Програми підготовки



Сторінка19/29
Дата конвертації23.10.2017
Розмір5.35 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   29



18.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
Онтологічний статус дисципліни „Історична суспільна географія”
Предмет, мета та завдання історичної географії. Об’єкт дослідження. Структура історичної географії та її місце в системі географічних наук.

Основні концепції та підхід до розуміння предмета і об’єкта дослідження історичної географії Гетнера, Рудницького, Яцунського, Гумільова, Жекуліна та ін..

Складові частини історичної географії. Історична географія і історія географії, принципові відмінності і наявні паралелі. Зв’язок історичної географії з іншими дисциплінами (історичною картографією, топонімікою, краєзнавством, історичною демографією, етнографією та ін.).

Два основних блоки історичної географії: історична фізична географія і історична суспільна географія. Структура історичної географії:



  • політична географія (формування державних кордонів, політичний устрій, адміністративно-територіальний поділ, основні одиниці поділу і їх характеристика, зовнішньо- та внутрішньополітичні події);

  • географія населення (етнічна, демографічна та міграційна);

  • економічна географія (сільське господарство, ремісництво і промисли, промисловість, господарські зв’язки, шляхи сполучень і транспорт і т.д.);

  • військова географія;

  • географія релігії;

  • географія культури.

Загальна оцінка і структура джерельної бази історичної суспільної географії України. Нерівномірність у забезпеченні історико-географічними відомостями з різних періодів і в розрізі певних регіонів. Систематизація історико-географічної інформації. Бібліографічні довідники (вітчизняні і зарубіжні). Корпус архівних матеріалів (вітчизняних і зарубіжних), їх публікація і класифікація. Історичні політико-правові і економічні (господарські) акти. Літописи. Свідчення очевидців і мандрівників. Статистично-довідкові матеріали. Словники та реєстри. Компути та ревізії. Інші літературні джерела. Картографічні матеріали.

Обґрунтування методики дослідження. Система методів: загальнонаукові, загальногеографічні, спеціальні. Метод історико-географічних зрізів. Реконструкція і моделювання фізико-географічної та суспільно-географічної ситуації. Аналіз розвитку компонентів соціально-економічного простору. Просторово-часова модель формування і розвитку політико-адміністративної системи, особливостей розселення, господарства, духовної культури. Обґрунтування територіальної основи історико-географічних досліджень: сучасна державна територія, етнічний регіон. Єдність і особливості досліджень на макро-, мезо- і мікрорівнях. Перспективи створення історико-геоінформаційних систем. Історико-географічне районування.

Принципи виділення основних етапів формування соціально-економічного простору України.
Природне середовище як фактор історичного суспільного розвитку України
Генезис основних наукових підходів до розуміння місця і ролі природного середовища в суспільному розвитку. Географічний детермінізм. Антропогеографія. Енвайронменталізм. Поссибілізм.

Проблеми впливу природного середовища на еволюцію суспільства в українській географічній літературі. Школа С.Рудницького. Конкретно історичні і компонентні особливості взаємодії природи і суспільства.

Загальна географічна характеристика природного середовища України, особливості його змін в історичний час і наслідки цих змін. Історичне природокористування. Особливості компонентного історико-географічного впливу природного середовища на динаміку суспільних процесів в Україні: моря, річкові долини і розселення; грунти, рослинність і розвиток суспільства; природні ресурси і формування суспільно-господарського простору України. Поняття історичної соціоекології.

Географія початкового розселення людини на території України. Зв’язок природно-кліматичних ритмів з етапами розселення людини на земній кулі та в Україні. Демографічне зростання у мезоліті та неоліті (стоянки і поселення). Особливості заселення у IV – I тис. до н. е., етнокультурні та соціально-економічні процеси – відокремлення трьох геокультурних регіонів: Степ, Лісостеп, Полісся. Особливості опанування простору представника первісних суспільств.

Географія спільноти трипільської культури. Формування та розвиток системи розселення населення, аграрної економіки, ремесла, духовна та культурна спадщина. Представники індоєвропейської спільноти на території України. Формування та розвиток системи розселення населення, аграрної економіки, ремесла, духовна та культурна спадщина.
Суспільний розвиток на території України в період до утворення Давньоруської держави
Скіфський перід. Письмові ,географічні, археологічні і лінгвістичні джерела вивчення. Карта Скіфії за Геродотом. Розташування, етнічна та соціально-економічна особливість “Сколотського царства” 6–4 ст. до н.е. Відомості про географію міст на території Скіфії, найбільші скіфські городища та кургани. Скіфські Герри.

Війни з кіммерійцями, персами, фракійцями та ін.

Фізико-географічні особливості Скіфії: клімат, ландшафти, флора, фауна, грунти та ін. Наявність двох регіонів Скіфії: Степу та Лісостепу.

Географія населення: етнографія Скіфії, територіальний родоплемінний поділ: борисфеніти, сколоти, паралати, скіфи-орачі та ін. Іраномовні племена Скіфії, царські скіфи.

Економічна географія: географія господарства – скотарство степових скіфських племен, землеробство лісостепових скіфів-орачів. Економічні взаємозв’язки населення Скіфії з античним світом. Географія торгівлі.

Сарматський період. Письмові (Тацит, Пліній Старший, Прокопій кесарійський, Йордан, Страбон, Птолемей), археологічні, географічні, лінгвістичні.

Політична географія: Європейська Сарматія на світових картах, Певтингерові таблиці, Римський ітинерарій 3 – 5 ст. н.е. Питання про “Державу Германаріха”, її кордони та етнічний склад. Географія Маркоманської війни – початку “Великого переселення народів”. Гуннська навала. Геополітичні поняття “Європейська Сарматія”, “Ойум”, “Готія”, “Країна Дорі”.

Географія населення: Етнонімія, топонімія, гідронімія Сарматії. Географія розселення слов’янських племен венедів (І – іІ ст.), антів та склавинів (VI – VII ст.), іраномовних сарматських племен, скіфів, германських готів (II – IV ст.), фракійських і балтських племен. Напрямки міграцій різних племен Європейської Сарматії (слов’яни, готи, сармати, гунни).

Специфіка регіонального господарства населення Сарматії (землеробство, скотарство, ремесло, торгівля). Економічні зв’язки населення Сарматії внутрі регіону та з римськими провінціями. Соціальне розташування населення Сарматії.

Географія античних міст-держав на території України. Заснування античних міст на території Північних Причорномор’я та Призов’я: Томі, Тіра, Ольвія, Херсонес, Фінагорія та ін. Чисельність та етнічна структура населення. Розвиток сільського господарства та ремесла. Географія зовнішньої торгівлі та її значення для розвитку економіки Скіфії. Промисли та ремеслаФормування східної межі європейської спільноти.


Суспільний розвиток України-Русі (VI – XIII ст.)
Етно- та моногенез українців. Географічні основи українського етносу, початки і рушійні сили етногенезу.

Географія племен українського антропографічного типу на початок нашої ери. Племені держави та їх межі.

Давня Русь. Територія. Державні кордони Київської Русі. Поняття Білої, Чорної та Червоної Русі. Географія князівств. Адміністративно-територіальні одиниці поділу та їх термінологічний зміст (земля, область, волость, стан, сотня, тисяча та ін.). Основні удільні політичні і економічні центри, специфіка їх розміщення. Зовнішньополітичні відносини Русі..

Етнографія племен за “Повістю временних літ”. Географія слов’янського та іноетнічного населення Русі. Напрямки заселення території Русі. Особливості демографічних процесів.

Географія ремесла та промислів. Сільське господарство Київської Русі. Зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні зв’язки.

Запровадження християнства на Русі. Географія конфесій. Географія культури.

Галицько-волинська держава XIII – XIV ст.
Суспільний розвиток території України в період Литовський та Польський періоди XIV – XVII ст.
Поділ українських земель між сусідніми державами. Зміна їх політико-адміністративного устрою. Кордони українських земель у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Поява Українських земель на картах Європи та світу. Кревська унія 1385 року. Ліквідація в Україні удільних князівств. Зміни адміністративно-територіального устрою. Поступова ліквідація давньоруської системи, формування нових адміністративних одиниць. Воєводства, повіти, староства, волості, округи. Особливості управлінської структури нових політико-адміністративних утворень і їх інститути. Зміни в сільському устрої: волоське, німецьке, шляхетське право. Географія Магдебургського права в Україні. Люблінська унія 1569 року і її наслідки.

Етнічний склад населення України в розрізі історико-географічних регіонів. Полонізація західноукраїнських земель. Демографічні зміни після монгольської навали. Етнічна структура Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Міське розселення. Занепад давніх міських центрів. Сільське розселення. Формування систем розселення в Карпатах, Причорномор’ї, Придніпров’ї і Поліссі. Кількість і густота населення. Демографія. Соціальні зміни. Міграційні процеси на Південь України. Зародження Січей, їх етносоціальний склад.

Регіональна спеціалізація господарства на Українських землях. Галузева структура господарства: землеробство, скотарство, лісові та річкові промисли, міське ремесло, цехи і їх розміщення, торгівля. Нові тенденції в сільському господарстві. Фільваркові господарства. Структура землеволодінь. Формування зон сільськогосподарської спеціалізації. Структура посівів. Агротехніка. Основні види ремесел і промислів. Виробництво поташу, паперу, виплавляння металу, виробництво селітри, видобуток солі. Територіальні відмінності в промислах. Торгівля і її форми. Ярмарки. Торгові шляхи. Транспорт. Географія релігії та культури.

Запорізька Січ як територіально-політичне утворення. Географія Січей: Хортицької, Базавлуцької, Томаківської, Микитинської, Чортомлицької, Олешківської, Кам”янської і Нової, або Підпільненської. Територіальна і управлінська структура Січей. Політичні відносини козаків із сусідніми країнами: Польщею, Туреччиною, Францією та Росією. Географія військових походів.

Реєстрові полки: територія, центри. Вплив на розвиток міст Середнього Подніпров’я. Держава Богдана Хмельницького: кордони, територіально-адміністративний устрій (полково-сотенний). Період Руїни в географічному вимірі. Гетьманщина: кордони, устрій. Правобережні полки на фоні польської політико-адміністративної системи. Слобожанські козацькі полки і їх адміністративно-територіальний устрій. Формування східних кордонів української етнічної території. Задунайська Січ.

Етнічний склад і структура населення України козацької доби. Географія хліборобства, скотарства, рибальства, мисливства, бджільництва, городництва і садівництва у запорізьких козаків. Торгівля, промисли і ремесла у запорізьких козаків.

Географія шляхів сполучень і засобів пересування. Торгівля із Росією, Польщею, Кримом, Туреччиною та іншими країнами. Значення українських військових утворень у формуванні соціально-економічного простору.

Суспільний розвиток території України під владою чужих держав (XVIII – поч. XX ст.): Західна Україна у складі Австрійської імперії
Поділи Польщі і політична інкорпорація Галичини, Буковини і частини Волині в склад Австрійської імперії. Зміни в адміністративно-територіальному поділі. Невідповідність етнічних та політико-адміністративних границь. Зміщення західного етнічного кордону на схід у результаті колоніальної асиміляторської політики.

Демографічні процеси цього періоду. Особливості міграційних процесів. Національний склад і національні відносини. Прискорений розвиток міст, зростання частки міського населення. Зміни в сільському устрої і землеволодінні.

Промисловий переворот, його особливості і наслідки. Мануфактури і фабрики. Розробки Бориславського нафтового басейну. Зародження хімічної і машинобудівної промисловості. Поширення кустарних промислів. Регіональні диспропорції в розміщенні промислового виробництва.

Зміни в географії сільського господарства. Структура землеволодіння і структура посівних площ. Обсяги сільськогосподарського виробництва. Безземелля. Еміграція (причини, наслідки) і її географія.

Географія торгівлі. Міста і містечка – центри ярмаркової торгівлі. Основні торговельні шляхи і торгово-економічні зв’язки.

Формування мережі залізничного транспорту. Особливості конфігурації залізничної мережі. Залізничні вузли і центри. Львів як транспортний вузол. Зв’язки з іншими українськими землями.

Територіальна організація конфесій. Єпархії і церковно-адміністративно-територіальний устрій. Географія культури.
Суспільний розвиток території України під владою чужих держав (XVIII – поч. XX ст.): у складі Російської імперії
Динаміка інкорпорації українських земель у складі Російської імперії. Зміни в адміністративно територіальному поділі України у другій половині XVIII – поч. XX ст. (полки, намісництва, губернії, повіти, волості). Київська губернія і еволюція її кордонів. Харківська (Слобідсько-Українська) губернія, Херсонська (Миколаївська) губернія, Таврійська губернія, Катериноставська губернія, Чернігівське намісництва і губернія, Новгород-Сіверське намісництво, Подільська і Волинська губернія, Полтавська губернія. Стабілізація територіально-адміністративного устрою. Становлення сучасної етнічної території, її розміри і конфігурація. Географія населення. Населення українських земель у складі Росії: кількість, динаміка, соціальний і національний склад, механічний рух, переселенський рух у Поволжжя, Сибір, на Далекий Схід і його наслідки. Динаміка систем розселення і її Фактори.

Міста: темпи їх розвитку, національний склад та адміністративний статус. Географія розселення інших народів на території України (німців, поляків, чехів, греків, вірмен, болгар, угорців, молдаван, гагаузів та ін. національностей).

Формування нового типу продуктивних сил. Територіальна структура промисловості, географія промислових центрів. Донбас, формування металургійної бази, початки машинобудівної та хімічної промисловості. Цукрово-бурякова промисловість. Однобічність промислового розвитку, територіальні диспропорції. Роль і значення кустарних промислів. Сільськогосподарське виробництво. Структурні проблеми землекористування, нові зрушення в агротехніці. Сільськогосподарські зони. Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції. Формування переробної ланки сільськогосподарської сировини.

Хроніка формування залізничного транспорту і його вплив на функціональну структуру різних галузей суспільно-господарського життя. Модернізація водного транспорту. Транспортні вузли. Інші види транспорту.

Географія національного ринку України, його місце в загальноросійському ринку. Структура, обсяги і напрямки розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Міста-центри торгівлі. Українські ярмарки і їх роль у внутрішній торгівлі. Торгівельні шляхи.

Географія культури і геокультурне середовище: новітнє українське національно-культурне відродження, національно-культурні центри і їх розміщення.

Зміни в територіальній організації конфесій.
Політична географія та географія населення УРСР
Територіально-політичні зміни в українських землях в роки першої світової війни. Проголошення нових губерній. Депортація українського населення з Холмщини і Підляшшя. Кордони і територія новопроголошених держав на землях України. УНР (період Центральної Ради): новий територіально-адміністративний устрій, кордони за Брестським мирним договором. УНР (період Директорії). Західно-Українська Народна Республіка: кордони, центри. УРСР. Адміністративно-територіальний поділ України в 1917 -–1920 рр. Губернії, повіти, волості. Зміни державних кордонів України в 1917 – 1921 рр.

Зміни в адміністративно-територіальному поділі України в 20-30 рр. Центр, округа, район, сільська Рада (1923 – 1930 рр.). Центр, область, район, сільська Рада (з 1930р.). Адміністративне управління українськими землями в Польщі, Чехословаччині , Румунії.

Друга світова війна і возз’єднання Західної України, Буковини, Бессарабії та придунайських земель з Україною. Зміни в адміністративно-територіальному поділі. Возз’єднання Закарпаття з Україною в 1945 р. Зміни кордонів України в наслідок врегулювання відносин з Польщею по р. Західний Буг. Утворення Кримської області в складі УРСР у 1954 р.

Демографічні та етнічні зміни в Україні. Зміни в системі розселення. Невідповідність державних кордонів України етнічному розселенню. Вплив на географію населення воєн ХХ ст., еміграційних та міграційних рухів населення в СРСР, депортацій, репресій, голоду 1932 – 1933 рр. Українська діаспора: особливості формування та розселення.


Соціально-економічна географія УРСР
Загальні риси господарського комплексу: особливості розвитку та структура господарства. Формування нового типу продуктивних сил. Територіальна структура промисловості, географія промислових центрів. Однобічність промислового розвитку, територіальні диспропорції. Сільськогосподарське виробництво. Структурні проблеми землекористування, нові зрушення в агротехніці. Динаміка розвитку АПК. Агропромислові зони. Розвиток транспортного комплексу. Транспортні вузли. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Економіко-географічні відмінності розвитку території УРСР.

Розвиток соціальної сфери: культурно-освітній комплекс, медичний, рекреаційний, науковий та ін. комплекси. Соціально-географічні відмінності розвитку території України.



Економічне районування території УРСР. Економіко-географічна характеристика економічних районів України.
18.4. Рекомендована література
Основна.

  1. Жекулин В.С. Историческая география СССР – М., 1973.

  2. Лановик Б. Д., Лазарович М.В. Економічна історія. – К., 2001.

  3. Максаковський В.П. Историческая география мира. – М, 1999.

  4. Трубчанінов С. В. Історична географія України: Курс лекцій. –

  5. Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2005.

  6. Трубчанінов С. В. Історична географія України: Навч. посібник / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. – Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2003.

  7. Яцунський В.К. Историческая география. – М., 1955.


Додаткова.

  1. Баран В.Д., Баран Я.В. Історичні витоки українського народу / НДІ українознавства Міністерства освіти і науки України; Інститут археології НАН України. – К. : Генеза, 2005.

  2. Баран В.Д., Залізняк Л.Л., Зубар В.М., Німчук В.В., Отрощенко В.В.Етнічна та етнокультурна історія України: У 3 т. / НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського / Г.А. Скрипник (відп.ред.) – К. : Наукова думка, 2005.

  3. Гумилёв Л.П. По поводу предмета исторической географии. – Ленинград, Вест. Л.Г.У. Сер. геол. и геогр. литературы, 1965. вып.3.

  4. Енциклопедія Українознавства у 3-х т. – К.: Глобус, 1993.

  5. Заставний Ф.Д. Географія України у 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994.

  6. Заставний Ф.Д. Українська діаспора. Розселення українців в зарубіжних країнах. – Львів: Світ, 1991.

  7. Заставний Ф.Д. Українські етнічні землі. – Львів: Світ, 1993.

  8. Кубійович. В. Територія і людність українських земель. – Львів, 1935.

  9. Кузнецов С.Г. Русская историческая география. – М., 1910.

  10. Рудницький С. Коротка географія України. Фізична географія. – К., 1910. – вип.1, Антропогеографія України. – Львів, 1914. – вип. 2.

  11. Українська народність. Нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. – К.: Наукова думка, 1999.


18.5. Теми семінарських та практичних занять:


  1. Характеристика основних аспектів історико-географічних досліджень території України в працях визначних дослідників минулого (2 год.).

  2. Вплив природного середовища на господарську діяльність на різних історичних етапах (2 год.).

  3. Історична суспільна географія Великої Скіфії (2 год.).

  4. Історична суспільна географія Давньоруської держави (2 год.).

  5. Історична суспільна географія України під владою чужих держав: Західна Україна у складі Австрійської імперії (2 год.).

  6. Історична суспільна географія України під владою чужих держав: у складі Російської імперії (2 год.).

  7. Історична суспільна географія Запорізької Січі та Гетьманщини (2 год.).

  8. Географія господарства України в ХІХ – ХХ ст. (2год.).

  9. Географія культури та релігії України в ХІХ – ХХ ст. (2год.).

18.6. завдання для самостійного вивчення

програмного матеріалу
Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 11 годин.


  1. Основні напрями історико-географічних досліджень (2 год.).

  2. Оцінка джерел із суспільної географії (3 год.).

  3. Географія населення Великої Скіфії (2 год.).

  4. Політична географія Давньоруської держави (2 год.).

  5. Політична географі в козацьку добу

18.7. проміжний та підсумковий контроль


Проміжними є два модульні контролі. Перший проводиться за такими групами тем: онтологічний статус дисципліни „Історична суспільна географія”, початок формування соціо-економічного простору України, суспільний розвиток на території України в період до утворення Давньоруської держави, Суспільний розвиток України-Русі (VI – XIII ст.).

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту.



19. “Географія праці”


(Упорядник – доц. Мезенцева Н.)
19.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Мета курсу “Географія праці” – вивчення теоретичних та методичних основ і набуття практичних навичок з управління трудовими ресурсами. Для цього необхідним є виконання таких завдань:

  • розкрити понятійно-термінологічний апарат географії праці;

  • охарактеризувати відтворювальну базу трудових ресурсів;

  • розкрити поняття професійно-кваліфікаційного рівня трудових ресурсів;

  • висвітлити зміст категорій зайнятості та безробіття трудових ресурсів;

  • проаналізувати галузевий і територіальний види розподілу трудових ресурсів;

  • розкрити зміст та механізм функціонування ринків праці;

  • висвітлити механізм використання трудових ресурсів;

  • розкрити механізм управління та методику планування зайнятості трудових ресурсів;

  • охарактеризувати сучасний етап міжнародного співробітництва з використання трудових ресурсів.

В результаті вивчення даного спецкурсу студенти повинні

знати:

  • основні поняття і терміни географії праці;

  • зміст і особливості впливу демографічних та міграційних процесів на формування трудових ресурсів;

  • механізм формування кадрового потенціалу країни;

  • суть, види, форми зайнятості та безробіття;

  • типи галузевого та закономірності територіального розподілу трудових ресурсів;

  • суть, функції, структуру, типи ринків праці, у т.ч. світового, регіональних та локальних ринків праці;

  • показники, критерії, фактори та резерви ефективного використання трудових ресурсів;

  • вітчизняний і зарубіжний досвід управління трудовими ресурсами;

  • методи планування зайнятості трудових ресурсів.

вміти:

  • давати оцінку відтворювальної бази трудових ресурсів;

  • виявляти регіональні особливості відміни рівнів зайнятості та безробіття трудових ресурсів;

  • давати оцінку галузевої і територіальної структури зайнятості трудових ресурсів на різних ієрархічних рівнях;

  • будувати моделі регіональних балансів трудових ресурсів;

  • аналізувати ситуацію на ринках праці та обґрунтовувати прийняття відповідних управлінських рішень.


19.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
З даної дисципліни навчальним планом передбачено читання лекцій (28 год.) та проведення семінарських і практичних занять (14 год.).




Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу (год.)

лекції

практичні

1.

Вступ. Географія праці як наука.

2

2




2.

Поняттєво-термінологічний апарат географії праці.

6

4

2

3.

Відтворювальна база трудових ресурсів.

6

4

2

4.

Професійно-кваліфікаційна підготовка трудових ресурсів

2

2




5.

Зайнятість і безробіття трудових ресурсів.

4

2

2

6.

Галузева та територіальна структура трудових ресурсів.

2

2




7.

Вчення про ринок праці. Регіональні та локальні ринки праці.

4

2

2

8.

Державне регулювання ринку праці

4

2

2

9.

Ринок праці України: сучасний стан

4

2

2

10.

Світовий ринок праці.

6

4

2

11.

Управління трудовими ресурсами.

2

2



Разом


42

28

14


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   29


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка