Робоча програма дисципліни Мікробіологія, вірусологія та імунологія



Сторінка1/6
Дата конвертації27.10.2017
Розмір1.01 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ᾽Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології


РОБОЧА ПРОГРАМА


дисципліни Мікробіологія, вірусологія та імунологія

(назва навчальної дисципліни)

спеціальність ___7.12020102 – Клінічна фармація (5,0д);_ (5,5з);__ (4,5з) мед.;__ (4,5з) фарм.; _(4,5з) дв;_(1,5з) дв

факультет _НФаУ_ медико-фармацевтичний __

(назва інституту, факультету, відділення)

2015- 2016 навчальний рік

Робоча програма з дисципліни Мікробіологія, вірусологія та імунологія

спеціальності Клінічна фармація_ для студентів 1, 2, 3 курсу.

Розробники:

_Філімонова Н.І.,_зав. кафедрою, к.мед.н., професор

_Дубініна Н.В., доцент, к.мед.н., доцент___________



(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

Робоча програма розглянута та затверджена на засіданні кафедри _мікробіології, вірусології та імунології_

Протокол від “_28_”__серпня_____2015 року № _1_
Зав. кафедри _______________________ __Філімонова_Н.І._

(підпис) (прізвище та ініціали)

Робоча програма схвалена на засіданні профільної методичної комісії

біомедичних дисциплін

Протокол від “_31_”__серпня____2015 року № _1_


Голова профільної комісії ____________________ ___Зупанець І.А.

(підпис) (прізвище та ініціали)



  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна

ф. навч.


заочна форма навчання

5,0д

5,5з

4,5з


мед

4,5з


фарм

4,5з


дв

1,5з


дв

Кількість кредитів - 10/10/7,5/7/4,8/4

Спеціальність:



7.12020102 – Клінічна фармація (5,0д)____
7.12020102 – Клінічна фармація (5,5з)____
7.12020102 – Клінічна фармація (4,5з)мед____
7.12020102 – Клінічна фармація (4,5з)фарм____
7.12020102 – Клінічна фармація (4,5з)дв____
7.12020102 – Клінічна фармація (1,5з)дв____


Обов’язкова

Рік підготовки

2-й, 3-й

2-й,

3-й


2-й,

3-й


2-й

2-й

1-й

Модулів – 3/4/3/2/2/1

Семестр

Змістових модулів – 6/8/6/4/4/1

4, 5, 6

3, 4, 5, 6

3, 4, 5

3, 4

3, 4

4, 2

Лекції

Загальна кількість годин –

300/300/225/210/144/105



46 год.

20 год.

10 год.

10 год.

6 год.

10

год


Практичні

112 год.

48 год.

36 год.

38 год.

16

16

год.


Тижневих годин для денної форми навчання в осінньому семестрі:

аудиторних –3 самостійної роботи студента –2,8

в весняному семестрі аудиторних –3/2,5

самостійної роботи студента –3,3/1,5




Освітньо-кваліфікаційний рівень:

спеціаліст




Лабораторні

-

-

-

-

-

-

Самостійна робота

142 год.

232 год.

179 год.

172

год.


122

год.


79

год.


Вид контролю:

Підсумковий модульний контроль


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%): для денної форми навчання – 52,7:47,3; для заочної форми навчання –22,7:77,3/ 20,5:79,5/ 42,7:57,3/ 59,4:40,6/ 34,2:65,8





  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: формування знань про загальнi закономірностi будови, життєдiяльностi та розповсюдження мiкробiв, їх значення як контамiнатiв лiкарських препаратiв та збудникiв iнфекцiйних захворювань.

Завдання: вивчення морфологічних та біологічних властивостей мікроорганізмів; ролі мікроорганізмів в розвитку інфекційних захворювань; механізмів імунного захисту та основних реакцій імунної системи; оволодіння методами мікробіологічної діагностики; проведення імунологічного дослідження при патологічних станах, викликаних збудниками інфекційних захворювань.



У результаті вивчення мікробіології, вірусології та імунології студент повинен знати:

  • Етапи розвитку мікробіології як фундаментальної і прикладної дисципліни для медицини та внесок окремих учених на кожному з її етапів.

  • Особливості структури, морфології, фізіології окремих груп мікробів.

  • Структуру бактеріальної клітини, обов’язкові та необов’язкові органели.

  • Морфологію та структуру спірохет, актиноміцетів, грибів і найпростіших.

  • Основні відмінності між прокаріотими та еукаріотами.

  • Найбільш вживані поживні середовища та їх приготування.

  • Методи виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій.

  • Зв’язок між генетичними структурами та факторами вірулентності бактерій.

  • Механізм дії антибіотиків на мікробну клітину.

  • Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

  • Механізми ускладнень антибіотикотерапії.

  • Поняття „інфекційний процес”, форми інфекційного процесу, їх характеристику і умови виникнення.

  • Фактори патогенності бактерій, поняття „патогенність”, „вірулентність”.

  • Етапи становлення імунології та внесок окремих вчених на кожному етапі.

  • Поняття „імунна система організму”.

  • Роль та механізми неспецифічного протиінфекційного захисту організму людини.

  • Структуру антигенів, в тому числі антигенів мікроорганізмів. Роль антитіл в імунній відповіді.

  • Механізм взаємодії антитіл з антигенами.

  • Фази розвитку імунної відповіді.

  • Біологічні властивості збудників інфекційних хвороб.

  • Патогенетичні закономірності інфекційних процесів, викликаних патогенними прокаріотами та еукаріотами.

  • Методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики інфекцій, викликаних патогенними прокаріотами та еукаріотами.

  • Біологічні властивості патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, та закономірності їх взаємодії з організмом людини і зовнішнім середовищем.

  • Методи мікробіологічної, вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики опортуністичних і внутрішньолікарняних інфекцій.

  • Поняття „санітарно-показові мікроорганізми” та роль їх як індикатора при оцінці ступеню контамінації патогенними мікроорганізмами об’єктів зовнішнього середовища: води, ґрунту та повітря.

  • Якісний та кількісний склад мікробів води, ґрунту, повітря і робити висновки про їх безпечність в епідемічному відношенні.

  • Санітарно-вірусологічні та бактеріологічні критерії оцінки водних об’єктів, ґрунту та повітря закритих приміщень.

Вміти:

  • виділяти чисті культури аеробних та анаеробних мікроорганізмів, здійснювати ідентифікацію виділених культур за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними, антигенними властивостями, визначати фаготип, визначати чутливість до анти­біотиків;

  • проводити облік та оцінювати результати серологічних реакцій (реакції аглютинації, преципітації, зв’язування комплементу, імунофлуоресценції, імуноферментного аналізу);

  • диференціаціювати мікроорганізми за морфологічними і тинкторіальними ознаками;

  • визначати методи дослідження доцільні при захворюваннях, що спричинені патогенними мікроорганізмами.


3. Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1. Загальна мікробіологія.

Тема 1. Поняття про мікробіологію. Морфологія прокаріотів.

Основні етапи розвитку мікробіології. Засновники мікробіології, вірусології та імунології як фундатори головних напрямків розвитку дисципліни. Перші уявлення про виникнення заразних захворювань.

Свiт мiкробiв: прокаріоти. Принципи класифiкацiї i систематики мiкроорганiзмiв. Основнi таксономiчнi категорiї: вiддiл, клас, порядок, родина, рід, вид. Бiнарна номенклатура мiкроорганiзмiв. Поняття про бiовар, серовар, фаговар, штам, клон.

Методи мiкроскопiї: свiтлова, темнопiльна, фазово-контрастна, люмiнiсцентна, електронна (принципи устрою, призначення, можливостi збiльшення).

Основні форми, розмiри, особливостi будови мiкроорганiзмiв (бактерії, актиномiцети, мiкоплазми, рикетсiї, хламiдiї): клiтинна стiнка, цитоплазматична мембрана, цитоплазма, нуклеоід, рибосоми, лізосоми, включення, спори, капсули, джгутики, пiлi, фiмбрiї. Функцii структурних елементiв. Полiморфiзм мiкроорганiзмiв. L-форми мікроорганізмів.

Тема 2. Морфологія еукаріотів.

Еукарiоти (найпростiшi, гриби). Основні форми, розмiри, особливостi будови найпростiших, грибів: клiтинна стiнка, цитоплазматична мембрана, цитоплазма, ядро, мiтохондрiї, рибосоми, лізосоми, включення, спори, капсули, джгутики, пiлi, вiйки, фiмбрiї. Функцii структурних елементiв.



Тема 3. Морфологія і біологія вірусів.

РНК-, ДНК-утримуючi віруси. Принципи класифікації і систематики вірусів. Основнi таксономiчнi категорiї: родина, рід. Морфологія та ультраструктура вірусів. Бактеріофаги. Хiмiчний склад вірусів. Типи взаємодії вірусів з клітинами. Помірний та вірулентний фаги. Репродукція вірусів. Культивування вірусів.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка