Програма з філософії для вступу в аспірантуру луцьк 2016 Пояснювальна записка



Скачати 200.32 Kb.
Дата конвертації27.10.2017
Розмір200.32 Kb.
ТипПрограма

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ПРОГРАМА

З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ ВСТУПУ В АСПІРАНТУРУ

ЛУЦЬК – 2016

Пояснювальна записка

Програма філософської підготовки для вступу в аспірантуру складена з метою удосконалення підготовки та атестації наукових та науково-педагогічних кадрів. У програмі викладено основні вимоги до філософської підготовки потенційних аспірантів, які засвоїли вузівський курс філософії.

В основу програми покладена сучасна програма з філософії, адаптована для підготовки до вступу в аспірантуру. Програма складається з розділів, зміст яких передбачає оволодіння основними філософськими поняттями. При її укладанні враховано матеріали сучасних підручників, посібників та хрестоматій, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, також вона передбачає орієнтацію на додаткову літературу, різноманітні словники тощо. При складанні програми також використано досвід ряду ВНЗ України.

Вивчення філософії складається з уміння розкрити найбільш загальні і разом з тим найбільш суттєві сторони та зв’язки об’єктивного світу. З точки зору загального більш глибоко розкривається суть конкретного.

Творче засвоєння філософії передбачає розгляд філософських положень у тісному зв’язку з теоретичними концепціями і матеріалами спеціальних галузей дослідження, з урахуванням об’єктивного розвитку суспільства в цілому. Головна мета іспиту – це підсумкова перевірка набутих знань та уміння застосовувати їх як у науковому дослідженні, так і в практичній діяльності.

Вступники до аспірантури на іспиті повинні розкрити основний зміст питань білета та додаткових питань і показати при цьому:

• знання першоджерел та вміння використовувати їх змістовні ідеї при аналізі філософських проблем, а також проблем світового суспільного розвитку, соціальної практики і науки;

• володіння філософськими принципами та категоріями, вміння оперувати ними при викладенні філософсько-теоретичногоматеріалу;

• вміння викладати свої погляди.

Кафедрою прийняті такі критерії оцінки знань:

1. “Відмінно” заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне і глибоке знання курсу філософії в цілому, включаючи грунтовні знання основної та додаткової літератури. Ця оцінка передбачає вільну орієнтацію у філософській проблематиці. Відповіді на всі питання білета та додаткові питання повинні мати вичерпний характер.

2. Оцінка “добре” передбачає наявність ґрунтовних знань в обсязі навчальної програми, знань основних джерел та матеріалів з додаткової літератури, ключових філософських проблем.

3. “Задовільно” означає, що той, хто складає іспит, володіє знаннями в обсязі навчальної програми, знає основні літературні джерела та філософську проблематику.

4. “Незадовільно” виставляється за відсутності знань літературних джерел та основних проблем філософської проблематики.


Тематичний виклад змісту

Вступ

Філосо́фія – (дав.-гр. φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) особлива форма пізнання світу, що виробляє систему знань про фундаментальні принципи буття людини, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.


Мета вивчення дисципліни.

Дисципліна «Філософія» має на меті навчити слухачів філософському осягненню дійсності, залучити до надбань і досягнень світової та української філософської думки, сформувати уявлення про генезис та формування світового історико-філософського процесу з багатогранністю світоглядних та методологічних позицій різних шкіл й напрямків.


Завдання вивчення дисципліни:

Слухачі повинні:

− навчитися аналізувати філософські погляди та концепції, оперувати поняттями, обґрунтовувати нові думки, критикувати хибні судження, розкривати зв’язки між явищами, виявляти і аналізувати суперечності, бачити життя в постійній зміні і розвитку;

− орієнтуватися в основних напрямках історико-філософської думки, класичної та сучасної вітчизняної та світової філософії;

− оволодіти способами мислення, основними принципами філософії, засвоїти світоглядно-гуманістичний її зміст;

− студенти повинні вміти на основі ґрунтовного, фундаментального знання філософії опанувати самостійний стиль мислення;

− формувати свою власну позицію;

− застосовувати набуті знання при аналізі загальних проблем сьогодення, розуміння суспільства як самоорганізованої системи.


Інформаційний обсяг навчальної дисциплін

Становлення і розвиток світової філософії

Тема 1. Філософія, коло її проблем та роль в суспільстві

Філософія, її призначення, смисл і функції. Філософія і світогляд. Світогляд як форма самовизначення людини. Поняття світогляду. Структура світогляду. Історичні типи світогляду. Філософський світогляд. Коло проблем філософії та її роль в суспільстві. Функції філософії. Форми і методи філософії. Соціальна спрямованість філософського знання. Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу

Філософія Стародавнього Сходу: загальна характеристика. Індійська філософія: основні погляди і літературні джерела: “Махабхарата” та “Рамаяна”. Головні філософські школи: Веданта, чарвака – локаята, буддизм, ньяя-вайшеша, йога. Основні філософські школи і мислителі Китаю: Кун Фу-цзи (Конфуцій), Мо-цзи, Мен-Цзи, Даосизм, законники або легізм.

Тема 3. Антична філософія

Космологічний характер Античної філософії, її міфологічний та раціоналістичний типи пізнання. Мілетська, Піфагорійська та Елейська школи. Філософія софістів: проблема суспільства, держави, моралі: Протагор, Горгій та ін. Оцінка софізму. Класичний період грецької філософії. Раціоналістична тенденція в етиці Сократа – вчення про знання. Оцінка Сократа Платоном та Аристотелем. Демокріт: теорія атомізму. Платон: ідеї як чуттєвий світ; теорія пізнання. Вчення про суспільство і державу. Аристотель: Перша філософія. “Метафізика”. Вчення про причини і начала буття та знання; вчення про суспільство, етика і Аристотеля. Елліністично-римська філософія: епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм та неоплатонізм.



Тема 4. Філософія середньовіччя та епохи Відродження

Теоцентричний характер середньовічної філософії. Середньовічна філософія як синтез двох традицій: християнського одкровення та античної філософії. Християнська апологетика і патристика. Схоластика: полеміка реалізму та номіналізму. Фома Аквінський – систематизатор середньовічної схоластики. Проблема душі і тіла, розуму і волі. Криза середньовічної філософії: Іоан Дунс Скот та містицизм Іогана (Мейстера) Екхарта.

Антропоцентризм, гуманізм і натурфілософія епохи Відродження.

Тема. 5 Філософія нового часу та епохи Просвітництва

Емпіризм (Ф.Бекон) та раціоналізм (Р.Декарт). Проблема методу у філософії Нового часу. Дуалізм Р.Декарта: ідея самодостатності мислення і буття. Б.Спіноза: вчення про субстанційність буття. Г.Лейбніц: вчення про множинність субстанцій. Зв’язок гносеології та онтології у філософії ХVІІ століття. Д.Локк та його опоненти Д.Берклі та Д.Юм.

Суспільно-правовий ідеал Просвітництва та проблема людини. Французькі просвітники та французький матеріалізм ХVШ століття.

Тема 6. Класична німецька філософія

Ідеалізм і діалектика – основні риси німецької класичної філософії. Німецьке Просвітництво ХVШ століття. Філософське вчення І.Канта. Проблема пізнання. Свобода і мораль. Наукове вчення І.Г.Фіхте та натурфілософія Ф.В.Шеллінга. Метод та система філософії Г.В.Ф.Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.А.Фейєрбаха.



Тема 7. Філософська думка України

Джерела української філософської культури. Міфоепічний світогляд праукраїнського етносу (ІХ-ХІ ст.). Становлення християнського світогляду. Двовір’я. Філософська думка в культурі Київської Русі. Братські школи та Києво-Могилянська академія. Філософія Г.Сковороди. Українське Просвітництво. Філософська культура українського бароко. Академічна філософія в Україні. Український романтизм (М.Гоголь, М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш, П.Юркевич). Київська екзистенційна філософія ХХ ст. (М.Бердяєв, Л.Шестов, Т.Зіньківський). Філософські ідеї в Україні в кінці ХІХ- на початку ХХ ст. Сучасний період української філософії.



Тема 8. Світова філософія ХІХ-ХХ століття

Характеристика сучасної світової філософії. Ірраціоналізм А.Шопенгауера, К’єркегора та “філософія життя” Ф.Ніцше. Екзистенціалізм: проблеми буття, існування і сутності людини. Проблема свободи в екзистенціалізмі: М.Хайдеггер, К.Ясперс, Г.Марсель, Ж.-П.Сартр.



Тема 9. Філософія психоаналізу і неофрейдизм. Релігійно-філософські напрями Філософія психоаналізу і неофрейдизм: З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм та ін. Інтуїтивізм А.Бергсона. Феноменологія Е.Гуссерля. Персоналізм. Релігійний напрям філософії: неотомізм і тейярдизм. Російська релігійна філософія.

Тема 10. Філософія марксизму

Теоретичні джерела та історичні умови виникнення філософії марксизму. Марксистська антропологія. Вчення суспільство. Суть діалектичного та історичного матеріалізму. Поняття суспільно-економічної формації, способу виробництва, взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин, класів та класової боротьби, соціальної революції. Марксистська теорія пізнання.



Тема 11. Позитивізм та неопозитивізм. Філософія постмодернізму

Позитивістський світогляд у філософії та науці. Класичний позитивізм О.Конта, Г.Спенсера та Дж.Міля. Емпіріокритицизм Е.Маха та Р.Авенаріуса. Неопозитивізм. Проблема знання та мови. Структуралізм, герменевтика, постпозитивізм. Філософія прагматизму: Ч.Пірс, У.Джемс, Д.Дьюї. Філософія постмодернізму: Ж.Дерріда, Ж.Ліотар, Ж.Делез, Ю.Кристьєва.



Теорія і методологія: проблеми буття і пізнання

Тема 12. Філософське розуміння світу

Філософський зміст проблеми буття. Структура, єдність та різноманітність форм буття. Людиномірність та об’єктивність у філософському розумінні єдності світу. Буття і свобода людини. Сенс життя. Буття і небуття. Філософські концепції буття. Матерія: спосіб та форми її існування. Співвідношення природничо-наукового та філософського понять про матерію. Сучасна наука про структуру і властивості матерії. Поняття руху. Форми руху матерії. Рух і розвиток. Філософське розуміння простору і часу. Особливості біологічного та соціального простору і часу.



Тема 13. Проблема свідомості у філософії

Свідомість як проблема філософії. Розвиток форм відображення як генетична передумова свідомості. Суспільна природа свідомості. Свідомість і практика. Мова як опредметнена свідомість. Самосвідомість. Предметність і рефлективність самосвідомості.
Тема 14. Діалектика – концепція розвитку. Закони діалектики

Поняття діалектики, історичні форми. Альтернативи діалектики. Концепція розвитку. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки природи, мислення та суспільства. Діалектика кількісних і якісних змін. Прогностична функція кількісно-якісного аналізу. Суперечність буття і пізнання. Діалектичні протилежності. Діалектична суперечність. Циклічність та поступальність в розвитку.



Тема 15. Категоріальний характер філософського знання

Універсальні зв’язки буття. Категорії діалектики. Одиничне і загальне. Явище і сутність. Структурно-функціональні зв’язки: принцип системностіПринцип цілісності. Форма і зміст. Впорядкованість буття. Елементи і структура. Принцип системності. Причинно-наслідкові зв’язки: принцип причинності. Випадковість необхідність. Можливість і дійсність. Детермінізм та індетермінізм.



Тема 16. Природа – предмет філософського осмислення

Природа як об’єкт філософського осмислення. Природа і життя. Сучасні уявлення про живе. Ставлення людини до живого. Життя як цінність. Природа і культура. Екологічна проблема: соціально-філософський, етико-гуманістичний аспекти. Науково-технічний прогрес. Глобальний характер екологічних проблем.



Тема 17. Проблема людини у філософії

Людина як предмет філософії. Антропосоціогенез. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Практика як специфічно людський спосіб ставлення до світу. Структура і основні форми практичної діяльності людини. Філософська концепція творчості. Свобода, вибір, відповідальність – сутнісні засоби реалізації творчої життєдіяльності в процесі становлення людської особистості. Культура як міра розвитку людини. Етичне начало людини. Гармонія вищих цінностей – добра, істини, краси як ідеал людського буття. Взаємовідносини особи і суспільства. Відчуження людини в сучасному суспільстві. Людське буття як “співбуття”. Людство як світове співтовариство. Гуманістична міра прогресу.



Тема 18. Пізнання. Теорія істини

Пізнання як предмет філософського аналізу. Об’єкт і суб’єкт пізнання. Чуттєве і раціональне, емпіричне та теоретичне пізнання. Інтуїція. Пізнання і творчість. Логіка наукового передбачення. Пізнання та знання. Проблема істини у філософії та науці. Знання та мудрість. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Будова і динаміка наукового знання. Логіка, методологія і методи наукового пізнання. Етичні норми і цінності науки.

Тема 19. Особливості філософського аналізу суспільства

Формаційний та цивілізаційний підходи до розуміння суспільства. Натуралістичні, соціопсихологічні концепції суспільства. Теорія соціальної дії (М.Вебер, Т.Парсонс). Марксистська концепція суспільства.



Тема 20. Суспільство як соціальний організм і процес: структура суспільства

та суспільні відносини

Суспільство як система, що саморозвивається та саморегулюється. Суспільство, природа як підсистеми об’єктивної реальності. Географічне середовище і його роль в житті суспільства. Демографічні проблеми суспільства. Сфери життєдіяльності суспільства. Соціальна структура традиційного, індустріального та інформаційного суспільства. Соціум як процес: суспільні відносини і соціальні конфлікти. Теорії соціального конфлікту (К.Маркс, Р.Дарендорф). Соціальна необхідність і соціальна свобода.



Тема 21. Історичні форми спільності людей

Людство – універсальна спільність людей Землі. Раса і етнос – суб’єкти соціоприродного процесу. Біоетнічна спільність: сім’я, рід. Етнографічна спільність: плем’я. Етносоціальна спільність: народність. Нація найвища (соціально-етнічна) форма спільності людей. Національні і міжнаціональні відносини. Національна свідомість. Національний характер.

Тема 22. Матеріально-економічне та політичне життя суспільства

Суспільне виробництво: зміст та структура. Спосіб виробництва: продуктивні сили і виробничі відносини. Науково-технічний прогрес і сучасне виробництво. Політична сфера життя особи і суспільства. Соціалізація людини: особа і суспільство. Проблема суб’єкта історичного процесу. Політичні відносини та інститути. Політична структура суспільства. Держава і громадянин як елементи політичної структури суспільства.

Тема 23. Духовна сфера життя суспільства

Духовна сфера життя суспільства і особи. Джерела і форми духовності. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості: форми і рівні. Ідеологія та суспільна психологія.

Тема 24. Культура і цивілізація

Типологія культур: духовна та матеріальна. Висока, елітарна, масова, народна культура. Соціальні функції культури. Поняття культурної революції. Наука як феномен культури.



Тема 25. Сучасний світ: проблеми і перспективи

Соціальне передбачення і прогнозування. Методи і типи соціальних прогнозів. Сутність і перспективи науково-технічного прогресу. Наука в сучасному світі. Структура науки. Соціальні функції науки. Глобальні проблеми людства і соціальний прогрес. Пріоритет загальнолюдських цінностей. Особливості нового мислення в сучасну епоху. Моделювання майбутнього.



Питання та завдання

1.Предмет філософії, коло її проблем та роль у суспільстві.

2.Природа філософського знання. Функції та структура філософії.

3.Взаємозв’язок філософії з соціальними, природничими та технічними науками.

4.Світогляд, його суспільно-історичний характер. Історичні типи світогляду.

5.Основні школи давньогрецької філософії.

6.Антична філософія: протилежність поглядів Демокріта та Платона.

7.Теоцентричний характер середньовічної філософії. Полеміка реалізму та номіналізму.

8.Арабська філософія середньовіччя та її відношення до античної філософської спадщини (Авіценна, Аверроес, Аль-Фарабі).

9.Антропоцентризм філософії Відродження, її гуманістична спрямованість та світоглядний зв’язок з літературою та мистецтвом.

10.Наукові революції ХУІІ ст. Проблема методу пізнання у філософії Ф.Бекона і Р.Декарта.

11.Вчення про субстанцію у філософії Нового часу (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц).

12.Ідеї гуманізму та Просвітництва у філософії ХУІІІ століття (Ш.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо, Ф.Вольтер).

13.Основи теорії пізнання І. Канта.

14.Філософська концепція Г.Гегеля: суперечність між методом і системою.

15.Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

16.Історичні умови і теоретичні джерела виникнення філософії марксизму.

17.Феномен “відчуження” в марксизмі та екзистенціалізмі.

18.Культ науково-технічного розуму та його супротивники. Сцієнтичні та антисцієнтичні течії сучасної філософії.

19.Історичні форми позитивізму.

20.Екзистенціальна філософія та її різновидності (екзистенціалізм, персоналізм, філософська антропологія).

21.Становлення філософії неотомізму (Ж.Марітен, Е.Жільсон).

22.Філософія фрейдизму і неофрейдизму.

23.Ірраціоналізм А.Шопенгауера, С.Кєркегора і “філософія життя” Ф.Ніцше.

24.Емпіріокритицизм. Принцип тотожності “об’єкта” і “суб’єкта”, “психічного” і “фізичного” у філософії Е.Маха та Р.Авенаріуса.

25.Становлення філософської думки в Київській Русі.

26.Ідеї гуманізму у творчості викладачів Києво-Могилянської академії.

27.Ідеї державотворення у філософській та суспільно-політичній думці України кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

28.Російська релігійна філософія ХІХ – поч. ХХ ст.

29.Концепції “відкритого” і “закритого” суспільства (К.Поппер, Є.Замятін, О.Хакслі).

30.Постмодернізм у філософії (Жан-Франсуа Ліотар, Жан Бодрийяр, Жиль Делез, Жиль Дельоз, Жак Дерріда, Юлія Кристєва).

31.Поняття “буття” та “субстанції”. Дуалізм та монізм.

32.Співвідношення філософського та природничо-наукового поняття про матерію.

33.Філософське розуміння простору і часу.

34.Рух як спосіб існування матерії. Рух і розвиток. Форми руху матерії.

35.Відображення як загальна властивість матерії. Розвиток форм відображення.

36.Проблема свідомості у філософії.

37.Суспільна природа свідомості. Свідомість і мова.

38.Свідомість і самосвідомість. Структура і форми самосвідомості.

39.Діалектика та її альтернативи. Історичі форми діалектики.

40.Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміни і розвиток.

41.Суперечність як джерело розвитку.

42.Категорії “якості”, “кількості”, “міри” у світлі закону взаємного переходу кількісних та якісних змін.

43.Роль закону заперечення заперечення в постановці і розв’язанні проблеми співвідношення прогресу і регресу в суспільному розвитку.

44.Особливість філософських категорій в порівнянні з поняттями конкретних наук. Категорії необхідності і випадковості.

45.Сутність причинно-наслідкового зв’язку. Детермінізм і фаталізм.

46.Поняття системи та елемента. Принцип системності в науці.

47.Закон як форма відображення об’єктивного світу і ступеня розвитку пізнання.

48.Категорії одиничного, особливого і загального та їх взаємозв’язок.

49.Категорії можливості та дійсності, їх взаємозалежність.

50.Категорії частини і цілого, їх взаємозв’язок.

51.Сутність і явище як категорії діалектики.

52.Діалектична єдність категорій змісту і форми.

53.Поняття методу і методології. Загальнонаукові методи пізнання.

54.Соціально-опосередкований характер пізнання. Об’єкт і суб’єкт пізнання.

55.Специфіка соціального пізнання. Проблема істини та її критеріїв.

56.Роль практики в процесі пізнання.

57.Раціональне пізнання та його форми. Раціоналізм.

58.Методи теоретичного пізнання.

59.Пізнання та знання. Чуттєве пізнання та його форми. Сенсуалізм.

60.Емпіричний рівень пізнання та його форми.

61.Людина як предмет філософії.

62.Проблема духовності і сенсу життя людини.

63.Антропосоціогенез.Єдність природного і соціального в людині.

64.Проблема людини в марксизмі та екзистенціалізмі.

65.Становлення концепції діяльнісної сутності людини.

66.Духовне виробництво та його структура.

67.Наука як вид духовного виробництва і як соціальний інститут.

68.Практика і культура. Гуманістичне значення категорії практики. Структура практичної діяльності.

69.Філософське розуміння культури. Проблема типології культури.

70.Культура як спосіб життєдіяльності та міра розвитку людини.

71.Поняття творчості. Види творчості: науково-технічна, художня, соціальна.

72.Проблема єдності економічної, політичної, соціальної та духовної сфер суспільного життя.

73.Соціальне буття як єдність індивідуального та суспільного буття.

74.Суспільна свідомість та її співвідношення із суспільним буттям.

75.Суспільна свідомість та її структура.

76.Мораль як форма суспільної свідомості. Історичність моралі.

77.Природа і функції естетичної свідомості.

78.Політична свідомість та її специфіка. Роль політичної свідомості в розвитку суспільства.

79.Правова та економічна свідомість.

80.Рівні суспільної свідомості. Суспільна психологія та ідеологія.

81.Історичні спільності людей: рід, плем’я, народність, нація.

82.Соціальна структура суспільства.

83.Політична структура суспільства.

84.Суспільне та матеріальне виробництво, їх співвідношення.

85.Продуктивні сили суспільства та їх структура.

86.Виробничі відносини, їх структура, типи форми.

87.Соціальна революція, її об’єктивні передумови і суб’єктивні фактори.

88.Глобальні проблеми сучасного суспільства і перспективи людства.

89.Природа і суспільство. Екологічна проблема та її аспекти.



90.Демографічні проблеми сучасності.

Список джерел

Августин Аврелий. Исповедь / Аврелий Августин. - М., 1991.

Асмус В.Ф. Античная философия / В.Ф.Асмус. - М., 1976.

Асмус В.Ф. Иммануил Кант / В.Ф.Асмус.- М., 1973.

Асмус В.Ф. Философия Иммануила Канта / В.Ф.Асмус.- М., 1957.

Бердяев Н. Самопознание. Философия неравенства / Н.Бердяев.- М., 1990.

Богомолов А.С. Английская буржуазная философия ХХ века / А.С.Богомолов.- М., 1973.

Богомолов А.С. Античная философия / А.С.Богомолов.- М., 1985.

Богомолов А.С. Буржуазная философия США ХХ века / А.С.Богомолов.- М., 1974.

Быховский Б.Э. Кьеркегор / Б.Э. Быховский.- М., 1972.

Быховский Б.Э. Шопенгауэр / Б.Э Быховский.- М., 1975.

Бэкон Ф. Новый Органон / Ф.Бэкон .- Соч.: В 2-х т. М.,1972.- Т.2.

Вахтомин Н.К. Теория научного познания Иммануила Канта / Н.К.Вахтомин . - М., 1986.

Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. Ч.1. / Под общ. ред. И.Т.Фролова.- М.: Политиздат, 1989.

Виндельбанд В. История древней философии / В.Виндельбанд.- Пер. с нем.- К.: Тандем, 1995.

Витгенштейн Людвиг. Логико-философский трактат / Людвиг Витгенштейн.- М., 1958.

Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма / Р.М.Габитова. - М., 1978.

Гайденко П.П. Философия Фихте и современность / П.П.Гайденко.- М., 1979.

Гегель Г.-В.-Ф. Лекции по истории философии / Г.-В.-Ф.Гегель.- СПб.,1994.

Гегель Георг. Философия духа / Г.-В.-Ф.Гегель // Сочинения.-М., 1977.-Т.3.

Гегель Георг. Философия природы / Г.-В.-Ф.Гегель // Сочинения.- М., 1977.- Т.2.

Гоббс Т. Избранные произведения в 2-х т. / Т.Гоббс. - М.,1964.

Горський В.С. Історія української філософії / В.С.Горский. - К.: Наукова думка, 1996.

Горфункель А.Х. Джордано Бруно / А.Х.Горфункель.- М., 1975.

Горфункель А.Х. Томазо Кампанелла / А.Х.Горфункель.- М., 1975.

Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения / А.Х.Горфункель.- М., 1980.- Гл.1.

Грушевський М.С. Історія Ураїни-Руси / М.С.Грушевський.- К.,1991.- Т.1.

Грушевський М.С. На порозі нової України / М.С.Грушевський.- К.,1991.

Грушевський М.С. Якої ми хочемо автономії і федерації / М.С.Грушевський // Великий українець.- К., 1992.

Гулыга А.В. Немецкая классическая философия / А.В.Гулыга. - М., 1986.

Гуревич А.Я. Средневековый мир / А.Я.Гуревич. - М.,1990.

Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії ХV-ХVІІ століття / В.І.Гусєв.- К., 1994.

Декарт Р. Рассуждения о методе / Р.Декарт // Избр. произв.: В 2-х т.- М., 1989.-Т.1.

Делез Жиль. Логика смысла. Фуко Мишель. Theatrum philosophicum / Жиль Делез. - М., Екатеринбург, 1998.

Деррида Жак. Эссе об имени / Жак Деррида. - М., СПб.,1998.

Дидро Д. Избранные произведения / Д.Дидро. - М.,1951.

Драгоманов М.П. Вибране / М.П.Драгоманов. - К.,1991.

Енгельс Ф. Діалектика природи / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф.- Твори .-Т.20.

Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины XIX- начала XX века / А.Ф.Зотов, Ю.К.Мельвиль. - М., 1988.

Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: Эволюция научного мифа / И.П.Ильин.- М.,1998.

Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И.П.Ильин. – М.,1996.

История диалектики. Немецкая классическая философия.- М., 1978.

История современной зарубежной философии: компаративистский подход.- СПб., 1997

История философии в 6-и томах.-Т.1.- М.,1957.

История философии: Запад – Россия – Восток. Книга четвертая: Философия ХХ в.: Учебник для вузов / Под ред.. Н.В.Мотрошиловой, А.М.Руткевича. – 2-е изд. – М.: Академический Проект, 2012.- 426 с. – (Концепции).

История философии в кратком изложении.- М., 1991.

Історія філософії на Україні.- Т.І., ІІ - К.,1987.

Історія філософії України: Хрестоматія.- К.: Либідь, 1993.

Камю Альберт. Бунтующий человек / Альберт Камю.- М., 1990.

Кант Иммануил. Критика чистого разума. Критика практического разума / Иммануил Кант // Соч. в 6 т.

Кедров Б.М. Фридрих Энгельс. Развитие его взглядов на диалектику естествознания / Б.М.Кедров. - М.,1970.

Кессиди Ф.Х. Гераклит / Ф.Х.Кессиди.- М., 1982.

Конт Огюст. Дух позитивистской философии / Огюст Конт // Антология мировой философии. - М., 1973. - Т.3.

Копнин В.В. Диалектика, логика, наука / В.В.Копнин.- М.,1973.

Корнфорт М. Открытая философия и открытое общество / М.Корнфорт. - М., 1973.

Краткий очерк истории философии. - М.,1989.

Краткий очерк истории философии. - М., 1975..

Кузанский Николай. Об ученом незнании / Николай Кузанский // Соч.- М.,1979.- Т.1.

Кузнецов В.Г. Герменевтика и гуманитарное познание / В.Г.Кузнецов. - М., 1991.

Кушаков Ю.В. Историко - философская концепция Л.Фейєрбаха / Ю.В.Кушаков.-К., 1981.

Кьеркегор Серен. Страх и трепет / Серен Кьеркегор. - М., 1990.

Лазарев В.В. Шеллинг / В.В.Лазарев. - М., 1976.

Лейбин В.М. Психоанализ и философия неофрейдизма / В.М.Лейбин. - М., 1977.

Лейбин В.М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия / В.М.Лейбин. - М.: Политиздат, 1990.

Липинський В. Листи до братів-хліборобів / В.Липинський. - Київ; Філадельфія,1995.

Лосев А.Ф. История античной философии / А.Ф.Лосев. - М., 1989.

Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения / А.Ф.Лосев.- М., 1978.

Лосский Н.О. История русской философии / Н.О Лосский. - М., 1991.

Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн / В.С. Лук’янець, О.М. Соболь.- К., 1998.

Макиавелли Николло. Государь / Николло Макиавелли // Избр.соч.- М., 1982.

Маркс К. До критики гегелівської філософії права / К.Маркс. // Маркс К., Енгельс Ф.- Твори.- Т.1.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року / К.Маркс. // Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів.

Маркс К. Тези про Фейєрбаха / К.Маркс // Маркс К., Енгельс Ф.- Твори .- Т.3.

Мир философии: Книга для чтения. В 2-х ч. Ч.1.- М.: Политиздат, 1991.

Михайленко Ю.П. Ф.Бэкон и его учение / Ю.П. Михайленко.- М.,1975.

Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века / И.С.Нарский. - М., 1976.

Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVII века / И.С.Нарский.- М.,1974.

Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVIII века / И.С.Нарский.- М.,1973.

Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ века / И.С.Нарский.- М.,1976.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.Г.Нестеренко. - К.: Абрис, 1995.- 336 с.

Ницше Фридрих. Антихристиянин / Фридрих Ницше. // Сумерки богов.- М., 1989.

Ніцше Фрідріх. Так казав Заратустра. Жадання влади / Фрідріх Ніцше .- К., 1993.

Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма / Т.И.Ойзерман. -М.,1986.

Очерки по философии Фейербаха.- К., 1982.

Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги / Карл Поппер.- Т.1, 2.- К.: Основи, 1994.

Прицак О. Історіософія Михайла Грушевського / О.Прицак // Грушевський М. Історія України-Руси.- К.,1991.-Т.1.

Рассел, Бертран. Історія західної філософії / Бертран Рассел.- Пер. з англ. – К.: Основи, 1995.

Сагадаев А.В. Ибн-Сина (Авиценна) / А.В.Сагадаев .- М.,1980.

Сартр Ж.-П. Нудота. Мур. Слова / Ж.-П. Сартр. - К., 1993.

Сартр Жан-Поль. Экзистенциализм – это гуманизм / Жан-Поль Сартр // Сумерки богов.- М.,1989.

Сенека Л.А. Моральні листи до Луцилія / Л.А. Сенека.- К.: Основи, 1995.

Словарь античности. Пер с нем.- М.: Прогресс, 1989.

Современная буржуазная философия.- М., 1972.

Современная западная философия. Словарь.- М., 1991.

Соколов В.В. Европейская философия ХV-XVIII веков / В.В.Соколов.- М., 1984.

Соколов В.В. Средневековая философия / В.В.Соколов.- М., 1979.

Спиноза Б. Избранные произведения в 2-х т. / Б.Спиноза. - М., 1957.

Субботин А.Л. Бэкон / А.Л.Субботин.- М., 1974.

Татаркевич Вл. Історія філософії в 3-х т. / Вл. Татаркевич.- Львів, 1999.

Тейяр де Шарден. Феномен человека / П.Тейяр де Шарден. - М., 1978.

Тихолаз А.Г. Геракліт / А.Г.Тихолаз.- К.: Абрис, 1995.

Фейербах Людвиг. Сущность христианства / Людвиг Фейербах.- М., 1978

Философская культура Украины и отечественная общественная мысль ХІХ-ХХ вв. – К., 1990.

Философский энциклопедический словарь.- М., 1993.

Фихте Иоганн. Общие принципы наукоучения // Антология мировой философии.- М., 1971.- Т.3.

Філософія. Курс лекцій / І.В.Бичко та ін.- К., 1993.

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / за ред. І.Ф.Надольного.- К., 2008.

Філософія. Курс лецій: Навч. посібник / І.В.Бичко та ін. - К.,1994.

Філософія: Підручник / Г.А.Заїченко, В.М.Сагатовський та ін.- К.: Вища шк.,1995.

Фрейд Зигмунд. Основы психоанализа / Зигмунд Фрейд. - М., 1978.

Фромм Эрих. Бегство от свободы / Эрих Фромм. - М., 1990.

Фромм Эрих. Иметь или быть / Эрих Фромм.- М., 1986.

Фромм Эрих. Психоанализ и религия / Эрих Фромм // Сумерки богов. - М., 1989.

Фромм Эрих. Душа человека / Эрих Фромм.- М., 1992.

Хайдеггер Мартин. Время и бытие / Мартин Хайдеггер. - М., 1993.

Хайдеггер Мартин. Разговор на проселочной дороге / Мартин Хайдеггер.- М., 1991.

Чанишев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии / А.Н.Чанышев. -М.: Высш. шк., 1991.

Чанышев А.Н. Аристотель / А.Н.Чанышев.- М.: Мысль,1987.

Чанышев А.Н. Италийская философия / А.Н.Чанышев.- М., 1975..

Чижевський Д. Нарис з історії філософії на Україні / Д.Чижевский.- К.,1992.

Читанка з історії філософії. У 6 кн.- Кн.1; 6. - К.: Довіра, 1992.

Шашкевич П.Д. Эмпиризм и рационализм в философии Нового времени / П.Д Шашкевич.- М.,1978.

Шеллинг Ф. О мировой душе. Система трансцендентального идеализма / Ф.Шеллинг.- Соч.- М., 1987.-Т.1.

Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля / В.И.Шинкарук.- К..1964.

Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Канта / В.И.Шинкарук.- К., 1972.

Шопенгауэр Артур. Мир как воля и представление / Артур Шопенгауер. // Соч.- М., 1992.- Т.1.

Юнг Карл. Архетип и символ / Карл Юнг. - М., 1991.

Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму В.І Ярошовець. Підручник.- К., 2004.



Ясперс Карл. Смысл и назначение истории / Карл Ясперс.- М., 1991.
Завідувач кафедри філософії проф. Арцишевський Р.А.

Скачати 200.32 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка