Сценарій літературного вечора: «Десною зачарований» " я син свого часу І весь належу сучасникам своїм"



Скачати 110.45 Kb.
Дата конвертації04.01.2018
Розмір110.45 Kb.
ТипСценарій




Сценарій літературного вечора:
«Десною зачарований»

"Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм" 
О.Довженко

Мета:

  • навчальна – поглиблювати знання учнів про творчість письменника; з’ясовувати ставлення Олександра Довженка до зображуваних у творах подій;

  • розвивальна – розвивати декламаторські та акторські здібності, уміння вести себе на сцені, перед публікою;

  • виховна – виховувати повагу до творчості письменника; формувати патріотизм, любов до Батьківщини.

Клас – 10 клас.

Місце – актова зала.

Час проведення – 1 год.

Ведучий. Доброго дня, шановні вчителі, гості!

Ведуча. Доброго дня, любі учні!

Ведучий. Сьогодні ми зібралися, щоб ушанувати великого гуманіста Олександра Довженка.

Ведуча. Відомий актор та режисер ХХ століття Чарлі Чаплін зазначав: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».

Ведучий. Олександр Довженко – видатний український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.

Ведучий. А зараз вашій увазі пропонується відеоролик, присвячений творчості Олександра Довженка.

Ведуча. Увага на екран!

Інсценування

(Уривок «Похід до школи» із «Зачарованої Десни»; 3 учнів)


Учень №1 (учитель). Это твой?

Учень №2 (батько).Так, звиніть, се мій хлопець, чи, сказати б, ребятьонок меншенький.

Учень №1 (учитель). А как зовут?

Учень №2 (батько). Сашко.

Учень №1 (учитель).Тебя не спрашиваю. Пускай сам ответит. Ну? Как?

Учень №3 (Сашко). Сашко.

Учень №1 (учитель).Александр! А как зовут твого отца?

Учень №3 (Сашко). Батько.

Учень №1 (учитель).Знаю, что батько. Зовут как?!

Учень №2 (батько) Ну, скажи, синку, як мене звуть. Кажи-бо, не бійся, ну! Ну, кажи-бо, не крутись. Чого мовчиш, ну? Не скаже, звиняйте, малий ще. Соромиться.

Учень №1 (учитель). Не развитой!
Ведучий. Цю ситуацію зі свого життя Довженко відтворив у автобіографічній кіноповісті «Зачарована Десна».

Ведуча. Вирішальним для формування характеру творчості майбутнього режисера почуттям стала любов до природи, яка визріла ще в дитинстві: мальовнича Десна, «казкова сіножать» назавжди залишилися для Довженка найкрасивішими місцями.

Ведучий. Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». Ідея належала Юркові Юртику (Тютюннику), який у співавторстві з Майком Йогансеном написав сценарій фільму-легенди про скарб, закопаний гайдамаками в надрах гори. Дванадцять пісень цієї стрічки відтворюють легенди скіфів і варягів, запорозьких козаків, громадянської війни, петлюрівців, більшовиків та білогвардійців. Усі вони поєднані одним персонажем — дідом, який уособлює патріархальне селянство, прив'язане до цінностей минулого.

Ведуча. Через 10 років після заборони «Звенигори» Довженко писав у автобіографії: «Звенигора в моїй свідомості одклалася як одна з найцікавіших робіт, це «прейскурант моїх творчих можливостей», я зробив її одним духом — за сто днів, не зробив, а проспівав, як птах. Мені хотілося розсунути рамки екрана… заговорити мовою великих узагальнень».

Ведучий. Наступним фільмом Довженка став «Арсенал» — фільм-поступка перед владою, як вважає більшість кінознавців. У той час кожен український інтелігент стояв перед дилемою: стати комуністом і закрити очі на фактичну зраду свого народу, чи наражатися на небезпеку, а може, й смерть. Цього не уникнув і Довженко….

Ведуча. Від липня до листопада 1929 року Довженко знімає свій геніальний твір «Земля», гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена способом її життя. Середовище і люди — єдине й нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним.

Ведучий. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 1920-х років.

Ведуча. Довженко пише в «Автобіографії» про те, що сталося з ним після виходу «Землі»: «Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою «Философы» в газеті «Известия». Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти».

Ведучий. У 1958 році після міжнародного референдуму в Брюсселі «Земля» увійде до 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.

(3 учні читають вірш Миколи Вінграновського)


ДОВЖЕНКО

І

Благословенні  води  літ,


Літа  Десни  благословенні
І  часу  вічного  політ
В  однім  осяянім  іменні.

Благословенна  срібна  твердь


Землі  і  неба,  дня  і  ночі,
І  золоті  вогневі  очі,
Де  обнялись  життя  і  смерть.
Священна  чаша  доброти
В  руках  всепільності  й  любові
І  світ,  об'єднаний  у  слові
Краси,  і  правди,  і  мети.
Благословенна  світлотінь
Судьби  в  щасливім  одкровенні...
І  многокрилля  поколінь
В  однім  озоренім  іменні.
ІІ
-  Гей,  ви,  мої  воли,  та  по  степу,
А  моря  не  видно...
Ходить  море  під  собою  -
Не  доїдемо...
Виглядає  зоря  з-поза  гори  -
Не  надивиться.
З  гори  та  під  гору  від  щастя  до  горя  -
Притомилися...

Там  побачимо...


Має  себе  море  в  одній  воді  -
Сині  віхоли...
Гей,  ви,  мої  воли,  воленько  на  волі,
Вже  й  доїхали...



Гей,  далеко  степу  по  стеблині  -


Не  настачило...
Буде  чи  не  буде  хто-небудь  в  долині  -
ІІІ
Цвіркун  сокиркою  січе
Весло  з  водою,  зими  й  весни.
Дрімає  небо,  і  тече
Дорога  зір  на  давню  Десну.
По  тій  дорозі  хто  пройшов,
Той  знає,  що  ті  версти  варті...
Але  -  там  першою  Любов
На  грізній  на  своїй  на  варті.
Вона  в  душі  його  стояла,
Коли  кривавивсь  світ  при  нім,
І,  як  могла,  оберігала
Його  в  стражданні  золотім...Він  був  щасливий.  В  нім  свободи
Огромний  подих  не  защез.
Він  мав  за  честь  судьбу  народу,
Мав  Революцію  за  честь.

Ведуча. Кінознавець Сергій Тримбач вважає, що Довженко, як і чимала кількість українських інтелектуалів 20-років, вірив, що силу і міць більшовицької ідеї та українську натуру можна поєднати. Він, як і чимало ровесників, обпікшись на поразці українців у роки громадянської війни, зробив ставку на силу й на те, що ця сила більшовика допоможе воскресити Україну та українську культуру як таку. Він помилився.

Інсценування №1

(1 учень)


«Я занадто високо ніс у серці поняття "комуніст"….

Чи допоміг мені у творчості хоч один державний чи партійний діяч? Що порадив?.. Чим надихнув? Яку подав ідею? Нічим, ніколи, ніяк. Інтересувався моїм життям, здоров'ям, хоч коли-небудь моїм творчими планами? Ніколи, ні разу, ніхто».



Ведучий. Відома акторка Юлія Солнцева одного дня 1928 року в Одеській кіностудії показувала друзям світлини зі своєї кінопроби на новий фільм. Раптом фотографі взяла чиясь рука ззаду.

Інсценування № 2 (знайомство з Юлією Солнцевою; 2 учнів)

Учень (Олександр). Дайте я погляну. Це добре, а це недобре.

Ведуча. Через кілька днів вона сиділа у знайомих. І тут з'явився Довженко.

Учень (Олександр). Знаєте, я приніс апельсини. Я прийшов по вас.

Ведуча. Вони прожили разом понад чверть віку. Дітей не мали.

(аудіо фрагмент)



Ведучий. З початком війни Довженко був евакуйований до Ашхабада. Призначений полковником інтендантської служби, він не витримує бездіяльності і просить, щоб його відправили на фронт, де він стає кореспондентом газети «Красная звезда» і свідком звільнення нашої землі від окупації, після чого друкує в «Известиях» 31 березня1942 року статтю «Україна в огні». Ту ж назву має і сценарій фільму, що його пише Довженко у 1941—1943 роках. Деякі уривки сценарію з'явились у пресі у вересні 1943 року, викликавши обурення радянського керівництва.

Ведуча. Довженка звинуватили у ствердженні колективної вини за покинуте ворогу безпорадне населення та слабку боєздатність Червоної армії. Довженку пропонують переписати сценарій, зрусифікувавши героя-українця Кравчину. 30 січня 1944 року його викликають до Сталіна, від якого митець дізнається про заборону свого фільму під приводом «антиленінізму, пораженства, ревізіонування національної політики й заохочення українського замість радянського патріотизму». Сталін, ображений на критику саме в той час, коли радянська армія виганяє ворога, не зміг простити Довженку завданої образи. У той же день Довженко знищує три «найкрамольніші» зошити свого щоденника, який він вів з 1939 року.

Ведучий. Усім органам цензури було надіслано директиву «не публікувати в цивільній і військовій пресі твори О.Довженка без особливого на те дозволу в кожному окремому випадку». Осмислюючи цю ситуацію, Олександр Довженко записав у щоденнику: «…невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм… у невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче…?»

Ведучий. Останні роки життя Довженко буде перебувати ніби у «вавилонському полоні» — він зняв лише один повнометражний художній фільм «Мічурін» за власною п'єсою «Життя в цвіту», та й той на замовлення Сталіна. Поновлений на посаді на кіностудії «Мосфільм» із серпня 1945-го, Довженко відтворює біографію вченого, до якої включає зашифровані моменти власної біографії. «Мічурін», знятий у 1949-му, звучить як відновлений гімн природі, як спільне бачення вченого і режисера на перетворення землі на величезний сад. Це останній твір, закінчений за життя автора.

Ведуча. Багаторічна туга за рідною землею позначилася на моральному стані Довженка, він рветься до України, але марно, туди він має право їздити у відрядження, а ось жити має в Москві. У1954-му на II з'їзді радянських письменників Довженко скаржиться на знецінення фаху сценариста, у 1955-му під час робочої зустрічі говорить про наслідки малокартиння останніх десяти років, від яких потерпає кінопромисловість. У цей час Довженко перший намагається в законний спосіб протистояти свавіллю в царині культури. Він відкрито висловлює стривоженість тиском, який чиниться на інтелектуальну та художню творчість, на молодих початківців у кіно, жалкує, що соцреалізм став усеохопним.

Ведучий. Ця стривоженість почута та підхоплена молодими режисерами, внаслідок чого починається нова хвиля молодого кіно, що прагне порвати з традиційним кіно та штампами соцреалізму («Тривожна молодість» О.Алова і В.Наумова, «Над Черемошем» Г.Крикуна, «Андрієш» Я.Базеляна та С.Параджанова).

Інсценування № 3

(1 учень)
«Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».

Ведуча. Серце Олександра Петровича зупинилося 25 листопада 1956 року.

Ведучий. На могилі напис російською: «Умер в воскресенье». Більшість людей, які приходять до нього, читають останнє слово як «воскресіння».

Ведуча. Автор залишив багату мистецьку та літературну спадщину.

Ведучий. Багато рядків Олександра Довженка стали афористичними.

Ведуча. Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий - зорi. Що кому.

Ведучий. Кiмната без книг - все одно, що людина без душi.

Ведуча. Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє.

Ведучий. Людина завжди повинна знати, звiдки вона пiшла в життя. Людина не має права бути безбатченком.

Ведуча. З 1957 року Київська кіностудія носить ім'я Довженка, у 1972-му було затверджено Золоту медаль ім. Довженка «За найкращий військово-патріотичний фільм», у 1960 році створено музей Довженка у батьківській хаті, попри те, що в Україні Довженко був персона нон-грата.

Ведучий. 10 вересня — день народження Олександра Довженка — святкується в Україні як День кіно. В цей же день з 1994 року за указом Президента України вручається державна премія в галузі кінематографа імені О.Довженка. У 1994 році було створено «Національний центр Олександра Довженка», робота якого зосереджена на двох основних напрямках: збирання та збереження фільмів (передусім національного кіно) та поширення кінострічок (насамперед українських), їхня популяризація серед населення. З 5 липня 2004 року Національний банк України ввів у обіг ювілейну монету в 2 гривні, присвячену 110-річчю від дня народження Довженка. 15 травня 2013 року українська група «Океан Ельзи» випустила черговий альбом «Земля», вшанувавши цією назвою українського генія.

Ведуча. Та на жаль, перше, на що звертають увагу дослідники творчості Довженка, — його неоціненність.

Ведучий. Впливовий американський кінокритик Джонатан Розенбаум у своїй статті «Життя і смерть — ландшафти душі. Кіно Олександра Довженка» наголошує на неоціненості Довженка світовою інтелектуальною спільнотою. Він пише, що Довженко є найбільш забутим великим режисером XX століття.

Ведуча. «Він так ніколи й не діждався належного пошанування як у своїй країні, так і за її межами, більшою мірою через те, що його палкі, пантеїстичні, фольклорні фільми розкриваються більше як ліричні вірші, переходячи від однієї строфи до іншої, аніж як нормативи, де дія розвивається від параграфа до параграфа чи від розділу до розділу».

Ведучий. Все-таки будемо сподіватися, що рік 2014 змінить ставлення до творчості Олександра Довженка, і його мистецькі здобутки будуть оцінені на достойному рівні.

Ведуча. А завершити наш сьогоднішній вечір хочеться словами Олександра Довженка: Життя таке коротке. Поспішайте творити добро!


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Довженко Олександр Петрович. Твори. В 5 т .- К.: Дніпро, 1984.- 439 с.

  2. Довженко Олександр. Вибрані твори .- К.: Сакцент Плюс, 2004 .- 512с.

  3. Голуб Н. Життя і творчість О. Довженка / Н.Голуб // Укр. мова і літ. В школі. - 1999.- №1.-С.34.

  4. Корогодський Р. Довженко вчора, сьогодні, завтра в країні національної культури / Р.Корогодський // Дивослово.- 2001.-№5.-с. 52-54.

  5. Пашкова О. Мистецтво О.Довженка в контексті української культури / О.Пашкова // Нар. творчість та етнографія.-1994.-№5.-С.17.

  6. Довженко і світ: Творчість О.П. Довженка в контексті світової культури. - К.,1984.- С.68.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка