Робоча програма навчальної дисципліни «загальна біофізика»



Скачати 321.92 Kb.
Дата конвертації04.12.2018
Розмір321.92 Kb.
ТипРобоча програма


Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Кафедра молекулярної і медичної біофізики
ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




«ЗАГАЛЬНА БІОФІЗИКА»


(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки__6.040204 - прикладна фізика

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності _ __

(шифр і назва спеціальності

спеціалізації________молекулярна біофізика, прикладна біофізика___

(назва спеціалізації)

факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем

(назва факультету)

2017 / 2018 навчальний рік

Програму рекомендовано до затвердження вченою радою факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем
" " 2017 року, протокол №
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Шестопалова Г.В., доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, професор
Програму схвалено на засіданні кафедри молекулярної і медичної біофізики

Протокол від " " 2017 року №


Завідувач кафедри
( )

(підпис) (прізвище та ініціали)


Програму погоджено методичною комісією

факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем

назва факультету, для здобувачів вищої освіти якого викладається навчальна дисципліна


Протокол від “____”________________2016 року № ___
Голова методичної комісії_______________________________
_______________________ __________________

(підпис) (прізвище та ініціали)



ВСТУП
Програма навчальної дисципліни «ЗАГАЛЬНА БІОФІЗИКА» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів

(назва рівня вищої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму підготовки 6.040204 - прикладна фізика

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальності _________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізації молекулярна біофізика, прикладна біофізика

(назва спеціалізації)



    1. Мета викладання навчальної дисципліни «ЗАГАЛЬНА БІОФІЗИКА» полягає в ознайомленні з загальними уявленнями сучасної біофізики; з сучасними даними про просторову структуру та фізичні властивості біологічних полімерів – білків, нуклеїнових кислот та їх компонентів; природу стабільності та конфірмаційної рухомості білків та нуклеїнових кислот; ознайомленні з процесами взаємодії білків та нуклеїнових кислот та комплексоутворення біополімерів з малими молекулами; ознайомленні з біологічними функціями білків та нуклеїнових кислот.



1.2. Основні завдання вивчення дисципліни «ЗАГАЛЬНА БІОФІЗИКА»

Дати необхідний обсяг знань із сучасної біофізики з метою їх застосування при дослідженні властивостей біологічних молекул, клітин, організмів, популяцій.


1.3. Кількість кредитів – 8
1.4. Загальна кількість годин – 240


Денна форма навчання

Заочна (дистанційна) форма навчання

Рік підготовки

3-й



Семестр

5 та 6-й



Лекції

64 год.

год.

Практичні, семінарські заняття

год.

год.

Лабораторні заняття

64 год.

год.

Самостійна робота

112 год.

год.

Індивідуальні завдання

год.

1.6. Заплановані результати навчання

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми, студенти мають досягти таких результатів навчання:



знати: основні фізичні принципи формування стабільних структур біологічних молекул – білків та нуклеїнових кислот; фізичні основи конфірмаційної рухливості та динаміки біологічних полімерів; фізико-хімічні механізми функціонування біологічних макромолекул;

вміти: аналізувати природу сил, які лежать в основі формування стабільних структур біологічних макромолекул; вміти виконувати розрахунки енергій взаємодій в молекулярних системах, які містять компоненти та фрагменти біологічних макромолекул.
2. Тематичний план навчальної дисципліни
5-й семестр

Розділ 1. Загальні уявлення молекулярної біофізики

Тема 1. Вступ. Місце біофізики у сучасному природознавстві. Задачі і методичні підходи біофізики. Основні розділи біофізики і перспективи її розвитку. Молекулярна біофізика. Об’єкти дослідження в молекулярній біофізиці.

Тема 2. Вода і водні розчини. Гідросфера і біосфера Землі. Стабілізація умов існування життя гідросферою. Фізичні особливості води. Структура води за сучасними уявленнями. Роль води у формуванні структури та функціонуванні біологічних об’єктів. Властивості водних розчинів електролитів. Теорія іонної атмосфери Дебая –Хюккеля. Біологічна роль іонів.

Тема 3. Фізичні властивості макромолекул. Перший та другий закони термодинаміки. Природа внутрішньо- та міжмолекулярних взаємодій. Типи слабких взаємодій. Сили Ван дер Ваальса. Основні типи біомолекул. Особливості структури макромолекул – поворотні ізомери, конформації, визначення розмірів, ефект виключеного об`єму. Визначення гнучкості маромолекул, явище кооперативності при змінах конформацій макромолекул. Фрактальні уявлення.
Розділ 2. Структура та функції білків.

Тема 4. Структура білків. Класифікація і фізико-хіімічні властивості амінокислот. Первинна структура білка, структура пептидного зв’язку. Типи вторинної структури білка, третинна та четвертинна структура. Фізичні методи, що використовуються при дослідженні структури білків.

Тема 5. Структурні перетворення в білках. Конформаційні перетворення в білках. Проблема самозбирання білкової глобули. Перехід спіраль-клубок в поліпептидах. Термічний перехід глобула- «розплавлена» глобула. Фізичні дослідження конформаційної динаміки білків.

Тема 6. Біологічна роль білків. Різноманітність функцій білків. труктурні фібрілярні білки - колаген і кератин. Мязові білки і проблема м’язового скорочення. Фізичні аспекти ферментативного каталізу. Приклади роботи «білкових машин».
Розділ 3. Структура та функції нуклеїнових кислот

Тема 7. Структура нуклеїнових кислот. Фізичні властивості мономерів нуклеїнових кислот. Структура ДНК і РНК. А-, В-, Z – форми ДНК. Фізичні методи дослідження структури нуклеїнових кислот.

Тема 8. Конформаційні переходи в нуклеїнових кислотах. Перехід спіраль-клубок в ДНК, залежність від АТ/ГЦ складу. Природа стабільності подвійної спіралі ДНК. Роль води та іонів. Фізичні механізми взаємодії нуклеїнових кислот з біологічно активними речовинами (барвники, антибіотики).

Тема 9. Біологічна роль нуклеїнових кислот. Комплекси нуклеїнових кислот з білками. Структура нуклеосом та рибосом. Генетичний код та методи його розшифровки. Процеси транскрипції, трансляції та реплікації.

6-й семестр

Розділ 4. Біофізика клітини

Тема 10. Біофізика мембран


10.1. Мембранна ультраструктура клітини. Фізико-хімічні властивості ліпідів та білків мембран. Гідрофобні взаємодії в мембрані. Ліпосоми – наноконтейнери. Поверхневий заряд мембран; походження електрокінетичного потенціалу. Явище поляризації в мембранах.

10.2. Пасивний мембранний транспорт. Рівновага Доннана. Електрохімічний мембранний потенціал. Рівняння Гольдмана. Потенціал Нернста. Рівняння Ходжкіна-Катца. Іонні канали. Аквапорини. Активний транспорт іонів крізь біологічні мембрани.

10.3. Перенос масивних структур в клітинах. Ендоцитоз. Окайомлені везикули. Рецепторопосередкований піноцитоз. Фагоцитоз. Екзоцитоз. Транспорт білків в клітині. Перенос білків через мембрани.

Тема 11. Нервова провідність


11.1. Тваринна електрика. Аксон та нервовий імпульс. Генерація та поширення потенціалу дії. Еквівалентна електрична схема нервового волокна. Модель Ходжкіна-Хакслі. Нейронні мережі.

11.2. Синаптична передача імпульсу. Біоніка, нейрокомп’ютерний інтерфейс, кіборги. Міжклітинні контакти й міжклітинний транспорт. Типи міжклітинних контактів. Транспорт речовин через міжклітинні сполучення. Конексини.


Тема 12. Біофізика скоротливих систем, фізика м’язового скорочення


Структура м’язів та м’язових білків. Моделі скорочення поперечносмугастих м’язів. Механічні властивості м’язу, рівняння Хілла. Фізико-хімічні моделі м’язового скорочення. Цитоскелет. Молекулярні мотори. Джгутики, ворсинки, флагели. Проблеми біомеханіки.

Тема 13. Вступ до біоенергетики


Енергетика окислювально-відновлювальних реакцій. Структура та властивості мітохондрій. Окислювальне фосфорилювання в мембранах мітохондрій. АТФ-синтаза. Хеміосмотична гіпотеза Мітчелла.

Розділ 5. Взаємодія фізичних полів з біосистемами

Тема 14. Вплив низьких температур на біооб’єкти. Кріобіофізика.


Властивості водних розчинів при низьких температурах. Фізичні механізми кріовпливу на молекулярному та клітинному рівнях. Проблеми кріоконсервації біоматеріалу.

Тема 15. Вплив акустичних полів на біосистеми.


Фізика слуху. Механорецепція. Дія ультразвуку на біологічні об’єкти. Кавітація. Використання ультразвуку в біології та медицині.

Тема 16. Вплив електромагнітних полів на біооб’єкти.


Вплив постійних на змінних електричних та магнітних полів на біологічні об’єкти. Дисперсія діелектричної проникності біологічних об’єктів. Особливості впливу змінних електромагнітних полів низьких частот, сантиметрових та міліметрових хвиль на біоструктури. Поведінка води у НВЧ полі. Дія КВЧ. Електромагнітна сумісність та безпека. Діагностичне та терапевтичне застосування електричних струмів та е-м полів.

Тема 17. Фізика фотобіологічних процесів.


17.1 Взаємодія світла з живими системами. Фотосинтез. Дві фотосинтетичні системи. Механізми фотосинтезу.

17.2. Фотохімічні реакції в білках, ліпідах і нуклеїнових кислотах. Ферментативний характер і молекулярний механізм фотореактивації. Роль фотоіндукованого синтезу біологічно активних сполук у процесі фотозахисту. Вплив УФ, лазерів та LED випромінювачів на біооб’єкти. Фотодинамічна терапія.



17.3. Оптична система ока тварин. Молекулярні механізми рецепції світла. Бактеріородопсин.

Тема 18. Радіаційна біофізика.


Основні фізичні параметри іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючих випромінювань на різних рівнях біологічної організації. Пряма та непряма дія іонізуючої радіації. Радіоліз води. Принцип влучення та теорія мішені. Репарація радіаційних ушкоджень молекулами та клітинами. Радіаційне забруднення навколишнього середовища. Проблеми радіаційної безпеки.


3. Структура навчальної дисципліни

Назви розділів і тем

Кількість годин

денна форма

заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

Л

п

лаб.

інд.

с. р.

л

п

лаб.

інд.

с. р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Розділ 1. Загальні уявлення молекулярної біофізики

Тема 1. Вступ

8

2




2




4



















Тема 2. Вода й водні розчини.

12

2




4




6



















Тема 3. Фізичні властивості макромолекул.

16

6




4




6



















Разом за розділом 1

36

10




10




16



















Розділ 2. Структура та функції білків.

Тема 4. Структура білків.

13

3




4




6



















Тема 5. Структурні перетворення в білках.

14

4




4




6



















Тема 6. Біологічна роль білків.

13

3




2




8



















Разом за розділом 2

40

10




10




20



















Розділ 3. Структура та функції нуклеїнових кислот

Тема 7. Структура нуклеїнових кислот.

16

4




6




6



















Тема 8. Конформаційні переходи в НК.

16

4




6




6



















Тема 9. Біологічна роль нуклеїнових кислот.

12

4










8



















Разом за розділом 3

44

12




12




20



















Розділ 4. Біофізика клітини

Тема 10. Біофізика мембран

14

4




4




6



















Тема 11. Нервова провідність

14

4




4




6



















Тема 12. Біофізика скоротливих систем, фізика м’язового скорочення

16

4




4




8



















Тема 13. Вступ до біоенергетики

14

4




4




6



















Разом за розділом 4

58

16




16




26



















Розділ 5. Взаємодія фізичних полів з біосистемами

Тема 14. Вплив низьких температур на біооб’єкти. Кріобіофізика.

10

2




2




6



















Тема 15. Вплив акустичних полів на біосистеми.

12

4




2




6



















Тема 16. Вплив електромагнітних полів на біооб’єкти.

14

4




4




6



















Тема 17. Фізика фотобіологічних процесів.

14

4




4




6



















Тема 18. Радіаційна біофізика.

12

2




4




6



















Разом за розділом 5

62

16




16




30


















Усього годин


240

64




64




112




















4. Теми лабораторних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Техніка проведення біофізичного експерименту

4

2

Метод кислотних еритрограм. Вивчення стійкості мембран еритроцитів до дії фізичних факторів

4

3

Визначення проникності мембрани еритроцитів для іонів калію

4

4

Визначення дзета-потенціалу дріжджових клітин

4

5

Дослідження впливу ультрафіолетового опромінення на механічні властивості нанорозмірних ліпідних моношарів

4

6

Реєстрація біопотенціалів. Метод електрокардіографії

4

7

Вплив електромагнітного поля УВЧ-діапазону на біологічні об’єкти

4

8

Вивчення температурної залежності мембранного потенціалу

4

9

Дослідження впливу фізичних факторів на життєздатність мікроорганізмів за допомогою люмінесцентної мікроскопії

4

10

Визначення розмірів клітин крові за допомогою дифракції лазерних променів

4

11

Загальнобіофізичні маніпуляції з клітинами. І. Світлопольна мікроскопія, визначення розмірів та підрахунок кількості клітин.

4

12

Загальнобіофізичні маніпуляції з клітинами. ІІ. Препаративне центрифугування. Виділення клітинних органел.

4

13

Визначення термодинамічних параметрів зв’язування малих молекул із поверхнею клітини.

4

14

Вивчення термічної денатурації біополімерів. Реєстрація гіперхромного ефекту в ДНК

4

15

Вивчення молекулярних механізмів фото динамічної терапії.

4

16

Вивчення фолдінгу білків за допомогою абсорбційної спектроскопії у видимій та УФ областях.

4




Разом




64


5. Завдання для самостійної роботи

Для самостійної роботы студентів в ЦНБ ХНУ імені В.Н.Каразіна є навчально-методична література, у т.ч. для підготовки, оформлення та захисту лабораторних робіт. Працює електронний каталог за відповідними розділами навчальної дисципліни.

Постійними завданнями для самостійної роботи є:


  • робота над лекційним матеріалом з конспектом та рекомендованою літературою;

  • оформлення звітів із лабораторних робіт;

  • опрацювання частини лекційного матеріалу, винесеного на самостійне вивчення, а саме:

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Роль води у формуванні структури та функціонуванні біологічних об’єктів.

6

2

Другий закон термодинаміки для живих систем.

4

3

Роль водневих звязків в утворенні вторинної структури білків

5

4

Сучасні уявлення про фолдінг білків

5

5

Мязові білки і проблема м’язового скорочення.

5

6

Неканонічні форми подвійної спіралі ДНК (триплекси, квадруплекси)

5

7

Методи реєстрації конформаційних перебудов НК

5

8

Секвенування ДНК при визначенні геному.

5

9

Кінетика біологічних процесів.

5

10

Роль гідрофобних взаємодій в структурі білків у нормі та при патології. Білки теплового шоку та шаперони, їх роль у формуванні просторової структури білків й транспорті білків через мембрани. Наномеханіка біополімерів

5

11

Пониження розмірності дифузії в мембраних структурах. Мембрани й виникнення життя.

5

12

Моделі біологічних мембран. Моношари. Бішарові ліпідні мембрани (БЛМ). Ліпосоми. Застосування модельних біомембран в біології та медицині.

5

13

Фазові переходи ліпідів в мембранах. Вплив складу фосфоліпідів і холестерину на фазові переходи

5

14

«Незвичні мембрани». Моношари ліпопротеїдів. Мембрани архебактерій та складних вірусів. Мембрани рогового шару шкіри.

5

15

Ендоцитоз – Екзоцитоз

5

16

Синтетичні діоди для нанофлюїдіки як аналог мембранних іонних каналів. Вольт-амперні характеристики каналів.

5

17

Біоелектричні потенціали. Кабельні властивості нервового волокна. Еквівалентна електрична схема нервового волокна. Отримання телеграфного рівняння з використанням еквівалентної електричної схеми волокна. Біологічна роль підпорогових потенціалів у функціонуванні нервових клітин.

5

18

Біофізика сенсорних систем

5

19

Біологічні рецептори vs. біосенсори

6

20

Теплота та її лікувально – профілактичне застосування. Тепловізори, термографія.

5

21

Лікувально-профілактичне використання світла

5

22

Вплив електромагнітних полів на тканини людини. Терапевтичні застосування е/м полів. Медична біофізика.

6




Разом

112


6. Індивідуальні завдання

Підготовка рефератів за наданими темами:

  1. Загадки води.

  2. Фрактали у живій природі.

  3. Білки – молекулярні мотори живої клітини.

  4. Біосинтез білку: сучасні уявлення.

  5. Нейродегенеративні захворювання і проблеми згортання білків.

  6. Мембранні ферменти.

  7. Шаперони.

  8. Молекулярні основи ВІЛ.

  9. Міжнародна програма «Геном людини».

  10. Структура рибосом (Нобелевська премія 2009 р.).

  11. Хромосоми, теломери і теломераза (Нобелевська премія 2009 р.).

  12. Малі інтерферируючі РНК (Нобелевська премія 2006 р.).

  13. Методи секвенування ДНК.

  14. Полімеразна ланцюгова реакція (Нобелевська премія 1993 р.).

  15. Теоретичні основи генної інженерії.

  16. Взаємодія ДНК з біологічно активними сполуками.

Требования к реферату:

Реферат по выбранной теме должен иметь следующую структуру:



  • введение, определяющее обоснование выбора темы;

  • анализ проблемных ситуаций, сложившихся или складывающихся в данной предметной области;

  • описание используемых способов разрешения проблемных ситуаций по данным отечественных и зарубежных источников;

  • выводы, отражающие личное мнение студента по эффективности используемых способов разрешения проблемных ситуаций для украинской науки и/или образования;

  • список использованных литературных источников, оформленных в соответствии с требованиями библиографических стандартов;

  • список использованных информационных ресурсов с указанием адреса сайта, индекса страницы и др.

Студенты готовят также презентацию в Power Point для представления доклада.
7. Методи контролю

Контрольні роботи за розділами, написання рефератів за обраними темами, доповіді із короткими повідомленнями, захист лабораторних робіт, написання та публічний захист курсової роботи, підсумковий іспит.

Курс побудовано на лекційних заняттях, що знайомлять студентів з теоретичним матеріалом, та лабораторних занять, що складаються з трьох частин: 1) виконання лабораторної роботи; 2) підготовка письмового звіту; 3) захист результатів. Питання для теоретичного опитування, приклади розв’язання типових завдань, завдання для самостійної роботи студентів та роботи на лабораторних заняттях наведені в методичних посібниках з даного курсу. На самостійну роботу виведено низку питань, що стосуються змісту курсу, що вивчається, але не входять до лекцій та практик.

Поточний контроль включає роботу на лабораторних заняттях і самостійну роботу (30 балів), виконання домашніх завдань (18 балів) та усне опитування по теоретичному матеріалу (12 балів). Підсумковий контроль - іспит (40 балів).


8. Схема нарахування балів

5-й семестр. Приклад для підсумкового семестрового контролю при проведенні семестрового екзамену



Поточний контроль, самостійна робота, індивідуальні завдання

Контрольна робота, передбачена

Індивідуальне

Екзамен

Сума

Розділ 1

Розділ 2

Розділ 3

навчальним планом

завдання







Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

КР1 = Р1 - 15

реферат



100


2

3

3

3

3

3

3

3

2

КР 2 = Р2 – 15

5

40

6-й семестр. Приклад для підсумкового семестрового контролю при проведенні семестрового екзамену та захисту курсової роботи



Поточний контроль, самостійна робота, індивідуальні завдання

Екзамен

Сума

Розділ 4

Розділ 5

Контрольна робота, передбачена навчальним планом

Курсова робота

Разом







Т10

Т11

Т12

Т13

Т14

Т15

Т16

Т17

Т18

КР3 – 11













1

1

1

1

1

1

1

1

1

КР4 – 10

30

60

40

100

Т1 - Т18 – теми розділів.
Розділ зараховується студентові, якщо він набирає не менш 50% можливих балів за тему. Студент допускається до іспиту, якщо всі розділи зараховані. Студент не допускається до іспиту, якщо набирає протягом семестру менше 30 балів. Студенти з підсумковим рейтингом <30 вважаються такими, що не допущені до заліку з дисципліни. Їм перед сесією надається можливість підвищити оцінку і отримати допуск до заліку шляхом виправлення нульових оцінок з окремих видів занять і контрольних завдань. Термін і порядок ліквідації заборгованостей установлюється викладачами, котрі проводять відповідні заняття і контрольні заходи.


Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано

80-89

В

добре

70-79

С

60-69

D

задовільно

50-59

Е

1-49

FX

незадовільно

не зараховано



9. Рекомендована література

Основна література

  1. Волькенштейн М.В., Биофизика, 2-е изд., "Наука", Москва, 1988

  2. Костюк П.Г., Гродзинский Д.М., Зима В.П., Магура И.С., Сидорик Е.П., Шуба М.Ф. Биофизика. Вища школа, 1988 г.

  3. Костюк П.Г., Гродзинский Д.М., Зима В.П., Магура И.С., Сидорик Е.П., Шуба М.Ф. Біофізика. Вища школа, 2003 г.

  4. Рубин А.Б., Биофизика, кн.1,2, «Высшая школа», Москва, 1987-1988, книжный дом «Университет», Москва, 1999-2000

  5. Хохлов А.Р., Кучанов С.И. Лекции по физической химии полимеров. Мир, М.,2000

  6. Джексон М.Б. Молекулярная и клеточная биофизика, Бином, Москва, 2009

  7. Сиволоб, А.В. Фізика ДНК. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет“, 2011, 352 с. (pdf) – http://www.biol.univ.kiev.ua/public/pidruch/DNA_physics_sivolob.pdf

  8. Сиволоб А.В. Молекулярна біологія. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет“, 2008, 384 с. –

http://www.biol.univ.kiev.ua/public/pidruch/MolBiol_sivolob.pdf
Допоміжна

  1. Франк-Каменецкий М.Д., Век ДНК, изд. КДУ, Москва, 2004

  2. Финкельштейн А.В., Птицын О.Б., Физика белка, книжный дом «Университет», Москва, 2002

  3. Блюменфельд Л.А., Решаемые и нерешаемые проблемы биологической физики, «Едиториал УРСС», Москва, 2002

  4. Тиманюк В.А., Животова Е.Н., Биофизика, видавничий дім «Професіонал», Киев, 2004

  5. Кантор Ч., Шиммел П., Биофизическая химия, т. 1, 3; изд. "Мир", Москва, 1985

  6. Зенгер В. Принципы структурной организации нуклеиновых кислот. М., Мир, 1987.

  7. Хохлов А.Р., Кучанов С.И. Лекции по физической химии полимеров. Мир, М.,2000

  8. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. Мир, Москва, 2000

  9. Рис Э., Стернберг М. Введение в молекулярную биологию. Мир, Москва, 2002


15. Інформаційні ресурси

  1. Малєєв В.Я., Попов А.Н. Методические указания к проведению лабораторных работ по биофизике. – Харьков: ХГУ, 1997. – 70 с.

  2. Ромоданова Є.А., Попов А.Н., Берест В.П. Биофизика. Учебное пособие. – Харьков: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2001. – 56 с.

  3. US National Library of Medicine (a.k.a. PubMed) http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed

  4. European Biophysical Society Associations http://www.ebsa.org

  5. International Union for Pure and Applied Biophysics http://iupab.org/

  6. MIT biophysics homepage http://biophysics.mit.edu/MIT_Biophysics/Homepage.html

  7. Bioelectricity: The Mechanism of Origin of Extracellular Potentials https://www.coursera.org/learn/extracellular-potentials

  8. Синапсис, нейроны и мозг https://www.coursera.org/learn/synapses

  9. Статті соросівського журналу (1996-2002 гг.)

http://www.pereplet.ru/cgi/soros/readdb.cgi?f=SEJ_STR

Физика Термодинамика



http://www.pereplet.ru/cgi/soros/readdb.cgi?f=RUB59

РУБИН А.Б. Термодинамика биологических процессов

БЛЮМЕНФЕЛЬД Л.А. Информация, термодинамика и конструкция

биологических систем

ОПРИТОВ В.А. Энтропия биосистем

НАБЕРУХИН Ю.И. Загадки воды 

КУКУШКИН Ю.Н. Вода в химических превращениях

Биология http://www.pereplet.ru/cgi/soros/readdb.cgi?f=TOM7



КНОРРЕ Д.Г. Биохимия нуклеиновых кислот

ИВАНОВ В.И. А-ДНК

ИВАНОВ В.И. Как работают ферменты

НАГРАДОВА Н.К. Внутриклеточная регуляция формирования нативной пространственной структуры белков

СПИРИН А.С. Принципы структуры рибосом

СПИРИН А.С. Биосинтез белка: регуляция на уровне трансляции

БОЛДЫРЕВ А.А. Регуляция активности мембранных ферментов

СПИРИН А.С. Принципы функционирования рибосом

ВЛАДИМИРОВ Ю. А. Кальциевые насосы живой клетки

ТИХОНОВ А.Н. Молекулярные преобразователи энергии в живой клетке

БОЛДЫРЕВ А. А. Na/К-АТФ-аза - свойства и биологическая роль

ФИЛИППОВ П. П. Как внешние сигналы передаются внутрь клетки

ГУСЕВ Н.Б. Молекулярные механизмы мышечного сокращения




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка