Сценарій Вечора розповіді про діяльність Української Повстанської Армії «ми зродились з крові народу» Підготував



Скачати 149.14 Kb.
Дата конвертації11.05.2018
Розмір149.14 Kb.
ТипСценарій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету
Сценарій

Вечора – розповіді про діяльність Української Повстанської Армії




«МИ ЗРОДИЛИСЬ З КРОВІ НАРОДУ»

Підготував

Кузь Михайло Васильович

Заступник директора

з виховної роботи
Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду,

Той ім’ям не вмре ніколи

В спогадах народу.


Сценарій вечора-розповіді «Ми зродилися з крові народу» допоможе повніше донести до людей правдиву історію героїчної боротьби Української Повстанської Армії з німецько-фашистськими і більшовицькими поневолювачами нашого краю. Про цю боротьбу складено народом чимало пісенно-музичних і поетичних творів. Тому радимо постановникам, рекомендованого сценарію, якнайповніше використати твори місцевого фольклору у вечорі-розповіді, які знають старожили.

Важливо залучити ветеранів УПА, що брали участь у визвольній боротьбі, оформити виставки фотографій і документів про героїв та історію УПА, спогадів і листів учасників тих подій, яких спіткала нелегка доля і довге ув’язнення в катівнях і таборах Сибіру. Зібрані матеріали використати для створення кімнат українського відродження.

На сцені – образ Пресвятої Богородиці (Покрови). Виходить вояк у формі повстанця, схиляється на коліно перед образом. Звучить дикторський текст присяги.
Голос диктора: Я, воїн Української Повстанської Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянуся своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:                                                   

     Боротися за повне визволення всіх українських земель і українського народу, від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крові, ні життя і буду боротися до останнього подиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.

    Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещадним до ворогів землі української.

    Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.

    Буду виконувати всі накази зверхників.

    Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.

    Буду гідним побратимом у бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.

    Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції, і спаде на мене зневага Українського Народу.

Вояк покидає сцену. Входять ведучі.
ВЕДУЧА: Українська Повстанська Армія виникла в 1942 році як вияв волі і протесту українського народу проти гітлерівських окупантів.

ВЕДУЧИЙ: Організація Українських націоналістів, кероване С. Бандерою, була ініціатором, першим організатором і керівником УПА.

ВЕДУЧА: Перший відділ Української Повстанської Армії організовано на Поліссі, в жовтні 1942 року, Остапом. Правдиве прізвище Остапа – Сергій Качинський; він – син православного святенника на Поліссі колишній старшина польської армії.

ВЕДУЧИЙ: Українська Повстанська Армія боролася за українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі.

ВЕДУЧА: УПА виступила проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіалістичні цілі «визволяв», «брав під охорону», «під опіку» інші народи, бо за цими лукавими словами маскувався отруйний зміст поневолення, насильства, грабежу. Тому УПА розгорнула боротьбу проти російсько-більшовицьких і німецьких загарбників, щоб визволити Україну від усіх «окупантів», утвердити Українську Самостійну Соборну Державу.
Звучить пісня «Гей, степами».
Гей, степами темними ярами,

Йдуть походом залізні полки.

Хто відважний хай іде із ними

Лицарями, будьмо юнаки.

За нікого битись не будемо,

До нікого в найми не підем.

Для Вкраїни ми усі живемо,

І за неї голови кладем.

Кожний ворог йде нас визволяти,

А для себе землю він краде.

На могилу землю буде мати!

На могилі воля зацвіте!

Лети, пісне, попід небесами,

До вкраїнських промовляй сердець,

Хай же буде наша воля з нами,

А ворожим замірам кінець!



ВЕДУЧИЙ: Основним завданням УПА була оборона українського населення. В зв’язку з цим майже кожній відділ УПА був зв’язаний з певною територією. А тому і в основу організаційної побудови УПА ліг принцип територіальності.

ВЕДУЧА: УПА поділялася на чотири групи:

  1. УПА – Північ, що її терен дії обіймав Волинь і Полісся.

  2. УПА – Захід, з тереном дії: Галичини, Буковини, Закарпаття.

  3. УПА – Південь на терені областей Кам’янець-Подільської, Житомирської, Вінницької і південної частини Київської.

  4. УПА – Схід, на теренах північної смуги Житомирської області, північної частини Київської області і на терені Чернігівської області.

ВЕДУЧИЙ: Кожна із груп поділяється на Воєнні Округи, а Воєнні Округи, у свою чергу, на Тактичні Відтинки.

ВЕДУЧА: Тактичною військовою одиницею був курінь УПА, який мав 3-4 бойові сотні та потрібну технічну частину. Сотня складалася з 3 стрілецьких чот і однієї кулеметної, а чота з ?? трьох рогів.

ВЕДУЧИЙ: Кожен член УПА при вступі приймав (як колись, за козацьких часів) видумане прізвище, зване псевдо.

ВЕДУЧА: Зв’язком Головного Командування УПА ??? став Головний Військовий Штаб (ГШВ) Організації Українських Націоналістів, що зразу називається КШВ, Крайовий Військовий Штаб.

ВЕДУЧИЙ: Керівництво всієї УПА від весни 1943 р. опиняється в руках трійки що її становлять: Головний командир УПА полковник Тарас Чупринка (Роман Шухевич – Галичанин), командир Запілля Павленко (Ростислав Волошин – Волиняк) і політичний керівник УПА Шаблик-Шухай (Йосип Позичанюк – наддніпрянець).

ВЕДУЧА: Безстрашні командири і бійці УПА виписали на її прапорах ряд бойових чинів, що золотими буквами запишуться в історії української зброї.

ВЕДУЧИЙ: Відділи УПА неодноразово здобували ворожі райони і центри, вривалися в обласні центри, далекими рейдами міряли свої і чужі землі, засідками та наскоками турбували ворога й не давали йому можливості реалізувати план винищування українського народу.

ВЕДУЧА: Імена Грегота – Різуна, Яструба, Ясеня, Строчена, Прута, Коника, Перемоги понесли славу української зброї далеко поза межі України.

Виконується пісня «Марширують добровольці»


Марширують добровольці,

Як колись ішли стрільці

Сяють їх шоломи в сонці,

Грає усміх на лиці

Приспів:

Хто живий, хто живий,

В ряд ставай, в ряд ставай

Визволяти, здобувати рідний край.

Перед нами молодими

Простягнувся волі шлях,

А над нами небо синє

Ясне сонце в небесах.

Приспів:

Вже не буде ворог лютий,

Розпинать на хрест батьків,

І не влиє вже отрути

В чисті душі юнаків.

Приспів:


ВЕДУЧИЙ: І в політичному відношенні за Українською Повстанською Армією великі здобутки. Реалізуючи клич «воля народам і людині», вона вже в 1944 р. організовує національні відділи азербайджанців, грузинів, казахів та інших поневолених Москвою народів до боротьби за поневолення більшовицького режиму і створення самостійних держав усіх народів Сходу.

ВЕДУЧА: За її ініціативою відбулася в листопаді 1943 р. Конференція Поневолених Народів. За почином УПА об’єдналися всі українські самостійницькі партії і створили Українську Головну Визвольну Раду, що від 1944 р. керує в країні і за кордоном боротьбою за Українську Самостійну Соборну Державу.

ВЕДУЧИЙ: Головною тактикою Української Повстанської Армії була партизанська війна, що істотно відрізняється від бойової тактики регулярних армій. Вона включає такі форми боротьби:

1. Засідка, яка завдавала ворогові дошкульних втрат, зводила до мінімуму власні жертви, залякувала і деморалізувала цілий окупаційний апарат. Несподіваність і раптовість удару створювали можливість невеликому партизанському загонові розгромити чисельніші ворожі сили.

2. Напад значно більше деморалізував і залякував окупантів як засідка. Хоча напад супроводжувався значними людськими жертвами, УПА часто використовувала цей засіб партизанської боротьби з огляду на його велике психологічно-політичне та моральне значення.

3. Атeнтат — тобто терористичний акт, вбивство окремого представника окупаційної влади.


4. Саботаж — підрив мостів, нищення комунікацій, пошкодження телефонно-телеграфних сполучень.

5. Рейд, пов'язаний завжди з найбільшими труднощами та небезпекою. Загін відривається від своїх військових і продовольчих баз, що ускладнює проблему харчування, лікування поранених.

6. Прорив з оточення — це питання життя і смерті партизан. З ним постійно зустрічався кожен повстанський відділ і кожен окремий повстанець. Загони УПА неодноразово вміло виходили з німецького і радянського оточення.

7. Конспірація. В умовах партизанської боротьби лід нею розуміється маскування від ворога. Річ у тому, що повстанцям часто доводилося перебувати зиму в укритті. Для цього будувались спеціальні бункери і криївки, які так замасковувались, що ворог під час обшуків не міг їх знайти.

Ансамбль виконує пісню «Стоїть явір над водою»…

  1. Стоїть явір на д водою

В воду похилився

На козака не доленька

Козак зажурився


  1. Не рад явір хилитися

Вода корінь миє

Не рад козак журитися

Та серденько ниє.


  1. Не хилися, яворонько,

Ти ще зелененький

Не журися, козаченько,

Ти ще молоденький.


  1. Як поїхав на Вкраїну

Тай в бою загинув

Свою рідну Галичину

На віки покинув.
ВЕДУЧА: Наближення Червоної Армії поставило перед УПА важке завдання: перейти німецько-радянський фронт і опинитись у більшовицькому тилу. Відступаюча німецька армія не становила вже великої небезпеки для українських повстанців, тим паче, гітлерівці, розуміючи, що УПА буде боротись проти сталінізму, розпочинають звільняти із тюрем раніше заарештованих членів ОУН — С.Бандeру, Я.Стецька, Д.Гнатківську та інших. Коли на Україну дійшла вістка, що німці таки випустили з концтабору Степана Бандеру, Ярослава Стецька й інших націоналістів, то Р. Шухевич скликав в лютому 1945 р. конференцію ОУН. На конференції було обрано політичним вождем Української Повстанської Армії Степана Бандеру.

ВЕДУЧИЙ: Двомісячні великі бої УПА, в яких червоні війська наступали цілими дивізіями, застосовуючи важкі гармати, літаки і танки, спричинялися до значних людських втрат. Влітку 1944 р. всі загони УПА отримали наказ Головного командування розчленуватись на відділи не більше як по дві сотні і перейти в Карпати або більші масиви лісів, а в менш лісистих районах розділитись на чоти або рої.

ВЕДУЧА: Ця зміна тактики дозволила групам «УПА—Захід» та «УПА—Північ» перейти фронт. У тилу повстанські сили зустрілись уже не з регулярними військовими частинами, а з відділами міністерства внутрішніх справ (МВС) і міністерства державної безпеки (МДБ).
Вірш «Голос помсти»:

Знайшли кати для нас тюрму –

Тут мусиш вікувати…

Чужий той світ,скрізь вороги,

А вітер свище в грати.

Ой не радійте, вороги,


Наш дух вуста вам скрутить,

Нас не зламають кайдани,

Вкраїна мусить бути.

І голос помсти розійшовсь

Закованих в окови,

І діло помсти розпочнуть

Бандерові соколи.

А там у лісі,у яру,

Зійшлися партизани

Щоб за волю України

Боротись з москалями.

Бо вже зійшла зоря ясна

Над нашими братами

І розпочали бій святий



З московськими катами.
ВЕДУЧИЙ: МДБ—МВС продовжували використовувати свої старі випробувані методи терору: постійні обшуки, грабунки, вбивства. Тільки у 12 районах Львівської області від 17 липня 1944 р. по 17 липня 1945 р. було заслано до Сибіру — 2123 особи, в тому числі 624 старих, 898 жінок, 601 дитину; вивезено на примусові роботи в Донбас — 649 осіб, вбито — 1817 осіб, в тому числі 120 старих, 90 жінок, 68 малих дітей, арештовано 3479 осіб, спалено 2706 господарств, пограбовано — 2650 господарств, знищено 40 церков.

ВЕДУЧА: В такій ситуації, безумовно, єдиним оборонцем місцевого населення стала УПА. В 1944—1945 рр. керівництво МВС і МДБ кинули на боротьбу проти повстанців великі сили, застосовуючи облави.

ВЕДУЧИЙ: В грудні 1944 р. 20000 солдатів МВС прочесали Миколаївський, Бібрський, Ходорівський райони Львівщини. Вони перевіряли кожен сантиметр землі, розвалювали печі, зривали долівку, зі стодол викидали все збіжжя, розкидали стіжки сіна й соломи. Цивільне населення, а особливо дітей і дівчат, постійно допитували, щоб добути від них інформацію про повстанців.

ВЕДУЧА: В січні-лютому 1945 р. МВС—МДБ чисельністю 1000 бійців провели велику облаву в районах Галич-Войнилів, Бурштин на Станіславщині, Підгайці на Тернопільщині та Мединичі на Дрогобиччні.

ВЕДУЧИЙ: З величезної кількості боїв УПА із спецвідділами МВС—МДБ в 1944—1945 рр. перелічимо найважливіші.

ВЕДУЧА: В листопаді 1944 р. відділи УПА визволили містечка Перегінськ і Рожнятів.

ВЕДУЧИЙ: На третій день Різдвяних свят 1945 р. біля с. Велика Гороженка чекісти оточили одну сотню куріня «Зубри». Після цілоденного запеклого бою повстанцям вдалося прорватися з оточення. Чекісти втратили 304 бійці вбитими і 30 пораненими, 11 автомашин, танкетку і танк.

ВЕДУЧА: Наприкінці січня 1945р. в с. Корчаківка (район Журавно) відділи УПА вступили в бій з частиною МВС. На допомогу чекістам прийшло несподівано кілька танків і 5 літаків. Повстанці вимушені були відступити до лісу, втративши 36 бійців убитими.

ВЕДУЧИЙ: В лютому 1945 р. спецвідділи МВС—МДБ чисельністю 30000 бійців заблокували одночасного 70 сіл в околиці м. Броди, щоб змусити повстанців вийти за харчами а лісу і таким чином знищити їх. Стрільці УПА, розділившись на невеликі групи, вийшли з оточення.

ВЕДУЧА: На початку квітня 1945 р. чекісти атакували великими силами в лісі Запуст біля Богородчан чотири сотні УПА. В бою загинуло 50 повстанців, серед них курінний Благий та сотенний Вершник.

ВЕДУЧИЙ: В ніч з 26 на 27 квітня 1945 р. три сотні УПА зненацька напали на містечко Радехів, де був організований збірний концтабір для політв'язнів. Повстанці, знищили гранатами будинок МВС—МДБ, захопили концтабір, звільнивши понад 200 ув'язнених.

ВЕДУЧА: Бої УПА із загонами МВС—МДБ завдали тяжких ударів радянським військам, викривали міф сталінської пропаганди про неможливість збройної партизанської війни в тилу Червоної Армії. У цій боротьбі УПА зазнала значних втрат. Особливо болючими були втрати досвідчених повстанських командирів. 15 жовтня 1944 р. потрапили несподівано у засідку у с. Яворина на Сколівщині і загинули у бою Польовий, начальник старшинської школи УПА та його ад'ютант Ткачук. 12 лютого 1945 р. в збройній сутичці на Оржівськім хуторі Кдеванського району Рівенської області було вбито Клима Савура — командира «УПА—Північ» та провідника ОУН на Північно-Західних українських землях.
ЧИТЕЦЬ: Скільки Вас побитих у Карпатах?

Скільки Вас, скатованих в снігах?

Знає тільки місяць, що на чатах.

Вартував у синіх небесах.

Скільки вас без дому, без надії.

За морями в муках довгий час!

Діти долі, квіти веснянії,

Україна молиться за Вас.



ВЕДУЧИЙ: Перейшовши на рубежі 1946—1947 рр. у глибоке підпілля, український національно-визвольний рух змінив характер своїх збройних дій. Це були вже не великі бої сотень і куренів УПА, а постійні сутички з ворогом розчленованих, але організаційно пов’язаних та керованих одним центром повстанських і підпільних груп. 30 травня 1947 р. Р. Шухевич, як голова Генерального Секретаріату УГВР, видав для УПА і ОУН інструкцію, в якій повністю зрівняв членів ОУН і УПА в підпільній системі. Цю інструкцію можна трактувати початком процесу ідеологічної злуки УПА і ОУН в одну фортецю.

Відтоді і ОУН, і УПА називалися «Збройним підпіллям».



ВЕДУЧА: Збройна боротьба ОУН—УПА продовжувалася з неослабленою силою. Повстанці майже у всіх випадках билися до кінця, віддаючи перевагу смерті перед ганебним полоном.

ВЕДУЧИЙ: 7 січня в с. Уїздці (р-н Мізоч Рівенської обл.) відділ енкаведистів оточив криївку повстанців. Повстанці, опинившись в безвиході, з окликами «За Україну!» підірвалися гранатою.

ВЕДУЧА: 13 січня на полях біля села Мишковичі (р-н Микулинці, Тернопільська обл.) три повстанці протягом півтори години вели запеклий бій з тридцятьма енкаведистами. Оточені, вони відстрілювалися до останнього набою і, щоб не датися в руки чекістам, пострілялися.
Виконується пісня «Світить місяць»:

Світить місяць, світить ясний,

Світить ясних дві зорі, а ми

Мучимось у лісі

Самі хлопці молоді.

Приснив ми ся сон дивненький

Що я вдома ночував,

Пробудився – а я в лісі…

Встав, та й гірко заплакав.

Україно, Україно,

Ти купаєшся в крові,

А ми мучимось у тюрмах,

Самі хлопці молоді.

Україно, моя нене,

Твоя доля вже така,

Виганяє москаль з хати

Молодого юнака.

Виганяє, виганяє,

Та вже довго не буде,

Наша славна Україна

Самостійною буде!

ВЕДУЧИЙ: В неймовірно важких умовах боротьби ОУН—УПА зазнавала кожного дня болючих втрат. 4 листопада 1948 р. у бою з чекістами на околиці села Малий Любінь, яке майже почало підійматися з попелу після страшної, подібної до Хатинської трагедії, вчиненої тут радянськими вояками на початку 1945 р., був убитий видатний командир «УПА—Захід» ВО «Буг» Крайовий Провідник ОУН Львівського краю Федір (Зеновій Таршаковець).

ВЕДУЧА: 31 січня 1949 р. у Львові, відстрілюючись, загинув полковник УПА Лицар (Олександр Гасин). В лютому 1949 р. на Волині енкаведисти вбили командира УПА, Крайового Провідника ОУН на Північно-Західних Українських Землях Смока (Петра Козака).
ЧИТЕЦЬ: Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду,

Той ім’ям не вмре ніколи

В спогадах народу.

Хто поїв, як струмінь, край свій

І не згинув в морі

Ой, не раз того згадають

В літку квіти – зорі.

Хто угледів в час безпеки

Сонце крізь тумани,

Той для люду рідним батьком

І пророком стане.

Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду,

Тільки той віддав всю душу,

Все, що зміг народу.



(О. Олесь «Хто зберіг любов до краю»)

Хор виконує гімн «Ще не вмерла Україна».
Використана література:


  1. Петро Мірчук «Українська Повстанська Армія» 1942-1952 документи і матеріали, Львів 1991 р.;

  2. Юрій Киричук «Історія УПА», Тернопіль, редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991 р.;

  3. «Пісні української національної-визвольної боротьби» зібрав і упорядкував Зиновій Бервецький, 1990 р. м. Дрогобич;

  4. Поезія: О. Олеся, В. Квітневого.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка