Що сидять в нашій господі



Скачати 111.18 Kb.
Дата конвертації21.03.2019
Розмір111.18 Kb.






Вчитель. Шановні батьки! Я рада вас вітати сьогодні на нашому святі «Зберемо воєдино всю нашу родину». Я запросила вас для того, щоб надати можливість вам попишатися своїми дітьми, розповісти про них щось таке, що відомо лише вам, батькам. А наші діти мають сьогодні чудову нагоду сказати про вас, самих близьких їм людей, сердечні і теплі слова вдячності, висловити свої почуття.

Хотілося б , щоб це свято допомогло вам, шановні батьки, краще пізнати і зрозуміти наших дітей, а дітям – побачити в вас люблячих, чутливих та вимогливих друзів.

Сім’я – ось та пристань і гавань, звідки ми виходимо у широкий світ, ім’я якому життя. Прекрасно, коли в сім’ї панують злагода, взаєморозуміння, повага. Через сім’ю діти вчаться добру. Недарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька і матері піде і добра дитина»
Добрий день, люди добрі

Що сидять в нашій господі

Раді з святом вас вітати

Щастя і добра бажати


Красно і світло у нашій світлиці

Примули на вікнах стоять вогняні

Сьогодні у класі родинне свято

І хочеться всіх привітати мені


Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,

Сестрички, братики — усіх нас так багато!

Нам так хотілось, щоб зібрались всі.


І ось сьогодні ми усі зійшлися,

Поспілкуватися у ці весняні дні.

Здружитися щоб всі ми спромоглися,

Побути разом, поспівать пісні.


Бо це ж чудово, як батьки і діти

У свято й будні завжди поруч йдуть.

Сьогодні всім нам можна порадіти,

Що в нас родини дружно так живуть.


Сьогодні свято. Пісня хай лунає,

І хай щасливим буде кожен день.

Батьки і діти — і душа співає,

Тож хай лунає більше тих пісень!

Діти виконують пісню «Ой, зелене жито, зелене».
В сім’ї розпочинається життя дитини,

Тому від мами й тата в неї все!

Тож усі звички й правила з родини

Дитя в життя з собою понесе.


Тому народ не раз попереджає:

Гни деревце ще поки молоде.

Вчи діток, як малі — це кожен добре знає,

Від цього правила не дінешся ніде.



1 дівчинка. Скажіть мені, хто знає, що таке сім’я?

2 дівчинка. Та ти що? Не знаєш? Отакої! Сім’я — це сім Я! Це означає, що в повній сім’ї повинні бути мама, тато і п’ятеро дітей! Це найменше! Зрозумів?

1 хлопчик. Тепер ясно, зрозуміло. То що, у мене сім’я неповна? Бо ж у нас тільки троє дітей...

2 хлопчик. Отож — неповна. А треба, щоб було так, як у народній приказці: «У нашого Омелька — невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діток шестірко, та батько і мати, та їхні три брати»!

3 дівчинка. Ого! Оце так сімейка! Там, напевно, забувають, як кого звати... Бо ж їх так багато...

4 дівчинка. Не забувають, не бійся! Зате там діє правило: у кого діток сім, там є щастя всім!

3 хлопчик. У великій сім’ї діти виростають дружними, роботящими, щедрими, вміють допомагати один одному, тому вони і щасливі. Оце і є переваги великої сім’ї.
Вчитель. Мабуть, так, бо й народна мудрість говорить про це. А знаєте, як багато прислів’їв є про сім’ю. Колись в українській родині було багато доньок і синів, росли вони дружними і добрими. Як буде дружно, то не буде сутужно, каже народна мудрість. Тому-то в нашого народу є стільки приказок і прислів’їв про родину, батьків і дітей, що всіх і не перелічиш. От послухайте кілька прислів’їв про сім’ю і продовжіть їх. Вони багато чого навчають.
Наприклад,

Який дуб, такий клин……

Нема того краму……

Мати однією рукою б’є……

Який кущ, така й калина,…….

Яке дерево такі в нього квіточки,…..

Мати однією рукою б’є,…..
Вчитель. А тепер гляньте ось на цей малюнок. Що ви бачите на ньому?

(Дерево сильне, могутнє, але в нього відтяте коріння)

- А тепер скажіть, що станеться з деревом, коли його зрізати в корінь?



(Воно зів’яне, всохне)

  • А чому всохне, пропаде? Що дає дереву коріння?

(Дає соки земні. Дерево бере сили від землі корінням.)

  • Ось і в словах пісні «Сік землі», що співає Ніна Матвієнко, йде мова про родове дерево.

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.



Вчитель. Де б ви на цьому дереві знайшли самих себе, найменших членів роду?

(Ми – молоденькі зелені листочки, гілки – наші тато і мама, стовбур наші дідусі і бабусі, а коріння – це всі наші прадіди, ті, хто жив сто чи двісті років тому)

От бачите, ви – молоді листочки. А тепер уявіть собі, якась сила чорним страшним мечем відтяла ваше коріння. Чи довго зеленітимуть листочки?



(Ні, вони скоро зів’януть)

  • А чи знаєте ви яка сила в тому корінні?

(Коли в корінні дерева – сік землі, то в корінні кожного родового дерева – пам'ять народу)

  • Так, людина без пам’яті своїх предків самотня, їй немає звідки черпати сили для життя. Людина без роду – як листок відірваний від дерева.

  • А чи в кожного з нас є оте святе – ота пам'ять родовідна?

  • Чи кожен з нас пам’ятає своїх дідуся, бабусю, близьких і далеких родичів?

  • От сьогодні наші діти створили свої родові дерева. Бачите які вони пишні. Якщо в людини такий сильний рід, їй нічого в житті не страшно.

(Аналіз родових дерев)

Вчитель. Серед вас родини з різним сімейним стажем, з різною долею. Прості, щирі, працьовиті, де батьки вчать добру і поваги до людей своїх дітей.

Спогади . Спогади. Спогади.



  • Чи пам’ятаєте ви свої перші думки після народження дитини?

  • Про що ви думали коли вам принесли вперше ваше дитятко?

  • Що ви відчували коли у вашій сім’ї з’явилася наступна дитина?


Вчитель. Зараз діти підросли, перетворилися на маленьких помічників.

  • Кому ти найбільше допомагаєш вдома?

  • Яку роботу любиш виконувати із задоволенням?

  • Які у тебе обов’язки вдома?

  • Якби ти був чарівником , щоб ти зробив для мами, бабусі, дідуся, татуся?


Вчитель. Це справжнє жіноче щастя – чути такі добрі слова від своїх дітей. Нехай же ваші родини будуть щасливими, багатими добром і дитячим сміхом.

На сьогоднішнє свято діти підготували розповіді про своїх членів родини. (Зачитуються твори)


Вчитель. А зараз хочу надати слово батькам. Можливо, хтось хоче доповнити своїх дітей. Чи маєте ви спільні з дітьми заняття та захоплення?

Я вважаю, що спільні захоплення зміцнюють сім’ю, роблять її життя повноцінним, цікавим. Як ви бачите, діти разом із своїми батьками підготували до нашого свята виставку «Світ сімейних захоплень».


Вчитель. Від народження дитини до кінця свого життя батьки турбуються про долю дітей. Мати не тільки береже дітей, вона навчає їх усьому: охайності, працьовитості. Батько – захисник роду, народу, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.

  • А тепер попрошу дітей продовжити таке речення….

Я поважаю своїх батьків за те…

- А тепер батьки продовжіть речення…



Більше всього я ціную в своїй дитині….

  • Як бачимо, кожен любить і поважає своїх батьків, а батьки дітей. Не ховайте гарних слів, не соромтесь діти гарних слів вдячності для своїх рідних.

В дитини від родини чуйність, ласка.

І від родини в неї доброта.

В сім’ї для неї оживає казка,

І кожна стежечка в житті — проста.
Бо є підтримка тут і є порада,

Турбота є, любов, а ще — тепло.

І задоволена дитина, дуже рада.

Тож хочеться, щоб завжди так було.


Повага і взаєморозуміння,

Щоб стали нормою в родині повсякчас.

Хай рідних душ ясне палахкотіння

Батьків й дітей єднає кожен раз.


Бо ж діти, мов пташата у гніздечку,

До маминого туляться тепла,

І до татусевого доброго сердечка.

Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.


Любов в сім’ї для всіх-усіх важлива,

Бо зігріває і лікує нас вона.

Любов земна — це справді дивне-диво,

І нам потрібна лиш вона одна.


Вчитель. Мати! Батько! Які дорогі для кожного з нас ці слова. Стільки в них тепла, щастя, радості, душі, милосердя і доброти. Але не завжди ми буваємо по відношенню до матері та батька доброзичливими , уважними, чуйними. Часто не розуміємо їхніх мудрих порад, не завжди реагуємо на їх зауваження.
Від щирого серця, простими словами,

Звертаюся я до рідної мами.

Рідна мамо, люба ти моя ненько

Тобі любов свою через усе життя я пронесу.

Ти моє сонце, матінко рідненька

Люблю тебе за ласку за твою красу.


Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні


  • На, вдягай, синочку.

В нитці - сонце золоте

Пелюстки багряні

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні

Вишиваночку візьму

Швидко одягнуся

Підійду і обніму

Я свою матусю.


Матусю рідна, я тебе кохаю,

Бо ти найкраща, матінко моя.

Ти все для мене робиш, я це знаю,

Тож бути доброю у тебе вчуся я.

І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,

Вродливою я хочу бути, як і ти.

З шляху правдивого ніколи не звертати,

А прямувати чітко до мети.


Вчитель. Кажуть що дітей потрібно любити так, щоб вони цього не знали. Саме така є батьківська любов.
Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти прийшов до нас на свято

Нашої родини

Ми тобі складаєм нині

Щире побажання

Щоб прожив ти многії літа

Не зазнав страждання

Щоб ти вивів нас у люди

Та втішався нами

Щоб гордитися ти міг

Донями й синами.


Дорогий, хороший, рідний татку

Кращого за тебе не знайти

Дорогий, хороший, милий татку

Як чудово, що у нас є ти.


Даруй Матінко- Божа,

Таткові життя довге і миле

Кожна днина пригожа

Хай додає йому сили.


Любов наша до родини

Завжди світла й чиста

Молю серцем і душею

Будь же з нами, Пречиста.


У мене таточко серйозний і правдивий.

І я таким же бути в нього вчусь.

Ми завжди разом, тому я щасливий.

І труднощів я також не боюсь.

А все робити вчуся так, як тато,

І вже навчивсь ремесел багатьох.

І хоч роботи завжди в нас багато,

Та все здолати можемо ми вдвох.



Вчитель. А зараз я хочу запропонувати вам взяти участь у сімейній грі «Чи знаю я тебе»

Отже перевіримо чи знають батьки своїх дітей.



  1. Що проситиме ваша дитина в той день коли її ні в чому не буде відмовлено?

  2. Чим ваша дитина, одержавши повну свободу, займе себе першочергово?

  3. Чи знаєте ви друзів своїх дітей, назвіть їх імена та прізвища.

  4. Який предмет у школі для вашої дитини найцікавіший?

  5. Улюблена страва вашої дитини.

Учитель. Діти, сьогодні – особливе свято. До нас на свято завітали найулюбленіші для кожного з нас люди – наші бабусі. Вони – невтомні трудівниці, хранительки мудрості нашого народу, берегині звичаїв та обрядів, цікаві казкарі. Вслухаймося в ці слова «Бабуся», «Бабусенька», «Бабуня», «Бабунечка», «Бабусечка». Які вони ніжні, красиві, лагідні, пестливі… Дорогі бабусі! Ми знаємо що в житті вам було не легко. Ви рідко отримували подяки, нагороди за свою роботу, подарунки. А сьогодні на нашому родинному святі ваші онуки звертаються саме до вас.
Добрий день, бабусю, дорога моя

Це для тебе сонечко лагідно сія

І ласкою повняться рученьки твої

Я люблю твій голос – ніжний, дорогий,

В нім землі моєї чисті голоси

Дружби і любові, і добра й краси

Назбираю в лісі квітів сон-трави

Дорога бабусю, літ до ста живи.


Над усе найбільше

Сподобались мені

Бабусині руки

Умілі та міцні

Оцій руці хорошій

Робота не важка

Бо в’яже, варить, шиє

Бабусина рука

І я бабусі руки

Цілую залюбки

Вони немов співають,

Розказують казки

Я слухаю бабусю

Я вся мов уві сні

Розумні, ніжні руки

Умілі та міцні.


Дуже нездужає наша бабуся

Я за недужу бабусю боюся

Каже бабуся : Уже я стара»

Каже бабуся:»Вмирати пора»

«Що ти , бабусю, ти дуже красива,

Тільки натруджена, і трішечки сива»


Я про бабусю хочу розказати,

Вона у нас — це справжня доброта.

Вона все вміє, шити, готувати,

Хоч доля у бабусі непроста.

Які пісні вона для нас співає!

Які казки приходять з нею в сни!

Вона історії, легенди різні знає,

А в погляді її — тепло весни.

Багато в бабусі турбот, не злічити

Одній всю роботу треба зробити

І хочеться друзі вам таке сказати

Ми будем бабусі завжди помагати.


Побажаєм вам сто років жити

Без горя сліз і без журби

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На багато літ і назавжди.


Хай в житті вам радість буде

Процвітайте, як той цвіт

Дай же Боже, любим бабусям

Багато добрих і щасливих літ.


Вчитель. А зараз прошу одну із ваших матусь звернутися до своєї мами.
Мою маму звати ………. Я дуже поважаю її, вона завжди мені допомагає. Коли діти були маленькими, допомагала няньчити їх, розповідала як потрібно купати, чим годувати, як із ними поводитися. Моя мама вміє в'язати. Онучатам вона в’яже шапочки, шкарпетки, рукавички. Коли в неї є час, вона з дітьми гуляє, взимку читала казки. За все це я дуже вдячна своїй матусі.
Вчитель. Добрий, ніжний, дорогий наш трудівник, незамінний друг – люблячий дідусь. Слово дідуся не таке суворе і вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи. Дорогі дідусі сьогодні до вас звертаються ваші внучата.
Любий, добрий наш дідусю,

Ми – твої внучата

Прибігаємо до тебе

Щастя побажати

Хоч твоє волосся сивиною

Густо посріблилось

Ти для нас дітей маленьких

Другом залишився.


Ти нас батькові й матусі

Помагаєш вчити

Як бути чесним, добрим

Як по правді жити

Ми твої слова розважні

Пам’ятати будем

І в життя твою науку

Понесемо всюди.


Я розкажу вам про свого дідуся,

Бо він у мене справжній трудівник.

І я у нього працювати вчуся,

Й тримати слово, як дідусь, вже звик.

Тож з дідусем завжди ми разом всюди,

І нам удвох і горе — не біда!

Про нас тепер уже всі кажуть люди:

«Старий з малим — це нерозлийвода!»


Вчитель. Знати свій родовід, зберегти про нього пам'ять – це наш обов’язок не лише перед минулим, але й перед майбутнім поколінням. Бо доки існує життя, доти роду людському нема переводу.
Вклоняємось всім вам доземно

Як батьківській хаті з далеких доріг

Як хлібу, що матінка чемно

Кладе на вкраїнський рушник

Бо нашому роду – нема переводу

Хай пісня єднає коріння святі

Дай Боже, нам віру і братню згоду

На довгії роки на вічні віки.


Рід великий, край багатий

Лине пісня з поля

Будем долю віншувати

Щоб родила доля

Щоб дала нам щастя з роду

І живлющу воду

Нема роду переводу

І не буде зроду


Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонитися доземно ми повинні,

За диво й за життя своїм батькам.

Батьки для нас — це найдорожчі люди,

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде,

Й ніколи світлий не проходить час.


І хай здоров’я буде у родині,

Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!

Родині ми складаєм славу нині,

І скажемо багато добрих слів.

Бо все найкраще в дітях від родини!

Привітність, щирість, щедрість, доброта.

Усі традиції народні і святині,

Та мудрість й віра чиста і свята.


Вчитель. Дорогі діти, хочеться, аби кожен з нас дорожив своїми батьками, думав про них, був поруч у скрутну хвилину, відгукувався на кожен поклик. Бо батьки вчать нас жити, вчать відваги, мудрості,любові до праці. Давайте будемо цінувати і берегти свою родину. Давайте будемо добрішими, милосерднішими, співчутливішими, уважнішими до своїх рідних.

Шановні батьки! Батьківська любов потрібна кожній дитині. Отож дозвольте закінчити наше свято такими рядками «Хай же будуть ваші руки сильнішими, а душі зрячими. Хай поруч з матірю, завжди йтиме батько. Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ, матиме ці два крила не за для того, аби літати, а щоб впевнено ходити по землі.


І ось завершилось наше родинне свято.

Ми від душі повеселились всі.

Тож дай вам бог добра і сил багато,

Щоб сонце піднімалося в росі,

Щоб зігрівало вас тепло і ласка,

А доброта всіх пригортала вас.

Й життя хай буде, ніби добра казка.

Живіть усі щасливо! В добрий час.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка