Розділ 1 командно штабна машина р-142Н



Скачати 326.53 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації11.05.2018
Розмір326.53 Kb.
1   2   3

Р-130М


А

В

C



Д

А|

В|

C|

Д|

Р-130М


А

В

C



Д

А|

В|

C|

Д|

Рис.16. До пояснення принципу роботи АЗВ

Рис.17а Діаграма направленості АЗВ в симетричному варіанті

Рис. 17б Діаграма направленості АЗВ в несиметричному варіанті


Антена зенітного випромінювання КШМ Р-142Н (рис.18) являє собою систему з двох рознесених вертикальних синфазних П-подібних рамок, з'єднаних у нижній частині поперечними штангами. До них підключається блок узгодження (БС) і блок регулювання(БР).

Р-130М

БС

БР

А

B



C

D

АЗИ



Рис. 18. Розподіл струму за периметром АЗВ

Як видно з малюнка, на ділянках АВ і CD струми рівні по величині і протилежні по напрямку, унаслідок чого в місці прийому поля, створювані випромінюючими ділянками AB і CD, виявляються в протифазі і взаємно знищуються. Напруженість поля в місці прийому створюється тільки горизонтальною частиною антени (ділянка ВС).

З метою підвищення ефективності рамкові антени розташовуються на об'єктах, що мають металевий дах, тому що в цьому випадку діюча довжина й опір випромінювання рамки збільшуються в два рази. Крім того. розташування рамки поблизу металевої поверхні дозволяє без погіршення електричних характеристик виключити нижній провід рамки і перейти до несиметричної П-подібної антени, антени, що дозволяє живлення, коаксіальним кабелем.

Для зниження втрат у металі, а отже, підвищення ККД рамкові дахові антени виконуються з мідних чи латунних провідників (труб) великого діаметра (20-40 мм). Застосування систем з декількох рамок дозволяє знизити втрати в органах настроювання й в опорних ізоляторах за рахунок зменшення напруги на кінцях антени.

Дахові антени можуть також працювати земними хвилями. Для цього необхідно симетричний вібратор перетворити в Т-подібну антену, штирьову антену розташувати перпендикулярно поверхні землі, а в рамковій антені за допомогою конденсатора СІ змістити вузол струму на середину горизонтальної частини проводу в результаті чого у випромінюванні будуть брати участь тільки вертикальні проводи.

Т-подібні антени.

Антени, називані Т-подібними чи несиметричними антенами з верхнім навантаженням, виходять із симетричних вібраторів шляхом з'єднання двох проводів фідера в один.

Горизонтальна (похила) частина такої антени поліпшує розподіл струму уздовж вертикального проводу. Струми в плечах рівні і протилежні по напрямку, тому плечі не беруть участь у випромінюванні, а поліпшують випромінювання вертикального проводу.

Така антена еквівалентна штирьовій антені, але з більш високим коефіцієнтом підсилення. Діаграма направленості в горизонтальній площині - кругова, ледве витягнута в напрямку пліч.

На рис. 19 представлені криві, що дозволяють порівняти коефіцієнти підсилення Т-подібних антен ТН 40/12 і ТН 11/9 з коефіцієнтом підсилення штирьової антени висотою 10 м (ш 10). Перевага Т-подібних антен очевидна.

Рис. 19 Залежність коефіцієнтів підсилення антен від частоти.
Основна область застосування антен даного типу - робота земною хвилею.

Антенно-щоглові пристрої.

Комплект антенно-щоглових пристроїв КШМ забезпечує радіозв’язок як на стоянці, так і в русі. Для радіостанції Р-809М2 використовуються табельні антени.

Антена штирьова (АШ-3,4) призначена для спільної роботи 2-х радіостанцій Р-111 і забезпечення радіозв’язку в русі і на коротких зупинках. Антена складається із 4-х секцій, встановлюється в антенні ізолятори механізму підйому антен (МПА).

Антена штирьова (АШ-4) призначена для спільної роботи радіостанцій Р-130М і Р-123МТ й забезпечення радіозв’язку в русі і на коротких зупинках. Антена складається із 4-х секцій, встановлюється в антенні ізолятори МПА. Керування МПА здійснюється з щитка управління антенами (ЩУА), який знаходиться у кабіні водія.

Антена комбінована штирьова (КША) призначена: одна – для спільної роботи 2-х радіостанцій Р-111, друга – для радіостанції Р-123МТ і забезпечення радіозв’язку на стоянці. Антена складається із секцій, гнучкої штирьової антени довжиною 1,5 м, противаг і антенної головки. Кількість і довжина секцій антени й противаги визначається у відповідності з таблицею №3. Обидві антени встановлюються на телескопічних щоглах висотою 11 м.

Антена вібратор похилий симетричний (диполь) призначена для забезпечення радіозв’язку іоносферною хвилею на радіостанції Р-130М на стоянці. Антена складається із двох проводів з довжиною 25 (15) м і фідера. Антена встановлюється на телескопічну щоглу з висотою 11 м.

Антена зенітного випромінювання призначена для забезпечення радіозв’язку іоносферною хвилею на радіостанції Р-130М на стоянці і в русі. Антена виконана з двох П образних металевих рамок, які з’єднані у нижній частині. До передньої та хвостової частин антени припаяні вводи, до яких в свою чергу підключаються блок узгодження (рис.1.12, 1.13) і блок регулювання (рис 1.14, 1.15).

Система електроживлення.

Система електроживлення (рис.1.16) забезпечує роботу КШМ як на стоянці, так і в русі. Бортова мережа з напругою 26 В виробляється бензоелектричним агрегатом АБ-1-П-30-м1 та генератором відбору потужності Г-290 через буферні акумуляторні батареї АКБ 4х5НКТБ-80.

АКБ 4х5НКТБ-80 використовуються для тимчасового живлення апаратури КШМ, запуску генератора Г-290, дистанційного запуску бензоелектричного агрегату АБ, живлення елементів системи життєзабезпечення ФВУА-100-12 і ОВ-65, згладжування пульсацій бортмережi. АКБ підключається до блоку зарядного розподільного (БЗР) і паралельно - до блоку резисторів баластних (БРБ). БРБ забезпечує рівномірний розряд АКБ при роботі ФВУА або ОВ-65, які підключаються до БРБ.

Бензоелектричний агрегат АБ-П-1-30-м1 призначений для живлення апаратури КШМ на стоянці або на коротких зупинках при роботі у буферному режимі з АКБ. Агрегат складається із двигуна 2СД-М1, генератора постійного струму ГАБ-1 та регулятора напруги (РН). РН забезпечує автоматичне регулювання напруги АБ, захист генератора бензоагрегату та його дистанційний запуск.

Регулювання напруги здійснюється шляхом змінювання струму збудження при змінюванні струму у навантаженні. Чим більше струм у навантаженні, тим більше середне позначення струму у обмотки збудження. Запуск АБ здійснюється при подачі напруги бортмережi на обмотку генератора. При цьому генератор працює як електродвигун, який приводить у обертання й здійснює запуск бензоагрегату. При роботі КШМ на стоянці передбачено винос бензоагрегату на відстань 5-10 м від автомобіля.

Генератор Г-290 призначений для живлення апаратури КШМ у буферному режимі з АКБ при роботі в русі і на коротких зупинках. Він являє собою 3-х-фазний генератор перемінного струму з електромагнітним збудженням. Ротор генератора приводиться в рух від двигуна автомобіля з допомогою електромагнітної муфти (ЕММ).

Реле-регулятор РР-361-А забезпечує автоматичне регулювання напруги генератора у заданих границях (21-29В), підключення обмотки збудження генератора до бортмережi і захист генератора від перевантаження.

Регулювання напруги здійснюється шляхом змінювання струму збудження генератора. Середній струм збудження підтримується контактним вібраційним регулятором, який у залежності від величини напруги генератора змінює співвідношення часу замкнутого і розімкненого стану кола обмотки збудження у залежності від величини напруги генератора. При збільшенні струму навантаження спрацьовує обмежувач струму у складі РР-361А, який вимикає коло обмотки збудження генератора.

Фільтр радіоперешкод (ФР) забезпечує подавлення імпульсної радіоперешкоди, які виникають при роботі контактного вібраційного регулятора та при іскріні струмознімаючих щіток генератора.

Фільтр згладжуючий (ФЗ) призначений для згладжування пульсацій напруги генератора Г-290, бензоагрегату.

Блок зарядно-розподільний (рис. 17) забезпечує вмикання генератора Г-290, дистанційного запуску і зупинки АБ, заряджання АКБ, запуску калорифера, апаратури СА та вмикання живлення апаратури КШМ. Робота генератора Г-290 здійснюється тільки при роботі двигуна автомобіля. Вмикання Г-290 здійснюється шляхом подачі з БЗР через ЩУ напруги бортмережi на реле-регулятор і ЕММ. При цьому забезпечується передача обертаючого моменту від двигуна на генератор і на її обмотку подається напруга. Дистанційний запуск АБ також може бути від генератора Г-290. Для запуску напруга бортмережi, яку виробляє генератор, подається через регулятор напруги (РН) на обмотку генератора бензоагрегату. Після запуску бензоагрегату генератор Г-290 вимикається. Дистанційне зупинення АБ здійснюється у екстрених випадках. При цьому напруга бортмережi з БЗР подається на РН, який з’єднує обмотки магнето на коротко і двигун зупиняється. БЗР забезпечує підключення АКБ до бортмережi послідовно – при роботі у буферному режимі, тобто при живленні апаратури КШМ, або паралельно – при заряді АКБ. Контроль напруги заряду АКБ здійснюється з допомогою електронного реле (ЕР). При досягненні напруги на АКБ до величини 1,8 В електронне реле ЕР за допомогою БРБ зменшує струм заряду у два рази (заряд 50%). Передбачено ручне перемикання режиму заряду АКБ і одночасної роботи апаратури КШМ з обмеженою потужністю генератора АБ. Запуск калорифера здійснюється при вимиканні заряду АКБ, напруга на калорифер подається з щита розподільного (ЩР). Напруга бортмережi на щит розподільний (ЩР) подається при вмиканні живлення апаратури на БЗР. При цьому розмикається коло запуску АБ та коло заряду АКБ.

Щит розподільний (рис.1.18) призначений для розподілу електроенергії. У склад ЩР також входять елементи захисту освітлювання і живлення блоків БЖ-20, БЖ-75 від короткого замикання.

Блок живлення БЖ-20 призначений для перетворення постійної напруги бортмережi у постійну напругу 12 В і 48 В для живлення диктофону П-180М і датчику Р-014Д.

Блок живлення БЖ-75 призначений для перетворення постійної напруги бортмережi у постійну напругу 24 В і 60 В для живлення блоку БТЗ та табло світлове.

Таблиця 1.1. Вибір антен в залежності від відстані до кореспондента та умов роботи.


Тип радіостанції

Тип антени

Вид зв’язку

Дальність зв’язку (км)

Діапазон частот (МГц)

Умови роботи

Вдень

Вночі

На стоянці

В русі

Р-130М

АШ-4

ТФ, ТГ

50

350


50

350


1,5-10,99

+

+

+



+

+


АЗВ

Диполь


Р-111

АШ-3,4

ТФ, ТГ

30

60


30

60


20-52

+

+


+

КША

Р-123МТ

АШ-4

ТФ, ТГ

20

40


20

40


20-51,5

+

+


+

КША

Р-809М2

АШ

ТФ

3

6


3

6


100-149,975

+




ДКА

Таблиця 1.2.Основні ТТХ радіостанцій КШМ






Р-111

Р-130М

Р-123МТ

Р-809М2

Діапазон частот, МГц

20-52

1,5-10,99

20-51,5

100-150

Шаг сітки, кГц

25

10

25

83,3

Кількість ЗПЧ

4




4




Відносна нестабільність частоти

120*10-6

0,3*10-6

120*10-6

1*10-4

Час переналагод-ження, с

45




15

10

Види робіт

F3

A3I-A, A1, A3, F1-500 (прд)

F3

A3

Режими робіт

Черг. прийом 1%, 20%, 100%; 800 Гц; ТЛФ; дистан. керув.; сл. зв.; АР

Черг. прийом 20%, 100%; калібр.; настр.

Черг. прийом, симпл.; кін. апаратура




Потужність ПРД, Вт

75

40

20

0,5

Чутливість ПРМ, мкВ, ТФ/ТГ

1,5

3

2


3




Антени та дальність р/зв, км

АШ-3,4 – 30

КША – 60



АШ-4 – 50

ВН – 350


НЛ – 75

АЗВ – 350



АШ-4 – 20

КША – 40


АШ – 3

ДКА – 6


Джерела живлення, В

БМ – 26 В

БМ – 26 В

БМ – 26 В

АКБ 8СЦД-15

Е=15 В


Маса, кг

100

85

42

9

Вибір довжини антени та противаги


Таблиця 1.3.

Діапазон

частот


(МГц)

Комбінована штирьова антена

Противага

Антени

Варіанти набору секцій

Кількість секцій

Довжина противаги (м)

Кількість секцій по 0,6м (од)

Секцій по 0,3м

Секцій по 0,2м

20-22

3,6

1,2,3,4

7,5,3,1

3,6,9

3,4

2

22-24

3,3

1,2,3,4

6,4,2

3,6,9

3,2

2

24-26,5

2,9

1,2,3

4,2

1,4,7

2,95

1

26,5-29

2,6

1,2

3,1

1,4

2,65

1

29-32

2,4

1,2

3,1

3

2,35




32-36

2,1

1,2

2

3

2




36-41

1,9

1




2

1,9




41-46

1,7

1




1

1,65




46-52

1,5

1







1,4





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка