Сценарій до Дня Збройних Сил України Ведучий. Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності



Сторінка1/5
Дата конвертації29.12.2017
Розмір0.97 Mb.
ТипСценарій
  1   2   3   4   5

Сценарій до Дня Збройних Сил України Ведучий. Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Збройні Сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу - захисну - функцію. Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України “Про загальний військовий обов'язок” є почесним обов'язком кожного громадянина (чоловічої статі). Хоча, потрібно зауважити, що багато службових посад в армії займають жінки і їх кількість з кожним роком зростає. Тому це свято стосується всіх, це свято України! Ніщо не виникає на порожньому місці. Має свою передісторію і українська армія. 1-й учень На початковому етапі східнослов'янської цивілізації воєнна організація була родоплемінною. Саме рід дбав про зброю та воєнне спорядження, забезпечував охорону осель, городів від ворогів. Усі важливі воєнні справи вирішувались на вічі. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував вояками воєвода або князь. У ІІІ - ІV століттях давньослов'янське військо мало примітивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну. Однак, слов'янські вої дивували всіх своєю сміливістю. 2-й учень. У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі. .Другою частиною війська було народне ополчення - вої. До ополчення приймали міський люд, селян-хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід. 3-й учень. За княжої доби були два основні роди війська: оружники і стрільці. Оружники мали на озброєнні панцир, шолом, щит, меч, спис, сопирд. Стрільці - лук і стріли. Головною ударною силою виступала важко озброєна піхота. Кінноту вперше використали князі Олег та Ігор у Х столітті в походах на Візантію, на греків. Бій з ворогом починав князь, першим кидали спис. Коли списи ламалися, бій продовжували мечами. Лучники із-за мурів міста обстрілювали ворога. З часом піхота поступилася місцем кінноті. Після того, як кіннота здобувала перемогу, піхота закінчувала битву: розбивала залишки ворога, захоплювала бранців у полон, забирала здобич, зброю. Збиралося військо за наказом князя, оскільки не було на той час постійним. Спеціальні військові навчання у війську не проводились. 4-й учень. 6 грудня 1240 року закінчилась історія княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русь перестала існувати , а для її народу почалася епоха двохсотлітнього татарського рабства. Втративши можливість себе захищати, Київська Русь втратила свою державність. Хоча спроби відновити суверенітет були неодноразовими. Згадаймо хоча б Галицько-Волинське князівство і славного Данила Галицького. 5-й учень Україно! Сивий степ - моя колиска. І спасибі, що його ти зберегла. Я вклонюся цьому степу низько-низько, Поцілую чисту воду джерела. Я приляжу серед літа, серед віку, Припаду чутливим серцем до трави І почую: десь підкова плаче гірко І тупоче тьма лихої татарви. Я почую: розмовляють між собою Скромний горбик і запорошений курган. Ох, чимало костомахою-косою Накосила тут розлючена карга! Україно! Чую голос недалеко: Ти могил не обмини, не обмани! Я не знаю - джерело чи око предка Пильно дивиться на мене з глибини.   6-й учень Страшна епоха Золотої орди, Кримської орди. Щороку з України забирали в орду кожного десятого хлопця й десяту дівчину… За річкою вогні горять: Там татари полон ділять. Село наше запалили І багатства розграбили, Стару неньку зарубали, А миленьку в полон взяли. У долині бубни гудуть, Бо на заріз людей ведуть; Коло шиї аркан в'ється, А по нпгах ланцюг б'ється… Ведучий. Од татарських нападів народ почав тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилось вільне Дике поле, яке сягало аж по сучасну Київщину. А коли в Україну прийшли польські порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі від можливих набігів татар. 5-й учень. Життя на “вольниці” без пана і хлопа дедалі більше вабило молодих людей. А коли їм вдавалося відбити бранців і награбований товар - щастю не було меж. Отож поступово самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного краю. І в 16 столітті Дмитро Вишневецький своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю - перший козацький бастіон захисту від завойовників. Для змученого віками народу України Хортиця стала символом боротьби за незалежність. 1-й учень. Над Хортицею хмари, як віки… Дніпро біжить за ними у погоню. Сивіючі, обпалені боки, Як на дніпровській переправі - коні… Давай уяву пустим до води. Які вона таїни перекаже. Іди на клич, козацький кінь іди Ти не придуманий, ти справжній. Я виріс тут і знаю, що трава, Коріння переплівши, вкрила тайну - Гетьманський скарб, де мерзне булава, Де царгородський меч мовчить причайно. 2-й учень. Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського… Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною. (звучить пісня “Ой на, ой на горі…”) Ой на, ой на горі там женці жнуть, Ой на, ой на горі там женці жнуть, А попід горою, яром-долиною козаки йдуть, Гей долиною, гей, гей широкою козаки йдуть. Попе..., попереду Дорошенко, Попе..., попереду Дорошенко. Веде своє військо, Військо Запорізьке хорошенько, Гей долиною, гей, гей широкою хорошенько. А по..., а позаду Сагайдачний, А по..., а позаду Сагайдачний. Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний, Гей долиною, гей, гей широкою необачний. Ой ве..., ой вернися Сагайдачний, Ой ве..., ой вернися Сагайдачний. Візьми свою жінку віддай тютюн, люльку необачний, Гей долиною, гей, гей широкою необачний. Мені, мені з жінкой не возиться, Мені, мені з жінкой не возиться. А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться, Гей долиною, гей, гей широкою знадобиться. Ой хто, ой хто в лісі озовися, Ой хто, ой хто в лісі озовися. Викрешемо вогню, тай запалим люльку не журися, Гей долиною, гей, гей широкою не журися.   3-й учень. Служити в козацькому війську в народі вважалось найпочеснішою справою. Навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого походу самі виряджали дітей у військо. З суботи на неділю загадали на війну; Загадали на війну, хто сина має; А хто не має, нехай наймає. Мала ненька одного сина Івана, Та й та вислала, та научала: “Ой їдь, сину, та на війноньку!” 6-й учень Після приєднання України до Московщини права і “вольності” війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року. Чорна хмара наступає, Либонь дощик буде. Вже ж нашого Запорожжя Довіку не буде. Бо цариця, наша мати, Напуст напустила: Славне військо запорозьке Та й занапастила… Ой із-за гори, з-за Лиману Вечір повіває: Кругом Січі Запорозької Москаль облягає… 5-й учень Український народ залишився без власного війська, отже - втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити. Але пам'ять про славне козацтво , його традиції, пам'ть про Січ не вмерла. Ведучий. На теренах нашого краю наприкінці 19 століття зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв'язок з традиціями січового козацтва. З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України. (звучить пісня “Ой у лузі червона калина”) Ой, у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо! Не хилися, червона калина - маєш білий цвіт. Не журися, славна Україна - маєш добрий рід. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо! Мирширують наші добровольці у кривавий тан, Визволяти братів-українців з ворожих кайдан. А ми тії ворожі кайдани розіб'ємо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо! Ой, у полі ярої пшенички золотистий лан, Розпочали наші добровольці з ворогами тан! А ми тую ярую пшеничку ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо! Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, То прославить по всій Україні січових стрільців. А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо! 4-й учень. У 1918 році війська Української Центральної Ради були знищені разом зі спробою побудувати Українську державу. І знову, не зумівши себе захистити, Україна втратила незалежність. 2-й учень. Під час другої світової війни українці прославили себе і як оборонці рідного краю, і як патріоти, що боролися за незалежність України. І які б зараз не були суперечки, і збройні формування (УПА-ОУН), і бійці Радянської Армії та партизанських загонів робили все можливе, а інколи і неможливе, для того щоб ми могли жити з вами на своїй землі в мирі. Кожне серце і сьогодні повинно берегти пам'ять про тих, кого немає більше з нами, хто поліг на полі бою. 5-й учень. В нас клятва єдина і воля єдина. Єдиний в нас клич і порив: Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою фашистських катів! Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна Розтрощимо вщент ворогів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою фашистських катів! Вкладає меча в руки вірного сина Наш край, щоб цей меч пломенів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою фашистських катів! 6-й учень. Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку… У традиціях українського народу проводи в армію - велике свято… особливо в селі. Люди всім селом проводжають юнака до війська. Односельці бажають юнакові щасливо відслужити, повернутись і відгуляти весілля. Кожна жінка по-материнськи поплаче, ніби розділить долю матері юнака. Співає вулиця святкова, В солдати проводжає хлопця, Веселий сміх, жива розмова У бризках вранішнього сонця. Луна на всі лади співучі Дзвінка мелодія баяна. І поруч ніжна і присмучена Із хлопцем дівчина кохана. Ще буде зустріч, наче спалах Нової радісної зірки. І губи солодко підпалить Весільне веселисте “гірко” А зараз вулиця святкова В солдати проводжає хлопця, Веселий сміх, жива розмова У бризках вранішнього сонця. В душі схвильованій юначій Кружля земля і небо синє, А мати схлипне - та й заплаче І не надивиться на сина.   Ведучий. Україна, проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежність, прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак, нині не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, тому 6 грудня 1991 р. верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил. А з 1993 року цей день офіційно вважають Днем Збройних Сил України. Ще раз з святом вас і дякуємо за увагу.

Джерело: osvitacv.com



Контакти

levkoland@gmail.com
Чекаємо на ваші листи :)

Ваші коментарі

  • наталія до Вчимося знайомитись з англійцем

  • марія до Нагодуй пташок – рухлива гра-конкурс для дітей

  • Яна до Віршик до Дня Незалежності України (24 серпня) “Україна”

Сторінки

  • Мапа сайту

День Збройних Сил України (6 грудня) – Сценарій свята чи ранку для садочків та молодших класів шкіл

Опубліковано Левко 04 Червень 2012



День Збройних Сил України

Сценарій свята чи ранку для садочків та молодших класів шкіл

У святі беруть участь:

Всі хлопчики класу;

Всі дівчата класу;

Ведучий


Концепція:

Оскільки дітки не сильно переймаються проблемами вітчизняної армії, ми пропонуємо зробити свято у веселому конкурсному настрої. Конкурси будуть пов’язані з армійськими термінами і вправами юного бійця.


Початок:

Дівчата стоять півколом на сцені. На першому ряді глядацької зали сидять хлопчики.

Дівчата по черзі читають віршик-привітання для хлопців:


Я вітаю діда, тата

З чоловічим справжнім святом!


Хто Вітчизну боронив -

Привітання заслужив!


Прадід мій пройшов війну -

Я вклоняюся йому.


В мирний час служив мій дід -

Захищав кордон, як слід!


Тато до армійських лав

Зовсім нещодавно став.


Відслужив належний рік

Як достойний чоловік.


Нині будем святкувати.

Дід почне розповідати,

Як у армії служив,

Всіх згадає, з ким дружив.


Прадід про війну розкаже,

Потайки сльозу змахне.


Фотографії покаже

І невесело зітхне…


Щось смішне про службу в війську

Пригадає тато звісно!


Всі ті спогади й байки

Буду слухать залюбки!


Треба швидше підростати

І професію обрати,

Щоб у армії служити

І Вітчизну боронити!


Виходить ведучий і вітає всіх зі святом. Пропонує вийти на сцену винуватців свята -

майбутніх захисників нашої Країни!

А оскільки вони ще й заразом і захисники наших дівчат,

то просить дівчат сісти поки на їх місця і подивитись на свою майбутню опору.
Далі ми пропонуємо такі конкурси для хлопців:
1 конкурс

Лівоооо…руч!!!”

Хлопці мають вишикуватись у шеренгу. По команді ведучого, вони мають різко (рівнятися) повертатися у той бік, у який накаже ведучий. Ця гра на координацію і реакцію. Чому на реакцію? Тому що головним завданням ведучого є не просто давати команди, а затягувати слова, акцентуючи на останню частину команди “…руч”. Тобто: “ЛівоооооооооооооРУЧ!”, “ПравооооооооооооРУЧ!”. І тільки на “…РУЧ” хлопці мають повертатися.

Хто повернувся останнім, чи не в той бік – виходить з гри. І так поки не залишиться один хлопець з шеренги. Він переможець. Йому приз – іграшковий літачок.


2 конкурс

Смуга з перепонами”

На підлозі розкладаються гімнасичні обручі. Хлопці мають перестрибувати з одного обруча в інший виключно двома ногами. Якщо хлопчик промахнеться – він вибуває. І так до останнього. Переможець отримує приз – іграшковий танк.
3 конкурс

Одягаємось по свистку на час”

Хлопці мають вишикуватись шеренгою чи “шахами” (в залежності від їх кількості). Перед ними мають стояти по стільчику, на яких мають лежати наступний одяг:

-        шкарпетки хлопця

-        сорочка хлопця

-        піджак чи кофтинка, яку потрібно застібнути, а не просто одягти

-        під стільчиком – черевички.

По свистку хлопці починають одягатись. Хто встигне першим, той і переможець і отримує приз – іграшковий корабель.

Важливо у суддівстві звернути увагу на акуратність. Сорочка має бути застібнута, заправлена в штанці. Черевички зашнуровані, піджачок – застібнутий. Адже український солдати має бути охайним.
4 конкурс

Черговий кухар”

Український солдат має бути ситим. І нагодованим добре. Треба пояснити, що кожен з них може бути черговим по кухні. А своїх однополківців треба нагодувати швидко і смачно. Зараз ми будемо перевіряти, яким буде солдат – голодним чи ситим – якщо ви його годуватимете.

Цей конкурс на час. Перед хлопцями стіл (один великий, чи кілька парт…) У кожного хлопця є два апельсини розрізані навпіл і склянка. По свистку вони мають почати вичавлювати апельсиновий сік у склянку. Коли за дві хвилини (час варіюється залежно від віку, тобто сили, хлопців) час вийде. Вони мають відійти від склянок, а ведучий – суддя – перевірити в якій скляні соку більше.

Будьте готові, що соку може бути порівно у кількох склянках. Тому приготуйте кілька іграшкових призів. Приз – іграшковий гелікоптер.
5 конкурс

Медсестри”

В цьому конкурсі головним чином беруть участь дівчата. Треба пояснити, що жінки мають піклуватись про солдатів. І щоб бути готовими до всього – будемо вчитися бинтувати поранених солдатів.

Кожна дівчинка підходить до хлопця, який сидить перед нею на стільчику. В руках у кожної по моточку бантика. Якщо хлопців менше ніж дівчат – можна запросити до участі їх батьків (татусів).

По команді ведучого вони починають бинтувати голови хлопцям. Хто перший впорається – той і переможець. Переможець (дівчинка) отримує приз – іграшковий набір доктора.
В кінці свята ведучий має підрахувати кількість призів у кожного з хлопців. Якщо у одного з них призів більше, ніж у інших (тобто він переміг не в одному конкурсі) – йому надається звання Генерал класу. Останній конкурс з дівчатами теж рахується за приз, чи-то додатковий бал, хлопцям. Тобто якщо у всіх хлопців призів порівну, а одного з них в останньому конкурсі дівчинка перебинтувала найшвидше, значить у цього хлопців балів більше і звання Генерала отримує він.

На наступний день можна зробити стінгазету, куди повісити його фото і написати – Генерал класу – ім’я хлопця.


В кінці підрахунку голосів і оголошення – хто з хлопців генерал класу,

дівчата та хлопці  вишиковуються півколом і читають наступний вірш (по рядку кожний):
Що то, люди за країна -

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна -

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина -



(всі хором) Наша ненька – Україна!

Матеріал підготували: Наталія Козленко та Ганна Шевченко

Веселого свята! Ваш Левко.

Поділитися в соц. мережах

Усе міняється в житті, 
Нічого не стоїть на місці:
 
І перепони на путі,
 
Й події радісні, й врочисті.
 
На зміну дню приходить ніч,
 
На зміну буднів — знову свято.
 
Та тільки в тому, мабуть, річ,
 
Що свят не так уже й багато.
 
Все більше буднів і трудів,
 
Роботи в кожного щоднини.
 
І мало так святкових днів,
 
Щоб відпочити для людини.
 
Зібратись разом в добрий час,
 
Погомоніти, щось згадати.
 
Та ось прийшло воно й до нас
 
Хороше і веселе свято.
 
І ми зібрались разом знов,
 
Усі в своєму колективі,
 
Щоб об’єднала нас любов
 
І щоб усі були щасливі.
 
Сьогодні ми сюди зійшлись
 
Чоловіків усіх вітати.
 
День Армії в нас був колись,
 
А це — аналогічне свято.
 
Та не важлива назва свят,
 
Важлива суть, що є у ньому —
 
Щоб на землі був мир і лад,
 
Та всі щасливі в основному.
 
Щоб виростали в нас сини
 
І донечки під ясним небом.
 
Щоб не було ніде війни
 
Лиш добрий мир і все, як треба.
 
Щоб ми стрічали сонця цвіт,
 
Раділи кожній божій днині.
 
Щоб радував нас білий світ —
 
А що потрібно ще людині?
 
Щоб всі у радості жили,
 
Без сліз, печалі і без тризни.
 
Тому сьогодні всі й прийшли
 
На день захисника Вітчизни.
 
То ж дай нам, Боже, світлих днів,
 
Здоров’я, щастя і наснаги.
 
Щоб кожен мав те, що хотів,
 
А всім дай сили і відваги.
 
Дай кожному достатку в дім,
 
І більше щирості у мові.
 
Добра дай кожному, а всім —
 
Терпіння, миру і любові.
 
Хай на землі лунає сміх
 
І щастя хай рікою ллється.
 
Зі святом вас вітаю всіх!
 
Хай все в житті вам удається


День збройних сил України

Інформація > Педагогу-2



Сценарій до Дня Збройних сил України

День Збройних сил України - це мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає

 

Мене і маму, і сестру, і брата і велику нашу всю родину -



Рідну,вільну Україну

Відео

 

Ведучий:Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо - жовтий прапор свободи в нашій державі Україні. Ведуча:Українські юнаки повинні усвідомлювати, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило дитинство чи юність.http://cpto3.kh.ua/images/own/zbroyni-sili.jpg

 

гр 6-2 "Юность в сапогах"

 

 



Ведучий:Ми щасливі, що народилися й живимо на чудовій, мальовничій землі,в нашій Україні.

 

 



 

 

 



Ведуча: Тут жили наші діди,прадіди,тут живуть наші батьки, тут корінь родуhttp://cpto3.kh.ua/images/own/zbroyni-sili2.jpg

українського,що сягає сивої давнини



Ведучий:І де б ми не були,відчуваємо поклик рідної землі.

 

гр ВС 4

 

Ведучий:.Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України.

Ведуча: Дорогі учні, вчителі, гості! В цей чудовийдень ми хочемо привітати всіх наших хлопців, чоловіків зі св'ятом Української Армії, яке ми св'яткуємо 6 грудня

Ведучий: Давай за них… говорять учні групи ВС 3-2

 

Ведуча:http://cpto3.kh.ua/images/own/zbroyni-sili3.jpg

Коли сонечко весною землю пригрівало

Сина в армію служити мати проводжала

І стиснулось серце, очі засльозились

Як на хлопців - новобранців усіх подивилась

Привикай же сину до життя в казармі

Нехай ції роки не пройдуть намарно

Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати

І поважай старших молодий солдате!

Слухай командирів - розуму навчайся

Пиши листи друзям і не зазнавайся

А як трапиться в житті скрутная хвилина

Пам'ятай же сину, що ти є людина

Щоб душі твоєї злоба не скорила

Підлість та підступність тебе не згубила

Обминай дороги, де чвари і сварки

І не прикладайся ти часто до чарки

Щоб тверезий розум тримав в віжках силу

А любов та дружба розправляла крила

 

Ведучий:

Зустрічаємо учнів гр ЕГЗ 8-2 з піснею  "Я ухожу"  

 

Ведуча:

До армії ти йшов - хлопчина

А вийшов з армії - справжній мужчина

Дізнався багато чого про життя

І знаєш ти те, чого не знаю ще я

Ти знаєш, як дружбу треба заслужити

Ти знаєш, як треба родину цінити

Ведучий:

А ще у армії весло жити

Хоч не усім це зрозуміти

Там за наказом й сніг позеленіє

В холодну днину лист душу зігріє

І на усіх одне велике св'ято

"100 днів до дембеля" - це не багато!

 

Ведуча: Зустрічайте учнів гр МА 1-2

 

Ведучий: Служба в армії закінчується… і цього дня чекають і солдат, і його дівчина, і батьки…  А учні групи МА 5-2 пропонують дівчатам, з цієї події,  цілувати шпали

 

Ведучий:Традиція вшановувати захисників Батьківщини зародилася ще у ХХ ст. В цей час особливо вшановували і вітали людей в пагонах, бійців діючих армій : офіцерів та солдат. Згодом стали вітати і мужчин, які відслужили у армії, пізніше жінки та дівчата стали вітати всіх хлопців та мужчин. Ця традиція, що в різних куточках України має деякі свої етнічні особливості, живе до сьогоднішнього дня.



Ведуча:Ну а ми, вітаючи наших хлопців, хочемо, щоб ви разом з нами поринули в армійське життя. Армія - це особливе і дивовижне життя, яке має свої правила.Зі своїми уявленнями про армію група ВС 2-2.http://cpto3.kh.ua/images/own/zbroyni-sili4.jpg

 

Ведучий:

    Хай це грудневе  свято в нашій Центрі,

           Ще більше здружить і зріднить всіх нас,

           І найщасливіша в світі та людина,

           Що друзів має поряд, повсякчас.

 

 

 



 

 

 



Ведуча: Без справжньої любові до людства немає справжньої любові до батьківщини. І як добре, коли нас оточують справжні, люблячі , надійні друзі.http://cpto3.kh.ua/images/own/zbroyni-sili5.jpg

 

Ведучий: "Наш екіпаж  одна сім'я" запевнять учні гр  ЕГЗ 4-2

 

Ведучий:Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато випробувань та негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат.

Ведуча:У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності - почесний обов'язок кожного молодого громадянина. І ми віримо,що наші хлопці і юнаки з честю виконуватимуть свій обов'язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним і безхмарним!

Ведучий:

Український хлопче майбутній солдат

Очима історії ти поглянь назад

Бо багато крові пролилося колись

Щоб твої мрії сьогодні збулись

Щоб світило мирне сонце над землею

Щоб Україна йшла у майбуття

Молоді вкраїнці долею своєю

На вівтар свободи поклали життя

Ведуча:

Не схилили голови, душі не скорили

У ярмі чужому не схотіли жити

Гордість українців в світі не згубили

Вірити навчились і Бога любити

Будь же гідний, хлопче, пам'яті такої

Знай, що Батьківщину треба захищати

І в час небезпеки, як хоробрий воїн

Відзовись, як кличе Україна мати!

 

http://cpto3.kh.ua/images/own/zbroyni-sili6.jpg



Ведучий. Доброго дня, дорогі учасники, учителі, гості!

Ми раді вітати вас у цьому святковому залі!


Ведучий. Ось і сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати зі святом юнаків та провести конкурсну програму для майбутніх захисників Вітчизни. Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може.
Ведучий. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.
Ведучий. Нелегка військова служба. Це ранні підйоми, багатокілометрові пробіжки і армійська дисципліна.

Ведучий 1: Дозвольте привітати Вас, юнаки, зі святом справжніх чоловіків – Днем захисника Вітчизни!!! 

23 лютого народ України святкує День захисника Вітчизни. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму. І цього зв'язку не порушать навіть найбільші зміни в сучасному світі. Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам'ять про нашу перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною.

Святкуєм цю чудову дату,
В ній — щастя, доля всіх людей.
Якщо твердіш хода в солдата, —
Дзвінкішим буде сміх дітей!

Ми — діти країни, де воля і мир,


Не хоче війни наш народ-богатир!
Стоять брати і батьки повсякчас
На варті свободи і щастя для нас.

Ведучий 2-й: Сьогодні дійсно всі жінки вітають хлопців та чоловіків, бо вони хочуть зайвий раз підкреслити у чоловіків такі якості, як мужність, надійність, сміливість, щиросердя і шляхетність  

 Ведучий 3: Весь жіночий колектив ліцею сьогодні як ніколи намагаються не обійти увагою юнаків, вітають їх, дарують подарунки і чарівні посмішки. 

 1.      Ми бажаємо вам, хлопці,

                  Друзі наші щирі,

                  Гарно всім навчатись

                  І жити у мирі!

2.

                  Щоб зростали і мужніли



                   Ви кожну годину,

                   Щоб батьки пишались вами

                   У будь – яку днину!

3.

                    Отож разом усі вітаємо,



                   Удачі, щастя, перемог бажаємо.

                   Нехай же радість з вами поруч

                   Іде завжди праворуч і ліворуч. 

4.


                   Нехай завжди здійсняються всі мрії,

                   Ще будьте мужні і щасливі,

                   Вершин блискучих досягайте ,

                   І нам також допомагайте. 


Ведучий 4: Подвиги захисників Вітчизни – це та велика і велична правда історії, яку не спотворити і не перекреслити жодним змінам у сучасному мінливому світі. Це постійна школа виховання молоді, яка присвятила себе військовій професії і служить справі збереження миру у своїй країні та далеко за її межами. Це взірець реального, дієвого патріотизму для кожної чесної людини і свідомого громадянина, наочне свідчення єдності всіх поколінь нашого народу.

Ведучий 1: Сьогодні ми пропонуємо вам здійснити цікаву подорож у дивовижний світ чоловічої сили і краси , кмітливості і майстерності.

Ведучий 2: Справжній чоловік – це сильний чоловік. У нього справа честі понад усе, він кидається у бій, ризикує своїм життя заради інших людей. Так як, це свято ми присвячуємо нашим захисникам, то програму ми починаємо гумористичною сценкою «Проводи в армію»

( Сценка. Звучить мелодія пісні «Как родная меня мать провожала» )



Мати: Не йшов би ти, синку, у солдати. Я ж тобі говорила, женись на Люські !

Призивник: Не хочу я на Люсьці!!! 

 Мати: тоді женись на Гальці! Вона б тобі за рік двох дітей народила , а то й трьох! 



Призивник: Це ж як мамашо? 

 Мати: А так ! У неї уже двоє є … І в армію ти б не пішов! 



Призивник: Та хочу ж я в армію, маманя! Уявляєш із автомата – бабах! Із кулемета та – та – та ! О, де життя справжнього мужика! А вдома, що? Корова реве, коза бекає, дівчата попід вікнами виють. Нудьга та й годі! (Позіхає)

Мати : Добре синку! вирішив то йди! Батько твій служив, і дід, і прадід . Гостинці я тобі зібрала : три пари носків шерстяних із нашої кози Маньки, 3 літра молока від корови Зорьки, 2 метри сала із свині Машки, 3 десятки яєць. Ось іще мішечок із насінням та конвертів пачка. Будеш там насіння лускати та листи мені писати .

Призивник : Ех, маманя йду я від вас!

Ведучий 3: Так призовники попадають в армію: хто за бажанням, а хто по необхідності виконати свій обов’язок . А що важливо в армії? Навчання ось що!

Ведучий 4:  Але яке навчання і служба, коли солдат голодний? Український солдат має бути ситим. І нагодованим добре! Пропонуємо перевірити кухарські здібності наших юнаків.

Міні-конкурс «Черговий на кухні». А до участі в конкурсі запрошуємо хлопців місцевих, канівських. Тому що «іногороднім», хоч-не-хоч, доводиться готувати собі їжу самостійно, у їхніх кухарських здібностях ми не сумніваємося.



Хто більше почистить мандарин

Ведучий 1: Сподіваємося! На вас можна буде покластися в майбутньому!

Хто ніч не спить, щоб ми заснули?

У кого замість книжки – автомат ?

Хто свято тут не зустрічає ?

Рідної армії солдат!

Ведучий 2: Наступна проблема , яку ми намагаємося вирішити -  «Галантний кавалер». Справжній джентльмен, лицар повинен знати елементарні правила поведінки та етикету .  Тому наші студенти зараз продемонструють ці знання.

За неписаними законами, кожний солдат повинен знати про свого командира все. Отже, наступний конкурс: «Командир». Безпосереднім командиром є його викладач. Вам завдання назвати:

-         дату народження свого викладач;

-         ім’я його дружини.



Ведучий 3: Ідуть у запас ветерани, їхні місця займають молоді солдати і офіцери.
Звучить запис пісні “Офіцери” у виконанні Олега Газманова.
До нас у гості прийшов сьогодні офіцер Російської Армії. Надамо йому слово.
Гість розповідає про армію, про службу.
Гість: А тепер я хочу провести з вами військову вікторину.
Діти працюють за питань:
“Які роду військ ви знаєте?
“На яких посадах в армії можуть служити дівчата?
“Яких знаменитих полководців ви знаєте?
“Кто був дідусем російського флоту?
“Що таке ППО?
“Хто такий Георгій Костянтинович Жуков?
“Які міста-герої ви знаєте?
“Скільки років служать в армії?
“Які ви знаєте військові звання?

Ведучий 4: Найбільша радість для солдата отримати вістку з дому… Один із листів матері до сина, що пішов служити до армії, ви зараз прослухаєте.

Коли сонечко весною землю пригрівало

Сина в армію служити мати проводжала

І стиснулось серце, очі засльозились

Як на хлопців – новобранців усіх подивилась

Привикай же сину до життя в казармі

Нехай ції роки не пройдуть намарно

Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати

І поважай старших молодий солдате!

Слухай командирів – розуму навчайся

Пиши листи друзям і не зазнавайся

А як трапиться в житті скрутная хвилина

Пам’ятай же сину, що ти є людина

Щоб душі твоєї злоба не скорила

Підлість та підступність тебе не згубила

Обминай дороги, де чвари і сварки

І не прикладайся ти часто до чарки

Щоб тверезий розум тримав в віжках силу

А любов та дружба розправляла крила

Ведучий 1:

Підтримує солдата на службі, дає силу та витримку, зігріває душу та серце кохана дівчина, яка вірно чекає його на Батьківщині.

Щиро вітаю всіх із справжнім чоловічим святом, історія якого сягає початку минулого століття, - Днем захисника Вітчизни!

23 лютого – визначна дата для всіх чоловіків, хто колись мав честь носити погони і військову форму, а також – для всіх жінок, які з тривогою і гордістю чекали на повернення з лав Збройних сил своїх синів, братів, коханих.

Ми виросли з цим святом, дорослішали й мужніли, беручи за приклад історію свого народу та його найкращих представників.

Попри зміну часів і політичних систем, нині 23 лютого, як і десятиліття тому, асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.

Нехай над вами небо голубіє,
Не знають втоми руки золоті,
Нехай душа ніколи не старіє
І серце не втрачає доброти.

Нехай для вас не згасне сонце,


Нехай не віють в душу холоди.
Хай жито на столі і Бог на небі
Вас завжди порятують від біди.

Хай щастя і радість вам ллються рікою,


Щоб ви не стрічались ніколи, з журбою,
Хай пісня дзвінка виграє на вустах,
Хай смутку ніколи не буде в очах.

Ведучий 2:

Усе в житті міняється і в’яне,


Усе мина, відходить назавжди,
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе, що є в житті, то — долі повеління,


А все, що в мене є, — терпіння та удача,
І розум, батьку, мій, — це твоя добра вдача.

Ведучий 3:

Люблю усе живе, що квітне і буяє.


Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам ти знаєш.
І наділив мене усім, що сам умієш.

Хай назавжди поселяться в наших сім’ях Любов, Повага, Статок. І той місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не переривається. Щастя Вам усім!



Ведучий 4: Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку…






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка