Робоча програма навчальної дисципліни «теоретичні основи освітнього процесу І педагогіки» для магістрів спеціальності 011 «Науки про освіту»



Скачати 275.82 Kb.
Дата конвертації23.10.2017
Розмір275.82 Kb.
ТипРобоча програма

Міністерство освіти і науки України

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


Кафедра філософії і педагогіки



Приходько В.В.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ І ПЕДАГОГІКИ»

для магістрів спеціальності 011 «Науки про освіту»

Дніпропетровськ

НГУ

2016


Приходько В.В. Робоча програма навчальної дисципліни «Теоретичні основи освітнього процесу і педагогіки» для магістрів спеціальності 011 «Науки про освіту» / В.В. Приходько ; Нац. гірн. ун-т., каф. філософії і педагогіки. – Д. : НГУ, 2016. – __ с.

Розглянуто і затверджено методичною комісією за спеціальністю 011 «Науки про освіту» (протокол №5 від 24.05.2016).


ЗМІСТ


Розділ

Стор.

1. Вступ

4

2. Галузь використання

4

3. Нормативні посилання

5

4. Обсяг дисципліни

5

5. Форма підсумкового контролю

5

6. Базові дисципліни та дисципліни, що забезпечуються

5

7. Результати навчання за дисципліною

6

8. Тематичний план та розподіл обсягу за видами навчальної діяльності

6

9. Вимоги до індивідуальних завдань

9

10. Завдання для самостійної роботи здобувача

9

11. Вимоги до засобів діагностики, методи та критерії оцінювання навчальних досягнень

9

12. Вимоги до комплексу навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни

12

13. Обов’язковий тезаурус

12

14. Рекомендована література

14


1. Вступ
Програмні результати підготовки магістра педагогіки вищої школи визначені в стандарті вищої освіти [3].

В освітньо-професійній програмі магістра спеціальності 011 «Науки про освіту» Державного ВНЗ «Національний гірничий університет» [1] здійснено розподіл програмних результатів навчання за видами навчальної діяльності здобувача. До дисципліни «Теоретичні основи освітнього процесу і педагогіки» віднесені такі результати навчання:




ПР2. Взаємодіяти з соціальними партнерами, в тому числі з іноземними, щодо створення системи забезпечення якості освіти

ПР3. Професійна самоосвіта, особистісне зростання, проектування подальших освітніх траєкторій

ПК4. Аналізувати, систематизувати та узагальнювати результати наукових досліджень у сфері освіти

ПР5. Оцінювати результати наукових досліджень у сфері освіти з використанням сучасних методів науки, інформаційних та інноваційних технологій

ПР6. Визначати стан та потенціал системи освіти навчального закладу

ПР11. Проектувати освітнє середовище, що забезпечує якість освітнього процесу

ПР14. Аналізувати освітні потреби і можливості освітян

ПР17. Формувати культурне середовище щодо задоволення потреб населення

Реалізація мети вимагає декомпозиції програмних результатів навчання в дисциплінарні, та відбір змісту навчальної дисципліни за цим критерієм.

Вимоги до структури робочих програми дисциплін подані в [2].
2. Галузь використання
Робоча програма поширюється на кафедри, яким доручено викладання навчальної дисципліни наказом ректора.
Робоча програма призначена для:


  • реалізації компетентнісного підходу при формуванні структури та змісту дисципліни;

  • визначення інформаційної бази для формування засобів діагностики;

  • внутрішнього та зовнішнього контролю якості підготовки фахівців;

  • акредитації освітньої програми за спеціальністю.


Робоча програма встановлює:

  • форму підсумкового контролю;

  • базові дисципліни та дисципліни, що забезпечуються;

  • позначення фізичних величин;

  • результати навчання за дисципліною та їх рівень складності;

  • тематичний план та розподіл обсягу за видами навчальної діяльності

  • вимоги до структури і змісту курсового проекту;

  • завдання для самостійної роботи здобувача;

  • вимоги до засобів діагностики, методи та критерії оцінювання навчальних досягнень;

  • вимоги до комплексу навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни;

  • основний тезаурус дисципліни.



3. Нормативні посилання
Робоча програма дисципліни розроблена на основі таких нормативних документів:

1. Освітня програма підготовки магістра за спеціальністю 011 «Науки про освіту» / М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т. – Д. : НГУ, 2016. – ____ с.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 з Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності закладів освіти (постанова КМ України від 30 грудня 2015 р. № 1187 «Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладів освіти».

3. Стандарт вищої освіти підготовки бакалаврів спеціальності 011 «Науки про освіту». – Затверджено і введено в дію наказом МОН України від ХХ.ХХ.ХХ № ______.
4. Обсяг дисципліни
Загальний обсяг – 4 кредити ЄCTS (120 академічних годин).

5. Форма підсумкового контролю
Залік за результатами поточного контролю та виконання комплексної контрольної роботи (за необхідності).
6. Базові дисципліни
Педагогіка вищої школи;

Теоретичні основи освітнього процесу і педагогіки;

Соціально-психологічні основи педагогіки у вищій освіті;

Проектування вищої освіти;

Системний підхід до забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;

Інформаційні технології професійної діяльності освітян;

Задачі та проблеми наук про освіту;

Філософсько-методологічні основи наукових досліджень та інноваційних технологій в освіті.




7. Результати навчання за дисципліною.


Шифр та зміст результатів навчання за освітньо-професійною програмою

Шифр та зміст результатів навчання за дисципліною

ПР2. Взаємодіяти з соціальними партнерами, в тому числі з іноземними, щодо створення системи забезпечення якості освіти

РНтоп1. Знати і розуміти зміст основ ТОП для забезпечення високої якості навчально-виховного процесу

РНтоп2. Визначати шляхи удосконалення навчально-виховного процесу у ВНЗ відповідно положень ТОП



ПР3. Професійна самоосвіта, особистісне зростання, проектування подальших освітніх траєкторій

РНтоп3. Формувати здатності особи до подальшого саморозвитку, заснованих на положеннях ТОП

РНтоп4. Створювати, з використанням положень ТОП, педагогічні умови для особистісного зростання здобувачів вищої освіти



ПК4. Аналізувати, систематизувати та узагальнювати результати наукових досліджень у сфері освіти

РНтоп5. Здійснювати планування, організацію наукових досліджень у сфері освіти та узагальнювати їх результати РНтоп6. Організовувати освітньо-виховний процес на основі результатів наукових досліджень

ПР5. Оцінювати результати наукових досліджень у сфері освіти з використанням сучасних методів науки, інформаційних та інноваційних технологій

РНтоп7. Здійснювати оцінку результатів наукових досліджень з використанням сучасних методів науки, інформаційних та інноваційних технологій

ПР6. Визначати стан та потенціал системи освіти навчального закладу

РНтоп8. Організовувати освітній і виховний процес з урахуванням потенціалу системи освіти ВНЗ

ПР11. Проектувати освітнє середовище, що забезпечує якість освітнього процесу

РНтоп9. Використовувати знання з ТОП для проектування освітнього середовища, сприятливого для реалізації програм вищої освіти

ПР14. Аналізувати освітні потреби і можливості освітян

РНтоп10. Створювати методичні умови для вдосконалення змісту та структури навчально-виховного процесу

ПР17. Формувати культурне середовище щодо задоволення потреб населення

РНтоп11. Створювати педагогічні умови для формування якісного культурного середовища у навчально-виховному процесі

РНтоп12. Використовувати надбання національної вищої школи для вдосконалення культурного середовища у навчально-виховному процесі ВНЗ




8. Тематичний план та розподіл обсягу за видами навчальних занять


Види, тематика навчальних занять, шифри дисциплінарних результатів навчання

Обсяг, години

ауд.

СРС

разом

ЛЕКЦІЇ

РНтоп1. Знати і розуміти зміст основ ТОП для забезпечення високої якості навчально-виховного процесу

1

1

2

1.1. Педагогіка як наука. Гуманістична педагогіка і гуманізація навчально-виховного процесу

1.2. Об’єкт, предмет і джерела розвитку педагогіки

1.3. Завдання і функції педагогіки

1.4. Педагогічний закон, закономірність. Педагогічні правила і принципи

РНтоп2. Визначати шляхи удосконалення навчально-виховного процесу у ВНЗ відповідно положень ТОП

1

1

2

2.1.  Система педагогічних наук (галузі і розділи)

2.2.  Місце професійної педагогіки в системі педагогічних наук

2.3. Методики викладання різних дисциплін

РНтоп3. Формувати здатності особи до подальшого саморозвитку, заснованих на положеннях ТОП

1

1

2

3.1. Зв’язок педагогіки з іншими науками

3.2. Взаємозв’язок педагогічної науки і практики

3.3. Інфраструктура педагогічної науки

РНтоп4. Створювати, з використанням положень ТОП, педагогічні умови для особистісного зростання здобувачів вищої освіти

1

1

2

4.1. Педагогічна логіка

4.2. Методологія і теорія педагогіки

4.3. Технології і методики

РНтоп5. Здійснювати планування, організацію наукових досліджень у сфері освіти та узагальнювати їх результати

2

2

4

5.1. Характеристика професійної діяльності викладача

5.2. Роль учителя у прогресивному розвитку суспільства

5.3. Зміна соціальних функцій педагога відповідно до розвитку суспільства

5.4.  Професійний педагог – ланка у ланцюгу між історичним минулим і перспективним майбутнім

5.5. Роль педагога у формуванні духовного світу молоді відповідно до кращих цінностей суспільства

РНтоп6. Організовувати освітньо-виховний процес на основі результатів наукових досліджень

1

1

2

6.1.  Професійні функції педагога (виховна, навчальна, комунікативна, організаційна і корекційна)

6.2.  Особливості педагогічної професії

6.3.  Професійні якості сучасного педагога

РНтоп7. Здійснювати оцінку результатів наукових досліджень з використанням сучасних методів науки, інформаційних та інноваційних технологій

1

1

2

7.1. Педагогічна діагностика

7.2. Педагогічний діагноз

7.3. Педагогічні цінності

РНтоп8. Організовувати освітній і виховний процес з урахуванням потенціалу системи освіти ВНЗ

1

1

2

8.1. Освіта як цінність, як результат, як процес

8.2. Інноваційна освіта

8.3. Педагогічні інновації

РНтоп9. Використовувати знання з ТОП для проектування освітнього середовища, сприятливого для реалізації програм вищої освіти

1

1

2

9.1.  Навчання, викладання і учіння

9.2. Знання, уміння і навички

9.3. Компетентності

РНтоп10. Створювати методичні умови для вдосконалення змісту та структури навчально-виховного процесу

1

1

2

10.1.  Виховання

10.2.  Розвиток і формування.

10.3.  Закони розвитку особистості

10.4. Соціалізація

РНтоп11. Створювати педагогічні умови для формування якісного культурного середовища у навчально-виховному процесі

1

1

2

11.1. Педагогічна система. Освітній процес

11.2.  Педагогічна діяльність

РНтоп12. Використовувати надбання національної вищої школи для вдосконалення культурного середовища у навчально-виховному процесі ВНЗ

1

1

2

12.1.  Педагогічна взаємодія

12.2. Стилі педагогічного спілкування. Шляхи покращення міжособистісних відносин

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

РНтоп2. Визначати шляхи удосконалення навчально-виховного процесу у ВНЗ відповідно положень ТОП

акредитації освітніх програм

РНтоп7. Здійснювати оцінку результатів наукових досліджень з використанням сучасних методів науки, інформаційних та інноваційних технологій

РНтоп8. Організовувати освітній і виховний процес з урахуванням потенціалу системи освіти ВНЗ

РНтоп9. Використовувати знання з ТОП для проектування освітнього середовища, сприятливого для реалізації програм вищої освіти

29

65

94

Семінар 1. Вікова періодизація і закономірності розвитку особистості

Семінар 2. Освітня технологія

Семінар 3. Наукове дослідження в педагогіці, його основні характеристики

Семінар 4. Етапи педагогічного дослідження

Семінар 5. Загальна схема експерименту

Семінар 6. Логіка педагогічного дослідження

Семінар 7. Методи педагогічного дослідження

Семінар 8. Педагогічний процес як система. Етапі педагогічного процесу

Семінар 9. Педагогічна задача

Семінар 10. Освітня технологія

Семінар 11. Наукове дослідження в педагогіці, його основні характеристики

Семінар 12. Методи педагогічного дослідження

Семінар 13. Фактори розвитку особистості


РАЗОМ

42

78

120

Лекції

13

13

26

Семінарські заняття

29

65

94


9. Вимоги до індивідуальних завдань
9.1. Індивідуальне завдання «Реферат за тематикою програмних результатів навчання» має на меті:

  • підвищувати понятійно-аналітичний рівень знань;

  • формувати загальнокультурну обізнаність студентів;

  • виховувати в них уміння самостійно аналізувати різноманітні суспільно-політичні та культурні явища сучасності, висловлювати своє ставлення до них;

  • засвоєння студентами методів ведення обґрунтованої полеміки;

  • розвивати творчий підхід до класифікації, систематизації й узагальнення наукових відомостей;

  • оволодіння технікою публічного виголошення (доповіді) результатів аналітичного огляду джерел інформації.

9.2. У рефератах має бути відображено розгляд основних програмних результатів навчання. Завдання на підготовку реферату передбачає аналіз і узагальнення джерел інформації, рекомендованих для висвітлення обраної теми, зіставлення поглядів на проблему різних авторів, формулювання та аргументацію власної позиції.

9.3. Захист реферату відбувається в процесі презентації його основних положень на семінарі або під час співбесіди з викладачем.

9.4. Відповідальність за організацію підготовки рефератів несе кафедра, що зобов’язана створити для цього відповідні умови, надавати необхідне методичне та інформаційне забезпечення.
10. Завдання для самостійної роботи студента
Основні завдання для самостійної роботи:

1) попереднє опрацювання інформаційного забезпеченням за кожним модулем (темою);

2) підготовка до поточного контролю - розв’язання завдань самоконтролю за кожною темою;

3) виконання індивідуального завдання;

4) підготовка до захисту індивідуального завдання;

5) підготовка до підсумкового контролю.


11. Вимоги до засобів діагностики, критерії

та процедури оцінювання навчальних досягнень
11.1. Вимоги до засобів діагностики

Інформаційною базою для формування засобів діагностики (тестів відкритого чи закритого типу) має бути система компетентностей, що передбачена даною програмою.

Тест складається із завдання й еталона. Еталон являє собою зразок повного й правильного рішення.

Параметри тесту – ступінь складності та число суттєвих операцій.

Ступінь складності тесту має відповідати очікуваним результатам навчання, які здобувач повинен демонструвати певними діями під час контрольних заходів (відтворювати, описувати, позначати, називати, зображувати, засвоювати суть, розуміти зміст, розрізняти, порівнювати,ідентифікувати, вибирати, доводити, свідомо використовувати, змінювати, вирішувати, знаходити, пояснювати, розраховувати, аналізувати, диференціювати, охоплювати,відокремлювати, протиставляти, синтезувати, складати, розробляти, розвивати, по новому формулювати, планувати, генерувати, оцінювати, визначати, інтерпретувати, критикувати, прогнозувати).

Число суттєвих операцій – це кількість дій, що мають принципове значення для одержання правильного результату (кроки алгоритму виконання, розрахункові схеми, визначення понять, параметри та їх застосування). Розрахунок числа суттєвих операцій ведеться відповідно до еталона.

Еталонами виконання завдань можуть бути фрагменти навчальної, науково-технічної літератури та інші джерела. У цьому випадку необхідно подати перелік точних посилань на відповідні джерела (бібліографічний опис видання, координати еталону – посилання на сторінку, абзац).

Комплект тестів у повному описі (завдання та еталон) за всіма дисциплінарними компетенціями затверджується кафедрою та входить до складу документації методичного забезпечення.

Для надання прозорості змісту засобів діагностики узагальнені завдання повинні бути доступними студентам протягом усього періоду навчання.
11.2. Критерії та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів

Об’єктивне оцінювання результатів виконаних завдань можливе (як і будь-яке інше вимірювання) лише при їх зіставленні з еталонами.

Поопераційне зіставлення відповідей з еталоном дозволяє об’єктивно встановити якість виконання завдань з позиції рівня досягнень, тобто частку правильно виконаних суттєвих операцій до їх загальної кількості.

Процес оцінювання суттєво спрощується, якщо за кількість суттєвих операцій брати лише кроки алгоритму виконання завдань.

Для надійності діагностики кількість суттєвих операцій в еталонах має бути не менше 30-ти. Зміст еталонів повинен відповідати програмі дисципліни щодо ступеню складності навчальних компетентностей.

Критерії якості виконання курсового проекту:

Максимальна оцінка виставляється за таких умов:


  • об’єктивне висвітлення стану питання на базі творчого використання сучасних джерел інформації;

  • оригінальність прийнятих у проекті (роботі) технічних, технологічних, організаційних та управлінських рішень;

  • практичне значення результатів;

  • обґрунтування рішень і пропозицій відповідними розрахунками;

  • повнота структури розрахунків (постановка завдання, розрахункова схема, виконання завдання, оцінювання результатів);

  • всебічність аналізу отриманих результатів (надійність системи, ефективність системи, безпека, вплив на довкілля тощо);

  • органічний зв’язок змісту пояснювальної записки з графічною частиною;

  • наявність посилань на джерела інформації;

  • уникнення зайвої описовості, дублювання, стереотипних рішень, які не впливають на суть і точність отриманих результатів;

  • використання прикладних пакетів комп’ютерних програм;

  • оформлення пояснювальної записки відповідно до чинних стандартів;

  • загальна й професійна грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу матеріалу;

  • якість оформлення;

  • самостійність виконання (з’ясовується під час захисту).

11.3. Оцінювання результатів навчання з дисципліни

Результати навчання виявляють через визначення рівня сформованості компетентностей, що слугує критерієм оцінювання за схемою додатка до диплома європейського зразка:
Шкали оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти


Рівень досягнень / Marks, %

Оцінка / Grade

Національна диференційована шкала

90 – 100

Відмінно / Excellent

74 – 89

Добре / Good

60 – 73

Задовільно / Satisfactory

1 – 59

Незадовільно / Fail

Шкала ECTS

90 – 100

A

82 – 89

B

74 – 81

C

64 – 73

D

60 – 63

E

35 – 59

Fx

1 – 34

F

Рівень сформованості результатів навчання здобувача визначають на основі аналізу відповіді, користуючись формулою:



%,

де – число правильних відповідей або виконаних суттєвих операцій на базі до еталонів рішень;



– загальна кількість запитань або суттєвих операцій еталону рішень.
Інтегральний рівень досягнень студента у засвоєнні матеріалу з дисципліни в цілому обчислюється як середньозважене значення досягнень, продемонстрованих під час кожного контрольного заходу:

% ,

де – число змістових модулів;



– рівень досягнень за i-м модулем, %;

– обсяг i-го модуля, включаючи індивідуальне завдання;

– загальний обсяг дисципліни.


12. Вимоги до комплексу навчально-методичного забезпечення дисципліни
Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, має бути розташований на сайті кафедри філософії і педагогіки та повинен містити [2]:

  1. робочу програму дисципліни;

2) навчальний контент (інформаційне забезпечення лекцій);

3) методичне забезпечення семінарських занять;

4) матеріали методичного забезпечення самостійної роботи студента щодо:

4.1) попереднього опрацювання інформаційного забезпеченням за кожним модулем (темою);

4.2) розв’язання завдань самоконтролю за кожною темою

4.3) виконання індивідуального завдання;

4.4) підготовки до захисту індивідуального завдання;

4.5) підготовки до підсумкового контролю;

5) завдання для поточного та підсумкового контролю рівня сформованості дисциплінарних компетентностей;

6) завдання для комплексної контрольної роботи;



7) завдання для післяатестаційного моніторингу рівня сформованості дисциплінарних компетентностей.

13. Обов’язковий тезаурус
акредитація освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет відповідності стандарту вищої освіти; спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання; досягнення заявлених у програмі результатів навчання;

атестація - це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти;

види навчальної діяльності здобувача – навчальні дисципліни, практики, індивідуальні завдання;

вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;

дисциплінарні компетентності – деталізовані компетентності освітньої програмиі як результат декомпозиції програмних результатів навчання;

засоби діагностики – документи, що затверджені в установленому порядку, та призначені для встановлення ступеню досягнення запланованого рівня сформованості компетентностей студента при контрольних заходах;

здобувачі вищої освіти – особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації;

змістовий модуль – сукупність умінь, знань, цінностей, які забезпечують реалізацію певної компетентності;

знання - осмислена та засвоєна суб’єктом наукова інформація, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання поділяються на емпіричні (фактологічні) і теоретичні (концептуальні, методологічні);

інтегральна компетентність - узагальнений опис кваліфікаційного рівня, який виражає основні компетентностні характеристики рівня щодо навчання та/або професійної діяльності;

інформаційне забезпечення навчальної дисципліни – засоби навчання, у яких системно викладено основи знань з певної дисципліни на рівні сучасних досягнень науки і культури, опора для самоосвіти і самонавчання (підручники; навчальні посібники, навчально-наочні посібники, навчально-методичні посібники, хрестоматії, словники, енциклопедії, довідники тощо);

компетентність/компетентності (за НРК) – здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості;

магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків;

методичне забезпечення навчальної дисципліни – рекомендації до супроводження навчальної діяльності студента за всіма видами навчальних занять, що містить, у тому числі інформацію щодо засобів та процедури контрольних заходів, їх форми та змісту, методів розв’язання вправ, джерел інформації;

навчальна дисципліна – сукупність модулів, що підлягає підсумковому контролю;

освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти;

освітня діяльність – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб;

підсумковий контроль – комплексне оцінювання запланованого рівня сформованості дисциплінарних компетентностей;

поточний контроль – оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення аудиторного навчального заняття (опитування студентів на лекціях, перевірка та прийом звітів з виконання лабораторних робіт, тестування тощо);

програма дисципліни – нормативний документ, що визначає зміст навчальної дисципліни відповідно до освітньої програми, розробляється кафедрою, яка закріплена наказом ректора для викладання дисципліни;

результати навчання (Закон України «Про вищу освіту») – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти;

результати навчання (Національна рамка кваліфікацій) – компетентності (знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості), які набуває та/або здатна продемонструвати особа після завершення навчання;

спеціалізація – складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти;

спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка;

стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності;

уміння - здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання задач і проблем. Уміння поділяються на когнітивні (інтелектуально-творчі) та практичні (на основі майстерності з використанням методів, матеріалів, інструкцій та інструментів;

якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти.


14.  Рекомендована література
14.1. Основна

1. Ерофеева М.А. Общие основы педагогики. Конспект лекций / М.А. Ерофеева. – 163 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.e-reading.club/bookreader.php/98165/Erofeeva_Obshchie_osnovy_pedagogiki__konspekt_

lekciii.html
14.2. Допоміжна

1. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 // Відомості Верховної Ради. – 2014. – № 37, 38.


Навчальне видання


Приходько Володимир Васильович

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ І ПЕДАГОГІКИ»

для магістрів спеціальності 011 «Науки про освіту»

Видано


у Державному вищому навчальному закладі

«Національний гірничий університет».

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК № 1842 від 11.06.2004

49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

Оприлюднено

на сайті Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» за адресою



http://www.nmu.org.ua/ua/content/infrastructure/structural_divisions/science_met_centr/skladovi-normativnoi-bazi-v-sferi-osviti-ngu/index.php

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка