Робоча програма навчальної дисципліни пп 04 політична антропологія галузь знань 03. 01 соціально-політичні науки



Сторінка1/3
Дата конвертації26.12.2017
Розмір0.61 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії політичної науки
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

з науково-педагогічної роботи
________________________________

“______”_______________2016 року




РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ПП 1.04 ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ
галузь знань 03.01 – соціально-політичні науки
спеціальність 8.03.010401 – політологія
факультет філософський_


Львів – 2016
Робоча програма “Політична антропологія” для студентів галузі знань 03.01 “Соціально-політичні науки” спеціальності 8.03.010401 “Політологія”. “30” серпня 2016. – __ с.

Розробник: Денисенко Валерій Миколайович, доктор політичних наук, професор кафедри теорії та історії політичної науки.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки філософського факультету (Протокол від “30” серпня 2016 р № 1.)

Завідувач кафедри теорії та історії політичної науки


____________________ (проф.Денисенко В.М.)

“30” серпня 2016 року

Схвалено Вченою радою філософського факультету.

Протокол від “___” __________ 2016 року № _____

“ ” 2016 року Голова ________________ (доц.Рижак Л.В.)

 Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016.

Денисенко В.М., 2016.




  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Політична антропологія”)




Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів, – 2

Галузь знань

0301 соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям

8.040301 політологія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування)

Політологія

1-й







Семестр

Загальна кількість годин – 72

1-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 1


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Магістр

18 год.



Практичні, семінарські

18 год.













Самостійна робота

36 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:1


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета: засвоєння студентами соціобіологічних та культурних основ нерівності та влади, структури влади та еволюції лідерства в традиційних суспільствах, причин виникнення та еволюції державних утворень та усвідомлення ролі політичної антропології для вивчення сучасних процесів модернізації та політичних процесів в посттрадиційних структурах, враховуючи насамперед досвід країн СНД.

Завдання: розглянути та проаналізувати особливості політичної антропології, дати відповіді на наступні запитання:

чому сучасні країни так званого «третього світу» та ряд держав пострадянського простору не можуть механічно перейняти демократичні моделі розвитку?

Чому в багатьох сучасних державах активізують свою діяльність племінні, кланові та родові структури?

Чому панує корупція, хабарництво, патронажно-клієнтні відносини?

Чому не сходять з історичної арени традиційні та харизматичні лідери?

Чому політичних лідерів обожнюють як богів на землі?

Чому людям краще жити за умов авторитаризму?

Чому панує патріархат в суспільстві та сім'ї, а жінки у більшості суспільств залежні від чоловіків?

Чому старші, навіть найнекомпетентні, вчать "правильно" жити молодих?

Чому панує вічний "залізний закон олігархії'"?

Чому афесивніші, а не благородніші суб'єкти політики перемагають під час політичних баталій сьогодення?

Чи є альтернатива подібній песимістичній картині світу політики?

Після засвосння нормативного курсу студенти повинні знати:

• історію розвитку предмету політичної антропології;

• методи та методологію політичної антропології;

• соціобіологічні та культурні фактори нерівності та влади;

• расово-антропологічні характеристики політичного розвитку;

• сутність феномену вождизму, патронажно-клієнтних відносин, неопатримоніалізму;

• основні концепції походження та еволюції держави;

• реалії трансформації політичних систем сучасних посттрадиційних та постколоніальних суспільств.



Після засвоєння нормативного курсу студенти повинні вміти:

• володіти основними категоріями політичної антропології;

• формулювати соціобіологічні, расово-антропологічні та культурні аспекти владних відносин у сучасному політичному житті;

• аналізувати сучасні процеси політичної трансформації традиційних суспільств, політичні процеси в країнах СНД з точки зору політантропологічного дискурсу.





  1. Програма навчальної дисципліни

(загальна тематика лекційних та семінарських занять)



Тема лекційного заняття

Тема семінарського заняття

Кількість годин

Лекцій

Семінарських занять

Самостійної роботи студентів

1. Предмет політичної антропології




2




4

2. Історія політичної антропології




2




4

3. Соціобіологічні основи нерівності та влади

1. Соціобіологічні основи нерівності та влади

2


2

4

4. Расово-антропологічні характеристики політичного розвитку

2. Влада і лідерство в традиційних соціумах

2



2

4

5. Соціокультурні засади нерівності та влади

3. Політична антропологія і сучасність

2

4


4

6. Влада і лідерство в традиційних соціумах

4. Праця Ф.Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності та держави" (1884)

2

4


4

7. Лідерство в первісному суспільстві

5. Праця Л.Вольтмана "Політична антропологія" (1902)

2

2


4

8. Походження та еволюція держави

6. Праця "Політична антропологія" (За ред. В.Ільїна; М., 1995)

2

4


4

9. Політична антропологія і сучасність




2




4


Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1.

1. Предмет політичної антропології

2. Історія політичної антропології

3. Соціобіологічні основи нерівності та влади

4. Расово-антропологічні характеристики політичного розвитку

5. Соціокультурні засади нерівності та влади

6. Влада і лідерство в традиційних соціумах

7. Лідерство в первісному суспільстві

8. Походження та еволюція держави

9. Політична антропологія і сучасність





  1. Структура навчальної дисципліни




Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма




Усього

у тому числі







л

п

Лаб

Інд

ср
















1

2

3

4

5

6

7



















Модуль

Змістовий модуль 1.

1. Предмет політичної антропології




2

2







4



















2. Історія політичної антропології




2

2







4



















3. Соціобіологічні основи нерівності та влади




2

2







4



















4. Расово-антропологічні характеристики політичного розвитку




2

2







4



















5. Соціокультурні засади нерівності та влади




2

2







4



















6. Влада і лідерство в традиційних соціумах




2

2







4



















7. Лідерство в первісному суспільстві




2

2







4



















8. Походження та еволюція держави




2

2







4



















9. Політична антропологія і сучасність




2

2







4



















Разом – зм. модуль1




18

18







36





















Самостійна робота:


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1.

Соціобіологічні основи нерівності та влади

6

2.

Влада і лідерство в традиційних соціумах

6

3.

Політична антропологія і сучасність

6

4.

Праця Ф.Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності та держави" (1884)

6

5.

Праця Л.Вольтмана "Політична антропологія" (1902)

6

6.

Праця "Політична антропологія" (За ред. В.Ільїна; М., 1995)

6

7.

Разом

36



5. Тематика і завдання для семінарських занять

Політична антропологія займає чільне місце в системі політологічних дисциплін, які опановують студенти-політологи. Вона вивчає людський (від гр. - "апігороз") вимір політичного життя. Тільки в наш час політична антропологія стала предметом як наукових досліджень, так дисципліною викладання у вищій школі.

Існують два копцептуальні підходи щодо визначення предметної сфери політичної антропології. Згідно першого підходу, політична антропологія вивчає поведінку людини в світі політики. Тобто, політантропологи аналізують феномен «людини політичної» (Ноmо Роliticus).

Згідно другого підходу, політична анропологія - це комплексна дисципліна, яка вивчає політичну еволюцію народів світу за допомогою етнографічних методів. Тобто, політантрополог досліджує багатолінійну еволюцію політичних структур чисельних етносів світу.

В рамках цього навчального курсу ми аналізуємо насамперед останній підхід. На наш погляд, він найбільш повно відповідає вимогам сучасності. Студенти-політологи повинні не тільки констатувати та раціонально осмислювати сучасні політичні події та процеси. Вони мають збагнути та усвідомити роль соціобіологічних чинників політики.

• Тобто, зрозуміти, чому сучасні країни так званого «третього світу» та ряд держав пострадянського простору не можуть механічно перейняти демократичні моделі розвитку?

Чому в багатьох сучасних державах активізують свою діяльність племінні, кланові та родові структури?

Чому панує корупція, хабарництво, патронажно-клієнтні відносини?

Чому не сходять з історичної арени традиційні та харизматичні лідери?

Чому політичних лідерів обожнюють як богів на землі?

Чому людям краще жити за умов авторитаризму?

Чому панує патріархат в суспільстві та сім'ї, а жінки у більшості суспільств залежні від чоловіків?

Чому старші, навіть найнекомпетентні, вчать "правильно" жити молодих?

Чому панує вічний "залізний закон олігархії'"?

Чому афесивніші, а не благородніші суб'єкти політики перемагають під час політичних баталій сьогодення?

Чи є альтернатива подібній песимістичній картині світу політики?



Метою нашого курсу є засвоєння студентами соціобіологічних та культурних основ нерівності та влади, структури влади та еволюції лідерства в традиційних суспільствах, причин виникнення та еволюції державних утворень та усвідомлення ролі політичної антропології для вивчення сучасних процесів модернізації та політичних процесів в посттрадиційних структурах, враховуючи насамперед досвід країн СНД.

Після засвосння нормативного курсу студенти повинні знати:

• історію розвитку предмету політичної антропології;

• методи та методологію політичної антропології;

• соціобіологічні та культурні фактори нерівності та влади;

• расово-антропологічні характеристики політичного розвитку;

• сутність феномену вождизму, патронажно-клієнтних відносин, неопатримоніалізму;

• основні концепції походження та еволюції держави;

• реалії трансформації політичних систем сучасних посттрадиційних та постколоніальних суспільств.



Після засвоєння нормативного курсу студенти повинні вміти:

• володіти основними категоріями політичної антропології;

• формулювати соціобіологічні, расово-антропологічні та культурні аспекти владних відносин у сучасному політичному житті;

• аналізувати сучасні процеси політичної трансформації традиційних суспільств, політичні процеси в країнах СНД з точки зору політантропологічного дискурсу.

Методичний посібник містить важливі відомості, які послужать в нагоді студенту-політологу. Відзначимо правила користування методичними порадами та рекомендаціями до курсу "Політична антропологія".

Студент-політолог, який опановує курс, повинен дотримуватись наступного алгоритму "спілкування" з методичним посібником:

1. Приносити методичний посібник на кожне лекційне та практичне заняття.

2. Конспектуючи лекцію, студент має змогу на стор. 16-18 звірити правильність написання теми та питань лекційного заняття.

3. Після цього, конспектуючи лекцію, студент повинен слідкувати за програмою нормативного курсу (стор. 9-15). До прикладу, конспектуючи лекцію № 2 (стор. 9-10), а саме питання "Витоки політичної антропології^', студент-політолог звіряє правильність тих чи інших прізвищ, назв праць, які сприймає на слух. Це - Г.Спенсер, А.Бастіан, Й.Баховен, Е.Тайлор, Дж.Фрезер. Праці Л.Моргана "Ліга ірокезів" (1851) та "Стародавнє суспільство" (1877). Праця Ф.Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності та держави" (1884) і т.д.

4. Специфіка нормативного курсу передбачає ряд термінів, з якими студент знайомиться вперше. На стор. 33-38 поміщено термінологічний словник. Студент повинен мати біля себе методичний посібник, для того щоб в разі необхідності відновити в пам'яті зміст понять, які часто вживає викладач під час лекції.

5. Готуючи практичне заняття, на стер. 19-25 студент використовує перелік занять, питань та список рекомендованої літератури. Насамперед, це стосується перших трьох практичних занять (стор. 19-22).

6. Колоквіуми та дискусії в групах (стор. 22-25). Кожен студент має опрацювати праці Ф.Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності та держави" (1884), Л.Вольтмана "Політична антропологія" (1902) та колективну монографію за редакцією В.Ільїна "Політична антропологія" (1995). Після цього студент має брати участь в дискусіях, скласти колоквіум, орієнтуючись на перелік типових запитань.

7. Студент повинен приготувати реферат. Тематика типових тем рефератів поміщена на стор. 32. Список основної літератури (всього 100 позицііі) представлений на стор. 26-31.

8. На стор. 39-40 поміщений перелік питань на залік (всього 50 позицій).

9. Монографії Ф.Енгельса, Л.Вольтмана та колективна праця "Політична антропологія" (За ред. В.Ільїна) виділені жирним курсивом. Студент повинен їх опрацювати і підготуватись на колоквіум або дискусію в групах.

10.Основними навчальними посібниками з курсу "Політична антропологія" є:

Крадин Н.Н. Политическая антропология: Учебное пособие. -М.: Ладомир, 2001.-213 с.

• Політична антропологія: Пер. з франц. / Баландьє Ж. - К.: Знання, 2002.-252 с.

Таким чином, нормативний курс "Політична антропологія" (54 год.) складається з теоретичної (лекції") та практичної (семінари, дискусії, колоквіуми, реферати) частини.

Опанувавши навчальний курс "Політична антропологія" студент-політолог, на наше переконання, мислитиме комплексніше, більш виважено аналізуватиме сучасні політичні явища та процеси. Адже, все нове - це добре забуте або модифіковане старе.

Програма нормативного курсу



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка