Прошкін Володимир Вадимович



Скачати 354.97 Kb.
Дата конвертації04.12.2018
Розмір354.97 Kb.

УДК 001.89 : 004
Прошкін Володимир Вадимович

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін

Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

ORCID ID 0000-0002-9785-0612



v.proshkin@kubg.edu.ua
Глушак Оксана Михайлівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін

Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

ORCID ID 0000-0001-9849-1140



o.hlushak@kubg.edu.ua
Мазур Наталія Петрівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін

Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна

ORCID ID 0000-0001-7671-8287



n.mazur@kubg.edu.ua
Організація науково-дослідної роботи студентів засобами хмаро орієнтованих технологій
Анотація. У статті подано теоретичне та практичне вирішення проблеми організації науково-дослідної роботи студентів засобами хмарно орієнтованих технологій. З’ясовано, що вибір сучасних засобів, які базуються на хмарно орієнтованих технологіях та застосовуються в процесі науково-дослідної діяльності, залежать від певної низки чинників. Представлено усталені та інноваційні форми, розглянуто класифікацію методів науково-дослідної роботи. Обґрунтовано використання засобів хмарно орієнтованих технологій задля організації науково-дослідної роботи студентів. Представлено результати педагогічного експерименту, що підтверджують ефективність впровадження форм та методів науково-дослідної роботи студентів із застосуванням хмаро орієнтованих технологій. Зазначено, що подальше використання вказаних технологій задля реалізації навчання студентів, що засноване на дослідженнях, стане предметом наукових пошуків.
Ключові слова: науково-дослідна робота; форми та методи науково-дослідної роботи студентів; хмаро орієнтовані технології; наукометричні бази даних; електронні бібліотеки; інституційні репозиторії.

1. ВСТУП

Постановка проблеми. Динаміка змін процесів у освітньому просторі вищої школи в Україні обумовлює дослідження проблеми науково-дослідної роботи (НДР) майбутніх вчителів на всіх етапах здобуття професійної освіти. Особливо нагальним є пошук форм і методів НДР студентів, які реалізуються засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Доволі часто в процесі навчання студенти лише пасивно використовують наявні технічні та пошукові можливості інформаційних ресурсів – завантажують уже готові проекти, курсові, реферати з мережі Інтернет без якісного аналізу їх вмісту. При цьому, прорив в галузі ІКТ змушує викладачів переглядати питання організації інформаційного забезпечення науково-дослідної роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Якість професійної підготовки майбутніх учителів певною мірою залежить від того, наскільки цій меті відповідає організація університетської НДР, у тому числі мета, завдання, функції та принципи її реалізації. У процесі наукових пошуків ми виходимо з основних положень: використання форм і методів НДР спирається на результати досліджень відомих учених, їхнього бачення організації університетської науки (В. Загвязинський, В. Краевский, В. Кремень, Н. Кузьмина, С. Сисоєва); НДР наявні компоненти, структура, мета, функції (О. Дубасенюк, Ю. Козловський, О. Прохорова, Л. Сущенко); система НДР повинна відповідати таким критеріям, як цілісність, відкритість, стабільність (С. Гончаренко, О. Глузман, Г. Кловак, М. Князян, О. Микитюк); інформація відіграє важливу роль у сучасних соціальних процесах (А. Єршов, А. Суханов); насьогодні розроблено низку технологій, що вирішують багато проблем інформатизації освіти (В. Биков, Р. Гуревич, І. Захарова, І. Роберт, О. Співаковський, О. Спірін); застосування інформаційних технологій в освітньому процесі обумовлює зміст та особливості підготовки майбутніх фахівців (Б. Гершунський, М. Жалдак, Н. Морзе).

Активно в науковій літературі розглядаються питання формування інформаційної культури студентів (А. Ашеров, Т. Бабенко, В. Борисов, Г. Воробйов, Н. Гендіна, О. Гладченко, Н. Зінов’єва, Н. Колкова, І. Лук’янченко). Проте слід зазначити, що в більшості праць наголошується про особливості впровадження та застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, а не для організації наукової роботи студентів.



Мета статті – розкрити особливості організації науково-дослідної роботи студентів засобами хмаро орієнтованих технологій. Роботу виконано в межах теми: «Теоретичні та практичні аспекти використання математичних методів та інформаційних технологій в освіті та науці» (реєстраційний номер 0116U004625) кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін Київського університету імені Бориса Грінченка.

2. Результати дослідження

Логіка дослідження полягає в тому, що обґрунтування та розробка форм і методів НДР починається із з’ясування її мети. Саме від неї залежить організація та реалізація НДР, у тому числі її форми та методи, що дозволяють досягти якості в підготовці майбутнього вчителя. Ця позиція затвердилася внаслідок того, що мета постає об’єднувальним компонентом НДР. Мета як наукове поняття є передбаченням у свідомості суб’єкта результату, на досягнення якого спрямована діяльність. Ми розуміємо мету як еталон передбаченого образу, бажаного результату як цінності; мету як спонукач до дії; мету як норму для вибирання засобів дії. Визначення мети й завдань має велике теоретичне та практичне значення для НДР. Університетська підготовка вчителів – завжди цілеспрямований процес, отже, без науково-обґрунтованого уявлення про мету не може бути ефективної педагогічної діяльності.

Сформулюємо мету НДР у контексті завдань нашого дослідження – здійснення на засадах науково-дослідної роботи ефективної професійної підготовки майбутніх учителів, які мають сформовані компетентності, а також є конкурентоспроможними на українському та світовому ринку праці.

Провідна роль в організації та проведенні дослідницької роботи студентів належить науковому товариству. Виходячи з цього та відповідно до зазначених завдань нами розроблено «Положення про наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених університету» [1] , яке є орієнтиром у створенні форм і методів НДР.

Відповідно до Положення, найважливішою вимогою функціонування НДР є успішна взаємодія наукових керівників і студентів. Характеризуючи суб’єктів педагогічної взаємодії, ми глибоко переконані, що викладач сучасного ВНЗ має поєднувати у своїй діяльності два аспекти – педагогічний і науково-дослідний. У процесі наукових пошуків нами окреслено його дидактичну позицію: активізація розвивального потенціалу навчання; розуміння пізнавальної цінності дослідницько-пошукової діяльності; визначення дидактичних цілей високого пізнавального рівня; змінення власної професійної позиції на тьюторську, консультативну, партнерську; домінування діалогічного спілкування з магістрантами.

Спілкування з науковим керівником дозволяє засвоїти його погляди на світ, роль, характер і рівень наукового дослідження, стандарти вимогливості й те, що називають «науковим смаком», який дозволяє з множини проблем виявити найбільш важливу та доступну для розробки [2]. Науковий керівник є своєрідним наочним взірцем, орієнтиром у професійному розвитку. Професійно-педагогічні й особистісні якості викладача сприймаються передусім через призму його моральних якостей і вимог майбутньої професійної діяльності.

Виділимо основні завдання, що стоять перед викладачами як організаторами НДР:


  • ініціювальна (розробка концепції НДР, визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень);

  • інформаційна (створення умов для опанування повної інформації з досліджуваних проблем, відомостей про заходи наукової конкуренції, забезпечення доступу до новітніх бібліотечних фондів, електронних баз даних, репозиторіїв);

  • організаційна (організація заходів наукової конкуренції; сприяння роботі наукових осередків; створення умов для апробації результатів наукових досліджень);

  • стимулювальна (створення системи моральної й матеріальної підтримки магістрантів і викладачів – наукових керівників, яка включає проведення конкурсів науково-дослідних робіт, виставок, презентацій, присудження стипендій, премій);

  • рефлексивна (експертна оцінка наукових досягнень студентів відомими вченими та фахівцями; аналіз стану та перспектив розвитку НДР в університеті).

Аналіз виробничих функцій, типових завдань діяльності й умінь, яких повинен набути випускник університету, дозволило нам виділити загальні вимоги до властивостей і якостей майбутнього вчителя. Ми прийшли до розуміння, що студенти повинні мати чітко сформовану педагогічну позицію, що зумовлює креативний вияв особистості майбутнього вчителя як дослідника. Важливо забезпечити його підготовку до різних видів не лише педагогічної, але й науково-педагогічної діяльності. У зв’язку з цим уважаємо за необхідне доповнити список компетентностей об’єкта педагогічної діяльності компетентностями науково-дослідного характеру, які відображають здатність аналізувати результати наукових досліджень і застосовувати їх для вирішення конкретних освітніх і дослідницьких завдань, готовність використовувати індивідуальні креативні здібності для оригінального вирішення педагогічних проблем, самостійно здійснювати наукове дослідження з використанням сучасних методів науки.

Вважаємо, що майбутні вчителя мають вміти: використовувати, викладаючи навчальний матеріал взаємозв’язок науково-дослідного та освітнього процесів, застосовувати результати власних наукових досліджень для вдосконалення освітнього процесу, знання культурної спадщини минулого та сучасних досягнень науки як засоби навчання та виховання, створювати творчу атмосферу освітнього процесу науко зорієнтованого характеру. Крім того, студенти мають володіти: методами наукових досліджень, організації науково-дослідної роботи; основами науково-методичної роботи; способами створення вимогливо-доброзичливої обстановки наукового та освітнього процесів; методами формування навичок самостійної дослідницької роботи, професійного науково-педагогічного мислення, розвитку креативності та ін.

У процесі наукових пошуків прагнемо того, щоб студенти, які залучені до активної науково-дослідницької діяльності, переосмислювали своє ставлення до педагогічної діяльності як науко зорієнтованої та креативної, а також усвідомлювали значущу роль науки.

Беручи до уваги загальновідомі підходи до організації дослідницького навчання (компетентнісний, особистісно зорієнтований, полісуб’єктний, діяльнісний) та ґрунтуючись на результатах досліджень провідних науковців, виділимо та змістовно охарактеризуємо форми та методи науково-дослідної роботи студентів.

Важливим кроком нашого дослідження стала розробка стратегії реалізації дослідницького навчання майбутніх учителів. Для реалізації зазначеної стратегії ми використовуємо наступні умови: забезпечення особистісно-креативного розвитку майбутнього вчителя; здійснення ефективної суб’єкт-об’єктної взаємодії викладачів і студентів; формування мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до педагогічної діяльності, наукової роботи; підготовка магістрантів до проведення досліджень у професійній діяльності.

Далі розглянемо основні засоби, які застосовуються для наукового пізнання під час науково-дослідної діяльності та сприяють досягненню поставленої мети. Під засобами НДР будемо розуміти об’єкти, які застосовуються в освітньому процесі та є інструментами науково-пізнавальної, організаційної діяльності студентів та їх керівників. Розглянувши основну класифікацію засобів навчання за дидактичною функцією: інформаційні засоби (підручники і навчально-методичні посібники); дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади); технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп'ютер, засоби телекомунікацій, відеокомп’ютерні системи, мультимедіа, віртуальна реальність) [3, с. 150-167], охарактеризуємо застосування засобів навчання у процесі науково-дослідної діяльності студентів.

Вважаємо, що вибір сучасних засобів, які базуються на хмарно орієнтованих технологіях та застосовуються в процесі науково-дослідної діяльності, залежить від низки чинників:


  1. поставленого завдання на відповідному етапі НДР;

  2. доступності у застосуванні даного засобу;

  3. форм та методів організації НДР.

Беручи до уваги зазначені фактори, розглянемо основні форми НДР, які ми застосовуємо в освітньому процесі. Одразу зазначимо, під формами (від лат. forma – зовнішній контур, вид, зовнішній вираз будь-якого змісту) [4] НДР ми розуміємо спеціально організовану наукову діяльність викладачів і студентів, що відбувається за встановленим порядком, режимом.

Загальновідомі класифікації форм НДР і навчання: індивідуальні, групові, фронтальні, колективні, парні та ін. [5]. Їх ми умовно поділили на дві групи: усталені та інноваційні. Під усталеними формами ми розуміємо традиційну діяльність викладачів і студентів, що відбувається за модернізованим порядком з елементами новизни та є адаптованою відповідно до завдань нашого дослідження.

До усталених форм НДР ми відносимо такі:


  1. Робота студентів у наукових осередках, заохочення їх до участі в науковому житті університету.

  2. Участь у заходах наукової конкуренції (конференціях, семінарах, виставках, круглих столах, лекціях, дебатах, інтелектуальних іграх, зустрічах з відомими науковцями, презентаціях наукових проектів, конкурсах, олімпіадах).

  3. Апробація результатів досліджень у наукових виданнях.

  4. Здійснення досліджень під час науково-педагогічної та науково-дослідної практик.

Виділимо також інноваційні форми НДР, зміст яких якісно відрізняє їх від наявних форм на рівні авторської креативної концепції:

        1. Участь у розробці та реалізації практико зорієнтованих проектів на замовлення закладів освіти, організацій, установ.

        2. Участь у грантових програмах та в інших заохочувальних заходах, спрямованих на стимулювання наукових пошуків.

        3. Участь у роботі школи магістранта-дослідника.

Перейдемо далі до обґрунтування методів НДР, які ми використовуємо. Під методами (від грец. μέθοδος – шлях крізь) [4] ми розуміємо сукупність способів, засобів і прийомів наукового пізнання, що дозволяють досягати поставленої мети та завдань науково-дослідницької діяльності й освітнього процесу. Використання методів НДР обумовлюється світоглядною позицією викладачів і студентів, їхніми поглядами на сутність предмета дослідження, орієнтацією на застосування різних форм НДР.

Розглянувши традиційні класифікації методів: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемні, частково-пошукові, дослідницькі (І. Лернер, М. Скаткін); творчі, дослідницькі, проблемні, евристичні (В. Андреєв) та ін., візьмемо за основу наступну класифікацію: когнітивні, креативні, організаційно-діяльнісні (А. Хуторський [5]).

Ураховуючи те, що професійна підготовка майбутніх учителів здійснюється в процесі навчання на дослідницькій основі, наявні відомі методи нами були певною мірою адаптовані. Зрозуміло, що вони тісно взаємопов’язані та проникають один в одного, тому такий розподіл є скоріше умовним. Крім того, як зазначає В. Загвязинський [6], часто з окремих методів створюються своєрідні комплексні методики, що мають особливу спрямованість, якій притаманна специфіка способів наукового пошуку.

Розглянемо методи науково-дослідної роботи та навчання, заснованого на дослідженнях, які ми використовуємо в контексті професійної підготовки майбутніх учителів.

Почнемо з когнітивних методів НДР [5], які спрямовані на пізнання явищ і процесів, що досліджуються, сприяють створенню нових знань освітнього або наукового характеру, які можуть мати креативний характер. У роботі ми розглядаємо найбільш значущі методи: сутнісного бачення; евристичних питань і спостережень; порівняння; фактів; конструювання правил, теорії та гіпотез; помилок та ін., специфіка яких пов’язана зі знанієвими процесами.

Основними засобами ІКТ, які сприятимуть проведенню аналізу та дослідженню наукової проблеми реалізації когнітивних методів НДР таких як: спостереження, порівняння фактів є мережеві ресурси такі як: Google Академія, електронні бібліотеки; інституційні репозиторій; наукометричні бази даних та інші. Розглянемо та охарактеризуємо дані мережні ресурси.

Google Академія є зручним ресурсом для оперативного пошуку й подільшого аналізу наукової інформації, а також виступає у ролі відкритої наукометричної бази даних від пошукової системи Google [7]. Google Академія дозволяє здійснювати простий та розширений пошук інформаційних матеріалів у статтях, авторефератах дисертації, дисертаціях, книгах, які опубліковані академічними виданнями, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та освітніми організаціями та представлені у наукових архівах, бібліотеках, репозиторіях, сайтах наукових установ. Результати пошуку можна сортувати та фільтрувати за датами, виключати з результатів пошуку патенти та вказані цитати. Крім того, Google Академія надає можливість студентам в межах НДР здійснювати добірку бібліографічних посилань на корисні ресурси з подальшим їх застосуванням для порівняння, аналізу та цитування.

Важливу роль у інформаційному забезпеченні НДР студентів відіграють бібліотеки. Переважна більшість сучасних бібліотек має відриті електронні доступи до електронних каталогів, електронних копій документів, статей, навчально-методичної літератури, електронної колекції газет, карт, інформаційно-довідкових матеріалів та, іноді, до інформаційно-наукових баз даних. Прикладами бібліотек, які надають такі послуги є: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua), Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського (http://dnpb.gov.ua/ua/), Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого (http://www.nplu.org/), Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія» (http://www.library.ukma.edu.ua/), Бібліотека Київського університету імені Бориса Грінченка (http://library.kubg.edu.ua/). Переважна більшість бібліотек навчальних закладів та наукових установ відкриває доступ до інституційних репозиторіїв, які представлені електронним архівами, що містять результати наукових досліджень співробітників установи: автореферати дисертацій та дисертації; наукові статті, тези, матеріали наукових конференцій, наукову та навчально-методичну літературу тощо. Прикладами електронні репозиторіїв є http://ageconsearch.umn.edu/, http://www.ams.org/publications/publications, http://arr.chnu.edu.ua/jspui/, http://cogprints.org/.

Невід’ємною складовою для реалізації методів образної картини є робота з наукометричними базами даних. Під наукометричнимою базою даних розуміють бібліографічну і реферативну база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Найбільш відомими прикладами наукометричних баз даних є: Index Copernicus, Scopus, Web of Science тощо. Розглянемо застосування наукометричної бази даних під час НДР студентів. За допомогою даних ресурсів студенти мають можливість переглядати зміст журналів та анотації до публікацій, здійснювати простий та розширений пошук по вмісту бази даних, ознайомитися з іншими публікаціями будь-якого автора з довільної галузі знань.

Далі перейдемо до обґрунтування креативних методів НДР [5], що забезпечують можливість отримання студентами суб’єктивно нових для них знань наукового або освітнього характеру, формування професійної креативності в процесі дослідницької діяльності. До зазначених методів ми відносимо наступні: образної картини; «Мозковий штурм»; гіперболізації та аглютинації.

Засобами ІКТ, які сприятимуть пошуку шляхів вирішення поставлених наукових завдань, конструювання правил та гіпотез є мережні інструменти, які дозволяють організувати колективну роботу над одним науковим проектом. До таких ресурсів можна віднести створення спільних документів за науковим проектом у хмарі на Google Диск, Dropbox, OneDrive, Zoho, планування спільної роботи та генерування шляхів розв’язання поставленої наукової проблеми за допомогою мережних ресурсів, які сприяють реалізації завдань в управлінні проектом та організації колективної роботи, такі як: Trello, Kanbanchi, PodiО, RealtimeBoard. Впровадження таких інструментів у НДР студентів інтенсифікують впровадження таких креативних методів НДР як: методів образної картини та «Мозкового штурму». Вважаємо, що спільна робота з документами, обговорення наукових проблем у блогах та на форумах дозволяє залучати та мотивувати до наукової діяльності студентів.

Варто зазначити, що за допомогою блогів, вікі ресурсів студенти можуть самостійно створювати та редагувати контент, тобто презентувати результати своєї наукової роботи, а інші користувачі мережі можуть аналізувати, оцінювати, коментувати та редагувати, тобто контролювати процес формування наукових матеріалів. З точки зору науковців, блоги, які впроваджують у освітній процес професійної підготовки майбутніх фахівців, виконують такі функції: комунікативну; самопрезентації; групування й утримання соціальних зв’язків; мемуарів; саморозвитку або рефлексії; психотерапевтичні [8, с. 75].

Вважаємо, що для організації різних форм НДР можна використовувати різні типи блогів:

1) блог викладача – наукового керівника, який буде передбачати висвітлення організаційно-діяльнісних етапів НДР;

2) блог групи студентів, які працюють над однією науковою проблемою і використовується для проектної роботи;

3) блог студента, який створюється і підтримується студентом самостійно і відображає результати його НДР. Саме впровадження такого типу блогу у НДР підвищує відповідальність кожного із студентів за розміщені у блозі матеріали, сприяє проведенню планування наукової роботи та самоорганізації кожного із студентів, рецензій та рефлексії, стимулювання до залучення студентів до здійснення досліджень та участі у різних формах НДР у ВНЗ.



Організаційно-діяльнісні методи [5] зазвичай розглядають як методи, спрямовані не тільки на досягнення кінцевого результату діяльності, а ще й його організації та оцінці. До таких методів ми відносимо наступні: цілепокладання та планування; самоорганізації навчання; взаємонавчання; рецензій та рефлексії; стимулювання.

Основним інструментом на етапі збору даних та швидкого їх аналізу може виступити ресурс, такий як форми. В переважній більшості форми для опитувань можна створити на хмарних сервісах, найпопулярнішими серед яких є: Zoho Creator, Google-форми, Microsoft Forms тощо. Такі інтернет-ресурси після реєстрації дають можливість створювати запитання різних типів: текст, текст абзацу, множинний вибір, прапорці, виберіть зі списку, шкала, сітка тощо, та надсилати форму поштою, або ділитися за допомогою лінку. Після заповнення форми респондентами автор має доступ до бази даних відповідей, до графічного представлення результатів опитування у вигляді діаграм, тому з легкістю може проаналізувати результати проведеного опитування. Впровадження мережних інструментів для створення форм сприяє реалізації таких емпіричних методів НДР студентів як: спостереження, тестування та вимірювання.

Для моделювання, яке використовують студенти під час НДР, доцільно використовувати мережні інструменти, які надають можливість графічно представити побудовану модель з основними елементами структури та їх взаємозв’язком. Серед ресурсів мережі Інтернет можна виокремити такі: Lucidchart Diagrams (https://www.lucidchart.com/), Gliffy (https://www.gliffy.com), Creately (https://creately.com/), Cacoo (https://cacoo.com) тощо. Представлені ресурси дозволяють зберігати моделі у вигляді як графічних зображень, так і доступних за посиланням графічних об’єктів у мережі Інтернет.

Одним з етапів НДР є перевірка достовірності здобутих результатів стосовно підтвердження висунутої гіпотези. На цьому етапі доцільно застосовувати методи описової статистики для результатів вимірювання в шкалі відношень (показники положення: максимальний, мінімальний елемент вибірки, середнє значення, мода та медіана; гістограма). За допомогою цих показників студенти можуть наочно представлення і первинно аналізувати результатів вимірювання досліджуваних характеристик. Заявлені статистичні розрахунки можна проводити за допомогою електронних таблиць у хмарних сервісах Google Диск, Dropbox, OneDrive, Zoho тощо. А перевірку здобутих результатів на статистичну значущість за допомогою онлайн калькуляторів, наприклад http://math.semestr.ru/group/hypothesis-testing.php, який дозволяє провести аналіз як для дискретного, так і для інтервального розподілу із застосуванням критеріїв Стьюдента та Фішера.

Інтерпретацію результатів НДР студенів на конференціях, семінарах, виставках, круглих столах, презентаціях наукових проектів, конкурсах, доцільно подавати у вигляді презентаційних матеріалів за допомогою інформаційних плакатів, які можна створити за допомогою онлайн ресурсів мережі Інтернет таких як: Piktochart (http://piktochart.com/), Infogr.am (https://infogr.am/), Easel (https://www.easel.ly/), PowerBi (https://powerbi.microsoft.com/ru/); хронологічного представлення матеріалів за допомогою ресурсів: Timerime (http://timerime.com/), Timetoast (http://www.timetoast.com) тощо; представлення класифікацій, ідей, структури за допомогою ментальних карт, які можна створити на ресурсах: Mindomo (https://www.mindomo.com), Mindmeister (https://www.mindmeister.com/ru), Bubbl (https://bubbl.us/) тощо; динамічних презентацій Prezi (https://prezi.com/), Powtoon (https://www.powtoon.com/) тощо.

Для перевірки ефективності використання хмарно орієнтованих технологій з метою реалізації навчання студентів, що засноване на дослідженнях, застосування інформаційних технологій при здійсненні наукової діяльності нами був проведений педагогічний експеримент, який тривав у Київському університеті імені Бориса Грінченка впродовж 2016-2017 начального року за такими етапами: констатувальний та формувальний. Констатувальний експеримент був спрямований на підтвердження актуальності та доцільності дослідження обраної теми. Формувальний експеримент складався з трьох етапів: початкового, основного та підсумково-аналітичного.

Під час констатувального експерименту нами було проаналізовано та здійснено узагальнення філософської, психологічної, педагогічної, навчально-методичної літератури для визначення теоретико-методологічних засад, базових понять дослідження, уточнення сутності понять, виявлення та класифіковано форми і методи науково-дослідної роботи.

Крім того, в процесі констатувального експерименту розроблено комплекс діагностичних процедур (анкетування, зрізи знань та бесіди студентів з викладачами) для виявлення рівня знань, вмінь та навичок студентів з питання вдосконалення організації науково-дослідної роботи засобами хмаро орієнтованих технологій.

На початковому етапі формувального експерименту сформульовано робочу гіпотезу; розроблено методику проведення експерименту; відібрано експериментальну та контрольну групи студентів; проведено вхідний контроль рівня сформованості дослідницької компетентності студентів, яка відображає філософсько-методологічні, соціально-педагогічні, психологічні й організаційно-методичні знання засад дослідницької діяльності, дозволяє здійснювати науково-дослідну роботу, передбачає наявність теоретичних знань, умінь з фахових дисциплін, організації науково-дослідної діяльності, уявлення про логіку й етапи наукового пізнання, структуру наукового дослідження, етапів науково-дослідної діяльності, досвіду наукової роботи тощо.

До формувального експерименту було залучено 254 студенти старших курсів І освітнього (бакалаврського) та ІІ освітнього (магістерського) рівнів. Учасники експериментальної групи (ЕГ) (81 особа) були залучені до навчання, заснованого на дослідженнях. Крім того, вони брали активну участь у заходах наукової конкуренції (конференціях, семінарах, виставках, круглих столах, лекціях, дебатах, інтелектуальних іграх, зустрічах з відомими науковцями, презентаціях наукових проектів, конкурсах, олімпіадах), а також в інших заохочувальних заходах, спрямованих на стимулювання наукових пошуків. У контрольній групі (КГ) (173 особи) заняття проводилися згідно незмінного навчального плану, організація науково-дослідної роботи студентів здійснювалась переважно в процесі науково-педагогічної та науково-дослідної практик та апробацій результатів досліджень у наукових виданнях.

Для діагностики рівня дослідницької компетентності, що формується засобами хмаро орієнтованих технологій, нами було вибрано бальні показники: 5 балів – компетентність виражена яскраво; 4 бали – компетентність виражена достатньо; 3 бали – компетентність виражена середньо; 2 бали – компетентність виражена слабко; 1 бал – компетентність виражена надзвичайно слабко. Відповідно до цього нами було виокремлено три рівні сформованості зазначеної компетентності: 1 – 2,5 бали – низький рівень, 2,6 – 4 бали – середній рівень, 4,1 – 5 балів – високий рівень.

Для діагностики було використано низку методик, такі як: З. Сазонова (виявлення мотивації до науково-дослідної роботи), Г. Кловак (виявлення теоретичного рівня готовності до науково-дослідної роботи), М. Князян (виявлення практичного рівня готовності до науково-дослідної роботи).

Крім того, нами були використані довготривалі власні спостереження за підготовкою студентів до занять, майбутньої професійної діяльності, методика незалежних характеристик викладачів, опитування, бесіди, аналіз проходження педагогічної практики, самоаналізу, а також спостереження за діями студентів під час проведення конференцій, круглих столів, тренінгів, вирішення педагогічних ситуацій, дискусій.

Відсотковий розподіл показників за рівнями сформованості компетентності здійснення науково-дослідної роботи студентами засобами хмаро орієнтованих технологій за результатами початкового етапу експерименту подано у табл. 1.



Таблиця 1

Відсотковий розподіл показників за рівнями сформованості дослідницької компетентності за результатами початкового етапу

Групи

Високий

Середній

Низький







%

абс.

%

абс.

%

абс.

ЕГ (81 особи)

11,7

9

29,5

24

58,8

48

КГ (173 осіб)

9,1

16

23,2

40

67,7

117

Як видно з таблиці 1 високого рівня професійного становлення досягли 11,7 % студентів ЕГ і 9,1 % КГ. Переважно це студенти, які активно займаються науковою роботою, саморозвиваються у напрямку використання інформаційних технологій у професійній діяльності, мають позитивне стійке ставлення до майбутньої професійної діяльності. Більшість же студентів знаходяться на середньому (29,5 % респондентів в ЕГ і 23,2 % у КГ) та низькому (58,8 % ЕГ та 67,7 % КГ) рівнях.

За результатами початкового етапу експерименту для визначення достовірності розподілу студентів у контрольних та експериментальних групах нами було використано λ-критерій Колмогорова-Смирнова, що призначений для зіставлення двох розподілів одного емпіричного розподілу з іншими емпіричними розподілами. Зазначений критерій дозволяє знайти точку, в якій сума накопичених розбіжностей між двома розподілами є найбільшою, й оцінити достовірність цієї розбіжності.

Було висунуто статистичну гіпотезу : різниця між двома розподілами недостовірна (зважаючи на точку максимально накопиченої розбіжності між ними), тобто емпіричний розподіл рівнів досліджуваної готовності в контрольній та експериментальній групах не відрізняється, тобто значення критерію λ не є значущим. Одержані дані заносилися до таблиці 2.



Таблиця 2

Розрахунок критерію при зіставленні емпіричних розподілів в контрольній та експериментальній групах за результатами початкового етапу експерименту

Рівні

Емпіричні частоти

Емпіричні частості

Накопичені емпіричні частості

Різниця











ЕГ

КГ

ЕГ

КГ








Високий

9

16

0,111

0,092

0,111

0,092

0,019

Середній

24

40

0,296

0,231

0,407

0,323

0,084

Низький

48

117

0,593

0,677

1

1




Суми

81

173

1

1










За приймаємо максимальну різницю. Ми отримали, що .

Визначимо за формулами: , де – кількість спостережень у вибірці контрольної групи, – кількість спостережень у вибірці експериментальної групи.

У нашому випадку маємо: .

Побудуємо «вісь значущості» за результатами початкового етапу експерименту (рис. 1):




Рис. 1. Графічне представлення «вісі значущості» за результатами початкового етапу
Розрахунки критерію λ здійснювалися за формулою:

, де

– кількість спостережень у вибірці контрольної групи, – кількість спостережень у вибірці експериментальної групи, – найбільша різниця.

Виконавши розрахунки, ми отримали:



.

За спеціальним таблицями критичних значень маємо, що при рівні значущості . Таким чином, отримаємо , підтверджує гіпотезу .

У зв’язку з тим, що розподіл студентів за рівнями готовності в КГ та ЕГ на початковому етапі співпадає, ми доходимо висновку щодо правильності розподілу груп на контрольні та експериментальні.

Відтак, за результатами початкового етапу експерименту виявлено, що більшість студентів не випробовують особливого інтересу до наукової роботи на підставі особистісних потреб, уважають, що вона не є найважливішим складником професії педагога, недостатньо переконані в необхідності розвитку дослідницької компетентності, у деяких студентів наявний певний особистісний смисл у науково-дослідній діяльності, не всі отримують задоволення від власної науково-дослідної роботи, прагнуть досягти наукових результатів лише в межах навчальних дисциплін. Отже, необхідна цілеспрямована, спеціально організована робота щодо формування компетентності здійснення науково-дослідної роботи студентами засобами хмаро орієнтованих технологій.

На основному етапі формувального експерименту здійснено впровадження розроблених нами форм і методів науково-дослідної роботи студентів із застосуванням хмаро орієнтованих технологій у практику університетської освіти.

На підсумково-аналітичному етапі експерименту було проведено контрольні зрізи щодо виявлення рівня сформованості у студентів дослідницької компетентності засобами хмаро орієнтованих технологій.

Для визначення змін у рівнях професійного становлення студентів нами було використано ті ж методики, що й на початковому етапі експерименту. Відсотковий розподіл показників рівнів сформованості компетентності за результатами початкового та підсумково-аналітичного етапів подано у таблиці 3.

Таблиця 3

Відсотковий розподіл показників за рівнями сформованості дослідницької компетентності за результатами початкового та підсумково-аналітичного етапів


Групи

Етапи

Високий

Середній

Низький










%

абс.

%

абс.

%

абс.

ЕГ (81 особи)

конст.

11,7

9

29,5

24

58,8

48




контр.

28,0

23

34,9

28

37,1

30

КГ (173 осіб)

конст.

9,1

16

23,2

40

67,7

117




контр.

13,8

24

26,9

47

59,3

102

Як видно з таблиці 3 показники рівнів професійного становлення студентів початковому та підсумково-аналітичному етапах експерименту змінилися. Відсотковий розподіл свідчить про те, що експериментальна робота сприяла значно кращому протіканню процесу професійного розвитку в експериментальній групі. У контрольній групі показники підвищилися, проте не так значно. Так, на високому рівні в ЕГ виявлено 28% майбутніх вчителів (на початковому етапі – 11,7%), у КГ – 13,8% (на початковому етапі – 9,1%); на середньому рівні зафіксовано в ЕГ – 34,9% респондентів (на початковому етапі – 29,5 %), у КГ – 26,9% (на початковому етапі – 23,2%); і на низькому рівні в ЕГ залишилося 37,1% студентів (на початковому етапі – 58,8%), у КГ – 59,3% (на початковому етапі – 67,7%).

Після формувального експерименту було висунуто статистичну гіпотезу : різниця між двома розподілами достовірна (зважаючи на точку максимально накопиченої розбіжності між ними), тобто емпіричний розподіл рівнів досліджуваної компетентності в контрольній та експериментальній групах суттєво відрізняється.

Для перевірки даної гіпотези знову скористаємося λ-критерій Колмогорова-Смирнова. Одержані дані заносилися до таблиці 4.



Таблиця 4

Розрахунок критерію при зіставленні емпіричних розподілів в контрольній та експериментальній групах за результатами підсумково-аналітичного етапу

Рівні

Емпіричні частоти

Емпіричні частості

Накопичені емпіричні частості

Різниця









ЕГ

КГ

ЕГ

КГ








Високий

23

24

0,284

0,138

0,284

0,138

0,146

Середній

28

47

0,346

0,272

0,630

0,410

0,220

Низький

30

102

0,370

0,590

1

1




Суми

81

173

1

1










За приймаємо максимальну різницю. Ми отримали, що .

вже було обчислено і становило .

Побудуємо «вісь значущості» за результатами підсумково-аналітичного етапу експерименту (рис. 2):




Рис. 2. Графічне представлення «вісі значущості» за результатами підсумково-аналітичного етапу
Різниця між розподілами може вважатися достовірною, якщо абсолютна величина максимальної різниці досягає або перевищує , і тим більше достовірною, якщо досягає чи перевищує (за Б.Л.Ван дер Варденом, 1960).

Ми одержали: . Отже різниця є достовірною.

Розрахувавши за критерієм , ми отримали:

.

За спеціальним таблицями критичних значень маємо, що при рівні значущості . Таким чином, отримаємо , підтверджує гіпотезу . Це означає, що одержані результати після формувального експерименту є статистично значущими.



3. Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, результати експериментального дослідження підтверджують ефективність впровадження форм та методів науково-дослідної роботи студентів із застосуванням хмаро орієнтованих технологій. Було визначено, що основними формами НДР студентів виступають: робота у наукових осередках; участь у конференціях, семінарах, виставках, круглих столах, лекціях, дебатах, інтелектуальних іграх, зустрічах з відомими науковцями, презентаціях наукових проектів, конкурсах, олімпіадах; апробація результатів досліджень у наукових виданнях; здійснення досліджень під час науково-педагогічної та науково-дослідної практик; участь у розробці та реалізації практико зорієнтованих проектів на замовлення закладів освіти, організацій, установ; участь у грантових програмах та в інших заохочувальних заходах, спрямованих на стимулювання наукових пошуків; участь у роботі школи магістранта-дослідника, які реалізуються через когнітивні, креативні, організаційно-діяльнісні методи та за допомогою застосування засобів хмарно орієнтованих технологій, таких як: пошукові системи, електронні репозиторії, наукометричні бази даних, хмарно-орієнтовані сервісів, ресурси, які сприяють опрацюванню статистичних даних та представленню результатів НДР за допомогою інформаційної графіки та різних видів презентацій.

Розробка технології використання хмарно орієнтованих технологій задля реалізації навчання студентів,що засноване на дослідженнях, стане предметом наших подальших наукових пошуків.

Список використаних джерел


  1. Положення про наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених університету (2015, грудень 30) [Електронний ресурс]. Доступно: http://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/naukovcyam/nauk_trovarystvo_studentiv/polozh_nauk_tovarystvo.pdf. Дата звернення: 26.09.2017.

  2. Г. О. Балл, «Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна активність і психолого-педагогічні орієнтири», Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи, с. 234 – 253, 2000.

  3. Н. П. Волкова, Педагогіка. Київ, Україна: Видавничий центр «Академія», 2003.

  4. С. Т. Золотухіна, В. М. Гриньова, та С. Ю. Балбенко, Педагогічна майстерність учителя. Харків, Україна.: ОВС, 2006.

  5. А. В. Хуторской, «Определение общепредметного содержания и ключевых компетенций как характеристика нового подхода к конструированию образовательных стандартов», Интернет-журн. «Эйдос», 2002. [Электронный ресурс]. Доступно: http://www.eidos.ru/journal/2002 /0423.htm. Дата обращения: 26.09.2017.

  6. В. И. Загвязинский, Методология и методика дидактического исследования. Москва, Россия: Педагогика, 1982.

  7. Л. И. Костенко, А. И. Жабин, и Е. А. Кухарчук, «Картина науки в библиометрических портретах ученых», Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, Вып. 12, с. 70 – 78, 2014.

  8. Е. В. Попкова, и О. С. Аранская, Подготовка учителя естествознания к формированию информационно-компьютерной грамотности старшеклассников. Витебск, Белорусь: Изд-во ВГУ им. П. М. Машерова, 2003.


Матеріал надійшов до редакції __.__.201_р.

ОрганИзацИя науЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ рАботы студентов СРЕДСТВАМИ ОБЛАЧНО орИЕНТИРОВАННЫХ технологий

Прошкин Владимир Вадимович

доктор педагогических наук, доцент, профессор кафедры информационных технологий и математических дисциплин

Киевский университет имени Бориса Гринченко, г. Киев, Украина

ORCID ID 0000-0002-9785-0612



v.proshkin@kubg.edu.ua
Глушак Оксана Михайловна

кандидат педагогических наук, доцент кафедры информационных технологий и математических дисциплин

Киевский университет имени Бориса Гринченко, г. Киев, Украина

ORCID ID 0000-0001-9849-1140



o.hlushak@kubg.edu.ua
Мазур Наталия Петровна

кандидат педагогических наук, доцент кафедры информационных технологий и математических дисциплин

Киевский университет имени Бориса Гринченко, г. Киев, Украина

ORCID ID 0000-0001-7671-8287



n.mazur@kubg.edu.ua
Аннотация. В статье представлено теоретическое и практическое решение проблемы организации научно-исследовательской работы студентов средствами облачно ориентированных технологий. Установлено, что выбор современных средств, которые основываются на облачно ориентированных технологиях и применяются в процессе научно-исследовательской деятельности, зависят от ряда факторов. Представлены традиционные и инновационные формы, рассмотрено классификацию методов научно-исследовательской работы. Обосновано использование методов облачно ориентированных технологий для организации научно-исследовательской работы студентов. Представлено результаты педагогического эксперимента, которые подтверждают эффективность внедрения форм и методов научно-исследовательской работы студентов средствами облачно ориентированных технологий. Отмечено, что использование выделенных технологий для дальнейшей реализации обучения студентов, которое основано на исследованиях, станет предметом научных поисков.
Ключевые слова: научно-исследовательская работа; формы и методы научно-исследовательской работы студентов; облачно ориентированные технологии; наукометрические базы данных; электронные библиотеки; институционные репозитории.
STUDENTS’ ORGANIZATION OF RESEARCH WORK BY MEANS OF CLOUD- ORIENTED TECHNOLOGIES

Volodymyr V. Proshkin

PhD, Associate Professor, Professor of Department of Computer Science and Mathematics

Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

v.proshkin@kubg.edu.ua

ORCID ID 0000-0002-9785-0612
Oksana M. Glushak

PhD, Associate Professor of Department of Computer Science and Mathematics

Borys Grinchenko Kyiv University

Kyiv, Ukraine



o.hlushak@kubg.edu.ua

ORCID ID 0000-0001-9849-1140
Nataliia P. Mazur

PhD, Associate Professor of Department of Computer Science and Mathematics

Borys Grinchenko Kyiv University

Kyiv, Ukraine



n.mazur@kubg.edu.ua

ORCID ID 0000-0001-7671-8287
Abstract. The article presents theoretical and practical solution to the problem of the students’ organization of research work by means of cloud-oriented technologies. It was found that the choice of modern facilities based on cloud-oriented technology and process used in research activities depend on several factors. It has been presented traditional and innovative forms of research. It has been considered classification of research methods. It has been pointed out the usage of cloudy-oriented technologies for the organization of students’ research work. The results of the pedagogical experiment have been presented, they confirm the introduction effectiveness of forms and methods of students’ research work by means of cloud-oriented technologies.

It has been noted that the development of cloudy-oriented technologies for the realization of teaching students based on the research will be the subject of further study.


Keywords: research work; forms and methods of students’ research; cloud-oriented technology; scientometric database; libraries; institutional repository.

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

  1. Polozhennia pro naukove tovarystvo studentiv, aspirantiv, doktorantiv i molodykh uchenykh universytetu (2015, hruden' 30). From http: //kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/na ukov cyam/nauk_trovarystvo_studentiv/polozh_nauk_tovarystvo.pdf. Data zvernennya: 26.09.2017 (in Ukrainian)

  2. Gh. O. Ball, «Humanization of general and vocational education, social activity, psychological and educational guidance», Lifelong professional education: problems, searches, prospects, р. 234 – 253, 2000. (in Ukrainian)

  3. N. P. Volkova, Pedagogics. Kyyiv, Ukrayina: Vydavnychyj centr «Akademija», 2003 (in Ukrainian)

  4. S. T. Zolotukhina, V. M. Hryn'ova, and S. Yu. Balbenko, Teacher’s skills. Kharkiv, Ukrayina: OVS, 221 (in Ukrainian)

  5. A. V. Hutorskoj «Definition of interdisciplinary approach and key competences as a new characteristic of new approach to development of educational standards», Internet-zhurn. «Eydos», 202. From http://www.eidos.ru/journal/2002 /0423.htm. Data obrascheniya: 26.09.2017. (in Russian)

  6. V. I. Zagvjazinskij, Methodology and research methods of didactic research. Moskva, Rosiya: Pedagogika, 1982 (in Russian)

  7. L. I. Kostenko, A. Y. Zhabyn, and E. A. Kukharchuk, «The picture of science in bibliometric portraits of scientists. Libraries of national science academies: problems of functioning», Biblioteki natsionalnyih akademiy nauk: problemyi funktsionirovaniya, Vyip. 12, р. 70 – 78, 2014. (in Russian)

  8. E. V. Popkova, and O. S. Aranskaya, Preparation of natural science teacher to the formation of computer skills of senior high school students. Vitebsk, Belorus: Izd-vo VGU im. P. M. Masherova, 2003. (in Russian)


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка