Рожко Світлана Юріївна


Інформація групи «Народознавці»



Сторінка5/18
Дата конвертації26.10.2017
Розмір2.75 Mb.
ТипДиплом
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

3. Інформація групи «Народознавці».

За бажанням вчителя і самих дітей та, з урахуванням умов навчального закладу, періодів року, можна розглядати окремі цикли народних традицій, зокрема: осінньо-зимові, весняні, літньо-осінні.

Пропонуємо варіант літньо-осіннього циклу.

«Народознавці» провели попередньо пошукову роботу і пропонують вам свої напрацювання - цикл народних традицій літньо-осіннього періоду.

1 учень. Працюючи над проектом «Літні та осінні календарно-обрядові народні свята», група «Народознавці» дізналася про цикл літніх та осінніх календарно-обрядових народних свят.

Почесне місце серед літніх свят займає свято Трійця. Це свято, як і Великдень, не тримається числа. Зелені свята повністю залежні від Пасхи – вони відзначаються на сьому після Великодня неділю і здебільшого співпадають з червнем.

2 учень. Про його походження нема чіткої думки. Одні стверджують, що у цей день начебто Бог створив землю і засіяв її зеленню. Інші вважають, немов би Христос, Петро і Павло, ідучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято. Дехто підтверджує думку, що триденність свят пов’язана з Бого-Отцем (неділя), Бого-Сином (понеділок) та Бого-Духом Святим (вівторок).

3 учень. Практично Зелені свята починалися з п’ятниці. Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. У цей день збирали також росу, якою лікували хворі очі.

У суботу, власне напередодні Трійці, селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху тощо і прикрашали запашним зіллям світлиці: стіни, лави, вікна, образи, а лепехою притрушували долівку.

Ввечері, на «клечану суботу» йшли босоніж до лісу, аби запастися гілками клена, липи, ясена чи осики і оздоблювали подвір’я, будинок, ворота, тин, хлів, одвірки хати і стріху, а також всю садибу.

1 учень. Першого дня Трійці дівчата йшли у поле чи ліс, плели віночки і тримали їх до Петрівки, щоб у цей час русалки не залоскотали.

На другий день діти влаштовували потішну гру «Завивати вінки». Дівчатка, вибравши з-поміж себе хлопчика та юнку, плели їм віночки і, оточивши колом, йшли гуртом через село з піснями.

Нарешті надходив третій Бого-Духів день. У кожному регіоні його відзначали по-своєму, при тому лише юнки. Гурт дівчат вибирав з-поміж себе «Тополю» – найгарнішу дівчину. Вона мала ходити з піднятими над головою руками. Для зручності, руки прив’язували до двох палиць і прикрашали стрічками, намистом та хустинами. Обличчя обвішували віночками, а стан різнокольоровими плахтами.

Під супровід пісень гурт обходив односельців. Господарі, до яких заходила «Тополя», зобов’язувалися щедро віддячувати дівчат. Після цього ватага йшла в поле, щоб розібрати «Тополю».



2 учень. Купайла, Івана Купала давне язичницьке свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов’язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня.

Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену – живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя.

У деяких регіонах на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали в жіночий одяг, а голову прикрашали стрічками, квітами й віночками. Ходили з Мареною всіма вулицями, наспівуючи купальських пісень, а зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді.

Дівчата й хлопці намагалися облити один одного водою, хоч купатися з Мареною не годилося, бо вона накличе бурю.



3 учень. 12 липня відзначають свято Петра і Павла. Цей святодень пов’язаний з літнім сонцестоянням. Найурочистіше його відзначали пастухи. Власники тварин організовували святковий обід («петрівку») на вигоні. Після обіду пастухи влаштовували різноманітні змагання, розваги, танці.

Крім того, на Петра і Павла виготовляли з ячного борошна нового врожаю обрядовий хліб і несли його до церкви на посвяту.



1 учень. 6 серпня – свято Іллі. Це свято вельми пошановане і пов’язане з аграрною магією. Прообразом Іллі був язицький Перун як покровитель грому та блискавок. У цей день намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може, хто його не святкує, вдарити блискавкою.

Традиційно з Іллею закінчувалися жнива. Останнім терміном, коли дітям дозволяли купатися, також був Ілля.



2 учень. 14 серпня – свято Маковія і першого Спаса. Це вважається перше осіннє свято, з яким пов’язують закінчення літа. Відтак на Маковія останній день колективних толок. На його честь у церквах відправляють пообідню службу, де святять квіти: васильки і чорнобривці. У їх китиці вкладали головку маку.

З Маковія починається двотижневий успенський піст – Спасівка. Жінки пекли пісне печиво «шулики». Крім того, з меду і товченого маку робили знамениті «маковики» – смаковиті українські коржики.



З цього часу починали відлітати у вирій ранні птахи.

3 учень. 19 серпня – одне з найбільших хліборобських свят Спас другий (Великий). Преображення Господнє. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав святим обов’язком віднести у цей день до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб – щедрі дари природи.

Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави.



1 учень. 28 серпня – Успення і перша Пречиста. Це пора, коли повністю закінчували жнивувати і готувалися зустрічати осінь; початок вільного випасу в Карпатах. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну братчину. До Успення мають бути остаточно зібрані всі фрукти.

2 учень. 21 вересня – Друга Пречиста, різдво Богородиці.

З цього дня вже можна було засилати сватів (весілля справляли тільки з Покрови). Пасічники в цей день остаточно втеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку.



3 учень. Свято Воздвиження, Здвиження відзначають 27 вересня. Вважається, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає у землю, щоб перебути зиму.

1 учень. 14 жовтня – свято Покрови. З Покровою пов’язані дівочі мрії та побажання. Покрова – божество, покровителька жіночої, а більше всього дівочої долі.

З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин (27 листопада).

Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шматок кізяка, «щоб оселя була не курна», а вдосвіта спалювали його в печі, «аби взимку сухою була хата»; якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз – «щоб сухо в хаті було».

У Карпатах на Покрову поверталися з полонин отари.



2 учень. Дмитра, Змитра святкують 8 листопада. Це – жіноче свято. Проте з Дмитром пов’язані завершальні обряди тваринників. З цього дня домашніх тварин уже не вигоняли на пасовиська.

3 учень. Кузьми і Дем’яна 14 листопада. День зустрічі зими. 3 цього часу починає замерзати земля і крига сковує річки і озера.

Кузьма і Дем’ян вважалися покровителями ремесел. Тому цей день урочисто відзначали ковалі.



1 учень. 21 листопада – свято Михайла. Михайло неодмінно має сповістити про зиму, бо «приїжджає на білому коні».

Святого Михайла наш народ вважає за покровителя столиці України – Києва та покровителя мисливців.



2 учень. Пилипа, Заговини, запусти на Пилипівку 27 листопада. У цей вечір, напередодні Пилипівського посту, готують смачну обрядову вечерю: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажать м’ясо, зокрема птицю. За звичаєм, до батьків приходили вечеряти із своїми чоловіками дочки, котрі недавно вийшли заміж, а також запрошували кумів та одиноких сельчан. Залишки вечері віддавали бідним людям.

4. Розучування дитячих народних ігор.

Ігри літньо-осіннього періоду.

1) Гра-веснянка «Подоляночка».

Діти стають у коло, обирають «подоляночку», яка знаходиться у середині кола. Всі учасники ходять по колу і співають, а «подоляночка» виконує відповідні рухи, потім підходить до одного з учасників, який стає «подоляночкою».



Пісня. Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона впала, до землі припала

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

Ой, устань, устань, подоляночко,

Ой, устань, устань, молодесенька!

Умий своє личко.

Та личко біленьке,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

2) Гра «Латка».

Діти зібралися. Хтось говорить: «Давайте гратися в «латки», і одразу ж торкається долонею плеча чи спини сусіда. Тікаючи, промовляє: «Латка-битка, шовкова нитка, на мені не була, на тобі ізгнила!». «Побитий» переслідує втікача, але не промине «полатати» й іншого гравця, хто потрапить під руку. Доторкнувшись, говорить: «Латка». «Полатаний» намагається у свою чергу передати «латку» третьому. Якщо не вдається, повертає її тому, хто його «побив».



3) Гра «Найспритніший».

Обирається кущ кропиви (вогонь). По черзі діти перестрибують його по одному, потім парами. Хто жодного разу не обжалиться кропивою, той найспритніший.



4) Гра «Довга лоза».

П’ять-вісім, а то й більше хлопчиків 8-12 років стають у ряд на відстані 3-4 м один від одного, нахилившись уперед. Крайній перескакує через усіх і сам стає у ряду останнім, його сусід робить те ж саме. І так кожен гравець.



Ще один варіант гри «Довга лоза».

Діти на відстані двох кроків один від одного лягають, утворюючи довгу лозу. Задній схоплюється, перескакує через усіх інших, і лягає попереду. За ним  – другий, третій.



5) Гра «Панас».

У грі можуть брати участь хлопчики і дівчатка. За бажанням хтось стає Панасом. Йому зав’язують очі хустинкою чи рушником, виводять на середину кола і звертаються до нього з такими словами:

Панас, Панас! На чому стоїш?

На камені!

Що продаєш?

Квас!


Лови курей, але не нас!

Панас починає ловити. Кого піймає, той стає Панасом.



6) Гра «Ластівка».

Усі, хто беруть участь у грі, стають у два ряди лицем один до одного. Хтось один лишається між рядами, підходить до когось із ряду, кладе руку на плече з-за спини, проговорюючи:

Ластівко, ластівко, утечеш?

Утечу.


Хліба напечеш?

Напечу.


Сама поїси?

Поїм.


Мені не даси?

Не дам.


Ластівка тікає, бігає навколо тих, хто в рядах. Той, хто стоїть між рядами, ловить.

5. Робота у групах.

(Учасники об’єднуються у групи. Учитель заздалегідь вибирає керівників груп – лідерів, які будуть організовувати роботу у групі протягом усіх вправ. Дитина-лідер отримує пелюсточки певного кольору і роздають їх учасникам своєї групи. Потім групи займають свої робочі місця та отримують завдання).

Завдання конкурсної програми

  1. Конкурс «Гострий розум».

(Кожна група по черзі відгадує загадку).

Не золото, а найдорожче. (Здоров’я).

На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш. (Розум).

Хто родився, а не вмирає. (Рід людський).

Його хочеш – не купиш. А що хочеш – не продаси. (Здоров’я, хвороби).

2) Конкурс «Хто більше». (Кожна група виконує певне завдання).

І група – назвати народні свята.

ІІ група – назвати страви національної кухні.

3) Конкурс «Знайди помилку».

І група. У Конституції України сказано, що дитина має право на навчання, відпочинок, збирання грибів, охорону здоров’я.

ІІ група. Немає Різдва без веснянки, Стрітення без писанки, а Великодня без куті.

4) Конкурс «Народна мудрість».

Завдання. Назвати якомога більше прислів’їв про людину та здоров’я.

Приклади: У здоровому тілі – здоровий дух.

Чиста вода для хвороби біда.

Здоровий не знає, який він багатий.

Найбільше щастя у житті – здоров’я.

Здоров’я не купиш ні за які гроші.

Бережи одяг, поки новий, а здоров’я, поки молодий.

Здоров’я – всьому голова.

Без здоров’я нема щастя.

Здоров’я маємо – не дбаємо, а згубивши – плачемо.

Шкіра – дзеркало здоров’я.

Як про здоров’я дбаєш, так і маєш.

Здоровому все здорово.

Світ великий – було б здоров’я.

Глянь на вигляд – і про здоров’я не питай.

Гроші загубив – небагато загубив, час загубив – багато загубив, а здоров’я загубив – все загубив.

Підведення підсумків конкурсів.

Вчитель. У всіх народів існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає світом і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Нині відбувається духовне відродження української нації, відтворення найкращих народних традицій і обрядів.

Тож народні звичаї та обряди потрібно знати кожній людині. Треба завжди пам’ятати, хто ми на нашій землі, де наше коріння.

ІІІ. Заключна частина.

1. Вправа «Відкритий мікрофон».

Про які традиції та звичаї українського народу ви узнали?

Назвіть українські народні свята?

В які ігри ви любите грати?

Які слова прощання й вітання з побажанням здоров’я вам відомі?

Чи справдилися ваші очікування? Якщо так, то перенесіть свої кораблики до берега звершень.



2. Зворотний зв’язок.

Вправа «Незакінчене речення».

Продовжити речення: «Я дізнався…, зрозумів…, навчився…, повторив…, запам’ятав…, зацікавився…».



3. Ритуал прощання «Вальс-комплімент».

Учасники стають у коло і розраховуються на перший-другий. Перші номери роблять крок уперед і повертаються обличчям до других номерів. Пари з’єднують свої долоні і говорять один одному компліменти. Відтак ті, хто стоїть у внутрішньому колі, роблять крок праворуч і з’єднують долоні з іншим учасником тренінгу. Вправа завершується, коли всі пари обміняються компліментами. Якщо бракує часу, можна робити праворуч два-три кроки.



Література:

1. Бибик Н.М. Основи здоров’я. Підручник для 3 класу [Текст] / Н.М. Бибик, Т.Є. Бойченко, Н.С. Коваль, О.І. Манюк. – К. : Навчальна книга, 2003.

2. Володарська М.О. Основи здоров’я. Робочий зошит. 3 клас [Текст] / М.О. Володарська. – Харків : Лєта, 2007.

3. Система виховання у початковій школі (за Національною програмою виховання учнів 1-12 класів МОН України) / Упоряд. А.В.Лихва. – Харків : Вид. Група «Основа», 2010.

4. Бойченко Т. Як виростити дитину здоровою: Посібник для батьків учнів молодшого шкільного віку [Текст] / Т. Бойченко, Н. Колотій, А. Царенко, Ю.Жеребицький, Д. Голі, Р. Луцюк. – К. : Прем’єр-Медіа, 2001.

5. Воропай О. Звичаї нашого народу [Текст] / О. Воропай. – К. : Оберіг, 1991.

6. Володарська М.О. Усі уроки з курсу «Основи здоров’я». 1-4 класи. –2-ге. вид. [Текст] / М.О. Володарська. – Харків : Вид. група «Основа», 2011.

7. Народні ігри. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку [Текст] / Упоряд. Ю.Є.Бардакова. – Харків : Вид. група «Основа», 2007.

8. 20 позакласних заходів. 1-4 класи [Текст] / Упоряд. Ю.Є. Бардакова. – Харків : Вид. група «Основа», 2009.

9. Бутрім В.Л. Казка вчить. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів з основних дисциплін. 1-4 класи [Текст] / В.Л. Бутрім. – Харків : Вид. групи «Основа», 2006.

10. Скуратівський В.Т. Вінець [Текст] / В.Т. Скуратівський. – К. : УСГА, 1994. – 240 с.
Л.В. Коряченко,

вчитель початкових класів

Миронівської ЗШ І-ІІ ступенів

Світловодської райдержадміністрації


АБЕТКА ХАРЧУВАННЯ

(Урок-гра для учнів 3 класу)
Мета та завдання: поглибити знання учнів з основних правил харчування та приготування їжі; виховувати навички культури і гігієни правильного харчування, бережливого ставлення до свого здоров’я; розвивати вміння розподіляти види харчових продуктів для споживання протягом доби (сніданок, обід, вечеря); формувати мотиваційну установку на споживання корисної для здоров’я їжі.

Демонстраційні матеріали: таблиця «Складові їжі»; шапочки з написами вітамінів А, В, С, D; картки із зображеними харчовими продуктами; ілюстрації овочів та фруктів; прислів’я.

Дидактичні матеріали: пам’ятки раціонального харчування; предметні картки до гри «Вітамінний потяг».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Емоційне налаштування учнів.

Ось дзвінок нам дав сигнал –

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Урок здоров’я починаймо.

2. Вправа «Чарівні слова».

Вчитель дає установку, що за його словесною командою дітям потрібно виконати рухи, але їх можна виконати тільки у тому випадку, якщо вчитель скаже «Будь ласка».

1. Поплескайте, будь ласка, в долоні.

2. Стукніть лівою ногою.

3. Плигніть на місці.

4. Помахайте сусідові по парті, будь ласка.

5. Покажіть язика.

6. Присядьте на стільці.

7. Посміхніться, будь ласка.



ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Проведемо «Мозковий штурм», під час якого з’ясуємо від чого залежить здоров’я людини?



Можливі відповіді: від спадковості, стану навколишнього середовища, способу життя людини, медичного обслуговування, правильного повноцінного харчування.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Діти, наш урок присвячений вивченню основ правильного повноцінного харчування та його впливу на здоров’я людини. Під час уроку ми навчимося вибирати їжу, корисну для здоров’я, яка містить вітаміни різних груп.



ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Отримані знання нам необхідні для того, щоб не хворіти, почуватися бадьорими, сильними, підтягнутими і стрункими.



V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Мабуть, кожному відомі мудрі слова: «Ми їмо для того, щоб жити, а не живемо для того, щоб їсти». Дійсно, не можна вбачати мету і зміст життя в їжі. З іншого боку, важливо правильно харчуватися. Дехто вважає, що не має значення, де і як з’їсти, аби не бути голодним. Проходить певний час, і така людина починає відчувати нездужання.

Правильний режим харчування передбачає відповідну кількість і якість продуктів, які має спожити людина, достатній вміст у них необхідних поживних речовин, раціональний розподіл їжі протягом дня, відповідну черговість страв і сприятливі умови для їх споживання.

Енергія, яку витрачає наш організм у процесі життєдіяльності, відновлюється лише за рахунок їжі, тому вона має бути поживною, з достатньою кількістю білків, жирів, вуглеводів, вітамінів.



2. Робота за таблицею «Складові їжі».

Білки – основний будівельний матеріал, організму. З них утворюються і ростуть нові клітини, завдяки чому людина росте.

Жири – відновлюють витрати теплової енергії (тепла). Вони йдуть на зігрівання організму.

Вуглеводи – витрачаються на роботу м’язів (фізична праця, рух, дихання, робота серця та інших органів).

Вітаміни – речовини, необхідні для життя людини, її росту та розвитку. Особливо необхідні вітаміни для дитячого організму. Якщо вітамінів не вистачає, людина важко хворіє. Вітаміни потрібні для нормального росту і розвитку дитячого організму. В організм вітаміни потрапляють з їжею. Отже, потрібно знати, в яких продуктах є необхідні вітаміни.

Крім того, людині потрібні мінеральні речовини – натрій, фосфор, залізо, калій, кальцій, йод тощо.

Отже, щоб наш організм щоденно одержував з їжею все необхідне, потрібно знати, як правильно скласти меню. Потреба організму в поживних речовинах і вітамінах залежить від пори року. Взимку організм втрачає багато тепла, тому доцільно вживати жирнішу їжу, влітку – легкі страви із сезонних продуктів. Навесні, коли свіжих овочів і фруктів обмаль, слід використовувати консервовані та морожені продукти, соки, варення. Найлегше восени, коли природа дарує нам багато овочів, фруктів, які містять необхідні вітаміни й мінеральні речовини.

І ще запам’ятайте і враховуйте при складанні меню, що м’ясо, особливо жирне, перетравлюється в шлунку 4-8 годин, картопля і бобові – 3-4 години, хліб – 2,5 години, молоко – 1-2 години, а найшвидше – овочі та каші.



3. Інсценування «Ми – корисні для людини».

(Виходять діти, на головах у них шапочки з назвами вітамінів А, В, С, D).

Добрий день!

Впізнали нас?

Ми – вітаміни,

Дуже корисні для людини.

Вітамін А. Я – вітамін А, сприяю росту, допомагаю нормальному зору. Мене багато в моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі, гарбузі, риб’ячому жирі.

Вітамін В. А я – вітамін В, дуже потрібний для розумової і фізичної праці, поліпшення травлення. Міщусь в житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.

Вітамін С. А я – вітамін С, запобігаю простуді, поліпшую кровообіг, сприяю росту, лікую цингу. Багата мною капуста, картопля, помідори, цибуля, щавель, шипшина, хрін, часник, лимони, настій хвої, чорна смородина.

Вітамін D. А я – вітамін D, зміцнюю кістки, запобігаю рахітові. Живу в молоці, печінці, риб’ячому жирі, житньому хлібі.

Всі вітаміни разом.

Хто дружить із нами буде –

Всі незгоди позабуде.

Виросте міцним, здоровим,

Переможе всі хвороби.

Вчитель. Отже, діти, треба вживати різноманітну їжу, щоб збагатити свій організм вітамінами, необхідними для нормального росту і розвитку вашого організму.

4. Вправа «Комора здоров’я».

Вчитель.

Із-за гір, з-за океанів,

І у різний, звісно, час,

Овочі найвищих санів

Телеграм наслали нам.

Полюбилась їм нівроку

Українськая землиця.

Й поселилися без строку,

Стали жити і плодиться.

Людям нашим підсобляти

І в достатку, і біді,

Навіть стали лікувати –

До них з серцем лиш прийди.

Телеграма 1.

Я – великий і бокастий,

Жовтогрудий і смугастий.

Я чудовий дар осінній,

З гарним та смачним насінням.

Хто їсть кашу цю чудову,

Буде сильним і здоровим.

(Гарбуз).



Телеграма 2.

Кожен знає, ця дівиця

На городі – мов цариця.

Коси довгі, кучеряві,

Та ще й платтячко яскраве.

Я смачна і вітамінна,

І не гірше апельсина.

Той, хто мене поважає,

До ста років доживає.

(Морква).

Телеграма 3.

Ой, розхвалилася, дивіться!

Ти не схожа на царицю!

Я від тебе красивіший:

Червоніший і товстіший.

Український борщ чудовий

По усіх краях відомий.

У борщі я головний,

Борщ без мене не смачний!

(Буряк).


Каталог: 2012-2013
2012-2013 -> Рішення відповідно до ситуації; виховувати здатність протидіяти пропозиціям щодо куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин. Обладнання
2012-2013 -> Інтегрований курс «Література» (російська та світова) Билет №1 На примере произведения Ж. Б. Мольера «Мещанин во дворянстве»
2012-2013 -> Завдання І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови І літератури 012-2013 н р. клас
2012-2013 -> Що ми в цім світі без любові…
2012-2013 -> Дефіс у прислівниках


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка