Славні хлопці запорожці



Скачати 166.4 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір166.4 Kb.

Позакласний захід

Тема: Славні хлопці - запорожці.

Мета: поглибити знання учнів про українських козаків-запорожців, їхній побут, зовнішність, звички, Запорозьку Січ на основі додаткової історичної інформації, прочитаного фрагменту з казки «Запорожці»

І. Нечуя-Левицького та репродукцій картин українських художників; розвивати світогляд учнів, мислення, полікультурну компетентність;



Унаочнення: ілюстративно-інформаційні картки з репродукціями картин, ілюстрація із зображенням Запорозької Січі, аркуші з тестами, переліком історичних фактів, схема «Жанри живопису».

Форми роботи: фронтальна, групова, в парах.

Методи та прийоми: бесіда, тестування, рольова гра «Ми – історики», «Ми – літературознавці», «Ми – мистецтвознавці», метод позначки, вибіркове читання, робота з ілюстративно-інформаційними картками, рефлексія, слово вчителя.

Перебіг заходу

І. Оргмомент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

- Діти, послухайте діалог.



- Скажи ж мені, сину, що там діється на Україні?

- Нічого, - відказав Летючий.

- Чи пам’ятають на Україні про гетьмана й козаків? Чи згадують?

- Трохи пам’ятаємо. Старі люди дещо розказують. Трохи чули від кобзарів.

- Чи не говорили вам про нас попи, або ченці, або вчені люди?

- Ні. Ніхто про те нам нічого й не згадував.

- З якого художнього твору взятий цей діалог? Хто його автор? (Казка «Запорожці», І. С. Нечуй-Левицький).

- Ця казка була написана І. С. Нечуєм-Левицьким у кінці ХІХ століття, коли українці могли чути про козаків, їхні героїчні вчинки лише з історичних пісень та дум, виконуваних народними співцями – кобзарями, бо Катерина ІІ після зруйнування Січі заборонила навіть вживати назву «запорозькі козаки».

- А чи чули ви, діти, українці, що живуть у ХХІ столітті про запорозьких козаків? Якщо так, то на яких уроках? (Так, на уроках історії, української літератури, образотворчого мистецтва).



Тестування.

  • Перевіримо, що ви знаєте про козаків за допомогою тестів. (Учитель роздає аркуші з тестами). Будьте уважні! У кожному завданні лише одна правильна відповідь.

Тести

  1. Скільки років тому з’явилися козаки?

а) 200; б) 500; в) 300.

2. Що означає слово козак?

а) наймит; б) вільний; в) селянин.

3. Як називалося місце поселення козаків?

а) Запорозька Січ; б) Золота Орда; в) Високий Замок.

4. Де розмістили своє перше поселення козаки?

а) у лісі; б) у горах; в) на островах, за порогами Дніпра.

5. Що являла собою Запорозька Січ?

а) гарний замок; б) добре укріплену фортецю; в) звичайне село.

6. Як називався козацький ватажок (керівник)?

а) цар; б) отаман; в) президент.

7. Яке було головне заняття козаків?

а) полювання; б) землеробство; в) захист рідного краю.

8. За чиїм наказом була зруйнована Запорозька Січ?

а) Катерини ІІ; б) Петра І; в) Миколи ІІ.

Самоконтроль.


  • Правильність виконання тестів зробіть самостійно, відкривши відповіді на зворотньому боці аркуша.

Відповіді: 1. в) 2. б) 3. а) 4. в) 5. б) 6. б) 7. в) 8. а).

  • Чи знали ви відповіді на всі завдання тестів? (Діти відповідають).

  • Сподіваюсь, що вам буде цікаво дізнатися більше про побут, звички, культуру козаків, про те, яка доля спіткала запорожців після зруйнування Січі Катериною ІІ.

ІІІ. Оголошення теми та мети заходу.

Тож тема нашого заходу – «Славні хлопці – запорожці».

- Щоб якомога менше залишилося білих плям, пов’язаних із запорозькими козаками, на сьогоднішньому уроці побудемо в ролі істориків, літературознавців та мистецтвознавців. Для цього познайомимося з додатковою історичною інформацією про козаків, зіставивши її зі змістом казки І. С. Нечуя-Левицького «Запорожці» та репродукціями живописних картин про козаків.



ІV. Робота з інформативними матеріалами. Рольва гра «Ми – історики».

Довідка про істориків.

  • Людей, що досліджують історичне минуле, називають істориками. «Батько» української історії - Михайло Грушевський, бо саме йому належить 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томне видання «Історії України».

Історію козацтва досліджували такі українські історики, як Антін Лотоцький, Михайло Драгоманов, Дмитро Яворницький і французький історик Г. Л. де Боплан. (Їхні імена варто записати на дошці і в зошитах).

Побудьмо у ролі сучасних істориків і дослідимо інформацію про козаків на основі історичних праць названих вчених-істориків.



Робота у групах.

Об’єднання у групи постійного складу.

Постановка завдання.

Кожна група істориків ознайомиться з додатковою інформацією про козаків. Читаючи, використовуйте позначки для кращого розуміння:



V - це мені вже відомо;

+ - це для мене є новим;

! - цей матеріал цікавий.

Після опрацювання матеріалу вам треба поділитися новою цікавою інформацією з іншими групами істориків.


Опрацювання інформативних матеріалів.

1 група

Запорозька Січ

Осідком запорожців була Запорозька Січ на Дніпрі, нижче порогів, на островах, серед ріки. Там запорожці постійно жили; там збиралися, вчилися воєнної науки і готувалися до воєнних походів. Засновником січі вважається Дмитро Вишневецький.

Січ – то була простора площа на дніпровім острові Хортиця. З усіх боків омивали цей острів глибокі води Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, які на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що будь-кому неможливо було дістатися на Січ.

Довкола площі були побудовані хатки, так звані «коші» (з плетеними стінами), або «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами. В такій хатці жив один курінь з курінним отаманом. В курені козаки тільки спали або пересиджували негоду, використовуючи цей час для ремонту одежі та чищення зброї.

Посередині Січі стояла невелика церква святої Покрови, знадвору дуже скромна, зате повна золота й срібла зсередини. Козаки були набожні і дуже дбали про свою церкву. Під час читання Євангелія козаки тримали шаблі наполовину витягнуті з піхов – на знак, що готові в кожній хвилі боронити свою церкву і віру. Частину своєї військової здобичі завжди призначали для церкви і купували щораз кращі нові хоругви та ікони.

На Січі, крім хаток, куренів були склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та з харчами. Коло складів стояла сторожа.



2 група

Звичаї та обряди козаків-запорожців

Хто хотів стати козаком, мусив спочатку відслужити три роки в старого козака за джуру (слугу й помічника). Він виконував усяку роботу й носив за козаком другу рушницю і необхідні клунки. Щойно тоді, коли джура навчився від старого козака володіти зброєю й набрав справності в битвах, ставав правдивим козаком і діставав зброю: рушницю, шаблю, лук і стріли.

Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею (довгий плащ без рукавів). За широким поясом носили торбинку з харчами, кулями й порохом. Запорожці голили голови, залишаючи посередині оселедець. Якщо він був довгий, то обмотували кругом вуха.

Святкове вбрання козаків складалось із жупана, каптана барвистого, широких червоних або іншого кольору шароварів, пояса з китайки, шапки.

У походи запорожці вирушали в найгіршому вбранні; з походу ж верталися в тому одязі, який добували в бою.

Зате коли запорожець виїздив гостювати в Україну, то вбирався в кармазиновий жупан, узував червоні сап’янці (чоботи), чистив свою зброю і збрую на коні.

Їли сушену рибу і печене м’ясо та риб’ячу юшку, бо риби в ріках й усякого звіра та птаства було дуже багато. Пекли сухарі з пшеничної муки.

Жінок на Січі не було, і ніхто не смів їх мати, навіть сам отаман. За це грозила кара смерті. Коли козак був жонатий, то жінка й діти жили десь на хуторах, по так званих «зимовниках». Там жив і козак, коли не було війни. Він господарював, мав велику пасіку, ловив звірів і певну частку з цього віддававна Січ. Зимували козаки по своїх хуторах. А коли кошовий отаман оголошував воєнний похід, то козацькі гінці роз’їздилися по тих хуторах-зимовниках і закликали козаків.



3 група

Заняття запорожців

Запорожці були гарними воїнами – вправними, сміливими.

Коли збиралися в похід, то на Січі був великий рух. Одні ремонтували човни, другі зброю, інші пеклий варили в казанах харчі на дорогу. Січові шевці шили чоботи, кравці – одяг, римарі робили упряж, ливарники відливали з олова кулі. А котрі вже були готові, обступали січового кобзаря або бандуриста, старого козака, що грав на кобзі або бандурі і співав про славних отаманів, про походи на турків і татар. Часто танцювали, любили жартувати, словом завжди були веселі.

Козаки воювали двома способами. Звичайно нападали на ворога кіннотою, а піхота наступала з боків. Ніхто не піддавався, всі билися до останку, кажучи: «Або перемога, або смерть!»

Коли раптово заскочив їх ворог у степ, а козаків було мало, тоді ставили колом свої вози, обкопувалися валом і вели оборону з такої возової фортеці. Ворог не міг здобути такої твердині і відступав. Хіба часом, як не наспіла козакам поміч, то тримав їх облогою. Козаки гинули зі спраги, і голоду, але не здавалися.

Кажуть, що багато було серед козаків характерників (чаклунів), які кулі ловили в заполи та могли сухими з води виходити.



4 група

Зруйнування Запорозької Січі

Російська цариця Катерина ІІ непокоїлися з приводу України, бо тут існувала Запорозька Січ, а в ній близько двадцяти тисяч козаків, які нагадували поневоленим українцям про те, що існує воля. Тому вирішила ненаситна Катерина знищити і скасувати цю останню ознаку української вольності.

На Зелені свята (Трійцю), в червні 1775 року, зненацька оточило січ багато московського війська під проводом генерала Текелія, який запропонував козакам підатися. Кошовим отаманом був тоді Петро Калнишевський. Він скликав козацьку раду і запитав, що робити. Молодші січовики радили боронитися до останньої краплі крові. Але старші, досвідчені, сказали: «нема надії на те, щоб ми змогли перемогти десятикратну навалу москалів. Піддаймося без пролиття крові».

Та коли доля січі була вирішена, молодші запорожці вдалися до хитрощів, щоб не потрапити в полон. Старшина почала вночі переговори з теклієм про здачу, а тим часом попросили текелія. Щоб дозволив козакам виходити з Січі на ріку рибу ловити. Він дозволив. А тоді запорожці виходили один за одним, і за кілька днів на Січі залишилося лиш кілька десятків стариків. Цих уже взяли в полон і зруйнували Січ, а всі скарби забрали в Москву. Лише образ святої Покрови з Січової церкви встигли забрати запорожці із собою і повезли його аж у Туреччину, де осіли на Дунаї, а їх нащадки живуть там ще донині.

Кошового Калнишевського вивезли москалі на далеку північ, на Соловецькі острови, і там ув’язнили в яму Соловецького монастиря, залишаючи тільки малий отвір, куди подавали йому хліб та воду. Так карався останній кошовий Запорозької січі 25 років, а потім ще прожив у тім монастирі кілька літ на волі і помер у віці 113 років. Його могила знаходиться там ще й досі.

Виступи доповідачів-істориків кожної групи з цікавою новою інфомацією про козаків.
2. Робота за змістом казки «Запорожці» І. С. Нечуя-Левицького.

Бесіда за схемою «Зв’язок історії та літератури».


  • Вивченням історії можуть займатися не тільки історики, але й письменники для того, щоб написати художній твір про історичне минуле. Але самих історичних знань для написання художнього твору недостатньо. Письменник не може обійтися без вимислу – тому за допомогою уяви «домальовує» те, чого не було насправді, проте цілком могло статися. Без вимислу справжня література як мистецтво слова не можлива.

Зв’язок історії та літератури можна уявити за допомогою такої схеми:


Література

Історія



Правда

Вимисел

Таким чином створена і казка «Запорожці» І. С Нечуя-Левицького.

- Про які історичні поді, що були насправдії, розповідається у казці? (Про козаків-запорожців, зруйнування Запорозької Січі).

Оскільки це казка, то події - незвичайні, навіть фантастичні.



  • Що незвичайного сталося, наприклад, з головним героєм казки Карпом Летючим, нащадком українських запорожців? (Його байдак розбився, і Карпо опинився під водами Дніпра, де була Запорозька Січ).

  • Тому вимисел, за допомогою якого створюються події, герої, факти, буде фантастичним. Такого ніколи не могло статися.

Вибіркове читання. Рольова гра «Ми – літературознавці».

Довідка про літературознавців.

Дослідженням особливостей літературних творів займаються люди, які

називаються літературознавцями.

Постановка завдання.

- Уявімо себе в ролі літературознавців, які досліджують, як за допомогою

фантастичного вимислу, як І. С Нечуй-Левицький розповідає про запорозьких

козаків у казці «Запорожці».

Перед вами перелік історичніих фактів. Ваше завдання – знайти й прочитати, як

про певний історичний факт розповідає письменник.





Перелік фактів

Уривок із казки, який читають учні

1.

Запорозька Січ була зруйнована за наказом російської цариці Катерини ІІ, і після цього запорозькі козаки опинилися за Дунаєм.

«...як зруйнували Січ, а помочі нам не було де взяти, то наші характерники й зачарували Січ. З того часу наша Січ з островом, з гетьманом, з козаками отут!. Нашу Січ поглинув Дніпро».

2.

Зовнішньо козаки були сильні, гарні; у свята одягалися гарно.

«Всі козаки були високі, рівні та здорові; всі були гарні, повбирані в гарну одежу, неначе в свято або в неділю» .

3.

Жили козаки куренями.

«Оце наш січовий курінь! Ми побачимо ще не один курінь, поки дійдемо до

нашого гетьмана».



4.

Серед козаків були й музики – кобзарі, бандуристи.

«Тільки що Карпо минув високу кам’яну огорожу, він побачив уже другий сад, весь зелений, весь засаджений квітками, а з того саду лився чоловічий голос, та такий же гарний та дзвінкий! Хтось співав козацьку думу, дуже старинну. Голос той лився низом, як грім, то підіймався вгору і дзвенів, як голосний дзвін, а під той голос стиха грала бандура, наначе птиця щебетала. Карпо ввійшов у сад і побачив, що ту думу співав сивий кобзар, сидячи на камені, а кругом його сиділи й стояли козаки середніх літ і слухали старинну думу про козацьких гетьманів, про славні діла на Україні».

5.

Були поміж козаків і характерники.

«... як зруйнували Січ, а помочі нам не було де взяти, то наші характерники й зачарували Січ».

6.

На Січі була церква святої Покрови. Козаки були дуже набожні.

«- Ходімо ж, козаки, до церкви та поспитаємо в Бога, що діяти нам, та помолимось за Україну.

- До церкви! До церкви! – загули навкруги козаки.



7.

Головний обов’язок козаків – захист України та народу від ворогів.

Учні читають розмову Карпа Летючого з гетьманом.




3. Робота над репродукціями історичних картин. Рольова гра «Ми –

мистецтвознавці»

Тема запорозького козацтва стала найулюбленішою для багатьох поколінь українських та російських художників. Вони присвятили козакам свої живописні полотна, створені за допомогою фарб. Надійшла черга побути в ролі мистецтвознавців – фахівців у галузі мистецтва - і познайомитися ближче з картинами про козаків. Та спочатку підготуємося до виконання ролі мистецтвознавців - пригадаємо разом вивчене на уроках образотворчого мистецтва про жанри живопису.


Бесіда за схемою «Жанри живопису».

(Схема може бути на дошці або роздатковим матеріалом у кожного учня на парті).




живопис

пейзаж

батальний

історичний

побутовий

анімалістичний

інтер’єр

натюрморт

портрет

Допоможе пригадати вивчене схема «Жанри живопису».Назвіть відомі вам живописні жанри, охарактеризувавши кожен із них. Якщо важко, зверніться до словничка. (Словничок із тлумаченням живописних жанрів учитель роздає учням до початку уроку).



Словничок «Жанри живопису».

Анімалістичнийзображення тварин.

Батальний – зображення битви.

Інтер’єр зображення внутрішнього вигляду приміщення.

Натюрморт – зображення неживої природи – овочів, фруктів, зрізаних квітів,

забитої дичини.



Історичний жанрзображення історичного минулого.

Пейзаж – зображення природи.

Побутовий – зображення повсякденного та святкового життя людей.

Портрет зображення зовнішності людини.

  • До якого живописного жанру будуть належати картини, на яких художники зображують козаків? Чому саме до такого? (Картини, на яких художники зображують козаків будуть належати до історичного жанру, тому що тема козацтва – це тема історичного минулого).

Робота в парах з ілюстративно-інформаційними картками.

Завдання № 1.

- Бачу, що з жанрами живопису ви обізнані добре, тож, шановні мистецтвознавці, для вас перше неважке завдання.

  • Перед вами – ілюстративна картка з репродукціями картин, що належать до різних живописних жанрів. Виокремте з-поміж них ті, які належать до історичного жанру, пояснивши свій вибір.

На ілюстративній картці пропонуємо такі репродукції:

«Відлига» М. Глущенка, «Сніданок» К. Білокур, «Запорожець» А. Манастирського,

«Назустріч вечору» І. Дряпаченка, «Гість із Запорожжя» Ф. Красицького, «Козак Мамай» невідомого художника», «Бій козацького війська на чолі з Максимом Кривоносом з польською армією» М. Самокиша.

Завдання № 2. «Придумай назву».


Завдання № 3. «Два в одному».

  • Назвіть репродукції історичних картин, які водночас належать і до іншого живописного жанру. Обгрунтуйте свою думку.


Відповідь учнів:

«Запорожець» А. Манастирського - історичний портрет.

«Бій козацького війська на чолі з Максимом Кривоносом з польською армією»

М. Самокиша - батальний жанр.



Завдання № 4. «Вчимося читати історичну картину».

  • За допомогою запитань на картках «прочитайте» на вибір одну з історичних картин. На підготовку відводимо 3 – 4 хвилини. Потім перевіряємо бажаючих учнів.



Картка № 1.

Репродукція картини «Запорожець» А. Манастирського.

  1. Придивіться уважно до зовнішності запорожця. Опишіть її: вік козака, обличчя,

зачіску, одяг.

2. Про що, на вашу думку, може думати запорожець?

3. Про що свідчить зображена на картині зброя?

4. Якими барвами створено загальний колорит картини?

5. Який настрій викликає у вас ця картина?

http://us.org.ua/uploads/images/9/3/c/c/1/2f2d7a609e.jpg

Картка № 2

Репродукція картини «Гість із Запорожжя» Ф. Красицького
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/archive/0/00/20100110142947!%d0%9a%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9_%d0%a4%d0%a1_%d0%93%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c_%d1%96%d0%b7_%d0%97%d0%b0%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%96%d0%b6%d0%b6%d1%8f_1916.jpg


  1. З чого видно, що подія відбувається на пасіці? Визначте пору року і час доби.

  2. Назвіть персонажів картини.

  3. Уважно придивіться до зовнішнього вигляду козака. Опишіть його зовнішність:

вираз обличчя, зачіску, одяг. Який хист, на вашу думку, має зображений запорожець? З чого це видно?

  1. Чим частує пасічник гостя? Що може тримати в правій руці дівчинка? Чому, на вашу думку, засоромився хлопчик?

  2. Якими барвами створено загальний колорит картини?

  3. Яким настроєм пройнята картина?

  4. Що вам подобається на ній?

Картка № 3

Репродукція картини «Козак Мамай» невідомого художника

  1. Уважно придивіться до зовнішнього вигляду козака. Опишіть його вік, обличчя,

зачіску, одяг.

  1. Як художник передає миролюбність козака?

  2. Яку зброю, інші невід’ємні козацькі речі ви бачите на картині?

  3. Чому, на вашу думку, невідомий художник намалював козака біля дуба, а не поруч з іншим деревом?

  4. Якими барвами створено загальний колорит картини?

  5. Який настрій викликає у вас ця картина?


http://ukrtvoru.info/wp-content/uploads/2013/11/102-251x300.jpg


Уснене малювання.

  • А тепер, шановні мистецтвознавці, подумайте, які ілюстрації ви б запропонували намалювати художникам до казки І. С. Нечуя-Левицького «Запорожці».(Учні усно малюють ілюстрації до казки).

4. Зіставлення різних джерел інформації про запорожців.

- Яка інформація про козаків була найточнішою, найправдивішою – історична, літературна (з казки) чи та, яку отримали з живописних творів (репродукцій картин)? Поясніть свою думку.

- Яка з них була, на вашу думку, найяскравішою? Чому?

- Який твір про козаків вам сподобався більше – літературний чи живописні? Обгрунтуйте свій вибір.

V. Підсумок уроку. Оцінювання.

Рефлексія.

- Добігає до кінця наш урок.

- Що нового додав він до ваших знань з історії, літератури, образотворчого мистецтва?

- В якій ролі вам сподобалося бути на уроці – істориків, літературознавців чи мистецтвознавців? Поясніть свій вибір.



Заключне слово вчителя.

- У далекому минулому залишилася Запорозька Січ, але слава й діло козаків не розтанули в часі. Сьогодні в Україні не тільки з пошаною й вдячністю згадують славні вчинки запорозьких козаків, що майже 300 років захищали Україну, а й продовжують їхню справу. Так, наприклад, відроджується козацтво. Ще наприкінці 1990 – років в місті Запоріжжі виникли такі організації, як «Козацьке братство», «Козацька вольниця», «Козацький кіш». І ми не повинні забувати, що



Славні хлопці - запорожці –

Були в Україні,

Чорноброві, чорновусі, голови голили,

Рідну неньку Україну

Від татар, поляків, турків

Сміло боронили!

Осередок їхній – Січ-фортеця –

Міцна і надійна,

З неї в похід виступали,

Отаманів і гетьмана за батьків вважали.

Не стерпіла їх свободи

Катерина ІІ –

Зруйнувала Січ козацьку,

Козаків розбила.

Та не вмерла їхня слава:

Про лицарів запорозьких

І пісні співають,

У книжках та на картинах

Вони оживають!

VI. Домашнє завдання.

Обов’язкове:

Розповісти батькам цікаву інформацію про запорожців.



За бажанням:

Намалювати ілюстрацію до казки «Запорожці» І. С. Нечуя-Левицького.


Література

  1. Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. Навчальний посібник з історії України для 5 класу. – К., 1994. – 192 с.

  2. Іванов А. Запорожці. Настінний ілюстрований календар на 1991 рік (українською мовою). - К., 1990.

  3. Історія України для дітей шкільного віку. – К., 1992.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка