Розробки уроків з теми:



Сторінка1/3
Дата конвертації26.10.2017
Розмір0.61 Mb.
ТипПовідомлення
  1   2   3


Розробки уроків з теми: «Кисень»

7 клас ( за новою програмою)

Урок 1

Тема. Повітря, його склад.

Мета:

  • вивчити склад повітря, ознайомити учнів із роботами Лавуазьє про встановлення складу повітря, сформувати уявлення про повітря як суміш газів, розкрити взаємозв'язок хімії, людини, природи, показати, що головною причиною забруднення природи є людина;

  • розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес;

  • виховувати думку, що знання хімії - основа запоруки їхнього здоров'я, екологічно чистої природи.

Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

Базові поняття та терміни: кисень, Оксисен, повітря,суміш, чиста речовина Тип уроку: комбінований

Хід уроку

  1. Організаційний момент



  1. Актуалізація опорних знань

Бесіда. 1.Що таке суміші?

2.Чим відрізняються суміші від чистих речовин?

3.Як можна відрізнити суміш від чистої речовини?

4.Як можна розділити суміш на індивідуальні речовини?



III.Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку



IV.Вивчення нового матеріалу

  1. Історія відкриття складу повітря

Розповідь учителя.

Тривалий час вчені не надавали особливого значення вивченню газів. Дослідження у галузі пневматичної хімії почали з’являтися тільки в другій половині XVIII століття. Одержання окремих газів і вивчення їх властивостей стали можливими завдяки винаходу пневматичної ванни, тобто приладу для одержання й збирання газів.

Першим хіміком-пневматиком був англієць Дж. Блек. Досліджуючи луг, він одержав вуглекислий газ. Дослідження Блека продов­жив англійський учений-самоук Генрі Кавендіш. Він першим дослі­див і описав водень.Кавендіш досліджував склад повітря, відібраного в різних місцях (на горі, в лісі). Склад повітря всюди виявився однаковим, що спростувало розповсюджені в той час уявлення. Сучаснику Кавендіша, англійському вченому-аматору Прістлі на­лежить пріоритет відкриття 1774 року кисню. Прістлі знайшов, що після згоряння горючих речовин об’єм взятого для дослідів повітря зменшується на 1/5 і повітря стає не придатним для горіння й дихання. Прістлі помітив, що повітря, не придатне для дихання, знову набуває звичайних властивостей, якщо помістити в нього на якийсь час рослину.

На жаль, Блек, Кавендіш і Прістлі були прихильниками теорії флогістону й не змогли правильно витлумачити результати своїх дослідів. Одержані гази вони називали «зв’язаним повітрям», не розуміючи, що відкрили індивідуальні речовини.

Величезна заслуга у вивченні складу повітря належить французькому вченому Антуанові Лавуазьє. Лавуазьє за освітою був юристом, але велику частину свого часу присвячував природничим наукам. 1774 року, аналізуючи результати своїх дослідів із спалювання речовин, Лавуазьє дійшов висновку, що повітря — це не просте тіло, як гадали вчені того часу, а суміш різних за властивістю речовин. Одна з частин суміші підтримує горіння й бере участь у диханні. Згодом Лавуазьє встановив, що ця частина повітря має киснеутворюючу властивість, тому що після згоряння в ній різні речовини перетворюються на кислоти. У зв’язку з цим з’явилася назва «оксиген», тобто той що народжує кислоти, чи кисень. Вивчаючи іншу частину повітря, Лавуазьє встановив, що вона не підтримує дихання та горіння (миші поміщені в це повітря, швидко гинули). Цю частину повітря він назвав «азотом», що французькою означає «безжиттєвий». Вважається, що пріоритет у вивченні й встановленні складу повітря належить Лавуазьє. Незважаючи на те, що вчений встановив не всі відомі сучасній науці компоненти повітря, він відкрив два головних гази, вивчив і описав їх властивості, визначив їх об’ємні співвідношення.

2.Склад повітря

Розповідь з елементами бесіди.

Що ж таке повітря? Незважаючи на те, що людина живе на дні "повітряного океану", вона вивчила повітря значно пізніше, ніж інші речовини. Це пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху, ні смаку. Лише наприкінці XVIII століття А.Лавуазьє визначив склад повітря. До його складу входять: азот - 78%, кисень - 21%, вуглекислий газ - 0,03%, аргон - 0,93%. Отже, повітря – складна суміш газів



Склад повітря:

Газ


Частка газу, % (округлене)


Назва


Формула


об'ємна


масова


Азот

N2

78

75,5

Кисень

02

21

23

Аргон

Аг

0,93

1,3

Карбон (IV) оксид

С02

0,03

0,05

Інші




0,04

0,15

У повітрі є ще пил, водяна пара і домішки різних газів: сульфуру (IV) оксиду SO2, метану СН4, амоніаку NНз, карбон (ІІ) оксиду СО тощо. Вони шкідливі для довкілля і здоров'я людини, забруднюють атмосферне повітря.

3.Охорона атмосфери від забруднення Розповідь вчителя з елементами бесіди -створення безвідходних технологічних процесів; -винесення великих потужних підприємств за межі міст; - створення заміських кільцевих шляхів для транспорту; -переведення міського транспорту на електротранспорт; -встановлення на заводських і фабричних трубах пило газовловлювачів; -озеленення міст і сіл.

V.Узагальнення та систематизація знань Метод «Мозковий штурм» - Які гази входять до складу повітря? - Яких газів в повітрі найбільше? - Зівдки походить назва газу «азот» - Які гази утворюють групу інертних газів?

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання Опрацювати параграф підручника. Творче завдання: підготувати повідомлення « Способи охорони повітря від забруднення»

Урок 2

Тема. Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню

Мета:

  • повторити класифікацію речовин; закріпити знання учнів про елементи метали і неметали та прості речовини на прикладі Оксигену й кисню; дати поняття про Оксиген – хімічний елемент і кисень – просту речовину; ознайомити учнів з поширенням кисню в природі, його фізіологічною дією;

  • розвивати вміння учнів самостійно здобувати знання, використовувати раніше набуті знання в новій навчальній ситуації;

  • виховувати творчу, допитливу особистість

Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів, модель молекули кисню.

Базові поняття та терміни: Оксиген, кисень, хімічний елемент, проста речовина

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання вчителя. Емоційне налаштування учнів на урок.



ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми, мети та завдань уроку. Учитель: Ми розпочинаємо роботу над темою «Кисень». Сьогодні ми познайомимось з хімічним елементом Оксигеном і утвореною ним простою речовиною киснем, дізнаємось про те, чому хімічний елемент Оксиген вважають одним з найпоширеніших в природі, а речовину кисень – найважливішою в житті живих організмів. Отримані на уроці знання знадобляться вам не лише на наших наступних уроках, а і у вашому повсякденному житті. Відомий вчений Й. Я. Берцеліус зазначав: «Кисень – це речовина, навколо якої обертається земна хімія». Отже, вперед за новими знаннями.



ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Метод «Мікрофон»

1.Що таке хімічний елемент?

2.Що таке речовина?

3.Які речовини називаються простими?

4.Які речовини називаються складними?

5.На які дві групи можна умовно поділити всі хімічні елементи?



Вчитель: Одним з найпоширеніших хімічних елементів на нашій планеті є Оксиген, який утворює просту речовину кисень. 1.Напишіть хімічний символ елемента Оксигену. 2.Яка відносна атомна маса Оксигену? 3.Яку валентність проявляє Оксиген у сполуках? 4.Яка хімічна формула кисню? 5.Яка відносна молекулярна маса кисню?

Відповіді учнів учитель записує маркером на ватмані, що прикріплений на класній дошці у вигляді таблиці

Відомості про...

Оксиген

Кисень

Хімічний символ - О

Аr (О) = 16

Валентність - ІІ

Розташування в ПС: порядковий номер – 8, 2 2 період, VІ група

Будова атома: Оксиген містить 8 протонів і 8 електронів


Проста речовина, неметал

Хімічна формула - О2

Мr (О2) = 32

Компонент повітря

Невелика кількість кисню розчинена у природній воді


Учні дану таблицю переносять в робочий зошит.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Поширеність Оксигену і кисню в природі.

Бесіда вчителя з учнями:

Оксиген. Хімічний елемент Оксиген можна з повним правом назвати всюдисущим. Чому ж? Спробуємо розібратися. Якби ми вигукнули: «Оксиген!», ехо пішло б звідусіль: з – під землі, бо пісок, глина, багато гірських порід і мінералів містять Оксиген; з морів та річок, бо він входить до складу молекули води; з повітря ( чому?), бо 1/5 об’єму повітря – це проста речовина кисень, молекула якої утворена двома атомами Оксигену. Навіть у живих організмах багато Оксигену.

Я скрізь навколо тебе є, бо Оксиген – ім’я моє. Я у деревах, у траві, в твоїх я жилах, у крові.





Кисень. Про роль кисню в природі написані тисячі книг. Усі живі організми дихають киснем і в безкисневій атмосфері просто не можливе життя. Лише деякі мікроорганізми – анаеробні бактерії, живуть без кисню. Без кисню неможливий процес горіння.

Запитання до учнів: Згадайте з уроків біології,природознавства, завдяки якому процесу кисень відновлюється в атмосфері? (процес фотосинтезу)

6 СО2 + 6 Н2О → С6Н12О6 + 6 О2



Самостійна робота з підручником

Прочитайте розділ «Фізичні властивості кисню» і заповніть таблицю



Фізичні властивості кисню

Агрегатний стан -

Запах -

Смак -

Колір

Температура перетворення кисню на рідину -

Температура перетворення кисню на тверді сині кристали -

Важчий чи легший за повітря –

Розчинність у воді -

V.Узагальнення та систематизація знань.

Хімічний диктант:

І. Вставте пропущені слова так, щоб вираз став завершеним.

1. Прості речовини поділяються на _____________ і ____________.

2. Ядро атома Оксигену містить 8 ______________ і 8 __________.

3. Кисень – проста речовина, утворена елементом _____________.

4. Оксиген утворює просту речовину: ______.

ІІ. Поставте знак «+», якщо твердження правильне, і знак «-», якщо хибне.

1.Кисень – типовий метал _________.

2.Відносна молекулярна маса кисню – 16 ______________.

3.Хімічна формула кисню – О3 _______________.



ІІІ. Доповніть речення, вставивши слова «Оксиген», «кисень».

1.Найбільший вміст ____________ в гірських породах і мінералах.

2.У воді розчинений __________________.

3.В акваріумі риби дихають _______________, розчиненим у воді.

4.До складу молекули води входить .

Хвилинка – цікавинка:

- Рідкий кисень, як і залізо притягується до магніту.

- Організм дорослого чоловіка щодоби споживає приблизно 900 г кисню, а жінки – 600 г

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф, відповісти на запитання.



Творче завдання: Створити малюнки, що відображають: склад молекули кисню; фізичні властивості кисню; речовини, які містять атоми Оксисену

Урок3

Тема. Закон збереження маси речовини під час хімічних реакцій

Мета:

  • ознайомити учнів із законом збереження маси речовини,розкрити суть цього закону, сформувати уявлення про роботи А.Лавуазьє, М.Ломоносова в цій галузі, пояснити значення закону збереження маси в хімії;

  • розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення;

  • виховувати самостійність,бережливе ставлення до навколишнього середовища

Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, портрет М.В.Ломоносова, терези, двоколінна пробірка з гумовою пробкою, розчин барій хлориду і натрій сульфату

Базові поняття та терміни:атом, молекула, закон збереження маси речовини

Тип уроку: комбінований
Хід уроку

I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань

Бесіда 1.Яка біологічна роль кисню? 2. Порівняти властивості кисню та Оксигену. 3. Де застосовують кисень?

III. Мотивація навчальної діяльності Оголошення теми,мети уроку
IV. Вивчення нового матеріалу

1.Короткі відомості з історії відкриття закону збереження маси

Розповідь вчителя



Закон збереження маси був відкритий великим російським вченим Михайлом Васильовичем Ломоносовим 1748 року.Ломоносов вивчав процеси горіння. Він був переконаний, що пояснення цього явища попередніми вченими були непереконливими. Він вивчав досліди Бойля. Як відомо, Бойль прожарював метали в запаяних скляних посудинах. Він добував металічну золу, а потім зважував її. Вага цієї золи була завжди більша від ваги узятого металу. Бойль припускав, що збільшення ваги золи пояснюється переходом «теплороду» від вогню до металів.Ломоносов підготував скляні посудини, наповнивши їх свинцевими, залізними й мідними ошурками, й запаяв.Він зважив посудини й почав нагрівати їх у великій печі. Свинцеві ошурки розплавилися; сріблясто-білі краплі, які виблискували, швидко покрилися сірувато-жовтим нальотом. Червоні ошурки міді перетворилися на чорно-коричневий порошок. Залізні ошурки почорніли. Після досліду Ломоносов зважив посудини. Але терези показали що вага всіх посудин залишалася незмінною! Це суперечило прийнятим на той час поняттям.Ломоносов замислився. А що ж із золою металів? Треба порівняти її вагу з вагою металу. Наступного дня вчений повторив дослід. Він зважив ошурки до запаювання посудини. Після прожарювання знову зважив посудини, потім відкрив їх і зважив добуту металічну золу. Зола була важчою від раніше взятого металу!Ці досліди спростовували думку Роберта Бойля. Метали не з’єднуються з «теплородом»: адже вага посудини не змінюється. І все ж таки зола виявилася важчою. Однак у посудині була деяка кількість повітря... Можливо, метали з’єднуються з молекулами повітря? Оскільки металічна зола в посудині стала важчою, виявляється, що повітря, яке знаходилося в посудині, зменшилось у вазі на стільки ж. Без надходження зовнішнього повітря вага металу залишиться незмінною! Це було воістину велике відкриття, завдяки якому вдалося сфор­мулювати й основний закон хімічної науки. Ломоносов писав: «Усі зміни в натурі, які трапляються такого суть стану, що скільки в одного тіла забирається, стільки додасться до іншого; так, коли де убуде трохи матерії, то збільшиться в іншому місці…» Багато пізніше аналогічні досліди проводив французький вчений А. Лавуазьє. Тому зараз закон збережен­им маси часто називають законом Ломоносова - Лавуазье. 2. Доведення закону збереження маси Лавуазьє Розповідь вчителя Питання про те, що таке процес горіння, цікавило всіх хіміків XVIII ст. 1772 року Лавуазьє спільно з іншими хіміками придбав алмаз. Він помістив цей алмаз у закриту посудину й нагрівав доти, поки алмаз не зник. При цьому утворився вуглекислий газ. У такий спосіб було переконливо доведе­но, що алмаз складається з Карбону й, отже, алмаз ближчий до вугілля, ніж усі інші речовини. Продовжуючи свої досліди, Лавуазьє нагрівав у закритих посудинах обмеженим об’ємом повітря такі метали, як олово й свинець. Спочатку на поверхні обох металів утворювався шар окалини, але певної миті іржавіння припинялося. На той час уже було відомо, що окалина важить більше, ніж нам метал; однак, коли після нагрівання Лавуазьє зважив посудину разом з всім вмістом (металом, окалиною, повітрям тощо), виявилося, що вона важить рівно стільки ж, скільки й до нагрівання. Із цих даних випливало, що коли, частково перетворившись на окалину, метал збільшив свою вагу, то щось іще з того, що містилося в посудині, втратило еквівалентну кількість ваги. Це «щось іще» могло бути й повітрям. Однак у цьому випадку в посудині повинен був утворитися вакуум. Справді коли Лавуазьє відкрив посудину, туди спрямувалося повітря, й вага посудини та її вмісту збільшилася.У такий спосіб Лавуазье показав, що метал перетворюється на окалину результаті приєднання порції звичайнісінького повітря. Окалина важча за метал, з якого вона утворилася, рівно на стільки, скільки важить кількість повітря, що сполучилося з металом. Горіння дерева також супроводжується приєднанням повітря, але збільшення ваги в цьому випадку не спостерігається, оскільки новоутворена речовина — вуглекислий газ —вивітрюється в атмосферу. Зола, яка залишилася, є легшою від згорілого дерева. Якби горіння дерева проходило в закритій посудині й гази, що утво­рюються при цьому, залишалися б у ній, тоді б можна було показати, що вага золи плюс вага газів, що утворилися, плюс вага того, що залишилося від повітря, дорівнює початковій вазі дерева й повітря. Обмірковуючи результати проведених дослідів, Лавуазьє довів, що враховуючи всі речовини, що беруть участь в реакції, то змін спостерігатися не буде. Сучасне формулювання закону збереження маси: загальна маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює загальній масі речовин, утворених у результаті реакції.

3. Суть закону збереження маси речовини Демонстрація В двоколінну пробірку помістимо розчини барій хлориду й натрій сульфату. Пробірку закриваємо пробкою й підвішуємо до терезів. За допомогою важків терези переводимо у стан рівноваги. А після цього ( обов' язково із закритим аретиром) вміст двох колін пробірки змішуємо. У результаті реакції розчин стає каламутним, а після повторного зважування виявляємо, що маса пробірки з її вмістом змінилася.

Розповідь вчителя

Значення закону збереження маси полягає ось у чому: 1.Він підтверджує,що речовини не зникають баз сліду й не утворюються з нічого; 2.Підтверджується висновок про те,що суть хімічних реакцій полягає в перерозподілі атомів вихідних речовин й утворені нових сполук; 3.Завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки. Межі застосування цього закону – хімічні перетворення.



V.Узагальнення та систематизація знань Виконання завдань
1. Під час розкладання води під дією електричного струму утво­рилося 0,6 г водню й 4,8 г кисню. Яка маса води, що розкла­лася? Дано:

m (H2) = 0,6 г

m(H2O) -?

Виходячи із закону збереження маси речовини маємо: m(O2) = 4,8 г m(H2) + m(O2) = m(H2О), отже m(H2O) = 0,6 + 4,8 = 5,4 г



  1. Визначте масу кальцій оксиду, який утворюється при взаємодії 3,43 г кисню й 8,57 г кальцію.


VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання

Опрацювати параграф, відповісти на запитання. Творче завдання: знайти цікаву інформацію з біографії М.В. Ломоносова та А. Лавуазьє.



Урок 4

Тема. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння

Мета:

  • пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій, виробляти вміння розставляти коефіцієнти в рівняннях хімічних реакцій,

  • розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес,

  • виховувати творчу, допитливу особистість

Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва

Базові поняття та терміни: атом, молекула, речовина, схема хімічної реакції, хімічна реакція, коефіцієнт, хімічне рівняння, закон збереження маси речовини

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

  1. Організаційний момент




  1. Актуалізація опорних знань

Бесіда 1. Що таке хімічна реакція? 2. Що таке реагенти? 3. Сформулюйте закон збереження маси речовини. Самостійна робота При розкладанні води під дією електричного струму утворилося 0,6 г водню та 5,75 г кисню. Яка маса води розклалася?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Оголошення теми та мети уроку
IV.Вивчення нового матеріалу 1.Суть хімічної реакції та її схема Розповідь вчителя - У чому полягає суть хімічної реакції? - Що відбувається з атомами під час хімічної реакції? Отже,ви знаєте, що під час хімічних реакцій відбувається перегрупування атомів. Саме в перегрупуванні атомів і утворенні нових речовин полягає суть хімічної реакції. Реагенти —› Продукти реакції Але для конкретних речовин маємо певні хімічні формули. Хімічну реакцію можна записати за допомогою хімічних формул у вигляді схеми: С + О2 —› СО2 Вугілля взаємодіє з киснем з утворенням вуглекислого газу Цей схематичний запис називається схемою хімічної реакції. У лівій частині наведеного рівняння записаний один атом Карбону й одна молекула кисню, що складається з двох атомів Оксигену – це реагенти. У правій частині записана одна молекула вуглекислого газу – це продукти. 2. Хімічні рівняння Розповідь вчителя Схема реації є тільки її якісною характеристикою. Кількісну характеристику реакції відображає закон збереження маси речовини. Відповідно до цього закону число атомів різних елементів під час хімічної реакції не змінюється. Число атомів одного елемента до реакції і після мають дорівнювати. Це має бути відображено в схемі хімічної реакції, тоді вона стає хімічним рівнянням. Число атомів урівнюють за допомогою коефіцієнтів. Рівняння хімічної реакції – це умовний запис хімічних перетворень за допомогою формул та коефіцієнтів. До цього вдавалися ще за часів середньовіччя. Однак тоді алхіміки приховували свої знання й зашифровували записи. Зараз рівняння реакцій записують, ґрун­туючись на загальноприйнятих положеннях, і прочитати їх може будь-яка людина, знайома з основами хімії.

Якщо сказати, що символи хімічних елементів — це літери хімічної мови, то формули сполук — це слова, а рівняння реакцій — цілі фрази.

Так, фразу «Водень взаємодіє з киснем з утворенням води» за допомогою хімічних формул можна записати в такий спосіб:

Н2 + 02> Н20.

На прикладі цієї реакції можна показати закон збереження речовини. Треба відзначити, що, по-перше, число атомів кожного хімічного елемента в лівій і правій частинах рівняння є однаковим; по-друге маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися в результаті реакції.

Для того щоб складене нами рівняння не суперечило закону зберження маси, необхідно зрівняти кількість атомів усіх елементівв обох частинах. Для цього слід поставити відповідні коефіцієнти

2 + 02 -> 2Н20



4 атоми 2 атоми 4 атоми Гідрогену

Гідрогену Оксигену й 2 атоми Оксигену

4* 1=4 2* 16 = 32 2 * (2 * 1 + 16) = 36

Рівність числа атомів у лівій частині й числа атомів у правій частині, а також зумовлена цим рівність мас речовин є доказом правильності розміщення коефіцієнтів.

V.Узагальнення та систематизація знань Завдання. 1. Складіть і прочитайте хімічні рівняння таких реакцій: а) взаємодіїї Карбону й Гідрогену з утворенням метану (СН4); б) взаємодії Гідрогену з Хлором з утворенням гідроген (І) хлориду 2. Розставте коефіцієнти й прочитайте хімічні рівняння за такими схемами: а) РЬ + 02 —» РЬО; б) Аg + S—» Аg2S; в) Н2 + F2 —» НF; г) Lі + 02 —» Li20. 3. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти: а) Р4 + Н2> б) S + Н2 —> в) Fе + 02 —> г) Сu + S—> д) Аg + F2—> е) S + С12—> 4.Запишіть рівняння реакцій утворення сполук: а) ферум (II) сульфіду; б) нітроген (IV) оксиду; в) кальцій (II) оксиду; г) ферум (III) сульфіду.

VI.Підсумок уроку



VII.Домашнє завдання Опрацювати матеріал підручника

Урок 5

Тема. Добування кисню в лабораторії та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню

Мета:

  • сформувати поняття про реакцію розкладу та каталізатор на прикладі реакцій добування кисню; ознайомити учнів із добуванням кисню в промисловості, методиками визначення та збирання кисню,

  • розвивати пізнавальний інтерес,

  • виховувати самостійність.

Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва; лабораторний штатив із тримачем і лапкою, спиртівка, пробірки, газовивідна трубка, кристалізатор, скіпка, штатив для пробірок, вата, гідроген пероксид, манган(ІУ) оксид, вода.

Базові поняття та терміни: Оксиген, кисень, гідроген пероксид, каталізатор, реакція розкладу

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання Фронтальна бесіда. Розкажіть про історію відкриття кисню? Охарактеризуйте поширення Оксигену в природі. Охарактеризуйте склад та будову молекули кисню. Охарактеризуйте фізичні властивості кисню.

III. Актуалізація опорних знань Бесіда. Як кисень утворюється в природі? (У процесі фотосинтезу) Важчий чи легший за повітря кисень? (Важчий.) Чи розчиняється кисень у воді?(Практично не розчинний) Чи здатний кисень горіти? (Кисень лише підтримує горіння)

IV. Вивчення нового матеріалу 1.Одержання кисню в промисловості. Розповідь учителя. У промисловості кисень одержують електролізом води та з повітря а) електролітичний метод Через воду пропускають електричний струм, під дією якого вона розпадається на водень та кисень: 2H2O ел. струм22 Для того, щоб вода проводила електричний струм до неї додають інші речовини (луги або сульфати лужних металі).

Установка для виробництва кисню методом електролізу води


б) розділення повітря. Цей метод ґрунтується на використанні різниці температури кипіння газів, з яких складається повітря. Спочатку зріджують повітря. Для цього його сильно стискають (100-200 атм.), а після цього різко знижують тиск. Внаслідок цього повітря сильно охолоджується й переходить у рідкий стан (при температурі -192 °С). Рідке повітря переганяють у ректифікаційній колоні. Оскільки азот кипить при -196 °С, а кисень - при -183 °С, із рідкого повітря спочатку відганяється азот, а потім кисень.



Установка для одержання кисню із повітря (киснева станція)


2.Методи збирання кисню

Розповідь учителя. Існує два методи збирання кисню: метод витіснення повітря та метод витіснення води. а) метод витіснення повітря Кисень важчий від повітря, отже посудину-приймач слід тримати дном донизу. Кисень буде опускатися на дно посудини витісняючи повітря, що міститься в ній. б) метод витіснення води. Посудину-приймач заповнюють водою по вінця. Закривають та перевертають догори дном. Опустивши отвір посудини у кристалізатор з водою, її відкривають під водою. Вода тримається у посудині. Знизу через трубку надходить кисень, який піднімається вгору, виштовхуючи воду.



Збирання кисню методом витіснення води




3.Виявлення кисню Розповідь учителя. Кисень підтримує горіння. Тому тліюча скіпка спалахує, щойно стикається з киснем.

4.Одержання кисню в лабораторії

Розповідь учителя. У лабораторії кисень одержують у невеликих кількостях. Для цього використовують речовини, які легко розкладаються з виділенням кисню незалежно від того, зустрічаються вони в природі чи добуті штучно. Для одержання кисню в лабораторії використовують термічно нестійкі оксиди, солі й інші речовини.

а) Розклад калій перманганату.

Розповідь вчителя.

2KMnO4= K2 MnO 4 + MnO2 +O2

б) Розклад оксидів важких металів. Розповідь учителя. Оксиди важких металів розкладаються під дією температури: g0 = 2Нg + O2 в) Розклад гідроген пероксиду. Розповідь учителя. Розклад гідроген пероксиду відбувається швидше в присутності манган(ІУ)оксиду.

MnO2

202 20 + 02↑

Демонстрація. Добування кисню з гідроген пероксиду. У пробірку наливається невелика кількість (2-3 мл) 3—5%-го розчину гідроген пероксиду. За кімнатних умов з розчину гідроген пероксиду повільно виділяється кисень. Потім за тих самих умов демонструється дія каталізатора: у пробірку поміщається невелика кількість манган(ІУ) оксиду. При цьому спостерігається сильне виділення кисню.

Розповідь учителя. Речовини, які змінюють швидкість реакції (збільшують або зменшують її), але самі при цьому не витрачаються, називаються каталізаторами.

Демонстрація Збирання кисню витісненням води

Складаємо прилад:



Невелику кількість калій перманганату поміщуємо на дно пробірки. У верхню частину пробірки закладаємо шматочок вати для того, щоб у процесі розкладу частина речовини не потрапила до збірника. Пробірку закриваємо гумовою пробкою в газовивідною трубкою й закріплюємо на штативі, а потім потроху нагріваємо. У пробірці приймачі збирається кисень. Коли пробірка наповниться киснем її закриваємо не виймаючи із води. Дістаємо та ставимо у штатив для пробірок.

Демонстрація. Виявлення кисню. Опустимо тліючу скіпку в пробірку заповнену зібраним у попередньому досліді киснем. Скіпка спалахне.

г) Розклад індійської (або чилійської) селітри

Розповідь учителя

Кисень виділяється під час нагрівання селітри:

NO3 = 2КN02 + 02

5.Реакції розкладу Розповідь учителя з елементами бесіди. Крім того, що в результаті всіх раніше розглянутих реакцій виділяється кисень, вони мають ще одну спільну ознаку (яку?),(відповіді учнів): в лівій частині рівняння записана одна речовина, а в продуктах - декілька. Реакції, в результаті яких з однієї складної речовини утворюються декілька інших речовин (простих або складних), називаються реакціями розкладу.



V. Узагальнення й систематизація знань

Бесіда.

1. Яким чином одержують кисень в лабораторії?

2. Яким чином кисень одержують в промисловості?

3. Які речовини називають каталізаторами?

4. Де в повсякденному житті ми стикаємося з дією каталізаторів?

5. Які реакції називають реакціями розкладу? Виконання вправ 1.Нітратна кислота має формулу HNO3. Під дією світла вона розкладається. При цьому утворюються такі речовини: вода, кисень, газ бурого кольору NO2. Напишіть рівняння реакції.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника та виконати завдання після нього.



Урок 6



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка