Школа XXI століття — школа компетентної, відповідальної людини, а значить — переходу від знаннєвої до компетентнішої освіти



Скачати 67.78 Kb.
Дата конвертації24.05.2018
Розмір67.78 Kb.
ТипДержавний стандарт

Рекомендації щодо використання сучасних підходів у процесі вивчення зарубіжної літератури
Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання, на розвиток особистості учня.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням на уроках зарубіжної літератури таких підходів: компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу, літературознавчого, діяльнісного, цілісного, особистісно орієнтованого. Використання сучасних підходів на уроках зарубіжної літератури вимагає від вчителя певного підвищення професійної майстерності, озброєння його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому перебудувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.



Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого, цілісного, літературознавчого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої

Так, компетентнісний підхід реалізовано у «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», які сформульовано комплексно – до кожного розділу програми з метою системного формування компетенцій і компетентностей учнів, актуалізації вивченого і постійного закріплення, поглиблення, розвитку набутих знань, умінь, навичок, підготовки до контрольного оцінювання.

У програмі зарубіжної літератури для 59 класів реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх творів, який відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які школярі мають прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури.

Програма зарубіжної літератури побудована на підставі діяльнісного підходу, що є ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти. Досягнення належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, опанування сучасного світу з урахуванням здобутків художньої літератури, української та іноземної мов, культури різних країн і народів – основний результат вивчення зарубіжної літератури в школі.


Сучасний урок зарубіжної літератури, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань. Це зокрема:

  • підвищувати рівень мотивації учнів;

  • використовувати суб’єктивний досвід, набутий учнями;

  • застосовувати ефективно та творче набуті знання та досвід на практиці;

  • формувати в учнів навички отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

  • підвищувати рівень самоосвітньої та творчої активності учнів;

  • створювати умови для інтенсифікації навчально-виховного процесу;

  • формувати моральні цінності особистості;

  • розвивати соціальні та комунікативні здібностей учнів;

  • створювати ситуації успіху.

Компетентнісний підхід реалізується за умови поєднання учителем на уроках зарубіжної літератури сприятливої атмосфери «занурення» кожного школяра у творчість письменника з мотивацією учнів до саморозвитку, їхньою активною читацькою та творчою діяльністю, діалогічністю уроку, емоційним сприйняттям навчального матеріалу та між мистецьких зв’язків.
Для розв'язання задач компетентнісної освіти вчителі зарубіжної літератури мають керуватися такими правилами:


  • головним є не предмет, якому вчитель навчає, а особистість, яку він формує;

  • на виховання активності не потрібно шкодувати ні часу, ні зусиль;

  • ставити учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються та наявним знанням;

  • допомагати учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчити їх вчитися;

  • слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити учнів на уроках літератури;

  • учитель повинен пам'ятати, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці;

  • привчати учнів думати та діяти самостійно, поступово відходити від механічних переказів, дослівного відтворення;

  • розвивати творче мислення всебічним аналізом проблем;

  • слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів;

  • слід частіше показувати учням перспективи їх навчання;

  • використовувати схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань;

  • у процесі навчання обов'язково враховувати індивідуальні особливості кожного учня, об'єднувати в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем;

  • вивчати і враховувати життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку;

  • учитель має бути обізнаним з останніми науковими досягненнями із зарубіжної літератури;

  • пояснювати школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із особистісно зорієнтованим підходом (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти).

Особистісно зорієнтований підхід у процесі вивчення зарубіжної літератури – важливий фактор виховання самостійності учнів, активізації пізнавальної діяльності, формування активної життєвої позиції. Такий підхід у вивченні має свою певну методичну мету, яка полягає у формуванні творчої особистості з глибоким нестандартним критичним мисленням, яка може зробити правильний вибір у житті; працювати над педагогікою співробітництва.


Реалізація особистісно зорієнтованого підходу допомагає вчителю зарубіжної літератури вирішити такі питання:

  • спонукати учнів формувати наявність в них ідеї і уявлення;

  • стимулювати висунення альтернативних припущень і здогадів;

  • надавати можливість досліджувати свої припущення в процесі дискусійного обговорення;

  • створювати умови для застосування нових уявлень;

  • збагачувати значення учнів про кращі світові зразки літератури і мистецтва;

  • розвивати творчу уяву;

  • розвивати зв’язне мовлення.


Основні принципи особистісно зорієнтованого підходу, якими повинен керуватись учитель-словесник на уроці літератури:

  • знання, які одержує учень з літератури, мають підпорядковане значення: вони повинні допомагати йому брати безпосередню участь у формуванні себе, як творчої особистості, збагаченні власної духовності;

  • особистість учня – центр навчального процесу, він – співтворець уроку;

  • учитель – передумова формування виховання, він – спільник учня в пізнавальній меті;

  • учень має право на особистісний шлях розвитку, учитель лише повинен допомагати йому саморозвиватися і само реалізуватися;

  • постать педагога – є головною при такому навчанні.

Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Літературознавчий підхід передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Літературознавчі підходи допомагають з’ясувати істини самого тексту, про які може не здогадуватись навіть сам автор, які виникають у результаті інтерпретації кількох текстів одного митця, зіставлення творів кількох письменників однієї доби, різних історичних періодів, різних країн та епох. Необхідність застосування різних видів аналізу під час вивчення творів зарубіжної літератури зумовлено особливостями самих текстів, необхідністю пошуку нових підходів і прийомів щодо аналізу художнього твору.
Використання літературознавчого підходу до художнього твору допомагає вчителю вирішити низку проблем:

  • стимулювати інтерес до зарубіжної літератури і читання в цілому;

  • створювати умови для активного навчання учнів завдяки насиченій розумовій діяльності, що дає можливість творчо використовувати літературні факти;

  • формувати вміння аналізувати художній твір з урахуванням елементів традицій і новаторства, світоглядних позицій митця;

  • розвивати вміння визначати концепцію автора, естетичні вподобання письменника, відображені в художньому творі;

  • стимулювати потребу учнів до ускладнення пізнавальних завдань, ураховуючи бажання завершувати діяльність успішним результатом;

  • виховувати повагу до книги, до художнього твору, що є унікальною

одиницею передачі інформації.

Отже, головною умовою ефективності сучасного уроку є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Таким чином, сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається різноманітним інтерактивним формам роботи, серед яких поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовуються під час пошуку інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань тощо.


Методист з російської мови

та зарубіжної літератури І.О. Захарченко

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка