Сценарій виховного заходу м. Рівне Весняний день прозорий, голубий, Навколо пахне ніжним цвітом



Скачати 230.58 Kb.
Дата конвертації06.01.2018
Розмір230.58 Kb.
ТипСценарій виховного заходу


НВК « КОЛЕГІУМ»

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

an00790_

м.Рівне

1.Весняний день – прозорий, голубий,

Навколо пахне ніжним цвітом.

Під вікнами туркочуть голуби

І весело сміються жваві діти.


2.Душа чутлива , мов ота струна,

До барв весняних, запахів та звуків.

Так може чарувати лиш весна

Після холодних місяців розлуки.



Вчитель: Доброго дня, усім хто прийшов сьогодні на наше свято. Доброго дня, дорога класна родино!

Ось і настав цей день. На вулиці буяє зеленим цвітом весна, сонце пестить нас своїм золотим промінням, а прийдешній день несе нове, незвідане до сьогодні життя. Час летить невблаганно і змінює все , що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка. Але всім неодмінно світитиме яскравим вогником, сповитим солодким, стискаючим серце спогадом наше дитинство. Дитинство і юність. Це справді найкраща пора в житті людини, і проходить вона у школі. Дитинство захоплює дружбою, мріями…

Але все має свій початок і кінець. Сьогоднішній день проводить невловиму межу між дитинством і юністю, яка слідує за ним. Наші діти подорослішали, зміцніли морально та фізично, закінчили першу ступінь навчання та готові йти далі нелегкою дорогою шкільної науки.

І зараз до цієї зали ми запрошуємо нашу гордість та надію – наших випускників. Зустрічаємо їх !



3.Увага ! Увага ! Шановні друзі !

Ми сьогодні зустрілись

У тіснім нашім крузі.

На радісне свято – веселе, чудове –

Ми закінчили початкову школу !
4. Хай пісня тут лине,

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє.

Всі дружні, веселі , радійте за нас,

Ми всі перейшли у п’ятий клас!

5.Урочистий вечір наш у пам’яті буде завжди.

Тож розпочнемо ми вальсом свято

Для тих, хто прийшов сюди.

Вчитель: Як швидко настало прощальне це свято.

Як швидко прийшов розлучатися час.

Чотири роки були разом малята,

Сьогодні я з вами в останній раз.

Настала вже така пора,

Що розлучатись нам пора.

Але не сумувати ми зібрались,

А пригадати, як все починалось.



1.Коли падали роси на квіти,

На чарівні гілки молоді,

Народилась дитина у світі

Скарб народної слави й краси.

Виростала як Боже створіння,

Як потіха в сім’ї молодій,

А душа немов чиста перлина

Оддавала в майбутні шляхи.


2.День яскравий. Мама й батько

Так везуть візок з дитятком,

Що навкруг усі радіють –

В житті матимуть надію.


Вчитель: Дорогі діти !Ви ще не ходили до школи, яким було тоді ваше життя?
(Сценка : «Скоріше б до школи віддати»)
-Тату, а чому іде дощ ?

- Та звідки я знаю.

-Тату, а мотоцикл любить цукерки?

- Не знаю, я його про це не запитував.

- Тату, а навіщо коняці коси на плечах?

- Запитай у коняки.

- Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

- Що ти, доню. Як можна ? Адже чим більше ти запитуватимеш, тим більше будеш знати.

От вже непосидюче. Хоч би швидше тебе до школи віддати.
3.Час минає , осінь вже до них в гості завітала.

« В школу Вам пора!»- сказала.

Ось і школа, перший клас,

Радо він зустрів всіх нас.


4.У день вересневий, як мрія далекий,

Колись малюками прийшли ми до Вас.

Хай линуть літа, наче в небі лелеки,

Здається, що вперше заходимо в клас.


Учениця: Гукнула мама: « Донечко!» -

І сну як не було.

А сонце вже долонечки до мене простягло.

Вдягаю я схвильовано святковий свій наряд.

І всі ляльки здивовано питають « На парад?»

- Та ні ,- кажу я радісно,- У школу , в перший клас!»

Ляльки зітхають заздрісно: « І нас візьми, і нас…»

У школу не забавами займатися іду-

Багато там цікавого в підручниках знайду.

Там ждуть мене школярики і вчителька моя.

Як вивчимо Букварика, читать вам буду я!
Вчитель: давайте пригадаємо, як ви збирали своїх першокласників до школи.

Конкурс для батьків: « Збираємо першокласника».
5.Вересень щедро сонцем залитий,

В школу повсюди сходяться діти.

Квіти барвисті в них у руках,

Вогники щастя ясніють в очах.

В кожного радісна усмішка сяє.

Дзвоником першим їх школа вітає.


Вчитель: 680 днів разом з ранковими промінчиками сонця ми з вами переступали поріг рідного класу. Близько 5000 дзвінків почули ви за чотири роки. Пам’ятаєте, як вперше шкільний дзвінок покликав вас на урок? Якими несміливими неумійками ви зайшли в шкільні двері? Як вчилися безшумно сідати і вставати з-за парти? Як одержували свої перші оцінки?
6.Ми пам’ятаєм той дзвінок веселий,

Що продзвенів нам перший раз,

Коли ввійшли ми з квітами у школу

У свій найкращий перший клас.


7.Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас.

Отримали зошити з олівцями,

За парти сіли перший в житті раз.

8.Хай, про перші наші кроки і круті стежинки,

Нагадають вам сьогодні веселі смішинки.


Смішинки:

1.-Ти в нас грамотний такий?-хвалить мене мама

- Тільки ж хто чита книжки догори ногами?

Книжку я кручу – дива !

Не збагну нічого –

Де у книжки голова?

Де у книжки ноги?
2. –Все я до школи більше не піду!

- Чому?


- Бо там примушують читати і писати,

а я ще не вмію .А от розмовляти я вмію, та саме цього на уроках робити не дозволяють.

3. –Андрійку, ось ти написав останнє слово в реченні. То що треба поставити в кінці ?

- Звісно, дванадцять !

4. –Сашко, склади просте речення.

-Собака голосно гавкав у дворі.

- А коротше.

- Гав-гав.

5. –Антоне, мені здається , що це почерк твоєї мами.

- Може бути, адже я писав ії ручкою.



9.Я із школи сьогодні прийшов, тихо сів.

Біля столу поставив портфель і поїв.

Немає сил у мене погуляти,

Погратись і помалювати.

Треба зошити дістать

І писать ,писать, писать.

Виручайте, палички, наші виручалочки.

Всі вставайте по порядку,

Мов солдати на зарядку.

За поля не вибігати,

Спинку прямо всім тримати!

Чом ж ви не привчаєтесь,

Важко так навчаєтесь?

Чом стоїте як попало?

Знов мені за вас попало!

Та не знає наш учитель,

І не знає навіть мама,

Як нам важко так зробити,

Щоб ви всі стояли прямо.
10. Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули : « Молодці».


Вчитель: На згадку про ваші перші кроки у навчання писати, дарую вам ваші прописи.

Смішинка:


  • Мамо, я вже навчився писати.

  • І що ж ти написав?

  • Не знаю, я ще не вмію читати.



Вчитель: А хто навчив вас читати ?

Всі діти: Буквар!

Буквар: Спасибі, хлопчики, дівчата,

Що Букваря на світле свято

Ви не забули запросити.

За шану я вам вдячний , діти.

В країну знань вам шлях відкрити

Я щиро всім допомагав.

Як з літер слово утворити,

Колись вас,першачків , навчав.

Та роки швидко пролетіли

Всі підросли і помужніли.

Тепер вже знаєте багато,

Так гарно вмієте читати.

Тож вам я хочу на прощання

Задати ось такі питання,

Щоб знати,а чи можна вас

Перевести у п’ятий клас?


Завдання: назвати прізвища українських письменників.
Тарас …, Іван ….., Леся …, Ліна …, Василь …, Наталя …, Олена …, Грицько …, Всеволод … .

Вчитель: А добрим помічником у читанні нам була шкільна бібліотека. ( привітання бібліотекаря )
Буквар: Молодці, діти, бачу любите читати. З гідністю можете переходити в 5 клас. Разом зі мною на ваше свято завітала « Рідна мова». Зустрічайте ії.
Рідна мова: У країні алфавітній

Дуже гарній і привітній

Я щасливо проживаю,

Королівство Граматичне маю.

Хто завжди дружив зі мною

Ніколи не зустрінеться з бідою.

Знання мої із класу в клас

В нагоді стануть вам не раз.


11.багата в нас , красива мова,

В народі кажуть калинова.

Є райдуги барвистих слів,

Щоб ними передати

Усі відтінки почуттів,

Все гарно описати.


12.Тож вивчаймо рідну мову

Вже тепер з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ.


13. Ми всі засвоїли чудово,

Прикметник, суфікс , дієслово.

Диктантів купу написали,

Освіченими дуже стали.


14.Приходжу додому дієслово вчу.

Для цього маю власний досвід я:

Написано « Кричати» - я кричу,

Написано « Мовчати» - я мовчу,

Написано « Стрибати» - я стрибаю,

Написано « Співати» - я співаю.

Коли сусід під двері прибігає,

І сам не свій мене одне благає:

Щоб я читав « Мовчати» - і мовчав,

Щоб врешті я стрибати перестав.

Бо ніби стався раптом землетрус.

Отак я вчуся, вчуся, вчусь.



Смішинки:
1.Яке завдання в нас було?

Барабаш Іван!



  • Позначити число в іменниках « штани», «весна».

Чи однина, чи множина.

  • То ти вже виконав, чи ні ?

  • «Весна», це ясно, в однині.

От зі « штанами» щось не те…

Завдання дуже не просте.



  • І чим же, поясни мені,

Оці «штани» такі складні ?

У чому складність, поясни?

- У чому складність? Бо «штани»

До половини в однині,

А трохи нижче – в множині.
2.- Ти біжиш, ви біжите.

Він чи вона біжить.

Питання вам задам просте:

Який це час, скажіть?

Максимко руку від плеча

Зметнув угору враз:

-Я знаю, знаю , що за час.

Це коли перерва в нас!


3.-Денисе, зізнайся чесно, хто за тебе писав твір?

- Чесно?


- Чесно - причесно?

- Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано ліг спати.



15.Ми не будем всього вміти,

Як не будем всього знати,

Українську мову , діти,

Треба знати на дванадцять.


16. Бо вона нам найрідніша,

Зрозуміла і ясна,

Поетична, найсвятіша

І чарівна, як весна.


17. Тож вивчаймо рідну мову,

Вже тепер з маленьких літ.

Українське рідне слово

Хай звучить на цілий світ.


Вчитель: І сурова, і чарівна

математики країна.


Математика : Я- Математика –

Наука не проста.

Без мене не збудуєш ти моста.

І в космос ти не зможеш полетіти,

І взагалі, без мене не можливо жити.

Математициі не легко було вас навчати.


Всі: Та таблицю множення

знаєм на дванадцять.


18.Математику ми любим,

Ціним, поважаємо, вивчаємо.

Праця в нас іде завзято

Вмій лиш спритно рахувати,

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.


19. Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути.

Ледарів у нас немає,

Хто руки не піднімає?!

Вирушаємо у путь –

Нас цікаві речі ждуть.


Незнайко : Допоможіть! Рятуйте! Ой насилу врятувався!

Привіт усім! Мене звати …. .


Всі: Незнайко!
Незнайко: Так, я Незнайко!

Математика: А чому це ти так репетував ?

Незнайко: То я від злодія тікав.

Математика: Від злодія? Від якого злодія?

Незнайко: Від звичайнісінького, такий собі злодій, хотів украсти мого капелюха.

Математика: Твого капелюха? А навіщо він йому?

Незнайко: Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більше капелюх, тим розумніша голова.

Математика: Ой , Незнайко, не сміши. У тебе розумна голова? Ти ж нічого не знаєш. Тому тебе і назвали Незнайко.

Незнайко: А ось тут ти помиляєшся. Насправді я все на світі знаю. А моє ім’я не відповідає дійсності. Ти знаєш, наприклад, як я люблю математику?

Математика: А ось це вже щось нове. Ти ж сам мені нещодавно казав ,що терпіти не можеш задач.

Незнайко: А я і не заперечую.

Хоч ти смійся, хоч ти плач!

Не люблю отих задач.

А чому терплю невдачі

І серджуся на задачі?

Чи задачник непутящий,

Чи таланту десь узять?

Та знайшов я спосіб кращий –

Тільки відповідь читать.

Ви, учіться, хто бажає,

Я б здоров’я не втрачав.

На умову не зважаю:

Раз помножив, два – додав.

Математика: Так не хитра ця наука,

Якщо відповідь читать

Може статись дід за внука

Буде меншим літ на п’ять.

Математика не любить

Близько та приблизно треба точно і завзято

Робить вправи різні.
Сценка:

Викликає вчитель Олю,

Слабшу серед дітвори.

І питає: - Скільки буде

Десять поділить на три?

Розв’язать вона не може,

Звісно, знітилась, мовчить…

Вчитель каже: - Так не гоже,

Дію ділення треба вчить!

Хай картоплі є десяток –

Вчитель далі річ веде,-

Розділи на трьох дівчаток,

То по скільки припаде?


  • Зайвий клопіт,

І на що мені це знать?

Я зварю їм ту картоплю,

Потовчу і хай їдять.

Конкурс: цікаві задачі з математики.
Вчитель: наші діти не тільки добре знають математику, а й вміють допомагати один одному. Ось, наприклад.
Сценка:
.( виконується на мотив української народної пісні «Черемшина»).
Учень: Знов до класу вчителька заходить,

Ясними очима всіх обводить.

І мене до дошки викликає,

Про домашнє завдання питає


Я книжки закинув та й не вчився,

Телевізор цілий день дивився.

Ось стою, зітхаю, нічого не знаю,

Двійку получив…



  • Оце ж лихо, зараз же контрольна з англійської. З ким це сісти, щоб списати? Он Оля йде – відмінниця, може вона дасть списати?


( Виходить дівчинка і співає на мотив пісні Наталки з опери

« Наталка Полтавка» )
А я дівчина красива,

З щирим серцем, не спесива.

На відмінно я учуся

І контрольних не боюся.

Всі науки я вивчаю,

І освіту здобуваю,

І отримую щодня

В рідній школі я знання.




  • Привіт , Олю. Як справи?

  • А , це ти? Знов двійку заробив?

  • Заробив. Слухай, Олю, сідай сьогодні зі мною за одну парту. Я тебе цукерками пригощу.

  • Ні не сяду. Я знаю чого тобі треба: контрольну списати.


( На мотив української народної пісні « Варенички» )
Ой, мій милий не ходить до школи,

І домашні завдання не робить ніколи.


Буду вчитись милая, буду вчитись милая,

Я не буду лінуватись, моя чорнобривая.

А я добре милого навчала

Хворостину об нього зламала.

Буду тебе бити, буду тебе бити,

Бо з тобою в школі соромно сидіти.



20. « Вері вел!». Усе «Окей!».

Так говорять до дитей

Наші справжні англічани,

Хоч вони і рівненчани.


21. Вчать вони нас вимовляти

«Гьол» і «Бой», і «Дог», і «Кат».

Хоч язик можна зламати,

Все ж цікавий цей предмет.


( Учні читають вірші англійською мовою)
The school
The school has doors that open wide,

And friendly teachers wait inside.

Hurry , hurry, let’s go in,

For soon the lessons will begin.


Books and pencils I will need,

When I start to write and read

Lots to learn and lots to do

I like to go to school, don’t you.




Lessons

We learn such lots of things at school,

And new ones every day,

I think the names of some of them

Are very hard to say.
If people say arithmetic

Is hard, I don’t agree :

For if you know tables, it’s

As plain as ABC.


Geography’s about the world,

It’s interesting to me.

Because I like to hear about

The land across the sea.


Geography is very nice

But History is better

And composition teaches us

How to write a letter.


But Reading is the best of all

For Reading’s like a key.

That opens many, many doors

If opens books for me.


And when I reach the upper school,

I’ll learn when I am big.

Geometry and algebra

And something queer called tring


Вчитель: Спорт для нас завжди важливий

Дає здоров’я нам і сили.


22.Щоб рости і розвиватись,

Стать міцними, як броня

Фізкультурою займатись

Треба, друзі, нам щодня.


23. Щоб гарно виглядати –

Всім здоров’я треба мати.

А про нього треба дбати.

З фізкультурою дружити,

Вправи кожен день робити.


24. З фізкультурою ми дружим,

Ці уроки любим дуже.

Олег Іович нас тренував

Трошки сварив, але й жалкував.


25.Дуже поважає наш фізрук футбол

Він разом із нами забиває гол.

Скоро ми перестрибнемо Бубку й Мара донну.

Й підніматимемо гирі

Не на сто, на тонну.
( Учням вручаються грамоти за спортивні успіхи )
Інсценізація вірша « Чому й чому?»
Ну і мама ! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають –

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «Чому й чому?»



  • Ти чому образив Віту?

  • А чому отримав двійку?

  • А чому прийшов так пізно,

Та іще в шкарпетках різних?

  • Ти чому такий непослух?

І чому не стелиш постіль?

- Ти чому це вірш не учиш?

- А чому портфель без ручки?

- І чому такий сінець?

Ой, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи

Хоч би дуже захотів.

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів.
26.От, якби, ви з нами мами,

Помінялися містами!

Уявіть собі, будь ласка,

Не життя у вас, а казка!



27.Вас зі школи зустрічаєм,

Чи веселі ви питаєм


28. І коли в моєї мами двійка трапиться,

Не картатиму дарма,

Знаю виправить сама.
29. Я не кину в гніві мамі

- Чом товчешся під ногами?

Без наказу, без поради

За уроки мама сяде.


30. І коли в цей час неждано

Однокласниця нагряне,

Не скажу їй, річ відома,

Вчить уроки доня вдома.

А скажу : заходь до хати,

Буду тортом пригощати.


31. Не гнівитимусь нітрішки,

Як засмітите доріжки.

Ну то як, кохані мами,

Поміняємось містами?


Діти виконують пісню « Мамині руки».
Сценка:

  • Сашко, чого це ти не причесаний?

  • Мама не встигла причесати.

  • А черевики чому брудні?

  • Тато не почистив.

  • А ґудзика чому не має?

  • То я вже винен, забув бабусі нагадати, щоб пришила.

32. Без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла.

Без батьківської строгості і жарту

І без родинного добра.
33. Ви ж нас, як пташенят, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

34.Чотири роки нас водили вранці,

Несли портфелі наші й ранці,

Із нами ви уроки вчили,

І малювали, і ліпили.


35. Писали з нами твори вдома,

І, як встигали, невідомо,

При цьому готувати їсти,

Білизну прать, місити тісто.


36. Нести домашнії турботи,

Ходити на свою роботу

І залишатися на диво

Красивими і молодими.


37. Ми любим вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.


38. Бабусі й дідусі, найкращі, єдині,

Бажаєм щоб ви не хилились в журбі.

І сонце, і зорі, і даль журавлину

Ваші внуки дарують від всієї душі.


39. За труд важкий, недоспанії ночі,

Вклоняємося низько до землі.

За лагідні, усміхненії очі,

Спасибі наші дорогі батьки!


Вчитель вручає « Подяки» батькам за активну участь в житті школи і класу.
40. Мріє росточок явором стати,

Пташка маленька у небі літати,

Мріє у світі кожна дитина

Якою в житті з неї стане людина.


41.Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану інженером,

Тільки трошки підросту.




42. Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Стану, мабуть, футболістом,

Або зіркою кіно.


43. Швидко я навчивсь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже – президентом!


44. Буду вчитися як слід.

Виросту – побачу світ.

Хочу капітаном стати,

Пароплавом управляти.


45. Я банкіром хочу стати,

Бо люблю я рахувати.


46. А я буду депутатом,

Бо люблю галасувати!


47. Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.


48. Я в письменники подамся,

Або навіть в моряки.


49. А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків!


50. Поки ще казати рано,

Може в бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану

Як за зростом підійду!


Вчитель: Мрійте! Мріяти не рано!

Роки швидко-швидко мчать.

Якщо будете старанні,

В школі вас всього навчать.


Дорогі діти! До сьогоднішнього свята я просила вас написати невеликий твір « Ким я мрію стати.» Ми не будемо його сьогодні читати, а прочитаємо через вісім років, коли ви будете ось такими гарними і щасливими стояти на своєму випускному вечері.

51.Швидко мов птахи чотири роки пролетіли

І в пам’яті спогад лише залишили.

Ми завжди згадаємо перший дзвінок

Й четвертого класу останній урок.


52. Ми тепер ідемо в п’ятий клас,

Далі будемо продовжувати вчитись.

Але хоч зустрінемось не раз,

Цьому більше вже не повторитись.


53. У старшій школі будемо навчатись,

На пустощі не витратимо час.

До вас, звичайно, встигнемо завітати

Бо й нам не вистачати буде вас.


Виконується пісня « Прощальна» на мотив пісні « Голубий вагон».
54. Не забудьте, в класі нашім,

Що згодом стане 5-Б

Навчалися: дві Каті, два Максима і Христина,

Богдан, Даша, Денис, Ірина,

Олег, Валя, Анастасія,

Андрій, Антон, два Толі,

Юлі дві й три Олі.

Стас, Іван і два Сашка,

Артур, Володя – ось родина вся.
55. Ми всі закінчили четвертий клас,

І старше життя вже чекає на нас.

Але ми сьогодні в останнє це свято

Велике спасибі повинні сказати

Всьому колективу початкової школи

За те, що зростили з нас діток чудових.


56. Директор у школі - фігура центральна,

Як кажуть в народі _ всьому голова!

Директор на місці – то й школа у шані,

І як він скерує – так підуть діла!



57. Ви нам для навчання умови створили,

Ремонт капітальний у класі зробили.

За те ,що були ви уважні до нас,

Вам квіти дарує сьогодні наш клас.



58. А у директора є права рука,

Так завуча в народі називають.

Робота в неї зовсім не проста,

І всі про це у школі знають.


59. Завучу вклоняємось,

Вами ми пишаємось.

Ви наче перлинка

Для кожної дитинки.


60. Любих наших англічан

Щиро ми вітаємо.

І в подяку гарні квіти

Ми їм всім вручаємо.


61. Пробачте ще за двійки нас і трійки,

Які отримували ми не раз.

Та обіцяєм: будем вчитись на відмінно,

Щоб не підвести і не осоромить вас!


62. Дякуємо Лілії Іванівні,

За ті пісні, що разом ми співали,

І композиторів великих ми вивчали.

Хай над вами пісня лине,

Не сумуйте ні хвилини!

Ви не марно нас навчали,

Нотну грамоту ми добре пізнали.
63. Олеже Іович! Спасибі!

За фізкультуру і змагання.

Сили вам, наснаги,

Вам нащі вітання.


64. Що таке портрет, пейзаж,

Знає добре весь наш клас.

Анжело Олександрівно!

Ви навчали гарно малювати

Бо в світі стільки є краси,

Що світ у фарбах передати

І людям цю красу нести.

Дякуємо Вам!


65. Бібліотекар - немов провідник,

Який книжковий світ нам відкриває.

Цю працю любить, він до неї звик,

Чарівний світ цей, дуже добре знає.


66. Бібліотекаря сьогодні вітаємо тисячу раз.

Щастя бажаємо в святковий цей час.

Сили вогненної, праці натхненої, радісних літ.

Серцем гарячим прийміть наш палкий привіт.


67. Шановна Ольго Антонівно!

Ми пам’ятаємо вас з перших днів.

Як в першім класі ви нас зустрічали,

Знання і сили віддавали.

Книжки цікаві нам читали.

Спасибі велике вам.


68. Хто наводить скрізь красу?

Дуже любить чистоту?

Гарно куртки всі розвісить,

Позбирає всі шарфи,

Гардеробниця це наша,

Квіти їй даруєм ми.


( Діти звертаються до майбутнього класного керівника)
69. Шановна ……………….. .

Хоч іноді ми пустуни маленькі,

Хоч часто в школі ми здіймаємо галас й сміх,

Та ми потягнемось до вас, немов до неньки,

Якщо полюбите ви нас.

Ми будемо учитись на 12,

І з поведінкою все буде в нас гаразд.

Та ви прийміть нас із любов’ю тільки,

І заведіть у п’ятий клас.

І прийміть від нас маленькі,

Люблячі, щирі й відкриті серця.
70. У нас усіх прощальний настрій,

Ми схвильовані у край.

Скажем разом:

Старша школо, здрастуй!

Початкова школо, прощавай!

Вчитель: Ось і закінчується наше свято!

Пролетіли чотири роки

Неповторних школярських годин,

Наче вчора малих, синьооких,

Вас за руки батьки привели.

Зупиняли розсіяний погляд,

Відкривали беззубі вуста.

Це від захвату про щось чудове,

Про нечувані в світі дива.

А сьогодні, я проводжаю вас у п’ятий клас. Багато славних справ чекає на вас, але перш за все ви повинні вирости справжніми людьми: добрими, сміливими, чуйними, ввічливими.

Ваші вчинки повинні бути такими, щоб за них не доводилося червоніти ані вам, ані вашим батькам, ні друзям, ні вчителям. Намагайтеся завжди і у всьому бути корисними людям.

Дай вам Бог, мої любі діти,

У здоров’ї іти у світ.

Серце світлу й добру відкрити,

Без вагання і страху жить.

Хай вам завжди усе вдається,

Всі вершини – до ваших ніг!

Хай вам сонце в путі сміється,

Щастя й радості вам на поріг.
І вам, шановні батьки,

Спасибі хочу я сказати.

Із щирим вчительським теплом

За ночі ті, що недоспали,

Коли задачі ви рішали.

За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання,

Тут кожен батько участь брав.

За перший крок!

А попереду ще вісім років.

Отож, навчайтеся батьки

І кожен день робіть уроки.


Ось і закінчилось наше свято!

Залишивши теплий слід в душі.

Я запрошую усіх на вальс малята,



На останній вальс у класі цім!

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка