Робоча програма навчальної дисципліни історія та культура україни рівень вищої освіти перший



Скачати 441.24 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації26.12.2017
Розмір441.24 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2   3

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА АКАДЕМІЯ МУЗИКИ ім. М. ГЛІНКИ

Кафедра «Соціально-гуманітарних дисциплін»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

___________________С.В. Хананаєв

“______” __________________ 2017 р.



РОБОЧА ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ

Рівень вищої освіти перший

Ступінь вищої освіти бакалавр

Галузь знань 02 «Культуцра і мистецтво»

Спеціальність 025 «Музичне мистецтво»



спеціалізації: «Академічний спів», «Естрадний спів», «Фортепіано, орган», «Музикознавство», «Оркестрові струнні інструменти», «Оркестрові духові та ударні інструменти», «Народні інструменти», «Хорове диригування», «Музичне мистецтво естради»

Дніпропетровськ - 2017

Робоча програма «Історія та культура України» для студентів спеціальності 025 «Музичне мистецтво»

«04» січня 2017 року 33 с.

Розробник: кандидат мистецтвознавства, професор кафедри «Історія та теорія музики», А.А.Тулянцев

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри «Соціально-гуманітарних дисциплін »
Протокол № 4 від 25 січня 2017 року
Завідувач кафедри «Соціально-гуманітарних дисциплін»

_______________ (Сізов В.В.)

Схвалено Вченою радою Дніпропетровської академії музики ім. М.Глінки
Протокол від №  від « » 2017 року

© Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, 2017 рік

© А.А.Тулянцев, 2017 рік

1.ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, рівень вищої освіти, ступінь

вищої освіти



Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів - 4

Галузь знань 02 «Культура і мистецтво»

Спеціальність 025

«Музичне мистецтво»


Нормативна




Модулів – 1

Спеціалізації (професійне

спрямування):

«Академічний спів»,

«Естрадний спів»,

«Фортепіано, орган» «Оркестрові струнні інструменти» «Оркестрові духові та ударні інструменти» «Народні інструменти» «Хорове диригування»,

«Музикознавство»,

«Музичне мистецтво естради»


Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

1-й

-

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин - 120

1-й

-

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 1.2


Рівень вищої освіти -

Перший


Ступінь вищої освіти -

бакалавр


- 38год.

-

Практичні




год.

Семінарські

-

-

Самостійна робота

82 год.




Індивідуальні заняття: -

Вид контролю:

Екзамен


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання - 2:1



2.КОМПЕТЕНТНОСТІ, РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

(згідно стандарту вищої освіти України)
Компетентності:

-розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності;

-пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел;

-міжособистісна взаємодія;

-критика та самокритика;

-оцінка та забезпечення якості виконуваних робіт;

-використання широкого спектру міждисциплінарних зв’язків для забезпечення освітнього процесу в початкових та середніх музичних навчальних закладах

Заплановані результати навчання:

-застосовувати теоретичні знання та навички в процесі педагогічної діяльності;

-виявляти розуміння фінансово-адміністративних принципів організації мистецьких заходів, закладів культури та музичної освіти.
3.МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета навчальної дисципліни «Історія та культура України»:

-виховання у студентів патріотичних почуттів до України;

-осмислення майбутніми фахівцями основних етапів історії України;

-набуття навичок роботи з першоджерелами та критичного осмислення документів;

-послідовне вивчення етнічного, державно – політичного, соціально – економічного, духовного та культурного розвитку українського народу у контексті світової історії з урахуванням дисциплін суспільно – історичного, політичного, філософського та культурного профілів;

-ґрунтовне ознайомлення студентів із особливостями розвитку української культури на різних етапах історії України. 



Завдання навчальної дисципліни «Історія та культура України»;

 - дослідити закономірності виникнення та джерела формування української історії та культури;

- з’ясувати сутнісні ознаки історії та духовної культури нашого народу, їхню гуманістичну спрямованість, відкритість перед історіями та культурами інших народів, глибокий демократизм, творчий характер;

-навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичного мистецтвознавства та широким фактологічним матеріалом. 

-виробити вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української історії в контексті світової історії;

-порівнювати історичні події, орієнтуватися в науковій періодизації історії, формувати вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України;

-застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен


знати:

- першоджерела та найважливіші писемні пам’ятки;

- історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу;

- основні закономірності, суть і наслідки етапів і процесів українського державотворення;

- історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної України;

- процес формування та розвиток історико – етнографічних регіонів України; - історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах України;

- історію формування діяльності громадських, культурологічних, освітніх, політичних організацій українського народу;

- еволюцію, закономірність, ефективність розвитку державності України.

цивілізаційні витоки і детермінанти української культури;

- сутність українських національно-культурних проектів

- світоглядні особливості української культури та їхній зв’язок із національним характером; 

- основні етапи формування художніх стилів в українській культурі;



уміти:

- за результатами аналізу історичних джерел та історіографічної літератури визначати періоди, закономірності формування та розвитку етнополітичних процесів в Україні;

- аналізуючи сучасні документи та історичні документи, визначати особливості сучасного соціально – політичного розвитку українського суспільства та його перспективу;

- здійснювати порівняльний і глибинний аналіз історичних подій та явищ;

- розуміти взаємозв’язки минулого, сучасного і майбутнього;

- осмислювати та засвоювати історичний досвід.

 - аналізувати різноманітні явища української культури; 

- оцінювати значення культурних досягнень українського народу та внесок у них видатних діячів культури України; 

- охарактеризувати художні стилі в українській літературі, архітектурі, театрі, образотворчому мистецтві, кінематографі; 

- узагальнювати висновки про особливості історичних етапів та головних тенденцій розвитку української культури. 



4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Феномен історії та культури України.

РОЗДІЛ № 1. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVIII СТ.

Витоки української історії та культури. 



Тема 1. Україна давня. Київська Русь (до XII ст.). Витоки української культури. 

Землеробські племена Трипільської культури. Античні міста – держави Північного Причорномор’я. Східні слов'яни. Стоянки: Родомишленська, Мізінська, Добранічевська, Кам’яна могила, Деркульська, Бакетська та стоянка біля сучасного міста Амвросіївка Донецької області. Рабовласницькі держави та грецькі міста-держави (поліси): - Кіммерія (що існувала у IX – VII ст.ст. до н.е.); Таврика (держава таврів) (IX – I ст.ст. до н.е.) існувала на території Кримського півострову. - Скіфія (VII – III ст.ст. до н.е.) розташовувалася між Доном, Дунаєм та Дніпром. Дві держави: - Велика Скіфія, Сарматська держава (III ст. до н.е. – III ст.). Поліси: Ольвія, Тіра, Пантікапей, Феодосія, Херсонес, Фанагорія, Борисфеніда, Керкинітіда, Босфор. Боспорське царство (V ст. до н.е. – II ст. н.е.). Передумови утворення Київської Русі. Етимологія слів «Русь, руси», «Руська земля». Теорії походження Київської Русі. Аскольд, Дір, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Русь за Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Хрещення. Руська Держава у другій половині 11 ст. Любецький з'їзд князів. Володимир Мономах Слов’яни - язичники. Боги: Ярило, Коляда, Купало, Перун, Стрибог, Велес.

Основоположник теорії автохтонізму видатний український археолог В.Хвойка.  Трипільська культура (IV – III тис. до н.е., енеоліт). Ямна, катакомбна, багатоваликової кераміки, зрубна (Степ), шнурової кераміки, тшинецько-комарівська, білогрудівська, бондарихінська (Лісостеп і Полісся) культури бронзового віку. Культура слов'янського населення України. Зарубинецька (II ст. до н.е.- II ст. н.е.), черняхівська (II – Vст.), київська ( VI – VIII ст.) культури. Держава антів (кін. IV–поч.VII ст.) Автор «Повісті временних літ» про племена, від яких походять українці.  Язичницька релігія та пантеон божеств. Культ «упирів» та «берегинь»; культ землеробських богів «Рода» і «Рожаниць»; культ Перуна. Представлення язичництва як світоглядної системи в усній народній творчості.

Тема 2. Україна ХІІ – ХVI ст. Історія та культура.

«Повість временних літ» Нестора. «Руська правда». Давньоруське право. Мислителі Київської Русі. «Ізборник Святослава». Вплив візантійської культури. Культурні контакти Київської Русі зі світом.  Культура княжого Львова.  Архітектура: Десятинна церква (989 – 996 рр), Софійський собор (1037), відкриття у 1037 р. першої бібліотеки, Михайлівський Золотоверхий собор; Золоті, Софійські, Лядські та Печерські ворота, Печерський монастир (1051), Спасо-Преображенський собор (Чернігів), Успенський храм Печерського монастиря (1073 – 1089 рр.) Утвердження в XI ст. монотеїстичної релігії в Київській Русі. Зодчий на Русі Петро Мілонег: художником, автором семи ікон – Аліпій.

Запорізька Січ – суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва (перша половина XVI ст. за дніпровськими порогами у районі острова Хортиця). 8 запорізьких січей: - Хортицька Січ - 1552 – 1556 рр.; - Томаківська Січ - 1564 – 1593 р.; - Базавлуцька Січ - 1594 – 1638 р.; - Микитинська Січ - 1638 - 1652 рр.; - Чортомлицька Січ - 1652 – 1709 рр; - Каменська Січ - 1709 – 1711 та 1728 – 1734 рр.; - Олешківська Січ - 1711 – 1728 рр.; - Нова Січ - 1734 – 1775 рр. 1635 р. - фортеця Кодак,

Причини феодальної роздробленості та її наслідки. Боротьба за Київ. Перші літописні згадки про Русь – Україну. Галицьке, Волинське князівства. Роман Мстиславович - творець Галицько– Волинської держави. Монгольська навала на Русь. Боротьба Данила з татарами. Зростання політичної могутності Великого князівства Литовського. Гедимін, Ольгерд, боротьба за руські землі. Соціально – економічний розвиток українських земель у другій половині Х1V – ХV1 ст. Литовські статути. Кревська унія. Наступ католицизму. Люблінська унія. Річ Посполита. Полонізація українських земель. Посилення соціально – економічного і національно – релігійного гніту. Українські православні братства. К. Острозький і його роль у відродженні української культури і захисті Православної церкви. Берестейська унія. Криза Православ’я . Козацько – селянські повстання кінця ХУ1 ст. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний. Повстання 20-30 рр. ХУ11 ст. Ординація 1638 р.



Тема 3. Національно – визвольна боротьба XVI – XVII cт.

Держава Богдана Хмельницького. Зборівський договір. Молдавські походи. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір. Розгром польського війська під Батогом, бої під Монастирищем і Жванцем. Україно - московські переговори. Переяславська рада. «Березневі статті». Виникнення Козацької держави. ЇЇ територія та адміністративно – територіальний устрій. Органи влади. Господарсько – фінансова політика, дипломатична діяльність. Збройні сили. Віленська угода. Нова коаліція України з Семиградом, Швецією та Бранденбургом у війні з Польщею. Три періоди війни (1648 – 1654).

Українська культура польсько – литовської доби ХIV – першої половини ХVII ст. Своєрідність характеру культурного життя України XIV-XVIст. Формування української етнічної спільності та культури. Зачинателі ренесансного гуманізму в Україні XV-XVIст.: Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан, Юрій Дрогобич. Початок національно-визвольної боротьби наприкінці XVI - поч. XVIIст. та подальший розвиток культури. Полемічна література: Герасим Смотрицький, Іван Вишенський. Рукописна книга та перші друковані книги, виконані кирилицею. Друкарська діяльність Івана Федорова як світове надбання української національної культури. Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти в Україні. Церковні православні братства. Братські школи. Мистецтво: перехід від готичного стилю до ренесансно-барокового. Фольклорне розмаїття. Розквіт українського епосу (думи, балади, історичні пісні). Українська професійна музика. Взаємозалежність і взаємопереплетіння національно-визвольної боротьби та руху за відродження української культури в польсько-литовську добу.

Тема 4. Козацько-гетьманська держава у 2-й половині XVIІ – XVIIІ cт.

Гетьманування І. Виговського. Гадяцька угода. «Переяславські статті» Ю. Хмельницького. Андрусівський договір. Поділ України на Лівобережну та Правобережну. Руїна. Петро Дорошенко. «Вічний мир». Підпорядкування Москві Української Православної церкви. І. Мазепа. «Коломацькі статті». Соціальна політика І. Мазепи. Спроба відродження української державності. Причини і невдачі. Полтавська битва. Смерть І. Мазепи. Пилип Орлик і його «Конституція». Гетьманування І. Скоропадського та інкорпораційна політика царизму. Утворення Малоросійської колегії. Наказний гетьман П. Полуботок. Гетьман Д. Апостол. Останній гетьман України К. Розумовський. Обмеження української автономії російським царизмом і ліквідація Запорозької Січі. П.Калнишевський. Скасування Козацької влади.

Духовна культура українського народу другої половини ХVII – кінця ХVIII ст.   Бароко як нове світовідчуття доби. Українське козацтво як історичний феномен і явище культури. Вплив козацтва на розбудову культури. Козацька художня творчість: думи, танці, ікони, собори. Козацькі літописи. Специфіка національного варіанту бароко в мистецтві. Остаточне оформлення стилю в добу гетьманства Івана Мазепи. Творець архітектурного барокового обличчя Київа у XVIIIст. - І.Григорович-Барський. Перлини барокової архітектури – споруди С.Ковніра, Й.Г.Шеделя. Розвиток портретного жанру. Становлення української драми (Д.Туптало, М.Довгалевський, О.Кониський). Розквіт шкільного театру, вертепу. Музичне бароко: жанр духовного і світського канту, партесного концерту. Барокові риси хорової творчості М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя. М.Ділецький. Народно-пісенна творчість і козацький рух. Києво-Могилянська академія: її роль у культурному житті України та інших слов’янських народів. Філософська школа Г.Сковороди, діяльність Ф.Прокоповича. Розвиток освіти.

РОЗДІЛ 2. «ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ У ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.»

Тема 5. Національне відродження XIХ – XХ cт.

У.Кармалюк. 1818 – 1820 рр. – повстання на Дону та у Південній Україні; 1819 р. - повстання воєнних поселенців в селі Чугуєві (на Харківщині); 1829 р. повстання військових поселенців в селі Шебелинка (на Харківщині); 1855 р. - антикріпосницький рух селян на Київщині – «Київська козаччина», а влітку 1856 року – похід в Таврію за волею. Розвиток капіталістичної промисловості: 1800 р., Луганськ, перша доменна піч; 1823 р., Мошна, перший на Дніпрі пароплав – «Бджілка»; у 1830 р. Малоросійська промислова кампанію з виробництва цукру; 1835 р. – Акціонерна пароплавна кампанію на Дніпрі; 1830- ті рр. - промисловий переворот – перехід від мануфактури до фабрики, від ручної праці до машинної. Ярмарки: Харків, Єлизаветград, Київ, Ромни, Полтава; чумацький промисел. Зовнішньоторговий оборот через Чорноморські порти (1819 - 1857 рр., Одеса). Антикріпосницькі виступи : опришки (1800) під проводом Марусяки, 1810 -1825 рр. – на чолі зі М.Штолюком; 1810 - 1815 рр., 1831 р. «холерні бунти» на Закарпатті; 1843 – 1844 рр. - селянське повстання на Буковині під проводом Л.Кобилиці; 1846 р. – селянське повстання у Галичині. Скасування кріпацтва в Закарпатті.

«Хлопомани»: предтеча широкого громадського руху: В.Антонович, М.Драгоманов, П.Чубинський, брати Синєгуби, Л.Глєбов, В.Самойленко, Б.Грінченко, а також майбутні політичні діячі С.Петлюра і брати Міхновські (члени полтавської громади). «Історія русів». Формування класичної української літератури народною мовою. І. Котляревський. Харківський університет.. Київський університет. Поетична та етнографічна діяльність М. Максимовича. Кирило-Мефодіївське товариство. М. Костомаров та П. Куліша. «Русалка Дністровая». Класицизм як офіційно затверджений стиль у добу романтизму. Архітектори А. Меленський, В. Беретті та ін. «Софіївка» як приклад садовопаркового мистецтва класицистичного стилю. Класицизм у живопису та скульптурі А. Лосенка, Д. Левицького, І. Мартоса, М. Козловського (др. пол. XVIII ст.). Майстри українського класицистичного малярства – І.Сошенко, В. Штернберг,  Т. Шевченко. Творчість В. Тропініна.
Діяльність В.Антоновича, М. Драгоманова, П. Юркевича. Перша українська національна опера С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». «Вечорниці» П. Ніщинського. Перше сузір’я професійних акторів (М.Щепкін, К. Соленик). Заснування українського професійного театру нового покоління (1883p.). Драматургія М. Старицького, М.Кропивницького, І. Карпенка-Карого. Основоположник української національної музичної школи М. Лисенко. Національна школа пейзажного живопису (80-90-ті р.р.). Культурно-освітнє товариство «Просвіта» (1868, Львів). Наукові школи другої половини XIXст. та їх світове значення (О. Ляпунов, М. Бекетов, І.Пулюй, С. Ковалевська, І. Мечников, О. Потебня, К. Ушинський). Українська культура: М. Грушевський, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко). Дослідження з фольклористики та етнографії.


Розвиток української культури ХХ ст. 

 Тема 6. Українська культура першої половини ХХ ст. 

Україна в роки Першої світової війни. 1914 – 1917 рр. - створення Буковинсько-Галицького генерал-губернаторства (Чернівці, графом Бобринським). Діяльність уніатського митрополита О.Шептицького. Головна українська рада (ГУР) на чолі з К.Левицьким, М.Павликом та М.Ганькевичем. Командири корпусу: М.Галущинський, Г.Коссак, В.Дідушок, О.Варивода, Д.Кренжаловський, М.Тарнавська, О.Микитка. Діяльність С.Петлюри (стаття «Війна і українці»). Діяльність В.Винниченка. ІV Універсал ЦР, проголошення незалежності УНР. Брестський мир і Україна. Гетьманський переворот. Українська держава гетьмана Павла Скоропадського. Утворення Директорії, її склад. Падіння Гетьманщини. Відновлення УНР. Соціальні програми Директорії. Революційні події у Західній Україні. Проголошення ЗУНР. Акт Злуки 22.01.1919 р. Об'єднання українських земель. Друга війна Росії проти УНР. Етап національного культурного відродження (1917-1930 рр.); тоталітарне панування сталінізму і «соцреалізму» (1930 -1956 рр.); стихійний громадянський опір режиму засобами культури і мистецтва (1956 -1987 рр.); національно-духовне оновлення (з 1987р.).  Якісні зміни в культурному житті України першої третини ХХ ст.: розбудова української державності; розвиток національної освіти та науки. Створення Української академії наук. Внесок В.Вернадського, А. Кримського та інших вчених в науку і культуру України. Створення Української академії мистецтв та її перший ректор художник-графік Г.Нарбут. Розвиток літературного процесу та вплив європейського модернізму (М.Вороний, Я.Савченко, О.Слісаренко та ін.). Творчість П.Тичини та «неокласики» (М. Зеров, М.Драй-Хмара та ін.). Діяльність літературних об'єднань («Ланка», «Марс» та ін.). Теоретик національно – культурного відродження М.Хвильовий. Театри. Оновлення театральної культури. Лесь Курбас та театр «Березіль» (1922 р.). Новий напрям в драматургії В.Винниченка, драматургія М.Куліша. 
Авангардний живопис в Україні. Художники О.Богомазов, О.Екстер та ін. Монументальний живопис М. Бойчука. Новаторські пошуки художників М.Бурачека, О.Мурашка, Василя і Федора Кричевських та ін.  Скульптура та архітектура. Репресії 30-40-х рр..

Музична культура першої третини ХХ ст. - важливий етап формування національної композиторської школи (К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович, М.Вериківський, Л.Ревуцький, С.Людкевич). Становлення української симфонічної школи (Б.Лятошинський). Роль львівської «празької» школи в галицькій музиці 30-х років (В. Барвінський, М.Колесса, Н.Нижанківський та ін.). Виконавська майстерність І.Паторжинського, М.Литвиненко-Вольгемут, З.Гайдай, О.Петрусенко. Музично-співацькі товариства «Торбан», «Боян», «Руська бесіда».  Українізація в 20-і роки та роль товариств «Просвіти». Формування національної самосвідомості. Припинення культурного піднесення в Україні у 1932-1933 рр.: період «розстріляного відродження».  Культура в період Другої світової війни.



Тема 7. Україна у 1950 - 1980 роках

Україна після Другої світової ввійни. Критика культу особи Сталіна. Реформи М.Хрущова, «політична відлига». Шестидесятники. Реформи середини 60 – х рр. Діяльність П.Шелеста, В.Щербицького. Наростання застійних явищ і русифікації, наростання екологічної небезпеки. Політичні репресії 60 – 70 рр. Посилення реакції у духовному житті, спотворення історії України. Розгортання правозахисного і дисидентського руху 1965 р. - перша хвиля арештів української інтелігенції, працівників культури, письменників і журналістів (літературний критик І.Світличний, художник І.Заливаха, історик В.Мороз, поет-перекладач С.Караванний) та інші. Політичні процеси у Донецьку (над групою Гаєвого, 1961), Запоріжжі (над групою Савченко, 1962), Рівно, Тернополі, Чернівцях, Луганську і Києві. Фундатори руху «шістдесятників» - Л.Костенко, І.Світличний, В.Симоненко та ін. Відлуння «шістдесятництва» у кіномистецтві. Українські «правозахисники». Пошуки національної форми в малярстві (К.Білокур); «нова фольклорна хвиля» в українській музиці 60-70-х рр. Особливості розвитку образотворчого мистецтва 70-80-х рр. Потяг інтелігенції до західних та східних релігійних течій. Активізація Української автокефальної православної церкви. Культура діаспори в цілісному українському культурному просторі. Політична та культурно-просвітницька діяльність української творчої інтелігенції: Л.Костенко, І.Драч, І.Дзюба, Д.Павличко, М.Вінграновськикй, Є.Гуцал, В.Дрозд, І.Світличний, В.Симоненко. Поезія В.Стуса. Літературна творчість М.Осадчого і В.Марченка. Літературна критика та публіцистика В.Мороза і В.Чорновола. Самвидав “Гельсинська спілка”. Народний рух України.  Здобутки сучасного українського кіномистецтва. «Поетичне кіно». С. Параджанов. І.Миколайчук, Л.Осика. Кіностудія ім. О. Довженка, Одеська та Ялтинська кіностудії. Кінорежисери Т. Левчук, Г. Кохан, К. Муратова. Український культурний процес в еміграції. Празька школа української поезії (Є.Маланюк, О.Теліга). Д.Чижевський. М.Семчишин, Д.Дорошенко, Д.Антонович. Скульптурна пластика й «архітектура» О.Архипенка. Розвиток музичної культури.  Національно-культурний рух в Україні у середині 80-х – на початку 90-х років та його особливості. Декларація Верховної Ради України про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Їх значення у формуванні національної самосвідомості українців, розвитку духовної культури. Українська державність як необхідна передумова національно-культурного відродження. 





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка