Шевченко олена василівна



Скачати 270.37 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір270.37 Kb.
ТипРішення


РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

ЗАСОБАМИ

ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ.

ВЧИТЕЛЬ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ГІМНАЗІЇ №4

ШЕВЧЕНКО ОЛЕНА ВАСИЛІВНА


МИКОЛАЇВ – 2011-2012

Набагато складніше побачити проблему, ніж знайти її рішення.

Б. Шоу.


Наше суспільство, роблячи крок до цивілізації інформаційних технологій, усе гостріше відчуває потребу в людях, які матимуть фундаментальні знання в різних галузях життєдіяльності й умітимуть адаптувати їх до постійно змінюваних умов своєї життєдіяльності, будуть активно розбудовувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій, тобто будуть компетентними, креативними і комунікативними людьми.

Креат́ивність — (лат. creatio — створення) — термін, яким окреслюються творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до створення принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора. На думку професора І.Мілославського, терміном «креативний» позначається творчість, що «не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату.

Отже, креативність це:



  • потреба у створенні нового;

  • отримання задоволення від процесу творчості;

  • уміння оцінювати обставини;

  • уміння аналізувати ставлення оточуючих до себе і до своєї діяльності;

  • бачення та розуміння своїх переваг і недоліків.

Комунікативність – здатність до передачі й сприйняття інформації, здатність до спілкування:

  • толерантність у стосунках із людьми з різним рівнем розвитку;

  • знання правил спілкування, розуміння їхньої значущості;

  • визнання права особистості на незалежність, душевність і доброту у

стосунках із людьми;


Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис. За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним. Метою сучасного уроку стало вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Тому нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність та шляхи її розв`язання: проблемне навчання знову актуальне. Ще Конфуцій говорив: «Жити – значить мати проблеми, вирішувати їх, значить рости інтелектуально». Вирішення проблем – це рух, незмінний супутник розвитку

Саме тому мені хотілося б поділитися з вами тими надбаннями, які я з моїми учнями напрацювали за останні роки, працюючи над проблемною темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках світової літератури засобами проблемного навчання». І це дало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості.

Тому метою своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей гімназистів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості; залучити її до систематичної науково-дослідницької, пошукової, експериментальної роботи; виховувати активну творчу особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми. Тому що без вирішення проблем, говорити про розвиток особистості неможливо.



Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності.

Учитель – творець гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.

Термін «проблемне навчання» включає в себе три функції:

  • розвиток творчої самостійності;

  • засвоєння знань і вмінь на рівні їх творчого застосування;

  • ознайомлення з методами наук.

До розробки цього питання приєдналися і психологи. А. М. Матюшкін

намагався пояснити свою концепцію, опираючись на психологічні закони мислення: «Проблемне навчання починається із розуміння мислення людини як процесу, центральною ланкою якої є можливість відкриття, можливість творчості. Процес засвоєння знань розглядається в проблемному навчанні як процес їх відкриття учнями».

В. П. Безпалько дав психолого-дидактичну характеристику 4 послідовним етапам навчання, які визначають комплекс завдань і відомостей теоретичного характеру, які направлені на створення в учнів здібностей обговорювати, аналізувати окремі аспекти художнього твору.

На першому етапі навчання – початкове уявлення про жанр і поетику.

На другому – мислення учнів повинно бути направлене на засвоєння процесів узагальнення, виділення головного, застосування вивченої теорії на практиці.

На третьому рівні навчання має більш складний характер. Школярі повинні вміти знаходити нові прийоми аналізу, виділяти художню логіку розповіді, розуміти закони розвитку процесів в художньому тексті.

Четвертий рівень пов'язаний з творчою діяльністю учнів і має пряме відношення до проблемного навчання, тому що саме тут внаслідок творчого вирішення ситуації самостійно відкриваються нові знання.

Проблемний характер, на думку польського вченого В. Оконя, мають лише такі завдання, в яких присутні практичні чи теоретичні труднощі, до вирішення яких учень ще не готовий. Ця ситуація і вимагає від нього дослідницької активності. В концепції даного дослідження можна виділити 4 умови для створення проблемної ситуації.

1. Завдання повинне мати в собі теоретичну чи практичну складність.

2. Виходячи з цього, учень повинен застосувати максимум зусиль в процесі

подолання труднощів, які виникають.



  1. Позитивний результат можливий при творчому відношенню учнів до роботи.

  2. Виконання завдань сприяє отриманню нових знань і нового досвіду.

Що ж таке проблемне навчання в його практичному застосуванню? Чи є воно єдино можливою формою навчання? Які форми і методи створення проблемних ситуацій? Вирішивши ці питання, можна сказати, що проблемне навчання – це ланка, етап в навчальному процесі, тому що кожне проблемне завдання виступає як контрольне по відношенню до вже засвоєних знань і як нова проблема до знань, що тільки-но засвоюються.

Для того, щоб активізувати пізнавальну діяльність учнів, для того, щоб розвивати їх, необхідно навчальний процес побудувати на послідовній системі навчальних проблем. Весь час ставити перед класом такі задачі, які б заставляли відкривати, шукати, досліджувати. Щоб забезпечити інтелектуальну завантаженість уроків, треба скоротити подачу готових істин, які вимагають лише механічного запам’ятовування.



Створювати проблемні ситуації на уроці не так просто. Це дуже відповідальний момент – заставити людину задуматись і привести її до конкретного висновку.

При формуванні проблемних питань необхідно враховувати:

- історико-літературну концепцію твору, який вивчається;

- його жанрову природу;

- місце в загальнолітературному процесі і в творчості автора, якого вивчають.



Проблемне навчання підвищує вимоги до вчителя. Воно націлене на переорієнтацію уваги з малих, багато чисельних аспектів вивчення художнього твору на виділення головного, того, що пробуджує думку, збагачує душу, вчить розуміти життя. «Від природи в людині закладені великі творчі можливості і потрібно тільки створювати умови для їх розвитку» ( Григорій Сковорода). Яким же чином я створюю умови для розвитку творчих можливостей учнів, пропоную вам розглянути на засіданні нашої творчої групи.

Приклад проблемного навчання на уроці за темою: « Д. І. Фонвізін «Недоросль». Проблема виховання і навчання в комедії».

Отже, для того, щоб розвивати і постійно активізувати пізнавальну діяльність учнів, необхідно навчальний процес побудувати на послідовній системі проблемних запитань і завдань.



На першому етапі уроку учні, аналізуючи тему уроку, самі визначають задачі й проблему (загальну) за темою.

??? 1. Як вирішується проблема виховання й навчання молодих людей в комедії?

  1. Які моральні питання піднімаються в комедії?

Неможливо аналізувати твір, відірвавши його від особистості автора. Знайомство з ним починаємо з епіграфу до уроку. Епіграфом стали слова самого Д.І. Фонвізіна: «Ты должен посвятить Отечеству свой век, коль хочешь навсегда быть честным, человек». Ці слова були кредом життя письменника. І тепер, слухаючи розповідь «письменника» про своє життя (розповідь від І особи), кожна група готує запитання до письменника, виходячи з теми уроку. (Прес конференція). Підсумовуючи роботу з особистістю письменника, знову звертаємося до епіграфу і з`ясовуємо, чи насправді Фонвізін слідкував цьому девізу все життя?

Другий етап уроку. При формуванні проблеми вчитель повинен враховувати історико-літературну концепцію твору, тобто чому саме ці питання хвилювали Фонвізіна, що ж відбувалося в країні? Учні згадують кріпосне право, наказ Петра І про обов`язкову елементарну освіту всіх молодих дворян. Тепер стає більш зрозуміло, чому ж Простакова, яка пишається своїм невіглаством, вимушена навчати сина. Експертна група дає нам тлумачення слів: громадянин, невігластво, недоросль.

Саме тут виникає наступна проблема: чому ж після виходу в світ комедії, слово «недоросль» стає загальною назвою і отримує друге значення – нерозумний юнак, недоучка.

Таким чином ми переходимо до третього етапу уроку: аналізу твору. І знову зіштовхуємося з проблемою: яка ж тема і хто є головними героями комедії? Знову ж експертна група, досліджуючи текст, приходить до висновку, що тем декілька: 1 – кріпосництво, 2 – виховання і освіта, 3 – тема моралі, 4 – Батьківщина і служіння їй тощо. Деякі з них актуальні і сьогодні. (Розмова про актуальність) Тому і виділити одного головного героя теж неможливо. Діти доводять цю думку. Тут з`ясовується, що не можна віднести комедію тільки до класицизму. (Теоретики згадують риси класицизму) Досліджуючи текст, складаємо таблицю: «Риси класицизму і реалізму в комедії».

На наступному, четвертому етапі уроку, ми звертаємося до основної проблеми: проблема виховання і освіти. Цю проблему учні вирішують, працюючи в групах.

І. Характеристика негативних персонажів, їхні погляди.

Досліджуючи текст, представити одного персонажа від першої особи (Простакову), яка вкінці самохарактеристики відповість на питання чи гідне виховання і освіту вона дала синові.

ІІ. Дати цитатну характеристику Митрофану від першої особи. Запропонувати відповісти на питання, чи гідне виховання він отримав.

(Звичайно, і Простакові і Митрофан впевнені, що виховання і освіта гідні. Експерти доповідають нам, в чому ж недоліки виховання Митрофана.)

ІІІ. Виходячи з характеристики позитивних персонажів представити модель програми виховання і освіти справжнього громадянина. (Модель створюється за цитатами з тексту).

Після звіту груп даються відповіді на основні проблемні питання уроку.

П`ятий етап – самостійна робота. Учням дається завдання написати міні-твір на основну проблему теми уроку, пов`язати її з сучасністю. Експертам – підібрати епіграфи до даної теми.

На останньому, шостому етапі експертна група підводить підсумки уроку, коментує оцінки.



Додому учні отримують завдання: написати контрольний домашній твір «Проблема виховання справжнього громадянина в комедії Фонвізіна «Недоросль»

Особливої уваги педагогів потребують обдаровані діти, які демонструють небуденні творчі здібності та мають значний природний потенціал.

Реалізація потенціалу обдарованих учнів є актуальним завданням сучасної освіти, яке визначає основні напрямки щодо роботи з такою категорією школярів. Головна мета цієї діяльності – впровадження ефективних методичних засобів та технологій пошуку, навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей.

У своїй роботі, опираючись на педагогічну спадщину доктора філологічних наук, професора М. Ф. Гетьманця, доктора психологічних наук І. С. Якиманської, використовую технологію особистісно зорієнтованого навчання. Я – прихильниця розвитку індивідуальних пізнавальних здібностей кожної дитини. Прагну максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний (суб`єктивний) досвід дитини, допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися.

Урок літератури повинен викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього?

ДОДАТОК №1

Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає:



  • систематичне розв’язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;

  • урахування вікових особливостей учнів;

  • залучення до роботи на уроці всіх учнів;

  • відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;

  • використання різних засобів, підходів до учня;

  • проблемний підхід до вивчення творів.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Б. Шоу зазначав: «Єдиний шлях, що веде до знання – це діяльність».



Урок літератури є співтворчістю вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

ДОДАТОК №2

Методи і способи стимулювання творчої активності:



  • створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);

  • збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

  • забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

  • чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її

оцінювання;

  • спонукання до генерування оригінальних ідей;

  • залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об’єднання;

  • повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

  • надання права самостійно приймати рішення;

  • практична спрямованість навчання; моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем тощо.

Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх».

Творчість як процес має певні етапи: 1) підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз; 2) процес вирішення проблеми; 3) період творчого процесу – інсайт (осяяння) - результат активності підсвідомих сил.



Узагальнюючі етапи творчої діяльності: вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми; формулювання гіпотези; доведення гіпотези.

Вдосконалюючи технологію навчального дослідження, на уроках використовуємо дослідницький цикл, який включає такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності, побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей. Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій.



ДОДАТОК №3

Види творчо-розвивальних технологій:

- технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень – суб’єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння);

- технологія навчального дослідження ;

- проектна технологія (передбачає розв’язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку – інтегрування знань, умінь різних наук);

- технологія «мозкового штурму»;

- технологія виконання евристичних завдань;

- технологія розв’язування дослідницьких проблем.

Метою сучасного уроку я вважаю не нагромадження знань, а пошукову діяльність, спрямовану на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Пошукова діяльність, як правило, «починається із проблеми або запитання, із подиву, здивування, із суперечності». Усвідомлення суперечностей викликає проблемні ситуації, у результаті яких формується проблема, що спонукає до пошуку. Тому найчастіше я використовую прийом створення парадоксальної ситуації. Парадоксальність ситуації формується шляхом спеціального провокування, яке викликають суперечності.

На уроках літератури такі суперечності можуть виникнути між первісним суб`єктивним враженням і об`єктивним змістом твору; суперечності, що притаманні самому конфліктові твору; в оцінюванні твору різними письменниками, критиками тощо. У такий спосіб проблемне викладання включає такі фрагменти діяльності учнів і вчителя, як організація проблемної ситуації і формування проблем, індивідуальне або групове вирішення проблем учнями, перевірка отриманих рішень, а також систематизація, закріплення і застосування знову придбаних знань у теоретичній і практичній діяльності.

Створення проблемних ситуацій на уроках вимагає від вчителя володіння спеціальними методичними засобами.

1. Випереджувальне домашнє завдання. Воно дозволяє поставити на уроці навчальні проблеми, до яких учні вже підійшли самостійно, зіткнувшись з труднощами в процесі виконання домашнього завдання.

2. Постановка попередніх завдань на уроці. Такі завдання ставлять перед учнями до вивчення нового матеріалу. Вони активізують увагу й мисленнєву діяльність учнів під час сприйняття нового, роблять сприйняття більш цілеспрямованим і підвищують цікавість до пізнання.

3. Використання життєвого досвіду учнів. Розуміння неточностей своїх уявлень викликає потребу в нових знаннях.

4. Вирішення експериментальних і пізнавальних теоретичних задач. Така проблемна задача дозволяє учневі отримати нові знання і нові засоби пізнання.

5. Завдання з елементами дослідження. Вони необхідні учням для самостійного вирішення проблемних питань, викликають проблемні ситуації і залучають учнів до методів наукового дослідження.

6. Створення ситуації вибору. Така ситуація виникає в разі зіткнення декількох точок зору.

7. Виконання практичних завдань. Проблемні ситуації виникають, коли учням пропонують виконати дії, які, на перший погляд, не викликають труднощів.

8. Постановка проблемних питань і організація дискусій. Питання буде проблемним, якщо для учнів воно нове, цікаве і містить в собі суперечності. Слід відзначити, що головне, щоб у процесі вирішення творчого завдання, виникла проблема – конфліктна ситуація.

На своїх уроках постійно підтримую пошукову діяльність.

Приклади проблемної ситуації на уроці:

Фрагмент відеозапису передачі: урок присвячений творчості О.С. Грибоєдова. Телепередача починається тим, що висвічується величезний діамант, а закадровий голос проголошує: «Цим діамантом персидський шах розрахувався з російським царем за смерть великого російського письменника Грибоєдова, Вазир-Мухтара…»;



Приклади проблемних питань.

  • Печорін не кохає Мері, навіщо ж добивається її кохання?

  • Раскольников віддає останні гроші Мармеладовим, але вбиває стару лихварку. Добрий він чи злий?

  • Гобсек: істота підла чи піднесена?

  • Чи зрадила б Емма Боварі чоловіка, якби була багата і належала до аристократії?

  • Чи можна вважати Анну Кареніну щасливою жінкою?

Так під час уроку-диспуту в 9 кл. за трагедією Гете «Фауст», учням пропонується для обговорення такі питання:

  1. Які проблеми порушуються у творі?

  2. Як зображуються людина і людство у трагедії?

  3. Яким постає світ?

  4. Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?

Під час полеміки виникають нові запитання:

  1. Що є людина на землі: «божественне створіння», яке прагне істини, чи тварина із тварин?

  2. Чому для Гете такою важливою була проблема людини?

Найбільша таємниця Всесвіту – життя. Найбільша таємниця життя – людина. А найглибша таємниця людини – творчість. Ось чому так важливо побачити в людині цей дар, підтримати його і допомогти утвердитися, допомогти зрозуміти, що творчість – щасливий дар душі.

І цьому якнайбільше сприяють інтерактивні методи навчання.

Урок літератури – це насамперед урок, на якому вчитель уміло використовує  всі  можливості  учня, весь його творчий потенціал з метою активного розумового розвитку, формування комунікативної  компетентності та моральних якостей.

Навчальна творчість у процесі вивчення  літератури передбачає не лише виконання творчих робіт, але й оригінальне комбінування, переструктурування, емоційно-критичне ставлення до проблеми.

Креатині методи навчання орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів. Пізнання при цьому відбувається саме під час та за рахунок творчої діяльності учня. Головним результатом є отримання нового продукту.

До креативних методів належать методи, які в традиційному розумінні є інтуїтивними: метод «мозкового штурму», метод емпатії, педагогічні методи учня, що виконує роль учителя.

Розглянемо деякі методи, що належать до групи креативних і які активно використовують вчителі світової л-ри.

Інтерактивні технології навчання на уроках світової літератури:

Мозковий штурм” – це метод групового розв`язання творчої проблеми або метод комунікативної атаки; учням надається можливість висловлювати свою думку; спонукає до творчості;

Мікрофон” – учні мають можливість стисло і коротко висловити свою думку;

Сніжний ком” – технологія ситуативного моделювання;

Метод придумування – це спосіб створення не відомого учням раніш продукту за результатами їх певних розумових дій.

Метод «Якби…» . Учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок про те, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться, наприклад: зникнуть закінчення в словах або навіть самі слова; людство переселиться на Місяць тощо. Виконання учнями подібних завдань не тільки розвине їх здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального світу, взаємозв`язок його складових, фундаментальні основи різних наук.

Метод інверсії, або звернення, орієнтований на пошук ідей у нових, несподіваних напрямах, здебільшого протилежних традиційним поглядам та переконанням.

Найголовніше для мене, що за допомогою цих методів у класі складається атмосфера співробітництва, розуміння і доброзичливості, сприяє бажанню одержувати знання та підвищує інтерес до літератури.

Вчителі світової л-ри вважають, що мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність. Крім уже названих методів вчителі світової л-ри використовують різні інтерактивні прийоми: кубування, коло ідей, діалог з письменником, рольова гра, інсценування, вирішення проблемних питань, аналіз перекладу л-них творів, впізнай героя тощо.

Так під час вивчення роману В.Гюго «Собор Паризької Богоматері» я використала наступні інтерактивні методи: реклама – перед початком вивчення творчості письменника пропоную учням виконати випереджувальне завдання – створити рекламу його творчих доробок і презентувати її на уроці. Далі, вивчаючи біографію письменника, ми створюємо анкету письменника та сенкан. (Сенкан «В.Гюго»

Особистість,

Справедлива, цікава,

Творить, захоплює, захищає,

В.Гюго – це цілий світ!,

Борець).

Стрілки – учні співвідносять героя і його хар-ку, ставлячи стрілки і коментуючи свій вибір. Далі учні вирішують проблемні задачі, працюючи в групах:


  • Що таке щасті і нещастя для Клода Фроло?

  • Що є ставлення Квазімодо до Есмеральди – звичайна вдячність за ковток води, який вона йому запропонувала, чи це справжнє кохання?

  • Чи могла Есмеральда покохати Квазімодо? Чому його кохання до дівчини було марним?

  • Чи могла Есмеральда уникнути смерті?

Проаналізувавши роман, учні роблять висновок, що кохання може мати світлі і темні сторони, створюють асоціативний кущ на тему «Кохання»: самопожертва, радість у коханні, розвага, хтивість, розчарування, страждання. Працюючи з методом коло думок, учні створюють схему «Три чоловічих серця, по-різному створених…». Розглянувши взаємовідносини між головними героями роману, пропоную визначитися зі своєю позицією (займи позицію) й відповіді аргументувати.

??? Для чого варто жити: заради самопожертви чи задля задоволення своїх бажань?

Вивчаючи у 8 класі роман Сервантеса «Дон Кіхот», пропоную підготувати вікторину (за біографією), яку проведе сам Сервантес. Учень-Сервантес оголошує умови і проводить вікторину. За правильні відповіді кожен отримує емблему-нагороду з особистим підписом Сервантеса і зображенням щита Дон Кіхота. Далі учень бере інтерв`ю у письменника про задум написання пародії на лицарські романи. Інсценізація битви лицаря з вітряками допомагає учням розкрити свою комунікативність: читання напам`ять віршів і прози, акторські здібності, вміння спілкуватися, здатність до пошуку нестандартних рішень. Далі, підбиваючи підсумки, використовую інтерактивний прийом мікрофон: пропонує прочитати висловлювання відомих людей про Сервантеса та його роман і сказати, з ким вони погоджуються, а з ким - і чому.

Пошук інновацій у формах навчання привів до появи так званих нестандартних уроків. Серед найбільш розповсюджених типів нестандартних уроків найбільш розповсюджені: ділові ігри, прес-конференції, заняття типу КВК, заняття-конкурси, заняття-"суди", заняття-концерти, рольові ігри, конференції, семінари, інтегровані заняття, екскурсії, заняття-практикум, заняття-дослідження, заняття-подорож, заняття-"літературне кафе".

На заняттях з використанням активних методів навчання з'являється можливість формування дуже важливих для майбутньої професійної діяльності якостей: сумісний пошук альтернативних рішень та його прийняття, формування професійного мислення та інші. Учні висловлюють свої думки, вчаться говорити, тобто удосконалюють свої комунікативні навички, вони ще школі мають можливість відчути себе професіоналами.

Активні методи навчання дозволяють учням розвивати мислення, використовувати засвоєні знання в практично-орієнтованій діяльності, що максимально наближена до професійної. При цьому надзвичайно важливим є оцінювання не тільки знань та умінь, але й творчої самостійності, професійно-етичного аспекту протікання навчального процесу.

Важливим є етап формування готовності учнів до творчої діяльності, розвитку аналітично-творчих здібностей, виявлення здатності асоціативно мислити, формування здібності вести діалог, брати участь у дискусії.

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія – публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвиткові критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує вміння відстоювати свої думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Дискусія має велику освітню і  виховну цінність. Вона вчить глибокому розумінню проблеми, самостійній  позиції, оперування аргументами, вчить зважати на думку інших.

ДОДАТОК №3

Пам’ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш , що сказати

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам’ятай, що наша дискусія – літературна, намагайся осягнути позицію автора.
Сучасний учитель потрібен на уроці як організатор пізнавальної діяльності учнів, а не як єдине джерело знань. Для реалізації такого запиту продуктивною є проектна технологія, впровадження якої спонукає учнів виявляти інтелектуальні здібності, моральні та комунікативні риси, здатність до самоосвіти й самоорганізації.

Учень, працюючи над проектом, проходить 7 етапів: планування, аналіз, зіставлення, синтез, мисленнєве експериментування, прогнозування, активна діяльність.

Під час роботи над проектом докорінно змінюється взаємодія «учитель-учень»:


  • учень визначає мету діяльності – учитель допомагає йому в цьому;

  • учень добуває нові знання – учитель рекомендує джерела знань;

  • учень експериментує – учитель розкриває можливі форми і методи експерименту, допомагає організувати пізнавальну діяльність;

  • учень обирає – учитель сприяє прогнозуванню результату вибору;

  • учень активний – учитель створює умови для розвитку активності;

  • учень – суб`єкт навчання – учитель – партнер навчання.

Під час організації проектної діяльності учень навчається через:

  • проблематизацію (формування відповідної проблеми і постановка задач);

  • цілеспрямованість і планування змістової діяльності;

  • самоаналіз і рефлексію (результативність та успішність у розв`язанні проблеми);

  • пошук та відбір актуальної інформації;

  • практичне застосування знань у різних ситуаціях;

  • проведення дослідження;

  • презентація в різних формах.

У сучасній педагогіці має місце багатоваріантність форм і методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань учнями, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому житті.
Метод проектів один з проблемно-пошукових методів, який доцільно застосувати в 7-11 кл. Завдяки цьому методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу.

Під час роботи вчитель допомагає і пояснює, оцінює. О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега» і О. Уайльд «Портрет Доріана Грея», уроки, які я запропонувала провести у формі захисту власних творчих проектів.

О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега»

«Я – режисер»



Інструкція. Ви знімаєте фільм за мотивами «Пісні…». Вам, як режисеру, треба підібрати акторів для фільму. Напишіть, з якими зовнішніми даними (зріст, статура, обличчя) ви б узяли акторів на ці ролі. Під час проб, які б костюми запропонували»

«Я – лінгвіст»



Інструкція. Напишіть визначення пропонованих слів, користуючись тлумачним словником. Аркуші з поясненнями слів прикріпіть до дошки.

«Я – поет»



Інструкція. Напишіть віршований (2-4 рядки) відгук на «Пісню…». Використайте опорні слова: Олег – войовник, князь, чарівник, старець, броня, товариш, гадюка тощо.

Якщо у вас виникли труднощі, не зневіряйтесь, напишіть у прозовій формі, хто з героїв уособлює Владу, хто – Мудрість. Чому?

«Я – художник»

Інструкція. Намалюйте ілюстрації до будь-яких цитат із твору.

(Учні не просто малюють ілюстрації до твору, а створюють діафільм, озвучуючи його).

Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

1. «Я і слово» (розкрити зміст слів: «краса»,

«мораль», «естетизм», «гедонізм»)

2. «Я і думка» (пояснити життєві позиції лорда

Генрі, Безіла Голуорда, Д. Грея).

3. «Я і портрет» (відобразити зміни портрету, створити універсальний портрет Д. Грея)

4. «Я і Д. Грей» (дати поради Д. Грею)

В кінці уроку діти дають відповідь на проблемне питання: «Чому пошук краси не приніс щастя Д. Грею?»

Слід відзначити, що головне, щоб у процесі вирішення творчого завдання, виникла проблема – конфліктна ситуація. Питання буде проблемним, якщо для учнів воно нове, цікаве і містить в собі суперечності.

Тобто проблемне навчання активізує мислення, спрямовує особистість на творчий пошук істини в процесі навчальної діяльності, залучає її до пошукової діяльності, яка, по-перше, стимулює творчу діяльність, по-друге, сприяє засвоєнню осмислених знань на практиці, по-третє, створює умови для розвитку пізнавальних інтересів. Пошуково-дослідницька праця передбачає активну мовленнєво - мислительну діяльність учнів, посилення ступеня їхньої пізнавальної самостійності. Саме дослідницька діяльність допомагає закласти глибоку основу підготовки учнів, широко використовувати їхні індивідуальні можливості, залучити їх до творчості через пошук шляхом розв`язння проблемних ситуацій.

У процесі дослідницької діяльності формуються дослідницькі вміння, які можна розглядати як більш високий творчий рівень розвитку загально навчальних умінь. Найважливішими дослідницькими вміннями треба визнати вміння бачити протиріччя, формулювати проблему, ставити мету й завдання дослідження, висувати гіпотезу, вибирати й використовувати методи, збирати й аналізувати інформацію, самостійно планувати гіпотезу, обґрунтовувати власну точку зору, оцінювати власну діяльність.

Для того, щоб дослідницька робота не переобтяжувала школярів, а стала цікавою і, навіть, необхідною, доречно враховувати напрямки профільного навчання учнів. Так, у класі педагогічного профілю можна запропонувати теми для дослідження, корисні майбутнім вчителям: «Габріель Гарсіа Маркес: письменник та батько», «О. Пушкін про проблеми виховання»; а для школярів, які планують стати юристами цікавою для дослідження буде тема: «Статус жінки та її боротьба за власні права у драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Структура наукового дослідження може бути представлена у вигляді такої схеми:

Обґрунтування актуальності теми дослідження
Визначення об`єкта і предмета дослідження
Постановка мети і конкретних завдань
Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень
Вибір методів дослідження
Обробка й критичний аналіз результатів дослідження
Формулювання висновків
Оформлення списку використаних джерел.

Важливим в організації своєї роботи бачу також створення атмосфери творчості, постійного пошуку. Тому що розвиток творчої уяви й мислення учнів можливий тільки тоді, коли на уроці панує творча атмосфера.

Таким чином, система роботи з розвитку творчих здібностей учнів має таку форму:

Прояв творчої особистості
Саморозвиток учнів
Урочна робота Позакласна робота

Накопичивши деякий досвід роботи з розвитку творчих здібностей учнів,

можу дати деякі поради вчителям, які тільки-но починають цю роботу.

Поради вчителям:

Основні вимоги до уроку з розвитку творчих здібностей учнів.

- використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності для актуалізації суб’єктивного досвіду учнів;

- створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі класу;

- стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

- використання в процесі роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;

- оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;

- заохочення намагання учня знаходити власні способи виконання завдань, аналізувати способи роботи інших учнів у процесі уроку;

- створення таких педагогічних ситуацій спілкування на уроці, які дозволяють кожному учню проявляти ініціативу;

- створення атмосфери, що сприятиме самовираженню.

Аналіз спостережень за великим масивом навчальних знань з проблеми застосування різних технологій, форм і методів навчання дає змогу зробити такі висновки:

- більшість учителів намагаються застосувати творчий тип засвоєння знань;

- чим молодший вік учнів, тим більш технологічною має бути структура занять;

- застосування типу навчання залежить від основних дидактичних умов;

- усе активніше впроваджується оновлені форми і методи організації пізнавальної діяльності.

Пошуки шляхів удосконалення уроку ідуть у напрямках:

- зацікавлення учнів матеріалом чи формою проведення;

- поглиблення змісту уроку за рахунок реалізації між предметних зв’язків.

- розвитку творчості учнів, реалізація їхніх потреб у спілкуванні, формуванні ідеалу;

- реалізації проблемно-пошукової, науково-практичної, експериментальної роботи учнів;

- удосконалення форм контролю знань: урок-залік, урок-екзамен, урок-консультація;

- пробудження фантазії, розвитку емоційного сприймання навчального матеріалу.

А на завершення, так як я декілька років працювала над проблемою «Розвиток творчих здібностей», пропоную вам декілька правил-порад.

- Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв`язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

- Учителі з будь-якого предмета, не тільки мови та літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

- Слід частіше показувати учням перспективи їхнього навчання.

- Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

- Головним є не предмет, якого ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов`язаною з вивченням предмета.

- На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.

- Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

- Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

- Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв`язків є обов`язковою умовою розвивального навчання.

- Пам`ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

- Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

- Оскільки міцність запам`ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані у цілісних логічних структурах.

- У процесі навчання обов`язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об`єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

- Вивчайте й ураховуйте життєвий досвід учнів, їхні інтереси, особливості розвитку.

- Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями зі свого предмета.

Сьогодні особливо цінується у вчителеві творчість і креативність. Хороший учитель постійно шукає, раціоналізує свою діяльність. Творчість має бути рисою кожного освітянина, бо педагогічна праця – творча за своєю суттю. Вона має поєднувати в собі науковий підхід зі справжнім мистецтвом. Головне, що забезпечить успіх нашій країні – жива творчість людей. Як казав Віктор Гюго, «Майбутнє – у руках шкільного вчителя». А інший учений (Іркін) писав: «Пересічний викладач – викладає, хороший – пояснює, видатний – показує, великий - надихає». Тож я бажаю нам усім бути великими вчителями.

Художник

В тот зимний вечер милая велела,

Чтоб написал ей «лето» и «сирень»,

Чтоб что-то шелестело, зеленело,

Чтоб капал дождь, но был чудесный день.
Ей захотелось молодости, сказки,

Чтоб снова май, деревья и цветы.

А у него запасы черной краски,

А остальные тюбики пусты.


Но все равно он принялся за дело,

За мастерство свое, за ремесло.

И на холсте сирень залиловела,

И зашумела зелень – все цвело.


И женщина сказала: «Очень мило».

Всего лишь, а не «Гений» и не «Бог».

А как сумел он, даже не спросила.

И объяснить он этого не мог.


Чтоб черной краской – золотое лето.

Вы спросите – так в чем секрет его?



А никакого не было секрета,

Он был Художник, только и всего.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка