Прості відповіді на проблемні питання. Корисний досвід. Сучасний підхід червоноград 2014



Сторінка1/6
Дата конвертації26.10.2017
Розмір1.13 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Інформаційно-методичний центр освіти м.Червонограда

(ЗАПИТАЙ У МЕТОДИСТА...)
ПРОСТІ ВІДПОВІДІ НА ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ. КОРИСНИЙ ДОСВІД. СУЧАСНИЙ ПІДХІД

Червоноград

2014

Парад методичних порад. – ІМЦО. – Червоноград.- 2014


Методичний збірник орієнтований насамперед на молодих педагогів і містить практичні рекомендації щодо підвищення ефективності професійної діяльності вчителя. Матеріал, поданий у збірнику, підібраний з урахуванням найновіших досягнень дидактики, вікової психології та сучасних концепцій освіти.



Укладач – Б.Я.Красільчук, директор ІМЦО

Зміст



ПОЧНЕМО ШУКАТИ ОСНОВИ... (Перші кроки молодого педагога) .............

4



У НАВЧАННІ ВАЖЛИВІША МЕТОДИКА, А НЕ ЗНАННЯ. (Типи та структура сучасних уроків)...............................................................................................

10



НЕОБХІДНО ВИГНАТИ З УРОКІВ БОГА СНУ МОРФЕЯ.

(Деякі моделі сучасних уроків)................................................................................

12



ПЕДАГОГІЧНА ТЕОРІЯ – АБСТРАКЦІЯ... (Технологічні підходи до проектування уроку)............................................................................................................

15



ХТО НЕ ЗНАЄ, КУДИ ПРЯМУЄ... (Формування мети уроку та очікуваних результатів).................................................................................................................

19



САМОСТІЙНІ ДУМКИ ВИНИКАЮТЬ ТІЛЬКИ ІЗ САМОСТІЙНО ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ... (Методичні прийоми для перевірки домашнього завдання)......................................................................................................................

22



ДЛЯ НАВЧАННЯ ПОТРІБНІ ЗВІЛЬНЕННЯ ЕНЕРГІЇ ТА МОТИВАЦІЯ. (Мотивація навчальної діяльності)...............................................................................

28



ДЛЯ ТОГО, ЩОБ УНИКАТИ ПОМИЛОК... (Виконавчо-діяльнісний етап уроку)............................................................................................................................

35



УРОКУ, ТИ НЕ ДУМАЙ, ЩО ІСНУЄШ ВІД ДЗВОНИКА ДО ДЗВОНИКА... (Повторення і закріплення навчального матеріалу)...........................................

42



ОЦІНКА – НАЙБІЛЬШЕ ДОСЯГНЕННЯ ЛЮДИНИ... (Контроль та оцінювання знань)................................................................................................................

49



КЛЮЧЕМ ДО УСПІШНОГО ОЦІНЮВАННЯ Є... (Психологічні особливості оцінювання)................................................................................................................

53















































ПОЧНЕМО ШУКАТИ ОСНОВИ... (Перші кроки молодого педагога)
Почнемо шукати основи, на яких, ніби на непохитній скелі, можна побудувати метод навчання і вчення.
Я.А. Коменський
Для того, щоб навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж для того, щоб навчитися самому.
М. Монтень

  • Модель творчого зростання

  • Поради досвідчених колег молодому фахівцеві

  • Урок - основний структурний елемент навчання

  • Педагогіка співробітництва. Зворотній зв'язок




    • ...Левову частину творчої енергії, досвіду, сміливості в пошуках відомі педагоги здобули саме в перші кроки своєї педагогічної діяльності. Занедбавши ці кроки, можна втратити можливості для творчого зростання освітянина.

Перелік завдань, які обов’язково повинен виконати молодий спеціаліст протягом першого року



  • Розробка поурочно-тематичного планування з урахуванням професійної спрямованості викладання предмета.

  • Розробка циклу уроків з навчальної теми.

  • Розробка завдань для проміжного та тематичного оцінювання учнів.

  • Розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів.

  • Розробка планів уроків різних типів.

  • Розробка сценарію позаурочного заходу.

  • Аналіз проведення власних уроків.

  • Підготовка і проведення батьківських зборів за однією з педагогічних проблем.

ПОРАДИ ДОСВІДЧЕНИХ КОЛЕГ МОЛОДОМУ ФАХІВЦЕВІ


В особистій практиці сховані таємниці швидких і надійних успіхів.
Я.А. Коменський

Десять перевірених істин

 Вивчайте можливості кожного вихованця. Пам'ятайте: без знання стану здоров’я учнів неможливе правильне навчання і виховання.

 Вступаючи у контакт з учнями, не варто будувати зверхні стосунки з ними. Пам'ятайте: навіть малюк у взаєминах із дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій викладача та учня залежить успіх справи. Намагайтеся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчайте індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівайте методикою педагогічної співпраці. Карайте учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

 Частіше посміхайтеся. Пам'ятайте: ваша посмішка до учнів свідчить про те, що зустріч з ними вам приємна; усмішка створює загальний позитивний настрій.

 Плануючи свої перші уроки, продумайте:

 як учні повинні поводитись на уроці, які поведінкові звички для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити. Пам'ятайте: якщо педагог не виховує в учнях певної системи корисних звичок, то на їх місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляйте в учнів певний стереотип поведінки, формуйте позитивні навички;

 які види робіт будуть виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Пам’ятайте: більшість безладу на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливим є те, чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаються у процесі цієї діяльності.

 Важливе завдання викладача – передбачити проблемні ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам'ятайте: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

 Вчіться вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на вашу думку, вони помиляються, чи у вас обмаль часу. Пам’ятайте: кожен учень має знати, що він буде почутий.

Пам'ятайте: основне призначення оцінки – правильно визначити не результат навчання учнів, а їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

 Без вимогливості педагога неможлива організація навчальної та суспільно-корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку викладач ставить перед своїми учнями близько 100 вимог. Пам'ятайте слова А.Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід домагатися обов'язкового їх виконання від усієї групи, не забуваючи про повагу до особистості учня.

 Наполегливо оволодівайте навичками самоаналізу уроку. Пам'ятайте слова
В. Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому і поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

 Однією з важливих умов творчого зростання молодого фахівця є вміння глибоко аналізувати увесь комплекс навчально-педагогічної діяльності, як своєї, так і колег, оцінювати різноманітні аспекти училищного (ліцейного) життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам'ятайте: ведення щоденника з перших кроків педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки – відвертої самокритичної творчості.


Учіться на чужих помилках

  • Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в аудиторії, майстерні.

  • Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

  • Не витрачайте багато часу на перевірку домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Впроваджуйте систему взаємоперевірки.

  • Пояснюйте учням завдання і мету уроку.

  • Під час пояснення нового матеріалу намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

  • Не спішіть виправляти учня, краще, якщо це зроблять інші учні.

  • Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці.

  • До кожного учня шукайте індивідуальний підхід.

  • Ефективно використовуйте технічні засоби навчання, наочність – не марнуйте час.

  • Звертайте увагу на виховні аспекти уроку.

  • Домашнє завдання пояснюйте, не затримуйте учнів після дзвоника.

  • Пам’ятайте: кожен урок не повинен бути схожим на попередній!

Як управляти учнівським колективом

Управління групою людей вимагає авторитету. Буває авторитет сили. Йому підкорюються зі страху покарання. Механізм силового управління порівняно простий, тому його часто використовують. Але й розплата за цю простоту велика. Буває авторитет знання. Йому підкоряються добровільно. Ключове слово тут «повага». Але не всяке знання визначається групою як таке, що заслуговує на повагу.

У реальних умовах авторитет викладача включає обидві складові: авторитет сили і авторитет знання, які ґрунтуються на таких аспектах:



  • Демонстрація професійного рівня.

Професіоналізм поважають усі. Й учням, особливо старшим, потрібно переконатися в тому, що викладач досконало володіє предметом. По-справжньому уважно слухають тільки тих, хто сам уміє робити те, чому навчає.

  • Вихід за межі підручника, предмета.

Якщо викладач зможе гармонійно вплести в тканину уроку останні події, оточуючу дійсність, сюжет із популярного фільму, серіалу, захват і вдячність йому забезпечені.

Покажіть свою компетентність в інших сферах знань. Цитуйте вірші та влучні вислови на уроках математики, продемонструйте знання математики, фізики, хімії на уроках літератури й мови.

Демонструйте знання молодіжної субкультури. Для цього варто втратити час на читання хоча б одного молодіжного журналу.


  • Зрівнювання позицій.

Поставте себе у позицію оцінюваного. Викладач завжди «дивиться зверху». Йому добре. Спробував би сам відповідати під пильним поглядом. Учні відчувають внутрішню несправедливість ситуації.

Для початку протягом деякого часу самі давайте оцінку своєму уроку.



  • Запитуйте поради в учнів.

Щодо усіляких складних питань або проблем радьтеся з учнями. Переконайте учнів у тому, що їхня думка має для вас значення.

Міркуйте з учнями разом над важким питанням. Обговоріть різні варіанти рішень. Але відразу попереджуйте: останнє слово все-таки залишається за вами. І не забудьте подякувати учням за участь в обговоренні.


УРОК - ОСНОВНИЙ СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ НАВЧАННЯ
Основним структурним елементом навчального процесу був і залишається урок. У новому розумінні урок слід розглядати, з одного боку, як середовище для повноцінної навчальної діяльності, а з іншого – як засіб розвитку особистісних якостей учня.

Етапи уроку:

  • мотиваційно-організаційний;

  • виконавчо-діяльнісний;

  • рефлексивно-контролюючий.

Процес формування творчої особистості учня пов'язаний з проблемою винаходження нових ефективних та дієвих систем навчання. Одним зі шляхів реалізації цього процесу є перехід до створення середовища активного навчання.

Процес створення активного навчального середовища, яке б перетворювало урок на ефективний засіб навчання, починається з планування.

Розробка плану (сценарію) уроку є однією з найважливіших задач викладача. Обмірковування уроку – специфічний акт прийняття рішення з конструювання загальної мислительної та діяльнісної моделі взаємодії викладача й учнів у ході уроку.

Організація самого уроку потребує від викладача ретельного і цілеспрямованого добирання інформації, тому що від якості пред'явленого навчального матеріалу залежать результати засвоєння його учнями.



Дидактична організація сценарію майбутнього уроку складається з двох взаємозалежних частин:

  • обмірковування уроку, кожного його етапу;

  • запис у тій чи іншій формі сценарію уроку.

Аналіз роботи молодих викладачів показує, що перші роки вони думають головним чином про те, що і як говорити на уроці. Вони детально знайомляться зі змістом навчального предмета. І лише після низки серйозних невдач молоді викладачі усвідомлюють, наскільки істотне в підготовці виразне розуміння суті та призначення кожного елементу уроку, його форми та місця, способу й реалізації та взаємодії з іншими елементами уроку.

Послідовність складання сценарію уроку

Перший етап – підготовчий або прогностичний. Він виконується усіма, хоча багато хто його не виділяє як етап. Це – визначення теми й мети уроку за тематичним плануванням.

Другий етап – моделювання конкретного навчального матеріалу і відповідного проектування його вивчення. Відбираючи навчальний матеріал, викладач звертається до методичних посібників, підручників, ЗМІ, довідників, енциклопедій. Він ретельно продумує, яке обладнання необхідне на уроці і як воно буде використане, які засоби наочного ілюстрування змісту варто використати.

Третій етап – визначення найефективніших форм і методів, прийомів навчальної діяльності.

Четвертий етап – оформлення сценарію уроку.

П'ятий етап – аналіз написаного сценарію, вихід на нову модель наступного уроку. Цей етап визначає методичну майстерність, професійну компетентність викладача.
Крок за кроком. (Пам'ятка щодо підготовки та реалізації організаційного аспекту уроку)

Організація структури уроку:

  • чітко визначити структурні компоненти уроку залежно від його типу;

  • продумати організацію кожного структурного компонента уроку, визначивши його питому вагу в загальній композиції уроку, проміжні цілі, зміст, методи та засоби навчання;

  • відібрати для кожного структурного компонента уроку адекватні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

  • забезпечити мобілізацію інтелектуальних, фізичних та емоційних ресурсів суб'єктів навчально-виховного процесу на кожному етапі уроку.

Організація навчального матеріалу:

  • підібрати навчальний матеріал, що відповідає темі, меті та завданням уроку;

  • здійснити логіко-структурний аналіз змісту теми, з'ясувати її дидактичні та методичні особливості;

  • переглянути та структурувати навчальний матеріал для уроку в цілому та на кожний його етап зокрема;

  • виділити у змісті навчального матеріалу основне, істотне, що підлягатиме обов'язковому засвоєнню;

  • виділити в змісті дидактичного матеріалу описувальну, пояснювальну, інструктивну інформацію;

  • унормувати навчальний матеріал для уроку в цілому та кожного його структурного компонента за змістом, обсягом, часом;

  • визначити зміст та обсяг домашнього завдання.

Організація педагогічної діяльності викладача та навчально-пізнавальної діяльності учнів передбачає:

  • наявність поурочно-тематичного плану, журналу теоретичного навчання, учнівських зошитів, підручників, довідкової літератури, навчальних посібників, комплексу роздаткового дидактичного матеріалу;

  • раціональна постановка викладачем цілей та завдань діяльності, сприйняття і осмислення їх учнями, спрямування навчальної діяльності на досягнення мети;

  • мотивація наступної спільної діяльності викладача й учнів на уроці;

  • планування, нормування, конструювання, прогнозування, діагностування діяльності викладача й учнів на уроці;

  • озброєння учнів раціональними способами навчально-пізнавальної діяльності;

  • контроль, самоконтроль, взаємоконтроль і корекція діяльності викладача й учнів, її результативності;

  • обладнання робочих місць викладача й учнів відповідно до стандартних гігієнічних вимог;

  • раціональний розподіл і використання часу на окремі види діяльності викладача й учнів на уроці.

Організація навчально-методичного забезпечення і оснащення уроку:

  • обладнання уроку (наявність підручників, навчального приладдя, роздаткового матеріалу, інструктивних карток тощо);

  • оснащення уроку необхідною наочністю, у тому числі ТЗН, аудіовізуальними засобами, ПК;

  • організація діяльності учнів-помічників.

Раціональне витрачання часу на організацію роботи викладача й учнів передбачає:

  • своєчасний початок уроку;

  • оптимальність витрат часу на взаємне привітання, перевірку присутності учнів;

  • чітке дозування та корекція витрат часу на окремі етапи уроку;

  • своєчасне завершення уроку.

Особливості деяких моментів уроку


«Вхід в урок»

Вчитель починає урок з «настроювання». Наприклад, знайомимо з планом уроку в гумористичні формі: спочатку ми разом захопимось глибокими знаннями, для чого проведемо усне опитування; потім спробуємо відповісти на запитання (тема уроку); потім потренуємо мізки (розв'язування вправ); і, нарешті, витягнемо зі схованок пам'яті найголовніше (повторення);

Якщо є технічна можливість, урок можна почати з музичної фрази – мажорно-збудливої або мінорно-заспокійливої (залежно від змісту і форм майбутньої роботи); з інтелектуальної розминки (не занадто складних, а краще цікавих завдань, щоб налаштувати учнів на роботу, а не створювати стресову ситуацію).

«Завершення уроку»

Вчитель завершує урок чітко, традиційним словом або дією. Нехай це буде проста фраза, але доброзичлива і категорична: «Урок закінчений. Успіхів вам!» Або: «Урок завершено, до зустрічі на наступному уроці!»

Учні цінують уміння завершити урок точно за дзвінком, не затягуючи його на півперерви. І все ж таки останнє слово за викладачем, а не за дзвінком.

Крім початку і завершення урок має ще й «середину».

«Відпочинок»

Аби зняти певну напругу чи втому від роботи, вчитель може використати відпочинок-гру. Але вона має бути короткою, не набридати, не занадто збуджувати, не випадати із структури уроку, допомагати реалізації основної мети. Таким самим чітким, як і завершення уроку, повинно бути і завершення відпочинку. Не можна дозволяти учням загратися.

«Завдання на стіл!»

Часто здавання зошитів або письмових робіт затягується. Тому цю процедуру слід відпрацювати відразу і назавжди. Адже загальна плутанина та нервова обстановка дратують і педагога, і учнів. Це не кращим чином позначиться на наступних уроках.

За дві-три хвилини попереджуйте учнів про закінчення роботи і завершуйте її чіткою, може навіть невербальною командою.


ПЕДАГОГІКА СПІВРОБІТНИЦТВА. ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК
Відомим є життєве спостереження: ми любимо не стільки тих, хто нам допоміг, скільки тих, кому допомогли самі. Цей психологічний ефект є основою педагогіки співробітництва. Дай собі допомогти – і користь від цього буде велика. Вчитель повинен максимально використовувати ситуації, у яких учні можуть йому допомогти.

Наприклад, учні можуть розробити дуже якісний дидактичний матеріал під вашим керівництвом; виконати взаємоперевірку зошитів, контрольних робіт; провести частину уроку; виконати роботу лаборанта.

Можна спеціально організувати ситуацію, у якій вам знадобиться допомога. Головне правило – допомога не буває „з-під палки”.

Значного ефекту можна досягнути, дозволивши учневі брати участь в управлінні навчанням, виконуючи певну роль.

Для педагога не стільки важлива оцінка результатів його праці, яку дає керівник (директор, заступник директора чи методист), скільки оцінка, що дається учнями. Існує низка методичних прийомів, які організовують так званий зворотній зв'язок.

Метод рефлексії - один з них. Пропонуємо кілька варіантів його застосування.

1. У кожного учня знаходяться картки зі стилізованими малюнками т.зв. "обличчь", які відображають задоволення, незадоволення або байдужість. На початку і в кінці уроку учні піднімають ту, яка демонструє їх емоційний стан.

Таким чином вчитель визначає, у якій емоційній атмосфері йому доведеться проводити урок і які емоції він в учнів викликав.

2. Більш складним і конструктивним прийомом є резюме письмові відповіді учнів на серію запитань, що відображають їхнє ставлення до проведеного уроку, предмета та вчителя загалом.

Резюме можна проводити періодично (раз на тиждень, на місяць). Типовими питаннями можуть бути:

Що подобається на уроках?

Що не подобається на уроках?

Чи можеш вчитися краще?

Що заважає вчитися краще?

Які дії викладача вважаєш неправильними?

Постав оцінку викладачу за 12-бальною системою. Обґрунтуй її.

Постав собі оцінку. Обґрунтуй її.

3. Дебрифінг – резюме в усній формі. На лаконічно поставлене вчителем питання з приводу вражень від уроку учні по черзі одним-двома словами дають відповідь.

4. „Скринька побажань” - так називається зошит, що лежить на столі вчителя. Кожний може взяти його і зробити свої записи: поставити запитання, звернутись із проханням, висловити бажання, повідомити вчителю про свої труднощі.

Резюме та записи в зошиті можуть бути анонімними, однак кожен педагог повинен прагнути до взаємної довіри і поваги в стосунках з учнями.
У НАВЧАННІ ВАЖЛИВІША МЕТОДИКА, А НЕ ЗНАННЯ. (Типи та структура сучасних уроків)

Коли вчителі перестануть учити, учні нарешті зможуть учитися.
Ларошфуко
Сьогодні найбільш поширеною є типологія уроків за ціллю, що переважає.

Так, за когнітивними цілями виділяють:

1-й – урок засвоєння нових знань;

2-й – урок формування вмінь і навичок;

3-й – урок застосування знань;

4-й – урок узагальнення та систематизації знань;

5-й – урок контролю й оцінювання навчальних досягнень;

6-й – комбінований урок.

Кожен із цих типів уроків має свою структуру, обов'язковими елементами якої є етапи: організаційний, мотивації навчальної діяльності, підбиття підсумків і домашнє завдання.

Крім зазначених етапів до різних типів уроків входять етапи актуалізації опорних знань, вивчення нового матеріалу, перевірки домашнього завдання, узагальнення і систематизації знань, контролю та ін. Структура кожного з типів уроків інваріантна.



Будова комбінованого уроку може варіювати залежно від складу цілей, яких планується досягти під час його проведення. Традиційно до комбінованих уроків викладачі включають: перевірку домашнього завдання, засвоєння нового матеріалу, розвиток умінь і навичок, закріплення здобутих знань і застосування їх на практиці. Із розвитком педагогіки та психології кожний з етапів модернізується, спираючись на новітні досягнення цих наук. У сучасному комбінованому уроці виділяють етапи експозиції, презентації нового, відпрацювання нового, контролю та оцінювання, а також організаційно-об'єднуючий етап.
Структура комбінованого уроку (за Т. Тучковою).

Назва етапу

Психолого-педагогічні особливості діяльності

Педагога

Учнів

Експозиція

Повідомлення або формулювання разом з учнями цілі, теми уроку (проблеми, плану)

Формування установки, мотиваційно-цільового підґрунтя, виявлення потреби у вивченні матеріалу

Презентація

Ознайомлення з основними положеннями нового матеріалу, створення умов для самостійного пошуку закономірностей, інформації тощо

Сприймання та часткове осмислення нового або самостійне здобуття знань



Відпрацювання нового матеріалу

Організація вправ з відпрацювання нового матеріалу, його застосування до розв'язання задач

Засвоєння та застосування нового матеріалу: осмислення, аналіз, систематизація, комбінування, визначення сфери застосування; тренінг із розвитку здібностей, навичок, умінь різних видів і рівнів

Контроль, оцінка

Контроль і оцінка раніше вивченого; контроль і оцінка рівня оволодіння новим матеріалом; контроль і оцінка самоорганізації учнів, їх уміння вчитися

Повторення, актуалізація раніше набутих знань, умінь і навичок. Самоаналіз. Самоаналіз і самоконтроль рівня оволодіння новим матеріалом. Підбиття підсумків уроку. Самоаналіз і самоконтроль самоорганізації навчання

Організаційно-пов'язуючий етап

Ознайомлення зі структурою домашнього завдання, з якого учні можуть обирати за бажанням окремі завдання

Осмислення, вибір, письмова фіксація завдання. Виконання завдання

Комбінація зазначених елементів у структурі комбінованого уроку може бути різною:

  • Експозиція → презентація нового → відпрацювання нового → контроль і оцінювання → організаційно-пов'язуючий етап, який призначений для об'єднання всіх етапів уроку;

  • Експозиція → контроль і оцінювання раніше вивченого → презентація нового → відпрацювання нового → контроль і оцінювання, організаційно-пов'язуючий етап та ін.

Усе більша кількість учених схиляється до думки про доцільність створення циклів уроків, проведення яких сприяло б залученню учнів до тих видів діяльності, у процесі яких досягаються намічені цілі.



Циклом називають певну послідовність уроків, об'єднаних за будь-яким критерієм, яка може повторюватися.

Так, за І. Підласим, цикл може включати:



  • вступний урок;

  • уроки засвоєння нових знань;

  • уроки розвитку нових умінь, навичок;

  • уроки узагальнення, систематизації;

  • уроки контролю та корекції знань і вмінь;

  • підсумковий урок.


НЕОБХІДНО ВИГНАТИ З УРОКІВ БОГА СНУ МОРФЕЯ...

(Деякі моделі сучасних уроків)

Необхідно вигнати з уроків бога сну Морфея та частіше запрошувати бога сміху Момуса.
Ш. Амонашвілі
Урок у технології проблемного навчання.
Урок у технології проблемного навчання виглядає як ланцюжок навчальних проблем, що вчитель створює, вислуховуючи різні точки зору, аналізуючи їх з допомогою учнів, знаходить відповідні форми та способи фіксації одержаних результатів.

Реалізація моделі проблемного навчання вимагає від педагога таких дій:



  • Давати учням навчальні завдання у зрозумілій і цікавій формі.

  • Виконувати функції координатора пошукових дій учнів і партнера, допомагаючи окремим учням і групам, диференціюючи зміст допомоги.

  • Уміти зіштовхнути учня з проблемою, стимулюючи творче мислення з допомогою постановки питань.

  • Коректно виправляти помилки, яких учні припускаються у процесі пошуку гіпотез та їх доказів.

  • Спрямовувати дії учнів на самостійне освоєння різних джерел інформації. Пропонувати свою допомогу тільки в тих випадках, коли учні не можуть самостійно прийняти необхідне рішення.


Технологія проблемного навчання передбачає:

  1. Зіткнення з проблемою, створення проблемної ситуації.

  2. Збирання й аналіз даних. Актуалізація життєвого досвіду з розв'язання проблем, пошук відомостей про об'єкт чи явище, яких не вистачає для розв'язання проблеми.

  3. Визначення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання гіпотези. Якщо учні не можуть сформулювати гіпотезу, то вона може бути запропонована викладачем.

  4. Збирання інформації, проведення досліджень, вивчення таблиць, графіків, читання рекомендованої літератури, результатом чого є перевірка припущень і побудова учнями пояснення ситуації, що призвела до виникнення проблеми.

  5. Формулювання висновків, аналіз процесу дослідження.

Урок у технології особистісно зорієнтованого навчання (ОЗОН).


Технологія ОЗОН передбачає поєднання навчання (як нормативної діяльності суспільства) з учінням (як діяльності, у якій бере участь кожна конкретна дитина і досвід здійснення якої має значення для окремого учня). Зміст, методи та прийоми цієї технології спрямовані на формування особистісно значущих способів пізнання шляхом організації цілісної навчальної (пізнавальної) діяльності.

Основні вимоги до організації і дидактичного забезпечення ОЗОН

  • Навчальний матеріал і характер його подання мають забезпечуватися життєвим досвідом учня, враховувати результати попереднього навчання.

  • Виклад матеріалу має орієнтуватися не тільки на розширення його обсягу, структурування, узагальнення предметного змісту, але й на перетворення суб'єктивного досвіду кожного учня.

  • Під час навчання необхідним є елемент постійного узгодження досвіду учня з науковим змістом знань, які здобуваються в процесі роботи на уроці. Навчальний процес має бути організований так, щоб кожен учень мав можливість самостійно вибирати способи його відпрацьовування і способи виконання запропонованих завдань.

Необхідно виокремлювати загальні міжпредметні та специфічні предметні прийоми навчальної діяльності, з огляду на їх роль в особистісному розвитку учня.

Необхідно забезпечувати контроль і оцінювання процесу навчання, а не лише його результатів.

ОЗОН – це не просто врахування особливостей суб'єкта навчання, але й така методологія організації умов навчання, що передбачає не «урахування», а залучення його особистісних функцій чи його суб'єктивного досвіду.
Урок у технології розвитку критичного мислення.

Урок у цій технології можна умовно поділити на три етапи.



Перший етап – актуалізація пізнавальних інтересів – «виклик».

На цьому етапі виконуються три завдання:



  • викликати інтерес, схвилювати, спровокувати учнів думати, згадувати те, що вони вже знають;

  • вибрати такі методи та прийоми роботи, що активізують участь учнів у навчальному процесі;

  • сприяти формуванню інтересу учня і розуміння мети вивчення теми, розвивати внутрішню мотивацію цілеспрямованого навчання і підтримувати пізнавальну діяльність.


Другий етап – засвоєння змісту. На цьому етапі відбувається безпосереднє знайомство учнів з новою інформацією шляхом:

  • читання тексту;

  • перегляду кінофільму;

  • прослуховування лекції;

  • виконання експерименту тощо.

Основні завдання етапу:

  • підтримувати зацікавленість, викликану на першому етапі;

  • стимулювати старання учнів;

  • відстежувати ступінь засвоєння нових знань.

Активність учнів виявляється в тому, що вони:

  • ставлять запитання;

  • роблять помітки в уривках тексту, що викликають сумнів, нерозуміння та ін. Учитель стимулює діяльність учнів, заохочуючи такі методи, як аналіз, синтез, порівняння.

Третій етап – осмислення.

На цьому етапі уроку відбувається:


  • осмислення учнями нового матеріалу;

  • адаптація нових понять в особистій системі знань учня, тобто зміна вже існуючих уявлень;

  • реструктуризація сформованих зв'язків, що формують місце для нових зв'язків;

  • засвоєння і закріплення нових зв'язків.

На цьому етапі учитель виконує два важливих завдання.

  1. Спонукає учнів виражати своїми словами отриману інформацію, оскільки ми краще запам'ятовуємо те, що формулюємо самостійно.

  2. Сприяє обміну ідеями між учнями, у результаті чого збагачується їх словниковий запас та активізуються здібності до самовираження.

Наведемо приклади деяких методів розвитку критичного мислення.



Метод «Знаю – хочу довідатися – учуся». Цю техніку використовують у роботі з відомою темою. Цінність її полягає в тому, що вона охоплює всі етапи уроку – актуалізацію, усвідомлення, рефлексію.

Дії. Вчитель повідомляє учням тему для вивчення. Учні об'єднуються в пари і протягом 4–5 хвилин обговорюють один з одним усе, що їм відомо з теми. У цей час вчитель креслить на дошці таблицю.




Що ми знаємо

Що хочемо довідатися

Що ми довідалися (вивчили)









Педагог надає слово кожній парі і з їхніх слів заповнює першу графу таблиці. При цьому він може редагувати інформацію. У тих випадках, коли учні не впевнені у своїх знаннях, викладач записує інформацію до іншої графи.

Вчитель пропонує учням разом шукати відповіді на питання в другій графі.

Учні читають текст (підручника чи іншого джерела) і формулюють відповідь на питання або просто повідомляють нову інформацію. Усе це записується до третьої графи.

Вчитель звертає увагу учнів на питання з другої графи. Якщо відповіді не знайдено, пропонує інше джерело інформації.
Дослідницький метод


  1. Формулювання завдання.

  2. Активізація опорних знань.

  3. Висловлювання гіпотез.

  4. Визначення алгоритму, способу виконання завдань.

  5. Перевірка й оцінювання результатів.

  6. Висновки.


Проблемний метод

  1. Вибір і визначення проблеми.

  2. Інтенсивна розумова діяльність (протиріччя між раніше одержаними знаннями й новими, невідомими).

  3. Висловлювання ідей.

4. Розв'язання проблеми (вибір оптимального варіанта).
ПЕДАГОГІЧНА ТЕОРІЯ – АБСТРАКЦІЯ... (Технологічні

підходи до проектування уроку)

Педагогічна теорія – абстракція. Її практичне застосування – завжди високе мистецтво.
І. Підласий


  • Чому оволодіння технологіями стає пріоритетним для освоєння вчительської професії?

  • Чим відрізняються поняття «технологія» та «індивідуальна майстерність педагога»?


Педагогічні технології

(Для чого вони потрібні сучасному вчителю)
У сучасній навчально-методичній літературі широко використовується поняття «педагогічні технології». Сьогодні про педагогічні технології говорять повсюди і з метою характеристики пріоритетних напрямів педагогічних перетворень, і з метою популяризації проблемного та розвиваючого навчання, і під час підготовки сучасного уроку.

На думку російського педагога В. Беспалько, «будь-яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво ґрунтується на інтуїції, технологія – на науці”. Творчий педагог постійно перебуває в русі: він шукає нові шляхи вдосконалення шляхом спроб і помилок, на основі власної інтуїції й досвіду досягає певних результатів. Однак коли вчитель, узагальнивши власний досвід, створює зі своїх напрацювань систему і ця система може бути доступною для використання іншими педагогами, то це вже народження технології. Технологія дозволяє педагогам скорочувати шлях до мети, допомагає економити час і сили. З іншого боку, нові часи завжди вимагають нових технологій. Технологія повинна відповідати духу часу, бути адекватною до його вимог та можливостей. Отже, сьогодні для досягнення високого професіоналізму необхідне досконале знання педагогічних технологій, безперервна самоосвіта, вміння «зазирнути» в майбутнє.

Існуючі технології можна розподілити таким чином:


ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Макротехнології




Мікротехнології

Принципи побудови конкретних педагогічних систем;

методи й способи досягнення цілей;

прогнозування результатів тощо.

Наприклад: технологія профільного навчання; технологія розвиваючого навчання та ін.


Предметні методики;

технології розв'язання окремих дидактичних задач (наприклад, технологія вивчення нового матеріалу, технологія виконання домашніх завдань тощо);

авторські технології



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка