Реферат комплексу підручників "Теорія І технологія металургійного виробництва металів І сплавів", Представлені підручники розроблені у



Скачати 180.74 Kb.
Дата конвертації25.10.2017
Розмір180.74 Kb.
ТипРеферат



РЕФЕРАТ

комплексу підручників

"Теорія і технологія металургійного виробництва металів і сплавів",
Представлені підручники розроблені у відповідності до освітньо-професійних програм галузевого стандарту МОНУ підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямами металургія та матеріалознавство, фахівці з яких готуються більш ніж у 60 вищих навчальних закладах України.

Наявна наукова і навчальна література, що видана за часів Радянського Союзу, містить значний обсяг інформації з питань теорії і практики металургійного виробництва металів і сплавів, однак були відсутні підруч­ни­ки, у яких зазначені проблеми були б вирішені системно: основні питання зібрані воє­дино і викладення їх розвинуто в окремих підручниках.

Авторський колектив співробітників Національної металургійної академії України (Дніпропетровськ), Національного технічного університету України „КПІ” і Приазовського державного технічного університету (Маріуполь) протягом 10 – 12 років вирішив цю проблему, повністю забезпечивши всі металургійні дисципліни якісними підручниками. Підручники призначені для навчання фахівців металургійних, механіко-машинобудівних і зварювальних спеціальностей. При підготовці матеріалів підручників авторами використані результати особистих наукових досліджень, а також багаторічний досвід методично-педагогічної діяльності.

Комплекс робіт включає 6 підручників, що видані українською мовою і мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України:

1. Основи металургійного виробництва металів і сплавів: Підручник/Д.Ф.Чернега, В.С.Богушевський, Ю.Я.Готвянський та ін.; За ред. Д.Ф.Чернеги, Ю.Я.Готвянського.- К.: Вища шк., 2006.-503 с.

2. Готвянський Ю.Я. Фізико-хімічні та металургійні основи виробництва металів: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1996.-392 с.

3. Іващенко В.П., Величко О.Г., Терещенко В.С., Чеченєв В.А. Безкоксова металургія заліза: Підручник. - Дніпропетровськ: РВА "Дніпро-ВАЛ", 2002.- 338 с.

4. Бойченко Б.М., Охотський В.Б., Харлашин П.С. Конвертерне виробництво сталі: теорія, технологія, якість сталі, конструкції агрегатів, рециркуляція матеріалів і екологія: Підручник. - Дніпропетровськ: РВА "Дніпро-ВАЛ", 2004.- 454 с.

5. Гладких В.А., Гасик М.І., Овчарук А.М., Пройдак Ю.С. Проектування і обладнання електросталеплавильних і феросплавних цехів: Підручник. - Дніпропетровськ: Системні технології, 2004.- 692 с.

6. Богушевський В.С., Чернега Д.Ф., Грабовський Г.Г. Автоматичні системи керування процесами спеціальної електрометалургії: Підручник.-К.: Техніка, 2002.- 211 с.


Комплекс робіт об’єднується підручником „Основи металургійного виробництва металів і сплавів”.

Такий курс читається студентам металургійних і машинобудівних спеціальностей практично в усіх технічних навчальних закладах України від І до IV рівнів акредитації незалежно від спеціальності і по суті стисло викладає питання, що знаходять розвиток в інших підручниках представленого комплексу.

Підручник був замовлений 70 навчальними закладами і виданий основним тиражем 2600 і додатковим 500 примірників і складається із семи розділів.

У першому розділі наведено схему доменного ви­­робництва, розглянуто сировинні матеріали для виробництва чавуну і особливості їх підготовки до доменної плавки, фізико-механічні і фізико-хімічні процеси у доменній печі, що деталізовані в навчальному посібнику [2], горіння коксу, утворення чавуну, шлаку і доменного газу, задувка, нормальна робота і видувка печі, неполадки у роботі печі як наслідок по­рушень нормального режиму і якості сировини.

У другому розділі розглянуті розвиток і сучасні процеси прямого виробництва заліза, технологія і фізико-хімічні основи виробництва губчастого заліза і металізованих окатків, зокрема виробництво губчастого заліза з використанням газоподібних відновлювачів, відновлення дрібних руд або концентратів газами. Ці питання деталізовані в підручнику [3].

Третій розділ присвячено питанням металургії сталі. Наведено класифікацію сталей, шихтові матеріа­ли, основні реакції і процеси сталеплавильного виробництва, у т.ч. термодинаміка і кінетика сталеплавильних процесів, шлаки сталеплавильних процесів, основні реакції, гази в сталі, не­­металеві включення, розкиснення і легування сталі. Розглянуто киснево-конвертерний процес, конструкцію і футерів­ку конвертера, види фурм, режими дуття, шихтові матеріали, технологію плавки, тепловий і дуттьовий режим і режим шлакоутворення. Приведена зміна складу металу, шлаку і газу за ходом процесу. Розглянуті втрати металу при продувці, відвід і очищення конвертерних га­зів, виплавка легованих сталей. Наведені сучасні принципи контролю і автоматизації про­це­су і його техніко-економічні показники (ТЕП). Більш детально питання конвертерного виробництва розглянуті в підручнику [4].

Розглянуті основні різновиди сучасного мартенівського процесу, конструкція мартенівської печі, технологія виплавки сталі, ви­далення домішок із металу, зневуглецювання металу і кипіння мартенівської ванни, виплав­ка високоякісної і легованої сталі, сучасний стан і удосконалення мартенівського вироб­ництва, сучасні принципи контролю і автоматизації про­це­су і його ТЕП.

Розглянута виплавка сталі в електропечах, конструкція дугової електропечі і допоміжні пристрої, шихтові матеріали і вимоги до них, технологія плавки в основній та кислій дуговій електропечі (заправка печі, плавлення шихти, окиснювальний і відновлювальний періоди плавки). Приділена увага комбінованим способам плавлення у дугових електропечах, контролю і автоматизації про­це­су і його ТЕП. Питання технології вищого рівня, проектування і обладнання електросталеплавильних цехів детально розглянуті в підручнику [5].

Розглянуті основні питання виплавки сталі в індукційних печах, у т.ч. елементи конст­рукції і електрична схема, тигельні індукційні печі промислової і підвищеної частоти, конт­роль і автоматизація про­це­су і його ТЕП.

Приведено позапічне рафінування, розкиснення і легування сталі (обробка сталі синте­тичними шлаками, вакуумна дегазація сталі, сучасна технологія отримання сталі високої яко­сті). Приділено увагу безперервним сталеплавильним процесам і перспективам їх розвитку

Розглянуто зливки і розливання сталі (випуск сталі у ківш, способи розливання сталі, кри­сталізація і будова стальних зливків спокійної, киплячої і напівспокійної сталі, хімічна неоднорідність зливків, устаткування і технологія розливання сталі, дефекти стальних злив­ків). Наведені основи безперервного розливання сталі (конструкція машин, технологія, продуктивність машин, якість металу, автоматизація процесу).

У четвертому розділі розглянуті питання виробництва феросплавів. Наведено способи виробництва феросплавів і їх використання, печі для виробництва феросплавів. Розглянута технологія виробництва феросиліцію, вуглецевого феромарганцю, вуглецевого ферохрому, феротитану, у т. ч. сировинні матеріали, фізико-хімічні умови процесу плавки, технологія плавки, ТЕП. Наведено технологію виробництва низьковуглецево­го феромарганцю і ферохрому, а також ферованадію. Більш детально ці питання розглянуто у підручнику [5].

П’ятий розділ присвячений питанням виробництва кольорових металів. Приведені: ме­талургія міді, зокрема сировині матеріали, піротермічний спосіб виробництва; металургія ні­келю, у т.ч. переробка сульфідних, мідно-нікелевих та оки­снених нікелевих руд; мета­лур­гія алюмінію, зокрема виробництво глинозему, криоліту, фтористого алюмінію і натрію, електролітичний спосіб виробництва алюмінію, рафінування алюмінію; виробництво інших кольорових металів, у т.ч. основи хлоридних методів виробництва, виробництво магнію і титану.

У шостому розділі наведено технології переплавних процесів спеціальної металургії: електрошлаковий переплав, плавка у вакуумних дугових, вакуумних індукційних, електронно-промене­вих і плаз­мово-дугових печах, електромагнітне оброблення металів у рідкому стані та під час кристалізації. Наведено конструктивні особливості агрегатів, електроустатку­вання і технологію окремих процесів. Порівняно з раніше виданими підручниками із загальної металургії матеріал у такому обсязі подано вперше. Питання автоматизації цих процесів розглянуто в підручнику [6].

У сьомому розділі висвітлено екологічні проблеми металургійного виробництва України, що стосовно конвертерного, електросталеплавильного і феросплавного виробництв деталізовані в підручниках [4, 5].

Розвиток і деталізація окремих питань, що викладені в підручнику [1], відбувається в наступних складових виданнях комплексу підручників.



Теоретичні та технологічні основи виробництва металів викладені в навчальному посібнику [2]. Посібник складається із вступу, семи розділів та додатків.

В першому розділі наведені загальні відомості про метали, їх класифікацію та способи виробництва.

Другий розділ присвячено термодинамічному аналізу металургійних реакцій. Показано можливості термодинамічного аналізу, стисло викладені ґрунтовні поняття термодинаміки. На відміну від існуючих підручників з теорії металургійних процесів наведені практичні приклади розрахунків теплового ефекту реакцій, ентропії та її зміни при нагріванні металів і під час протікання хімічних реакцій, показано розрахунок енергії Гіббса як в стандартних, так і в реальних умовах протікання процесу. Для подальшого закріплення отриманих знань і вирішення запропонованих задач в додатку наведені основні термодинамічні величини для елементів і сполук, що зустрічаються в реальних металургійних процесах.

Третій розділ присвячений основам кінетики металургійних процесів, показана відмінність між реакціями, що протікають в гомогенних і гетерогенних системах.

Четвертий розділ – фізико-хімічні основи пірометалургійних процесів. Наведені основи утворення і дисоціації хімічних сполук, розглянуто термодинаміку і кінетику відновлювальних процесів, подано будову і властивості металургійних розплавів та основи рафінування металів і сплавів.

П’ятий розділ присвячено технологічним основам виробництва чорних та кольорових металів. Звернено увагу на повний виробничий цикл, що відбувається на інтегрованому металургійному комбінаті, оскільки металургія України базується саме на таких підприємствах. Показано необхідність і перспективність позадоменних способів виробництва заліза. Стисло розглянуто основні способи виробництва сталі, її розливання та характеристика різних зливків сталі. В цьому ж розділі наведені відомості щодо виробництва феросплавів.

Показано значення кольорових металів і як приклад розглянуті металургійні основи виробництва міді, алюмінію, магнію та титану.

Окремо визначені сучасні технології підвищення якості металів і сплавів, як то: обробка металу вакуумом, продувка інертними газами, перемішування металу. В галузі спеціальної електрометалургії розглянуто схеми та сутність таких переплавних процесів як вакуумно-дуговий, електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий. Приділена увага і позапічній обробці рідких металів.

Шостий розділ присвячено основам порошкової металургії з розглядом сучасних технологій одержання виробів з порошків та порошкових матеріалів.

Сьомий розділ – основи ливарного виробництва. Тут розглянуто ливарні сплави, подана їх загальна характеристика та властивості, наведені основи плавки ливарних сплавів, показано технологію виготовлення литва в піщаних формах та подано спеціальні способи лиття.

Додаток загалом включає таблиці з відомостями про основні термодинамічні величини, параметри взаємодії, фізичні властивості металів, теплоємність та теплопровідність металів в рідкому і твердому станах.

Питання безкоксової металургії заліза деталізовані в підручнику [3], в якому розглядається світовий досвід, що накопичено в принциповому напрямку по створенню ефективної одноагрегатної технології прямого відновлення заліза із залізної руди з одержанням сталі найвищої якості, а також узагальнює результати наукових досліджень, експериментальних випробувань і промислового освоєння виробництва губчастого заліза і криці. Справа в тому, що характерні риси сучасної металургії: відмова від мартенівського процесу, значне поширення частки електропічної сталі, в тому числі тієї, що виплавляється на міні-заводах, невпинне збільшення виробництва легованих і якісних сталей суттєво підвищують потребу в високометалізованій сировині. Цю проблему не можливо вирішити застосуванням брухту – не тільки через обмеженість його, а і через його забрудненість, особливо кольоровими металами.

В підручнику системно висвітлено проблему розробки методів відновлення заліза із рудної сировини, минаючи коксопоглинаючий доменний процес, шляхом застосування газу і недефіцитних видів твердого палива: антрациту, енергетичного вугілля, торфу.

У зв’язку з цим опису конкретних технологічних схем і належного устаткування в підручнику передує розділ, в якому аналізуються термодинамічні закономірності, механізм і кінетика процесів твердофазного відновлення при застосуванні відновників різного походження і агрегатного стану.

Найбільший, третій розділ підручника, присвячено характеристиці чисельних процесів одержання губчастого заліза. Це цілком обґрунтовано, бо назрілим завданням чорної металургії є збільшення виробництва якісної сталі в електропечах або дуплекс-процесом ,,електропіч – газокисневий конвертер”, коли оптимальні економічні показники виплавки досягаються при використанні губчастого заліза, різновидів високометалізованої сировини. Наведено порівняння різних технологічних схем за їх питомою продуктивністю, капіталовкладеннями, енерговитратами та іншими показниками, зроблено обґрунтовані висновки щодо вигідного використання зіставлених процесів.

Друга частина підручника присвячена проблемі високотемпературного рідкофазного безкоксового відновлення залізної руди, в ході якого можна отримати рідке залізо, порівняно чисте від домішок, в тому числі – домішок відновника. Вирішення цієї проблеми буде означати кардинальну перебудову існуючої металургії, яка базується на доменному коксопоглинаючому відновленні руди.

Після розгляду фізико-хімічних засад відновлення у розплаві аналізується чималий перелік лабораторних і напівпромислових варіантів процесів, які здійснюються в агрегатах різного типу.

Окрему увагу приділено виробництву рідкого заліза із застосуванням низькотемпературної плазми. Описана створена за безпосередньою участю авторів підручника технологія одержання рідкого заліза з первородної сировини в шахтній печі, оснащеній спеціально сконструйованими дуговими плазмотронами, яка являє собою приклад принципового удосконалення методу виробництва сталі.

Розглянута можливість одержання широкої номенклатури сучасних сталей – листових, корозійностійких, надміцних.

Останні розділи підручника містять корисну інформацію про особливості виробництва сталей з використанням високометалізованої сировини.

Підручник [4] є першим в Україні виданням, де узагальнюється світовий досвід розвитку конвертерних процесів.

У першій главі ,,Струминні течії” наведені відомості про конструкції дуттєвих пристроїв, схеми підведення окисних газів, закономірності їхнього витікання.

Друга глава ,,Теорія конвертерних процесів” містить основні теоретичні положення фізико-хімічних процесів, які протікають у сталеплавильних ваннах, кількісний опис взаємодії окисних струменів з металом у режимах відкритої лунки і глибокого проникнення, оцінку ступеня засвоєння кисню дуття. Послідовно розглянуті процеси окиснювання кремнію, марганцю, вуглецю, десульфурації і дефосфорації металу і їхні динамічні характеристики.

Описано закономірності розчинення в розплаві кисню, азоту і водню і динамічні характеристики газонасиченості ванни, тепловий режим процесів, питання шлакоутворення, перемішування ванни і запиленості конвертерних газів під час продувки, програма зміни дуттєвого режиму в часі.

,,Процеси повітряного дуття” розглянуті в третій главі з вказівкою якості і призначення металу.

У четвертій главі ,,Процес з верхньою кисневою продувкою” міститься детальна інформація теоретичного і практичного характеру стосовно технологічного змісту за схемою конвертування, яка одержала найбільше поширення.

Технологічний режим виплавки сталі в конвертерах донного дуття розглянутий у главі 5 – ,,Донна киснева продувка”, у якій послідовно викладаються характеристики шихтових матеріалів, дуттєвий і температурний режими періоду продувки, особливості роботи агрегатів на високофосфористих, низькомарганцевистих і ванадієвих чавунах.

В главі 6 – ,,Комбінована продувка” звертається увага на три основних типи комбінованої продувки, у яких у різних поєднаннях використовуються, крім кисню, аргон, азот, або інші малоактивні щодо металу гази. Наведено варіанти конструкції дуттєвих пристроїв, параметри дуттєвого і теплового режиму.

У главі 7 ,,Варіанти технології” докладно викладені перспективи істотного збільшення частки брухту в металошихті за рахунок доопалювання частини СО до СО2 у порожнині агрегату, попереднім підігріванням брухту в конвертері і поза ним, використанням палива, карбідів кремнію, кальцію, а також вуглецю. Окремими розділами представлені технології, які передбачають введення нейтральних газів знизу і кисню зверху, а також киснево-паливний процес. Перспективні варіанти технології наведені у розділі 7.4 за даними ведучих закордонних фірм і компаній.

Викладені теоретичні основи безперервних сталеплавильних процесів, класифікація конструкцій і технологій, схеми, ескізні моделі, які відображають характер і послідовність операцій; відзначена перспективність застосування технологій аргонокисневого рафінування при виробництві сталей з особливо низьким вмістом вуглецю.

Актуальні питання виплавки металу високоякісного сортаменту наведені в главі ,,Виробництво якісних, легованих і спеціальних сталей”.

,,Керування конвертерним процесом” наведено у главі 9, в якій указуються загальні задачі контролю параметрів плавки, статичного і динамічного керування, а також відомі в нашій країні, Японії, ФРН, Великобританії, Франції системи автоматизації.

Питанням проектування конвертерних агрегатів для виробництва сталі і цехів присвячені глави 10 і 11 ,,Будова конвертера” і ,,Конвертерний цех” відповідно.

Глава 12 ,,Рециркуляція матеріалів конвертерного виробництва і проблеми екології” містить аналіз ситуації, що склалася в даний час з питання використання відпрацьованих виробів і відходів виробництва у зв’язку з екологічними проблемами.

У главі 13 ,,Техніко-економічні показники” наводяться ТЕП конвертерних процесів повітряного і різних варіантів кисневого дуття при переробці звичайних і фосфористих чавунів, а також капітальні витрати на будівництво відповідних цехів.

Завершальна глава 15 ,,Тенденції розвитку конвертерного виробництва сталі у світі й в Україні” являє собою спробу прогнозування шляхів розвитку технологій, робиться висновок про обов’язкові невід’ємні складові елементи сучасних конвертерних процесів і варіантів позапічної обробки сталі.



Підручник [5] є першим вітчизняним виданням цього напряму і складається з вступу та трьох розділів.

В першому розділі - "Основи проектування електрометалургійних цехів" (глави 1-6) викладається організація, принципи, методи та стратегія проектування, стадії, порядок розробки, зміст проекту та його складових, надається методика оцінки його впливу на навколишнє середовище.

Уперше методологічно викладені питання розробки схем вантажопотоків, наведені методики, які розроблені авторами, та приклади обчислення балансу провідного елемента - феросплавного та металошихти - електросталеплавильного комплексів з максимальним використанням техногенних відходів власного виробництва. Наводяться основні об'ємно- планувальні та архітектурно-будівельні параметри, напрями використання систем автоматичного проектування.

У другому розділі - "Технологічне проектування електросталеплавильних цехів" автори уперше в навчальній літературі наводять фізико-хімічні та технологічні особливості технології вищого рівня електроплавки сталі методом дуплекс процесу з використанням залишку металу від попередньої плавки, застосуванням альтернативних джерел енергії, паливно-кисневих пальників, донної продувки електросталі газами в дугових електросталеплавильних печах (ДСП), доопалювання відхідних газів у пічному просторі. Наведені дані щодо удосконалення технології розливки та конструк­ції машин безперервного лиття заготівок (МБЛЗ), в т.ч. машини горизонтально­го, кільцевого типу, роликові, стрічкові, роторні, ливарно-прокатні комплекси.

Наведено конструкції сучасних ДСП змінного та постійного струму з еркерним випуском сталі, з водоохолоджувальними стінами і склепінням, з інжекційними і пальниковими пристроями, двохванних, багатоенергетичних, висококорпусних, шахтних електропечей з підігрівом металобрухту, одно та багатоелектродних ДСП постійного струму.

Уперше в навчальній літературі доволі широко висвітлені питання уловлення, очищення електропічних газів та переробки шлаку, шламу і пилу виплавки високолегованих електросталей з використанням сучасних проектно-технологічних рішень передових підприємств світу.

Уперше широко розглянуті проблеми шуму, що виникає при роботі надпотужних (100 т і більше) ДСП, наведені джерела шуму в електросталеплавильних цехах (ЕСПЦ) та напрямки зниження його впливу на навколишнє середовище шляхом акустичної ізоляції ДСП, пічного прольоту, плавильного цеху. Наведено методику екологічної та економічної оцінки природоохоронних рішень.

Розглянуто об'ємно-планувальні рішення електросталеплавильних комплексів, включаючи допоміжні цехи та ділянки металізованих окатків, сипучих матеріалів та феросплавів, скрапопереробки та головну будівлю ЕСПЦ. До загальної характеристики шихтового, пічного, бункерного, розподільного, розливального прольотів додаються особливості проектних рішень ЕСПЦ країн СНД, Заходу та міні-заводів. Наведено характеристику технологічного обладнання основних прольотів ЕСПЦ та методику обчислення його кількості.

Розглянуті особливості проектних рішень цехів електрошлакового та вакуумдугового переплавів, електропічних відділень ливарних цехів.

Наведена економічна оцінка проектувальних рішень, розрахунок необхідних інвестицій для будівництва електрометалургійного комплексу (ДСП-МБЛЗ-прокатний стан), критерії оцінки ефективності технології вищого рівня та техніко-економічні показники.

В третьому розділі - "Технологічне проектування феросплавних цехів" уперше систематизовані матеріали щодо вибору та обґрунтуванню способу одержання феросплавів, типу і потужності електроферосплавних печей, шихтових матеріалів і способу їх підготовки до плавки, розливки та переробки феросплавів, організації мало- і безвідходних технологій.

В окремій главі наведені склад, устаткування та загальна характеристика феросплавних цехів, способів дозування шихти та подачі її у піч, об'ємно-планувальні рішення цехів у цілому та окремо, шихтовий, пічний, розливальний прольоти, наведено методику обчислення кількості основного та допоміжного обладнання.

Приведено в окремих главах проектні рішення цехів для виплавки феросплавів вуглецевотермічним (феросиліцій, феромарганець, ферохром), силікотермічним (металевий марганець, рафінований ферохром), алюмінотермічним (феротитан) методами та азотованих феросплавів. Кожна глава закінчується оцінкою ефективності проектних рішень.

Крім того, розглядаються сучасні проектні рішення допоміжних цехів: електродної маси, феросплавного вапна, шлакопереробки, огрудкування пилу та шламу, експериментальний.

Питання охорони навколишнього середовища при феросплавному виробництві та основні напрямки технічного переоснащення феросплавного виробництва, електропостачання феросплавних підприємств викладені в самостійних главах.

Наприкінці розділу дається методика та приклади оцінки економічної ефективності проектних рішень феросплавного комплексу.



Питання про автоматичні системи керування процесами спеціальної електрометалургії викладені в підручнику [6].

Підручник складається із вступу і семи розділів.

У вступі розглянуто загальні принципи побудови автоматичних систем керування технологічними процесами (АСКТП), призначення АСКТП, деякі питання побудови локальних систем автоматизації і регуляторів, характеристики ланок і систем (типові ланки АСК та їх передавальні функції, з’єднання ланок в системах, регулятори), що полегшує засвоєння матеріалу, що викладений далі.

У першому розділі наведені характерні конструктивні і технологічні особливості плавильних установок спеціальної електрометалургії (СЕМ), у т.ч. методом електрошлакової пере­плавки, виплавки металу у вакуумних дугових й індукційних печах, особливості електронно-променевої переплавки, плазмово-дугових печей, виплавки металу у ДСП, порівняння суттєвих характеристик окремих процесів.

У другому розділі розглянуте керування процесом електрошлакової переплавки, зокрема особливості регулювання процесу за допомогою локальних регуляторів (датчики, одноконтурні системи із стандартними регуляторами і з модулями адаптації, багатоконтурні системи регулювання, у т.ч. дво- і триконтурні). Окремо розглянуте керування процесу за допомогою ЕОМ, зокрема алгоритми керування (енергетичними параметрами, швидкістю переміщення рухомих елементів, дозованим уведенням компонентів у шлакову і металеву ванну), типові АСКТП комплексу печей ЕШП і окремої печі, вимірювання температури металу в установках ЕШП.

В подальших розділах розглянута автоматизація установок вакуумно-дугової переплавки, вакуумної індукційної плавки, електронно-променевих і плазмово-дугових печей. Структура побудови розділів ідентична побудові другого розділу.

В сьомому розділі розглянута АСКТП дугових сталеплавильних печей . Враховуючи складність цієї системи у порівняні з системами переплавних процесів при керуванні процесом за допомогою ЕОМ додатково розглянуті такі питання: задачі АСКТП, функціональна і технічна структура системи, системи на основі математичної моделі енергетичних процесів, системи на основі аналізу оперативної інформації непрямого контролю стану процесу, а також системи автоматизації різних розробників, більш детально розглянуті алгоритми керування (розрахунок шихти, розрахунок масової частки вуглецю після розплавлення шихти, контролю температури металу, окиснювальної продувки, алгоритм адаптації моделі), підхід до побудови АСК за принципом нейронної мережі, АСК електросталеплавильним цехом.

Для кращого засвоєння матеріалу студентами усі розділи мають контрольні запитання і завдання

Таким чином комплекс підручників висвітлює цілеспрямований матеріал, що забезпечує фундаментальну теоретичну та практичну підготовку фахівців для праці в сучасних цехах (та тих, що проектуються) металургійних підприємств за передовими технологіями.

Це перше у вітчизняній технічній науково-педагогічній літературі системне висвітлення металургійних процесів. По охопленню проблеми комплекс підручників відзначається теоретичним узагальненням, професійним висловом, чітким інженерним аналізом технологічних схем. Він, окрім різноманітного матеріалу теоретичного та прикладного характеру, має привабливу рису: узагальнюючи показ технологічних новацій у сучасній металургії націлює молодих фахівців – будь то магістранти, аспіранти чи молодші наукові співробітники – на пошук нових технологічних рішень, на створення наукоємних технологій, що відповідають потребам науково-технічного прогресу сьогодення.

Матеріал, викладений у комплексі підручників, структурно та методологічно відповідає навчальним програмам з дисциплін як для студентів, що навчаються за напрямом ,,Металургія”, так і для підготовки фахівців інших матеріалознавчих і машинобудівних напрямів, що здобувають освіту у вищих технічних закладах України. Цей комплекс може бути також корисним для освітніх закладів перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, для працівників науково-дослідницьких, проектних інститутів та підприємств, пов'язаних з виробництвом та використанням металургійної продукції.

Автори:
Чернега Д.Ф. ______________

Богушевський В.С. ______________

Готвянський Ю.Я. ______________

Терещенко В.С. ______________

Бойченко Б.М. ______________

Харлашин П.С. ______________

Гладких В.А. ______________





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка