Програми підготовки



Сторінка9/29
Дата конвертації23.10.2017
Розмір5.35 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   29

Об’єктом регіональної економічної і соціальної географії є окремі території – регіони, країни, райони, міста тощо. Об’єктом вивчення курсу “Регіональна економічна і соціальна географія зарубіжних країн” є суспільно-географічні комплекси зарубіжних територій. Предметом вивчення є територіальна організація суспільства чи окремих його частин – населення, виробничої, соціальної, духовної чи природноресурсної сфер.

Регіональна економічна і соціальна географія зарубіжних країн” будучи базовою дисципліною по підготовці висококваліфікованих географів, передбачає:


  • вільне володіння суспільно-географічною термінологією та орієнтацію в сучасних процесах (глобалізація, інтеграція, інформатизація тощо світового господарства), які суттєво впливають на географію господарських комплексів зарубіжних країн;

  • глибоке знання політичної карти світу, історико-географічних регіонів та типів зарубіжних країн за рівнем соціально-економічного розвитку;

  • розуміння сучасних тенденцій в управлінських, функціонально-галузевих, територіальних структурах та зовнішньоекономічних комплексах держав різних типів;

  • вміння науково узагальнювати та обґрунтовувати фактичний матеріал.

Власне це є також метою семінарських занять та практичних робіт з даного курсу. Зміст занять цілком узгоджується з програмним лекційним матеріалом.
9.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Згідно навчальних планів географічного факультету та вимог стандарту світи предмет вивчається протягом 2 семестрів на 3 курсі денної форми навчання і розрахований на 114 годин, з них 46 - лекційних, 22 - семінарсько-практичних занять, 46 - самостійної роботи для студентів денної форми навчання на академічну групу. Підсумковий контроль – іспит; проміжний – практичні роботи, опитування та залік.



Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального

часу, (год.)

лекцій

практичних

1.

Вступ. Підходи до типізації держав світу.

2

2

-

2.

Центральна Європа

6

4

2

3.

Західна Європа

10

6

4

4.

Англо-Америка

6

4

2

5.

Латинська Америка

6

4

2

6.

Південно-Західна Азія

6

4

2

7.

Південна Азія

6

4

2

8.

Південно-Східна Азія

4

2

2

9.

Східна Азія

10

8

2

10.

Африка

6

4

2

11.

Австралія і Океанія

6

4

2

Разом

68

46

22


9.3. ПРОГРАМА дисципліни

ВСТУП

Об’єкт і предмет регіональної економічної і соціальної географії зарубіжних країн. Характеристика навчальної, допоміжної і популярної літератури, статистичних джерел та картографічних матеріалів. План вивчення регіону, країни, району, населеного пункту, галузі діяльності. Його необхідність і умовний характер.


Типізація країн
Значення і суть типізації. Умовний характер будь-яких типізацій, класифікацій і угруповань. Основні показники, що лежать в основі типізації країн. Типи країн за рівнем соціально-економічного розвитку: 1) економічно розвинені держави (головні держави, високорозвинені малі держави Західної Європи, держави “переселенського” капіталізму); 2)країни середнього рівня розвитку (середньо розвинені країни Західної та Центральної Європи); 3)економічно слабо розвинені держави (ключові слаборозвинені держави, держави відносно зрілого капіталізму, малі фінансово-надлишкові держави нафтоекспортери, найменш розвинені держави та ін.).

Центральна Європа

Поняття “Центральна Європа”. Обґрунтування меж Центральної Європи. Етапи формування політичної карти регіону протягом ХХ століття та соціального і економічного розвитку. Трансформація політичного устрою та шляхи переходу до ринку в кінці ХХ століття. Сучасний суспільний лад, рівень економічного і соціального розвитку та місце в світі. Перспективи розширення ЄС і НАТО та його наслідки для регіону й України. Внутрірегіональна інтеграція.

Природні умови і ресурси регіону. Населення.

Загальна характеристика господарства. Основні галузі промисловості та сільського господарства. Транспортна система. Зовнішньоекономічний комплекс: переорієнтація зовнішньої торгівлі, товарна структура торгівлі, залучення іноземних інвестицій тощо. Природна і культурна спадщина.



Польща та Чехія як приклад найбільш розвинених держав регіону. Особливості їх історичного та економічного розвитку та сучасна структура господарства. Коротка характеристика порайонних відмін.

Румунія та Болгарія як приклад середньо розвинених держав регіону. Коротка характеристика кожної країни.

Албанія, Македонія та Боснія і Герцеговина – найменш розвинені держави регіону. Причини, що зумовили їх розвиток. Коротка характеристика кожної країни.

ЗАХІДНА ЄВРОПА

Західна Європа як історико-культурний феномен.

Територія. Географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Георелігійна ситуація. Регіоналістські, автономістські та сепаратистські рухи і їх прояви у суспільному житті держав регіону. Імпорт робочої сили.

Суспільний лад і державний устрій. Етапи і рівень економічного і соціального розвитку. Інтеграційні процеси. Європейський Союз – один з основних полюсів розвитку в сучасному світі. Проблема розширення ЄС. Науково-технічний і виробничий потенціал.

Структура господарства.

Енергетика. Обробна промисловість. Високотехнологічні виробництва. Сільське господарство. Аграрна політика ЄС. Транспорт. Зв’язок і телекомунікації. Нематеріальна діяльність. Зовнішні зв’язки. Міжнародні послуги. Туризм. Природна і культурна спадщина. Внутрішні відмінності. Міста.



Німеччина. Кордони (історичний і сучасний аспекти). Географічні проблеми, пов’язані з розколом країни в 1949 р. і її об’єднанням в 1990 р.

Комплексна характеристика економічних районів. Північ. Північний Рейн-Вестфалія. Проблеми Руру. Прирейнський Південний Захід. Баварія. Саксонія і Тюрингія. Бранденбург і Берлін.



Франція. Загальна характеристика господарства та окремих економічних районів. Іль-де-Франс і Паризький басейн. Комплексна характеристика Великого Парижа. Північ. Схід. Схід-Центр. Середземномор’я. Захід і Південний Захід.

Велика Британія. Загальна характеристика господарства та окремих економічних районів. Південний Схід. Лондон як світовий фінансовий та промисловий центр. Східна Англія. Південний Захід. Західний та Східний Мідленд. Ланкашир і Чешир. Йоркшир і Хамберсайд. Північна Англія. Уельс, Шотландія та Північна Ірландія як автономні складові Об’єднаного Королівства.

Італія. Вплив історичного чинника на рівень розвитку окремих регіонів. Загальна характеристика господарства та економічних районів. Північний Захід. Ломбардія. Північний Схід. Емілія-Романія. Центр. Лаціо. Значення Риму в італійській та світовій політиці, економіці та культурі. Абруцці-Молізе. Кампанія. Південь. Сицилія. Сардинія.

Характеристика високорозвинених малих держав Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Особливості участі у МПП (на прикладі галузей спеціалізації Швейцарії, Люксембургу, Нідерландів та Фінляндії).

Особливості історичного, політичного та економічного розвитку Ірландії, Португалії, Іспанії та Греції.

Держави-карлики Західної Європи: Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Мальта, Монако, Сан-Марино.



АНГЛО-АМЕРИКА

Англо-Америка як історико-культурний регіон. Особливості інтеграційних процесів на сучасному етапі розвитку. Перспективи НАФТА.



США – перша дійсно глобальна держава світу. Передумови становлення США. Формування території. Географічне положення. Особливості адміністративного устрою. Форма державного правління.

Природне середовище. Населення. Американці. Роль імміграції у формуванні американської нації та сучасного складу населення. Расово-етнічна структура населення. Демографічні процеси. Субурбанізація, контррурбанізація. Американське місто. Позаметрополітенське розселення. “Американський спосіб життя”. Українська діаспора в США.

Основні риси сучасного господарства. Державно-монополістичне регулювання. Багаточисельність центрів прийняття рішень. Роль науки. Транснаціональні корпорації. Гіперспеціалізація. Постфордизм. Військово-промисловий комплекс.

Промисловість. Структура. Високотехнологічні виробництва. Енергетика. Промислові райони.

Агропромисловий комплекс. Структура, головні галузі та райони спеціалізації. Ефективність та місце у МПП.

Транспортна система. Особливості формування транспортної мережі. Структура пасажиро- та вантажоперевезень. Роль окремих видів транспорту. Зв’язок і телекомунікації. Нематеріальна діяльність.

Характер, структура і географія зовнішніх економічних зв’язків. Природна і культурна спадщина.

Внутрішні відмінності. Північ. Мегаполіс Босваш. Нова Англія - класичний приклад старопромислового району. Середньоатлантичні штати. Комплексна характеристика Великого Нью-Йорка. Вашингтон. Північно-Східний центр. Чикаго. Північно-Західний центр. Південь. Південноатлантичні штати. Південно-Східний центр. Південно-Західний Центр. Захід. Гірські штати. Тихоокеанські Штати. Каліфорнія. Агломерації Лос-Анджелеса і Сан-Франциско. Аляска. Гавайї. Вирівнювання територіальних диспропорцій між Північчю, Півднем та Заходом.



Канада. Історичні особливості формування. Сучасний політико-адміністративний та державний устрій. Англо-французький дуалізм.

Географічне положення. Природні умови і ресурси. Мінерально-сировинні ресурси як основа участі у МПП.

Основні демографічні та соціальні характеристики населення. Українці в Канаді.

Структура господарства. Промисловість. Енергетика. Гірничо-видобувна промисловість. Металургійний комплекс. Лісопромисловий комплекс. Транспортне машинобудування. Сільське господарство. Транспортні проблеми.

Зовнішні економічні зв’язки. Роль США в зовнішньоекономічному комплексі. Природна і культурна спадщина.

Внутрішні відміни. Центр (провінції Онтаріо і Квебек). Степові провінції. Далекий Захід. Атлантика. Канадська північ.



ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА
Політична карта і особливості її формування. “Сусідство” з США. Проблеми внутрішньо регіональної інтеграції (МЕРКОСУР, КАРІКОМ, ЦАОР та ін.)

Населення. Етнічний склад. Роль перехідних рас. Демографічні процеси. Розміщення. Характер урбанізації, міста-гіганти. Сільське розселення, спосіб та умови життя. Українська діаспора у регіоні.

Оцінка природних умов і ресурсів, їх регіональні відмінності. Роль корисних копалин і агро-кліматичних ресурсів у формуванні іміджу на світових ринках. Особливості і рівень економічного і соціального розвитку. Типологія латиноамериканських держав за рівнем соціально-економічного розвитку. Відмінності структури господарства. Аграрно-сировинна спеціалізація. ”Нові індустріальні країни”. Сільське господарство. Споживчі культури. Плантаційні культури. Тваринництво.

Промисловість. Експортні галузі добувної промисловості. Гірничопромислові райони. Старі та нові галузі обробної промисловості, райони їх концентрації.

Транспорт. Трансконтинентальні шляхи. Панамський канал.

Зовнішні економічні зв’язки. Макіладорас. Проблеми зовнішнього боргу. Природна і культурна спадщина. Доколумбові цивілізації. Латинська Америка як культурний регіон. Туризм у Месоамериці.



Мексика. Територія. Географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Населення. Роль Мехіко.

Загальна характеристика господарства.

Транспортний комплекс.

Місце у міжнародному поділі праці.

Внутрішні відмінності та міста.

Бразилія. “Тропічний гігант”. Південний Схід, Північний Схід, Південь, Захід-Центр. “Наступ” на Амазонію. Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу, Бразилія.

Аргентина – найважливіша держава “Південного конусу”. Пампа, Захід, Північний Захід, Чако, Міжріччя, Патагонія.

Перу, Чилі, Куба, Гаїті (коротка характеристика).


ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ

Територія. Географічне положення. Політична карта регіону, основні етапи її формування. Природні умови і ресурси. Нафтогазовий басейн Перської затоки.

Населення. Рівень економічного і соціального розвитку. Араби. Іслам, його вплив на соціальне життя регіону. Іслам за межами регіону. Ісламське місто. Спосіб та умови життя населення. Місце в світі. “Гарячі точки” регіону.

Загальна характеристика господарства. Сільське господарство. Структура, головні галузі та райони спеціалізації. Нафтогазова промисловість. Специфічні умови розвитку нафтодобувних країн Перської затоки в другій половині ХХ – початку ХХІ ст. Політика постнафтового розвитку. Транспорт. “Перехрестя континентів”. Міжнародні морські, повітряні і наземні шляхи. Протоки Босфор і Дарданелли. Суецький канал. Транспортні проекти. Зовнішні економічні зв’язки.

Західна Азія (Машрик) і Північна Африка (Магриб) як культурний регіон. Археологічні та архітектурні пам’ятки різних епох. Єрусалим, Мекка та інші “священні” міста.

Туреччина. Особливості географічного положення. Природні умови та ресурси. Населення. Історичні особливості формування та розвитку. Державний устрій та участь у міжнародних інтеграційних об’єднаннях. Загальна характеристика господарства. Промисловість. Сільське господарство. Туризм. Внутрішні відмінності. Центральна Анатолія, Східна Анатолія, Південно-Східна Анатолія, Мармуроморський, Егейський, Середземноморський та Чорноморський економічні райони. Зовнішні економічні зв’язки.

Іран, Ірак, Саудівська Аравія (коротка характеристика).

Ліван, Ізраїль, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати (місце в регіоні).



Південна Азія

Південна Азія як один з найбільших цивілізаційних регіонів світу. Територія. Географічне положення. Політична карта регіону, історія її формування. Природні умови і ресурси. Населення. Індоарійці і дравіди. Індуїзм, іслам, буддизм. Сучасний рівень та особливості соціально-економічного розвитку. Причини сумної першості регіону в сучасному світі за масштабами та рівнем бідності населення. Сприяння в економічному розвитку країн регіону колишнього СРСР. Роль регіону в історії світового сільського господарства.

Південна Азія як культурний регіон. Природні, історичні та культурні пам’ятки.

Індія. Адміністративний поділ. Суспільний лад і державний устрій. Расова, етнічна і демографічна ситуація. Розміщення населення. Міста: типи, функції, проблеми. Сільське розселення. Спосіб та умови життя населення. Етапи розвитку. Місце в світі. Структура господарства. Зовнішні економічні зв’язки.

Сільське господарство. Промисловість. Транспорт.

Внутрішні відмінності. Північний Захід. Північний Схід. Захід і Центр. Південь.

Пакистан, Бангладеш, Шрі-Ланка (коротка характеристика).



Південно-Східна Азія

Південно-Східна Азія – великий історико-культурний регіон світу. Територія. Географічне положення. Формування політичної карти. Інтеграційні процеси. Природні умови і ресурси.

Населення. Іслам, буддизм, католицизм.

Диференціація в рівнях економічного і соціального розвитку. Місце в світі. Загальна характеристика господарства. Сільське господарство. Культура поливного рису. Плантаційні культури. Гірнича промисловість. Новітні працеємкі виробництва. Транспортні системи. Малаккська протока. Зовнішні економічні зв’язки.



Сінгапур – острів, місто, держава, транспортний вузол світового значення. Чинники прискореного розвитку.

Східна Азія

Східна Азія як головна складова Азіатсько-Тихоокеанського регіону – однієї з найбільш активних зон світової політики й економіки сучасного світу. Політична карта.



Китай. Територія і кордони. Географічне положення. Природні умови і ресурси. Адміністративний поділ. Населення. “Демографічний вибух” другої половини ХХ ст. Державна політика планування сім’ї. Природні рубежі. Схід і Захід. Китайське місто. Сільське населення. Умови життя населення. Хуацяо. Конфуціанство, даосизм і буддизм.

Суспільний лад і державний устрій. Соціальна й економічна політика і головні етапи розвитку після 1949 р. Спеціальні економічні зони. Місце в сучасному світі. Виробничий і ресурсний потенціал (абсолютні й відносні показники). Структура господарства. Промисловість. Сільське господарство, його роль, характерні риси, структура. Сільськогосподарські зони. Транспорт. Нематеріальна діяльність. Зовнішні економічні зв’язки.

Китайська цивілізація; її історичне ядро і центри. Природна і культурна спадщина Китаю. Туристські маршрути.

Внутрішні відмінності. Схід: Північний Китай (басейн Хуанхе), басейн Янцзи, Південний Китай, Дунбей (Північний-Схід). Захід: Внутрішня Монголія, Сіньцзян, Тибет з Цинхаєм.

Сянган (Гонконг), Макао (Аоминь), Тайвань.

Японія. Територія. Географічне положення. Природні умови. Земля та інші природні ресурси. Сировинна залежність. Адміністративний поділ. Населення. Мегалополіс Токайдо. Георелігійна ситуація.

Загальна характеристика господарства. Політика самоізоляції. “Перше відкриття” Японії. Революція Мейдзі. “Друге відкриття” Японії – “японське диво” 50-60-х рр. ХХ ст. “Третє відкриття” Японії в 90-х рр. ХХ ст. Суспільний лад і державний устрій. Причини, можливість і умови перетворення в “другу” країну світу. Умови життя населення. Структура господарства. Промисловість. Енергетика. “Промисловий пояс” і його частини. Система науково-дослідних та конструкторських робіт і комплекси високих технологій.

Агропромисловий комплекс. Післявоєнна трансформація сільського господарства.

Транспортний комплекс. Зв’язки між островами. Нематеріальна діяльність.

Місце у міжнародному поділі праці.

Внутрішні відмінності та міста. Хоккайдо. Тохоку. Тюбу: Хокуріку, Тосан, Токай. Канто. Комплексна характеристика Токіо. Кінкі (Кансай). Кіото і Нара як історичні і культурні центри. Тюгоку, Сікоку, Кюсю. Природна і культурна спадщина Японії.



Монголія. Коротка характеристика.

Корея. Природне середовище. Населення. Етапи розвитку.

Культура поливного рису. Південна Корея.



АФРИКА

Політична карта (колоніальний період і сучасний стан). Нестабільність політичної ситуації. Регіональний поділ. Поняття “Африка на південь від Сахари”(Субсахарська Африка). Населення: демографічні і етнічні процеси, розміщення. Міське і сільське населення. Спосіб та умови життя. Трайбалізм. Оцінка природних умов і ресурсів, їх регіональні відмінності. Особливості та рівень економічного і соціального розвитку. Масштаби і напрями структурних зрушень в господарських комплексах африканських держав. Структура промисловості.

Сільське господарство і сільськогосподарські зони. Кустарне виробництво. Гірничопромислові райони. Особливості розвитку транспорту.

Місце в світі. Зовнішні економічні зв’язки. Роль туризму.



Єгипет, Алжир, Нігерія, Намібія, Габон, Кенія (коротка характеристика). Африка на південь від Сахари як культурний регіон. Природна і культурна спадщина.

Південна Африка – єдина високорозвинена держава Африки. Проблеми постапартеїдного розвитку.

АВСТРАЛІЯ І ОКЕАНІЯ



Австралія. Географічне положення. Природний потенціал. Корінне населення. Українці в Австралії. Розміщення населення і міста. Суспільний лад і державний устрій. Адміністративний поділ.

Структура господарства. Особливості транспортної системи. Зовнішні економічні зв’язки. Експортні галузі сільського господарства і гірничої промисловості. Природна і культурна спадщина.

Внутрішні відмінності та міста: Південний Схід, Північний Схід, Захід-Центр, Північ, Тасманія.

Нова Зеландія. Коротка характеристика.

Океанія. Політична карта Океанії. Природне середовище. Населення. Рівень розвитку і місце в світі.
9.4. Список рекомендованої літератури

Основна


1. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. – 688 с.

2. Гладкий Ю.И., Чистобаев А.И. Регионознавство. – М., 2001.

3. Европейский экономический бюллетень. – Нью-Йорк, Женева, 1995-2001.

4. Економічна і соціальна географія світу // Яценко Б.П., Любіцева О.О., Юрківський В.М. та ін. – К.: АртЕК, 1997.

5. Максаковский В.П. Географическая картина мира. – Ярославль: «Верхняя Волга», 1998.

6. Мироненко Н.С. Страноведение. – М.: Аспект Пресс, 2001.

7. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред В.В. Вольского. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1998. – 592 с.

8. Соціально-економічна географія світу // За ред. С.П. Кузика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 256 с.

9. Текст лекцій “Типізація країн світу” з нормативного курсу “Регіональна економічна і соціальна географія світу” для студентів георафічних спеціальностей /В.М. Юрківський, М.Д. Пістун, Я.Б. Олійник. – К.: РВЦ “Київський університет”, 1998. – 15 с.

10. Юрківський В.М. Економічна і соціальна географія Англо-Америки, Великобританії, Франції, Німеччини і Італії. -К. 1997 (тексти лекцій).

11. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. – К.: Либідь, 1999. – 368 с.

12. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2001. – 416 с.


Додаткова

1. Авдокушкин Е.Ф. Международные экономические отношения. – М.: Юрист, 1999.

2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. – М., 1983. – 350 с.

3. Атлас офицера. - М., 1984.

4. Витвер И.А. Историко-географическое введение в экономическую географию зарубежного мира. – М.: Географгиз, 1963.

5. Докдад о развитии человека за 2001 год. – Н.Ю.: Оксфорд юниверсити пресс, 2001. – 264 с.

6. Дмитриевский Ю.А. Африка: природа, население, хозяйство // География в школе. – 2001. - №2.

7. Економічна географія зарубіжних країн. Соціалістичні країни /Під ред. М.Д. Піс­туна. – К.: Рад. Школа, 1981.

8. Економічна і соціальна географія світу. Атлас для 10-11 класів. - К.: Інститут передових технологій, 2002. – 48 с.

9. Етнополітична карта світу ХХІ ст. – Тернопіль, Мандрівець, 2000.

10. Экономическая география зарубежных стран // Под ред. Н.В. Алисова. 3-е изд. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1984.

11. Эньеди Д. Экономическая география социалистических стран Европы. – М.: Прогресс, 1986.

12. Лапшин А. Перемены в странах Восточной Европы: к чему они ведут? – М., 1991.

13. Липец Ю.Г. География мирового хозяйства. – М., 1999.

14. Максаковский В.П. Историческая география мира. –М.: Экопрос, 1999.

15. Малая энциклопедия городов. – Харьков: Торсинг, 2000.

16. Малая энциклопедия стран. – Харьков: Торсинг, 2000.

17. Отчет о мировом развитии. 2001. – Вашингтон, 2002.

18. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. – Київ: АртЕК, 1998. – 504 с.

19. Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран: Учебник. Второе издание. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 492 с.

20. Родионова И.А. Политическая карта мира. – М., 2001.

21. Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 2000.

22. Слука Н.А. Урбанистическая панорама мира на пороге ХХ века // Вестник МУ. – География. – 2000. - № 2. – с. 7-13.

23. Страны и народы. Научно-популярное географо-этнографическое издание: в 20 т. - М., 1978-1985.

24. Страны мира. Краткий политико-экономический справочник.- М.: Политиздат, 2001.

25. International trade statistics Yearbook, 1995. – Vol. 1. Trade by Country. – NY., 1996.

26. Trends in Europe and North America. 1998/1999. – UN, 1999.

27. UNCTAD. Handbook of Statistics. – New York, UN, 2000.


9.5. Теми семінарських та практичних занять
1. Типізація зарубіжних країн.

2. Роль окремих регіонів та держав у світовому господарстві.

3. Роль столичних міст у державах різних типів.

4. Центральна Європа.

5. Внутрішні відміни держав Центральної Європи.

6. Західна Європа.

7. Сполучені Штати Америки.

9. Латинська Америка.

10. Азія.

11. Південно-Західна Азія.

12. Індія.

13. Японія.

14. Китай.

15. Політична карта Африки.

16. Африка у міжнародному поділі праці.

17. Австралія.


9.6. Завдання для самостійнОЇ РОБОТИ
1. Характеристика територіальних відмін у розміщення господарства (Франція, Велика Британія, Італія, США, Канада, Австралія, Індія, Туреччина, Китай, Японія).

2. Ознайомлення з державами, які мають типові риси окремих регіонів (Чехія, Румунія, Македонія, Боснія та Герцеговина, Швейцарія, Люксембург, Нідерланди, Фінляндія, Португалія, Перу, Чилі, Куба, Гаїті, Алжир, Намібія, Габон, Кенія, Ізраїль, Саудівська Аравія, Іран, Пакистан, Бутан, Шрі-Ланка, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Малайзія, Таїланд, Монголія, Корея Північна, Корея Південна, Тайвань).



9.7. Проміжний та підсумковий контроль
Проміжним контролем є два модулі, підсумковий – іспит.
10. “Регіональна економічна і соціальна географія СНД і Балтії”

(Упорядники – проф. Олійник Я., проф. Степаненко А.)
10.1. Загальні положення
Мета курсу – ознайомлення студентів із особливостями розвитку і розміщення економіки країни СНД та Балтії. При цьому необхідно виконати наступні завдання:

  • розкрити сутність економічного об’єднання країн СНД і його місце в світовій економіці;

  • висвітлити специфіку розвитку країн Балтії;

  • ознайомити з регіональними особливостями розвитку Росії;

  • виділити основні риси і проблеми розвитку Казахстану і країн Середньої Азії;

  • розкрити специфіку економічного розвитку країн Закавказзя і Молдови;

  • ознайомлення із станом економічного розвитку Білорусі.

Студенти повинні

знати:

  • сутність інтегративного об’єднання країн СНД;

  • специфіку природно-ресурсного і економічного потенціалу країн;

  • особливості розвитку і розміщення економіки країн;

  • проблеми розвитку країн;

  • особливості інтеграційних процесів між країнами СНД і Балтії та з іншими країнами.

вміти:

  • давати комплексну характеристику суспільно-географічного положення країни;

  • аналізувати природно-ресурсний потенціал країни і проблеми його раціонального використання;

  • висвітлювати демографічні проблеми країни;

  • визначати рівні економічного і соціального розвитку країни;

  • показувати на карті основні центри окремих галузей промисловості;

  • визначати спеціалізацію сільського господарства;

  • характеризувати транспортно-економічні зв’язки країни.


10.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



Назва теми

Кількість годин


Розрахунок навчального

часу, (год.)

лекції

практичні

1.

Вступ. Огляд країн регіону. Росія: загальна характеристика

4

2

2

2.

Галузева структура господарства Росії.

4

2

2

3.

Територіальна структура господарства Росії.

4

2

2

4.

Характеристика країн Балтії.

4

2

2

5.

Характеристика Білорусі та Молдови.

4

2

2

6.

Характеристика Країн Закавказзя.

4

2

2

7.

Характеристика країн Центральної Азії.

8

4

4

8.

Проблеми і перспективи розвитку країн регіону.

4

2

2

Разом

36

18

18

10.3. Програма дисципліни


Вступ
Предмет і об’єкт регіональної економічної і соціальної географії країн СНД і Балтії. Місце в системі географічних та інших наук. Зв’язок регіональної економічної і соціальної географії з методологією суспільної географії. Структура курсу регіональної економічної і соціальної географії країн СНД і Балтії. Основні розділи курсу. Завдання курсу. Огляд літературних джерел.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   29


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка