Сценарій фізкультурної розваги «Мандрівка з Незнайком»



Сторінка1/3
Дата конвертації10.06.2019
Розмір0.6 Mb.
ТипСценарій
  1   2   3

РОЗВАГИ

Сценарій фізкультурної розваги «Мандрівка з Незнайком»

(для дітей старшого дошкільного віку)
Розвагу проводять на спортивному чи ігровому майданчику. Під пісню «Голубий вагон», музика Володимира Шаїнського, слова Олександра Тимофеєвського, Незнайко, роль якого виконує вихователь або інструктор з фізкультури, вибігає на майданчик.
Незнайко: Привіт, любі друзі! Який у вас великий майданчик! Оце так! А скільки тут різного спортивного обладнання! Діти, а ви любите спортом та фізкультурою займатися? Тоді я запрошую вас у спортивну мандрівку на потязі у голубому вагоні. І на кожній станції на нас чекають перешкоди, які ми маємо подолати. Мерщій сідайте до вагону — потяг вирушає!
Діти разом з Незнайком «проїжджають змійкою» між кеглями до станції «Перетворення».
Незнайко: Щоб наша мандрівка була веселою, я пропоную всім маляткам — і дівчаткам, і хлоп’яткам — перетворитися на маленьких чоловічків з мого улюбленого Сонячного міста! У цьому місті живуть одні коротуни. Той, хто підлізе під цими дугами й жодного разу не торкнеться дуги, перетвориться на справжнього веселого й спритного коротуна. Уперед!
Діти підлазять під дугами або ліанами поточним способом.
Незнайко: Шановні коротуни! Наша мандрівка почалася!

Щоб спортивну форму мати

Й перешкоди всі здолати,

Треба нам підготуватись —



Фіззарядкою зайнятись!
Діти виконують «Веселу зарядку». Потім проїжджають коло майданчиком до наступної станції «Місток для найсміливіших».

Незнайко: Мандрівка триває! Любі коротуни — це місток для найсміливіших з вас. Щоб пройти по ньому, треба вміти тримати рівновагу. За мною, друзі мої! Вперед!
Ходьба по колоді або балансиру. Незнайко показує рух, а потім страхує дітей.
Після виконання вправи діти вирушають до станції «Влучний стрілець».

Незнайко: Щоб наша мандрівка продовжувалась, вам слід виконати дуже складне завдання, яке під силу лише влучним стрільцям. Необхідно все це каміння (мішечки з піском), що перегородило нам шлях, закинути он у ту яму (корзину), аби вирівняти дорогу.
Діти виконують метання у горизонтальну ціль. Потім «проїжджають» невеличке коло
й зупиняються на станції «Спритні хокеїсти».

Незнайко: Ура! Моя улюблена гра — хокей з м’ячем. Та це ж найвеселіше змагання! Зараз ми поділимося на дві команди. Кожен гравець постарається провести м’яч ключкою між кеглями так, щоб не перекинути жодної кеглі, а потім треба забити гол у ворота. Виграє та команда, яка перекине менше кеглів та заб’є більше голів!
Незнайко ділить дітей на дві команди й проводить гру, після якої діти «переїжджають» до паркану з пеньків або автомобільних шин.
Незнайко: Любі коротуни, наш потяг далі не їде. Попереду у нас болото. Щоб потрапити на берег, треба перестрибувати з купини на купину. Подолаєте таку перешкоду? Звичайно, адже ви спритні та швидкі, як справжні жителі Сонячного міста. А на суші ми знову сядемо в потяг. Уперед!
Після виконання стрибків діти з Незнайком «переїжджають» до станції «Високо й далеко».
Незнайко: Ця станція для тих, хто любить грати з м’ячем. А ви, коротуни, граєте з м’ячем? Так чого ж ми чекаємо? Час грати!
Діти грають у «волейбол» — перекидають м’яч через сітку.
Незнайко: Попереду ще одна станція під назвою «Знайди скарб». Вона розташована за ущелиною, а міст зруйнувався. Доведеться стрибати. Хто сміливий? Починай!
Діти стрибають у довжину з розбігу й продовжують свою мандрівку. Зупиняються біля «сухого басейну».
Незнайко: А ось і бурхливе озеро! На дні цього озера сховано скарб! Якщо ви його знайдете, то відразу перетворитеся із коротунів у великих дітей, майбутніх першокласників! Отже, на пошуки скарбів!
Діти масажують кисті рук кульками в «сухому басейні». Під кульками знаходять мішечок з цукерками. Незнайко пригощає кожну дитину.
Незнайко: Наша спортивна мандрівка закінчилася. Я впевнився в тому, що ви сміливі, сильні, спритні, спортивні діти. Займайтеся завжди фізкультурою й спортом. Будьте здорові! А зараз швидше сідайте на потяг, який відвезе вас у дитячий садок. Ту-ту-у!

Сценарій фізкультурної розваги «Весна прийшла»

(для дітей старшого дошкільного віку)
Декорації та атрибути:

  • «мурашник», накритий білим простирадлом;

  • десять гімнастичних палиць, оформлених під соломинки для танцю Мурашок;

  • десять наголовників для Мурашок;

  • десять блакитних стрічок-«струмочків» довжиною 3–5 м, закріплених на коротких паличках;

  • широка блакитна стрічка-«річка»;

  • десять кеглів;

  • три стільчики, декоровані під пеньочки, на яких Пташки влаштовуватимуть «гнізда»;

  • три наголовники для Пташок;

  • гілочки для трьох «гнізд»;

  • три ракетки і три набори тенісних м’ячиків по п’ять штук, які Пташки переноситимуть у «гнізда»;

  • три пір’їнки для Вітерців;

  • три наголовники для Вітерців;

  • мотузка довжиною 2 м, декорована під черв’яка;

  • три сірі шубки для Зайців;

  • три наголовники для Зайців;

  • чотири скакалки для Жабок;

  • чотири наголовники для Жабок;

  • два м’ячі-стрибуни з «ріжками» (60 см в діаметрі);

  • чотири водяних свищика-«соловейка»;

  • два наголовника для Кротів;

  • два «тунелі» — «кротячі ходи», виготовлені кожен з двох гімнастичних обручів та шматка тканини, зшитого по довжині; ширина тканини має відповідати довжині окружності обручів, щоб їх можна було закріпити з обох боків зшитої тканини — «тунелю» (вхід і вихід).


Дійові особи:

  • Весна

  • Мурашки

  • Струмки

  • Пташки

  • Вітерці

  • Курчатка

  • Ведмеді

  • Зайці

  • Жабки

  • Кроти

  • Ведучі

У залі біля центральної стіни розміщено «мурашник»
та стрічки-«струмочки», накриті білими простирадлами.

Хід розваги:
Перша ведуча: Діти, яка зараз пора року?
Діти (разом): Весна!
Друга ведуча: А щось давно Весна не навідувалася до нас у гості. Давайте її покличемо всі разом: «Весно, Весно, не барися! Ти до нас мерщій з’явися!»
Діти кличуть Весну, і вона заходить до зали під музичний супровід.
Весна: Скільки я за довгу путь снігу розтопила!

Вже підсніжники цвітуть там, де я ступила.

А отут усе ще спить:

Знать, щось гарне сниться,

Бо й струмочок не біжить,

Не шелесне птиця.


Підходить до «мурашника», стягає простирадло.
Прокидайтеся, пора!

Тане снігова гора.

Сонце сипле промінці

Геть в усі-усі кінці.

Гей, Мурашки, тане сніг!

Хочу бачити усіх!


Вибігають Мурашки.
Перша Мурашка:

Кличе нас Весна нагору.

Як ми любимо цю пору!

Де вона ногою стане,

Зразу сніг увесь розтане.
Друга Мурашка:

Ой, як тепло навкруги!

Нумо з лівої ноги:

Враз рушаймо із будинку —

Може, знайдем соломинку.
Мурашки під музику танцюють навколо «мурашника»:
кружляють, стають ланцюжком, поклавши руки одне одному на пояс,
прямують до «соломинок» — гімнастичних палиць — і беруть кожна по одній
, перешиковуються, виконують гімнастичні вправи із «соломинками».
Весна: Гарно трудяться маленькі!

Та які ж вони миленькі!


Підходить ще до одного горбочка,
накритого білим простирадлом, знімає простирадло і дістає
з-під нього блакитні стрічки-«струмочки».

Ось струмочки сплять під снігом.

Треба їм зайнятись бігом.

Прокидайтеся, потічки,

І мерщій біжіть до річки.

Та не гайтесь ні на мить —

Треба річку розбудить!


Весна віддає ведучим стрічки-«струмочки».
Перша ведуча: Грає сонце промінцями,

Білий сніг стає струмками,

І, співаючи, струмки

Шлях знаходять до ріки.


Друга ведуча: Річка ширшою стає,

Сонце з річки воду п’є.

На шматки розбився лід —

Розпочався льодохід!


Гра-естафета «Розбуди річку»

Ведучі формують дві команди по п’ять гравців. Для кожної команди розставляють по п’ять кеглів у ряд на відстані 60 см одна від одної, за якими розстеляють широку стрічку-«річку». Усі гравці отримують по стрічці-«струмочку». За сигналом перші гравці кожної команди біжать поміж кеглями до стрічки-«річки», виконуючи колові рухи стрічкою-«струмочком» так, щоб вона не тяглася по підлозі. Поклавши стрічку-«струмочок» на стрічку-«річку», гравці повертаються тим самим шляхом і передають естафету наступним.


Весна (піднімає руки догори):

Закінчились холоди.

Гей, Птахи, летіть сюди!

Пташок викликаю

Із теплого краю:

Ластівоньки, повертайтесь

До рідного дому,

Соловейки — до садочка

Й заспівайте в ньому!
У центр зали «вилітають» Птахи.
Перша Ведуча: Пташечки ви сизокрилі,

Звідкіля ви прилетіли?


Пташка: Прилетіли ми порану

Із-за моря-океану.

Цілу зиму там були,

Вам співанок принесли.


Весна: Я, Пташки, давно вас жду.

Обживайтеся в саду.

Покажіть скоріш, як хто

Облаштовує гніздо.


Гра «Хто швидше облаштує гніздо»

За сигналом Пташки починають збирати розкидані по підлозі «гілочки» і по одній носити кожна на свій «пеньочок», облаштовуючи «гнізда». Виграє та Пташка, в якої у «гнізді» буде більше «гілочок».


Весна: Облаштовані гніздечка.

Заведуться там яєчка

І, дивись, пташат із п’ять

Скоро будуть щебетать.



Друга ведуча: Нумо, Пташки, заповнюйте гнізда яєчками!
Гра «Знеси яєчка»

Ведучі кожній Пташці роздають по тенісній ракетці та по п’ять тенісних м’ячів — «яєчок». Птахи за сигналом починають переносити «яєчка» у «гнізда» тенісними ракетками. Виграє та пташка, яка швидше перенесе свої «яєчка».


Весна: Вітерці, сюди летіть,

Ви пір’їнки віднесіть

Кожну — до свого гніздечка.

Гріють хай вони яєчка.



Гра «Вітродуви»

Весна роздає Вітерцям по пір’їнці. Кожен Вітерець, піддуваючи пір’їнку, має спрямувати її до свого «гніздечка». Виграє той, чия пір’їнка першою досягне «гніздечка».


Ведучі звільняють середину зали від декорацій.
Перша ведуча: Йде весна, весна, весна,

Всіх пробуджує вона —

І ведмедя, й комара.
Друга ведуча: Годі спать, вставать пора!

Гей, Ведмеді, прокидайтесь,

По лужку перекидайтесь!
Заходять заспані Ведмежата.
Перше Ведмежа:

Довго спали ми в барлозі,

Аж затерпли наші нозі.
Друге Ведмежа: Ми як слід проснемось, братця,

Та й почнем перекидаться.


Ведмежата потягаються, притопують, підстрибують.
А далі виконують вправи «перекат вперед» і «перекат назад».
Весна пропонує дітям приєднатися до Ведмежат. Перекати виконують усі, хто хоче.


Після закінчення вправи ведучі виставляють «пеньки» на середину зали, на кожен кладуть сіру шубку. З’являються Зайчата і починають стрибати навколо «пеньків».
Весна: Зайчики! Кого я бачу!

Як же дружно вони скачуть!

Гей ви, Зайчики малі,

Дуже мирні звірі,

Зніміть білий кожушок

І вдягайте сірий!

Та хто швидше — раз, два, три!

Роздягатись почали!


Зайці підходять кожен до свого «пенька»
і починають переодягатися на швидкість.

Заєць: Нам Весна допомогла,

В сіре вбрання одягла.

Підросте трава у квітні —

Будем майже непомітні.


Виходять три пари курчаток. Двоє з них розмовляють,
смикаючи мотузку для перетягування за кінці кожне до себе.

Перше Курча: Мій черв’як!
Друге Курча: Ні, мій черв’як!
Перше Курча: Не піднять його ніяк!
Друге Курча: Все ж його я заберу!
Перше Курча: З черв’яком ми зробим гру!

Будем за кінці чіплятись,

Черв’яком перетягатись!
Курчатка по черзі в парах перетягують мотузку.
Діти, які хочуть спробувати свої сили, можуть приєднатися.


Квакаючи, з’являються Жабенята.
Весна: Жабенята із води

Хай стрибають ось сюди!


Жабеня: А ми спритні жабенята,

Вмієм високо стрибати.

Кожен з нас на це мастак —

І з скакалкою, і так.


Весна роздає Жабенятам скакалки, вони скачуть, хто як уміє.
Весна: Хто на кониках метких

Хоче покататись?

То ж сідайте, помчимо,

Будем розважатись!


Гра-естафета «Стрибуни»

Ведучі набирають дві команди по шість дітей у кожній. Перші гравці сідають на м’яча-стрибуна з «ріжками» і за сигналом починають стрибками пересуватися кожен до свого «пенька», навколо нього і, повернувшись назад, передають естафету наступному. Виграє та команда, яка першою закінчить естафету.


Виходять діти із водяними свищиками-«соловейками»,
свистять і співають пісеньку або читають вірш Грицька Бойка «Соловейко».

Соловейки навесні, навесні

Сиплють співи голосні, голосні:

Тьох-тьох-тьох,

Тіу-тіу-тьох!

Соловейку, щебечи, щебечи,

Мене співам научи, научи.

Тьох-тьох-тьох,

Тіу-тіу-тьох!

Починаєм ми удвох, ми удвох,

Заспіваєм:

Тіу-тьох! Тіу-тьох!

Тьох-тьох-тьох,

Тіу-тіу-тьох!
Ведучі викладають «кротячі ходи» і біля них з’являються Кроти.
Діти із свищиками-«соловейками»(одне одному):

Так співали я і ти,

Що заслухались Кроти,

Із землі повилізали,

— Гарно вмієте, — сказали.
Перший Кріт: Змайстрували ми удвох

Під землею хід і льох.


Другий Кріт: Хто там хоче побувати,

Лізьте у Кротову хату!


Гра-естафета «Кротячі перегони»

Ведучі утворюють дві команди. Кожна з команд шикується біля входу у «кротячий хід» і діти по черзі пролазять крізь нього. Виграє та команда, яка швидше подолала перешкоду.


Ведучі (разом): Діти, гей, Весну вітаймо,

Їй весняночку співаймо!


Діти стають кружка навколо Весни, беруться за руки,
співають українську народну пісню «Веснянка» і водять хоровод.

Веснянка

Ой минула вже зима,

Снігу — льоду вже нема.

Ой нема, ой нема,

Снігу — льоду вже нема.
Прилетіли журавлі,

Соловеєчки малі.

Ой малі, ой малі,

Соловеєчки малі.


Квіти на лугах цвітуть,

Вівці травку вже пасуть.

Ой пасуть, ой пасуть,

Вівці травку вже пасуть.


Діти за бажанням розповідають Весні вірші, які вони розучили раніше.
Перша дитина: Встала весна,чорну землю

Сонну розбудила

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї —

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають.



(Уривок із поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»)
Друга дитина: Весна, весна! Радійте, дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки, летіть із клітки,—

З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, — сонце, співи.

В траві фіалки зацвіли...

Джмелі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.



(Олександр Олесь)
Третя дитина: Іде лугом гречна панна,

Усміхається.

Її слідом срібна стежка

Заквітчається —

Ой не є то гречна панна,

Але є се зоря рання,

Королівна і царівна,

Красная Весна!



(Василь Пачовський)
Четверта дитина:

Перша зелень у садочку,

Перша забрость на гілках.

Ще листочки — не листочки,

А малята в пелюшках.

А колиски — їхні віти,

Виколисують діток.

Розбруньковуються діти,

Зеленіє дитсадок.

(Григорій Усач)
П’ята дитина: Все навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить.

Тихо, тихо вітер віє

І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

Коли все живе, цвіте,

Скрізь дзвенять пташки крилаті,

Сяє сонце золоте?



(Олександр Олесь)
Весна дякує дітям за гарні вірші, обсипає їх квітами, а діти їй відповідають.
Діти (разом): Дякуємо тобі, Весно,

Що надворі так чудесно,

Що нам сонечко сміється,

Що нам весело живеться.



СПОРТИВНІ СВЯТА

Сценарій спортивного свята «Малі Олімпійські ігри»
(для дітей старшого дошкільного віку)
Атрибути та декорації:

  • олімпійський прапор;

  • олімпійський вогонь;

  • емблеми видів спорту;

  • тринога;

  • казан;

  • дві дерев’яні ложки;

  • султанчики;

  • бутафорські підкова та «металевий» прут;

  • м’ячі малого діаметру (по одному на кожну дитину);

  • по два мішечки з «сіллю» на кожну дитину;

  • два ящики«вози»;

  • намистини різного кольору та розміру (можна із солоного тіста);

  • дві дошки для вправи на гнучкість;

  • секундомір;

  • гімнастичні палиці (по одній на кожну дитину);

  • дипломи для нагородження груп;

  • грамоти для нагородження кожної дитини;

  • комплект «золотих», «срібних» та «бронзових» медалей.

Дійові особи:

  • Козак Чуб

  • Козак Василь

  • Ведуча — інструктор з фізкультури


Хід свята:
На спортивному майданчику, яскраво прикрашеному прапорцями, кульками, емблемами видів спорту, збираються діти і глядачі. Біля казана сидять козаки Чуб і Василь.
Чуб (помішуючи у казані): А славні галушки виходять у нас!

Скоро можна буде їсти…



Василь: Хоч би ніхто нам не завадив.

Чуб: Та хто ж нам може завадити їсти?

Василь: Хто? Погляньте, пане Чубе, де ми зупинились…

Чуб: А що? У гарному місці зупинились. І поїсти тут буде приємно.

Василь: Місце, звичайно, гарне. Але ж облаштували його, напевно, не для нас.

Ведуча: Добрий день, люди добрі! Хто ви такі і що робите у нашому дитячому садку?

Чуб: І вам день добрий. А ви не впізнаєте нас? Я ж козак Чуб, а це — мій побратим Василь. Ми з вами уже зустрічалися, пам’ятаєте? Оце ходимо ми краєм запорізьким, милуємося, дивимося, яким він став. А тут зупинились перепочити, бо нам дуже сподобався ваш дитячий садок.

Василь: У вас тут гарно і урочисто.

Ведуча: А у нас сьогодні спортивне свято. Погляньте, скільки діток прийшло!

Василь: Пане Чубе, прикрию я галушки. (Накриває.)

Чуб: Бачу, бачу. А що ж це за свято таке? Для чого воно вам?

Ведуча: Діти змагатимуться між собою, щоб виявити найсильніших, найспритніших і найвитриваліших.

Василь: То це у цьому садку найсильніші і найспритніші діти? Чули ми про вас, чули.

Чуб: А навіщо вам мірятися силою? Кожен знає, на що він здатний. Я от завжди знаю, що я і сильніший, і спритніший від мого побратима Василя.

Василь: Пане Чубе, з яких це пір ви сильніший? То ж усі знають, що сильніший між нами — я.

Ведуча: Облиште сперечатися. Різноманітні змагання існують якраз для того, щоб визначити, хто найсильніший. Але сьогодні у нас не прості змагання, а Малі Олімпійські ігри!

Чуб: Он воно що! Пам’ятаєш, Василю, колись і наші друзі-козаки теж змагались між собою. А що то воно таке — Олімпійські ігри?

Дитина: Що таке Олімпійські ігри?

Це спортивний чесний бій.

Переможе найспритніший,

Найсильніший, вольовий.



Ведуча: Олімпійські ігри розпочинаються, коли підіймається олімпійський прапор і запалюється олімпійський вогонь. (До дітей.) Для відкриття Малих Олімпійських ігор, шикуйсь! Олімпійський прапор підняти!
Під урочисту музику двоє дітей підіймають олімпійський прапор.
Ведуча: Олімпійський вогонь внести!
Під урочисту музику дівчинка вносить олімпійський вогонь.
Ведуча: Вважати Малі Олімпійські ігри відкритими! Девіз наших змагань:

Діти (разом): Швидше, вище, сильніше!

Ведуча: Дозвольте вам представити суддів наших Малих Олімпійських ігор.
Ведуча представляє суддів.
Василь: А давайте, пане Чубе, подивимось, які вони — ті учасники Олімпійських ігор.
Відбувається парад: на майданчику шикуються дві спортивні колони команд-учасниць.
Чуб: А що! Славні хлопці-молодці, та й дівчата-ластівоньки гарні.

Ведуча: Дозвольте представити наших учасників. Змагатимуться сьогодні дві команди — «Жваві» та «Дужі». Капітани, представте свої команди!

Капітан команди «Жваві»: Команда — «Жваві»!

Члени команди «Жваві» (разом): А ми діти браві,

У змаганнях жваві.

Дайте нам побільше каші —

Перемога буде наша!



Капітан команди «Дужі»: Команда — «Дужі»!

Члени команди «Дужі» (разом): Ми зі спортом дружимо,

Виростаєм дужими.



Чуб: То у вас є охота позмагатися, силу, спритність і відвагу молодецьку показати, як це у козаків ведеться?

Діти (разом): Так!

Перша дитина: Усі ми діти українські,

Хлопці та дівчата.

Хоч слабкі ще наші руки,

Та душа завзята.



Друга дитина: Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

Знаємо, минулим нашим

Треба дорожити.



Ведуча: На кожних Олімпійських іграх команди-учасниці мають свої групи підтримки. Є вони і у нас. Подивіться, будь ласка, який танок вони приготували.
Дівчатка виконують танок із султанчиками.
Чуб: Ага, ага… І силу свою продемонструєте? Може ви й отак зумієте? (Згинає бутафорську підкову.)

Василь: Та що ви, пане Чубе, підковою граєтеся? Подивіться лишень, що я покажу. (Згинає «металевий» прут.)

Ведуча: Ох і дужі наші козаки запорізькі! Є ще порох у порохівницях! А ядра для гармат теж змогли б перенести?

Чуб: Змогли б, звичайно.

Василь: Важкувато було б, але змогли б. Не те що ваша малеча.

Ведуча: А що малеча? Думаєте, вони не змогли б? Вони не лише ядра перенесуть, а ще й позмагаються на швидкість.
Рухлива гра «Перенеси ядра»

Човниковий біг. У грі беруть участь по шестеро дітей від кожної команди. Кожен переносить по два «ядра»-м’ячі на відстань 9 м. Судді визначають команду-переможця.


Чуб: Жваві, жваві ваші діти. Нічого сказати. А от я пам’ятаю, колись давно на Січі був козак Вернигора, і їздив він по сіль у Крим. Та такий дужий козак був, що мішки з сіллю граючись на вози закидав.

Василь: Та ще й так влучно це робив — ні один повз не пролітав. Ось який був козак Вернигора.

Чуб: Таких, напевно, зараз уже й немає.

Ведуча: Гадаєте, що наші діти не зуміють мішки на воза закинути?


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка