Сценарій літературно-музичного заходу про життя і творчість композитора Максима Сезонтовича Березовського



Дата конвертації11.01.2018
Розмір92.3 Kb.
ТипСценарій


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ



НЕВМИРУЩИЙ ГЕНІЙ КОМПОЗИТОРА
(сценарій літературно-музичного заходу про життя і творчість

композитора Максима Сезонтовича Березовського)


Автор: Ірина Гуреш

Редактор: Володимир Квітневий

Львів - 2010


Сцена народного дому святково оформлена:

портрет Максима Березовського, кошик квітів. На авансцені – столик, застелений вишиваним рушником, і горить свіча, як знак вшанування пам’яті композитора та його творчості.
До постановки залучені хор і ведучі вечора.
Ведучий Наш мистецький захід присвячується творчості видатного українського композитора, корифея світової музичної культури Максима Сезонтовича Березовського.
Ведуча Але перед тим як розпочати розповідь про життєвий і творчий шлях композитора, декілька слів про епоху і умови в яких він творив…

Друга половина ХVШ ст. в Європі характеризується як «доба сонати». Популярними в цей час на Заході були так звані «віденські класики»: Глюк, Гайдн, Моцарт, Бетховен. Центром музичної культури був Відень, столиця Австро-Угорської імперії.


Ведучий Дивовижним є те, що в добу щораз гіршого закріпачення України імперською Росією, в добу остаточного знесення Гетьманщини, руйнації Запорозької Січі та введення кріпацтва, - українська музика, а передусім церковна творчість, піднялась на недосягнуті давшіне вершини. Представниками цієї золотої доби української музики є Максим Сезонтович Березовський, Дмитро Степанович Бортнянський та Артем Лук’янович Ведель. Перший і останній були учнями Києво-Могилянської академії.
Ведуча Максим Березовський народився 27 жовтня 1745 року в Глухові. Згадане вперше в історичних пам’ятках у ХІІ ст, це місто було у ХІІІ і ХVІ ст центром окремого князівства, і завдяки розташуванню на великому торгівельному шляху – важливим економічним осередком. Починаючи з 1708 року, Глухів був резиденцією гетьманів Лівобережної України. У 1750 році у Глухові відбулося проголошення Кирила Розумовського гетьманом України. В історію музики Глухів вписався передусім своєю музичною школою, завданням котрої було готувати співаків та інструменталістів для придворної царської капели. В резиденції гетьмана Кирила Розумовського була співацька капела та оркестр. Керівником цієї капели був визначний український композитор і диригент Андрій Рачинський. Збережена до наших часів нотна бібліотека Розумовських – це унікальна, найбільша колекція на всьому Сході Європи. Отже місце народження композитора мало вирішальний вплив на його подальшу долю.
Ведучий Навчався М. С. Березовський в Києво-Могилянській Академії. В програмі навчання музиці відводилось велике значення, плекався хоровий спів, існував оркестр. Києво-Могилянська академія випускала добре підготовлених хорових регентів, вчителів музики, співаків, інструменталістів та композиторів. Хор академії налічував до 300 осіб, а оркестр – до ста. Невдовзі, після прибуття у Київ, Максим Березовський став членом хору академії. На цей час припадають перші композиторські спроби, а саме пісні на 3 і 4 голоси. Гарний голос і перші композиторські успіхи звернули увагу керівництва Академії на молодого музиканта. Зацікавився ним також граф Петро Рум'янцев і взяв Максима до царського двору в Петербург. З того часу його доля Максима Березовського на кілька років була пов’язана з Петербурзькою придворною капелою.
Ведуча 9 Не відкинь мене в час старости,

коли зменшиться сила моя

не покинь мене.

10 Бо вороги мої проти мене змовляються

і ті, що чатують на душу мою,

радяться спільно, кажучи:

11 «Бог покинув його,

доганяйте і полоніть його,

бо нема його кому рятувати.»

12 Боже мій, не віддаляйся від мене

поспіши, Боже, на поміч мені.

13 Нехай засоромляться і щезнуть ті,

що обмовляють душу мою.

Це строфи 70-го псалма, на які написаний шедевр світової музики, концерт Максима Березовського «Не отвержи мене во время старости». Він належить до благальних псалмів-молитов, у яких людина, переслідувана злими силами, звертається до Бога з благанням про захист, особливо в час своєї старості.

Послухаймо цей шедевр українського хорового мистецтва у виконанні хору «…»

Звучить духовний концерт

«Не отвержи…»
Ведучий У 1758 році Максим Березовський залишив Київ і переїхав до Санкт-Петербурга. 29 червня того ж року його прийняли на службу до престолонаслідника, великого князя Петра Федоровича (пізніше – імператор Петро ІІІ) і зарахували співаком у трупу оранієнбаумського придворного театру. У цій трупі співали переважно італійці, а оркестрантами були здебільшого німці. Беручи участь у виставах оранієнбаумського театру Максим Березовський знайомиться з жанром італійської опери-серіа.
Ведуча Після двірцевого перевороту 1762 року на престол вступила Катерина ІІ, яка стала запроваджувати свої порядки. Вона перевела артистів, що співали в оранієнбаумському театрі, в тому числі й Березовського, в італійську трупу (так звану «італійську компанію»). Поряд з діяльністю в оперній трупі, композитор співав у Придворній співацькій капелі, очолюваній Марком Полторацьким. Більшість хористів цієї капели були українцями, і її високий мистецький рівень дивував навіть іноземних музикантів.
Ведучий Максим Березовський на поч. 60-х років ХVШ ст. брав уроки композиції та контрапункту в італійського музиканта Франческо Цоппіса. Він керував театральним оркестром, писав духовні хорові твори. У 1765 р він став капельмейстером Придворної співацької капелли.
Ведуча 19 жовтня 1763 р Березовський повінчався з придворною танцівницею Ф. Ібержер.

У «Камер-фурьерском журнале» від 22 серпня 1766 року зазначено, що в янтарній кімнаті Царського палацу під час гри в карти «для пробы придворными певчими был спет концерт, сочененный музикантом Березовским». Згадка в цьому журналі про виконання концерту Березовського свідчила про популярність композитора.


Ведучий Наступний період життя і творчості Максима Березовського проходив в Італії. На навчання в Болонью, до падре Джованні Батіста, Березовського направила дирекція російських імператорських театрів, котру очолював І. П. Елагін. Під час навчання у філармонічній академії були написані кращі твори композитора, причасні вірші і вся літургія.

Пропонуємо вашій увазі у виконанні хору послухати 4 причасні вірші:



«Творяй Ангели своя», «Чашу спасенія»,

«В пам'ять вічную» і «Во всю землю».
Ведуча 15 травня 1771 року Максим Березовський отримав титул члена Болонської філармонічної академії. Це дуде почесний титул як для італійців, так і для іноземців, і отримували його лише обрані. У 1770 р. цей титул отримав композитор В. А. Моцарт.
Ведучий Композитор надсилав свої духовні твори до Санкт-Петербурга. Крім Болоньї Максим Березовський побував і в інших містах Італії, тому що віднайдені його твори були написані в Пізі та Ліворно.

У 1772 році композитор створив у Пізі сонату для скрипки і чембало до-Мажор, а на поч. 1773 р, під час карнавалу в оперному театрі м. Ліворно, була поставлена його опера «Демофонт».


Ведучий В цій опері розкрилася яскрава індивідуальність митця – я емоційність, щиросердечність, почуттєва ніжність і благородство, мелодична краса. В аріях, що передають переживання героїв, композитор музичними засобами досягає вираження глибини почуттів.

Опера «Демофонт» засвідчила велике обдарування композитора, який, творячи в класичному стилі і спираючись на загальноєвропейську стилістику, став високопрофесійним майстром оперного жанру.

Послухаймо уривок з опери у записі

(звучить звукозапис)

Ведуча 19 жовтня 1773 р композитор у зеніті слави повернувся до Петербурга, де його чекали важкі часи та гіркі розчарування.

Він уже здобув визнання в Італії, мав титул члена Болонської філармонійної академії, великий досвід написання творів різних жанрів, а його зарахували на ту саму посаду придворного композитора з мізерною платнею, яку він мав до поїздки в Італію. Посади капельмейстера, як це передбачав титул академіка, йому в Росії не дали. На таку посаду царська влада ставила переважно італійців, хоч у Росії на той час не було жодного композитора такого рівня. Його не просували по службі, і ставились до нього, як до звичайного рядового службовця капели придворного театру.


Ведучий У цей останній період свого життя Максим Березовський писав лише духовну музику для Придворної співацької капели. Суспільна атмосфера в Росії, що створювалась царською владою, була для Березовського задушливою і нестерпною.

Соціальне становище професійних музикантів, за винятком приїжджих із Західної Європи перебувало на рівні придворних слуг, кріпаків. Як композитор Максим Березовський не мав умов для творчої реалізації свого великого таланту і глибоких знань. Усе це привело до трагічного кінця – самогубства, яке було своєрідним протестом митця проти тогочасної дійсності в Російській імперії. М. С. Березовський помер молодим, у розквіті свого таланту, бідним і самотнім.


Музична спадщина М. С. Березовського
Ведуча За короткий час свого життя М. Березовський написав досить багато духовних творів. Йому належить повна літургія, причасні вірші, англійська хвалебна пісня, цілий ряд концертів. На сьогодні, на жаль, не всі твори композитора збережені і віднайдені. Твори Максима Березовського друкувався у виданнях ХІХ- поч ХХ ст (Літургія, окремі причасні вірші, концерти «Не отвержи мене во время старости» та «Unser Vater» («Отче наш»), який уперше був надрукований у Лейпцігу в 1813 р). У наш час дві збірки творів Максима Березовського опублікував М. Юрченко. До останньої збірки (1995 р) увійшло найбільше духовних творів композитора.
Ведучий Усі збережені духовні твори Максима Березовського є видатним мистецьким явищем. В усіх жанрах духовної музики композитора простежуються ознаки нового стилю.
Ведуча Літургія М. Березовського належить до найкращих творів такого роду в українській духовній музиці. Композитор удосконалив форму літургії, поділивши її на вісім частин. Раніше літургія складалась з багатьох роздрібнених фрагментів, кількість яких була нестійкою. Крім того, він увів такі частини, як «Вірую» і «Отче наш», які раніше не записувалися, бо їх виконували прихожани, а не хор.
Ведучий Літургія Максима Березовського відтворює різні душевні стани, що виникають унаслідок спілкування людини з Богом: непохитність релігійних переконань («Вірую»), звеличування Господа й подяка йому («Прийдіте поклонімся», «Достойно і праведно єсть», «Свят, Свят, Свят Господь Саваоф», «Тебе поєм»), благання про помилування (у Єктеніях «Господи помилуй», «Святий Боже, Святий кріпкий»), звернення до Господа з проханням («Отче наш»), медитаційну заглибленість і духовну піднесеність («Херувимська»).

У виконанні хору звучать фрагменти

Літургії: «Вірую» та «Херувимська»
Ведучий Композитор також має в свому доробку причасні вірші – це невеликі хорові твори, призначені для співу до, і під час Причастя. Кожен з них виконувався в церкві у певний день тижня. Причасні написані на тексти псалмів Псалтиря, що мають переважно хвалебний і подячний характер. Цей зміст псалмів втілився в музиці Максима Березовського переважно ліричного характеру.
Ведуча Жанр духовного концерту у творчості Максима Березовського займає чільне місце. Найвідоміші з них це: «Бог на Божім зібрані стоїть», «Господь воцарися», «Не отвержи мене во время старости», та ін.

У виконанні хору звучать –

«Бог на Божім зібрані стоїть» та «Господь воцарися»
Ведучий Духовна музика Максима Березовського належить до першого етапу розвитку української духовної музики нового стилю, на якому позначилися стильові тенденції, характерні для західноєвропейської музики «передкласичного періоду» та раннього класицизму. У творчості Максима Березовського сформувалися два види духовного концерту нового стилю: урочисто-панегіричний («Господь воцарися») та лірико-драматичний («Не отвержи мене во время старости») Утвердився чотиричастинний хоровий цикл, заснований на засадах контрасту – музично-образного, темпового, тонального, фактурного.
Ведуча У характерних особливостях творчості Максима Березовського з використанням мелодики пісенного типу, мелодичних зворотів, типових для української народної пісні та пісні-романсу, проявилися українські національні риси творчості, та ніжна й тонка натура композитора, яка емоційно реагувала на зло і несправедливості суспільства.

Духовна творчість Максима Березовського з новаторським спрямуванням, стала ґрунтом для подальшого розвитку духовного концерту у творчості Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, та ін.



У виконанні хору звучить «Молитва за Україну»

сл. О. Кониського, муз. М. Лисенка.

__________________________________________________________________


Використана література:


  1. Борис Кудрик. Огляд історії Української церковної музики Львів 1995

  2. Василь Витвицький. Максим Березовський – Львів 1995 р

  3. Лідія Корній. Історія української музики ч 2 1998 р

  4. Рицарєва М. Композитор М. С. Березовський – Л., 1983 р.

  5. Юрченко М. Максим Березовський в Італії // Українська музична спадщина – Вип. 1. – К., 1989 р – с. 67-79




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка