Реферат роботи Мельника Р. В. Поліщука В. В., «Розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю»



Скачати 340.96 Kb.
Дата конвертації23.10.2017
Розмір340.96 Kb.
ТипРеферат

РЕФЕРАТ

роботи Мельника Р.В. Поліщука В.В., «Розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та обєктів, перероблених у вогнепальну зброю»

Соціально-економічні та політичні зміни в Україні супроводжуються якісними змінами злочинності. Злочинність все частіше набуває організованих форм, способи вчинення і приховування кримінальних правопорушень ускладнюються, росте число заздалегідь запланованих тяжких і особливо тяжких насильницьких злочинів. Посиленню криміногенної обстановки у державі сприяє безліч чинників: спад економіки й безробіття, низький рівень життя, корупція, пропаганда насильства в засобах масової інформації, зниження контролю в Збройних силах України за використанням і зберіганням зброї та боєприпасів.

У деяких великих містах України кримінальні вибухи стали одним з факторів, що суттєво дестабілізують громадський порядок. Так, величезного суспільного резонансу набули вибухи у маршрутних таксі міста Вінниці (2002–2003 рр.), у Свято-Покровському храмі міста Запоріжжя (28 липня 2010 р.), біля торгівельного центру «Голден Плаза» та адміністративної будівлі ДП «Макіїввугілля» у місті Макіївці (20 січня 2011 р.), у місті Дніпропетровську (27 квітня 2012 р.).

В руках злочинців, які мають спеціальні знання або користуються знаннями інших осіб, вибухові пристрої стають небезпечними засобами вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів. Так, протягом тільки 2011 р. на території України було вилучено та знешкоджено 72 саморобних вибухових пристрої, 1013 кг вибухової речовини, вилучено понад 8,8 тис. гранат, снарядів та мін.

Також досить значної уваги заслуговують і об’єкти, перероблені у вогнепальну зброю, які за останні роки набули широкого розповсюдження та перебувають у вільному продажу це – пістолети виробництва Туреччини, які згідно з маркувальними позначеннями, класифікують як сигнальні (стартові). Так, якщо у 2005 році на обліку перебувало лише чотири нерозкритих злочини, то в 2006 р. – 13, 2007 р. – 28, 2010 р. – 82, 2011 р. – 121, 2012 р. – 130, 2013 р. – 148 та 2016 р. – 316.

Як засвідчує практика, на експертизу переважно надходять перероблені пістолети «Zoraki», «Atmaka», «Kral», «Blow», які згідно з маркувальними позначеннями класифікуються як сигнальні (стартові).

Ослаблення моральних засад у суспільстві, висока соціальна напруженість, з одного боку, і практично необмежені можливості у винахідливості з боку злочинців – з іншого, створюють високий ступінь небезпеки для всіх оточуючих.

Мета роботи полягала у створенні наукових, теоретичних і методологічних засад та розробленні практичних рекомендацій щодо розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю.

Для досягнення мети було поставлено такі задачі:

– визначити поняття вибухового пристрою, обєктів, пороблених у вогнепальну зброю та здійснити їх класифікацію;

– розкрити ознаки особи злочинця, що вчиняє злочини із застосуванням вибухових пристроїв та обєктів, пороблених у вогнепальну зброю, як елементу криміналістичної характеристики;

– визначити особливості предмету злочинного посягання злочинів даної категорії;

– виділити способи вчинення злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та обєктів, перероблених у вогнепальну зброю;

– розкрити типову «слідову картину» злочинів даної категорії;

– виявити специфіку розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та обєктів, пороблених у вогнепальну зброю, на початковому етапі, визначити типові слідчі ситуації, найбільш оптимальну систему слідчих (розшукових) дій та особливості формування слідчих версій і планування розслідування;

– визначити особливості організації і тактики проведення першочергових слідчих (розшукових) дій, окреслити специфіку одержання інформації з матеріальних та ідеальних джерел;

– сформулювати рекомендації щодо призначення судових експертиз під час розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та обєктів, перероблених у вогнепальну зброю;

– запропоновано перелік ідентифікаційні ознак щодо визначення систем і моделей зброї за слідами на гільзах, які найчастіше піддаються переробленню.

Наукова значимість роботи полягає в тому, що вона є першим в Україні дослідженням, у якому з урахуванням змін, що відбулися у практичній діяльності з проведення експертних досліджень, викладено проблемні питання, пов’язані з розслідуванням злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, а також встановленням системи та моделі переробленої зброї за стріляними гільзами і снарядами і розширюють наукове уявлення і доповнюють теоретичні й практичні надбання криміналістики та судової експертизи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в роботі теоретичні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:

– у практичну діяльність органів внутрішніх справ України – щодо удосконалення криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 14 березня 2012 р.; акт впровадження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 16 квітня 2012 р.); слідчих та експертних підрозділів – при проведенні судово-балістичної експертизи (акти впровадження: НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області від 14 січня 2013 р.; Науково-дослідному інституті МВС України від 7 лютого 2013 р.).

– у навчальний процес – як матеріали для підготовки відповідних навчально-методичних і наукових видань та для проведення занять з навчальних дисциплін «Криміналістика», «Техніко-криміналістичне забезпечення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів», «Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій», «Теорія судової експертизи», «Теоретичні основи судової експертизи» (акт впровадження в навчальний процес Львівського державного університету внутрішніх справ від 21 січня 2013 р. № 2; акт впровадження в навчальний процес Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 25 січня 2013 р.; акт впровадження в навчальний процес Донецького юридичного інституту МВС України від 7 лютого 2013 р. № 3).

Основні результати роботи можна викласти у таких групах положень:



Перша група орієнтована на криміналістичну характеристику злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю.

Автори дослідили поняття «вибуховий пристрій» та «об’єкт, перероблений у вогнепальну зброю» що висвітлені в законодавстві, спеціальній і науковій літературі. У роботі обґрунтовано, що поняття вибухового пристрою доцільно визначити через систему ознак і критеріїв, що дозволяють у комплексі відносити вибухонебезпечні предмети до категорії вибухових пристроїв. Авторами виділені такі його ознаки: однократність застосування; наявність вибухової речовини і засобів ініціювання; використання енергії хімічного вибуху; спеціальна підготовка пристрою до вибуху.

Щодо поняття «об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю» автори зауважують, що єдиного тлумачення цього поняття у проектах законів України «Про зброю», відсутнє, воно підмінене ізольованими визначеннями «перероблена зброя», «несанкціонована зброя», «несанкціоноване виробництво зброї», що зумовлює необхідність внесення змін до ст. 1 «Визначення термінів» проектів Закону України «Про зброю» та включення визначення поняття «об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю», що дасть змогу більш чітко визначити предмет дослідження як окремий об’єкт судово-балістичної експертизи, а також вирішити питання щодо належності його до певного виду чи підвиду вогнепальної зброї.

Тому, на нашу думку, під об’єктами, переробленими у вогнепальну зброю, слід розуміти будь-які пристрої, які до цього не були вогнепальною зброєю, до конструкції яких внесено зміни (саморобним чи кустарним способом), унаслідок яких вони набули властивостей вогнепальної зброї.

Крім того, для криміналістичного вивчення вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю інтерес представляє їх класифікація: вони можуть бути як промислового виготовлення (в конструкцію яких можуть вносить зміни саморобним способом) так і саморобного виготовлення.

Для перевірки кожної з версій висуваються як загальні, так і окремі версії, що ґрунтуються на фактичних даних, зібраних у кримінальному провадженні. В основу їх змісту покладаються способи злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю.

Предмети безпосереднього посягання злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, поділяються на дві великі групи: об’єкти біологічного походження і об’єкти, що виникли у результаті діяльності людини. До першої групи варто віднести людей і тварин, до другої – різного роду споруди, будинки, транспорт. У межах дослідження приділено увагу об’єктам як першої так і другої групи, оскільки детальне дослідження особи потерпілого є доцільним при розробці видових методик розслідування, пов’язаних з посяганням на життя і здоров’я людей. Стосовно об’єктів другої групи, то найчастіше вибухам та стрільбі з вогнепальної зброї піддаються об’єкти громадського користування, об’єкти транспорту, будинки та інше. Вразливість даних об’єктів до ушкодження вибухом або стрільбі з вогнепальної головним чином пов’язана не тільки з руйнуванням, а і пошкодженням самого будинку або транспортного засобу, з загрозою загибелі людей, які знаходяться в ньому.

Способи вчинення злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв так само як і об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, характеризуються зухвалістю, продуманістю діяння за способом, часом і місцем вчинення, визначеністю вибору об’єкта посягання. При вчиненні злочину за участю групи осіб простежується чіткий розподіл ролей, високий рівень погодженості дій злочинців, попередня підготовка до вчинення діяння (попереднє спостереження за об’єктом посягання, рекогносцировка місцевості, прогнозування шляхів відходу, використання заздалегідь підготовленого транспорту, засобів маскування, зв’язку, документів і т. д.).

Типова «слідова картина», виходячи з видів впливу вибуху та стрільбі з вогнепальної зброї на навколишнє середовище, утворює сліди вибуху та пострілу, які виявляються на місці події. Автори поділили її на три групи. Перша група слідів стосується залишків вибухового пристрою, та слідів, що залишаються при стрільби з об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, які містять ознаки, характерні для конструкцій виробів промислового виготовлення та їх елементів певних видів і навіть марок, спеціально призначених для здійснення вибуху та пострілу (наприклад, гранати, пістолети, револьвери, тощо) або не призначених для цих цілей, але широко використовуваних у народному господарстві (наприклад, балони високого тиску, парасольки, ручки). До другої групи відносяться сліди вибуху та пострілу, що відобразилися на навколишніх об’єктах (пробоїни, розриви, деформації, мікроструктурні зміни, нашарування мікрочастинок). До третьої групи відноситься кіптява та продукти вибуху вибухової речовини та порохових газів, тобто газоподібні і конденсовані (тверді) речовини, що утворюються під час вибуху та пострілу: залишки вибухової речовини та продуктів пострілу у вигляді мікрочастинок, що не прореагували під час вибуху та пострілу, які мають власну стійку форму та морфологічні ознаки вибухової речовини та продуктів пострілу.

Специфічним для способу вчинення розглядуваних злочинів є формування комплексу взаємозалежних дій, що утворюють при цьому відносно самостійні акти злочинної поведінки, спрямовані на підготовку, здійснення і приховання злочинів. У роботі досліджено, що спосіб вчинення злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, найчастіше складається з декількох етапів, а саме: вибір та вивчення об’єкта (будівлі, приміщення, місцевості) майбутнього встановлення вибухового пристрою та місця з якого буде проведено постріли; визначення виду і конструкції вибухового пристрою та зброї, потужності вибухового заряду та навіски пороху у патроні; виготовлення або придбання засобів для здійснення злочинного наміру; експериментальна перевірка вибухового пристрою та зброї або окремих його елементів; доставка зброї та вибухового пристрою до місця наміченого вибуху або пострілу; встановлення і приведення вибухового пристрою та вогнепальної зброї в бойовий стан; здійснення (ініціювання) вибуху, пострілу; приховання слідів участі в злочині.

У роботі встановлено, що особа, яка вчиняє вибух або постріл, характеризується низкою специфічних особливостей, оскільки це досить складна операція. По-перше, особа має володіти певними знаннями й уміннями у вибуховій та зброярній справі, хімії, тощо, набутими під час служби в армії, в процесі відповідної роботи або спеціально отриманими в злочинних цілях чи виявленого інтересу. По-друге, вона повинна мати доступ до зброї, вибухових речовин, боєприпасів, вибухових пристроїв. У наш час придбати (викрасти, купити) ці засоби не становить особливої складності, проте для цього потрібні певні зусилля, засоби й дії. По-третє, вона має відрізнятися деякими рисами характеру – рішучістю, байдужістю до наслідків вибуху, вбивства або каліцтва.

Авторами виділені такі типи злочинців, які вчиняють злочини, що розглядаються: «аматор», «напівпрофесіонал», «професіонал». При розкритті змісту визначених типів дослідники визначили такі властивості і риси особистості як стать, вік, найбільш розповсюджені мотиви, специфіку загально-небезпечних засобів, якими користується злочинець, їх кількість і сполучення, ставлення до вчиненого, особливості способу вчинення злочину, використовувані методи.



Друга група присвячена особливостям початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю.

У роботі встановлено, що з урахуванням обставин, які підлягають доказуванню, а також наявності вихідної інформації та ситуацій, які складаються на початку розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, можуть бути висунуті такі типові загальні версії:

1. У випадку виявлення вибухового пристрою та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю: а) має місце готування до терористичного акту; б) має місце готування до вчинення іншого злочину (вбивство, хуліганство); в) має місце інсценування терористичного акту або іншого злочину.

2. У випадку, коли вибух або стрільба відбулася: а) проведена терористична акція; б) вчинений інший злочин, наприклад, вбивство або хуліганство; в) мало місце необережне поводження з вибуховими речовинами та вогнепальною зброєю.

Для перевірки кожної з вищезазначених версій надалі висуваються як загальні, так і окремі версії, що ґрунтуються на фактичних даних, зібраних у кримінальному провадженні. В основу їх змісту покладаються способи злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю.

Обґрунтовано, що при плануванні початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, варто виходити з наявності вихідної інформації, ситуації, яка склалася на момент порушення кримінального провадження, а також типових обставин, що вимагають встановленню в справах розглядуваної категорії.

Для розкриття розглядуваного виду злочинів важливого значення набуває планування початкового етапу розслідування. В основу планування можуть бути покладені як загальні, так і окремі версії. Вибір підстав планування залежить від кількості висунутих версій і виявлених злочинних епізодів, слідчої ситуації, що склалася та інших факторів об’єктивного характеру. Крім того, при плануванні розслідування розглянутих злочинів варто брати до уваги й численні способи їх вчинення.

На основі вивчення оперативної, слідчої і судової практики розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових засобів та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, у роботі виділені типові слідчі ситуації, з якими слідчий може стикатися на початковому етапі розслідування: 1) надійшла інформація про виявлення застосування вогнепальної зброї та вибухового пристрою; 2) надійшла інформація про затримання особи, яка мала при собі об’єкт, перероблений у вогнепальну зброю та вибуховий пристрій; 3) надійшла інформація про вчинення вибуху або пострілу: а) особа, яка вчинила злочин, невідома; б) є достовірна інформація про особу, яка вчинила злочин, але вона не затримана; в) є неповні дані про особу, яка вчинила злочин; г) особа, підозрювана у вчиненні злочину, затримана на місці злочину або після його вчинення. На підставі визначених типових вихідних слідчих ситуацій розроблені шляхи їхнього вирішення.

Доведено, що більшість вибухів та пострілів з об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю вчиняють члени екстремістських груп або особи, найняті ними (як правило, з кримінального середовища). У зв’язку з цим у плані проведення слідчих й оперативно пошукових заходів повинні значитися заходи перевірки причетності до злочину членів таких груп, їхніх родичів (використовуючи при цьому дані оперативних обліків), а також заходи зі встановлення їх місцезнаходження під час розслідуваної події – за допомогою проведення негайних допитів виявлених членів організованих злочинних груп, що діють на даній території, їх рідних та близьких.

Для підвищення ефективності розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, запропоновано створювати слідчо-оперативні групи, до складу яких, в необхідних випадках, повинні входити: підгрупа аналізу, організації роботи й координації дій підгруп; підгрупа з відпрацьовування місць виготовлення й розфасовки вибухових речовин; підгрупа по роботі на місцях вибухів та пострілів (робота зі свідками й потерпілими; збір технічної документації; встановлення розмірів збитку; впізнання трупів); підгрупа з відпрацьовування зв’язків підозрюваних (обвинувачених); підгрупа з призначення всіх експертиз і контролю за їх виконанням; підгрупа зі збору й обробки інформації, наявної на телебаченні та в пресі.



Третя група положень пов’язана з тактикою провадження першочергових слідчих при розслідуванні злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю.

Емпіричні дослідження дозволили встановити кількісно-якісні характеристики використання спеціальних знань у формі проведення експертиз під час розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю (судово-балістична експертиза). Так, проводяться експертизи вибухових пристроїв, обставин і механізму вибуху (100,0 %), судово-медичні (56,0 %), пожежно-технічні (15,0 %), трасологічні (14,0 %), балістичні (11,0 %), судово-психіатричні (9,0 %), почеркознавчі (5,0 %) та деякі ін. (менше 1,0 %).

Експертиза вибухових пристроїв, а також судово-балістична експертиза, обставин і механізму вибуху та пострілу з переробленої зброї має комплексний характер, і її проведення вимагає залучення фахівців, які володіють знаннями в різних галузях науки, техніки, ремесла. Така експертиза містить у собі проведення вибухотехнічних, балістичних, металознавчих, хімічних, трасологічних, технологічних та деяких інших видів досліджень. Результати даної експертизи являють собою інтегральне знання про природу досліджуваного об’єкта, його походження.

Експертизи при розслідуванні злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю як правило, складні й вимагають тривалого часу для проведення. Тому слідчий не повинен зволікати з проведенням експертиз, що може призвести до небажаних наслідків: обмежується можливість використання висновку експерта в процесі розслідування, можуть бути пропущені строки слідства, не залишиться часу для належної оцінки й перевірки висновку експерта, задоволення клопотань підозрюваного, заявлених у зв’язку з призначенням експертизи, обмежується можливість збору додаткових матеріалів для експертизи (якщо в цьому виникла необхідність).

Як засвідчує практика, на експертизу переважно надходять перероблені пістолети «Zoraki», «Atmaka», «Kral», «Blow», які згідно з маркувальними позначеннями класифікуються як сигнальні (стартові).

За результатами проведення досліджень і комплексу відповідних експериментів було розроблено два інформаційно-довідкових посібника «Особливості конструкції деяких зразків пістолетів калібру 9 мм (РА) та їх сліди на гільзах» та «Дослідження вогнепальної зброї, перероблених з макетів масогабаритних (ММГ) та їх сліди на кулях та гільзах», один науково-практичний посібник «Особливості судово-балістичної експертизи об'єктів, перероблених у вогнепальну зброю», дві монографії «Теоретичні та практичні аспекти криміналістичного дослідження об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю» та «Розслідування злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю», використання якого сприяє полегшенню та прискоренню роботи експертів при проведенні судово-балістичних та вибухо-технічних експертиз, досліджень з метою встановлення системи та моделі зброї з об’єктів, які найчастіше піддаються переробленню, дослідження вибухових пристроїв.

Для того, щоб розслідувати злочин, вчинений з застосуванням вибухових пристроїв та переробленої вогнепальної зброї необхідно чітко мати уявлення про механізм утворення слідів, засоби фіксації та дослідження. При огляді місця поді саме ці джерела інформації заслуговують на особливу увагу, проводити огляд їх і дослідження необхідно з залученням спеціаліста. Вид слідів, особливості їх розміщення допоможуть розв’язати багато питань, які постають перед слідчим. Крім того фіксація їх забезпечить успішне проведення вибухотехнічної та балістичної експертизи.

Об’єктом дослідження є сліди застосування зброї та вибуху. Предметом вивчення є теоретичні положення судової балістики щодо виявлення, визначення, фіксації і вилучення слідів застосування переробленої вогнепальної зброї та слідів вибуху.

З огляду на поставлену мету передбачені такі завдання дослідження:

- дослідити зміст поняття сліди застосування переробленої вогнепальної зброї та слідів вибуху;

- з’ясувати механізм утворення слідів на переробленій вогнепальній зброї та слідів вибуху;

- визначити особливості процесів виявлення, фіксація і вилучення слідів застосування переробленої вогнепальної зброї та слідів вибуху.

Невідкладність огляду місця вибуху визначається тим, що ефективність вилучення слідів деяких вибухових речовин та порохових газів значно зменшується з часом. Руйнуючий вплив на сліди вибухової речовини та порохових газів здійснюють атмосферні опади (дощ, сніг і т.п.). У першу чергу це відноситься до водорозчинних вибухових речовин порохових газів та їх компонентів.

До особливостей оглядів місць вибухів та пострілів з об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю автори відносить: а) дотримання заходів безпеки при поводженні з об’єктами, переробленими у вогнепальну зброю та в умовах можливих повторних вибухів додаткових вибухових пристроїв і легкозаймистих речовин, обвалів, пожеж; б) велика площа обстеження та кількість слідів, в тому числі, фрагментів вибухових пристроїв, оболонок куль, частин гільз; в) дотримання заходів безпеки при транспортуванні та зберіганні вилучених вибухонебезпечних речових доказів та об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю.

Також авторами порушено актуальне питання щодо дотримання правил безпеки спеціалістів, оскільки в експертній практиці зафіксовано непоодинокі випадки надходження на дослідження зброї та вибухових пристроїв з прихованими дефектами, а також боєприпасів, споряджених різними отруйними або вибуховими речовинами вилученими під час ОМП.

Спеціаліст здійснює огляд відповідно до тактики ОМП і методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень з обов’язковим проведенням фотозйомки.

Авторами встановлено, що потерпілими і свідками у даній категорії кримінальних проваджень є: а) особи, проти яких спрямовувався вибух та постріл; б) особи, які випадково опинилися на місці події; в) особи, які проживають або працюють у районі місця події; г) особи, які за родом служби або з інших обставин могли перебувати поблизу місця події до, у момент або після вибуху або пострілу; д) члени аварійно-рятувальних команд, сапери, вибухотехніки, пожежники, співробітники міліції (спеціалісти балісти), військовослужбовці, бійці воєнізованої охорони, медичні працівники та інші особи, які залучалися для охорони місця події, надання допомоги потерпілим при пострілах з об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю та вибуху; є) родичі і знайомі потерпілих, які володіють інформацією про останніх, що може мати значення для провадження; ж) інші особи, обізнані про обставини, що можуть мати значення для провадження.

Предметом допиту свідків і потерпілих є інформація не тільки про подію злочину, але й відомості про обставини, які передували і супроводжували його вчинення або знаходяться в причинному зв’язку з розслідуваним фактом, а також ті дані, що можуть бути використані в процесі розслідування для виявлення нових доказів, перевірки й оцінки вже зібраних.

Допиту підозрюваного повинна передувати ретельна підготовка, у ході якої необхідно уважно вивчити матеріали, пов’язані з оглядом місця вибуху та пострілах з об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю, плани, схеми, фотографії, відеозаписи, протоколи огляду речей, допитів потерпілих і свідків, матеріали відомчих технічних комісій, результати попереднього дослідження слідів пострілу та вибуху. Слідчий також зобов’язаний вивчити не тільки наявні в матеріалах кримінального провадження докази, але й визначити факти, з приводу яких необхідно одержати показання, продумати тактичні прийоми, які допоможуть ефективно провести допит. Виходячи з обставин затримання і характеру зібраних доказів, слідчий повинен визначити момент допиту, зміст питань, які необхідно поставити підозрюваному, їх послідовність. На початку допиту у відповідності до предмета доказування підозрюваному спочатку варто ставити питання про конкретні факти, що відносяться до об’єктивної сторони вчиненого злочину, а потім – питання про мету і мотиви злочину.



За даною темою автором надруковані такі праці:

  1. Поліщук В. В. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики кримінальних вибухів / В. В. Поліщук // Зовнішня торгівля: право та економіка. – К., УДУФМТ. – № 1 (42). – 2009. – С. 106–109.

  2. Поліщук В. В. Спосіб вчинення злочину як елемент криміналістичної характеристики кримінальних вибухів / В. В. Поліщук // Криміналістичний вісник : [наук.-практ. зб. / голов. ред. Коваленко В. та ін.] / ДНДЕКЦ МВС України ; НАВС. – К. : ТОВ «Еліт Прінт». – 2010. – № 2 (14). – С. 127–131.

  3. Поліщук В. В. Особливості порушення кримінальної справи про злочини, вчинені із застосуванням вибухових пристроїв / В. В. Поліщук // Право і суспільство. – 2010. – № 6. – С. 268–271.

  4. Поліщук В. В. Слідова картина, як елемент криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв / В. В. Поліщук // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2011. – № 2–3. – С. 131–136.

  5. Поліщук В. В. Організаційно-підготовчі дії огляду місця події при розслідуванні злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв / В. В. Поліщук // Митна справа. – 2013. – № 1 (85). – Частина 2. – Книга 1. – С. 116–121.

  6. Поліщук В. В. Особливості допиту потерпілих і свідків при розслідуванні злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв / В. В. Поліщук // Захист прав і свобод людини і громадянина: напрямки реалізації в Україні : матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. – Тернопіль, 2009. – С. 36–39.

  7. Поліщук В. В. Класифікація вибухових речовин, що використовуються при вчиненні кримінальних вибухів / В. В. Поліщук // Наукові здобутки на шляху до удосконалення правової системи : матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. – Тернопіль, 2009. – С. 63–65.

  8. Поліщук В. В. Характеристика конструктивних елементів вибухових пристроїв, що застосовуються для вчинення кримінальних вибухів / В. В. Поліщук // Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми : збірник тез доповідей Четвертої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. – Тернопіль, 2009. – Секція 6–8. – С. 123–126.

  9. Поліщук В. В. Предмет злочинного посягання кримінальних вибухів / В. В. Поліщук // Криміналістика у протидії злочинності : тези доповідей науково-практичної конференції (Київ, 16 жовтня 2009 року). Видання присвячене 45-річчю кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ. – К. : «Хай-Тек Прес», 2009. – С. 436–438.

  10. Поліщук В. В. Особливості механізму слідоутворення злочинів, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв / В. В. Поліщук // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні : ІІІ  Всеукраїнська науково-практична конференція, 23 квітня 2010 року, Запоріжжя : матеріали у 2 ч. – Запоріжжя : Юридичний ін-т ДДУВС, 2010. – Ч. ІІ. – С. 110–112.

  11. Поліщук В. В. Особливості допиту підозрюваних у справах про злочини, пов’язані із застосуванням вибухових пристроїв / В. В. Поліщук // Реформування системи кримінальної юстиції в Україні: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 10-річчя Ірпінської фінансово-юридичної академії та 80-річчя з дня народження відомого вченого-криміналіста сучасності, доктора юридичних наук, професора Бахіна Володимира Петровича. – Ірпінь : Ірпінська фінансово-юридична академія, 2012. – С. 255–256.

  12. Мельник Р. В. Щодо необхідності розробки довідників для ідентифікації вогнепальної зброї/ Р. В. Мельник // Криміналістичний вісник.– К. : ДНДЕКЦ МВС України. – 2010. – Вип. № 1 (13) – С. 192–195.

  13. Мельник Р. В. Криміналістичне дослідження переробленої вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Криміналістичний вісник. – К. : ДНДЕКЦ МВС України. – 2012. – Вип. № 2 (18) – С. 194–199.

  14. Мельник Р. В. Поняття об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю / Р. В.Мельник // Вісник Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2012. – Вип. № 4 (61). – С. 278–285.

  15. Мельник Р. В. Попередні судово-балістичні дослідження об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю / Р. В.Мельник // Вісник Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е. О.Дідоренка. – 2013. – Вип. № 1 (62). – С. 330–340.

  16. Мельник Р. В. Особенностимеханизмаобразованияследов на гильзах и снарядах, выпущенныхиз нестандартного огнестрельногооружия / Р. В. Мельник // Вопросы российского и международного права. – Ногинск : Изд. «Аналитика Родис», 2013. – С. 278–285.

  17. Мельник Р. В. Проблеми боротьби з незаконним обігом вогнепальної зброї / Р. В.Мельник // Актуальні проблеми експертології : зб. матеріалів круглого столу (Київ, 25 січ. 2012 р.). – К. : ННІПСК НАВС, 2012. – С. 132–136.

  18. Мельник Р. В. Огляд місця події із застосуванням вогнепальної зброї, вилучених куль та гільз / Р. В. Мельник // Інформатизація судово-експертної діяльності : матеріали круглого столу [упор. Ю. О.Мазниченко] ;під. заг. ред. О. О. Садченко. – К. : ННІПСК НАВС, 2012. – С. 113–116.

  19. Мельник Р. В. Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.). – Х. : ХНУВС, 2012. – С. 413–415.

  20. Мельник Р. В. Заходи безпеки при огляді вогнепальної зброї на місці події / Р. В.Мельник // Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект :матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Миколаїв, 23–24 листоп. 2012 р.). – Миколаїв : Іліон, 2012. – С. 168–169.

  21. Мельник Р.В. Особливості конструкції деяких зразків пістолетів калібру 9 мм (РА) та їх сліди на гільзах : інформаційно-довідковий посібник / Р.В. Мельник, Б.О. Маклаков, А.С. Зайцев – К. : ДНДЕКЦ МВС України, 2012. – 37 с. : іл.

  22. Мельник Р.В. Дослідження вогнепальної зброї, перероблених з макетів. [текст] Інформ-довідк.посіб / Р.В. Мельник – К. : «Центр учбової літератури», 2016. – 32 с.

  23. Мельник Р.В. Особливості судово-балістичної експертизи об'єктів, перероблених у вогнепальну зброю. [текст] Науково-практ. посіб / Р.В. Мельник – К. : «Центр учбової літератури», 2016. – 134 с.

  24. Мельник Р. В. Автоматизована балістична інформаційна система «ТАИС» – допомога в проведенні балістичних досліджень / Р. В. Мельник // наук. практик. журн. МВС України «Бюлетень з обміну досвідом роботи». – К. : ДНДI МВС України. – 2011. – Вип. № 185 дск – С. 197–202.

  25. Мельник Р. В. Деякі особливості криміналістичного дослідження об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю/ Р. В. Мельник // наук. практик. журн. МВС України «Бюлетень з обміну досвідом роботи». – К. : ДНДI МВС України. – 2012. – Вип. № 48 дск – С. 157–163.

  26. Мельник Р. В. Відмінні ознаки та характеристики вітчизняних і закордонних набоїв до пістолета ТТ / Р. В. Мельник // Вісник Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2014. – Вип. № 1. – С. 211–214.

  27. Мельник Р. В. Криминалистические балистические учеты в экспертных подразделениях МВД Украины / Р. В. Мельник // Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы: сб. науч. труд. – Минск : Изд. «Право и экономика», 2013. –Вып. № 1 (33). – С. 81–87.

  28. Мельник Р. В. АБІС «ТАИС», як допомога при проведенні судово-балістичних досліджень/ Р. В. Мельник // Криминалистика и судебная экспертиза: межведом. науч.-метод. сб. [отв. ред. И. И. Емельянова].– МЮ КНИИСЭ. – К., 2013.– Вып. № 58, ч.1. – С. 267–275.

  29. Мельник Р. В. Особливості ежекції стріляних гільз при огляді місця події із застосуванням вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Криминалистика и судебная экспертиза: межведом. науч.-метод. сб. [отв. ред. И. И. Емельянова]. – МЮ КНИИСЭ. – К., 2013. – Вып. № 58, ч. 2. – С. 178–181.

  30. Мельник Р. В. Особливості тактики огляду місця події з використанням переробленої вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Вісник Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2013. – Вип. № 3 (64). – С. 285–295.

  31. Мельник Р. В. Класифікація об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю / Р. В. Мельник // Вісник Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2013. – Вип. № 4 (65). – С. 162–170.

  32. Мельник Р. В. Идентификация переделанного оружия по стреляным пулям и гильзам / Р. В. Мельник // Вісник Гродненського державного університету ім. Янкі Купалы. – Гродно, 2014. – Вып. № 4 (178). – С. 106–112.

  33. Мельник Р. В. Певні особливості криміналістичного дослідження саморобної та переробленої зброї / Р. В. Мельник // Криміналістичний вісник. – К. : ДНДЕКЦ МВС України; НАВС – 2014. – Вип. № 1 (21) – С. 197–202.

  34. Мельник Р.В. Класифікація саморобної вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, О.В. Кравчук // Університетські наукові записки. Хмельницький університет управління та права. – Хмельницький, 2015. – Вип. № 1 (53). – С. 222–230.

  35. Мельник Р. В. Поняття саморобної вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Вісник Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – Суми, 2014. – Вип. № 3-4 (68). – С. 237–243.

  36. Мельник Р.В. Криминалистическое исследование «Масогабаритных макетов» оружия / Р. В. Мельник // Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы: сб. науч. труд. – Минск : Изд. «Право и экономика», 2015. –Вып. № 1 (37). – С. 122–125.

  37. Мельник Р. В. Поняття вогнепальної зброї у криміналістиці/ Р. В. Мельник // Вісник Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – Суми, 2015. – Вип. № 1 (69). – С. 278–285.

  38. Мельник Р. В. Критерії класифікації атипової (саморобної) вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Науковий часопис Національної академії прокуратури України. – НАПУ, 2015. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 3. – С. 60–69.

  39. Мельник Р.В. Щодо криміналістичного дослідження нестандартної вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : збірник наукових праць. Вип. 15 / ред. кол. А. І. Лозовий, В. Ю. Шепітько та ін. – Х. : Право, 2015. – С. 250–256.

  40. Мельник Р. В. Автоматизована балістична інформаційна система «ТАИС» як допомога при розслідуванні та розкритті злочинів / Р. В. Мельник // Вісник Луганського Державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – Суми, 2015. – Вип. № 4 (72). – С. 253–258.

  41. Мельник Р.В. К вопросу о баллистических учетах при проведении криминалистической экспертизы / Р. В. Мельник // Вісник Гродненського державного університету ім. Янкі Купалы. – Гродно, 2016. – Том 6, № 1. – С. 91–96.

  42. Мельник Р.В. Організація та практичне використання криміналістичних обліків при розкритті та розслідуванні злочинів / Р. В. Мельник, І. А. Голдинський // Науковий журнал Право і суспільство. – Дніпропетровськ, 2016. – Вип. № 2 ч. 3. – С. 184–189.

  43. Мельник Р. В. Про зростання кількості злочинів з використанням переробленої газової та стартової вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 1. – С. 339–342.

  44. Мельник Р. В. Механізм утворення слідів на кулях під час проведення пострілів / Р. В. Мельник, І. А. Голдинський // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 3. – С. 156–159.

  45. Мельник Р.В. Взаимодействие экспертно-криминалистических подразделений Украины со странами СНГ по вопросам проведения проверок объектов баллистического происхождения / Р. В. Мельник // Вісник Гродненського державного університету ім. Янкі Купалы. – Гродно, 2016. – Том 6, № 3. – С. 91–96.

  46. Мельник Р.В. О классификации нестандартного огнестрельного оружия / Р. В. Мельник // Вісник Гродненського державного університету ім. Янкі Купалы. – Гродно, 2016. – Том 6, № 4. – С. 101–107.

  47. Мельник Р.В. Поняття слідів вогнепальної зброї та механізм утворення слідів вогнепальної зброї на гільзі / Р. В. Мельник, І. А. Голдинський // Науковий журнал Право і суспільство. – Дніпро, 2016. – Вип. № 4 ч. 2. – С. 222–227.

  48. Мельник Р. В. Судова балістика: Класифікація та сліди вогнепальної зброї, огляд вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, І. А. Голдинський // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 5. – С. 131–133.

  49. Мельник Р. В. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї/ Р. В. Мельник, В.А. Гамера, І. А. Голдинський // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 5. – С. 134–136.

  50. Мельник Р. В. Історія створення, вдосконалення та розвитку 7,62-мм пістолетних патронів зразка 1930 року / Р. В. Мельник // Актуальні проблеми розслідування злочинів за новим кримінальним процесуальним кодексом України: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 5лип. 2013 р.). – К. : НАВС, 2013. – С. 144–146.

  51. Мельник Р. В. Питання, які необхідно вирішувати при дослідженні переробленої вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Сучасні тенденції розбудови правової держави в Україні та світі: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Житомир, 11квіт. 2013 р.). – Ж. : ЖНАЕУ, 2013. – С. 218–220.

  52. Мельник Р. В. Питання, які необхідно вирішувати при дослідженні переробленої вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Кримінальні проступки: теоретичне підґрунтя та шляхи вдосконалення законодавства України: матеріали міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. (Луганськ, 18–28берез. 2013 р.). – Л. :РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. – С. 121–124.

  53. Мельник Р. В. Огляд місця події із застосуванням нестандартної вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Нормативно-правове регулювання судової експертизи: зб. матеріалів круглого столу (Київ, 29 берез. 2013 р.). – К. : ННІПСК НАВС, 2013. – С. 108–111.

  54. Мельник Р. В. Порядок відстрілу зброї під час її реєстрації, перереєстрації та продовження дії дозволу / Р. В. Мельник // Актуальні питання судово-експертного забезпечення кримінальних проваджень: зб. матеріалів круглого столу (Київ, 10 квіт. 2014 р.). – К. : ННІПФПЕК НАВС, 2014. – С. 189–192.

  55. Мельник Р. В. Проблемные вопросы проведения баллистического исследования нейтрализованного стрелкового оружия, макетов массогабаритных / Р.В. Мельник // Актуальные проблемы организации судебно-экспертного и технического обеспечения раскрытия и расследования преступлений на современном этапе : сбор. материалов междунар. наук.-практ. конф. / (сост. О. В. Неня, О. П. Лемешко ; под. ред. Д. В. Жидкова.) – К. :ООО «ПК» Типография от «А» до «Я», 2014. – С. 160-164.

  56. Мельник Р. В. Стан автоматизації криміналістичних балістичних обліків в Україні / Р. В. Мельник // Актуальні проблеми розслідування злочинів: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 1лип. 2014 р.). – К. : НАВС, 2014. – С. 188–190.

  57. Мельник Р. В. Контроль Експертної служби МВС України щодо експериментального відстрілу зброї / Р. В. Мельник // Судово-експертна діяльність: Сучасний стан та перспективи розвитку: зб. матеріалів круглого столу (Київ, 23 квіт. 2015 р.). – К. : ННІПФПЕК НАВС, 2015. – С. 249–251.

  58. Мельник Р. В. Огляд місця події при застосуванні вогнепальної зброї / Р. В. Мельник // Актуальні проблеми досудового розслідування: матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 1 лип. 2015 р.). – К. : НАВС, 2015. – С. 233–234.

  59. Мельник Р.В. Дослідження зброї під час її експериментального відстрілу / Р. В. Мельник // Актуальні питання організації та розвитку наукової, науково-технічної й науково-педагогічної діяльності в Україні : зб. тез за матеріалами Всеукр. наук.- практ. інтер.-конф. (м. Київ, 30 серп. 2016 р.). – К. : ДНДІ МВС України, 2016. – С. 180-183.

  60. Мельник Р.В. Щодо питання про автоматизовані балістичні обліки АБІС «ТАИС» в Україні / Р. В. Мельник, Д.В. Толочин // Пріоритетні завдання та стратегії розвитку юриспруденції у світовій науці: зб. тез за матеріалами міжнародної наук.- практ. конф. (м. Сладковічево, Словацька республіка 28-29 жовтня 2016 р.). – м. Сладковічево, Словацька республіка,університет Данубіус юридичний факультет Янко Єсенського 2016. – С. 187-190.

  61. Мельник Р. В. Огляд місця події із застосуванням вогнепальної зброї за стріляними гільзами / Р. В. Мельник // Актуальні питання експертно-криміналістичного забезпечення правоохоронної діяльності : зб. матеріалів конференції (Київ, 25 листопада 2016 р.). – К. : ННІ №2 НАВС, 2016. – С. 169–171.

  62. Мельник Р. В. Використання спеціальних знань під час огляду місця події з використанням переробленої вогнепальної зброї/ Р. В. Мельник, В.А. Гамера, І.А. Голдинський // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 3. – С. 207–210.

  63. Мельник Р. В. Деякі питання щодо переробленої вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, І.А. Голдинський // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 3. – С. 210 –213.

  64. Мельник Р. В. Про зростання кількості злочинів з використанням переробленої газової та стартової вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, І. А. Голдинський // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 5. – С. 119–121.

  65. Мельник Р. В. Поняття саморобної вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, І. А. Голдинський // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 5. – С. 122–124.

  66. Мельник Р. В. Щодо деяких питань про класифікації атипової (саморобної) вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин// Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 5. – С. 125–128.

  67. Мельник Р. В. Автоматизована балістична інформаційна система «ТАИС» / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В.Толочин // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 5. – С. 129–130.

  68. Мельник Р. В. Поняття, види та способи переробки об’єктів у вогнепальну зброю/ Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» Запорізький національний університет – Запоріжжя, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 5. – С. 134–136.

  69. Мельник Р. В. Криміналістичне дослідження переробленої та саморобної вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 227 –229.

  70. Мельник Р. В. Спеціальні знання щодо дослідження об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 230 –233.

  71. Мельник Р. В. Особливості механізму утворення слідів на гільзах та снарядах, стріляних із переробленої вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 233 –236.

  72. Мельник Р. В. Поняття види та способи переробки об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 237 –239.

  73. Мельник Р. В. Щодо питання про поняття саморобної вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 240 –242.

  74. Мельник Р. В. Щодо питання про АБИС «ТАИС» як допомогу під час проведення судово-балістичних досліджень / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 243 –246.

  75. Мельник Р. В. Щодо необхідності розробки довідників для встановлення найбільш поширених нових зразків вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 247 –249.

  76. Мельник Р. В. Деякі особливості криміналістичного дослідження саморобної та переробленої вогнепальної зброї / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 249 –252.

  77. Мельник Р. В. Класифікація об’єктів, перероблених у вогнепальну зброю / Р. В. Мельник, В.А. Гамера, Д.В. Толочин // Електронне наукове видання «Порівняльно-аналітичне право» Ужгородський національний університет – Ужгород, 2016. Електронне наукове фахове видання – Вип. № 4. – С. 252 –255.



Доцент кафедри цивільного, господарського

та кримінального права інституту права

та суспільних відносин університету «Україна»

кандидат юридичних наук Р.В. Мельник


Начальник відділу превентивної діяльності

Головного управління Національної поліції

у Вінницькій області

кандидат юридичних наук В.В. Поліщук

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка