Розділ 2 основні вимоги до науково-дослідницької роботи учнів-слухачів ман



Скачати 484.13 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації10.07.2018
Розмір484.13 Kb.
  1   2   3


РОЗДІЛ 2

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ-СЛУХАЧІВ МАН

2.1. Загальні вимоги до наукового дослідження

Наукова робота в МАН — це перша творча робота, яку самостійно виконує слухач секції на базі знань, умінь і навичок, набутих під час вивчення базової дисципліни «історія» у школі та під час занять у позашкільному закладі освіти. Учнівське дослідження з даного предмету являє собою самостійну спробу наукового аналізу зібраного матеріалу, його систематизації, комплексного опису та класифікації досліджуваних явищ..

У процесі виконання науково-дослідницької роботи учень, мабуть, уперше отримує не лише право, а й обов’язок самостійно вирішувати певне коло питань, пов’язаних з її виконанням. Адже від творчого задуму до кінцевого оформлення науково-дослідницька робота слухача здійснюється індивідуально.

Наукова робота – це навчально-дослідна форма, що ґрунтується на індивідуальній, самостійній і особистісно-орієнтованій пошуково-дослідницькій діяльності. Її призначення – розвивати пізнавальну діяльність фахівця, його вміння самому отримувати, поглиблювати, творчо осмислювати професійні знання.

Під час виконання дослідження слухач секції має продемонструвати: навички роботи з науковою літературою, вміння зіставляти й оцінювати отриману інформацію, проводити порівняльний аналіз, виокремлювати проблемні питання і ставити завдання, навички використання сучасних методів для проведення дослідження й отримання достовірних результатів, вміння обґрунтовувати власні висновки і рекомендації.

Наукова робота учнів-членів Малої академії наук України – це дослідження, яке повинне характеризуватися науковою новизною та практичною цінністю, свідчити про творчі можливості її автора, його вміння розв’язувати наукові проблеми.

Написання наукової роботи сприяє поглибленому вивченню обраної проблеми, надає можливість слухачеві секції самостійно й цілеспрямовано працювати, розвивати його креативне мислення, вдосконалювати систему теоретичних знань, практичних умінь та навичок.

Завдання керівника секції полягає в тому, щоб навчити учня



  • самостійно осмислювати проблему, творчо та критично її досліджувати;

  • збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела;

  • застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань;

  • формулювати висновки, пропозиції та рекомендації з предмета дослідження.

Все це в майбутньому допоможе вихованцеві секції в навчанні у ВНЗ.

На конкурс-захист наукових робіт подаються роботи проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів, свідчать про обізнаність учасника конкурсу щодо сучасного стану галузі дослідження, опанування ним методики експерименту Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані досліджень, спостережень, пошукової роботи, їх обробки, аналізу та узагальнення, посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

Наукова праця юного дослідника повинна поєднувати у своєму складі наукове дослідження з його обґрунтуванням. Це визначає ту обставину, що в першій частині роботи слухач секції повинен подати характеристику сучасного стану досліджуваної проблеми (теми), викласти теоретичні й методологічні положення наукового дослідження, дати характеристику його основних етапів й отриманих результатів. Лише згодом подати обґрунтування вирішення сформульованої раніше проблеми і навести результати й напрями її впровадження.

При написанні наукової праці необхідно враховувати такі обставини:



  • Текст роботи має бути чітко структурованим, поділятися на розділи і параграфи. Більш дрібні форми дроблення тексту не мають сенсу, оскільки на малій кількості сторінок досить важко викладати матеріал.

  • Потрібно прагнути того, щоб кожен розділ роботи являв собою самостійне наукове дослідження з деякої складової загальної проблеми, щоб кожна складова була викладена в тексті і щоб одночасно текст був цілісним, а не фрагментарним.

Крім розподілу тексту наукового дослідження на розділи і параграфи, він повинен мати більш деталізований розподіл на значеннєві частини, абзаци і речення, що вимагають спеціального пророблення. Варто пам’ятати, що надмірне дроблення тексту утрудняє його сприйняття. Тому всі абзаци мають бути обґрунтованими і зводитися до викладу однієї думки.

Наукове дослідження дослідника МАНу повинне відрізнятися композиційністю. Термін «композиція» означає зіставлення, додавання, сполучення, поєднання в єдине ціле у певному порядку, співвідношення сторін, що разом складають (компонують) визначену форму [27, c.76].. При цьому таке складання частин, додавання елементів у певному порядку, їхній взаємозв’язок забезпечують перехід створюваного в гармонію цілого.

Одночасно, текст наукової роботи не має бути декларативним. Для того, щоб зробити висновки про який-небудь процес або явище, обов’язково потрібно застосувати деякі аналітичні процедури: порівняти явища та процеси між собою, події певної країни з аналогічними подіями інших країн, виявити специфіку, знайти тенденцію того чи іншого історичного процесу тощо. Адже текст роботи вимагає логічно-послідовного викладу.

Написання наукової праці слухача МАНу з погляду творчого підходу аналогічне написанню шкільного твору з літератури. Якщо учень добре вивчив і обміркував літературні джерела, узагальнив свої спостереження, сконцентрував життєвий досвід, то текст наукового дослідження відповідатиме всім його критеріям.

При викладі матеріалу необхідно уникати понять, які не можна однозначно інтерпретувати. Головне лихо від них у тому, що вони тільки створюють ілюзію вирішення проблеми. До цих понять варто віднести такі вислови, як «підвищити», «розширити», «поліпшити», «активізувати», «реформувати» [30,c.175]. Вживання цих понять обов’язково вимагає конкретизації: як, яким шляхом це можна зробити.

Цифри і факти в тексті можуть вигідно вирізняти його серед інших, а можуть виступити і його істотним недоліком.

У тексті наукового дослідження юного науковця не має бути повторів. Це особливо стосується заключних висновків і практичних рекомендацій. Нерідко слухачі секції при написанні науково-дослідницької роботи безпосередньо переносять висновки розділів роботи в її висновок. Це неприпустимо. При написанні висновку автор повинен вийти на новий рівень систематизації й узагальнення пропонованих висновків і рекомендацій.

Науковий текс роботи слухача секції повинен бути позбавленим авторського «Я», що відходить на другий план і досить часто заміняється «Ми» для того, щоб краще відобразити авторську позицію [36, c.148]/ Але найкраще в тексті використовувати безособову форму викладу.

Науково-дослідницька робота слухача має відрізнятися стислістю і ясністю викладу, відповідати сформованій формулі «Думкам просторо, а словам тісно». Ця вимога передбачає запобігання повторам, багатослівності, неточним зворотам, непотрібним словам. Робота повинна бути максимально точною і чіткою, позбавленою канцеляризмів, що надають текстові казенності і тавтології, тобто повторення того самого, тільки різними словами.

Значне поліпшення тексту наукової праці спостерігається тоді, коли слухач спеціально перечитує текст із погляду стилю викладу, мови, його літературної якості. Для цього необхідно звернути особливу увагу на його редагування, внесення виправлень і змін.

У системі МАН конкурс-захист науково-дослідницьких робіт слухачів секції «історія» Ковельської філії ВВМАН проводиться у три етапи:


  • І етап – безпосередньо у місті;

  • ІІ етап проводиться Волинською Малою академією наук учнівської

молоді;

  • ІІІ етап проводиться у м. Києві.

Загальне керівництво з підготовки та проведення конкурсу здійснює Міністерство освіти і науки України, загальну координацію – позашкільний начальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді».

У конкурсі-захисті беруть участь, як правило, учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та учні, вихованці, слухачі (відповідного віку) позашкільних, професійно-технічних, вищих І-ІІ рівня акредитації навчальних закладів, які активно займаються науково-дослідницькою діяльністю або бажають провести дослідження з обраної теми. Програмою конкурсу-захисту передбачено:



  • заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт;

  • оцінювання навчальних досягнень учасників з базових дисциплін;

  • захист науково-дослідницьких робіт.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з базової дисципліни відбувається у формі написання контрольних випробувань з історії України відповідно до віку учасника, тобто учні 9 класу пишуть контрольні за 9 клас, учні 10 класів – за десятий, одинадцятикласники – за шкільною програмою з історії України 11 класу.

Безпосередньо захист науково-дослідницьких робіт проходить окремо в кожній секції у формі доповіді. Для захисту роботи слухачеві секції надається до 7 хвилин, для відповіді на запитання членів журі та опонентів – до 3 хвилин.




2.2. Етапи написання наукової роботи

Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно пробудити це бажання, сформувати дослідницьку мотивацію. Не секрет, що в учнів середніх і старших класів існує невгамовне прагнення спостерігати, експериментувати, самостійно шукати знання про світ, адже дитина народжується дослідником. Тому дослідницька пошукова активність – (природний стан дітей) повинна залишатися мотиваційним стержнем наукового дослідження сучасного школяра. Це внутрішнє прагнення до пошуку породжує дослідницьку діяльність й створює умови для того, щоб психічний розвиток учнів продовжував розгортатися як процес саморозвитку [6, с 79].

У процесі науково-дослідницької діяльності створюються умови для формування дослідницьких компетентностей школярів, які охоплюють не лише відповідні знання та елементарні дослідницькі уміння, а й внутрішню потребу дітей у дослідницькій діяльності [2, c.53]. Тому наукове дослідження слід розглядати як цілеспрямований процес пізнання, який здійснюється з метою викриття закономірностей зміни об’єктів у залежності від певних умов місця і часу їх функціонування для подальшого використання їх в практичній діяльності. Це - організований процес розумової праці, безпосередньо направлений на виробництво нових знань.

Від появи в задумі учня створення науково-дослідницької роботи і до втілення його в життя проходить тривалий і напружений час. Не маючи досвіду роботи з багатьма джерелами інформації, учень може відчувати значні труднощі ще на початковому етапі роботи. Щоб цього не сталося, учень та вчитель повинні працювати разом, а формування науково-дослідницьких умінь потрібно здійснювати з ряду послідовних дій, які представлені на рисунку 2.1.





Зміст етапу

Результат


Назва етапу




Розроблення питань методології, Програма

Програмувальний методики і техніки дослідження дослідження
Застосування методів і техніки для Емпірична

Інформаційний отримання масиву достовірності інформація

і репрезентативної дослідження

Аналіз інформації, її узагальнення, Описання і

теоретизування, описання і пояснення пояснення явища,

Аналітичний фактів, обґрунтування тенденцій і об’єкта, процесу

закономірностей, виділення

кореляційних і причинно-наслідкових

звязків


Модель практичного перетворення вивченого явища, об’єкту, процесу






Практичний Розроблення практичних

рекомендацій і технологій

-
Рис. 2.1. Етапи, зміст та результат науково-дослідницької роботи

У поетапній діяльності та у партнерстві з науковим керівником, в учня з’являється постійна потреба накопичувати матеріал, ділитися враженнями й оцінками досліджуваного об’єкта чи предмета. У спільній роботі вчителя і учня з’являються гіпотези, версії, а це і є аура творчості, без якої в учня не буде емоційного захоплення, а робота перетвориться на нудну процедуру. Всі етапи наукового дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення вихованець МАНу здійснюєт індивідуально. Тому в процесі науково-дослідницької роботи на всіх її етапах формуються дослідницькі компетентності учня ( рис.2.2).



Я дослідник значуща проблема Учитель,

історичного матеріалу науковий керівник
ПРОГРАМОВИЙ ІСТОРИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

СТИМУЛ ДО

ПОГЛИБЛЕННЯ

ЗНАНЬ ІЗ ІСТОРІЇ
НАГРОМАДЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ,

ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ У ЇЇ РОЗШИРЕННІ
РОЗШИРЕННЯ

ПОЛЯ КРЕАТИВНОСТІ

УМІННЯ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗНАННЯ В

НЕСТАНДАРНИХ СИТУАЦІЯХ, ПОТРЕБА

В ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ НА

СУЧАСНОМУ РІВНІ

ЗАЛУЧЕННЯ ДО НАУ-

КОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ


ОПАНУВАННЯ ПОЧАТКОВИХМЕТОДІВ

НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ДІЯЛЬНОСТІ



ЗАСТУВАННЯ СУЧАС-


ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ, ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА СУЧАСНОМУ РІВНІ

НИХ МЕТОДІВ

ДОСЛІДЖЕННЯ



САМОВИРАЖЕННЯ,

САМОУТВЕРДЖЕННЯ


ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ-ДОСЛІДНИКА З ПОТРЕБОЮ В ДУХОВНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ ЗБАГАЧЕННІ,

САМОВИРАЖЕННІ Й САМОВДОСКОНАЛЕННІ

ЯК МАЙБУТНЬОГО

НАУКОВЦЯ
Рис. 2.2. Етапи формування дослідницьких компетентностей

Учнівська науково-дослідна робота з історії являє собою самостійну спробу наукового аналізу зібраного матеріалу, його систематизації, комплексного опису та класифікації досліджуваних явищ.

Науково-дослідницька діяльність формує вміння та навички:


  • планувати свою роботу;

  • використовувати багато джерел інформаці

  • самостійно відбирати і накопичувати матеріал;

  • аналізувати факти;

  • приймати рішення;

  • презентувати створене перед аудиторією;

  • оцінювати себе та інших.

Головна ціль в роботі з творчою особистістю – поетапне здійснення пізнавального процесу шляхом безпосередньої участі в ньому індивіда. Учитель здійснює лише контролюючу та консультаційну функції.

Заняття науково-дослідницькою роботою передбачають створення умов, що сприяють розвитку вроджених творчих здібностей, формуванню творчої мотивації, здатності особистості учня до самореалізації. Таким чином, науково-дослідницька робота є невід’ємною частиною загальної дидактичної системи і полягає в залученні учнів до діяльності, в ході якої вони можуть формувати свої істинні наукові інтереси [16, c,52].



Основним призначенням науково-дослідницької роботи є:

  • Розвиток самостійності учнів при виконані дослідження, закладений в пошуку інформації, безпосередньо здійснюваній учнем;

  • Самореалізація особистості учня. Процес самореалізації обов’язків для будь-якої особистості. Дослідницька робота сприяє накопиченню досвіду самореалізації, яка, в свою чергу, може здійснюватися стихійно в різних напрямах життя. Більш ефективніше – спрямувати даний процес в потрібний потік.

  • Розвиток творчих здібностей учнів. Творча діяльність розвиває образне мислення , пам’ять, логіку, вміння чітко виражати власні думки усно або ж на папері.

  • Комунікабельність. Особа яка займається науково-дослідницькою роботою особливо пов’язаною з гуманітарними дисциплінами, набуває комунікативні здібності, стає соціально активною, навіть якщо не має в цьому напрямку природних здібностей

Оскільки наукове дослідження – це організований процес розумової праці, безпосередньо направлений на виробництво нових знань, то у процесі наукового дослідження можна виділити такі основні етапи:


Рис.2.3. Етапи науково-дослідницької роботи

  • 1 етап – підготовчий (констатуючий): вивчення літератури, аналіз реальної практики, визначення проблеми дослідження;

  • 2 етап – основний (формуючий): визначення методів (експериментального фактору) впливу на об’єкт дослідження (науковий проект, модель, технологія, способи, засоби, умови) задля набуття ним нової якості;

  • 3 етап – заключний (результативний): аналіз та обробка результатів дослідження, систематизація одержаних матеріалів, вироблення загальних висновків.

У науковому дослідженні прийнято всю пошукову діяльність від початку (виділення проблеми в об’єкті дослідження) до кінця (вироблення загального висновку на основі аналізу та систематизації матеріалів дослідження) вважати експериментом.

Наукове дослідження включає не лише якісний аналіз явищ, що вивчаються, а й кількісний вимір отриманих експериментальних результатів, який підвищує ступінь вірогідності та об’єктивності їх оцінки. На початку дослідження треба знати, який досліджуваний об’єкт вивчатиметься, яка методика буде застосована для збору та фіксації результатів спостережень [20, с.143].

Наукова новизна та значущість дослідження – розкриває головну наукову концепцію автора щодо здійсненого ним пошуку, дає наукове пояснення його внеску у науку у новому якісному та кількісному аспектах (розвиток відомих ідей, відкриття нових явищ, закономірностей, систематизація розрізнених фактів, обгрунтування нових методів, способів, моделі, проекту, технічного рішення тощо).

Практична значущість одержаних результатів визначення ефекту (соціального, культурологічного, наукового тощо), що спричиняється через практичне застосування результатів дослідження, та зазначення конкретних шляхів застосування одержаних результатів на практиці (у музеєзнавстві, волинєзнавстві, історії , позашкільних і позакласних заходах тощо).

Детальний аналіз всіх етапів дослідження розкривають додатки А.2 – Г.2.

На кожній стадії учень-дослідник здійснює певну діяльність.

Для здійснення наукової дослідницької діяльності необхідно знати та застосовувати такі основні закони:


  • закон тотожності;

  • закон протиріччя;

  • закон достатнього обґрунтування.

Закон тотожності — усі поняття та судження повинні носити однозначний характер, який виключає двозначність та невизначеність.

Закон протиріччя — не можуть бути одночасно істинними два висловлювання, одне з яких щось стверджує, а інше заперечує те саме.

Закон достатнього обґрунтування — будь-яке судження має бути достатньо обґрунтованим, перш ніж прийнятим за істину.

Алгоритм діяльності педагога та учня в процесі здіснення науково-дослідницької роботи представлено у додатку Д.2.

У відповідності до алгоритму спільної діяльності педагога та учня щодо виконання учнем науково-дослідницької роботи складається відповідний календарний план, у якому зазначається термін реалізації кожного пункту (кроку) алгоритму. При цьому п.7 деталізується: написання розділу І (параграфів 1.1, 1.2., 1.3.), послідовна корекція кожного параграфу; написання розділу ІІ (параграфів 2.1., 2.2., 2.3.) тощо (див. додаток Е.2).

Для поетапного виконання творчої роботи юним дослідником вчитель може скласти календарне планування (див. додаток Ж.2) або циклограму виконання науково-дослідницької роботи (див. додаток И.2)



2.3. Структура науково-дослідницької роботи

Наукове дослідження є знаковою формою наукового знання. Тому наукова робота слухача МАН являє собою науковий текст та його складових. Варто підкреслити, що не можна створити науковий текст без проведення наукового дослідження. У противному разі створений текст буде являти собою міркування з приводу теми дослідження, або ж реферат.

Наукова робота слухача секції поєднує у собі наукове дослідження та його обґрунтування. Тому важливими характеристиками наукового дослідження є його проблемність, гіпотетичність, цілеспрямованість та зв’язність. Наукове дослідження відображає ту чи іншу проблему, висуває гіпотези, орієнтує на нове знання, характеризується доцільністю і раціональністю усіх положень, орієнтоване на досягнення дослідницької мети та завдань.

Робота має бути побудована структурою, зображеною на рис.2.4.

Рис. 2.4. Структура науково-дослідницької роботи
Основними елементами наукового дослідження в порядку її розташування є:


  • титульний аркуш;

  • тези;

  • зміст;

  • перелік умовних позначень (за необхідності);

  • вступ;

  • основна частина;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки (за необхідності).

Вступ — важлива частина роботи, де мають бути чіткі відповіді на такі запитання:

  • Чим цікаве поставлене завдання з точки зору науки або її практичного застосування?

  • Яке місце займають результати проведеної роботи у загальному вирішенні завдань?

  • Для чого виконувалась робота, яка її мета і наскільки вона була вирішена?

Вступ має свою внутрішню структуру:

  • Актуальність теми дослідження.

  • Стан вивчення проблеми (хто з науковців працював над нею, що вдалося з’ясувати, що ні, які питання потребують подальших досліджень).

  • Об’єкт дослідження

  • Предмет дослідження.

  • Мета.

  • Завдання.

  • Новизна роботи.

  • Теоретичне та практичне значення.

  • Актуальність проблеми дослідження

У вступі коротко обґрунтовується актуальність та доцільність обраної

теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи і зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку). Лише згодом дається обґрунтування вирішення сформульованої раніше проблеми і наводяться результати й напрями їхнього впровадження.

Обсяг вступу — 2-3 сторінки. У науковому дослідженні ВСТУП (не озаглавлюється і не нумерується!)

Основна частина наукового дослідження містить (літературний огляд, теоретичну частину, методику дослідження, опис дослідження). Вона складається з окремих розділів, параграфів, пунктів та підпунктів, які мають власні назви.

Заключною частиною наукового дослідження є висновки. Вони повинні містити:



  • короткий виклад найважливіших результатів роботи;

  • їх важливість для науки;

  • перспективи застосування у практиці;

  • рекомендації щодо подальших досліджень.

У висновках необхідно відобразити результати, отримані автором у роботі. Висновки мають містити стислий виклад результатів розв’язку наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність,новизну, теоретичне значення дослідження, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів наукового пошуку.

Висновки (не озаглавлюються і не нумеруються!).



Список використаних джерел включає в алфавітному порядку список публікацій, видань та джерел, які використані автором, із зазначенням повних вихідних даних.

Список використаних джерел — це елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел. Відомості про джерела складаються відповідно до вимог



Допоміжні або додаткові матеріали, які перевантажують основний текст та штучно збільшують осяг роботи, переносять у додатки. У додатках

розміщують копії документів, витяги зі звітних матеріалів, малюнки, ілюстрації, фотографії. За формою це можуть бути також таблиці, тексти, графіки, діаграми, карти тощо.



Вдало структурована науково-дослідницька діяльність дозволяє слухачеві спланувати свою роботу, використати багато джерел інформації. самостійно відібрати і накопичити матеріал по проблемі дослідження, проаналізувати факти, прийняти правильні рішення, презентувати дослідження перед аудиторією, оцінити себе та інших учасників конкурсу-захисту наукових робіт.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка