Сергій Коломоєць інтелектуальна ліга славетні імена україни що таке «інтелектуальна ліга»?



Скачати 188.49 Kb.
Дата конвертації04.01.2018
Розмір188.49 Kb.

Сергій Коломоєць

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЛІГА

СЛАВЕТНІ ІМЕНА УКРАЇНИ

ЩО ТАКЕ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЛІГА»?
На сьогодні у наших навчальних закладах, під час навчально-виховного процесу, як в урочний, так і в позаурочний час, педагогами практикується значна кількість різноманітних форм та методів організації учнівської діяльності. «Що? Де? Коли?», «Брейн-рин», «Щасливий випадок» та ряд інших телевізійних ігор та проектів стали основою для проведення у школах багатьох інтелектуальних ігор, спрямованих на розвиток пізнавальних здібностей та зацікавленості учнів. І безумовно, що це є фактом позитивним.

Та поряд з цим, дані проекти розраховані, все таки, на учнів, які мають підвищений рівень інтелекту, які є більш начитаними, володіють значним запасом позапрограмового матеріалу тощо. За умов, коли в навчальному закладі є значна кількість таких учнів (в першу чергу це стосується міських освітніх установ, де за рахунок самої кількості дітей можна вибрати таку когорту учнів-інтелектуалів), проведення таких інтелектуальних ігор для педагогів не є чимось складним. Але в багатьох сільських школах, де кількість учнів коливається в межах 80-100 дітей, формування навіть однієї повноцінної команди може викликати значні труднощі. Тим більше складним є організація повноцінного інтелектуального чемпіонату серед учнів школи.

Ще одним недоліком таких інтелектуальних проектів, на думку авторів даного посібника, є їхня надмірна «позапрограмовість». Учасники таких ігор, перш за все, мають володіти справді потужним позапрограмовими знаннями у різних сферах знань, часто ці знання мають знаходити своє вираження у розвинутому логічному мисленні та високій здатності до формування узагальнень та асоціацій. Як ми уже говорили, такі учні, тим більше у необхідній кількості, присутні не завжди.

Саме тому, під час пошуку, експериментів, методичного моделювання, які і призвели до формування такого методичного прийому організації позаурочної діяльності учнів навчального спрямування як «Інтелектуальна ліга», його автори поставили собі за мету максимальне нівелювання виявлених недоліків «надмірно інтелектуальних» ігор та заходів, які на сьогодні практикуються у наших навчальних закладах.

В першу чергу автори намагалися наблизити зміст запланованої інтелектуальної гри до програмового матеріалу. Таким чином одночасно вирішувалося відразу дві проблеми: перша – учні чітко усвідомлювали, що чим краще вони засвоюють навчальний матеріал (під час уроків, під час пояснень учителя чи виконання домашніх завдань тощо), тим більше шансів на перемогу вони мають; друге – спрямування запитань гри саме на програмовий матеріал забезпечує достатньо високий відсоток відповідей учнів, які не лише можуть проявити свої знання з того чи іншого навчального предмету, реалізувати свої здібності, навички, зміцнити свій авторитет серед однокласників та товаришів і однолітків, але й породжують в учня значну упевненість у власних силах, своїх знаннях. Врешті решт, ситуація досягнення успіху дає значні можливості для формування в учня бажання досягнути ще вищого рівня знань. Як говорить давня мудрість «Людина найбільше любить робити те, що у неї виходить найкраще», тож разове досягнення позитивного результату учнем можна перетворити на внутрішнє прагнення самого вихованця до навчальної діяльності. Окрім вище вказаних позитивів, можна відзначити і те, що за присутністю чи відсутністю відповідей на питання тої чи іншої теми гри учитель-предметник отримує чіткий сигнал успішності або ж навпаки, недостатності своєї роботи у викладенні того чи іншого сегменту навчального матеріалу.

Спочатку «Інтелектуальна ліга» була апробована як разові позакласні та загальношкільні заходи навчальної спрямованості для учнів 8-11 класів. Позитивні результати спонукали до подальшого розвитку і «ліга» перетворилася у повноцінний загальношкільний інтелектуальний чемпіонат для учнів 8-11 класів. Ще через рік «Інтелектуальна ліга» була випробувана у якості інтелектуального чемпіонату серед навчальних закладів Олександрійського району, Кіровоградської області. Уже сам факт її дворічного існування у цьому статусі, гостра конкуренція та активність шкільних збірних команд дає підстави говорити авторам про те, що «Інтелектуальна ліга» є не лише методичною знахідкою, але й знахідкою досить-таки вдалою.

Що ж собою являє «Інтелектуальна ліга», як позакласний загальношкільний захід навчальної спрямованості? Щоб краще це зрозуміти, автори пропонують розглянути її основні правила.

Загальні правила:

У грі приймають участь команди 8-11 класів у складі трьох гравців від кожного класу. Окрім них, до участі у грі можуть бути запрошені уболівальники. Під час гри з уболівальниками, та у випадках, коли право відповіді переходить до них, вони можуть надавати відповіді, а отримані бали передавати своїй команді.

Окремо слід зазначити, що в усіх трьох турах змагання діє правило фальстарту, коли команда (капітан команди) піднімає руку раніше, ніж буде оголошено питання і ведучий скаже слово «Час». Якщо це відбувається, то команда (або уболівальник) втрачає право відповіді на питання і пропускає його.

Обладнання:

1. Питання гри; 2. Секундомір; 3. Диплом переможця гри І ступеню; 4. Диплом переможця гри ІІ ступеню; 5. Диплом переможця гри ІІІ ступеню; 6. Диплом найерудованішого уболівальника змагання



Тур перший: «Формула-1»

В першому турі команди одночасно стартують на «трасі». «Траса» має етап-«коло» у 8 питань. Тур припиняється, коли одна з команд досягне фінішу, або коли закінчаться питання. Кожна правильна відповідь – 3 бали. Якщо перша команда дає неправильну відповідь, право відповіді переходить до наступної команди. Якщо і вона дає неправильну відповідь, то питання переходить до уболівальників, з яких теж приймаються лише перші дві відповіді. Якщо уболівальник дає правильну відповідь, то він отримує 1 бал і може передати його тій команді, за яку він уболіває.



ПРИКЛАД:

Уявімо, що тематикою нашої «ліги» є стародавня історія України. Ведучий на дошці креслить своєрідну «трасу перегонів», яка являє собою таблицю наступного вигляду:



8 клас

























9 клас

























10 клас

























11 клас
























Лунає перше питання: «Яке давньогрецьке місто існувало на території сучасного Севастополя у Криму? Час!». Наприклад, правильну відповідь, а саме «місто Херсонес», дала команда 9 класу. Ведучий закреслює на «трасі» дев’ятикласників однин з квадратів, що означає, що вони взяли свої 3 бали.



8 клас

























9 клас

Х






















10 клас

























11 клас
























Ведучий оголошує друге питання: «Який кочовий народ жив у Північному Причорномор’ї до того, як сюди прийшли войовничі скіфи? Час!». Але і перша, і друга команди, які спробували дати відповіді на це питання, не змогли знайти правильного варіанту. Тоді питання передається уболівальникам команд. Перший з них дав теж неправильну відповідь, а ось другий, наприклад уболівальник 10 класу, вказав, що це були кіммерійці. Таким чином, він здобуває для своєї команди 1 бал, який ведучий заносить «на трасу» команди десятикласників. Але при цьому позначкою буде цифра «1», що полегшує підрахунок набраних командою балів за підсумками першого туру «Формула-1», а таблиця-«траса», після другого питання, матиме наступний вигляд (якби і друга відповідь була б неправильна, то питання було б зняте, а ведучий оголосив би правильну відповідь):



8 клас

























9 клас

Х






















10 клас

1






















11 клас
























Як ми вже вказували, перший тур змагання триває до того часу, аж доки одна з команд не досягне фінішу «траси» (тобто, навіть за допомоги свого уболівальника, «закриє» усі вісім клітинок і в цьому випадку перший тур припиняється автоматично), або ж закінчаться питання даного туру і команди фінішують зі своїми результатами. Наприклад:



8 клас

Х

Х

Х
















9 клас

Х

Х

1

Х

Х

Х







10 клас

1

Х



















11 клас

Х

Х

Х

Х

Х









Таким чином, команда 8 класу матиме у своєму активі 9 балів, команда 9 класу – 16 балів, команда 10 класу – 4 бали, а команда 11 класу – 15 балів.

З цими результатами вони переходять до другого туру змагання.
Тур другий: «Дванадцятий гравець»

Другий тур є грою з уболівальниками (по 1 від команди). Ведучий змагання зачитує для них питання. Уболівальник, який знаходить правильну відповідь і перший піднімає руку, отримує право відповіді. За правильну відповідь він отримує 2 бали і може їх передати команді, за яку він уболіває. Якщо ж його варіант відповіді є неправильним, то право відповіді передається іншому уболівальнику. Якщо ж і він дає неправильну відповідь, то питання знімається, а ведучий оголошує правильну відповідь.



ПРИКЛАД:

Учасники команд мають час перепочити, натомість свій внесок до командної скарбниці вносять уболівальники (цей компонент організації змагання дає змогу перетворити глядачів з інертної маси спостерігачів на активних учасників, тим самим підвищуючи їх рівень зацікавленості загальним змістом гри та уваги до питань та відповідей, які пропонуються). Ведучий оголошує питання (формуємо з визначеної попередньої теми, а саме, «Давня історія України»): «Як називався племінний союз давніх слов’ян, на території яких виникло місто Київ? Час!». Уявімо, що перший з уболівальників, умовно уболівальник 8 класу, дав неправильну відповідь, наприклад, відповівши «древляни». Право відповіді переходить до того з уболівальників, який підняв руку другим, наприклад, це був уболівальник 10 класу, і який надав правильну відповідь, а саме вказавши, що це був племінний союз полян (якби і він дав неправильну відповідь, то питання знімалося б, а ведучий оголошував правильну відповідь). Таким чином він заробив для своєї команди 2 бали.

На дошці, перед початком другого туру виводяться підсумкові бали після першого туру, «Формула-1» (ті, які ми вказали вище), а саме:

8 клас = 9

9 клас = 16

10 клас = 4

11 клас = 15

Після правильної відповіді уболівальника 10 класу, ведучий змагання додає до результату команди ще два бали і запис на дошці має наступний вигляд:

8 клас = 9

9 клас = 16

10 клас = 4 + 2

11 клас = 15

Таке додавання балів командам здійснюється кожного разу, як їхні уболівальники дають правильні відповіді і на кінець туру «12-й гравець» загальна таблиця результатів має, наприклад, наступний вигляд:

8 клас = 9 + 2

9 клас = 16

10 клас = 4 + 2 +2 +2 +2

11 клас = 15 + 2 + 2 + 2

Таким чином, команда 8 класу збільшила свій актив на 2 бали і має в своєму активі 11 балів, уболівальник 9 класу не зміг принести своїй команді жодного балу і вона так і має 16 балів, уболівальник 10 класу дав чотири правильні відповіді, збільшивши загальний рахунок своєї команди до 12 балів, а лідером стає команда 11 класу, яка після трьох правильних відповідей свого уболівальника має 21 бал.


Тур третій: «Цар гори»

У третьому турі командам пропонуються блоки питань з різни аспектів теми гри. В кожному блоці – три питання. З кожним питанням його рівень підвищується. Відповідно, перше питання оцінюється в 4 бали, друге – в 5 балів, третє – в 6 балів.

Максимальна кількість варіантів відповіді – два варіанти (тобто, відповісти можуть лише дві команди по одному разу).

На обговорення кожного питання дається 20 секунд. Якщо перша команда надає неправильну відповідь, для інших команд надається додатково 10 секунд на обговорення. Якщо і друга команда не дає правильної відповіді, то питання передається уболівальникам, за правильну відповідь яким нараховується 3 бали. Серед уболівальників теж можуть надати відповідь лише перші двоє.



ПРИКЛАД:

Отож, продовжуємо розглядати хід проведення гри на конкретних прикладах:

Як ми вже вказували, до третього, заключного етапу гри команди підійшли з наступними результатами: 8 клас – 11 балів, 9 клас – 16 балів, 10 клас – 12 балів, 11 клас – 21 бал.

Саме ці результати і позначаються на класній дошці, і запис може мати наступний вигляд:

8 клас = 11

9 клас = 16

10 клас = 12

11 клас = 21

(Як свідчить досвід проведення інтелектуальних ліг, результат гри вирішується саме під час «Царя гори», і той, хто впевнено лідирував попередні два тури може не просто втратити лідерство, а стати абсолютним аутсайдером, а той, хто мав лише примарні шанси хоча б на якийсь успіх, стає лідером інтелектуальних перегонів. Уже після першої-другої проведеної «ліги» її учасники це чудово усвідомлюють і запал боротьби у третьому турі буде лише посилюватися.)

Ведучий оголошує тему першого блоку, яка має відповідати загальній тематиці нашої гри (в нашому випадку, давня історія України). Наприклад, темою першого блоку є «Давньогрецькі міста на території Північного Причорномор’я». Ведучий озвучує перше питання блоку. Наприклад, «Отож, перше питання блоку, вартість якого чотири бали: Це давньогрецьке місто-колонія, яке було засновано над Дніпрово-Бузьким лиманом, відоме було не лише своїм багатством, але й монетами, які тут робили у вигляді дельфінчиків. Що це за місто? Час!» (правильна відповідь - Ольвія). Оскільки воно, є найпростіший у блоці, то за правильну відповідь на нього команда отримає лише 4 бали. Уявімо, що правильну відповідь, надала команда 10 класу. Відповідно, ведучий робить на дошці запис балів виборених десятикласниками, а саме:

8 клас = 11

9 клас = 16

10 клас = 12 + 4

11 клас = 21

Здійснивши запис, ведучий оголошує друге питання блоку, яке оцінюється уже в 5 балів. Наприклад, «Як за часів давньогрецької колонізації Північного Причорномор’я називалося місто, яке знаходилося на місці сучасної Керчі? Час!» Уявімо, що правильну відповідь, а саме «Пантікапея», першими надали члени команди 9 класу. Відповідно, ведучий змагання додає до їхнього результату зароблені за питання бали, а саме:

8 клас = 11

9 клас = 16 + 5

10 клас = 12 + 4

11 клас = 21

І нарешті ведучий оголошує третє питання блоку, вартість якого дорівнює 6 балам. Відповідно, воно є і самим складним. Наприклад, «Як стверджують археологи, саме на цьому острівці у злитті Дніпра та Бугу у VI ст. до н.е. виникло перше поселення давніх греків у Північному Причорномор’ї. Назвіть цей острів у Дніпрово-Бузькому лимані. Час!» Уявімо ситуацію, коли дві команди, які першими спробували дати відповідь на поставлене питання, помилилися. За умовами змагання, ведучий передає питання глядачам. І, наприклад, правильну відповідь, тобто «острів Березань», надав уболівальник команди 11 класу. Після цього ведучий додає зароблені ним 3 бали (а саме скільки отримують глядачі за правильну відповідь на будь-яке питання туру «Цар гори») його команді, а саме:

8 клас = 11

9 клас = 16 + 5

10 клас = 12 + 4

11 клас = 21 + 3

Після того, як будуть розіграні усі три питання блоку, ведучий переходить до питань наступного блоку (його темою можуть бути, наприклад, «Звичаї скіфів», «Війни на території давньої України», «Давньослов’янські племінні союзи», «Стоянки первісної людини на території України» тощо, одним словом усе, що стосується теми гри).

Результати гри визначаться після того, як будуть розіграні питання останнього блоку.


Отож, поточний рахунок, як ми уже вказували, бажано, вести відразу ж на класній дошці, що не лише дає можливість командам контролювати хід поєдинку, але й нівелює будь-які підозри учасників у неправильності підрахунків, чи упередженості ведучого гри.

Тематика ігор, як зможуть переконатися наші читачі, може бути самою різноманітною (головне, щоб основна маса питань була пов’язана з програмовим матеріалом, ще краще – з шкільними підручниками учнів), усе залежить винятково від ерудиції та бажання самих організаторів, так би мовити, від їх креативності , до якої автор даної розробки і звертається увесь час.

Тож бажаємо Вам спробувати і свої сили і знання, і знання і сили своїх учнів.
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЛІГА

СЛАВЕТНІ ІМЕНА УКРАЇНИ
Формула-1

1. Його вважають нашим найпершим істориком /Нестор Літописець/

2. Гетьман запорозького козацтва, під проводом якого українські козаки, у спілці з польським військом, під Хотином 1621 року, зупинили наступ Османської імперії на Європу /Петро Конашевич-Сагайдачний/

3. Український підприємець-меценат, іменем якого названо навіть один з сортів яблук /Лев Семеренко /

4. Після того, як він написав дві свої знамениті п’єси та український варіант твору Вергілія, його вважають засновником сучасної української літератури /Іван Котляревський/

5. Саме він підняв перше масштабне козацьке повстання в Україні проти панування Речі Посполитої /Криштоф Косинський, 1591-1593 рр./

6. Найвідоміший український стрибун із жердиною /Сергій Бубка/

7. Цього князя в історії називають або Святим, або Великим /Володимир/

8. Цей монах заснував Києво-Печерський монастир /Св. Антоній/

9. Найбільше він уславився своїм «Посланням до єпископів» /Іван Вишенський/

10. Цей космонавт, двічі Герой Радянського Союзу, родом з Олександрії /Леонід Попов/

11. Найвідоміший художник, поет та громадський діяч України середини ХІХ ст. /Тарас Шевченко/

12. Найвідоміший карпатський опришок /Олекса Довбуш/

13. Найвідоміша з правителів Київської Русі /княгиня Ольга/

14. Саме цьому керівнику одного з козацьких повстань першої половини XVII ст., Тарас Шевченко присвятив свою поему «Тарасова ніч» /Тарас Федорович-Трясило/

15. Цей наш земляк, драматург і актор, був одним із засновників першого театру України, що сьогодні носить його ім’я, що з’явився у тодішньому Єлисаветграді /Іван Кропивницький/

16. Про цього гетьмана українського козацтва згадується, поряд з Петром Сагайдачним, у відомій українській народній пісні «Ой на горі женці жнуть» /Михайло Дорошенко/

12-й гравець

1. Його вважають найвидатнішим серед українських істориків, «батьком української історії» /Михайло Грушевський/

2. Саме на її вірш «Щебетала пташечка під віконечком», український народ створив однойменну пісню /Леся Українка/

3. У XVII-XVIII ст. в українських оселях часто можна було побачити народну картину, на якій було зображено козака, що сидів склавши ноги на турецький лад, грав на кобзі, біля нього стояв кінь, висіла на дереві шабля, а поруч знаходилася пляшка горілки. Як звали цього міфічного козака? /козак Мамай/

4. Як звали князя, що першим в українських землях прийняв титул короля? /князь Данило Галицький/

5. Саме про цього новгород-сіверського князя було складено перший на українських землях літературний твір /князь Ігор, «Слово о полку Ігоровім»/

6. Він був останнім українським гетьманом, що очолював Гетьманщину /Кирило Розумовський/

7. Один з козацьких ватажків, що ходив у походи на Молдавію, і якому Тарас Шевченко присвятив однойменну поему /Іван Підкова/

8. Його вважають найславетнішим співцем та гуслярем Київської Русі /Боян/

9. Саме він віддрукував у Львові перші книги на території України /Іван Федоров/

10. Він не лише відомий український поет, письменник, громадський діяч, але й автор збірки казок «Коли ще звірі говорили». Про кого йде мова? /Іван Франко/
Цар гори
Блок 1. Історики та історії

1. Саме цей український історик створив тритомну «Історію запорозьких козаків» /Дмитро Яворницький/

2. Усім відомо, що Михайло Грушевський написав 10-томну «Історію України-Руси». Але для широкого загалу, і в першу чергу для дітей, він написав більш спрощений варіант історії України, до якої помістив багато малюнків. Як називалася ця книга? /«Ілюстрована історія України»/

3. Вважається, що саме цей твір кінця XVIII – початку ХІХ ст., авторство якого приписують Григорію Конисському, став першою історією українців як окремого народу. Назвіть цей твір. /«Історія русів»/



Блок 2. Письменники

1. Поряд з Глібовим, він є одним з найвідоміших українських байкарів, створивши такі байки, як «Пан і собака», «Рибалка» та інші. Про кого йде мова? /Петро Гулак-Артемовський/

2. Він був мудрим правителем, хоробрим воїном, але поряд з цим він увійшов в історію і як автор свого «Повчання дітям». Назвіть його. /князь Володимир Мономах/

3. Він – родом з Полтавщини. У своїх творах яскраво описав Україну. Будучи вихідцем з давнього козацького роду, поклав одну із сімейних легенд-переказів за основу своєї повісті про життя та боротьбу полковника запорозького козацтва та двох його синів. Але в Росії його називають саме російським письменником. Про кого йде мова? /Микола Гоголь та його повість «Тарас Бульба»/


Блок 3. Культура. Освіта. Наука

1. Саме на кошти цього гетьмана-мецената в Україні були зведені багато церков, монастирів і серед них і знаменита дзвіниця Софіївського собору у Києві. Назвіть гетьмана. /Іван Мазепа/

2. За сприяння та фінансової підтримки цього київського митрополита у першій половині XVII ст. відбулося об’єднання двох київських шкіл, лаврської та братської, у єдиний колегіум, що згодом став відомою академією /Петро Могила, Києво-Могилянська академія/

3. Цей український князь уславився не лише як умілий воєначальник, що перемагав у багатьох битвах проти татар і московітів, не лише як очільник прихильників православ’я на українських землях після Берестейської унії 1596 року, але і як меценат, засновник одного з перших в Україні навчальних закладів – колегіуму, який іноді навіть називали академією. Про якого князя йде мова? /Костянтин-Василь Острозький, Острозький колегіум/


Блок 4. Учені

1. Цей видатний учений, дослідник, етнограф, був далеким родичем Миколи Гоголя, а найбільше уславився тим, що більше 20 років прожив серед племен Папуа-Нової Гвінеї, описавши їх життя, побут, звичаї та культуру /Микола Міклухо-Маклай/

2. Цей уродженець Житомирської області першим в історії людства відправив штучний космічний супутник на орбіту Землі /Сергій Корольов/vasiliy-suhomlinskiy-205x300

3. Його вважають одним з найвидатніших учених педагогів не лише другої половини ХХ ст., але й усієї історії людства. Йог праці були переведені більше ніж на 30 мов світу, а досвід вивчають у багатьох раїнах і сьогодні. Про якого вітчизняного педагога йде мова? /Василь Сухомлинський/


Блок 5. Воєначальники

1. Згідно народним переказам та оповідям козацьких літописців, цей кошовий отаман Запорозької Січі за 20 з лишко літ свого отаманства не зазнав жодної поразки. Назвіть його. /Іван Сірко/

2. Його мечем були повойовані Волзька Булгарія, Хазарський каганат, Дунайська Болгарія і навіть могутня Візантія, яких він завжди попереджав про своє вторгнення. /князь Святослав Хоробрий і його попередження «Іду на вас»/

3. Він переміг сина гетьмана, потім двох гетьманів, потім відразу трьох гетьманів, а через рік ще й короля і утворив козацьку державу. Про кого йде мова? /Богдан Хмельницький. 1648 року, на Жовтих Водах він розбив Стефана Потоцького, сина гетьмана, під Корсунем гетьманів Миколая Потоцького і Мартина Калиновського, у Пилявецькій битві він розбив поляків, яких очолювали відразу три гетьмани, а 1649 року, під Зборовом, завдав поразки і королю Яну-Казиміру/



Блок 6. Ватажки козацьких повстань та селянських визвольних рухів

1. Згідно народних переказів, цього ватажка козацького повстання 1594-1596 років, поляки схопили, привезли до Варшави і живцем запекли у мідному бику /Северин Наливайко/



2. Цей сотник надвірних козаків польського магната Потоцького, мав свій хутір, сім’ю, був заможною людиною, але не дивлячись на це, 1768 року він перейшов на бік повсталих, ставши одним з керівників повстання. Про кого йде мова? /Іван Гонта, повстання Коліївщина/

3. Майже 30 років він керував повстанською боротьбою українських селян на Поділлі у першій половині ХІХ ст. Декілька раз він втікав з-під арешту із самих суворіших в’язниць і навіть з сибірської каторги. Переважну більшість награбованого у панів він роздавав селянам, за що йог часто називають «українським Робін Гудом» /Устим Кармалюк/

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка