Реферат Оцінювання ресурсу об’єктів тривалої експлуатації



Скачати 209.38 Kb.
Дата конвертації26.12.2017
Розмір209.38 Kb.
ТипРеферат

Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка НАН України
Цикл наукових праць

на здобуття щорічної премії Президента України
для молодих вчених


ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА РОБОТОЗДАТНІСТЬ КОНСТРУКЦІЙНИХ СТАЛЕЙ ОБ’ЄКТІВ ТРИВАЛОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ В ЕНЕРГЕТИЦІ ТА НАФТОПЕРЕРОБНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

КРЕЧКОВСЬКА Галина Василівна

кандидат технічних наук

Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України,

науковий співробітник


БРУХАЛЬ Мар’ян Богданович –  

кандидат фізико-математичних наук

інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, молодший науковий співробітник




БАБІЙ Леонтій Омелянович –

кандидат технічних наук

Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, молодший науковий співробітник




Реферат

Оцінювання ресурсу об’єктів тривалої експлуатації (корпуси реакторів в хімічній та нафтопереробній промисловості, головні парогони ТЕС тощо), які працюють за сумісного впливу високих температур, напружень та корозійно-наводнювальних середовищ, що раз частіше привертає увагу експлуатаційників і дослідників. Спричинено це тим, що більшість таких відповідальних і великогабаритних об’єктів або вже вичерпали свій ресурс, або ж доходять межі його вичерпування. Зміна мікроструктури, зниження механічних властивостей, зокрема, характеристик статичної та циклічної тріщиностійкості, опору повзучості матеріалів після їх тривалої взаємодії з технологічними, як правило, корозійноактивними наводнювальними середовищами – це основні прояви високотемпературної водневої деградації.

Подана робота є комплексним дослідженням, спрямованим на розроблення методів оцінювання технічного стану експлуатованих теплотривких сталей відповідальних об’єктів тривалої експлуатації в енергетиці та нафтопереробній промисловості, з урахуванням дії корозійно-наводнювального чинника та температурного режиму експлуатації (нагрів чи охолодження з урахуванням складного конвективно-променевого теплообміну), яке проводились у відділі корозійно-водневої деградації та захисту матеріалів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України у відділі фізико-механічних полів Інституту прикладних проблем механіки і математики ім.Я.С. Підстригача НАН України впродовж 2003–2012 рр.

Результати досліджень за темою роботи викладено у 48-ми наукових публікаціях, з яких 32 статті (в т.ч. 10 – у реферованих журналах), 14 доповідей у матеріалах конференцій, 1 нормативний документ та 1 деклараційний патент України на корисну модель. Роботи авторів процитовано в більш ніж 50 наукових журналах, загальний індекс цитування публікацій складає 172 (згідно баз даних Scopus), h-індекс = 3.

Поданий цикл публікацій розкриває низку аспектів, пов’язаних з розробленням методу оцінювання поточного технічного стану тривало експлуатованих теплотривких сталей головних парогонів ТЕС та корпусів реакторів гідрокрекінгу нафти за впливу корозійно-наводнювальних середовищ, зокрема:



  • З’ясування закономірностей зміни структури, термонапруженого стану, механічних властивостей та механізмів руйнування сталей парогонів, корпусів реакторів гідрокрекінгу нафти після їх деградації в експлуатаційних умовах, щоб зрозуміти природу процесів, які відбуваються з металом під час тривалої експлуатації.

  • Моделювання деградації сталей в лабораторних умовах, оскільки не завжди є можливим досліджувати експлуатований метал (зокрема вирізання металу з корпуса реактора гідрокрекінгу нафти не передбачено регламентом його експлуатації), а для прогнозування закономірностей деградації це необхідно. Методика пришвидшеної деградації конструкційних сталей в лабораторних умовах враховує схильність до наводнювання з робочого середовища, температурний діапазон експлуатації сталей та моделює вплив зупинок технологічного процесу на інтенсивність протікання деградації. Використавши методику термоциклування у водні, яка розроблена у ФМІ НАНУ, впродовж декількох місяців термоциклування зразків у водні досягали таких змін структури і властивостей металу, на які в експлуатаційних умовах необхідно понад 20 років.

  • Обґрунтування критичного технічного стану металу, по досягненні якого він стає схильним до крихкого руйнування. Адже до тепер довговічність конструкцій обмежують з використанням коефіцієнтів запасу за міцністю, тривалою міцністю тощо, або апріорі задавшись залишковою пластичністю конкретних елементів.

  • Розвинення моделі термопружності для термочутливих тіл різної прозорості з урахуванням теплообміну випромінюванням з оточуючим середовищем, що дозволить більш адекватно описати особливості реальних умов теплообміну. Дослідження параметрів термонапруженого стану складників систем залежно від теплофізичних, термомеханічних властивостей матеріалів, товщини, температури.

  • Оцінювання негативного впливу водню, як складника технологічного середовища, на характеристики тріщиностійкості та повзучості, як визнача-льних для забезпечення роботоздатності конструкцій, які експлуатуються за високої температури.

  • Розкриття ролі водню за повторно-статичних навантажень, якими моделювали зміну напруженого стану під час пусків-зупинок технологічного процесу, для забезпечення роботоздатності зварних елементів, які є найслабшими ланками конструкцій після їх тривалої експлуатації.

  • Розроблення методу оцінювання поточного технічного стану експлуатованих теплотривких сталей, який дає у першому наближенні судити про міру вичерпування його роботоздатності без проведення додаткових механічних випроб.

На онові широкомасштабних металографічних досліджень розкрито етапність структурних перетворень та накопичення пошкоджень у теплотривких сталях після їх високотемпературної деградації у наводнювальних середовищах за експлуатаційних і модельних лабораторних умов. З порівняння мікроструктури сталі у вихідному стані та після її експлуатації з використанням оптичної мікроскопії виявило зростання розмірів карбідів вздовж меж ферито-бейнітних зерен і пластин високовідпущеного бейніту [6, 7, 21, 35]. На цій основі зроблено висновок, що впродовж першого етапу деградації відбувається збіднення твердого розчину на елементи легування і вуглець, що знеміцнює матрицю.

Металографічними дослідженнями за вищої роздільної здатності встановлено, що зі зростанням тривалості експлуатації до 140 тис. год водень, абсорбований металом під час експлуатації, спочатку сприяє декогезії карбідів від матриці з утворенням ланцюжків з мікропрожнин, а потім сприяє руйнуванню перетинок між ними. При цьому на фрактограмах зруйнованих зразків спостерігали великі, плиткі ямки, які трактували як дископодібні мікротріщини [1, 40]. Концентричні сліди на твірних поверхнях цих великих ямок вважали за сліди послідовного підростання великої порожнини, в тому числі внаслідок поглинання наступної порції дрібних порожнин, заповнених воднем, який, потрапляючи у велику порожнину, стимулює її підростання. Наявність таких великих плитких ямок лише за випроб у водні підтверджує, що руйнування перетинок між суміжними дрібними ямками під час деформації відбувається за сумісного впливу зовнішнього навантаження і накопиченого в дрібних порожнинах водню.

Порівняння результатів випроб теплотривких сталей на повзучість виявило, що незалежно від стану металу (вихідний чи після експлуатації) швидкість усталеної повзучості за однакової температури у водні вища, ніж на повітрі [1, 5, 8, 9, 28, 43]. Ці результати підтверджено за різних рівнів початкових напружень. Крім того виявилося, що зі зниженням рівня напружень ефект водню на швидкість усталеної повзучості збільшується. Наприклад, якщо при σ0 = 475 МПа швидкість усталеної повзучості у водні зростає приблизно у 2,5 рази, то за дещо нижчого напруження (σ0 = 360 МПа) – більше ніж у 3,2 рази. Зростання температури сприятиме ще більшій інтенсифікації швидкості усталеної повзучості, причому і на повітрі і у водні. Відомо, що під час розрахунку ресурсу об’єктів теплоенергетики та нафтопереробної промисловості використовують характеристики повзучості корпусних сталей, визначені на повітрі. Отримані дані свідчать про важливість врахування впливу водню на високотемпературну роботоздатність металу.

Деградація сталей в технологічному процесі ще більше інтенсифікує процеси повзучості [1, 5, 8, 9, 11, 12, 30]. Порівняння сталі у вихідному та експлуатованому станах за їх схильністю до повзучості у водні за однакового рівня напружень (0 = 330 MПa) показало, що швидкість усталеної повзучості у водні експлуатованого металу більше ніж у 110 раз перевищує її для сталі у вихідному стані. З іншого боку, приблизно однакову швидкість усталеної повзучості, а саме vII = 3,5·10–3 і 3,27·10–3 % год, забезпечують напруження 0 = 280 і 430 MПa за випроб сталі в експлуатованому і вихідному стані відповідно. Отже, за порівняльних швидкостей повзучості різниця за рівнями напружень, які їх визначають, становить 150 MПa. Цей важливий аспект прояву деградації металу в експлуатаційних умовах на його здатність чинити опір повзучості особливо важливо враховувати, оцінюючи поточний стан металу і залишковий ресурс відповідальних об’єктів, що працюють у наводнювальних середовищах.

Оскільки великогабаритні конструкції передбачають використання технології зварювання, то оцінено негативний вплив водню на тривалу міцність різних зон зварного з’єднання сталі 15Х2МФА за температури 450 оС. Виявлено, що у водні повторно-статичні навантаження, якими моделювали зупинки технологічного процесу з розвантаженням системи, знижують тривалу міцність металу всіх зон зварного з’єднання порівняно з чисто статичними [4, 36, 38]. Причому найсильніше вони впливають на метал шва, проте найслабшою зоною зварного з’єднання за таких умов, залишається зона термічного впливу. Отже однозначно показано, що за експлуатації у наводнювальному середовищі зварні з’єднання є найслабшими ланки конструкції, які потребують особливого контролю їх технічного стану в часі експлуатації.

Виявлено низку особливостей механічної поведінки тривало експлуатованих теплотривких сталей [3, 10, 13, 14, 22, 25], які можна розглядати як феномен експлуатаційної деградації властивостей сталей:

1) протилежна тенденція зміни характеристик пластичності – відносне звуження падає порівняно з вихідним станом сталі, що є ознакою окрихчення, а відносне видовження підвищується, що мало б свідчити про ріст пластичності;

2) одночасне зниження міцності і твердості, з одного боку, а з іншого – характеристик опору крихкому руйнуванню (ударної в’язкості і тріщиностійкості), які найчутливіші до зміни стану металу.

Така поведінка металу нетипова, і є проявом саме експлуатаційної деградації, оскільки за впливу будь-яких інших відомих чинників (термічне оброблення, легування, деформування) на метал спостерігається типова тенденція зміни характеристик пластичності: зростання міцності призводить до зниження опору крихкому руйнуванню, і тенденція зміни обох характеристик пластичності однакова (вони або знижуються, або підвищуються).

Жорсткі температурно-силові умови експлуатації устаткування , зокрема парогонів ТЕС (температура 545ºС) сприяють проходженню таких фізичних явищ, як поглинання та випромінення теплової енергії. За нагріву парогону до високих температур при запуску та його охолодження при зупинці термомеханічний вплив на об’єкти є однозначний [24, 32, 42, 44, 45]. Його врахування є особливо важливим при розрахунку температурних напружень в елементах конструкцій, що перебувають під час виготовлення чи експлуа-тації в умовах теплового опромінення чи високотемпературного нагріву.

Результати подані в роботах [17 – 21] показують розподіл температури при нагріві джерелом з температурою 1300 К за врахування впливу випромінювання для різних моментів часу в часі в тонкостінній пластині. Ці умови створюють сприятливі умови для виникнення напружень в поперечному перерізі пластини. Джерело теплового випромінення є на зовнішню поверхню, з наступним проходом через об’єкт. Отримано, що максимальні розтягувальні напруження виникають на внутрішній поверхні, а максимальні стискувальні зміщуються з часом із зовнішньої поверхні. Величина стискувальних і розтягувальних напружень змінюється з часом, а досягає максимуму на початковій стадії нагріву (40 с). Неврахування термочутливості теплового розширення приводить до значних розбіжностей при визначенні напружень, особливо на початковій стадії нагріву.

Головні парогони виготовляють з товстостінних труб, то в їх поперечному перерізі однозначно виникає градієнт температури. На етапі виходу на робочий режим він проявляється сильніше, а під час стаціонарного режиму експлуатації – слабше, який спричиняє значні термічні напруження, які сумуються з напруженнями від тиску пари в трубі. Як результат, на внутрішній поверхні (вплив робочого середовища) виникають напруження стиску, а на зовнішній поверхні труб на всіх етапах експлуатації виникають напруження розтягу. Відомо, що напруження розтягу інтенсифікують деградацію сталей.

Для обґрунтування критичного рівня деградації сталей (критичного їх технічного стану) випробували на циклічну тріщиностійкість ряд парогінних і корпусних сталей у вихідному стані та після різної кількості термоциклів у водні [2, 23, 24]. Термоциклами моделювали зупинки технологічного процесу під час експлуатації і досягали різної міри деградації сталей. З отриманих кінетичних діаграм втомного руйнування зробили висновок про найвищу чутливість до деградації ефективних порогових рівнів циклічної тріщиностійкості. Кінетичні діаграми втомного руйнування сталі після відповідної кількості термоциклів у водні, але без і після 2 год дегазації у вакуумі за експлуатаційної температури порівняли між собою. Це дало можливість виокремити вплив деградації на ефективні пороги циклічної тріщиностійкості без урахування впливу абсорбованого металом водню.

Аналіз порогових показників циклічної тріщиностійкості наводнених і дегазованих теплотривких сталей дозволяє стверджувати, що закономірності їх зміни якісно подібні: вони однозначно знижуються в міру зростання кількості термоциклів у водні. Отримані залежності перетинаються [15, 31]. До певної кількості термоциклі водень, абсорбований сталлю під час термоциклування, підвищує її ефективні пороги циклічної тріщиностійкості, а за її перевищення – починає знижувати їх. Неоднозначний характер зміни ефективного порогу циклічної тріщиностійкості від кількості термоциклів у водні, спричинений впливом розчиненого в металі водню, дав підстави стверджувати, що феномен інверсії впливу водню на ефективний поріг циклічної тріщиностійкості загалом властивий теплотривким сталям. Цим доказано правомірність використання методики термоциклування зразків у водні для моделювання наслідків деградації, яка має місце під час експлуатації сталей на головних парогонах ТЕС та в корпусах реакторів гідрокрекінгу нафти. А ефект інверсії впливу водню, абсорбованого деградованими сталями під час термоциклування у водні, рекомендовано використовувати для обґрунтування їх граничного рівня деградації.

У працях [2, 23–26, 32] визначено граничий стан деградованих теплотривких сталей та обґрунтувано метод врахування впливу кількості зупинок технологічного процесу на фактичний стан експлуатованих теплотривких сталей.

Сформульовано основні положення і принципи врахування зупинок технологічного процесу на показники роботоздатності сталей після їх тривалої експлуатації на головних парогонах ТЕС [2, 23, 26, 44]. Для оцінювання поточного технічного стану деградованого металу запропонували два показники – механічний та технологічний. За механічний показник технічного стану металу використали ефективний поріг циклічної тріщиностійкості, а за технологічний – ефективну тривалість експлуатації сталі на парогонах, при визначенні якої враховували її номінальну тривалість експлуатації і кількість зупинок технологічного процесу, як чинники інтенсифікації деградації. Запропоновано емпіричну формулу для визначення технологічного показника роботоздатності і побудовано базові залежності, які показують зв'язок механічного і технологічного показників.

Якщо справедливе припущення, що механічний показник стану металу описує стан металу незалежно від умов, за яких відбувалась його деградація (лабораторні чи експлуатаційні), то за його критичне значення прийняли значення, отримане в точці перетину залежностей ефективного порогу циклічної тріщиностійкості від кількості термоциклів у водні для наводненого і дегазованого після термоциклування у водні металу. При цьому вважали, що метал, деградований в експлуатаційних умовах, але з таким самим рівнем ефективного порогу циклічної тріщиностійкості також деградований до критичного рівня.

З отриманих для ряду теплотривких сталей базових залежностей, можна за величиною критичного рівня ефективного порогу циклічної тріщиностійкості, визначеного на зразках, деградованих в лабораторних умовах, визначати критичний рівень технологічного показника для металу, експлуатованого на парогонах. Таким чином можна судити про технічний стан металу на проміжних етапах експлуатації без проведення додаткових механічних випробувань. При цьому, якщо розрахована ефективна тривалість експлуатації для аналізованого металу є меншою за її критичне значення, то подальша експлуатація металу є безпечною. Якщо ж навпаки, то абсорбований металом під час експлуатації водень може додатково знижувати його опір руйнуванню і тим самим викликати його непрогнозоване чинними документами крихке руйнування.

Для обґрунтування надійної роботи парогону важливо розуміти природу процесів, які відбуваються під час експлуатації і спричиняють втрату металом механічних властивостей, що забезпечували йому розрахунковий ресурс на початку його експлуатації. Зрозуміло, що механічні властивості металу після його тривалої експлуатації за впливу сукупності технологічних чинників змінюються і це зумовлено структурними змінами в металі [7, 21]. Щоб з’ясувати їх природу отримані базові діаграми умовно розбили на чотири часових діапазони. Показано, що критична деградація металу досягається з переходом до 4-го часового діапазону тоді, коли пори, утворені на межах зерен внаслідок відокремлення карбідів та інших неметалевих включень від матриці впродовж 3-го часового діапазону, зливаються між собою, що приводить до втрати зв'язку окремих зерен з суміжними з ними зернами. Абсорбований металом водень полегшує злиття дрібних пор навколо карбідів. При цьому в деградованому металі утворюються хаотично розпорошені дефекти завбільшки з розмір зерна, які, видимо не порушуючи цілісності конструкції, істотно ослаблюють її переріз, а значить знижують роботоздатність.

Оцінювання поточного стану експлуатованого металу у запропонований спосіб дає змогу враховувати окрихчувальну дію водню, абсорбованого металом під час експлуатації. Цим доповнюються та розширюються можливості чинних в теплоенергетиці нормативних документів та підвищується надійність висновку про можливість подальшої експлуатації металу, який підлягає експертизі, виходячи з його реального технічного стану.

Комплекс отриманих експериментальних даних свідчить про важливість врахування інтенсифікуючого впливу і водню, і деградації теплотривких сталей в часі експлуатації на їх здатність чинити опір зміні властивостей металу для гарантування безпеки експлуатації відповідальних об’єктів теплоенергетики та нафтопереробної промисловості. На основі запропонованих методів оцінювання технічного стану деградованих сталей розроблено чинний нормативний документ [47], який використовують в теплоенергетиці для обгрунтування висновків про можливість подальшої експлуатації сталей, які підлягають експертизі. Цей документ визначає порядок оцінювання поточного технічного стану експлуатованого металу парогонів з метою визначення його роботоздатності та запобігання непередбачуваних позаштатних ситуацій. Результати роботи мають важливе практичне значення і використані ПАТ «ЗАХІДЕНЕРГО». Зокрема на Ладижинській, Бурштинській та Добротвірській ТЕС з використанням розробленого методу оцінювання поточного технічного стану експлуатованих сталей парогонів ТЕС оцінюють у першому наближенні міру деградації сталі, спричиненої зупинками технологічного процесу, обґрунтовують терміни проведення чергових обстежень парогонів та необхідність заміни пошкоджених ділянок, які згідно запропонованої в роботі базової діаграми вичерпали свій ресурс.
Претенденти:

Г. В. Кречковська


М.Б. Брухаль
Л. О. Бабій

Список наукових публікацій:

  1. Peculiarities of hydrogen effect on the creep process in the Cr-Ni-Mo steel / A. Zagórski, O. Student, L. Babij, H. Nykyforchyn, K. J. Kurzydłowski // Advances in Materials Science. – 2007. – 7, 1(11). – P. 211-218.

  2. Оцінювання впливу зупинок технологічного процесу на зміну технічного стану металу головних парогонів ТЕС // Г. Никифорчин, О. Студент, Г. Кречковська, А. Марков // Фіз.-хiм. механіка матеріалів. – 2010. – 46, №2. – С. 42–54. (Evaluation of the influence of shutdowns of a technological process on changes in the in-service state of the metal of main steam pipelines of thermal power plants / H. Nykyforchyn, O. Student, H. Krechkovs’ka, A. Markov // Materials Science. – 2010. – 46, 2. – P. 177–189.)

  3. Анізотропія механічних властивостей деградованої сталі 15Х1М1Ф після її експлуатації на парогонах ТЕС / Студент О.З., Кречковська Г.В. // Фiзико-хiмiчна механiка матерiалiв. – 2011. – 47, №5. – С. 19–26. (Student O. Z. Anisotropy of the mechanical properties of degraded 15Kh1M1F steel after its operation in steam pipelines of thermal power plants / O. Z. Student, H. V. Krechkovs’ka // Materials Science. – 2012. – V. 47, № 5. – P. 590–597.)

  4. Creep rupture strength in hydrogen of Cr-Mo-V steel / O. Z. Student, H. Matysiak, A. Zagórski, L. O. Babiy, K. J. Kurzydlowski // Inżynieria powierzchni. – 2005. – 1, 2A. – P. 175-179.

  5. Повзучість у водні експлуатованої сталі 2,25Cr-Mo / Л. О. Бабій, О. З. Студент, А. Загурський, А. Д. Марков // Фіз.-хiм. механiка матерiалiв. – 2007. – 43, 5. – С. 91-96. (Babii L.O. Creep of degraded 2.25 Cr-Mo steel in hydrogen / L.O. Babii, O.Z. Student, A. Zagorski, A.D. Markov // Materials Science – 2007. – 43, 5. – P. 701-707.)

  6. Зміна механічних властивостей теплостійкої сталі 15Х1М1Ф після експлуатації на головних парагонах ТЕС / Кречковська Г. В. // Металлофизика и новейшие технологии./ Cпецвипуск. – Т 33. K.: Інститут металофізики НАН України. – 2011 – C. 437–447

  7. Структурні зміни в металі парогону ТЕС 15Х1М1Ф внаслідок експлуатації / Г.В. Кречковська, О.З. Студент, А.Д Марков // Наукові нотатки: міжвуз. зб. наук. праць. – 2007. – Вип. 20. – С. 213– 217.

  8. Effect of the 2,25Cr-Mo-V steel degradation in service conditions on its creep in hydrogen / L. Babij, A. Zagórski, O. Student // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2006. – Т.1. – Спецвипуск 5. – С. 227-232.

  9. Особливості повзучості сталі 2,25Сr-Мо після експлуатації в реакторі гідрокрекфінгу нафти / Л. О. Бабій, А. Загурський, О. З. Студент, А. Д. Марков // Наукові нотатки: міжвуз. зб. наук. праць. – 2007. – Вип. 20. – С. 4-9.

  10. Вплив тривалої експлуатації сталі 15Х1М1Ф у високотемпературній парі на її властивості / Г. Кречковська, О. Студент // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2010. – Т. 2, спецвип. 8. – C. 788–793.

  11. Особливості впливу термоциклування у газоподібному водні на механічні властивості корпусної сталі реакторів гідрокрекінгу нафти / Л. О. Бабій, А. Д. Марков // Металлофизика и новейшие технологии. – 2008. Т 30. – Спецвипуск. –– C. 407–418.

  12. Властивості корпусної сталі 15Х2МФА за умов повзучості у газоподібному водні / Л. Бабій, О. Студент, А. Загурський // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2008. – Т. 1. – Спецвипуск 7.– C. 100-105.

  13. Визначення чутливості механічних властивостей теплостійких сталей до високотемпературної водневої деградації / Л. Бабій, А. Марков, Г. Кречковська, П. Сидор // Механіка руйнування матеріалів і міцність конструкцій / Під ред. В.В. Панасюка. – Львів: ФМІ НАН України, 2004. – C. 813–818.

  14. Властивості сталі 15Х1М1Ф після експлуатації на головному парогоні ТЕС / Г. Кречковська, А. Марков, І. Ріпей // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2008.– Т. 2, спецвип. 7. – C. 844–847.

  15. Вплив зупинок в експлуатації блоку ТЕС на циклічну тріщиностійкість парогінної сталі 12Х1МФ / Г.В. Кречковська, Л.М. Свірська // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2006. – Т. 1, спецвип. 5. – C. 262–266.

  16. Зміна субструктури корпусної сталі внаслідок деградації в експлуатаційних умовах / Л.О. Бабій, А. Загурський, О.З. Студент / Металлофизика и новейшие технологии. / Cпецвипуск. – Т 33. K.: Інститут металофізики НАН України. – 2011 – C. 407–418

  17. Методика числового розв’язування нелінійних задач теплоперенесення в тілах різної прозорості для теплового випромінювання / МБрухаль, Р. Терлецький, О. Фундак // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. прикл. математики та інформати­ки. – 2007. – Вип. 13. – С. 59–71.

  18. Деякі проблеми математичного моделювання в термомеханіці тіл різної прозорості за теплового опромінення / О.Р. Гачкевич, Р.Ф. Терлецький, М.Б. Брухаль // Мат. методи і фіз.-мех. поля. – 2008. – 51, № 3. – С. 202-219.

  19. Механічна поведінка охолоджуваних тіл з урахуванням випромінення теплової енергії / О.Р. Гачкевич, Р.Ф. Tерлецький, Ю.Р. Cосновий, М.Б. Брухаль // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2010. – 46, № 1. – С. 42-50.

  20. Задачи термомеханики для облучаемых тел / Р.Ф. Терлецький, О.П. Турий, М.Б. Брухаль // Теоретическая и прикладная механика. – 2012. – 4(50) – С. 30-37.

  21. Структурні зміни в експлуатованій на головному парогоні ТЕС сталі 15Х1М1Ф, пов’язані з зупинками технологічного процесу / Г.В. Кречковська // Металлофизика и новейшие технологии. – 2008. – Т. 30, спецвип. – C. 701–711.

  22. Високотемпературна деградація теплостійких сталей 15Х1М1Ф та 15Х2МФА у газоподібному водні / Л. Бабій, Г. Кречковська, О. Студент // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 2012. – Т.1. с.122–127

  23. Обґрунтування можливості подальшої експлуатації деградованих теплостійких сталей головних парогонів ТЕС з урахуванням впливу пусків-зупинок технологічного процесу / О.З. Студент, Г.В. Кречковська // Діагностика, довговічність та реконструкція мостів і будівельних конструкцій: зб. наук. праць – Львів: Каменяр, 2009. – Вип.11. С. 176–192.

  24. Оцінка технічного стану металу парогонів з урахуванням впливу зупинок в експлуатації блоків ТЕС / О.З. Студент, Г.В. Кречковська // Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин: зб. наук. статей – К.: ІЕЗ НАН України, 2006. – С. 563–566.

  25. Чутливість механічних властивостей до високотемпературної водневої деградації металу зварних з’єднань теплостійких сталей / Г.В.Кречковська, О.З. Студент, А.Д Марков. // Механіка і фізика руйнування будівельних матеріалів та конструкцій: зб. наук. праць / За заг. ред. Лучка Й.Й. – Львів: Каменяр, 2007. – Вип. 7. – С. 343– 353.

  26. Оцінювання роботоздатності металу головних парогонів ТЕС з урахуванням впливу зупинок-пусків технологічного процесу / Студент О.З., Кречковська Г.В. // Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин: зб. наук. статей – К.: ІЕЗ НАН України, 2009. – С. 670–676.

  27. Врахування зупинок технологічного процесу на ТЕС на механічні властивості теплостійкої парогінної сталі 12Х1МФ / О.З. Студент, Г.В. Кречковська // Механіка і фізика руйнування будівельних матеріалів та конструкцій: зб. наук. праць / За заг. ред. Лучка Й.Й. – Львів: Каменяр, 2005. – Вип. 6. – C. 755–761.

  28. The specific of the creep process in hydrogen of the degraded in service 2.25Cr-Mo steel / A. Zagórski, O. Student, L. Babiy, H. Nykyforchyn, K. Kurzydłowski // Proc. 17th Eur. Conf. on Fracture, ECF-17: Multilevel Approach to Fracture of Materials, Components and Structures, Brno, Czech Republic, 2008. – CD ROM. – ISBBN: 978-80-214-3692-3 – CE170081. – P. 2300-2307.

  29. Оцінювання тривалої міцності корпусних сталей реактора гідрокрекінгу нафти з використанням параметра Ларсона-Міллера / Л. Бабій, О. Студент, А. Загурський / Вісник Тернопільського національного технічного університету. – 2011. – Спецвипуск, Ч. 2. – С. 177–184.

  30. Вплив газоподібного водню на інтенсивність процесу повзучості корпусної сталі реакторів гідрокрекінгу нафти / Г. М. Никифорчин, О. З. Студент, А. Загурський, Л. О. Бабій, Г. Матисяк // Механіка і фізика руйнування будівельних матеріалів та конструкцій / За заг. ред. Лучка Й. Й. – Львів: Каменяр, 2005. – Вип. 6. – С. 716-721.

  31. Account of the change of the metal state of the steam pipeline of heat power plant after service in manoeurable mode of operation / HKrechkovska, A. Markov // Mechanika 2009: Proc. 14th Int. Conf., Kaunas, 2-3 april 2009. – Kaunas: Technologija, 2009. – Р. 226–230.

  32. Оцінювання впливу експлуатації ТЕС в маневровому режимі на роботоздатність металу парогонів / Г.Кречковська, О.Студент // Механіка руйнування матеріалів і міцність конструкцій / Під ред. В.В. Панасюка. – Львів: ФМІ НАН України, 2009. – C. 947–952.

  33. Cтруктурні зміни в теплостійких сталях, спричинені зупинками блоків ТЕС / Г.М. Никифорчин, Г.В. Кречковська, О.З. Студент // Наукові нотатки: міжвуз. зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 31. – С. 221 – 228.

  34. Інтенсифікація високотемпературної водневої деградації теплостійких сталей внаслідок теплозмін під час їх експлуатації на головних парогонах ТЕС / Кречковська Г., Студент О., Курнат І. // Вісник Тернопільського національного технічного університету. – 2011. – Спецвипуск, Ч. 1. – С. 81–88.

  35. Структурні зміни в металі парогону зі сталі 15Х1МФ внаслідок експлуатації / Г.В. Кречковська // Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи: зб. XIХ відкр. наук.-техн. конф. молодих наук. і спец. ФМІ НАНУ, Львів, 2005. – Львів: ФМІ НАНУ, 2005. – С.156–159.

  36. Високотемпературна тривала міцність зварного з’єднання сталі 15Х2МФА у газоподібному водні / Л.О. Бабій / Зб. праць КМН-2011 “Проблеми корозійно–механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи” – Львів: ФМІ НАН України, 2011. – С. 119–123.

  37. Зміна властивостей Cr-Ni-Mo сталі після експлуатації в реакторі гідрокрекінгу нафти / Л. О. Бабій // Зб. XVIII відкр. наук.-техн. конф. молодих наук. і спец. ФМІ НАНУ: Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи, Львів, 2005. – Львів: ФМІ НАНУ, 2005. – С. 144-147.

  38. Особливості впливу повторно-статичних навантажень на тривалу міцність зварного з’єднання сталі 15Х2МФА / А. Д. Марков, Л. О. Бабій // Зб. XVIII відкр. наук.-техн. конф. молодих наук. і спец. ФМІ НАНУ: Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи, Львів, 2003. – Львів: ФМІ НАНУ, 2003. – С. 35-38.

  39. Зміна тріщиностійкості сталі 15Х2МФА внаслідок термоциклування у водні / Л. О. Бабій // Зб. XVIII відкр. наук.-техн. конф. молодих наук. і спец. ФМІ НАНУ: Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи, Львів, 2009. – Львів: ФМІ НАНУ, 2009. – С. 142-145.

  40. Фрактографічні ознаки деградації сталі 15Х1М1Ф після випроб на статичну тріщиностійкість / Кречковська Г. // Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи: зб. XVIII відкр. наук.-техн. конф. молодих наук. і спец. ФМІ НАНУ, Львів, 2009. – Львів: ФМІ НАНУ, 2009. – С.150–153.

  41. Методи оцінки стану сталей після їх високотемпературної деградації / Г. Я. Кобилянська, Л. О. Бабій // Зб. XVIII відкр. наук.-техн. конф. молодих наук. і спец. ФМІ НАНУ: Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи, Львів, 2003. – Львів: ФМІ НАНУ, 2003. – С. 77-80.

  42. Аналіз статистики зупинок технологічного процесу на ТЕС / Л.М. Свірська, Г.В. Кречковська // Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи: зб. XIХ відкр. наук.-техн. конф. молодих наук. і спец. ФМІ НАНУ, Львів, 2005. – Львів: ФМІ НАНУ, 2005. – С.152–155.

  43. Працездатність корпусної сталі реакторів гідрокрекінгу нафти за умов повзучості у водні / Л. Бабій, А. Загурский, Г. Никифорчин // 8-й Міжн. симпоз. українських інженерів-механіків у Львові: Тези доп., Львів, 2007. – Львів: КІНПАТРІ ЛТД. – 2007. – С. 121-122.

  44. Врахування зміни стану металу парогонів ТЕС внаслідок їх експлуатації в маневровому режимі / Г.В. Кречковська, О.З. Студент, А.Д Марков // 8-й Міжн. симпоз. українських інженерів-механіків у Львові: Тези доп., Львів, 2007. – Львів: КІНПАТРІ ЛТД. – 2007 – С. 127–128.

  45. Особливості руйнування сталі 15Х1М1Ф після експлуатації на парогонах ТЕС/ Г. В. Кречковська // Зварювання та споріднені процеси і технології: Збірник матеріалів II Всеукр. наук.-техн. конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. – Миколаїв : НУК, 2012. – с.149–152

  46. Дослідження термомеханічної поведінки тіл різної прозорості при нагрі­ві та охолодженні за врахування впливу теплового випромінювання / Р. Терлецький, М. Брухаль Ю. Немировський // Нестаціонарні процеси деформування елементів конструкцій, зумовлені дією полів різної фізич­ної природи / Під заг. ред. В.Д. Кубенка, Р.М. Кушніра, Д.В Тарлаковсь­кого. – Львів: ІППММ НАН України, 2012. – С. 196-200 (212 с.).

  47. СОУ 40.3–0013044–20:2010 Нормативний документ. Настанова. Оцінювання технічного стану металу прямих ділянок головних парогонів ТЕС. Вплив зупинок технологічного процесу на зміну технічного стану експлуатованого металу. Типова інструкція / О. В. Кушнір, В. В. Панасюк, Г.М. Никифорчин, Г. В. Кречковська //  – Львів: ДП «ЛКБ» і ФМІ НАНУ, 2010. – 52 с.

  48. Спосіб визначення півсферичного інтегрального ступеня чорноти поверхні тіл з непрозорих матеріалів / М.Б. Брухаль, О.Р. Гачкевич, Р.М. Кушнір, Ю.Р. Сосновий, Р.Ф. Терлецький // Деклараційний патент України на корисну модель № 47331. (Заявка u 2009 08432. Опубл. 25.01.2010, Бюл. № 2, 2010 р.).

Претенденти:


Г. В. Кречковська
М.Б. Брухаль
Л. О. Бабій



2014


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка