Що весни, коли тануть сніги



Скачати 186.2 Kb.
Дата конвертації10.03.2019
Розмір186.2 Kb.



НВК "середня загальноосвітня школа-ліцей" лютий-березень 2007р. № 6

м. Великі Мости

СЬОГОДНІ У НОМЕРІ



1. Вечір зустрічі з випускниками

2. Гордість нашої школи

3. Свято рідної мови

4. Тато, мама і я – спортивна сім’я

5. Поради психолога

6. Свято до дня Св. Валентина








ВШАНУЙМО ПАМ'ЯТЬ

ШЕВЧЕНКА

Тануть вже сніги весною,

І покрила ряст веселка

Повні сил й снаги живої

Всі вшановують пам'ять Шевченка.
Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.
Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим.

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.
І тому в сім’ї великій,

У цвіту садів прекрасних,

Буде жити він навіки,

Як безсмертний наш сучасник.


МОВА

Я навчаюсь мови своєї дорогої,

З неї можна скласти віршики, поеми.

Мову я люблю гарну, мелодійну.

Мова в серці, мова в умі, мова всюди.

Всі її вивчають, люблять і цінують,

Мова, ти найкраща в світі.

Зварич Лідія



Що це за вечір? Навіщо його проводять?

О
сь як вважають ще сьогоднішні учні, які в майбутньому покинуть стіни рідної школи і полетять у дорослий світ.

Час летить, летить не зупиняючись; ми здобуваємо освіту. Дехто покидає дім – шукаючи щастя на чужині, хтось уже має свою сім’ю.

Але напевно неможливо забути школу, вчителів, однокласників, які стали такими рідними, а особливо найважче забути друзів, з якими можна уже не зустрітися. Але добре, що є така зустріч з випускниками. Можна знову побачити вчителів, однокласників – поспілкуватись, щось згадати, розказати, чого досягли у житті, а найголовніше просто побачити, цього уже достатньо.”

Багато з них пройшли труднощі, для досягнення мети, та без труднощів щастя не буває. Та зараз вони згадують шкільні роки, розказують про свої досягнення, сім’ю, і розуміють, якими наївними та безтурботними вони були, як нехтували порадами, не прислухались до них. Тиша в залі. Всі із захопленням переглядають святковий концерт, організований учнями та вчителями школи. Можливо хтось згадує, як будучи школярем, переживав перед виходом, а пізніше всі з захопленням слухали виступ, із залу вибухали овації слухачів. Потім згадки про шкільні роки тривали аж до ранку.”

Дійсно, щороку до школи йдуть діти, які 10 років будуть пліч-о-пліч переборювати всі перепони, які виникатимуть на їх шляху. Вони радіють і сумують разом, допомагають одне одному. Але щороку школу закінчують уже ті, що виросли, ті що здружились і гадають, що по закінченні школи завжди будуть разом, ті, що набралися розуму, розкрили свої таланти, навчилися жити і працювати разом в колективі. Вони йдуть зі школи, мають свої мрії на майбутнє. Йдуть реалізовувати їх. Життя ж простелює їм дорогу не лише квітами, але й поміж них кидає гострі колючки троянд. Кидає їх і у різні куточки країни та світу. Але все життя вони згадують школу, своїх вчителів та друзів і мріють повернутися у безтурботне дитинство.

У нашій школі є традиція: відкривати щороку свої обійми для колишніх випускників, у першу суботу лютого. Особливу увагу цього дня звертають на тих, хто закінчив храм науки 20 років тому. Саме їх найбільше запитують про їх долю, їх мрії, які збулися, і які ще мають збутися, про їх улюблених учителів. Для них проводять „уроки”, вікторини сьогоднішні вчителі. Цього дня приходять і ті, що закінчили школу 5, 10, 15, 25, 30, 35, 40 років тому. Вони всі збираються, летять на крилах хвилювань, щоб побачити своїх колишніх однокласників і вчителів. Вони розповідають одне одному про здобутки, про свої долі, згадують все...



До цього свята у школі готуються старанно, готують святковий концерт, у якому беруть участь найкращі таланти школи. Ці виступи нагадують випускникам про учнівське дитинство, про курйозні моменти у їх житті.

Привітання піснею мабуть найкраще, адже поетичне слово разом із ніжною музикою, проникає у найдальші куточки серця, будить давно забуті спогади про школу та однокласників. Як же багато таких пісень прозвучало в цей день, сьогоднішні учні від, маленького до великого, вітали випускників.

А яке свято без танцю? Хореографічні колективи різних вікових груп підготували дивовижні танці. Але, мабуть, найбільше розбудив спогади „Вальс”, виконаний учнями 11 класів, саме його вони танцювали останнім, будучи ще учнем-випускником.

Ми всі раді, що традиція зустрічі з випускниками має своє продовження, і щороку школа збиратиме ще більше своїх випускників у своїх стінах.

Балко Г., Карпів О.

29 січня 2007р. у Великомостівській школі-ліцей було проведено захід, присвячений пам'яті героїв Крут.



На Аскольдовій могилі

Поховали їх -

Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт .

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ...

Саме так молодий поет П. Тичина гаряче відгукнувся на цю трагічну подію.

28 січня 1918р. з Києва на фронт було вислано останні українські формування. Були це переважно юнаки Військової школи і студенти гімназій, які утворили Помічний курінь студентів Січових стрільців - майже 300 осіб під командуванням сотника Омельченка. Тим часом фронт відкотився до вузлової станції Крути, де 29 січня відбулася вирішальна битва. Бійці билися із завзяттям, але стримати більшовицьку навалу вони не змогли. Крутянський бій підтвердив готовність молоді відстоювати ідеали української революції. Згодом, коли Крути знову відійшли до УНР, на станції було зібрано останки полеглих, перевезено до Києва і 19 березня з військовими почестями поховано на Аскольдовому цвинтарі у братській могилі.

Під час виступу учнів було висвітлено головну трагедію бою. Виступаючи з віршами та піснями, діти були гордими, що в Україні знайшлися такі гімназисти-старшокласники, які не побоялися піти на вірну смерть.

Пам'ять героїв Крут вшановували хвилиною мовчання, під яку лунала спокійна, сумна музика, що ,ніби, торкнулася серця кожного, хто перебував у залі.

Також до нас завітали три студенти та підполковник Львівського ліцею ім. героїв Крут. Вони з великою радістю дивилися виступ наших учнів. Після цього вони відповіли на деякі питання і з сумом на обличчі, але з гордістю в серці вийшли із залу.

Крути ввійшли в історію України, як символ національної честі.

Криса Марія 10-пр.

У день, коли за давніми віруваннями зустрічається зима з весною, щоб позмагатися хто сильніший, а саме 15 лютого 2007р. у НВК „середня загальноосвітня школа-ліцей” м. Великі Мости, було проведено родинне свято „Тато, мама і я – спортивна сім’я”. Цей захід підготувала і провела педагог-організатор Соболь У.В. Позмагатись у кмітливості, спритності, витривалості, згуртованості (а не в силі) прийшли сім’ї 5-6 класів. Свято проходило у святково прибраному залі. Було багато цікавих конкурсів та естафет. Команди розгадували загадки, бігали, стрибали у мішках, а також показали фантазію і вміння робити цікаві речі своїми руками, адже мали зробити якнайбільше речей із пластиліну. А щоб сімейні команди перепочили між завданнями, свої таланти показували танцювальні колективи школи.

Свято пройшло надзвичайно цікаво. Це була ще одна нагода, щоб зібралися разом вчителі, батьки, діти.

Журі ж мало визначити найактивніших і найкращих, що завжди є найважче, адже вже те, що сім’ї взяли участь у святі – конкурсі – це вже є перемога. Але вони свою „місію” виконали і нагородили команди чудовими призами:

І місце – сім’я Макух;

ІІ місце – сім’я Карпевич;

ІІІ місце – сім’я Дзьоба і сім’я Яцків.

Ми бажаємо усім частіше збиратися разом, щоб було якнайбільше приємних щасливих хвилин.




Спливає час, за віком вік,

Життя незмінне тріумфує.

Скрізь, де проходить чоловік,

Там завжди поруч спорт крокує.

Оксана Крук



21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Заснування Дня рідної мови сьогодні має велике значення, оскільки, за оцінками фахівців, з існуючих нині у світі 6000 мов дуже багато перебуває під загрозою зникнення найближчими десятиліттями.

Привернення уваги світової громадськості до цієї теми – серйозний крок до визнання необхідності захистити різноманітність культур.

Адже „Рідна та мова, яка вироблена рідним народом на його споконвічній землі й пристосована саме до його умов існування, до його способу думання. Вона є рідною не тільки для всього народу, а й для кожної окремої людини, що належить до цього народу, незалежно від того, з якою мовою їй довелося зіткнутися при появі на світ.”(І.Ющук)

Це день, коли вшановується один з найбільших скарбів, які успадковує кожний народ від своїх предків. Це є, незаперечно, його рідна мова. „Мова ця – то дзеркало душі народу, то святиня, з котрою зв’язана не тільки минувшість, але, будучність народу і його повага в світі (М. Подолинський ). Рідна мова – неповторна, співуча і мелодійна, бо увібрала в себе всі звуки рідної країни: шум дерев, гомін полів; морів, запах лук, трав.

Сила ж слова безмежна. Хоч воно зазнавало безліч перепон. Коли переходило із покоління в покоління, воно вмирало з голоду і бідувало, переслідувалось і заборонялось, а зараз воно починає оживати, починає сміятися.

Це свято всіх мов, але так як ми українці, то рідною є українська мова, тому це ще один шанс згадати про сучасні проблеми, перепони, що є ще сьогодні на її шляху.

У нашій школі це свято також відзначалося. Відбувся святковий концерт. Організовували його вчителі української мови та літератури Осіпова Г.П., Іванісік Т.І. Глядачі змогли помандрувати в історію і відчути її „вікові страждання”, пригадати як переборювалися перепони на її шляху, і тих людей, які несли іскорки надії у своїх серцях, і боролися за неї усіма силами. Адже історія української мови та українського народу переплетена ниточками боротьби за виживання. Але сьогодні це мова у своїй державі і за законом ніхто не має права робити перепони на шляху її розвитку. Тому сьогодні лунало багато українських пісень, які прославляють мову, її величність, красу та неповторність. Недаремно її було визнано однією із наймелодійніших мов світу. Щоб свято було веселішим учні читали гуморески. Мова створює мистецтво, і всі його жанри і види пов’язані між собою. На святі не лише декламували вірші, гуморески, співали пісні, розповідали шлях мови крізь віки, але й показали зв’язок мови з хореографічним мистецтвом.



Наші учні та учителі поставили дуже цікавий, інформаційний, художньо насичений, яскравий концерт, який запам’ятається надовго усім глядачам. А також дав багато інформації для роздумів сьогоднішнім учням та майбутнім будівникам нашої держави та захисникам та прославителям найдорожчого, що у нас є – МОВА!



Наталія Хомин

Незабаром наступлять перші дні весни. Коли починає оживати природа по всіх куточках України звучатимуть невмирущі рядки із творів генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

Уже тепер у школі починають готуватися до проведення шевченківських днів. У ці дні проходитимуть різні конкурси читців поезії письменника, організовуються святкові виступи, присвячені життю і творчості Шевченка. Планується проведення тематичної лінійки та інформаційних хвилин. Просимо усіх взяти участь у святкуванні.

З першими променями весняного сонця до нас прийде жіноче свято – свято 8 Березня. Сьогодні є різні погляди на цей день. Але це ще одна нагода у буденності нашого життя знайти хвилинку, щоб привітати, провідати, подякувати за все хороше своїм мамам, бабусям, сестрам, тіткам і просто усім знайомим. І ми усім колективом вітаємо усіх представниць прекрасної статі зі святом. Бажаємо усього найкращого, а головне щастя. І в цей день бути веселими і забути про всі турботи. І нехай весняне сонце принесе тепло у ваші оселі.






Пісня любові й дитинства

В серці бринить, як струна.

Наче священна молитва

З рідного краю луна.

Кожна дитина, немов ракушка – стулка, морські шукачі часто пірнають і відкриваючи ракушки бачать їх пустими. І лише в декількох ракушках можна знайти діаманти.

Діамантом – талантом, який світиться всіма барвами веселки в 2-А класі є Рачинський Андрійко.

Маленький кароокий хлопчик, з веселою усмішкою на устах зачаровує усіх слухачів своїм співом. Першу пісню, яку виконав Андрійко на сцені у 1 класі, для своєї матусі „Чорнобривці”. Андрійко каже: „Мама – це та людина, яка мене найбільше любить, шкодує, розуміє, допомагає. Я ні на краплю не перебільшу, коли скажу, що моя Мама – найкраща. Скільки безсонних ночей провела біля моєї колиски, і зараз, коли я на сцені.” Саме колискова матері, пісня її душі й любові, ласки й ніжності передано Андрійку. Улюбленою піснею Андрійка є пісня, яка неодноразово піднімала настрій публіки і таємниче захоплювала у полон мрій, надій – сподівань і прагнень: „Соломія” – надихнула юного співака на перше захоплення, а може... кохання.

І ось уже два роки минуло з початку „зіркової кар’єри” Андрійка, а його знають не тільки у нашому містечку, а й по всіх регіонах нашої області. Адже пісня „Ромашковий край” була відзначена І місцем у конкурсі „Квітковий вернісаж”. Пізніше на конкурсі „Сурми звитяг” Андрійко зайняв призове місце, виконуючи пісню „Йдуть повстанці”.

Районний відділ освіти нагородив юного співака за зайняте ІІ місце у фестивалі дитячої творчості „Різдво – 2007”.

А найбільше досягнення Андрійка поки що, є поїздка до Львова на Всеукраїнський фестиваль – конкурс мистецтв для дітей та юнацтва, де отримав перемогу в номінації, Лауреат ІІ премії.

Бажаємо юному таланту не зупинятися на досягнутому і йти лише вперед. Адже кінець – це завжди початок чогось нового.

Кл.кер. Боровець Г.І.

Серед школярів одразу не впізнаєш тих, хто вже своїми знаннями досягає неаби-яких вершин. Цьогоріч наша десятикласниця Наталія Хвалібота зайняла ІІІ місце на обласній олімпіаді з біології. Але хто ж вона? Невеличка, тендітна дівчинка з розумними та лагідними очима, яка вміє навчатися і відпочивати. Зараз у її житті найбільше місця займає навчання, адже підготовка до занять, олімпіад вимагає часу, терпіння працелюбства, наполегливості, а головне – бажання. Уже сьогодні у Наталі багато досягнень, адже вона намагається усюди встигнути і показати, що вона може цієї вершини досягти. Ще змалечку вона добре навчалася і це побачили її учителі, які запропонували їй вперше поїхати на олімпіади. Можливо з першого разу їй не все вдалося досягти, але Наталя знала, що наступного разу вона буде перша. Так і сталося - вона займає перші місця на районних олімпіадах та призові на обласних.

А ось такі у Наталі досягнення:

Районна олімпіада з економіки – у 9 кл., 10кл. зайняла І місце

Районна олімпіада з біології – у 9 кл., 10кл. зайняла І місце.

Участь у районній олімпіаді з правознавства.

Обласна олімпіада з біології – у 9 кл. увійшла у десятку переможців, у 10кл. зайняла ІІІ місце.

Участь в обласній олімпіаді з економіки.

Участь у турнірі „Юний економіст – 2006 р.”

Участь у районному конкурсі проектів „Світ очима дітей”

Крім цього бере активну участь у виконанні шкільних стінгазет, в учнівському самоврядуванні (голова навчально-пізнавального центру), у класі є заступником старости.

Але без допомоги мами – Зіни Степанівни, класного керівника – Ірини Іванівни, директора школи і вчителя біології – Галини Теодорівни цього було б важко досягти.

Крім того, що Наталя навчається, вона любить і відпочити з друзями, а також трішки посидіти за комп’ютером чи подивитись телевізор.

У недалекому майбутньому вона планує здобувати вищу освіту у хорошому ВНЗ.

Бажаємо успіху у всіх її починаннях і головне – щастя в усьому, не лише в навчанні.

Наша школа славиться своїми талантами. Від маленького до великого випробовують свої здібності та майстерність. Комусь це вдається, іншим – ні. Але пробувати потрібно. Ось тріо „Пліч-о-пліч” у складі Марії Юськів, Галини Микули, Ірини Яцишин стали лауреатами другої премії обласного туру Всеукраїнського фестивалю „Різдво – 2007”. Ці дівчата ще змалечку, із першого класу, навчались разом, переборювали труднощі і раділи з перемог. Вони все робили разом. Так і почали співати. Спершу співали в ансамблі, а потім і сформувалось тріо. Усі дівчата гарно співають, але крім цього добре навчаються, беруть активну участь у шкільному самоврядуванні та житті класу і школи. Переймаються усіма проблемами учнівського життя і намагаються їх вирішити та допомогти іншим.

Творчих злетів вам, майбутні співаки!


Як допомогти дитині в приготуванні уроків

Батьки, які практично зразу надають дітям повну самостійність у приготуванні уроків, так само не праві, як і ті, хто надмірно опікує дітей.

Уроки задані тобі, а не мені” – таке байдуже ставлення батьків до важливих для школяра справ викликає у дітей образу, через що страждає якість виконуваних завдань.

Ну, що нам сьогодні задано?” (При цьому батьки розкривають підручники й зошити.) – Така позиція батьків формує у дитини безвідповідальність, упевненість, що все буде зроблено і без особистих зусиль.

Що ж слід, а чого не слід робити батькам у процесі спільного приготування уроків? Як привчити дитину до виконання домашніх завдань?

1. Перевірте, чи правильно організоване робоче місце дитини. Джерело світла має бути розташоване спереду і зліва, на столі не повинно бути ніяких зайвих предметів.

2. Уточніть розпорядок дня, визначте разом із дитиною час, коли вона сяде за уроки. Приступати до виконання домашнього завдання найкраще через годину-півтори після повернення зі школи, щоб дитина встигла відпочити від занять, але ще не втомилася від домашніх розваг та ігор з товаришами.

3.Сплануйте разом із дитиною послідовність приготування уроків і спробуйте заздалегідь визначити, скільки часу їй знадобиться для виконання кожного завдання. Спершу краще виконати невелике завдання, яке подобається дитині, - це допоможе їй зосередитися і включитися в роботу на емоційному піднесенні. Потім – найскладніше, доки вона ще не стомилась. Творчі роботи (малювання, ліплення, виконання поробок тощо) краще залишити на закінчення – їх не варто обмежувати в часі.

Перед початком виконання Будь-якого завдання запитуйте у дитини: „Як ти гадаєш, скільки хвилин тобі знадобиться, щоб його виконати?”. Поставте перед дитиною годинник і після закінчення роботи обов’язково зверніть її увагу на те, скільки часу витрачено насправді. Це сприяє вихованню організованості й формує „відчуття часу”.



4.Контролюйте виконання наміченого разом із дитиною плану роботи. Підвищена розсіяність уваги природна для молодшого шкільного віку. Подолати її дитині має допомогти дорослий. Навички роботи, придбані в перші роки навчання, залишаються на все життя. Звичка працювати чітко й організовано допоможе вашій дитині впоратись з великим навантаженням, які чекають на неї в середній та старшій школі. Від самого початку дитина має знати, що на робочому місці працюють, а грають, малюють, їдять цукерки – в іншому місці. Не допускайте „розтягування” домашнього завдання за рахунок виконання інших справ, які дитина знаходить для себе сама, не виходячи з-за столу. Намагайтеся відділити одне від іншого. Якщо це вдасться вам, у дитини з часом сформується умовний рефлекс – робоче місце викликатиме в неї стан мобілізації й працездатності.

5.Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулася з нездоланними труднощами. Не слід підміняти діяльність дитини своєю. Навчання – це праця, вона вимагає зусиль і напруження, дитина повинна вчитися самостійно долати труднощі. Однак, якщо на даному етапі трудність для неї нездоланна, обов’язково допоможіть! Інакше досвід неуспіху може закріпитися й призвести до явища, яке психологи називають „вивченою безпорадністю”. Якщо тривалі зусилля неуспішні, людина перестає вірити в свої сили, стає пасивною й безініціативною.

Але якщо дитина старається і не може впоратись із завданням, треба вміти відрізнити цей випадок від ситуації, коли вона зловживає вашою допомогою і звертається до вас через будь-яку дрібницю. Ви можете поставити їй умову: „Я можу відповісти тільки на два (три, чотири) твоїх запитання. Спробуй виконати завдання сам, а два найскладніші запитання ми з тобою розглянемо разом”.



6.Надавайте дитині емоційну підтримку. Школа ставить перед дитиною серйозні вимоги, протягом дня дитина має велике емоційне та інтелектуальне навантаження. Завдання дорослого –„бути поруч”, разом із дитиною радіти її успіхам і переживати її невдачі та труднощі.

Низький бал – серйозне покарання для дитини. Якщо ви бачите, що дитина засмучена, не варто виказувати їй своє невдоволення.



7.Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не примушуйте переробляти погано виконану класну роботу. Можна запропонувати перевірити її й виправити помилки, але переписувати не слід. Повторне виконання вже зробленого завдання дитина сприймає як безглузду, нудну справу. Вона відбиває охоту вчитися, позбавляє віри в свої сили.

8.Поступово знижуйте ступінь контролю. Пряму участь у виконанні уроків можна буде згодом замінити своєю присутністю. Потім сидіти поруч із дитиною не впродовж усього часу виконання домашнього завдання, а лише кілька перших хвилин, підходячи до неї на деякий час під час роботи. До кінця початкової школи дитина має навчитися робити домашнє завдання самостійно, показуючи батькам лише готовий результат.

Незмінними мають залишитися тільки інтерес та увага до життя вашого маленького школярика!

Інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.

Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов’язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.

Не приймайте вчительську правоту на віру. Природно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів. Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.

Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.

На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для усіх.

Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов’язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп’ютерними програмами тощо.

Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.

Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоби щось змінити.

З публікацій науково-методичного видання

громадської освіти “Доба”

У кожної людини є місця, до яких завжди хочеться повертатися. Це – батьківщина, рідна домівка, школа і клас, до якого ти поспішаєш щодня, де тебе люблять і з нетерпінням чекають.

У цьому навчальному році я вперше переступила поріг нашого тепер уже спільного 8-А класу. Класний керівник: однокласники – все нове, невідоме.

Та хвилювання були марними. Ми відразу подружились. А класний керівник Марта Іванівна – учитель української мови і української та зарубіжної літератури. На її уроках дуже цікаво.

Марта Іванівна добра і чудова, гарний друг і порадник. Ми дуже вдячні за це.

Всі однокласники хороші друзі і всі вони дуже різні. Багато часу ми проводимо разом. Ми разом ходили у ліс, де ми добре відпочили і ще краще пізнали один одного. На перервах у нас дуже весело. У нашому класі цікаво вчитися. Багато хороших вчителів допомагають нам у вивченні усіх предметів. Наш клас дуже дружний. Ми завжди намагаємось допомогти одне одному у навчанні, інколи навіть вдаємося до підказок.

Навчання у школі – хороший відпочинок. Дружні відносини між однокласниками, під чуйним керівництвом Марти Іванівни створюють чудову атмосферу у класі, поповнюють наше життя неповторними враженнями. Після вихідних ми з нетерпінням чекаємо зустрічі з однокласниками, вчителями, щоб знову і знову переживати чудові хвилини цікавого і безтурботного шкільного життя.

Наші учні – активні учасники художньої самодіяльності. Вони виступають з танцювальними номерами на різноманітних шкільних святах.

А ще ми любимо мандрувати. Карпати і Львів вже частково знайомі нам. Тепер ми мріємо побувати у Києві і підкорити Говерлу.

Думаємо, що нам це вдасться, адже ми – дружні, веселі та наполегливі.




Cкоропад Наталія



14 лютого – день закоханих. Це свято було перейняте нами із Заходу, не маючи далекого минулого за собою. У цей день люди розкривають свої серця, показуючи свої почуття.

Це свято не оминуло і нашу школу. У цей день для учнів нашої школи було організоване розважальне свято з безліччю конкурсів, вікторин, побажань. Учні розважалися, танцювали, отримували Валентини від прихильників. Також представляли раніше підготовлені номери: пісні про любов, танці. Кожен по своєму радів і веселився. Велику подяку треба висловити тим, хто підготував конкурси, адже посміятися, по вболівати було за що! Переможці отримували заслужені призи. Що ще сказати, свято вдалося!

Для учнів 7 – 8 класів цього року теж було проведено вечір до дня Св. Валентина.

Під час свята проводився конкурс „Знавців літератури”, в якому отримала перемогу Ключка Наталя, учениця 8-го ліцейного класу.

Звучала чудова музика, були цікаві конкурси, всі веселились і танцювали. Багато валентинок отримали учні всіх 7-8 класів. Ми провели чудовий вечір.

І неважливо насправді, святкувати цей день, чи ні, головне тільки те, що цей день мільйонам приносить радість, втіху, теплі і приємні відчуття.

Юськів М., Манделюк О.

НВК "середня загальноосвітня школа-ліцей" м. Великі Мости багата своїми традиціями проведення навчально-виховного процесу. З року в рік цікаво та змістовно вчителі школи проводять предметні тижні.

Захоплено, на високому методичному рівні пройшов тиждень хімії (з 19 по 23 лютого ц.р.). Хімія, як одна з навчальних дисциплін, дає змогу засобами свого предмету здійснювати екологічну освіту і виховання учнів безпосередньо у процесі навчання і у позакласній виховній роботі. Тому усі заходи тижня були спрямовані на виховання у підростаючого покоління відповідальності, бережного ставлення до природи.

Цікаво пройшло інформування учнів на тему "Хімія і проблеми екології". Активну участь взяли класні колективи у конкурсі учнівських газет, плакатів, листівок, малюнків, віршів "Я на захист планети стаю".

Підсумком тижня хімії була науково-практична конференція "Екологічні проблеми сучасності і шляхи їх вирішення", яка пройшла на високому організаційному і пізнавальному рівні. Конференція проходила під девізом "Земля не належить нам, це ми належимо Землі". Учні 11 класів ділилися підготовленою інформацією про деякі аспекти екологічних проблем забруднення навколишнього середовища, висловлювали свої думки про те, що може зробити кожна людина для збереження нашої планети.

Підсумки роботи конференції підвела старший вчитель хімії, вчитель вищої кваліфікаційної категорії Пальцева Ірина Василівна.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка