Програма вступного іспиту з фаху зі спеціальності



Сторінка5/7
Дата конвертації08.07.2018
Розмір1.3 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

Описання архівних документів: теорія, методика і практика.

Розроблення правил і прийомів описування архівних документів: історичний аспект. Вклад архівістів у розроблення методики описування актових книг. Архівне описування – процес створення і організації вторинної документної інформації. Архівне описання – структурована вторинна архівна інформація. Основні одиниці описування. Принципи і методи архівного описування. Вимоги до описової статті. Структура описання, інформаційні зони.

Стандартизація архівного описування. Дескриптивні стандарти – пріоритетні напрями у стратегії Міжнародної ради архівів. Московський міжнародний семінар 2005 р. з питань стандартизації архівного описування. Міжнародні стандарти архівного описування. ISAAR (CPF). Загальний міжнародний стандарт архівного описування ISAD(G). Правила багаторівневого описування. Елементи описання. ДСТУ 4331:2004 Правила описування архівних документів.

ЗАГАЛЬНЕ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО

Виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ.

Виникнення документа, його генезис. Основні тлумачення походження документа. Виникнення письма як головна умова появи документа. Піктографічний, ідеографічний, словесно-складовий типи письма, їх загальна характеристика. Алфавітна система письма.

Прадокументи. Матеріальні основа, конструкція прадокументів, їх інформаційні можливості. Складання перших уявлень про значення документа для розвитку суспільства та держави. Формування традицій з’ясування основної теми змісту документа, визначення жанрово-тематичної специфіки документа, уніфікації документа, підтвердження його оригінальності. Поширення тлумачення поняття “документ” як письмового свідчення, доказу в Давній Греції та Давньому Римі. Перші праці про вимоги до мови, стилістики, синтаксичної конструкції документа, його форм.

Документ в епоху середньовіччя. Еволюція матеріальних основи, конструкції документа, способів техніки фіксації інформації. Винахід Й. Гутенберга та його значення для розвитку документа. Видове урізноманітнення документів світського, церковного життя. Уніфікація формулярів документа. Складання перших галузей знань про документ. Роль світських закладів у розвитку нового ставлення до документа як об’єкта досліджень. Канцелярська практика королівських історіографів, державних антикваріїв та вдосконалення інституту реквізитів, ієрархії документів. Складання спеціальних систем документації.


Розвиток знань про документ.

Дослідження документа в бібліографії, бібліології, книгознавстві. Зародження спеціальних галузей науки, що вивчають характеристики документа. Формування уявлень про документ як системний об’єкт.

Розвиток організаційного рівня дослідження документів. Масове поширення у вітчизняній, зарубіжній традиції товариств, гуртків, навчальних закладів, що займаються вивченням документа. Архіви, губернські вчені архівні комісії, їх роль у накопиченні знань про документ. Значення архівознавчих праць для розвитку знань про документ.

Галузева, функційна спеціалізація, диференціація державного, муніципального управління в ранньомодерну добу. Видове урізноманітнення документа. Розвиток систем документації. Системи спеціальної документації. Еволюція реквізитів, ознак, властивостей документа, форм документування. Зростання ролі діловодних служб у державі. Складання практичного діловодства як системи регламентування документальної діяльності органів управління, організації роботи з документами. Державні нормативні акти про регламентацію діловодства.

Зародження документаційної науки. П. Отле, А. Лафонтен і документація. Концепція універсального розуміння поняття „документ”, засади теорії документації. Заснування та діяльність Міжнародного бібліографічного інституту. Розгляд документа як системного об’єкта у першій половині ХХ ст. Утвердження широкого тлумачення документа.

Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документаційної науки, документології, документалістики, документознавства, вплив інформатики на визначення їх змісту. Вплив архівознавства, діловодства на становлення документознавства. К. Мітяєв і концепція документознавства. Організаційне оформлення документознавства. Розроблення Єдиної державної системи діловодства (ЄДСД). Значення ЄДСД для становлення сучасного документознавства. Перші держстандарти з управлінської документації. Роль ВНДІДАС для розвитку теоретичних, методичних засад документознавства.

Юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності. Формування нової концепції документознавства у межах бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства. Зміни змісту документознавства під впливом новаційних досліджень у галузі документаційної науки й інформатики.
Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку.

Розвиток сучасного документознавства як науки та навчальної дисципліни в Україні. Концепції документознавства С. Кулешова, Н. Кушнаренко. Відкриття навчальної („Документознавство та інформаційна діяльність”) та наукової спеціальностей (27.00.02 – „Документознавство, архівознавство”). Внесок Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства в розвиток документознавчих наук. Фахові видання.

Сучасна зарубіжна наука про документ. Теоретичні, практичні, методичні засади керування документацією, документаційної науки (США, Велика Британія, Португалія, Італія та ін.) чи інформатики, інформаційної науки (Франція, Іспанія, Бельгія та ін.). Діяльність у сфері вивчення документа Міжнародної ради з керування документацією, ЮНЕСКО у межах Програми з керування документацією та архівами – RAMP, Асоціації керуючих документацією та адміністраторів – ARMA та ін. Роль спеціальної періодики в науковій комунікації („Revuе de la documentation”, „The International Records Management Journal”, „Records Management Quarterly”, „The Record”, „Office” та ін.).
Об’єкт, предмет, головні наукові напрями, завдання документознавства.

Документознавство як наука та навчальна дисципліна. Об’єкт, предмет, завдання, функції (загальні, спеціальні, часткові) документознавства. Головні напрями досліджень із документознавства (теоретико-фундаментальні, теоретико-прикладні, історичні, науково-технологічні).

Джерельна (джерела, чинні правові акти, державні та галузеві стандарти), історіографічна бази курсу.
Структура, сучасні концепції документознавства.

Структура документознавства. Загальне і спеціальне документознавство.

Загальне документознавство (документологія) як наука, що розробляє питання теорії документа, досліджує походження та еволюцію документа, процес його створення, збереження та проблеми функціонування. Структура загального документознавства: теорія (концепції, функції, типологія документа та ін.), еволюція документа, документально-комунікаційної діяльності. Об’єкт, предмет, мета, завдання, методичні засади, функції загального документознавства.

Спеціальне документознавство як наука про теорію, еволюцію окремих видів документів, їх створення та функціонування. Структура спеціального документознавства, його об’єкт, предмет, мета, завдання, методичні засади, функції. Основні напрями дослідження спеціального документознавства: теорія, історія, практична робота зі спеціальними видами документів. Класифікація та типологія об’єктів дослідження спеціального документознавства. Системи документації: базові, інфраструктурні, дисциплінарні. Спеціальне документознавство та теорія, практика менеджменту управління; теорія комунікації.


Методологія та методика документознавства.

Методологічні, методичні засади документознавства. Предметний і рефлексивний рівні пізнання у документознавстві. Емпіричний (спостереження, вимірювання, експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, моделювання та ін.), теоретичний (аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний методи, метод сходження від абстрактного до конкретного та єдності логічного й історичного) рівні документознавчих досліджень. Філософські, загальнонаукові, спеціальні й часткові методи документознавства. Методологічні засади документознавства (об’єктивність, системність, комплексність та ін.).


Еволюція і сучасний стан терміносистеми документознавства.

Терміносистема як мова спілкування науки та показник її розвитку. Сутність терміну та поняття як мовних категорій.

Еволюція терміну „документ” та похідних від нього визначень: ”документальний”, „документаційний”, „документний”. Передумови формування терміносистеми документознавчої науки.

Термінологічні студії у галузі документознавства 1960–1970-х рр. Розроблення терміносистеми документознавства як чільний напрямок діяльності МДІАІ, ВНДІДАС. Нормативно-технічні документи з термінології документознавства: ГОСТ 16487–70 „Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения”, ГОСТ 6.10.2–75 „Унифицированные системы документации. Термины и определения”. Перші термінологічні словники. „Краткий словарь архивной терминологии” (1968), „Краткий словарь видов и разновидностей документов” (1974). Тенденції розвитку термінології документознавства у 1980-х рр. Наукова „ревізія” змісту документознавства. Розширення тлумачення фундаментального поняття наук документально-комунікаційного циклу – „документ”.

Перший термінологічний стандарт галузі – ДСТУ 2732–94 „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення”. Діяльність Українського науково-дослідного інституту з архівної справи та документознавства щодо стандартизації терміносистеми документознавства. Термінологічний словник „Архівістика” (1998). Національний стандарт України ДСТУ 2732:2004 „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять”. Роль фахової періодики у становленні терміносистеми вітчизняного документознавства.

Праці С. Кулешова, Н. Кушнаренко, М. Слободяника, Г. Швецової-Водки про сучасний стан терміносистеми документознавства та перспективи її розвитку.


Документ як наукове поняття та системне явище. Загальні документознавчі поняття.

Документ як наукове поняття. Термінологічна нестабільність поняття “документ”. Сучасні зарубіжні та вітчизняні дефініціювання документа. Тлумачення змісту поняття „документ” у науках документально-комунікаційного циклу.

Документ як система. Властивості (сутнісні, експлуатаційні, ціннісні), ознаки (зовнішні, внутрішні), функції (загальні, спеціальні) документа як системного об’єкта. Інформаційна, матеріальна складові документа. Системний розгляд документа.

Поняття „зміст документа”. Інформація (потенційна, актуальна) та документ. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Основні закони функціонування інформації. Поняття „документна інформація”, „документальна інформація”, їх зв’язок із поняттями „документ”, „інформація”, „соціальна інформація”. Теорія інформації та практичні засади інформаційної діяльності.

Текст документа, його характеристика. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. “Споживання” тексту (Р. Бамбергер). Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту (Ф. Шлейермахер, В. Дільтей, Г.-Ґ. Гадамер, К. Леві-Стросс, Д. Лихачов, Р. Барт та ін.).

Поняття „форма документа”. Сутність термінів „зовнішні ознаки документа”, „матеріальна складова документа”, „матеріальна конструкція документа”, „матеріальна основа документа”.

Загальні документознавчі поняття: „документація”, „документальний (документаційний) фонд”, „документальний масив”, „документальний ресурс”, „документальний потік”, „документообіг” та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/1 5127–2001 ”Information and documentation: Vocabulary”.

Документ в умовах інформатизації суспільства. Електронний документ в Україні та за кордоном. Загальна характеристика електронного документа. Поняття „електронний документ”, його переваги, обмеженість у застосуванні. Особливості складання, зберігання, поширення, використання електронного документа. Оригінал електронного документа, його реквізити, життєвий цикл. Типологія та класифікація. Види електронного документа за наявністю аналога, стабільністю інформаційної складової, режимом доступу. Засади електронного документообігу. Нормативно-правова база функціонування електронного документа за кордоном, в Україні. Закони України „Про електронні документи та електронний документообіг” (2003), „Про електронний цифровий підпис” (2003). Перспективи розвитку електронного документа.


Документ як артефакт. Експертиза цінності документа.

Документ як артефакт. Поняття „документальна пам’ятка”, її особливості. Поняття „артефакт”. Цінність, унікальність артефакту. Артефактні цінності: матеріальна основа, спосіб закріплення інформації, текст. Артефакт загальносвітового, державного, місцевого значення. Рекомендації ЮНЕСКО до захисту рухомих пам’яток історії та культури (1978). Українське законодавство про збереження культурних цінностей.

Експертиза цінності документа. Критерії експертизи цінності документів: походження, зміст, зовнішні особливості та ін. Порядок надання документові статусу “цінний”, “особливо цінний”, “унікальний”, “рідкісний” документи. Основні напрями класифікації документальних пам’яток. Співвідношення понять “пам’ятка культури”, “цінний документ”, “унікальний документ”, “особливо цінний документ”, “рідкісний документ”.
Документування як процес створення документа.

Документування як процес створення документа. Загальні положення документування. Еволюція способів документування. Кодування інформації. Види кодів: абетковий, цифровий, абетково-цифровий, рельєфно-крапковий, матричний. Знаковий метод фіксування інформації. Класифікація знаків (С. Кулешов, А. Соколов). Символ і знак. Мовні і немовні знаки. Мова як засіб кодування інформації. Мови природні і штучні. Мовна система: лексика, синтаксис і семантика, прагматика. Документ як знакова система. Системи запису (ручний, механічний, магнітний, оптичний, фотографічний, електростатичний), відтворення (ручне, поліграфічне, механічне, магнітне, оптичне, електростатичне), знищення (ручне, магнітне, оптичне, теплове) інформації, їх становлення та розвитку.


Еволюція класифікації, типології документів.

Розвиток класифікації, типології документів. Традиції класифікації документів у джерелознавстві, архівознавстві, бібліотекознавстві, книгознавстві у XVIII – на початку XX ст.

Розроблення теорії класифікації у другій половині ХХ ст. Тлумачення понять „групування”, „систематизація”, „типологія”, „класифікація” документів; „рід”, „вид” („підвид”), „тип” („підтип”), „клас” („підклас”) документів. Засади, ознаки класифікації, типології документів.

Конституювання новітніх схем класифікації, типології документів у галузі документознавства. К. Рудельсон, Ю. Столяров, Н. Кушнаренко, С. Кулешов, Г. Швецова-Водка та ін. про класифікацію, типологію документів. Варіанти розбудови класифікаційних схем документів (ієрархічна, дихотомічна, фасетно-блочна, змішана). Вплив ознак класифікації документа на формування, зберігання, використання документів.


Класифікація, типологія документів за матеріальною складовою.

Поняття „форма документа” / „матеріальна (фізична) складова документа” та можливості класифікації документів за ними. Класифікація, типологія документів за зовнішньою формою: вид документа за матеріальним носієм, матеріальною конструкцією. С. Кулешов про класифікацію документів за матеріальною складовою.

Фасетно-блочні схеми класифікації документів Н. Кушнаренко (за матеріальним носієм (паперовий, плівковий, пластмасовий, комбінований) матеріальною конструкцією (аркушевий, кодексовий, картковий, стрічковий, дисковий, комбінований), Г. Швецової-Водки (матеріал носія інформації (паперовий, плівковий, пластинковий), форма носія інформації (стрічковий, картковий, аркушевий, блочний, дисковий, комбінований), форма (одномірний, двомірний, тримірний) і спосіб (ручний, друкований (машинописний, принтерний, поліграфічний, ротапринтний, ксерокопійований та ін.), технотронний (електронний, аудіозапис, фотографія, кінофільм і телефільм, діафільм і діапозитив, відеозапис), мікрографія, голографія) запису інформації, призначення для сприйняття (людиносприйманий, машиносприйманий), канал сприйняття (візуальний, аудіальний, тактильний, аудіовізуальний, комбінований, недоступний людському сприйняттю), спосіб декодування інформації за формою (призначений для читання, роздивляння, слухання, комплексного відтворення інформації), характером знакових засобів передачі інформації (символічний, іконічний, записаний шляхом зміни структури носія інформації), мовної системи, у якій втілено інформацію (вербальний, зображувальний, музичний, комплексний, матричний), приналежністю знаків запису до певних знакових систем (текстовий, нетекстовий, технічно-кодований).

Перспективи розвитку класифікації, типології документа за матеріальною складовою документа.


Класифікація, типологія документів за інформаційною складовою.

Поняття „зміст документа” / „інформаційна складова документа” та можливості класифікації документів за ними. Класифікація, типологія документів за змістом Н. Кушнаренко (за характером знакових засобів фіксації інформації (текстовий, іконографічний, ідеографічний, звуковий, матричний, комплексний), мірністю запису інформації (одномірний, двомірний, тримірний), призначенням для сприйняття (людинозчитуваний, машинозчитуваний), каналом сприйняття (візуальний, тактильний, аудіальний, аудіовізуальний), ступенем його розповсюдження (опублікований, неопублікований, той, що не публікується), за способом документування (рукописний, друкований, механічний, магнітний, фотографічний, оптичний, лазерний, електронний), рівнем узагальнення інформації (первинний, вторинний) та Г. Швецової-Водки (за рівнями узагальнення інформації (первинний, вторинний), сферою виникнення інформації та об’єктом відображення (управлінський, політичний, науковий, художній, релігійний, економічний (комерційний, технологічний), побутовий, розважальний, спортивний, особовий).

Змістовні класифікації документів: предметна, тематична, систематична та ін. Формальні класифікації документної інформації: алфавітна, мовна, хронологічна, форматна тощо.

Класифікаційні схеми, що застосовуються у різних галузях знань, сферах роботи з документами: „Державний класифікатор управлінської документації”, „Десяткова класифікація” М. Дьюї, „Універсальна десяткова класифікація”, „Класифікація бібліотеки Конгресу США”, „Бібліотечно-бібліографічна класифікація”, „Генеральна схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України” і т.д. Класифікатори технічно-економічної, сільськогосподарської, іншої спеціалізованої інформації).

Інформаційний компонент у схемах класифікації документів С. Кулешова, Н. Кушнаренко, Ю. Столярова, Г. Швецової-Водки та ін.
Класифікація систем документації,

Поняття „система документації”. Базові, інфраструктурні, дисциплінарні системи документації. Базові системи документації: наукова документація, виробничо-експлуатаційна документація, навчальна документація, економічна документація, громадсько-політична документація, судова документація, законодавча документація, військова-оборонна документація, документація органів внутрішніх справ країни, цивільно-реєстраційна документація, документація системи охорони здоров’я.

Інфраструктурні системи документації: управлінська (організаційно-розпорядча; первинно-облікова; звітно-статистична; планова; бухгалтерсько-облікова), нормативна (документація з пожежної безпеки; документація з охорони праці; документація зі стандартизації; документації зі сертифікації), інформаційна (реєстраційно-облікова; документація систем інформаційного обслуговування ) документації.

Дисциплінарні системи документації: технічна (будівельна, транспортна, енергетична, житлово-комунальна), гуманітарна (соціологічна, етнографічна, археологічна), природнича (гідрологічна, метеорологічна та ін.) документації.

Перспективи розвитку систем документації та оновлення схем класифікації.
Основні види документів.

Управлінський документ. Загальна характеристика управлінського документа. Поняття „управлінський документ”. Класифікація управлінських документів за послідовністю створення, рівнем доступу, юридичною силою, напрямком діяльності, терміном зберігання та ін. ознаками.

Характеристика окремих видів управлінських документів. Інформаційний документ (доповідь, звіт, доповідна записка, довідка, огляд, пояснювальна записка, службовий, супроводжувальний листи та ін.) і документ колегіального органу (протокол, довідка, стенограма та ін.). Організаційний документ (статут, положення, інструкція). Розпорядчий документ (постанова, наказ, розпорядження). Документи з особового складу (особова картка, заява, характеристика, автобіографія, резюме, анкета, доручення, розписка, особова справа, трудова книжка). Документи з господарсько-договірної, зовнішньоекономічної діяльності (договір, протокол, комерційний акт, позовна заява, претензія, запит, угода, протокол намірів та ін.). Обліково-фінансові документи (рахунок, авансовий звіт, відомість, накладна, квитанція).

Патентний і нормативний документи.

Видання як вид опублікованого текстового документа. Класифікація та типологія видань.

Книга як вид документа.

Періодичні та продовжувані видання як вид документа.

Образографічний, картографічний, музичний документи.

Кінофотофонодокумент (КФФД) як джерело зображувальної, звукової і / чи зображувально-звукової інформації. Види КФФД за каналом сприйняття інформації (візуальний, аудіальний, аудівізуальний), способом документування (кінодокумент, фотодокумент, фонодокумент), призначенням для сприйняття (людинозчитуваний, машинозчитуваний (електронний), матеріальною конструкцією (касета, дискета, стрічка, сувій, кадр та ін.).

Мікрографічний документ як особливий вид документа, виконаний на мікроносієві.

Магнітний документ.

Оптичний документ як новітній носій інформації, заснований на оптичних способах запису і відтворення інформації.

Голографічний документ як особливий вид документа.

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності

Термінологічні визначення понять «інформаційно-аналітична діяльність». Визначення інформації та її функцій. Витоки інформаційної діяльності. Основні вимоги до організації інформаційної діяльності на сучасному етапі суспільного розвитку.

Інформаційна аналітика як напрям наукового дослідження. Поняття «інформаційна аналітика». Термінологічні визначення понять «інформаційно-аналітична діяльність», «інформаційно-аналітичне забезпечення».

Питання теоретичного визначення понять та напрямів інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотеках. Становлення і розвиток інформаційно-аналітичної діяльності бібліотечних установ України. Бібліотека як суб'єкт інформаційно-аналітичного забезпечення органів місцевої влади.


Організація інформаційно-аналітичної діяльності

Зміст інформаційно-аналітичної діяльності: загальні поняття та визначення. Інформаційно-аналітична діяльність у сфері управління. Роль і місце ІАД в управлінні. Технології інформаційно-аналітичної діяльності у сфері управління. Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція. Місце регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі інформаційної діяльності органів управління (на прикладі місцевих державних адміністрацій). Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації).

Системи інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ) органів державної влади. Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Витоки створення Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України. Бібліотека «Конституційна Асамблея». СІАЗ Державної науково-педагогічна бібліотека України імені В.О.Сухомлинського
Інформаційно-аналітичні продукти та послуги

Національна система інформаційних ресурсів, її компонентна структура. Поняття «інформаційно-аналітичний документ». Характеристика джерел інформації у системі інформаційно-аналітичної діяльності. Поняття «джерело інформації». Друковані видання як джерело інформації для підготовки управлінських рішень.

Термінологічне визначення поняття «інформаційно-аналітичний продукт». Класифікація інформаційно-аналітичних продуктів. Інформаційно-аналітичні продукти: характеристика основних видів. Дайджести, аналітичні довідки, аналітичні огляди, прогнози: ознаки та функціональне призначення.

Визначення поняття «інформаційна послуга» та «інформаційне обслуговування» у державних стандартах та наукових працях. Характеристика основних видів інформаційно-аналітичних послуг. Інформаційне обслуговування: умови виконання, процес інформаційного обслуговування. Принципи інформаційного обслуговування. Інформаційні продукти і послуги, які надаються різним службами інформації. Інформаційні послуги Інтернет.

Термінологічні визначення понять: «оглядово-аналітичний документ», «огляд», «оглядове видання», оглядово-аналітична діяльність. Функції огляду, сфери застосування оглядової інформації. Аналітичний документ: результат критичного аналізу первинних документів.

Поняття оглядово-аналітичного документу. Характеристика оглядових документів. Види оглядів. Бібліографічний огляд. Реферативний огляд. Аналітичний огляд.


Методика підготовки інформаційно-аналітичних документів

Суть та основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів. «Пастка часу». Інформаційна робота як процес творчого мислення. Загальна методика створення інформаційно-аналітичних документів.

Структура оглядових документів. Основні етапи укладання оглядових документів. Головні етапи роботи над укладанням бібліографічного огляду. Головні етапи роботи над укладанням оглядів стану питання (реферативний,аналітичний). Методика складання бібліографічного огляду. Підготовчий етап. Вибір і вивчення теми. Розроблення плану-проспекту. Бібліографічний етап. Вивчення документів за темою огляду. Аналітичний етап. Відбір документів. Змістовий і формальний аналіз. Синтетичний етап. Написання тексту огляду. Специфіка підготовки бібліографічних оглядів різних видів.

Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі. Поняття та методи аналітичних прогнозів. Етапи прогнозування. Моделі та типи прогнозів.



Аналітична довідка – термінологічне визначення поняття. Особливості методики підготовки. Дайджест як вид інформаційно-аналітичного документу. Прес-кліпінг (моніторинг преси), як тематична добірка матеріалів, виявлених із періодичних видінь.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка