Шлях вдосконалення“Світ лежить у злі”, – прорік святий апостол Божий Іван Богослов



Сторінка2/5
Дата конвертації11.05.2018
Розмір1.01 Mb.
1   2   3   4   5



Молитва на сон грядущий:

В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй, і життя вічне даруй мені. Амінь.


16. Що стосується посту – середа, п’ятниця та інші визначені дні, – то тим, хто шукає високого подвигу (відповідно й набагато більшого містичного досвіду, сили, здоров’я, очищення та досконалості), рекомендую встановити собі щотижневе (1–1,5 доби) та щоквартальне (3–3,5 доби) очищувальне говіння Христа ради. (Говіння – церковнослов’янською побожність, святе очищення себе для Бога).

Щотижневе говіння – це суворий піст (без їжі, на самій воді) від вечері п’ятниці аж до сніданку після літургії у неділю. Тривалість його – від 24 до 42 годин у залежності від фізичних можливостей, наснаги та рівня досконалості. (Існують хвороби, при яких таке говіння не можна практикувати до повної їх ремісії, або ж треба робити це, проконсультувавшись із лікарем. Зокрема при виразковій хворобі шлунка, загостренні гастриту, туберкульозі, діабеті та деяких інших.)

Що стосується щоквартального говіння (3–3,5 доби на воді), то його добре пристосовувати до чотирьох великих постів церковного року. Тут важливим є момент не стільки входу в говіння, скільки виходу із нього. Рекомендую в день виходу з такого роду голодування на сніданок випити склянку розведеного наполовину водою морквяно-яблучного соку; через 15 хвилин з'їсти салат із сирих овочів, трохи приправлений соком лимона або апельсина; і ще через півгодини – якусь легку варену овочеву страву без хліба й олії. На обід – легкий суп на олії зі шматочком підсушеного хліба. Вечеря – як звичайно, тільки помірна.

Під час самого говіння важливим чинником є молитва, особливо – суботнє вечірнє чування у храмі. Про їжу стараймося не думати – відганяйте помисли молитвою Ісусовою. Страви на неділю готуємо у п’ятницю, субота ж – день очищення: прибираємо в хаті, надворі, опоряджуємося самі, готуємось до недільного святого дня Господнього.

Початковий період очищення організму від шлаків (загалом фаза грубого очищення триває приблизно півроку) починається десь на десятому-одинадцятому тижні, і йде зазвичай досить динамічно, тому цей час – час особливої уваги.

Вечеряйте не пізно і не багато. На ніч добре випивати склянку ряжанки, кислого молока, або кефіру – це оптимізує мікрофлору шлунка та позитивно впливає на здоров’я (дана рекомендація, як і всі подальші, стосується не лише етапу очищення, але є корисною для усього вашого життя).

Якщо у вас немає загострення хвороб шлунково-кишкового тракту, то зранку, після фіззарядки, натщесерце ковтніть як пігулку (не розжовуючи) очищений від шкірки невеличкий зубок часнику, запивши його свяченою водою (це – очищення ваше). Затим споживіть неповну чайну ложку справжнього меду, і теж запийте половиною склянки води (це – оздоровлення). Термін застосування процедури – 2-3 місяці на рік (місяць через місяць).

(Взагалі вода для пиття має бути “живою” /не перевареною і в жодному випадку не газованою – мало що так шкодить підшлунковій залозі, як газована вода та інші “шипучі” напої/. Якщо немає джерельної або криничної, то користуймося сирою відстояною або краще – фільтрованою водою).

Після обіду розжуйте пігулку глюконату кальцію або візьміть на кінчику чайної ложки меленої на борошно шкаралупи від яєць. Це необхідно для зміцнення кісток та тканини зубів. Тривалість застосування визначається індивідуально, в залежності від віку та стану організму: від 1 до 3 місяців на рік.

Перед тим, як вирушати до річки (водойми) для вечірнього занурення, добре випити склянку несолодкого зеленого чаю із медом “в прикуску”.

Необхідно зазначити, що прийом помічних речовин (часнику, меду, кальцієвого порошку) відміняється під час самого говіння (від вечері п’ятниці – до сніданку неділі).



Очищувальне говіння на початковій стадії обов’язково супроводжується різноманітними загостреннями, тому дуже важливим тут є уважний і індивідуальний підхід. При незначному запаленні хронічних недугів рекомендується послуговуватись фітотерапією, іншими щадними методами лікування.

Негативні відчуття на стадії грубої очистки є такі (знайте їх, аби не допустити сатані налякати вас):



  • інтоксикація організму;

  • загальна слабкість, інколи до млості;

  • нудота, головні болі;

  • різь у животі, пронос;

  • висипки, прищі, чиряки на тілі;

  • гульки на голові, свербіж, загострення грибкових захворювань шкіри;

  • біль у суглобах, м’язах та в усьому тілі;

  • серцеві болі;

  • печінкові болі;

  • біль у попереку, в нирках;

  • розтріскування підошов.

Взагалі, що чиститься – те й болить.

Окрім того, – і це дошкульніше, – пекучі духовні болі, насамперед страх, тривога, сумнів, невпевненість; під час же викидів – гнів, роздратування... Через це тою чи іншою мірою проходять усі. ЦЕ – БОРОТЬБА! Найважче – початок. Далі – чистіше, світліше, легше... Попереду ж – Небо небес свободи. “А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!” (Євангеліє від Матвія, 24 розділ, 13 вірш).


Розділ 6. СИЛА:
Перша заповідь закону Божого звучить так: “Я – Господь, Бог твій! Хай не буде тобі інших богів переді Мною...”

Що практично означає ця Заповідь? А означає вона те, що на першому місці в нашому житті має бути БОГ, має бути БЛАГОДАТЬ, якою Бог пізнається, і має бути СМИРЕННЯ, через яке здобувається благодать. Що не можемо служити двом панам – і або з Богом, або ні. Що лише повне смирення аж до смерті! – веде до повної перемоги і зумовлює повне спасіння. Що це не є питанням зовнішнім, другорядним, але внутрішнім, основним питанням для кожного із нас.

ПИТАННЯ СПАСІННЯ (ВДОСКОНАЛЕННЯ) ДУШІ – ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ НАШОГО ЖИТТЯ!

Людина створена на образ Божий.

Бог є Дух – і людина, за образом Божим, є дух.

Бог Триіпостасний: Отець, Син, Дух Святий. І людина, за образом Божим, також є триіпостасною: людина – це дух (власне це наше “я”, наш “внутрішній чоловік”), який має душу (розум, волю, емоції) і живе у тілі (як у тонкому, ефірному, так і в грубо-фізичному, речовинному).

Таким чином, для того, аби справа очищення, освячення, спасіння (вдосконалення) нашого була плідною, необхідна праця над усіма трьома складовими людського єства.

Розрізняймо МЕТУ, ШЛЯХ І ЗАСОБИ спасіння (вдосконалення):


  1. МЕТА.

Мета спасіння – СВОБОДА ДОСКОНАЛОСТІ (любов досконала, Бог є любов):

  • освячення духа людського Любов’ю;

  • просвічення душі Істиною;

  • преображення тіла Силою.

2. ШЛЯХ.

Шлях спасіння (вдосконалення) – СМИРЕННЯ (невипромінювання зла):



  • смирення духа – це розкритися перед Небом у самозреченні та любові, повністю довірившись Богові;

  • смирення душі – відмовитися від утробно-споживацької психології (насильства та користолюбства) на користь психології духовності (доброти та безкорисливості) та змінити мислення з негативного на позитив;

  • смирення тіла – стримуватися у слові, в рухах та в їжі.

3. ЗАСОБИ.

Засоби спасіння (вдосконалення) – АСКЕЗА (мобілізація внутрішніх сил):



  • для духа людського – це молитва;

  • для душі – духовне слово, мистецтво, спілкування з душевними людьми;

  • для тіла – піст, тісний контакт з природою (холодна вода, повітря, земля), фізична активність.

Пам’ятаймо, це – неодмінні складові успішного духовного діяння. Освячення духа, просвічення душі, і преображення тіла досягається лише силою Духа Святого, яка дається нам Богом і здобувається людськими зусиллями смирення та аскези.

На першому місці – Бог. Постійний пошук Бога у собі через духовне відчуття благодаті – ось найважливіше у нашому житті. Незмінним закликом Церкви з часів перших християн є виголос “Будьмо уважні!” Це заповідана Отцями пам’ять Божа – постійно тримати увагу на головному, щохвилини пам’ятати ПРО ШЛЯХ І ЗАСОБИ, смиряючи дух, душу й тіло свої.

У ЦЬОМУ – СИЛА!

Розділ 7. ДУХОВНІ ДОРОГОВКАЗИ
У чому полягає сенс життя? – У ПОСТІЙНОМУ ВДОСКОНАЛЕННІ (одухотворенні, “обоженні”) творіння аж до повного богоєднання із Творцем у вічному житті (власне, до здобуття таким чином життя вічного).

Що ж далі, у вічнім житті? – СВОБОДА ДОСКОНАЛОСТІ, безсмертне блаженство богопізнання, солодка безмежність духовного зростання, перехід усе на новий і новий якісний рівень буття. “Життя ж вічне – це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого...”

Яким чином, якою силою діється це? – Це твориться силою Духа Святого – неречовинною, вселенською енергією Божою, яку Церква іменує БЛАГОДАТТЮ.

Що дає нам означена Сила у цьому житті? – Насамперед, породжує в серці нашому МИР або ДУХОВНЕ УТІШЕННЯ – основу людського щастя; далі дарує ОЧИЩЕННЯ, що власне і є джерелом вдосконалення; і, нарешті, подає БЛАГОСЛОВЕННЯ усіх сфер нашого життя – як внутрішньої, так і зовнішньої (здоров’я, матеріальний статок, робота, сімейне благополуччя тощо).

Як отримати означену благодать? – Вона дається вільно – тим, хто праведно живе.

А що означає праведно жити? – Це значить ШУКАТИ правду, ЗНАЙТИ її в Ісусі Христі і ЙТИ дорогою правди, яка веде у життя вічне.

У чому полягає правда Божа? – У СМИРЕННІ ТА ЛЮБОВІ, точніше у ПОКАЯННІ, САМОЗРЕЧЕННІ, СМИРЕННІ та ЛЮБОВІ. Розкрити серце своє перед Небом небес, не робити і не випромінювати зла, смирити душу й тіло свої – ось віхи цієї Правди.

“Смирення – це духовне вчення Христове, яке мислено приймається готовими прийняти його у житницю душі”, – навчає святий преподобний Іван Ліствичник.


٭ ٭ ٭

Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ!

ВОЗЛЮБИ, а для цього СМИРИСЬ, а отже, прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є – тобто без страху й тривоги, без гніву й роздратування, без гордощів та образи. З МИРОМ! Не випромінюючи зло.
٭ ٭ ٭

СМИРЕННЯ – це явлений Ісусом Христом ШЛЯХ СПАСІННЯ (вдосконалення). У чому воно полягає? Сьогодні ми майже втратили розуміння суті цього слова і плутаємо його із рабською покірністю чи злочинною бездіяльністю, з ганебним догідництвом та низькопоклонством, з холодною байдужістю або з святенницькою єлейністю. Ні ж бо! Смирення – це абсолютно активна життєва позиція, а ніяк не погодження зі злом чи життєвими труднощами. У нас виникли проблеми? – давайте повернемося до них обличчям. Смиренно можна (а часто й просто необхідно) сказати “ні!” “Смиренням перемагай ворогів” – навчає старець Силуан.

Смирення – це внутрішня доброта, це духовна тверезість, це НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА. Усякий неспокій суть пристрасть. СМИРЕННЯ Ж – ЦЕ ПОШУК МИРУ. Усе приймати, як із руки Божої. РОБИ, ЩО НАЛЕЖИТЬ, І ХАЙ БУДЕ, ЩО БУДЕ: НА ВОЛЮ БОЖУ – ось основний принцип смирення.
٭ ٭ ٭

Щастя – це внутрішній спокій, МИР ДУШІ, блаженний стан духа.


٭ ٭ ٭

Мир душевний дається мирним ДУХОМ СВЯТИМ; Дух Святий здобувається ПОКАЯННЯМ, САМОЗРЕЧЕННЯМ та СМИРЕННЯМ; смирення ж – СЛУЖІННЯМ, тобто ПЕРЕБУВАННЯМ У СЛОВІ, ПОСТІ (стриманості) ТА МОЛИТВІ (сиріч аскезою).


٭ ٭ ٭

Піст – це СТРИМАННЯ ЯЗИКА, СЕРЦЯ І ЧЕРЕВА; молитва – ПОШУК ЗВ’ЯЗКУ ІЗ БОГОМ.

Перебувати у Слові – значить ЧИТАТИ Й ВИКОНУВАТИ (намагатися виконувати) його.

Самозречення – ВІДСІКАННЯ СВОЄЇ ВОЛІ та повне покладання на волю Божу, відсутність усякого піклування: “І все життя наше Христу, Богу віддамо...”

Покаяння народжується ВІДЧУТТЯМ ВЛАСНОЇ ГРІХОВНОСТІ та ЩИРОСЕРДНИМ БАЖАННЯМ ОЧИСТИТИСЯ (спастися).
٭ ٭ ٭

Істинна природа життя – це боротьба за Силу, здобуття смиренням мирного Духа Божого. ВІН ЖЕ – УСЬОМУ НАВЧИТЬ.


٭ ٭ ٭

Царство Боже – то царство ЛЮБОВІ. Двері у нього – райські врата СМИРЕННЯ. Ключ до цих врат – святий ключ ПОКАЯННЯ з плодами САМОЗРЕЧЕННЯ.


٭ ٭ ٭

Найвища насолода – це правдива НАСОЛОДА ДУХОВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ.


٭ ٭ ٭
Сім кроків спасіння:

Перший крок – ВІДЧУТТЯ СВОЄЇ ГРІХОВНОСТІ (недосконалості, нечистоти) та БАЖАННЯ СПАСТИСЯ (очиститись).

Другий крок – водна купіль ПОКАЯННЯ.

Третій крок – затулити вуста “саддукеям та фарисеям” у собі: сумніву та лукавству нашому, бажанню служити “і Господу, і мамоні”, – САМОЗРЕЧЕННЯ.

Четвертий крок – розп’яття та смерть для гріха на хресті СМИРЕННЯ Й АСКЕЗИ СТРАЖДАННЯ (посту і молитви).

П’ятий крок – благодатне відродження у Бозі, “пахучі пелени” СМИРЕННЯ Й АСКЕЗИ НАСОЛОДИ (священної молитви серця і уваги): “триденне суботування у гробі”, зростання у вірі, надії та любові.

Шостий крок – відвалювання каменя гріха від гробу серця нашого: воскресіння, любов до ворогів, СВОБОДА.

Сьомий крок – вознесіння, освячення душі й тіла, СВЯТІСТЬ БОГОЄДНАННЯ.


٭ ٭ ٭

Аскеза – це подвиг духовного вдосконалення, “вичинка шкіри”, людські зусилля ПОСТУ Й МОЛИТВИ (мобілізації внутрішніх сил організму).


٭ ٭ ٭

Закон плоті нашої – той “змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана” – має три голови: ГОРДІСТЬ, ЛІНИВСТВО ТА ЛУКАВСТВО.

З гордістю воюй СМИРЕННЯМ; з лінивством – РЕВ­НІСТЮ ДО БОЖОГО (ревністю до спасіння); з лукавством – СВЯТОЮ ПРОСТОТОЮ САМОЗРЕЧЕННЯ.
٭ ٭ ٭

Смирення береться та примножується СЛУЖІННЯМ – перебуванням у Слові, зусиллями посту і молитви (аскезою).

Ревність до Божого умножається НАГАДУВАННЯМ ПРО СТРАЖДАННЯ Й ТУГУ ПОЛОНУ ГРІХА, а також і ПРО НАСОЛОДУ ТА РАДІСТЬ ПРОБУВАННЯ У ДУСІ СВЯТІМ.

Самозречення ж – УСВІДОМЛЕННЯМ НЕМІЧНОСТІ СВОЄЇ, НАДІЄЮ НА ЄДИНОГО БОГА ТА ПАМ’ЯТАННЯМ ПРО СМЕРТЬ, від якої ніхто не відкупиться.


٭ ٭ ٭

Шлях істинного православ’я – це сугубий, подвійний ПОДВИГ СМИРЕННЯ ТА АСКЕЗИ, путь назорейства духовного, суворий і ясний шлях віри.


٭ ٭ ٭

ЛЮБОВ – МЕТА; СМИРЕННЯ – ШЛЯХ; ПЕРЕБУВАННЯ В СЛОВІ, ПІСТ І МОЛИТВА – ЗАСОБИ НА ЦЬОМУ ШЛЯХУ.


Не випромінювати зло:

  • НЕ ВИПРОМІНЮВАТИ ЗЛО! – ось перше гасло християнина. У цьому – шлях нашого спасіння.

  • Випромінюючи зло, ми, згідно із законом спорідненості (споріднене шукає спорідненого), стягуємо на себе зло вселенське. Воно ж руйнує як дух наш (наше “я”), так і душу (тонке тіло), і біологічне тіло людини (через хвороби, болісті тощо). “Хто сіє вітер – той пожне бурю”. НАМ ПРОС­ТО НЕВИ­ГІДНО БУТИ ЗЛИМИ!

  • Ідея невипромінювання зла – суть ГОЛОВНА ІДЕЯ НОВОГО ЗАПОВІТУ. Старий Завіт навчав НЕ ЧИНИТИ ЗЛА; Новий же – НЕ ВИПРОМІНЮВАТИ ЙОГО. Старий – “Не вбивай”; Новий – “Навіть не гнівайся”. Старий – “Не кради”, “Не чини перелюбу”; Новий – “Не дивися з пожадливістю”.

  • Старий Заповіт бореться З ГРІХОМ, Новий – З ПРИСТРАСТЯМИ як першопричиною гріха. Старий Заповіт не спасає, він ВЕДЕ ДО СПАСІННЯ, яке заховується в Новому Заповіті – власне в ідеї СМИРЕННЯ, що і є НЕВИПРО­МІНЮВАННЯМ ЗЛА.

  • СМИРЕННЯ – це НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА, ЛЮБОВ же – ВИПРОМІНЮВАННЯ ДОБРА. Тож, задача номер один для нас – смирятися, не випромінюючи зло; задача номер два – перебувати в любові, випромінюючи добро.

  • Що таке зло, і що – добро? УСЕ, ЩО ВГАШАЄ ДУХ СВЯТИЙ, Є ЗЛО; УСЕ Ж, ЩО ЗДОБУВАЄ ЙОГО, – ДОБРО. Тож, зло – це не лише гнів і роздратування, але й страх і тривога, гордість та образа, пожадання тілесні, пристрасті душевні (насамперед жадібність та заздрість), суєта мирська (розсіяність, поспіх та пустомовство) і навіть перевтома, через яку також угашається Дух...



Розділ 8. ПРАВИЛА БОРОТЬБИ НЕВИДИМОЇ


  • ОГОРОДИСЯ СМИРЕННЯМ, САМОЗРЕЧЕННЯМ І ЛЮБОВ’Ю – і ти зрозумієш, що то є БОЖИЙ ЗАХИСТ, щит віри, який відбиває усі ЗОВНІШНІ стріли лукавого.

  • ПІДПЕРЕЖИСЯ ТЕРПІННЯМ, ВІЗЬМИ ЗБРОЮ ПОКАЯННЯ, САМОЗРЕЧЕННЯ ТА НАДІЇ – і не страшні тобі будуть ВНУТРІШНІ вороги.

  • Постійно твори у серці своїм молитву – ТРИМАЙ УВАГУ НА БОЖОМУ (ПАМ’ЯТЬ БОЖА). Під час же нападів бісівських – зовнішніх або внутрішніх – ПОСИЛЬ НАПРУЖЕНІСТЬ ЦІЄЇ МОЛИТВИ (найліпше Ісусової: “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене!” або, принаймні, короткої: “Господи, помилуй!”), І ТАК СТІЙ ДО КІНЦЯ...

  • Учися тримати удар. Що б не сталося – не лякайся, не роздратовуйся і не ображайся, але одразу скажи собі: “Стоп! Увага! Випробування!” – та на молитву...

  • Найкоротша молитва покаяння, самозречення та смирення: “Боже, ПРОСТИ МЕНЕ! Боже, ВЕДИ МЕНЕ! Слава Тобі, Боже наш, СЛАВА ТОБІ!..”

  • Завжди будь стриманим у СЛОВІ, у РУХАХ, у ЇЖІ – і являтимеш собою достойного воїна Господа нашого Ісуса Христа.

  • Усяке сум'яття – від лукавого; від Господа ж – простота серця, думок та дій.

  • Бог – ПРОСТИЙ, і шлях до Нього – ПРОСТИЙ: ЗРЕЧИСЬ СЕБЕ ПОВНІСТЮ, СМИРИСЯ АЖ ДО СМЕРТІ – ОСЬ І УВЕСЬ ШЛЯХ.

  • Найперше, потрудися здолати духів злоби піднебесних СЛАСТОЛЮБСТВА, СРІБЛОЛЮБСТВА та СЛАВОЛЮБСТВА. А після – не страшні тобі будуть й усі інші.

  • З двох зол обирай менше, а з двох благ – більше (правдиве благо ДУХОВНОЇ НАСОЛОДИ).

  • Тримай совість свою завжди чистою! Це – запорука перемоги.

  • Найголовніше – що б не трапилось, НІКОЛИ НЕ ВПАДАЙ У ВІДЧАЙ! Упав – одразу ПОКАЙСЯ: “ГОСПОДИ, ПРОСТИ!” – і знову піднімайся. У цьому полягає мужність воїна Христового.

  • Навчися прощати не лише ближнього, але й самого себе. Це допоможе тобі знову піднятися на ноги.

  • Не впадай у розпач і через пошкодження від минулих гріхів. Це твоя ПЛАТА ЗА ДОСВІД! Без досвіду ж – як зможеш послужитися ближньому?

  • Умилостивлююча жертва Богові за гріх – щира молитва ПО­КАЯННЯ, САМОЗРЕЧЕННЯ ТА СМИРЕННЯ. За неї дає Господь благодать УТІШАННЯ в скорботах, ОЧИЩЕННЯ та БЛАГОСЛОВЕННЯ нашого життя.


Коли просиш у Господа щось, то пам’ятай про таке:

  1. Бог ВСЕМИЛОСТИВИЙ. Він знає, що нам потрібно, іще до того, як ми самі попросимо, і завше бажає допомогти нам.

  2. Бог ВСЕМОГУТНІЙ. Для Нього немає неможливої жодної речі. Проси з вірою, без ніякого сумніву, і отримаєш.

  3. Якщо ж просиш – і не отримуєш, то або НЕ ТАК просиш (не розкрив серце своє для прийняття благодаті), або НЕ ПРО ТЕ просиш (це тобі не корисно тепер чи в майбутньому, або ж у Бога щодо тебе дещо інші плани).



Розділ 9. ЗОВНІШНЕЄ ПРАВИЛО
1) ОГОРНИСЯ СМИРЕННЯМ І ЛЮБОВ’Ю. Завжди утримуй:

– плавні рухи;

– прихильну мову;

– спокійний погляд.


2) БІЛЬШЕ МОВЧИ, АНІЖ ГОВОРИ:

– ніколи не кричи, і нікуди не біжи: ніщо так не вгашає Дух, як суєта та пустомовство;

– старайся бути спокійним та серйозним, але не смутним, не похмурим і не строгим;

– майся швидким на слухання і повільним на говоріння;

– не будь суєтно цікавим до чужих справ (але й не байдужим до людей);

– запитують – відповідай, не запитують – мовчи;

– говори лише тоді, коли маєш щось краще, аніж мовчання: коли бачиш, що слово твоє необхідне, заради любові, і небагато;

– пильнуй стримуватися у зовнішньому прояві почуттів, щоб зайве панібратство не стало спокусою для ближнього твого.


3) ВІДДАЙ КЕРУВАННЯ КОЖНОЮ СПРАВОЮ СВОЄЮ БОГОВІ. В усьому покладайся лише на Його благу волю:

– скоро не обіцяй нічого і не ручайся, щоб не бути тобі уловленим словами уст своїх;

– “Господь відає”, “На волю Божу”, “Як Бог дасть”, “Я помолюся...” – до цього приліпися і не соромся уповання свого;

– старайся не розповідати про добрі справи доти, доки вони не будуть зроблені.


4) ПОВОДЬСЯ ДОСТОЙНО ХРИСТИЯНИНА, візьми за приклад святих отців:

– переконаність і безстрашне сповідання істини – без упертості;

– твердість і мужність – з лагідністю та м’якістю;

– смирення і послух – без приниженості та догідливості.


5) Якщо не знаєш, як діяти – постав Ісуса на своє місце, і уяви, як діяв би Він.

Розділ 10. ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ
Що ми, зазвичай, вкладаємо у поняття “ЩАСТЯ”? Що бажаємо один одному? Здоров’я, достатку, успіхів в роботі та на сімейній ниві.

Але я бачив людей здорових – і разом з тим нещасливих.

Бачив багатих – і водночас нужденних.

Бачив успішних в кар’єрі, наділених неабиякою владою – і до краю знедолених.

Бачив, здавалося б, благополучних у сімейному плані – і сильно горьованих.

Таким чином, щастя – це оптимальне задоволення духовних і фізичних потреб людини, і у першу чергу – духовних! Чи можливе воно без мирного духа, без духа СМИРЕННЯ І ЛЮБОВІ? Чи можливе воно взагалі БЕЗ БОГА?..

НІ!

Не обманюйте себе!



ЩАСТЯ – ЦЕ МИР ДУШІ.

Це ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ, мир духа людського.

Це НАПОВНЕНІСТЬ БЛАГОДАТТЮ – позитивною внутрішньою (духовною) силою (енергією), яка допомагає долати усі труднощі земного буття.

Це ВНУТРІШНЯ СВОБОДА.

Це РАЙ ДУХОВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ.

Це РАДІСТЬ БОГОЄДНАННЯ З ОТЦЕМ (Бог є Любов) ЧЕРЕЗ СИНА (через смирення Христове) ДУХОМ СВЯТИМ (вселенською духовною енергією Любові).



ХОЧЕШ БУТИ ЩАСЛИВИМ – БУДЬ НИМ!

МИР СВІЙ вам даю!..” – указує Господь.

Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені (усі нещасливі), і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе (ярмо покаяння, самозречення та смирення) і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, І ЗНАЙДЕТЕ СПОКІЙ душам вашим (і знайдете щастя!)...” (Євангеліє від Матвія).

Розділ 11. ЯКЩО ВАМ ПОРОБЛЕНО
Якщо вам пороблено, або ви гадаєте, що пороблено (знайшли на городі порожнє яйце, а в ньому – чиєсь волосся; під порогом помітили вузликом зав’язаний кучер або ж якісь ґудзики, копійки, нитки; в двері /вікно/ встромлена голка /булавка/; в хаті після весілля /гостини/ натрапили на чужі речі – хустину, торбу /сумку/, рушник, простирадло в шафі, обрізки хтозна-якої тканини, ложки, виделки, і ніхто з гостей не зізнався, чиє то воно тощо), найважливіше тут – не брати негатив у своє серце!

1. Прийняти трапунок смиренно, себто із миром, як і належить правовірному християнину. Таким чином зодягнути на себе броню праведності, якій не страшні жодні вогняні стріли лукавого. (Якщо це дійсно пороблено, то саме несмиренності – гніву й роздратування, страху й тривоги, суєти, образи та підозрілості від вас і очікують!).

2. У жодному випадку не йти до бабки-віщунки та не шукати зловмисника.

3. Спокійно, без будь-яких ознак страху, викинути знайдену річ на смітник (не хочете брати руками – віднесіть на лопаті) або спалити її.

4. Прочитавши “Царю Небесний...” (див. МОЛИТВУ ДО СВЯТОГО ДУХА МОЛИТОВНОГО КАНОНУ, Додаток 1), окропити опоганене місце святою водою та сердечно помолитись до Господа:

“Господи, якщо це дійсно пороблено, то нехай не зашкодить воно ні мені, ані тому, хто поробив. Прости мене, грішного, і тих, хто робив, як і я прощаю...” І тут же прочитати МОЛИТВУ САМОЗРЕЧЕННЯ:

“В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої; здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою; достаток, добробут та безпеку мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь”.

5. Неодмінним є хоча би внутрішньо, а краще безпосередньо, на ділі, примиритися з усіма, кого вважаєте ворогами своїми. Простити всіх, хто завинив перед вами, і щиро попросити прощення (добре, якби й особисто, наскільки це можливо) у всіх тих, кому досадили. Отоді – за словом святого апостола Петра – “І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?”

6. Обов’язково також очистити серце своє, пішовши в неділю до сповіді та причастя.

В Писанні сказано: “Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться”. Сказано й інше: “Бо жахливе, чого я жахався, те й осягло мене; і чого я боявся, те і прийшло до мене...”

Нам обирати – чи жахатися й бути зловленим, чи зректися себе, відкинути страх, повністю покластися на волю Божу – і бути спасенним.

“Чого нечестивий боїться – те прийде на нього, а прагнення праведних здійсниться...” (Притчі Соломонові).




ДОДАТКИ
1. МОЛИТОВНИЙ КАНОН
Вважайте молитву найпершою у своєму житті справою і такою в серці своїм її й майте. А відтак і приступайте до неї, як до найважливішої справи, а не другорядної.

Працюйте. Хай допоможе вам Бог. Але дивіться, виконуйте те… Якщо будете виконувати, то досить швидко побачите плід. Домагайтеся відчути солодкість справжньої молитви. Коли відчуєте, тоді це буде манити вас на молитву та надихати… Благослови вас, Господи!

Так, необхідно мати молитовне правило задля немочі нашої… Найбільші молитвеники мали правило молитовне й дотримувалися його. Кожного разу вони починали молитву з усталених молитов і потім уже, якщо під час моління находила молитва самостійна, залишали їх і молилися цією молитвою.



Якщо вони чинили так, тим більше нам потрібно так чинити”.

(Святитель Феофан Затворник)
В Ім’я Отця, Сина, Святого Духа. Амінь.
Молитва митаря

Боже, будь милостивий до мене грішного; Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Молитва до Святого Духа

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш. Скарбе добра і життя подателю – прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка