Програма вступного іспиту з російської мови та літератури для абітурієнтів, які у 2018 році вступають на навчання



Скачати 364.86 Kb.
Дата конвертації21.03.2019
Розмір364.86 Kb.
ТипПрограма

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.І. МЕЧНИКОВА

Філологічний факультет

«ЗАТВЕРДЖУЮ»


_______________________

Ректор


проф. Коваль І.М.

«1» березня 2018 р.


ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

для абітурієнтів, які у 2018 році вступають на навчання

до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

для отримання ОС “МАГІСТР”,

за спеціальністю

0.35.03 «Слов’янські мови та літератури (перша – російська)»
Затверджено

рішенням Вченої Ради

філологічного факультету

від 21 лютого 2018 року

Протокол № 6

Одеса – 2018



Критерій оцінювання


  1. Екзаменаційний тест за наступною програмою складатиметься з 50 тестових завдань закритого типу із вибором однієї правильної відповіді.

  2. До кожного із завдань пропонуватиметься 4 альтернативних відповіді.

  3. За правильне виконання одного тестового завдання нараховується 2 бали.


Пояснительная записка

Вступительный экзамен является ответственным и важным моментом проверки теоретических знаний и практических навыков по русскому языку.

Рекомендованная программа составлена с учетом требований, которые должны быть предъявлены поступающему на экзамене, чтобы выявить, насколько разносторонни и глубоки его знания по всему циклу лингвистических дисциплин.

Цель программы состоит в том, чтобы

а) определить единые требования для вступительного экзамена по русскому языку для поступающих в магистратуру по специальности «Русский язык и литература»;

б) проверить теоретические знания и практические навыки по основным темам курса современного русского языка и его истории;

в) помочь студентам на заключительном этапе обучения сосредоточить внимание на систематизации и повторении наиболее важного из отработанного материала.

Данная программа составлена на основе действующих университетских программ.

В программу включены основные темы по истории, фонологии, лексикологии, словообразованию, морфологии, синтаксису современного русского языка.
ВОПРОСЫ К ВСТУПИТЕЛЬНОМУ ЭКЗАМЕНУ

ПО СОВРЕМЕННОМУ РУССКОМУ ЯЗЫКУ
История русского литературного языка

Процесс утраты редуцированных гласных, его следствия в звуковой системе древнерусского языка. Переход Е из этимологических Е и Ь в `О после мягких согласных перед твёрдыми. Изменения в склонении существительных. История форм прошедшего времени.

Проблема происхождения русского литературного языка. Основные концепции и их критический анализ. В.В. Виноградов о происхождении русского литературного языка. Грамматическая и стилистическая программы М. В. Ломоносова и их значение для истории русского литературного национального языка.

Фонетика

Артикуляционная классификация звуков. Понятие фонемы. Понятие позиции. Позиционные и непозиционные (исторические) чередования звуковых единиц. Понятие сильной и слабой позиций. Позиция нейтрализации; гиперфонема. Основные принципы Ленинградской и Московской фонологических школ. Фонетическая и фонологическая транскрипция. Ударение в русском языке. Интонационные конструкции русского языка.



Лексикология

Лексическое значение слова. Типы лексических значений по В. В. Виноградову. Семная структура лексического значения. Понятие внутренней формы слова и фразеологизма. Лексическая омонимия, её типы. Паронимия в русском языке. Синонимия как выражение смысловой эквивалентности в русском языке. Понятие антонимии. Лексика с точки зрения её происхождения. Лексика с точки зрения её активного и пассивного запаса. Стилистическая дифференциация лексики. Диалектная лексика и аспекты её изучения. Понятие о фразеологии. Структурные типы фразеологических единиц.



Словообразование

Морфемика как раздел языкознания, изучающий строение составных частей слова. Понятие морфа и морфемы. Классификация морфем (по роли в слове, по функции, по месту в составе слова, по происхождению, по стилистической маркированности). Основа слова. Синхронная и диахронная производность. Виды исторических изменений морфемной и словообразовательной структуры слова: опрощение, переразложение, усложнение, декорреляция. Производное слово как основная единица словообразования. Способы словообразования в синхронии. Комплексные единицы словообразования: словообразовательная пара, словообразовательная цепочка, словообразовательный тип, словообразовательная парадигма, словообразовательная категория, словообразовательная модель, словообразовательное гнездо. Актуальные процессы в современном русском словообразовании.



Морфология

Понятие морфологической парадигмы. Грамматическая форма. Грамматическая категория. Классификация слов по частям речи. Семантические и грамматические особенности имени существительного. Лексико-грамматические разряды имён существительных. Категория рода. Существительные общего рода, их типы. Род в несклоняемых существительных и аббревиатурах. Категория числа и средства её выражения. Выражение числа в несклоняемых существительных. Падеж имени существительного как коррелятивная словоизменительная морфологическая категория. Падеж у несклоняемых существительных. Имя прилагательное как часть речи (широкое и узкое значение термина). Лексико-грамматические разряды имён прилагательных и их характеристика. Грамматические категории имён прилагательных (род, число, падеж, степени сравнения). Типы склонения имен прилагательных. Вопрос об аналитических прилагательных в русском языке (словах типа «беж»). Имя числительное как часть речи (широкое и узкое понимание термина). Разряды по значению и грамматическим признакам. Вопрос о местоимении как части речи в лингвистической литературе. Разряды местоимений по категориальному значению и грамматическим признакам. Семантические классификации местоимений. Вопрос об объеме глагольной лексики. Спрягаемые и неспрягаемые формы глагола. Дифференциальные признаки спрягаемых глаголов. Неопределённая форма глагола, ее значение, морфемная структура, синтаксические функции. Две основы глагола. Система глагольных форм, образованных от основы инфинитива (прошедшего времени) и основы настоящего или будущего простого времени. Характеристика продуктивных классов глаголов. Классы глаголов и типы спряжения. Категория залога в лингвистической традиции. Проблема семантического содержания вида глагола. Грамматические характеристики несовершенного и совершенного видов глагола. Категория вида и способы глагольного действия. Категория наклонения как морфологическое средство выражения модальности. Значение и образование форм изъявительного, сослагательного и повелительного наклонений. Употребление одного наклонения в значении другого. Система значений настоящего, прошедшего, будущего времени. Спряжение глаголов; типы спряжения, способы определения спряжения. Причастие и деепричастие как «гибридные» классы слов. Образование причастий и деепричастий. Наречие как часть речи. Дифференциальные признаки наречий. Разряды наречий по значению. Степени сравнения качественных наречий (образование и употребление). Вопрос о частеречном статусе безлично-предикативных слов (особенности образования и употребления). Модальные слова как особый структурно-семантический класс слов в русском языке. Дифференциальные признаки модальных слов. Разряды модальных слов по значению. Служебные части речи в русском языке: общая характеристика, типология. Предлог как служебная часть речи. Союз как служебная часть речи. Характеристика союзов по значению, структуре, грамматическим особенностям и употреблению. Частицы как служебная часть речи. Характеристика частиц по месту положения, по значению и структуре. Междометия как особый структурно-семантический класс слов. Звукоподражательные слова. Конверсия в системе частей речи.

Синтаксис

Предмет синтаксиса. Общая характеристика синтаксических связей уровня словосочетания и предложения. Словосочетание как непредикативная синтаксическая единица. Понятие о синтаксической форме словосочетания: структурная схема, модель. Формальная организация предложения. Структурная схема и модель. Простое предложение как монопредикативная единица. Два понимания предикативности. Смысловая организация простого предложения, пропозиция. Синтаксическая синонимия, деривационная парадигма. Предложение как коммуникативная единица. Актуальное членение. Основные средства выражения актуального членения. Двусоставные предложения. Традиционное учение о второстепенных и главных членах предложения. Опыт структурно-семантической классификации. Односоставные предложения. Типы односоставных предложений. Неполные и эллиптические предложения. Конструктивное и семантическое осложнение как синтаксическое явление. Предложения с обособленными членами – конструктивными осложнителями. Семантические осложнители в сопоставлении друг с другом. Формальная организация сложного предложения. Синтаксические связи в сложном предложении. Типы сложных предложений. Смысловая организация сложного предложения. Явление асимметрии формальной и смысловой организации сложного предложения. Коммуникативная организация сложного предложения. Вопрос об актуальном членении сложного предложения. Принципы классификаций сложных предложений в синтаксической традиции и современной науке. Основные типы сложносочинённых предложений. Основные типы сложноподчинённых предложений. Основные типы бессоюзных предложений. Синтаксис текста. Организация текста в конструктивно-семантическом и коммуникативном аспектах. Когерентность текста. Основные типы знаков препинания. Понятие об авторской пунктуации. Новые тенденции в пунктуационной практике



ЛИТЕРАТУРА

  1. Аспекты лингвистического анализа : схемы разбора. – Одесса, 2017.

  2. Баранник Л. Ф. Лексика русских переселенческих говоров Одесской области, функционирующих в разноязычном окружении. – Одесса, 2015.

  3. Баранов М. Т. Методика преподавания русского языка. – М., 1990.

  4. Бельчиков Ю. А. Практическая стилистика современного русского языка. – М., 2010.

  5. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. – Л., 1976; М., 2005.

  6. Букатевич Н. И., Савицкая С. А., Усачёва Л. Я. Историческая грамматика русского языка. – Киев, 1974.

  7. Буланин Л.Л. Трудные вопросы морфологии.– М., 1978.

  8. Валгина Н.С., Розенталь Д.Э., Фомина М.И.. Современный русский язык: учебник. – 6-е изд., перераб. и доп. – М., 2002.

  9. Виноградов В. В. Основные типы лексических значений слова // Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М., 1977. – С. 162–189.

  10. Вознюк Л. В. Русский язык: Синтаксис. – Тернополь, 2006.

  11.  Горбань В. В. Таблицы по словообразованию. – Одесса, 2011.

  12.  Гукова Л. Н., Петрова Л. А., Степанов Е. Н. Синтаксис современного русского языка. – Одесса, 2013.

  13.  Гукова Л. Н., Степанов Е. Н. Синтаксис русского языка: Тестовые задания и справочные материалы: учеб. пособие для студентов-филологов. – Одесса, 2011.

  14.  Гукова Л. Н. Синтаксис русского языка в таблицах и схемах. – Одесса, 2013; Одесса, 2017.

  15. Захарова М. В. История русского литературного языка. – М., 2018.

  16.  Земская Е. A. Современный русский язык. Словообразование. – М., 1973; М., 2016.

  17.  Земская Е. А. Язык как деятельность: Морфема. Слово. Речь. – М., 2004.

  18.  Золотова Г. А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. – М., 1982; М., 2007.

  19.  Иванова Л. П. Методы лингвистических исследований. – Киев, 1995.

  20.  Ищенко Д. С., Петрова Л. А., Ничик Н. Н. Конспекты лекций по истории русского литературного языка Х–XVII вв. – Одесса, 2012.

  21. Касаткин Л. Л., Клобуков Е. В., Лекант П. А. Краткий справочник по современному русскому языку. – М., 1991; М., 2010.

  22.  Кобозева И.М. Лингвистическая семантика: учебник. – 4-е изд. – М., 2009.

  23.  Ковтунова И. И. Современный русский язык: Порядок слов и актуальное членение предложения. – М., 1976; М., 2002.

  24.  Крысин Л. П. Современный русский язык. Лексическая семантика. Лексикология. Фразеология. Лексикография. – М., 2007.

  25.  Кудрявцева Л. А. Моделирование динамики словарного состава языка. – Киев, 1993; Киев, 2004.

  26.  Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка. – М., 1982; М., 1989; М., 2000.

  27.  Мальцева О. В. Историческая грамматика русского языка: методические указания и задания… – Одесса, 2018.

  28.  Милославский И. Г. Морфологические категории современного русского языка.– М.: Просвещение, 1981.

  29.  Мокиенко В.М. Образы русской речи: Историко-этимологические и этнолингвистические очерки фразеологии. – Л., 1986; СПб., 1999.

  30.  Немченко В.Н. Современный русский язык. Словообразование. – М., 1984.

  31.  Никитин М. В. Курс лингвистической семантики. – СПб., 1997; СПб., 2007.

  32.  Петрова Л. А. и др. Практическая лексикология русского языка: учеб пособие. – Одесса, 2012.

  33.  Петрова Л. А. Динамика и статика русского глагола. – Одесса, 2013.

  34.  Рахманова Л.И., Суздальцева В.Н. Современный русский язык. Учебное пособие. – М., 1997; М., 2010.

  35.  Русская граматика : в 2 т. – М., 1980.

  36.  Собченко Н. С. Функциональное словообразование. – Одесса, 2018.

  37.  Современный русский язык / Под ред. В. А. Белошапковой. – М., 1989; М., 2004.

  38.  Современный русский язык. Анализ языковых единиц / Под ред. Е. И. Дибровой. – М., 1995; М., 2008.

  39.  Современный русский язык: учебник / Под ред. П.А. Леканта. – М., 1999.

  40.  Современный русский язык. Фонетика. Лексика. Словообразование. Синтаксис: Учебник / Под ред. Л.А. Новикова. – СПб., 2001; СПб., 2003.

  41. Специализация по русскому языку: аннотировано-библиографический указатель для фуркантов кафедры русского языка. – Одесса, 2014.

  42.  Схемы лингвистического разбора. – Одесса, 2014.

  43.  Текучёва И. В. Теория и методика преподавания русского языка. Практические занятия. – М., 2006.

  44.  Фомина M.И. Современный русский язык. Лексикология. – 3-е изд. – М., 1990; М., 2001; М., 2003.

  45.  Шепель Ю. А. Словообразовательный ряд в системе словообразования. – Днепропетровск, 2000; Днепропетровск, 2006.

  46.  Шмелёв Д.Н. Современный русский язык. Лексика. – М., 1977; М., 2006.

Програма іспиту з російської літератури

для магістрів

Метою програми є перевірка набутих знань з історії та теорії літератури. Програма призначена особам, які вступають до магістратури.

Мета іспиту – встановлення глибини професійних знань випускників.

Мета лекційних курсів з історії російської літератури полягає у вивченні літератури з точки зору загальних закономірностей літературної епохи та своєрідністі творчості письменника зокрема. Будучи допоміжною відносно історії літератури, теорія літератури стимулює та спрямовує конкретні літературні дослідження, вивершує їх у пізнавальній перспективі. Водночас вона є та виключно гуманітарною дисципліною, що дає право зараховувати її до функціональних наукових дисциплін як однієї з галузей літературознавства.

Завданням робочої програми «Вступного іспиту до магістратури» відповідно до сукупності курсів з історії російської літератури є превірка знань студентів щодо смислової визначеності термінів та категорій, включаючи варіативність (до двох-трьох) значень. Вміння дотриматися абсолютної точності у визначенні понять, та встановлювати певні орієнтири на цьому перехідному для суспільства та культури етапі. Усвідомлення кардинальних змін літературозначих концепцій та стратегій аналізу творів російської літератури. Вміння співвідносити попередні етапи розвитку теоретико-літературної думки з сьогоденням наукових пошуків. При відсутністі у російському літературознавстві на даний період достатньої кількості цільних та альтернативних підручників та посібників з основ літературознавства, поетики, компаративістики та теорії літератури вміти максимально узгодити різні концептуальні засади та позиції щодо засвоєння студентами суто літературознавчих категорій та відповідної терміносистеми, враховуючи запозичення з інших наук, зокрема філософії, психології, допомогти їм усвідомити специфіку мистецтва, літератури, структурні особливості тексту, жанру та світу твору (епічного, ліричного, драматичного). Чітке уявлення про взаємодію в «тріаді» «автор – текст – читач», про закономірності взаємодії змісту та форми в літературі, в окремому художньому творі, про шляхи вивчення літературно-художнього твору, осмислити закономірності та етапи розвитку (теорія літературного розвитку та власне літературний процес) світової та національної літератур.

Випускник повинен показати володіння існуючими методами літературознавчих досліджень у синхронному та діахронному аспектах, вміння системно аналізувати фактичний літературний матеріал, робити власні узагальнення.



У результаті вивчення ряду курсів з теорії та історії літератури студент повинен:

знати: терміни та поняття, завдяки яким можна означити та пояснити специфіку літератури, художній образ, умовність літератури, види узагальнення, зміст та форму, структуру літературного твору, авторство, родо-жанрову специфіку, літературний процес, методологію дослідження тощо.

вміти: застосувати теоретико-літературні знання в аналізі та оцінці творчого процесу письменника, літературно-художніх явищ, літературного процесу в цілому.

  1. Теми з теорії літератури


Тема 1. Поняття про «літературний процес». «Художній метод», «літературний напрям», «літературна течія»: зміст та співвідношення понять. Художні методи, літературні напрями та течії в історії російської літератури.

Тема 2. Література риторичного типу: основні особливості. Слово, стиль, жанр в літературі риторичного типу. Літератор та літературна праця в представленнях риторичної епохи історії літератури. Специфіка поняття «твір» в середньовічній літературі.

Тема 3. Основні способи художнього узагальнення в літературі (символізування, ідеалізація, типізація). Слово, стиль, жанр в літературі естетичного типу. Літератор та літературна праця в уявленнях доби художності літератури. Значення вигадки в художній літературі.

Тема 4. Ідея в творах літератури риторичного типу та літератури естетичного типу. Взаємозв'язок форми та змісту в літературі риторичного типу та в літературі естетичного типу.

Тема 5. Специфіка російського літературного процесу в епоху Середньовіччя. Специфіка російського літературного процесу кін. ХVІІ – поч. ХІХ ст. Специфіка російського літературного процесу ХІХ – поч. ХХ ст. Специфіка російського літературного процесу в радянську добу.

Тема 6. Системи віршування. Силабо-тонічна система віршування. Віршовані розміри.

Тема 7. Епос як рід літератури. Епічні жанри. Лірика як рід літератури. Жанри лірики. Драма як рід літератури. Жанри драматургії.

Тема 8. Класицизм як художній метод та літературний напрям. Романтизм як художній метод та літературний напрям. Реалізм ХІХ століття як художній метод та літературний напрям. Соціалістичний реалізм як художній метод і літературний напрям.

Теми з історії російської літератури

Тема 9. Давньоруська література як література середньовічного типу. Періодизація давньоруської літератури. Ранньосередньовічна література (ХІ – середина ІV ст.) Загальна характеристика. Літопис як жанр. Концепція історії та поетика «Повісті временних літ». «Слово о полку Ігореві». Жанрові особливості твору. Простір і час, образи князів.

Тема 10. Вступ літератури в стан художньої зрілості. Процес вступу російської літератури поч. ХІХ ст. в художню зрілість, фактори, ознаки художньої зрілості літератури: поява шедеврів, посилання інтересів до читання, поява журналів, перетворення праці письменника в професію, відокремлення критики від художньої діяльності в самостійний розділ літературознавства.

Тема 11. Вступ російської літератури до художньої зрілості. Загальна характеристика літератури 1801-1825 рр. Загальна характеристика літератури 1801-1825 рр. Особливості сентименталізму. Розвиток преромантизму. Особливості критичного реалізму у творчості О.С.Грибоєдова. Відкриття критичного реалізму у комедіі «Горе від розуму», жанрова своєрідність як «високої» комедії.

Тема 12. Концепція людини в російській літературі перш. пол. XIX століття. Російська література 1825-1842 рр. О.С. Пушкін як засновник російської літератури. Творчий шлях О.С. Пушкіна. Періодизація пушкінської творчості. Преромантизм в ліриці О.С.Пушкіна та перехід до романтизму. Відкриття у творчості О.С.Пушкіна критичного реалізму. «Євгеній Онєгін» як реалістичний роман у віршах. Особливості історизму в трагедії «Борис Годунов» та творах 1826-1830 pp. Особливості соціально-історичного підходу до художнього зображення дійсності у «Мідному вершнику» і «Піковій дамі». Посилення гуманістичного пафосу у творчості О.С.Пушкіна. Відображення протиріччя між становою психологією і самосвідомістю особистості у «Капітанської дочці». Риси роману-епопеї. Створення героїчного характеру людини з народу. Особливості пушкінського психологизму. Тема митця у творчості Пушкіна.

Тема 13. Творчий шлях М.В. Гоголя

Комізм та ліризм як прояви суб'єктивності гоголівської прози. Роль М.В.Гоголя у розвитку російської прози. Еволюція його гротеску. Утвердження критичного реалізму в «Ревізорі» і «Мертвих душах». Жанрові особливості «поеми» Гоголя як роману-епопеї.

Тема 14. Творчий шлях М.Ю. Лєрмонтова.

Романтичний розлад з дійсністю, пафос демонізму та його переборення. Зародження критичного реалізму. Періодизація лермонтовської творчості.

«Герой нашого часу» як психолого-філософський роман. Проблема індивідуальності і людства. Відображення рефлексуючої особистості.

Тема 15. Особливості психологізму в російській літературі ХIХ століття. Літературний шлях 1870 – 1881 рр. Визнання класичної літератури в 1870 – 1890-і рр., європейської та всесвітньої. Ф. Достоєвський, Л.Толстой, М. Салтиков–Щедрін про світ і ідеали гармонійної особистості. Людина й історія. Моделювання психології особистості. Проблема національної самосвідомості. Активність авторської позиції.

Тема 16. Творчість М.Є. Салтикова - Щедріна. Риси сатиричної хронічки та сімейно-побутового соціального роману «Пани Головльови».

Тема 17. Творчість Ф.М.Достоєвського. Основні етапи життя і творчості Ф.М.Достоєвського. Тема «загиблих» у романі «Злочин та покарання». Радіон Раскольников та його двійники. Соня Мармеладова і Р.Раскольников. Різноманітність конфліктів.

Тема 18. Творчість Л.М.Толстого. Основні етапи життя та творчості Л.М.Толстого. Жіночі образи в романі «Анна Кареніна». Роль історичної особи та роль народу в романі «Анна Кареніна». Проблеми сім’ї та суспільства у романі. Жанрові особливості. Варіанти задуму, епіграф та його роль, основна ідея твору. Трагедія Анни Кареніної.
Тема 19. А.П.Чехов. Основні етапи життя і творчості А.П.Чехова. Новаторство письменника. Людина в художньому світі Чехова-гумориста. Драматургія А.П.Чехова. Класичні п’єси А.П.Чехова, написані в період творчої зрілості. Жанрові особливості творів.

Тема 20. Література кінця XIX - початку XX століть в аспекті історико-літературних, культурологічних і ментальних характеристик. Основні напрями, течії та стильові тенденції в російській літературі кінця ХІХ – початку XX століть: декаданс як трагічний тип світосприйняття, імпресіоністські стильові тенденції, натуралістичні стильові тенденції, неоромантичні стильові тенденції, символістське напрямок, акмеїстичний напрямок, напрям футуризму, поняття постсімволізма, авангарду.

Тема 21. Новації в російській літературі реалістичного напряму рубежу століть. Творчість І. Буніна. Основні мотиви і особливості поетичної мови лірики. Жанрово-стильова своєрідність прози 90-х - 900-х років. Творчість 10-х років. Проблематика і поетика повісті «Деревня».

Тема 22. Творчість Л. Н. Андрєєва. Традиції та новаторство психологічної прози раннього періоду. Проблематика і поетика повісті «Життя Василя Фівейського». Експресіонізм в прозі і в драматургії: оповідання «Червоний сміх», п'єса «Життя Людини».

Тема 23. Творчість А. І. Купріна. Проблематика і поетика оповідань. Своєрідність художньої концепції людини в його прозі.

Тема 24. Модерністські напрямки в російській літературі рубежу століть. Творчість О. Блока. Динаміка і стратегія ідейно-естетичного пошуку. Поетика ранніх ліричних циклів. Своєрідність художньої концепції і поетики поеми «Солов'їний сад». Художнє осмислення революції («Дванадцять», «Скіфи»).

Акмеїзм як літературне явище 10 - років. Неокласицистичні тенденції у російському модернізмі. Творчість А. Ахматової як явище акмеїзму: книги віршів «Вечер», «Четки», «Белая стая». Авангардизм в російській культурі і літературі 10-х років. Футуризм як явище раннього літературного авангарду. Естетика і поетика футуризму. Футуристична практика В. Маяковського. Основні поетичні засоби і прийоми лірики. Жанровий діапазон творчості. Поетика поеми «Облако в штанах».

Тема 25. Основні тенденції літературного процесу 20 – 50-хх рр. ХХ ст. Динаміка жанрово-родової системи.

Шляхи художнього синтезу і його жанрово-стильове втілення в реалістичній і неореалістичній літературі: неоміфологізм як засіб універсалізації в прозі М. Булгакова, А. Платонова, Є. Замятіна, В. Набокова.

Тема 26. Творчість М. Булгакова як продовження традиції російської класики, новаторство письменника. «Мастер и Маргарита». Творча історія роману. Багатоплановість композиції, жанрова унікальність. Місце і значення М. Булгакова в сучасній і світовій літературі.

Тема 27. Життєвий шлях і творча поведінка В. Набокова.

Естетичні погляди письменника. Жанровий діапазон: лірика, оповідання, романи, драматургія. («Защита Лужина», «Приглашение на казнь», «Лолита», «Дар» и др.)

Тема 28. М.А. Шолохов: життя, творчість, доля.

Проблема історизму та художньої правди, народності і гуманізму в спадщині письменника. «Тихий Дон». Творча історія роману-епопеї, що розкриває історичну долю донського козацтва на переломних етапах життя всієї нації і народу.

Тема 29. Новий період у розвитку суспільної свідомості, російської культури і літератури. Основні тенденції та закономірності літературного процесу 1950 - 1960 років. Естетична та світоглядна переорієнтація в літературі. Принцип періодизації та зміст літературного процесу другої половини XX ст.

Тема 30. «Військова проза» як проблемно-стильова течія в літературі 50-х - 80-х років. Велика Вітчизняна війна очима очевидців (К. Симонів, В. Некрасов, Ю.Бондарев, В. Биков, В. Гроссман та ін.).

Тема 31. Творчість Б. Пастернака (1890 - 1960). Роман «Доктор Живаго». Історія створення роману «Доктор Живаго». Наукова література про твір. Історіософська концепція Б. Пастернака в романі.

Тема 32. Творча біографія О. Солженіцина. Перші публікації Солженіцина в радянській періодиці. Шістдесяті роки у творчості письменника. Оповідання «Один день Івана Денисовича» у контексті табірної прози; історія створення і публікації.

Тема 33. Творчість В. Распутіна. Рішення проблеми історичної пам'яті, відновлення втраченого зв'язку часів, поколінь у прозі В. Распутіна. Образно- символічна система повісті «Прощание с Матёрой».

Тема 34. Творчість І. Бродського (1940 - 1996). Своєрідність особистості і художній світ поета. Поєднання двох різнорідних культур в його творчості, проблема двомовності. Наскрізні метафоричні мотиви і образи поезії («Большая элегия Джону Донну» и «Осенний крик ястреба»).

Тема 35. Своєрідність ліричної системи поетів другої половини ХХ століття. Поетичні напрямки II половини XX століття. Поетичний «вибух» в літературі цього періоду. Прикмети оновлення та піднесення в творчості поетів старшого покоління (пізня лірика М. Заболопького). Авторська пісня і її місце в розвитку поезії 50-60-х років (Б. Окуджава, О. Галич, В. Висоцький). Поетичні дискусії 70 - 80-х років. Роль та місце майстрів старшого покоління в поетичному процесі. Неоакмеізм у сучасній поезії (А. Тарковський, Б. Ахмадуліна).

Тема 36. Постмодерна парадигма російської літератури (творчість Вен. Єрофєєва, С. Соколова, Т. Толстой, В. Пелевіна). Творчість С. Довлатова. С. Довлатов – майстер короткого оповідання. Співвідношення літератури і реальності. Значення образу героя- оповідача у прозі С. Довлатова. Рівність «норми» і «абсурду» в художньому світі Довлатова. Місце анекдоту і притчі у прозі С. Довлатова («Соло на ундервуде», 1980; «Компромисс» 1981; «Наши»,1983; «Заповедник», 1983; «Иностранка», 1986; «Чемодан», 1986; «Филиал», 1989). Особливості реалізму, роль гумору та іронії в створенні портретів і картин життя. Правдивість вимислу і фантастика факту. Картини та замальовки емігрантського життя.

Тема 37. Специфіка і періодизація літературної критики. Типи літературної критики сер. ХІХ ст. (А. Дружинін, Ап. Григор'єв, М.Г. Чернишевський). Проблема художності в російській критиці к. ХІХ – поч. ХХ ст. (Д. Мережковський, В. Розанов).

Тема 38. Культурно-історичні епохи. Принципи систематизації. Ціннісно-смислова парадигма епохи модернізму. Декаданс, модернізм, авангард в російській літературі к. XIX – н. ХХ ст.


  1. Методичне забезпечення:

  1. Авторские миры в художественном тексте : [учеб. пособ.] ; [Письмо № 1/11-4517 от 03. 06. 2011 г.] / [отв. ред. Н. М. Раковская]. – Одесса : Астропринт, 2011. – 304 с.

  2. Авторские миры в художественном тексте. Стратегии анализа: монография / отв. ред. Н.М. Раковская. – Одесса : Астропринт, 2014. – 360 с.

  3. Вербенко В. Н. Проза М. Булгакова (20-е гг.): [учеб. пособ.] / В. Н. Вербенко. – Одеса : Астропрінт, 2013. – 67 с.

  4. Добробабина О. Ю., Морева Т. Ю., Мусий В. Б. Древнерусская литература : [учебно-методич. пособ. для студентов-иностранцев] / О. Ю. Добробабина, Т. Ю. Морева, В. БМусий. – Одесса : Астропринат, 2011. – 120 с.

  5. Малиновский А. Т. Аспекты изучения литературных жанров : [учебн. пос.] / А. Т. Малиновский. – Одесса : Астропринт, 2011. – 92 с.

  6. Малиновский А. Т. «Обломов» И. А. Гончарова. Аспекты жанра: [монография] / А.Т. Малиновский. – Одесса : Астропринт, 2015. – 260 с.

  7. Методичні матеріали кафедри світової літератури : тести, завдання, питання. – Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2014. – 168 с.

  8. Модель світу в художньому тексті : [монографія] / [відп. ред. Н. М. Раковська]. – Одеса : Астропринт, 2009. – 336 с.

  9. Морева Т.Ю., Мусий В.Б. Эпос древности и средневековья: [учеб. пособ.] / Т.Ю. Морева, В.Б.Мусий. – Одесса : Астропринт, 2012.

  10. Мусий В.Б. Зарубежная литература XIX века : [методич. пос.] / В. Б. Мусий. – Одесса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2011. – 67 с.

  11. Мусий В.Б. История зарубежной литературы первуй половины ХІХ в. Эпоха романтизма: учебное пособие / В.Б. Мусий. – Одесса: ОРИГУ НАГУ, 2015. – 372 с.

  12. Мусий В. Б. История русской литературы XIX века : [учеб. пособ. для студентов-иностранцев] / В. Б.Мусий. – Одесса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2011. – 52 с.

  13. Мусий В. Б. Основы научных исследований : [учебн. пос.] / В. Б. Мусий. – Одесса: ОРИДУ НАДУ, 2011. – 60 с.

  14. Мусий В.Б. Русская литература 1801–1855 гг. : [учебн. пос.] / В. Б. Мусий. – Одесса: ОНУ, 2011. – 60 с.

  15. Мусий В.Б. Русская литература второй половины XIX века: методическое пособие в помощь учителю / В.Б. Мусий. – Одесса: Астропринт, 2012.

  16. Мусий В.Б. Русская литература 1870 – 1890-х гг. : [учеб. пособ.] / В.Б.Мусий. – Одесса, 2012.

  17. Мусий В. Б. Теория литературы : [учеб. пособ.] / В. Б.Мусий. – Одесса : ОРИДУ НАДУ, 2012.

  18. Мусий В.Б., Морева Т.Ю. Основы научной работы студента: [учеб. пособ.] / В.Б.Мусий, Т.Ю. Морева. – Одесса, 2013. – 94 с.

  19. Национально-культурный компонент в текстах мировой литературы : [учеб. пособ.] ; [Письмо 14/18.2-2285 от 25. 12. 2003 г.] / [отв. ред. Н.М. Раковская]. – Одесса : Астропринт, 2004. – 200 с.

  20. Национально-культурный компонент в текстах мировой литературы [учеб. пособ.]. – Ч. II : Авторская модель мира : [Письмо № 14/18.02-176 от 30. 01. 06 г.] / [отв. ред. Н. М. Раковская]. – Одесса : Астропринт, 2006. – 288 с.

  21. Одеса: краєзнавчий дискурс : [навч.-метод. посіб.] / [відп. ред. Н. М. Раковська]. – Одеса : Астропрінт, 2005. – 152 с.; Одеса : сторінки літературної історії. Краєзнавчий дискурс : [навч. посіб.] / [відп. ред. Н. М. Раковська]. – Одеса : Астропрінт, 2012. – 188 с.

  22. Програми лекційних курсів кафедри світової літератури. – Ч. І. / [відп. ред. Н. М. Раковська]. – Одеса : Астропринт, 2008. – 284 с.

  23. Програми лекційних курсів кафедри світової літератури. – Ч. ІІ. / [відп. ред. Н. М. Раковська]. – Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2010. – 112 с.

  24. Програми лекційних курсів та плани практичних занять кафедри світової літератури / [відп. ред. Н. М. Раковська]. – Одеса : Астропринт, 2013. – 340 с.

  25. Психологизм в мировой литературе : [учеб. пособ.] ; [Письмо № 14/18.2-196 от 02. 03. 2001 г.] / [отв. ред. Н. М. Раковская]. – Одесса : Астропринт, 2001. – 192 с.

  26. Сподарец Н.В. Культурно-исторические эпохи в литературе : учебно-методическое пособие / Надежда Сподарец. – Одесса : Одес. нац. ун-т, 2012. – 152 с.

  27. Сподарец Н. В. Методические рекомендации по курсу лекций “Истории русской литературы конца ХІХ – начала ХХ веков” / Надежда Сподарец. – Одесса : Изд-во Одесск. национ. ун-та, 2012. – 50 с.

  28. Фокина С. А. Зарубежная литература второй половины ХХ века : [методич. указания] / С. А. Фокина. – Одесса: изд-во Одесского национального университета, 2013. – 28 с.

  29. Фокина С. А. Образ творческой личности в лирических циклах М.Цветаевой 1910–1920-х годов : [учеб. пособ.]; [гриф МОН] / С. А. Фокина. – Одесса: Астропринт, 2013. – 76 с.

  30. Фокина С. А. Эстетическая парадигма русского постмодернизма: [методич. указания] / С. А. Фокина. – Одесса: изд-во Одесского национального университета, 2013. – 25 с.


  1. Рекомендована література




  1. Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского / М. Бахтин. – М. : Советская Россия, 1979. – 320 с.

  2. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1990. – 544 с.

  3. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе / М. М. Бахтин // Литературно-критические статьи. – М. : Художественная литература, 1996. – С. 121–290.

  4. Башляр Г. Поэтика пространства / Г. Башляр // Избранное: Поэтика пространства ; [пер. с франц.] – М. : Российская политическая энциклопедия, 2004. – С. 5–212.

  5. Бройтман С. Н. Историческая поэтика: [учеб. пос.] / С. Н. Бройтман. – М. : РГГУ, 2001. – 330 с.

  6. Гаспаров Б. М. Литературные лейтмотивы. Очерки по русской литературе ХХ века / Б. М. Гаспаров. – М. : Наука, 1993. – 304 с.

  7. Гинзбург Л. О лирике / Л. Гинзбург. – Л. : Советский писатель, 1974. – 407 с.

  8. Гирин Ю. Н. К построению авангардистской картины мира / Ю.Н. Гирин // Вестник Российского гуманитарного научного фонда. – 2005. – № 3. – С. 122–132.

  9. Гиршман М. М. Теория художественной целостности / М. М. Гиршман // Литературное произведение: Теория и практика анализа : [уч. пос.]. – М. : Высшая школа, 1991. – С. 13–55.

  10. Гром'як Р. Історія української літературної критики (від початку в. до кінця XIX ст.) / Р. Гром'як. – Тернопіль, 1999. – 224 с.

  11. Жирмунский В.М. Введение в литературоведение: [курс лекций] / В. В. Жирмунский / [под ред. Плавскина З. И., Жирмунской В. В.]. – СПб. : Изд. С.Петербург. ун-та, 1996. — 440 с.

  12. Заманская. В. В. Экзистенциальная традиция в русской литературе XX века: Диалоги на границах столетий: Учебное пособие / В. В. Заманская. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 303с.

  13. Ильев С. П. Русский символистский роман. Аспекты поэтики / С. П. Ильев. – Одесса : Печатный дом, 2004. – 184 с.

  14. Касперський Е. Про теорию компаративістики / Е. Касперський // Література. Теорія. Методология. – К. : Видавничий дім «Киево-Могилянська академія», 2006.

  15. Лейдерман Н.Л. Русская литературная классика XX века : [моногр. очерки] / Н.Л. Лейдерман. – Екатеринбург: Урал. гос. пед. ун-т, 1996. — 308 с.

  16. Лейдерман Н.Л. Теория жанра / Н.Л. Лейдерман. – Екатеринбург : УГПУ, 2010. – 904 с.

  17. Лихачев Д. С. Историческая поэтика русской литературы / Д. С. Лихачев. – СПб.: Алетейя, 1997. – 582 с.

  18. Лосев А. Ф. История античной эстетики: высокая классика / А. Ф. Лосев. – М. : Искусство, 1997. – 258 с.

  19. Лосев А. Ф. Из ранних произведений / А. Ф. Лосев. – М. : Правда, 1990. – 855 с.

  20. Лотман Ю. М. О мифологическом коде сюжетных текстов / Ю. М. Лотман // Семиосфера. — СПб. : Искусство-СПБ, 2004. – С. 670–673.

  21. Лотман Ю. М. Структура художественного текста / Ю. М.Лотман // Об искусстве. – СПб. : Искусство – СПБ, 2005. – С. 14–285.

  22. Лотман Ю. М. Культура и взрыв. / Ю. М. Лотман // Семиосфера. – СПб. : Искусство – СПБ, 2004. – С. 12–148.

  23. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. / Ю. М. Лотман // Семиосфера. – СПб. : Искусство – СПБ, 2004. – С. 150–390.

  24. Манн Ю. В. Русская философская эстетика / Ю. В. Манн. – М. : Искусство, 1969. – 304 с.

  25. Мелетинский Е. М. Поэтика мифа / Е. М. Мелетинский. – М.: Наука, 1976. – 406 с.

  26. Мелетинский Е. М. От мифа к литературе / Е. М. Мелетинский. – М.: РГГУ, 2001. – 170 с.

  27. Минц 3. Г. О некоторых «неомифологических» текстах в творчестве русских символистов // Творчество А. А. Блока и русская культура. Блоковский сборник, Вып. III. – Тарту, 1979. – С.76–120.

  28. Мусий В. Б. Миф в художественном освоении мировосприятия человека литературой эпохи предромантизма и романтизма : [монография] / В.Б.Мусий. – Одесса : Астропринт, 2006. – 432 с.

  29. Мусий В. Б. Мифопоэтика русской предромантической и романтической прозы : [монография] / В. Б. Мусий. – Одесса : Астропринт, 2008. – 300 с.

  30. Мусий В.Б. Образ «своего», «иного», «чужого» в русской прозе первой половины XIX века : [монография] / В. Б. Мусий. – Одесса : Астропринт, 2011. – 168 с.

  31. Нива Ж. Возвращение в Европу: Статьи о русской литературе [пер. с фр. Е. Э. Ляминой] / Ж. Нива. – М. : Высш.шк., 1999. – 304 с.

  32. Нямцу А. Функциональность традиции в русской литературе ХІХ- ХХ вв. [Текст] : учеб. пособие / А. Е. Нямцу. – Черновцы: Черновицкий гос. ун-т им. Юрия Федьковича, 1998. – 32 с.

  33. Нямцу А. Е. Основы теории традиционных сюжетов / А. Е. Нямцу. – Черновцы : Рута, 2003. – 78 с.

  34. Потебня А. А. Слово и миф / А. А. Потебня. – М. : Правда, 1989. – 624 с.

  35. Раковская Н. М. Литературная критика. Проблемы теории и истории : [монография] / Н. М. Раковская. – Одесса : Астропринт, 2007. – 304 с.

  36. Раковская Н. М. Стратегии прочтения критического текста / Н. М. Раковская // Авторские миры в художественном тексте. Стратегии анализа : [коллективная монография]. – Одесса: Астропринт, 2014. – С. 294–304.

  37. Раковская Н. М. Авторские стратегии чтения литературно-критического текста / Н. М. Раковская // Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis № 154: Studia Russologica VІ. – Krakow : Copiright Wydawnictwo Naukowe, 2014. – C. 123–131.

  38. Редекер X. Отражение и действие: Диалектика реализма в художественном творчестве / X. Редекер . – М. : Прогресс, 1971. – 214 с.

  39. Силантьев И. В. Поэтика мотива / И. В. Силантьев / [отв. ред. Е. К. Ромодановская]. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 296 с.

  40. Слободнюк С. Л. «Дьяволы» Серебряного века» (древний гностицизм и русская литература 1890-1930 гг.) / С. Л. Слободнюк. – СПб. : Алетейя, 1998. – 425 с.

  41. Слюсарь Арнольд Алексеевич. Memoria / [отв. ред. Н. М. Раковская]. – Одесса : Астропринт, 2009 . – 583 с.

  42. Слюсарь А. А. Проза А. С. Пушкина и Н. В. Гоголя: Опыт жанрово-типологического сопоставления : [монография] / А. А. Слюсарь. – К. : Либідь, 1990. – 190 с.

  43. Слюсарь А. А. О соотношении фабулы, сюжета и композиции художественного произведения / А. А. Слюсарь // Проблеми сучасного літературознавства. – Одесса, 2001. – № 9. – С. 275–284.

  44. Тамарченко Н.Д. Теоретическая поэтика. Понятия и определения. Хрестоматия / Н.Д. Тамарченко. – М.: Изд-во РГГУ, 1999. – 283 с.

  45. Топоров В. Н. Модель мира (мифопоэтическая) / Топоров В. Н. // Мифы народов мира: Энциклопедия в двух томах. – М. : Советская энциклопедия, 1992. – Т. 2: К – Я. – С. 161–164.

  46. Топоров В. Н. Из истории петербургского аполлинизма: его золотые дни и его крушение / В. Н. Топоров. – М. : ОГИ, 2004. – 264 с.

  47. Тростников М. От Декаданса к Авангарду – поэтологический очерк европейского менталитета ХХ в. / М. Тростников // Семиотика и Авангард: Антология / [под общ. ред. Ю. С. Степанова]. – М. : Академический Проект; Культура, 2006. – С. 675–692.

  48. Тюпа В. И. Аналитика художественного (введение в литературоведческий анализ) / В. И. Тюпа. – М. : Лабиринт, 2001. – 192 с.

  49. Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра / О. М. Фрейденберг. – М. : Лабиринт, 1997. – 448 с.

  50. Хализев В.Е. Теория литературы / В. Е. Хализев. – М.: Высшая школа, 2002. – 438 с.

  51. Хализев В. Е. Ценностные ориентации русской классики / В. Е. Хализев. – М.: Гнозис, 2005. – 432 с.

  52. Цивьян Т. В. Переход через границу и amor lati: мифологическое и реальное / Т. В. Цивьян – М., 2005.

  53. Чернец Л. В. Введение в литературоведение. Литературное произведение: основные понятия и термины / Л. В. Чернец. – М.: Высшая школа: Академия, 1997. – 337 с.

  54. Черноиваненко Е. М. Литературный процесс в историко-культурном контексте: Развитие и смена типов литературы и художественно-литературного сознания в русской словесности ХІ–ХХ векав / Е. М. Черноиваненко. – Одесса : Маяк, 1997. – 712 с.

  55. Черноиваненко Е. М. О соотношении понятий «риторичность» и «художественность» / Е. М. Черноиваненко // Авторские миры в художественном тексте. Стратегии анализа : [коллективная монография]. – Одесса: Астропринт, 2014. – С. 14–24.

  56. Черноиваненко Е. М. Об исторической изменчивости природы слова и текста / Е. М. Черноиваненко // Авторские миры в художественном тексте. Стратегии анализа : [коллективная монография]. – Одесса: Астропринт, 2014. – С. 24–38.

  57. Элиаде М. Аспекты мифа [пер. с фр. В. Большакова] / М. Элиаде. – М. : Инвест-ППП, 1995. – 239 с.

  58. Эпштейн М. Парадоксы новизны: О литературном развитии ХІХ – ХХ веков. – М., 1988. – 346 с.

  59. Эпштейн М. Н. Постмодерн в русской литературе. – М. : Высшая школа, 2005. – 495 с.

  60. Эткинд Е. Г. Единство «серебряного века» / Е. Г. Эткинд // Психопоэтика. – СПб. : Искусство – СПБ, 2005. – С. 506–521.

  61. Якобсон Р. О. Лингвистика и поэтика / Р. О. Якобсон // Структурализм: «за» и «против». – М. : Прогресс, 1985. – С. 193–230.


Інформаційні ресурси


  1. http://www.ruthenia.ru/texts/

  2. http://www.ruthenia.ru/lotman/

  3. http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4262

  4. Беньковская А. Д. Прощание с морем (А. С. Пушкин и Леся Украинка) [Электронный ресурс] / А. Д. Беньковская // Слов’янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти : [зб. матеріалів наук. читань]. – Режим доступа к ист. : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4264

  5. Малиновский А. Т. Славянские литературы эпохи романтизма в инттерпретации Д. И. Чижевского [Электронный ресурс] / А. Т. Малиновский // Слов’янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти : [зб. матеріалів наук. читань]. – Режим доступа к ист. : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4269

  6. Морева Т. Ю. В. Ф. Одоевский и О. Стороженко: к проблеме фантастического [Электронный ресурс] / Т. Ю. Морева // Слов’янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти : [зб. матеріалів наук. читань]. – Режим доступа к ист. : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4271

  7. Мусий В. Б. Категория «славянство» в научной и художественной рефлексии славян в первой половине ХІХ века [Электронный ресурс] / В. Б. Мусий // Слов’янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти : [зб. матеріалів наук. читань]. – Режим доступа к ист. : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4272

  8. Раковская Н. М. Парадоксальность «розового славизма» К. Леонтьева [Электронный ресурс] / Н. М. Раковская // Слов’янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти : [зб. матеріалів наук. читань]. – Режим доступа к ист. : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4273

  9. Сподарец Н. В. Проблема модернизма в литературоведческих дискурсах русистов и украинистов [Электронный ресурс] / Н. В. Сподарец // Слов’янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти : [зб. матеріалів наук. читань]. – Режим доступа к ист. : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4276

  10. Фокина С. А. Миф о Чехии в стихотворении М. Цветаевой «Пражский рыцарь» [Электронный ресурс] / С. А. Фокина // Слов’янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти : [зб. матеріалів наук. читань]. – Режим доступа к ист. : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4277

  11. Черноиваненко Е. М. Об одной загадке поздних романов Карела Чапека [Электронный ресурс] / Е. М. Черноиваненко // Слов’янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти : [зб. матеріалів наук. читань]. – Режим доступа к ист. : http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/4263


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка