркою. Легко тільки тому, хто не примушує себе робити те, що треба. Не йди легким шляхом. Іди найважчим! Подолання труднощів підносить людину. Той, кому нестерпно важко і хто подолав труднощі, зовсім по – іншому бачить світ і розуміє людей. Знання людей – особлива людська мудрість, для її осягнення немає уроків у розкладі. Мудрість ця осягається тільки тим, що в душі твоїй зливаються треба і важко. Постав над тобою хоч сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти сам не зможеш примусити себе й вимагати від себе».

Кожен повинен усвідомити, побажати, захотіти перемогти свою лінь, байдужість і стати кращим, побачити щось добре, зробити добро людям.



2. Казка «Віл і Садівник»

«У поле прийшли Віл і Садівник. Віл, запряжений у плуг, орав поле. Поволі переставляв ноги; тягти плуг було нелегко, але Віл звик коритися. Він знав, що коли спиниться, Хазяїн боляче ударить батогом та ще й сіна дасть менше. Садівник копав лопатою невелику кам’янисту ділянку під виноградник. Віл чув уранці розмову Хазяїна із Садівником. Хазяїн пропонував Садівникові виорати ділянку під виноградник Волом. Садівник відповів, що ця кам’яниста земля навіть Волу не під силу, тільки людина може її подужати. Розмова ця дуже зацікавила Вола. Вночі він довго думав: що ж примушує Садівника виконувати таку тяжку працю? Він не вірив, що Садівник обійдеться без нього, Вола. Та ось вони прийшли одночасно в поле, і Віл побачив: Садівник копає кам’янистий грунт. Копає і співає. Від здивування Віл мало не спинився в борозні, та згадав про батіг… Із Садівника піт ллється, а він співає і співає, і очі в нього веселі, радісні.

- Садівник, тобі важко? – спитав Віл, порівнявшись з ним.

- Ой, як важко… - відповів Садівник

- Але чому ж ти співаєш і очі в тебе радісні?

- Тому що я бачу цю мертву кам’янисту ділянку вже скопаною. Бачу на ній квітучий виноградник. Бачу свою радість.

- Як же ти все це бачиш? – спитав здивований Віл. –Адже цього немає.

- Якби людина бачила тільки те, що вже є, вона не була б Людиною.

- Навчи мене, Садівнику, бачити те, чого немає

- Добре, відповів Садівник, - зараз я звільню тебе від ярма.

- Але без ярма і батога я не зможу орати поле, - заволав Віл.

Садівник тільки розвів руками й подумав: той, кого примушують працювати ярмо і батіг, не зможе бачити майбутнього. Він не сказав цих слів, тому що Віл однаково не зміг би нічого зрозуміти…»

Діти діляться думками про те, як вони зрозуміли цю казку.

Пропоную подумати:

А який наш клас?

Чи вміємо ми дружити?

Чи достатньо ми виховані?

Як ми спілкуємося між собою?

Чи можемо прийти на допомогу один одному?

3. Оповідання «Образливе слово».

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе слово. Заплакала Мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить—мучить його совість:   адже   він   образив Матір.

Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в дале­кий край. Поклонився Син Матері низько до  землі   й   говорить:

— Простіть мене, Мамо, за образливе слово.

—    Прощаю,—Мама сказала й зітхнула.

—    Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутнішала. На її очах з’явились сльози. Каже вона Синові:

—  Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід  глибокий   зостається.

Прочитавши це оповідання, які висновки ви зробили для себе?

Чи потрібно так робити?



4. Притча „Кам’яне серце”.

В однієї жінки народився син. Душу вклала вона в свою дитину. Боялася, як би пилинка на нього не сіла, як би віте­рець не подув.

Дуже хвилювалася мати, щоб син її не брав близько до серця горе, страждання, біль  людей.

Наблизилася смертна година дідуся — мати взяла й відвезла сина до сестри у сусіднє село. Забрала, коли дідуся вже поховали.   Питає   син:

- Де   ж дідусь?

- Поїхав у гості,—відповідає мати.

Побачив хлопчик одного разу, як су­сідська дівчинка пальця порізала. Мати одразу ж схопила сина за руку, відвела додому.

Зимою син приніс дятла з пораненим крилом, запитує, як допомогти пташці. Мати відібрала її, кудись занесла й ска­зала:

—  Птаху вилікували, вона жива-здорова,  полетіла.

Хлопчик ріс, а мати затуляла його від життя. Не знав він, що таке горе, страж­дання, біль, образа, смуток. Виріс хлоп­чик,  став   юнаком.

Якось захворіла мати, злягла. Послала сина   в   аптеку   по ліки.

Пішов син, дає записку, що мати на­писала.

—  Ліки будуть готові за п’ять хви­лин,—каже аптекар.

— Поки ви готуватимете,—відповідає син,—я  з хлопцями у футбол  пограю.

«Це людина з кам’яним серцем»,—поду­мав   про   юнака   аптекар.

Чи правильно вчинив хлопчик?

А, як би ви вчинили в цій ситуації?

ІV. Поради.

Вчитель. Великий педагог В. А. Сухомлинський склав книгу «Азбука моральної культури». Ось які поради він давав учням.

1. Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання відображаються на оточуючих тебе людях. Знай, що існує межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки питанням до самого себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, що оточують тебе, було добре.

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришу в біді. Не заподіюй людям зла. Поважай і почитай матір й батька – вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею.

4. Не будь байдужим до зла. Борися проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, заподіює зло іншим людям, обкрадає суспільство.

5. Відточуй, шліфуй у себе людяність. Перш за все, доводь до більшої досконалості чутливість до неправди, зла, обману, приниження людської гідності. Тут велике значення має не тільки усвідомлення, а перш за все відчуття. Ось на твоїх очах людина ображає людину. Якщо закрити очі на цю, можливо, і маленьку подію, то незабаром ти закриватимеш очі на все. Треба відточувати чутливість душі, витонченість відчуттів, красу душі.



V. Висновок.

Вчитель: Як бачите Василь Олександрович дуже бажав, щоб діти росли добрими та чуйними.

У різних  життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте, і в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено «Усе минає». Пам’ятайте це. І радість не вічна, і сум не вічний. Пам’ятайте добро. Можна забути того, з ким разом сміялися, але ніколи не забувайте того, з ким плакали. Самі даруйте людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть добро тим, із ким ви. Можливо, зустрінетеся раз у житті. Пам’ятайте, що все повертається, як бумеранг. Будьте вищі від усяких пліток, заздрощів, образ. Умійте прощати. Умійте прощати всім, а собі – ніколи.



А ще пам’ятайте, що найкоротша відстань між людьми – усмішка. Тож частіше усміхайтеся.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка