Програми підготовки



Сторінка6/29
Дата конвертації23.10.2017
Розмір5.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Вступ

Об‘єктивна необхідність спецкурсу як засобу реалізації генетичного підходу при підготовці суспільного географа в умовах становлення незалежної України.

Завдання спецкурсу та його особливості, зумовлені складністю виділення суспільно-географічної інформації із загальнонаукової та загальногеографічної; минулим територіальним розчленуванням України; політичною переоцінкою російського впливу на суспільно-географічну думку в Україні та недооцінкою теоретико-методологічного доробку українських вчених, що працювали в Україні та за її межами; необхідністю поєднання процесу розвитку цієї думки із загальноісторичним фоном життєдіяльності людей.

Зміст і принципова структура курсу, його зв‘язок з теорією суспільної географії, історичною суспільною географією, історією географічних відкрить та іншими суспільно-географічними дисциплінами.

Три основні якісні періоди розвитку суспільно-географічного мислення: 1) стихійно-описовий (від античних часів і до кінця XVI ст.); 2) цілеспрямовано-описовий (XVII - XVIII ст.); 3) власне економіко-географічний (XIX - XX і початок XXI ст.). Третій етап розглядається в плані становлення і розвитку української економіко-географічної школи.

Світоглядне, культурно-виховне і патріотичне значення курсу.

Оцінка основних джерел рекомендованої літератури.
Географічні ідеї в античний і середньовічний періоди
Зародження географії у давніх державах Сходу, зокрема в країнах Середземномор‘я - Фінікії, особливо в Греції і Римській імперії. Розвиток математико-географічного і описово-країнознавчого напрямків у давній Греції: роль наукових центрів (Мілет, Афіни, Олександрія) та досліджень Геродота, Гіпократа, Арістотеля, Ератосфена. Геродот про Скіфію (Сколотію) та її жителів.

Розвиток географічних ідей за часів Римської імперії у “Географії” Страбона, у працях Клавдія Птоломея та інших.

Середньовічна географія у Західній Європі та країнах Сходу (Арабського халіфату). Значення праць арабських вчених (Аль-Масуді, Аль-Біруні, Ібн-Баттута, Абу-Гамід та ін.). Роль Ганзійського Союзу та Монгольської імперії у розвитку досліджень-подорожей (Плано Карпіні, Віллем Рубрук, Марко Поло).

Стародавнє заселення території України і первісні географічні знання. Географічні відомості про українські землі. Географічні знання (ідеї) за часів Київської Русі, литовської та козацької держави та їх джерела (літописи, патерики, апокрифи, псалтирі тощо). Розширення зовнішніх зв‘язків та інтересу іноземців до України.

Значення для розвитку господарства, науки і освіти формування української народності та утворення етнічного ядра українського народу у XIV - XV сторіччі.

Європейські хроніки XV - XVI століть про українські землі (Жільбер де Ланнуа, Джозафат (Йосафат) Барбаро, Альберт Кампензе, Зигмунд Герберштайн, М.Меховський (Меховіта), М.Литвин, Еріх Ляссота, Блез де Віженер, Себастіан Мюнстер, М.Кромер, М.Стрийковський та ін.). Країнознавча діяльність Юрія Дрогобича (Котермака).

Картографічна інформація про Україну. Становлення середньої та вищої школи і книгодрукування в Україні. Роль братських шкіл, колегій та Острозької і Замойської академій.

Вплив епохи великих географічних відкрить на розвиток географічних знань (Васко да Гама, А.Нікітін, Христофор Колумб, Амеріго Веспуччі, Бальбоа, Магелан, пошуки нових морських шляхів, колонізація Сибіру тощо). Перетворення географії в одну з найважливіших галузей знань.


Географічні дослідження та їх ідеї у XVII - XVIII сторіччях
Основні передумови формування географічної думки в Європі: вплив емпіричного природознавства та швидкий розвиток капіталістичних відносин.

Дальший розвиток концепції теоретичної географії Бернхардом Вареном (Varenius) в його книзі “Географія генеральна” (1650 р.).

Вплив ідеалістичної філософії Еммануїла Канта, політекономічних праць Вільяма Петті, соціологічних ідей Шарля Монтеск‘є і Томаса Мальтуса на розвиток географії та економічної географії. Розвиток “політичної арифметики” і описового державознавства (“камеральної статистики”) Ахенваля і Бюшінга.

Особливості розвитку російської географії у XVII - XVIII сторіччях у зв‘язку з посиленою колонізацією України, виходом Росії до Азовського і Чорного морів.

Розвиток комплексних географічних досліджень в працях С.П.Крашенінникова, економіко-географічних в працях І.К.Кирилова, В.М.Татіщева, М.В.Ломоносова, М.Д.Чулкова, Х.А.Чеботарьова, С.І.Плещеєва та ін. Країнознавчі праці Д.Кантемира та Б.Вахушті. Поява економічної географії як нової галузі знань.

Складне геополітичне становище України у XVII ст., поділ її території між - Польщею, Росією, Австрією, Молдовою, Туреччиною та Кримським ханством. Картографічні і географічні дослідження України Г.Л. де Бопланом, Т.Маковським та іншими.

Козацька держава, її зовнішні політичні та економічні зв‘язки з іншими країнами. Ліквідація Росією козацької держави та Гетьманщини у XVIII ст.

Початок промислового розвитку України в складі Росії і Австрії. Високий рівень освіти в Україні, її вплив на російську культуру. Роль Києво-Могилянської академії (1632 р.) та Львівського університету (1784 р.).

Економіко-географічні дослідження України членами Російської академії наук, а також у переписних книгах міст, повітів і губерній. “Рум‘янцевський опис” 1765-1769 рр. Геодезичні і картографічні дослідження України у XVIII ст.

Початок країнознавчого вивчення українцями інших земель В.Григоровичем-Барським та М.Козачинським.


Розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у XIX ст.
Особливості наукового пошуку в Європі у першій половині XIX ст. Вплив промислового перевороту на розвиток новітньої географії, що супроводжувався становленням економічної географії. Роль філософії Гегеля, політичної економії А.Сміта і Д.Рікардо, географічних ідей О.Гумбольдта, К.Ріттера, Й.Тюнена та ін. в цьому процесі.

Економіко-географічний синтез в працях К.І.Арсеньєва. Значення праць К.Ф.Германа, М.П.Огарьова, Д.П.Журавського, П.П.Чубинського, а також земських статистиків, етнографів та військових картографів.

Прискорений розвиток в Європі аналітичних географічних досліджень у другій половині XIX ст. Формування природничо-географічного, економіко- (антропо-) географічного, ландшафтного і хорологічного напрямків. Антропогеографічні ідеї в працях Ф.Ратцеля, Ф.Ріхтгофена, К.Дове, К.Заппера, Р.Лютгенса, К.Ріттера. Країнознавчі праці Є.Реклю і Л.Мечникова. Ідеї географічного ландшафту в працях П.Відаль де ла Блаша, О.Шлютера та ін. Хорологічна концепція А.Геттнера. Оцінка праць Х.Д.Маккіндера, Г.Г.Чісхольма, А.Вебера, В.Готца та інших.

Прискорений розвиток російсько-українських економіко-географічних досліджень у другій половині XIX ст., широке поширення терміну “економічна географія”. Формування нових напрямків розвитку економічної географії: етногеографічного, комерційно-географічного, галузево-статистичного, антропогеографічного та районного.

Етногеографічні дослідження В.Б.Антоновича, М.П.Драгоманова, П.П.Чубинського та його послідовників.

Комерційна географія в працях В.П.Безобразова, В.І.Чеславського, А.П.Суботіна, В.П.Семенова-Тяньшанського.

Розвиток галузево-статистичного напрямку в працях В.Е.Дена, О.Ф.Фортунатова, В.В.Докучаєва.

Розвиток антропогеографічних ідей в працях Д.М.Анучина, О.І.Воєйкова та В.П.Семенова-Тяньшанського.

П.П.Семенов-Тяньшанський - основоположник районного напрямку. Д.Ріхтер, О.Ріттіх, Д.Тімірязєв та Д.Менделєєв як його послідовники.

Економіко-географічна вивченість території України у загальноросійських виданнях (“Географічний словник Російської імперії”, багатотомна “Росія” (т.7 і 14), а також в працях земських статистиків, членів різних наукових товариств. Організація у 1873р. Південно-Західного відділу Російського (фактично українського) географічного товариства (м.Київ) та Наукового товариства ім. Шевченка (м.Львів), створення університетів.

Економіко-географічні дослідження західно-українських земель в працях вітчизняних та зарубіжних авторів.

Відомі українські вчені, культурні та політичні діячі на російській службі (А.П.Заблоцький-Десятовський).


Розвиток економіко-географічних досліджень в Україні у XX ст.
Формування і подальший розвиток української економіко-географічної школи

Зародження на початку XX ст. української економіко-географічної школи, її наукові джерела (праці відомих економістів, зокрема політекономів, статистиків, фахівців з окремих галузей народного господарства; антропогеографічні та етнографічні дослідження; інші географічні відомості). Підготовка серії навчальних посібників з економічної географії для різних типів шкіл та вузів, створення навчального Географічного інституту в Києві, в якому були кафедри економічної і культурної географії.

Основні етапи розвитку цієї школи: дореволюційний, довоєнний, післявоєнний (50-60, 70-80 і 90 роки) та незалежний (з 1991 р.). Особливості розвитку економічної географії за радянські часи: посилення її зв‘язків з практикою, інтенсивна підготовка кадрів, ідеологізація, замовчування та огульна критика зарубіжної соціальної географії.

Розвиток у перші роки радянської влади галузево-статистичного напрямку, його трансформація у районний і комплексно-прикладний.

Вплив робіт Держплану СРСР і УРСР, праць науковців московської та ленінградської шкіл, комісій з вивчення народного господарства при ВУАН на розвиток української економічної географії. Оцінка дискусій на початку 30-х років щодо предмету вивчення цієї науки. Заходи з розширення підготовки економіко-географічних кадрів. Утворення в 1927 р. Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, кафедр економічної географії у вузах, Ради з вивчення продуктивних сил УРСР (1936 р.) та відділу економічної географії в Інституті економіки АН УРСР.

Комерційна географія в працях В.В.Кістяковського.

Академік С.Л.Рудницький - фундатор української географії, його внесок у розвиток антропогеографії. Економіко-географічний внесок його соратників та учнів.

Академік К.Г.Воблий - фундатор української економічної географії, оцінка його творчого та організаційно-управлінського доробку. Внесок у розвиток цієї науки його соратників, послідовників та учнів.

Розвиток української географії у 40-70 рр., її участь у відбудові народного господарства, освіти та культури. Оцінка 2-томної праці “Нариси економічної географії УРСР” (1949, 1952 рр.), монографії “Українська РСР” (ч.1 - 1957; ч.2 - 1958 рр.), підручника О.Т.Діброви - “Географія Української РСР” (1954, 1958 рр.). Економіко-географічна оцінка робіт, виконаних під керівництвом акад. П.М.Першина, А.Т.Ващенка, І.Ф.Мукомеля, О.М.Смирнова та інших. Розвиток економічної картографії, захист кандидатських і докторських дисертацій.

О.Т.Діброва - лідер розвитку української економічної географії у 50-60-х роках, його навчально-методичний, науковий та організаційно-управлінський внесок. Основна оцінка наукового доробку його соратників, послідовників та учнів.

Подальший розвиток економіко- та соціально-географічних досліджень в Україні у 70-80-х роках. Підготовка наукових кадрів.

М.М.Паламарчук - лідер дальшого розвитку економічної і соціальної географії, його науковий, педагогічний, організаційний та методичний внесок. Оцінка наукового доробку його соратників, учнів та послідовників.

Переростання у 90-х роках соціально-економічної географії в суспільну, продовження традиційних та поява нових напрямків суспільно-географічних досліджень в умовах незалежності України. Кадровий науковий потенціал суспільної географії, оцінка основних праць.

Класифікація всіх суспільно-географічних досліджень в Україні на галузеві (аналітичні), міжгалузеві, комплексні і прикладні (синтетичні) та науково-методичні.



Оцінка галузевих економіко-географічних досліджень. Розвиток в Україні географії природних ресурсів і природокористування. Розвиток досліджень питань географії населення і розселення. Українська урбаністика і руралістика.

Інтенсивний розвиток досліджень з географії промисловості, нові теоретико-методологічні підходи. Вивчення промислових вузлів України. Картографічне моделювання промислових комплексів.

Розвиток агрогеографічних досліджень, їх нові напрямки. Картографування сільського господарства. застосування нових методів дослідження цієї галузі.

Транспортно-географічні дослідження, їх розвиток, напрямки і результати. Нові напрямки галузевих досліджень: географія сфери обслуговування та споживання, рекреаційна географія, географія торгівлі, науки і культури, політична географія тощо.

Підготовка кадрів з усіх цих напрямків, у першу чергу наукових.

Міжгалузеві економіко-географічні дослідження. Високий рівень розробки проблеми в Україні. Класифікація міжгалузевих утворень.

Економіко-географічна вивченість агропромислової і лісопромислової інтеграції, машинобудівного, паливно-енергетичного, хімічного, курортно-рекреаційного та водогосподарського комплексів України. Картографування міжгалузевих утворень. підготовка наукових кадрів з цієї проблеми.



Комплексні соціально-економічні дослідження, що охоплювали Україну в цілому, економічні і соціально-економічні райони, окремі області та великі міста, теоретико-методологічні проблеми.

Розробка і широке застосування системного підходу і структурного аналізу та синтезу, математико-географічних методів, моделювання.

Розвиток теорії господарського комплексоутворення. Роль Інституту географії НАН України у розвитку комплексних соціально-економічних досліджень.

Розвиток досліджень з економічного в соціально-економічного районування України (на макро-, мезо- і мікрорівнях). Основні дослідження Донецько-Придніпровського, Південно-Західного і Південного економічних районів. Проблема сучасного суспільно-географічного районування України.

Економіко та соціально-географічна вивченість адміністративних областей і міст України.

Комплексне суспільно-географічне вивчення території України на мікрорівні.

Комплексний підхід до вивчення України у вузівських і шкільних навчальних посібниках.

Конструктивно-географічні дослідження в Україні.

Формування та розвиток суспільно- та еколого-географічних досліджень в Україні.

Комплексні дослідження зарубіжних країн. Розвиток науково-методичних досліджень в Україні.

Спеціалізовані вчені ради та підготовка кадрів високої наукової кваліфікації з усіх напрямків суспільно-географічних досліджень.

Регіональна організація суспільно-географічних

досліджень в Україні
Загальна оцінка територіальної структури суспільно-географічної діяльності та її елементів.

Київський вузол суспільно-географічної науки. Суспільна географія в Київському університеті ім. Тараса Шевченка. Суспільно-географічні дослідження в Національній АН України (Інститут географії, рада з вивчення продуктивних сил). Суспільна географія у Київському педагогічному та економічному університетах та суміжних вузах. Оцінка їх наукових напрямків і провідних вчених. Координаційно-наукові і видавничі функції вузла.

Суспільно-географічні центри 1-го порядку: Львівський, Чернівецький, Харківський та Одеський, їх склад, наукові напрямки і провідні вчені.

Суспільно-географічні центри 2-го порядку: Сімферопольський, Тернопільський, Волинський, Дніпропетровський, Луганський, Вінницький, Полтавський, Херсонський, Сумський, Ніжинський, Мелітопольський, Криворізький, Донецький та інші; їх склад, наукові напрямки та провідні вчені.

Суспільні географи - члени державних та громадських академій наук, громадських організацій (Українське географічне товариство та ін.), учасники з‘їздів, конференцій і симпозіумів.


5.4. Список рекомендованої літератури


  1. 90 років від дня народження А.Т.Ващенка// Укр.географ. ж-л, 1998. - № 4. – С.66.

  2. IX з‘їзд Українського географічного товариства / Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Чернівці, 22-24 вересня 2004 р./ Зб. наук. праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004.

  3. VII з‘їзд Українського географічного товариства: Тези доповідей / Київ, 30 травня - 1 червня 1995р./ – Київ, 1995. – 455с.

  4. Академік Степан Рудницький - основопооложник української географічної науки: Зб. наукових праць / О.І. Шаблій (відп.ред.). — Львів, 1994. — 136 с.

  5. Андреев А. Труды русских географов и путешественников XVII - XX вв. по изучению Украины// Известия Всесоюзного географического общества. – т.86, вып.2. – Л., 1954.

  6. Балабанов Г.В., Гольцов А.Г., Горленко І.О., Качаєв Ю.Д., Нагірна В.П., Пироженко К.Г., Підгрушний Г.П., Яснюк Т.Є. Дослідження проблем розвитку господарства України// Укр. географ. ж-л, 1996. – № 2. – С.48-53.

  7. Балабанов Г.В., Горленко І.О., Пістун М.Д. Суспільна географія в Україні// Укр. географ. ж-л, 1996. – № 2. – С.15-20.

  8. Витвер И.А. Историко-географическое введение в экономическую географию зарубежного мира. Учебное пособие. 2-е изд. - М.: Географгиз, 1963. – 366с.

  9. Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка. С. Географія. - К.: РВЦ “Київський університет”, 1998. – Випуск 43. – 83 с.

  10. Географічна енциклопедія України - К.: Укр.енцикл., 1989. – Т.1; 1990. – Т.2; 1993. – Т.3.

  11. Григорович М.В., Пелих В.М., Тарангул Л.Л. Дослідження з географії транспорту// Укр. геогр. ж-л, 1996. – № 2. – С.57–58.

  12. Губанов І.Г., Багров М.В. До 60-річчя географічного факультету Сімферопольського університету// Укр. геогр. ж-л, 1995. – № 1-2. – С.75-76.

  13. Енциклопедія українознавства. – Львів, 1993-1999. – Т. 1-7.

  14. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні. - Львів: Світ, 1997. – 264 с.

  15. Жупанський Я.І. Прикладний характер географії в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років// Укр. геогр. ж-л, 1995. – № 1-2. – С.3-6.

  16. Жупанський Я.І. Програма спецкурсу “Історія географічних досліджень і географічної науки в Україні”. - Чернівці: ЧДУ, 1992. – 15 с.

  17. Жупанський Я.І. Становлення економіко-географічних досліджень в Україні (19 поч. 20 ст.)// Укр. геогр. ж-л, 1994. – № 1-2. – С.50-55.

  18. Заставний Ф.Д. Географія України: у 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – р.1,4.

  19. Історія української географії і картографії. (Матеріали наук. конф., присвяченої 95-річчю від дня народження проф. Володимира Кубійовича, м. Тернопіль, 25-26 грудня 1995р.). – Тернопіль, 1995. – 275с.

  20. Історія української географії. Наук. збірник. – Тернопіль. – Вип. 1-14.

  21. Костриця М.Ю. І.А.Фещенко-Чопівський - автор праць з економічної географії України// Укр. географ. ж-л, 1997. – № 2. – С.65-66.

  22. Краснопольський А.В. Отечественные географы (1917-1992). Биобиблиографический справочник. Под ред. С.Б.Лаврова. - Санкт-Петербург, 1993. – Т.1. – 492 с.; – Т.2. – 449 с.

  23. Кубійович Володимир. Том 1. Наукові праці// Упорядкування і вступна стаття проф. Олега Шаблія. - Париж-Львів: Фенікс, Українська академія друкарства, 1996. - 800с. Рис. – 59. Фото – 23.

  24. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства: Україна і світ: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. – 480 с.

  25. Лебедев Д. Очерки по истории географии в России XV и XVI вв. – М., 1956.

  26. Магидович И.П. Очерки по истории географических открытий. - Москва: Учпедгиз РСФСР, 1957. – 752 с.

  27. Маринич О.М., Палієнко В.П., Руденко Л.Г. Основні етапи і напрями географічних досліджень у Національній академії наук України// Укр. геогр. ж-л, 1998. – № 3 (23).

  28. Матвієнко В.М. Теоретичні аспекти україн­ської економічної і соціальної географії. Автореф. дисертації. – К.: Знання, 2000. – 20 с.

  29. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней: Эволюция географических представлений и идей. – М.: Мысль, 1985. – 237с.

  30. Олена Степанів: Наукові праці. Есе. Спогади / О. Шаблій (ред.і упоряд.). — Л. : Видавничий центр Наукового товариства ім. Шевченка, 2003. — 607с.

  31. Олійник Я.Б. Суспільно-географічні дослідження професора Миколи Пістуна // Історія Української географії. Всеукраїн­ський часопис. – Тернопіль. – 2000. – Вип.2. – С.19-22.

  32. Пістун М.Д. Географія у моєму житті: (До 70-річчя від дня народження). — К., 2003. — 56 с.

  33. Пістун М.Д. Костянтин Григорович Воблий - видатний український економіко-географ / НАН України; Інститут географії. — К., 2006. — 35с.

  34. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – С. 140-171.

  35. Пістун М.Д. Програма спецкурсу „Розвиток суспільно-географічної думки в Україні” для студентів суспільно-географічних спеціалізацій університетів . – К.: ВЦ „Київський університет”, 1999. – 16 с.

  36. Пітюренку Ю.І. – 70 років// Укр. геогр. ж-л, 1998. – № 4. – С.67.

  37. Поросенков Ю.В., Поросенкова Н.И. История и методология географии. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1991. – 224с.

  38. Професор Опанас (Афанасій) Ващенко / Олег Шаблій (упоряд.). — Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. — 233 с.

  39. Развитие географических исследований в Украинской ССР. – К.: Наукова думка, 1990.

  40. Руденко Валерій Петрович. Професор Антін Синявський - подвижник української географії. - Київ: Видавничий дім “КМ Academia”, 1996. – 404 с.

  41. Руденко Л.Г. Напрями географічних досліджень в Україні у сучасних умовах// Укр. геогр. ж-л, 1995. – № 1-2. – С. 7-11.

  42. Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України?// Упор., передмова О.І.Шаблія. – Львів: Світ, 1994. – 416 с.

  43. Саушкин Ю.Г. География в прошлом, настоящем и будущем. – М.: Просвещение, 1980. – 268 с.

  44. Саушкин Ю.Г. История и методология географической науки. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976.

  45. Саушкин Ю.Г. Экономическая география: история, теория, методы, практика. – М.: Мысль, 1973.

  46. Семчишин Мирослав. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. 2-ге вид, фототипне. - К.: АТ “Друга ріка”, МП “Фенікс”, 1993. – 550с.

  47. Синявський Антін Степанович. Вибрані праці// Упорядкування, передмова і покажчик імен С.І.Білоконя. - Київ: Наукова думка, 1993. - 383с.

  48. Січинський В. Чужинці про Україну. – Львів, 1991.

  49. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник /За ред. проф.Шаблія О.І./. - Львів: Світ, 1994 - розділ І.

  50. Субтельний Орест. Україна: історія/ Пер. з англ. Ю.І.Шевчука; Вст. ст. С.В.Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.

  51. Сучасні географічні проблеми Української РСР: Тези доповідей VI з‘їзду Географічного товариства УРСР. - Київ, 1990.

  52. Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – К. – Л.: Вежа, 2000. – Т. 1. – 417 с.

  53. Фащевський М.І., Старостенко Г.Г., Немченко М.П. Дослідження з географії населення// Укр. геогр. ж-л, 1996. – № 2. – С. 59-65.

  54. Шаблій О.І. Академік Степан Рудницький - фундатор української географії. - Львів-Мюнхен: РВВ Львівського ун-ту, 1993. – 223 с.

  55. Шаблій О.І. Валентин Садовський як український економіко-географ// Укр. геогр. ж-л, 1997. – № 1. – С. 51-55.

  56. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І.Франка, 2001. – 741 с.

  57. Шаблію О.І. - 60 років// Укр. геогр. ж-л, 1996. – № 1. – С. 66.

  58. Штойко Павло. Степан Рудницький (1877-1937). Життєписно-бібліографічний нарис. – Львів, 1997. – 180 с.

  59. Экономическая география// Республ. межвед. сборник. – Киев: Изд-во при КУ и.о. “Вища школа”, 1979. – вып. 26. – 151 с.

  60. Экономическая и социальная география в СССР: История и современное развитие: Кн. для учителя/. 2-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1987. – 542 с.


5.5 Теми семінарських та практичних занять


  1. Географічні ідеї в античний та середньовічний періоди (2 год.).

  2. Географічні ідеї у xvii-xviii ст. (2 год.).

  3. Розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у ХІХ ст. (4 год.).

  4. Формування української економіко-географічної школи на початку ХХ ст. (4 год.).

  5. Фундатори вітчизняної суспільно-географічної науки (4 год.).

  6. Складання синхроністичної таблиці наукових праць видатних українських суспільних географів (2 год.).

  7. Розвиток галузевих і міжгалузевих суспільно-географічних досліджень. Оцінка комплексних і прикладних досліджень (4 год.).

  8. Суспільно-географічні дослідження у 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. (2 год.).

  9. Територіальна організація суспільно-географічних досліджень в Україні на початку ХХІ ст. (4 год.).


5.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 11 годин.

  1. Аналіз творчої спадщини видатних українських економіко-географів першої половини ХХ ст. (А. Синявського, В.Кубійовича, В.Садовського, Д.Журавського, І.Фещенка-Чопівського, К.Дубняка, Л.Синицького, Ф.Матвієнка-Гарнаги та ін.) (4 год.).

  2. Науковий доробок провідних українських суспільних географів сучасності (3 год.).

  3. Розвиток зарубіжної суспільно-географічної науки (2 год.).

  4. Аналіз сучасних джерел суспільно-географічної наукової інформації. Громадські географічні організації: УГТ, АН ВШУ, “Знання” тощо (2 год.).


5.7 проміжний та підсумковий контроль
Проміжний контроль полягає у систематичному обліку роботи студента на семінарських заняттях та написанні двох модульних контрольних робіт. Перший модуль проводиться за темами, які включають період розвитку суспільно-географічної думки від античності до ХХ ст. Другий модульний контроль охоплює питання розвитку суспільної географії у період від ХХ ст. і до наших днів.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту.


6. “ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

(Упорядник – проф. Олійник Я., доц. Гуцал В.)
6.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Метою вивчення даної дисципліни є засвоєння студентами знань з суспільної географії та методології економіко-географічного аналізу регіонального соціально-економічного розвитку в умовах формування ринкових відносин .

Згідно з визначеною метою при вивченні дисципліни передбачається вирішити ряд завдань, а саме:



  • вивчення методології науки, її класифікації та організації;

  • вивчення напрямків наукових досліджень з проблем регіонального розвитку господарства;

  • оволодіння студентами методами планування і організації наукових досліджень;

  • ознайомлення студентів з підходами до нагромадження інфор­мації та економіко-географічного аналізу;

  • набуття студентами навиків узагальнення та використання наукових досліджень у процесі підготовки курсових і дипломних робіт.

У набутті знань з питань організації та методики наукових досліджень особливої уваги вимагає поєднання лекційного вив­чення спецкурсу "Основи наукових досліджень" з індивідуальною і самостійною роботою студентів /ІРС/.

Навчання у формі ІРС та самостійної роботи повинно:



не тільки закріпити набуті теоретичні знання, але й значно розширити та поглибити їх згідно з визначеними напрям­ками наукових досліджень. Виходячи з цього побудована програма лекцій та складені завдання практичних занять спецкурсу “Основи наукових досліджень".

6.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Вивчення курсу передбачено протягом першого семестру другого курсу: всього 65 год., в т.ч. 18 год. лекцій, 18 год. практичних занять і 29 год. самостійної роботи.




Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекції

практичні

1.

Організація науково-дослідної роботи студентів у вищій школі

4

2

2

2.

Організація науково-дослідної діяльності в Україні

4

2

2

3.

Інформаційне забезпечення наукових досліджень

6

2

4

4.

Планування і організація досліджень в галузі управління регіональним розвитком господарства

4

2

2

5.

Методи проведення наукового дослідження

8

4

4

6.

Узагальнення результатів наукового дослідження

6

4

2

7.

Реалізація результатів досліджень студентів

4

2

2

Разом

36

18

18


6.3. Програма дисципліни
Організація науково-дослідної роботи студентів у вищій школі.
Мета лекції: розкрити значення науково-дослідної роботи як складової частини навчального процесу та її вплив на виховання і розвиток творчих здібностей у студентської молоді.

План лекції.

1. Науково-дослідна робота студентів як складова частина навчального процесу.

2. Науково-дослідна робота у позанавчальний час.

3. Творчість як форма мислення.

4. Природа здібностей як психологічна проблема розвитку творчості.

5. Наукове дослідження творчих здібностей.

6. Виховання творчих здібностей у студентів: його послі­довність і умови.

Організація науково-дослідної діяльності в Україні.
Мета лекції. Дати поняття та розкрити зміст і функції наук охарактеризувати схему структуризації географічної науки та науковий потенціал України.

План лекції.

І. Поняття, зміст і функції науки.

2. Науковий потенціал, кадри і управління наукою в Україні.

3. Навчальні заклади та науково-дослідні установи, що безпосередньо діють в галузі територіальної організації суспільства.

4. Тематична спрямованість науково-дослідної роботи студентів кафедри економічної і соціальної географії.
Інформаційне забезпечення наукових досліджень.
Мета лекції: показати значення інформаційного забезпечення у процесі проведення наукового дослідження; охарактеризувати існуючу класифікацію бібліографічних джерел та навести перелік найважливіших періодичних видань, що широко використовуються в економіко-географічних дослідженнях; дати зразки складання бібліографії наукових літературних джерел.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка