Розкажи – І я забуду, покажи – І я пізнаю



Скачати 75.19 Kb.
Дата конвертації14.02.2019
Розмір75.19 Kb.

Розкажи – і я забуду, покажи – і я пізнаю,

дай зробити самому – і я зрозумію.

Китайське прислів’я.

Мистецька спадщина має унікальні можливості впливу на людину, тому я розглядаю її як універсальний засіб особистого розвитку школярів, виховання в них системи цінностей, збагачення естетично-асоціативного мислення, розвиток творчого потенціалу.

Цікавим аспектом цих досліджень є вплив емоційної сфери дитини на творчий розвиток особистості.

Тому проблема, над якою я працюю: “ Розвиток естетичних смаків, формування здатності до творчого самовиявлення, розуміння прекрасного в мистецтві та навколишньому середовищі на уроках образотворчого мистецтва ”.

Специфіка уроків образотворчого мистецтва визначає і засоби естетичного виховання дітей. Вчитель поступово веде дітей до того, щоб вони виконували малюнки гарно, по-своєму, індивідуально. Уроки образотворчого мистецтва можуть бути тісно пов‘язані з виставками, різними святами, конкурсами.

Можна провести конкурс на кращий малюнок. Організувати виставку кращих робіт дітей, брати участь в оформленні залу до свята, все це є важливим доповненням до уроку.

Можливості учбового процесу в естетичному вихованні можуть бути значно посилені проведенням різноманітної позакласної роботи.

Так вчитель повинен координувати свою роботу на уроках з завданням образотворчого мистецтва, заохочувати дітей до малювання і творчого підходу до всіх уроків зокрема і в різних видах позакласної роботи.

Таким чином на уроках образотворчого мистецтва здійснюється первинне знайомство з творами художників, використаних із метою характерного виховання, розвитку художнього смаку дитини і її художньо-творчих здібностей.
Та не можливо собі уявити, щоб мова про естетичне виховання йшла лише тоді, коли змістом уроку є витвір мистецтва, коли діти співають, малюють, читають вірші і розглядають картинки, говорять про ліс, про осінь або про весну. Естетичне виховання може і повинно існувати і тоді, коли вивчають ділові папери, вирішуються задачі, виконуються різні вправи. Воно можливе на кожному уроці, незалежно від його змісту і може бути здійснено в зв‘язку з вивченням матеріалів, а також з загальною організацією уроку.

Задача вчителя стоїть в тому, щоб завжди, на кожному уроці підтримувати своєрідний тонус, формувати естетичне відношення до змісту і організації творчої праці.

Всі естетичні переживання дітей на уроках на уроках, в процесі творчої праці, а також в повсякденному житті розвивають в них здібності бачити, розуміти, цінувати прекрасне в оточуючому світі, а також прагнення брати участь в його творінні.

Свої здібності школярі активно представляють в різних видах художньої праці. “Всі діти без винятку – пристрасні художники”.

Слід пам‘ятати про розвиток можливостей різних видів мистецтва. Живопис, скульптура, архітектура, допоможуть сформулювати почуття симетрії, пропорції, відчуття ліній, кольору і колориту, просторову уяву.

Формування художньо-творчих здібностей, в свою чергу потребують особливої методики. Важливо своєчасно виявити природні задатки, схильність дитини, стимулювати творчу діяльність, закріпити досягнутий успіх постійними тренуваннями. Поступово ускладнювати навики уміннями і навичками. При цьому треба пам‘ятати, що заняття малюванням лиш тоді збагачують учня естетикою, коли вони несуть йому радість. Важливими умовами успіху є об‘єктивна оцінка художньої творчості дітей.

У книзі “Духовний світ школяра” В.А. Сухомлинський проведено цікаві спостереження про вплив малюнка на духовний розвиток школярів. В школі на протязі чотирьох років проводився такий досвід: в мить сильного емоційного піднесення, викликаним знову пережитим або пізнаним вчителі пропонують дітям передати їхні переживання в малюнку. Діти не тільки з піднесенням малювали, предмети або казкові образи, але виражали своє відношення до того, що вони намалювали.

Подальші спостереження доказали, що в багатьох дітей сформувалася потреба передати побачене чи пережите в малюнку. Схильність до малювання закріпилась не в усіх дітей, зате уроки малювання залишилися в їхньому внутрішньому світі глибокий слід. Ці діти відрізнялися більш тоншими, стійкішими почуттями, всебічною цікавістю, точністю і гнучкістю творчої діяльності.

Тому недооцінка малювання в системі навчання молодших школярів або неправильна постановка викладання цього предмету може стихійно лишитися на розвитку школярів.Я глибоко переконана, що емоції тісно пов’язані з почуттями дитини, тому на своїх уроках намагаюсь запалити творчий вогник до створення власних творів.

Готуючись до уроків, відповідно мети та цілей я визначаю оптимальну форму діяльності для себе, так і для школярів, використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, поєдную такі види мистецтва як музика, література та інші. Розумію, що емоційний настрій на уроці є важливим фактором і створюється за допомогою живих звуків, слова, фарб, форми, ритму, рухів. Впевнена, що в цьому процесі діти повинні бути спостерігачами і активними учасниками. Слова, звуки, рухи мають виникати на очах дітей в живому видінні і по можливості їхніми власними силами, їх голосами, очима, руками.

Певна мелодія музики впливає на почуття та характер робіт учнів різних груп. Пропоную школярам виконати декоративну роботу “Казковий птах”, одночасно ставлю завдання, яке полягає у виборі засобів передачі певного емоційного ставлення до роботи. В групі, для якої транслювалася лірична світла музика, всі учні зобразили казкову Жар-птицю. Для другої групи транслювалася музика контрастного звучання, у результаті всі діти намалювали сову і пугача, які здавалися похмурими і тривожними.

У своїй роботі я використовую креативні завдання, які спонукають дитину до творчого самовираження, розвитку нестандартного мислення, пошуку нетрадиційних способів їх рішення. “Розумний, глибокий аналіз – перша сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!” Ці слова В.Сухомлинського для мене стали дороговказом. Під час уроку за спостереженнями і уявою по темі «Перспектива», створюю в учнів відповідний настрій, використовую бесіди вірші, загадки. На інших уроках вчу цілеспрямовано замислюватися і сприймати картини чи інші мистецькі твори, аналізувати їх – з тим, щоб моделювати, імпровізувати і втілювати свої задуми в практичній діяльності.

“Завдання наставника: не інформувати, а формувати” – зауважив знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель. Я як вчитель-художник на уроках образотворчого мистецтва прагну завжди створити творчу позитивно активну емоційну атмосферу і як справжня фея, намагаюсь обгорнути дітей своєю природною щирістю, доброзичливістю, особливим артистизмом, витонченим розумінням прекрасного, з глибокою повагою до вихованців та результатів їхньої творчості.

Атмосферу захопленості уроком, предметом та мистецтвом у цілому створюю шляхом використання різноманітних типів нестандартних уроків. Часто на уроках застосовую нестандартні ситуації, елементи режисури, ігрові моменти. Творча гра є одним з важливих видів діяльності – “уяви собі”, словами розповісти про картину, яка малюється в дитячій уяві. Наступна гра “Розшукаємо друга, що згубився” (дитина дає словесну характеристику товаришеві, а ми намагаємось його знайти серед дітей), або захоплююча детективна гра, де складається фоторобот.

На уроках декоративно-ужиткового мистецтва відповідне емоційне забарвлення забезпечую зверненням до народної творчості, національних та регіональних особливостей. Так у 6-му класі з теми “Рушничок” всі разом пригадуємо обряди і свята, де використовується український рушник. Розповідаю учням 7 класу про народний розпис. Знайомлю їх з творчістю народної майстрині Катерини Білокур і розповідаю її біографію.

Переконана: емоційність, зацікавленість, захопленість - обов’язкові компоненти на уроці образотворчого мистецтва .

Навчально-пізнавальну діяльність учнів будую в такій послідовності:

Цікавлюсь – Знаю – Вмію.

У своїй роботі використовую завдання, привабливість яких забезпечується не зовнішніми прийомами навчання, а самим їх змістом.

В 5 класі під час проведення уроку-подорожі “Мандри вітрильника” відповідну цікавість створює музика, де чути шум моря. Учні розпізнають та характеризують твори пейзажного жанру (марину), порівнюють кольорову гаму - шторм (холодна), штиль (тепла); виконують творче завдання за допомогою художніх засобів та правил композиції у живописі; за розгаданим кросвордом перевіряється засвоєний матеріал.

Під час проведення в 5 класі уроку-творчості “Українська витинанка” розповідаю дітям казку, як з’явилась витинанка, учень декламує вірш “Витинанка”. Під звуки народного співу Н.Матвієнко, кожен з учнів створює сніжинку за допомогою техніки витинанка. В кінці уроку пропоную учням прикріпити свою сніжинку на ялинку. Щоб запам’ятались навички витинання, пропоную вдома разом з батьками вирізати сніжинку. Цей прийом дає змогу закріпити враження, отримані під час роботи.

Для того, щоб дати змогу кожній дитині виразити своє ставлення та емоційне переживання, на уроці-дослідження в 6 класі “Виготовлення традиційної писанки” даю завдання підготувати захист роботи. Навчаю учнів не губитися перед аудиторією, вміти “прикрашати” мову різними мовленнєвими засобами, добирати необхідні слова, що сприяє самовираженню, самоствердженню особистості.

Поєднання дедуктивного та індуктивного методів надає певної гнучкості мисленню дитини, допомагає їй розв’язувати більш складні завдання, розвивати творчі здібності. Так, після прогулянки в сад, де діти вчились розрізняти відтінки осінніх фарб, збираючи листочки з цікавим кольоровим поєднанням, розпочинається робота з техніки колажу. Учні з інтересом створюють композицію навколо якогось об’єкта, сухої гілки. Це розвиває в них здатність уявляти як цілісний образ, так і його складові.

Для домашнього завдання завжди пропоную проводити цікаві спостереження в природі. Так, до теми “У селянському дворі”, у 5 класі учням даю завдання поспостерігати за поведінкою та звичками тварин, птахів, а на наступному уроці учні зображають їх образи за допомогою паперової пластики, скульптури, що розвиває творчу уяву, фантазію, образне мислення.

Виконання будь-якої роботи закінчую аналізом та оцінюванням. Найчастіше використовую взаємоаналіз і взаємооцінювання, у процесі яких кожен розвивається і як художник, і як особистість, потребує від учня вияву критичності й незалежності суджень.

Під час проведення підсумкових уроків, використовую тестові вправи, кросворди. Вони сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності).

Працюю індивідуально і з обдарованими дітьми. Учнівські роботи виконуються в різних техніках: це створення композицій та листівок квілінгом, витинанкою, аплікацією та ін. Навчаю учнів виконувати малюнки на мокрому папері, акватипію…

В школі діє змінна експозиція учнівських робіт. Учні разом з батьками радіють своїм успіхам. Вони вселяють упевненість в дитину і спонукають її ще більше зусиль і часу віддавати справі мистецтва.

Отже, образотворче мистецтво один із засобів творчого розвитку учнів. “Творчість, – писав В.О.Сухомлинський, починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням”.

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Хай оживає істина стара.

Людина починається з добра!





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка