Програма вступного іспиту з фаху зі спеціальності



Сторінка3/7
Дата конвертації08.07.2018
Розмір1.3 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ОБРОБКА ДОКУМЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Теоретичні основи аналітико-синтетичної обробки документів

Структура і зміст курсу. Взаємозв'язок з суспільними, загально-науковими та спеціальними дисциплінами. Особливості навчальної діяльності студентів у процесі вивчення курсу в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Поняття про аналітико-синтетичну обробку документів, причини її виникнення, мета і завдання. Синонімічність термінів „аналітико-синтетична обробка документів" і „наукова обробка документів".

Поняття „згортання інформації", його поширення у різних галузях знань та сферах практичної діяльності. Згортання документної інформації як узагальнення й синтетичне об'єднання основних відомостей про первинний документ. Семантичне та лексичне згортання. Органічний зв'язок „згортання інформації"" та процесів аналітико-синтетичної обробки документів. Аналіз і синтез як основні операції аналітико-синтетичної обробки документів та інформації. Макроаналітичне та мікроаналітичне згортання інформації.

Види аналітико-синтетичної обробки документів та інформації: складання бібліографічного опису, індексування (систематизація, предметизація, координатне індексування), анотування, реферування, науковий переклад, огляд документів. Дискусійний характер віднесення наукового перекладу і огляду документів до видів наукової обробки (аналітико-синтетичної) документів.

Використання та особливості аналітико-синтетичної обробки документів та інформації в різних видах інформаційно-аналітичної діяльності. Здійснення процесів згортання інформації" та доведення її до користувачів шляхом представлення бібліографічних записів, анотацій, рефератів, оглядів у базах даних електронних та традиційних інформаційно-пошукових систем.


Згортання інформації як узагальнення та концентрація відомостей про документи

Поняття «згортання інформації». Його поширення у різних галузях знань (філософії, математиці, лінгвістиці, інформатиці тощо).

Органічний зв’язок «згортання інформації» та процесів аналітико-синтетичної обробки документів.

Згортання документної інформації як узагальнення й концентрація основних відомостей про первинний документ. Його види. Семантичне та лексичне згортання, їхній взаємозв’язок. Вимоги споживачів до згортання інформації про документ. Макро та мікроаналітичне згортання, основні форми його реалізації.


Теоретичні основи бібліографічного опису

Бібліографічний опис як бібліографічна характеристика документа та елемент бібліографічної інформації, його обов'язкові елементи.

Функції бібліографічного опису та сфери його використання. Загальні вимоги до складання бібліографічного опису. Забезпечення єдності бібліографічних описів.

„Бібліографічний опис", „бібліографічний запис": співвідношення термінів. Вибір першого елемента бібліографічного запису, його значення. Поняття про авторитетний запис і про авторитетний контроль.

Особливості функціонування бібліографічного опису у традиційних та електронних каталогах і мережі Інтернет.
Еволюція теорії та методики складання бібліографічного опису

Розвиток принципів бібліографічного опису до XIX ст. Авторські каталогізаційні інструкції А.Паніцці, Ч.Джюітта, Ч.Кеттера, К.Дзяцко, Л.Деліля, О.Оленіна, В.Собольщикова та їх вплив на уніфікацію бібліографічного опису. Англо-американські правила каталогізації та Пруська інструкція як відбиток основних напрямів розвитку теорії і методики бібліографічного опису першої половини XX ст.

Стан теорії і методики бібліографічного опису в Україні у XX ст. Вплив зарубіжного досвіду на уніфікацію бібліографічного опису в Україні. Внесок вітчизняних бібліографів у розвиток теорії та методики бібліографічного опису: Ю.Ковалевського, М.Годкевича, В.Козловського, С.Кондри, С.Борового, С.Маслова, М.Войтенка та ін. Розробка Міжбібліотечною (міжвідомчою) каталогізаційною комісією українського видання „Єдиних правил опису творів друку..." (1972 р.). Впровадження державних стандартів системи СИБИД у 70-80 рр.в Україні. Експлуатація ГОСТ 7.1-84 „Библиографическое описание документа" та зводу „Правил составления библиографического описания” (у 6-ти т.) в Україні.

Узагальнення досвіду діяльності зарубіжних і вітчизняних комітетів і комісій по створенню загальнодержавних каталогізаційних правил та інструкцій (20-70-і рр. XX ст.) Створення системи державних стандартів (СИБИД) на основі міжнародного стандартного бібліографічного опису (ІSВD).- 70-80-ті р.р. XX ст. Впровадження ДСТУ 7.1-84 Библиографическое описание документа". Розробка Міжвідомчою каталогізаційною комісією зводу правил складання бібліографічного опису (1986 - 1991). Розробка та впровадження ДСТУ ГОСТ 7.1-2003 „ Библиографическая запись. Библио - графическое описание. Общие требование и правила составления".

Впровадженняя міждержавних стандартів СНД та правил складання бібліографічного опису в Україні.

Перші національні стандарти України, що входять до „Системи стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи".


Стандартизація бібліографічного опису документів

Пошуки на початку XX ст. шляхів уніфікації правил бібліографічного опису у міжнародному масштабі. Діяльність міжнародного бібліографічного інституту над створенням інструкції з бібліографічного опису для універсального "Керівництва до складання всесвітнього бібліографічного репертуару" (1907 р.). Спроби створення міжнародних правил книгоопису та дискусії про них у 20-30-х р.р. Порівняльний аналіз найважливіших зводів каталогізаційних правил: правил Ч.Кеттера, Англо-Американських правил каталогізації, Пруської інструкції, "Норм Ватикану" і "Класифікованого зводу каталогізаційних правил" Ш.Ранганатана, їх вплив на розвиток міжнародної каталогізації. Зближення принципів опису книг у різних країнах у середині XX ст. Розв'язання проблем міжнародних принципів каталогізації у дослідженні Д.Хенсона, у звіті робочої групи ФІАБ та праці Ш.Ранганатана "Заголовок і канони". Створення секції каталогізації ІФЛА (1954 р.) для координації роботи в галузі міжнародної каталогізації. Значення Паризької Міжнародної конференції з принципів каталогізації (1961 р.).

Створення міжнародного стандартного бібліографічного опису (ІSВD) у рамках міжнародної довгострокової "Програми універсального бібліографічного обліку і міжнародного формату МАRС" (UВСІМ).

Впровадження бібліотеками та національними бібліографічними агенствами міжнародного стандартного бібліографічного опису на різні види документів та інших носіїв інформації: ІSВD(М); ІSВD(S); ІSВD(СМ); ІSВD(NBМ); ІSВD(А); ІSВD(ЕR). Гармонізація текстів ІSВD у 1988-1991 рр. Сімпліфікація бібліографічного опису (проект Дж. Байрема). Дискусія про сімпліфікацію. Сучасні міжнародні тенденції розвитку правил каталогізації.

Міжнародні рекомендації "Форма і структура колективного заголовка" (1999 р.). Дослідження "Функціональні вимоги до бібліографічних записів у залежності від носіїв". Функції бібліографічного запису в електронному середовищі. Перегляд Англо-Американських правил каталогізації (ААСR-2). Міжнародна конференція з перегляду та розвитку ААСR-2 (Торонто, 1997 р.).

Створення міжнародного комунікативного формату UNIMARC в рамках реалізації Програми універсального бібліографічного обліку і міжнародної програми МАRС (UBCIM) та Постійного Комітету з UNIMARC. Використання формату UNIMARC в Україні. Впровадження формату для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях (ДСТУ 3578-97) "Формат бібліографічного запису (книги і серіальні видання)" Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ), його значення для вирішення каталогізаційних завдань та зв'язку з міжнародною практикою каталогізації.

Розробка та застосування системи стандартів СИБИД як міждержавних згідно з "Угодою на проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації країн СНД" в Україні. Зближення Англо-Американських і Російських правил каталогізації та їх вплив на розвиток бібліографічного опису в Україні у 90-х роках.

Сучасні тенденції та перспективи розвитку опису в Україні. Національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» як базовий для системи стандартів, правил зі складання бібліографічного запису в Україні, його відповідність рекомендаціям ІФЛА «Міжнародний стандартний бібліографічний опис – ISBD» .


Загальна методика складання бібліографічного опису.

Поняття про загальну і спеціальну методики складання бібліографічного опису.

Документ як джерело складання бібліографічного опису.

Види бібліографічного опису залежно від об'єкта, обсягу застосування елементів та його структури.

Структура бібліографічного опису.

Правила складання бібліографічного опису. Мова складання бібліогра -фічного опису. Умовні розділові знаки. Скорочення у бібліографічному описі.


Автоматизоване робоче місце (АРМ) «Каталогізатор», оснащення та експлуатація в умовах функціонування автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем

АРМ «Каталогізатор» як сукупність технічних засобів, програмного та інформаційного забезпечення.

Призначення і основні характеристики АРМу «Каталогізатор».

Загальна характеристика користувацького інтерфейсу. Основні функції користувацького інтерфейсу: пошук, перегляд/виведення та введення даних.

Типологія електронних робочих листів введення даних. Правила заповнення полів робочого листа.

Порядок роботи оператора - каталогізатора при введені / коригуванні даних.

Демонстраційний показ роботи оператора - каталогізатора при введенні документів на різних носіях інформації.
Формати представлення даних у електронному каталозі

Призначення формату UNIMARC. Cтруктура запису у форматі. Функціональні блоки даних та обов’язкові поля в UNIMARC.

Конвертування даних (на прикладі системи ІРБІС) з оптимізованого формату UNIMARC, USMARC, RUSMARC.

Порівняльний аналіз записів у форматах.

Робота провідних інформаційних установ України по створенню національного формату представлення бібліографічних даних УКРМАРК.
Теоретичні основи анотування документів

Анотування як вид макроаналітичного згортання інформації про документ.

Сутність, властивості та функції анотацій. Вимоги до складання анотацій. Об’єкти анотування.

Класифікація анотацій за різними ознаками. Відсутність єдиної уніфікованої класифікації. Класифікація анотацій бібліографів. Специфічні особливості довідкових і рекомендаційних анотацій.

Основні етапи розвитку теорії і методики анотування, причини виникнення. Розвиток анотування документів в Росії. Анотації до російських бібліографічних покажчиків. Вплив рекомендаційної бібліографії в другій половині ХІХ ст. на розвиток анотування. Розвиток теорії, загальної та спеціальної методики анотування. Внесок О.Г. Фоміна, К. Симона, Є.І. Шамуріна, В.Т. Витяжкова та ін.

Започаткування та розвиток анотування документів в Україні.

Створення державних стандартів з анотування.
Методика анотування документів та представлення анотацій у базах даних ЕК

Процес анотування, його послідовність. Читання й осмислення документа. Загальний аналіз первинного документа. Структура інформаційних елементів анотацій. Складання плану анотації. Смисловий аналіз тексту (виявлення окремих інформаційних елементів, визначення засобів стимулювання до читання первинного документа). Вивчаюче й реферативне читання тексту. Синтезування згорнутої інформації та оформлення тексту анотації. Методи згортання відомостей. Використання словесних кліше (маркерів). Редагування тексту. Обсяг анотації.

Особливості складання різних видів анотацій: довідкових, рекомендаційних, аналітичних, групових тощо. Мова, стиль, обсяг анотацій.
Індексування документів: сутність, призначення, види

Сутність індексування документів і інформації. Загальне уявлення про інформаційно-пошукову мову (ІПМ) і пошуковий образ документа (ПОД).

ПОД як відтворення змісту документа за допомогою коду. Види індексування документів.

Поняття про класифікацію як базу індексування. Класифікація як метод наукового пізнання. Штучна та природна класифікація. Їх характерні особливості, відмінності й значення.

Значення класифікації документів у різних сферах документних комунікацій. Поняття про документні класифікації, їхні види (формальні, змістовні). Групування документів та бібліографічних записів про них за формальними ознаками і в залежності від змісту документів. Алфавітно-предметні й систематичні класифікації як види змістовних.

Вимоги до документних класифікацій.


Теоретичні основи систематизації документів

Класифікація наук як філософсько-методологічна основа документної систематичної класифікації. Значення класифікації наук для бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Відмінності документної класифікації від класифікації наук (об’єкти, мета, форма).

Типи систематичних документних класифікацій у залежності від технології побудови (ієрархічні та фасетні).

Таблиці класифікації, призначення, структура: основні, допоміжні таблиці, алфавітно-предметний покажчик, індексація. Класифікаційні індекси як інформаційно-пошукова мова систематичних бібліотечно-бібліографічних класифікацій.

Види індексації за базою та побудовою.
Основні етапи розвитку систематичних класифікацій

Причини виникнення, сутність та поширення бібліотечно-бібліографічних класифікацій за кордоном з давнини до середини ХIХ ст.

Розвиток бібліотечно-бібліографічних класифікацій в Росії, в т. ч. на українських землях з давнини до поч. ХХ ст.

Класифікаційні системи за кордоном наприкінці ХIХ – поч. ХХ ст. (ДК, УДК, Класифікація двокрапкою), їхні принципові відмінності, вплив на подальший розвиток документних класифікацій.

Напрями розвитку бібліотечно-бібліографічних класифікацій у ХХ-на поч. ХХІ ст.

Сучасний стан та перспективи розвитку систематичних документних класифікацій в Україні.


Універсальна десяткова класифікація (УДК)

Філософсько-методологічна основа УДК. Основний ряд УДК, принципи його структурування. Невідповідність сучасній структурі наукового знання. Пропорційна насиченість класів.

УДК як ієрархічна комбінаційна класифікаційна система. Десятковий принцип у побудові таблиць. Допоміжні таблиці (загальні та спеціальні визначники). Індексація в УДК, математичні знаки та інші символи.

УДК як міжнародна система кодування інформації. Діяльність Міжнародної федерації з документації (МФІД), Консорціуму з розвитку УДК.

Використання УДК в Україні. Видання таблиць УДК українською мовою. Електронна версія УДК.
Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)

Філософсько-методологічна основа ББК. Принципи побудови основного ряду. Науковий зміст ББК. ББК як міждержавна класифікаційна система.

ББК як ієрархічна комбінаційна класифікація. Допоміжні таблиці (загальних, територіальних та спеціальних типових ділень). Індексація в ББК.

Варіанти таблиць ББК, єдність і відмінність у змісті, структурі, індексації. Сучасні варіанти таблиць, їхній подальший розвиток (внесення змін і доповнень,фасетизація, вдосконалення системи типових ділень тощо).

Використання ББК в Україні, її адаптація до української національної специфіки.
Спеціальні класифікаційні системи в документно-інформаційній сфері України

Призначення класифікаційних систем, сфера застосування та поширення.

Державний рубрикатор НТІ, його призначення і використання. Методологія і технологія класифікації. Рубрикатор як ієрархічна перелічувальна класифікаційна система, його основний ряд, довідково-посилальний апарат та алфавітно-предметний покажчик.

Міжнародна патентна класифікація, її призначення й використання. МПК як ієрархічна перелічувальна класифікаційна система, її основний ряд.

Класифікатор «Стандарти і технічні умови» як ієрархічна перелічувальна класифікаційна система, її основний ряд, сфера використання.
Загальна методика систематизації документів

Поняття про загальну і спеціальну методики систематизації. Зв’язок методики систематизації з таблицями класифікації. Основні принципи та загальні правила систематизації.

Методи систематизації: багаторазового відображення документів, аналогій, аналітичної систематизації. Правила комбінування індексів.

Особливості систематизації. В залежності від мети і призначення.

Зміст і послідовність процесу систематизації, його основні етапи. Класифікаційні формули в УДК, ББК. Умови доповнення систематизації предметним індексуванням.


Теоретичні основи предметизації документів

Поняття «предмет» у загальнофілософському значенні. Його зміст. «Предмет» з точки зору предметизації документів і предметного пошуку. Предметна рубрика (ПР), визначення, функції, полісемічність.

Інформаційно-пошукова мова предметизації (на субстраті природної). Мова предметних рубрик як лексичних одиниць ІПМ предметизації. Лексика (контрольована, неконтрольована), граматика, прийоми формалізації, уніфікації ПР. Прийоми усунення полісемії, синонімії та омонімії.

Категоріальний аналіз документів, метод типізації. Типові категорії предметів для будь-якої науки та використання їх для формулювання заголовків ПР. Типізація підзаголовків ПР. Загальні, типові, специфічні, тематичні підзаголовки.

Використання предметизації у різних галузях документних комунікацій.
Розвиток теорії та методики предметизації документів

Зародження та розвиток метода предметизації за кордоном. Особливості предметизації документів у ХУІІ-ХУІІІ ст. Предметизація документів у ХІХ ст. (країни англійської та німецької мови). Узагальнення теоретичного та практичного досвіду американським вченим Ч.Е. Кеттером.

Розвиток предметизації документів у Росії, Україні. Внесок А.М. Белова. Українська школа предметизації (Харківська, Київська). Б.О. Борович, Д.А.Балика, їхній особистий внесок. Об’єктивні соціальні фактори гальмування розвитку теорії і методики предметизації в 30-50 – ті рр. ХХ ст.

Наукові дослідження з предметизації документів в ІІ половині ХХ ст. Активізація предметизації , причини, умови, реалізація.

Інноваційні рішення предметизації в сучасних умовах. Уніфікація предметизації документів. Створення друкованих словників, рубрикаторів, авторитетних файлів електронних каталогів. «Рубрикатор Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського», зв’язок з ББК. Рубрикатор НБУВ як базовий комплекс лінгвістичних пошукових засобів АБІС.

Діяльність Національної Парламентської бібліотеки України по створенню словника предметних рубрик.


Загальна методика предметизації документів.

Поняття про загальну та спеціальну методику методики предметизації, її зміст і завдання.

Прийоми уніфікації мови предметних рубрик. Лексика мови ПР, її однозначність. Інверсія та її використання у формуванні ПР. Значення першого (провідного) слова у заголовку ПР. Інші загальні положення формулювання ПР (вимоги, вживані частини мови, повна та скорочена форма предмета тощо).

Види ПР за структурою. Види підзаголовків ПР, їх застосування. Посилально-довідковий апарат мови ПР. Метод типізації в предметизації.

Суть і послідовність процесу предметизації документів. Основні етапи. Глибина предметизації, види ПР за обсягом змісту. Адекватна та узагальнююча предметна рубрика. Метод багаторазового відображення документа у процесі предметизації.

Залежність методики предметизації документів від призначення.

Використання предметизації для електронних ІПС.
Координатне індексування: сутність, види

Поняття координатного індексування та дескрипторної мови. Дескриптор як лексична одиниця, виражена інформативним словом або кодом. Алфавітний перелік лексичних одиниць як основа дескрипторних ІПМ.

Координатне індексування як вираження багатоаспектного змісту документа або запиту з допомогою дескрипторів, ключових слів (дескрипторною мовою).

Історія виникнення координатного індексування. Зародження дескрипторних мов у США в 50-ті рр. ХХ ст. Кельвин Муерсом. Система «Унітерм» американського вченого Мортимера Таубе (1952 р.). Зміст документів як набір унітермів (ключових слів). Недоліки системи.

Тезаурус як формалізована мова ключових слів ІПС. Тезауруси як ключові поняття для формалізованого представлення знань.

Класифікація та використання координатного індексування. Режими індексування в залежності від типу ІПМ: докоординатне (класифікаційне -перелічувальні, ієрархічні, предметні, класифікації) та посткоординатне (дескрипторні мови, пост координовані фасетні класифікації).

Аналіз методів координатного індексування у практиці інформаційної діяльності бібліотек. «Вільне» індексування та контрольоване індексування. Використання інформаційно-пошукових тезаурусів, дескрипторних словників. Переваги вільного індексування над індексуванням з режимним контролем лексики. Алгоритм координатного індексування. Пермутаційне (циклічне) індексування як різновид координатного індексування.

Використання методів координатного індексування у видавничій діяльності.



БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Структура підрозділів та організація БІО в різних типах бібліотек

Бібліотека в системі задоволення потреб у знаннях, документі, інформації. Характеристика бібліотечно-інформаційних ресурсів та їх можливостей. Взаємозв’язок соціального середовища з системою організації обслуговування в бібліотеці. Бібліотечне, бібліографічне та інформаційне обслуговування, їх взаємозв’язок.

Класифікація обслуговування підрозділів наукової бібліотеки.

Організація обслуговування читачів у публічній та дитячій бібліотеках. Значення абонемента як форми обслуговування. Завдання функціонування абонемента. Види абонемента: загальний, функціональний, груповий, галузевий. Їх характеристика. Специфіка роботи абонемента в бібліотеках різних типів. Загальна характеристика відкритого доступу: позитивні та негативні сторони. Технологічні процеси та операції в роботі абонемента. Заходи для збереження бібліотечних фондів.

Система читальних залів. Організація їх роботи. Роль і місце читальних залів в обслуговуванні читачів. Організація читальних залів: правила розміщення, оснащення, користування. Система читальних залів у публічних, наукових та дитячих бібліотеках. Використання підсобних фондів читальних залів в обслуговуванні користувачів бібліотеки. Облік видачі книг та інших документів.

Застосування сучасних технічних засобів в основних бібліотечно-бібліографічних процесах як умова підвищення ефективності бібліотечного обслуговування.

Організація і зміст роботи інформаційних центрів при бібліотеках. Досвід американських та німецьких колег.

Значення нестаціонарних форм бібліотечно-інформаційного обслуговування. Основні нестаціонарні форми обслуговування читачів: пересувні бібліотеки, бібліобуси, бібліотечні пункти. Груповий та сімейний абонементи.

Обслуговування по міжбібліотечному абонементу (МБА). Його призначення. Правові основи МБА. Організація системи МБА в Україні. Правила користування МБА. Міжнародний міжбібліотечний абонемент. Значення, історія розвитку, сучасний стан в Україні.
Новітні технології в БІО

Формування поняття бібліотечно-інформаційного сервісу та інформаційних технологій. Інформаційна діяльність як складова професійної діяльності. Основні види та форми інформації.

Визначення понять, що є складовими інформаційного сервісу: інформаційний ресурс, інформаційна система, інформаційний продукт, інформаційна технологія, ринок інформаційних продуктів та послуг, інформаційна послуга, бібліотечна послуга, інформаційна культура.

Сучасні концепції застосування новітніх технологій в обслуговуванню.

Доступ до світових ресурсів. Комфортність умов використання інформації. Тенденції до інформаційного самообслуговування при роботі на комп’ютері.

Проблеми при використанні новітніх технологій: несумісність різних технологічних продуктів; їх швидке старіння; відсутність у користувачів знань, навичок, підготовки для навігації сучасними супермагістарлями.

Проблема упорядкування інформаційних потоків, проблема пошуку інформації, шляхи вирішення означених проблем.

Переваги INTERNET-технологій в обслуговуванні користувачів: оперативність, мобільність, доступність.

Комунікативні функції INTERNET. Проблеми, що викликані використанням INTERNET: культурно-лінгвістичні; проблеми пошуку, критичного ставлення і відбору інформації; технічні.

Послуги (служби) INTERNET. Сервіс FTR (File Transfert Protokol), його можливості і використання.

Електронна пошта (E-mail) – як найдоступніший, найпоширеніший сервіс INTERNET. Переваги електронної пошти в організації ділової діяльності.

Сервіс Mail Lists (списки розсилки) та його використання в обслуговуванні фахівців різних галузей знань.

Сервіс Usenet (групи новини або телеконференції) та його використання в комерційному та діловому світі.

Сервіс WWW (World Waid Web – Всесвітня павутина). Його параметри та характеристика.

Розвиток та вдосконалення мережі INTERNET.
Психолого-педагогічні засади БІО

Визначення поняття „спілкування”. Основні функції спілкування: інформаційно-комунікативна, пізнання людьми один одного, організація між- особистісних стосунків, взаємовплив людей один на одного, пристосування у спілкуванні до співрозмовника, естетична функція, Вимоги до правильної реалізації функцій.

Поняття ділового і особистісного спілкування.

Суб’єктивні передумови у спілкуванні. Настанова на спілкування. Бар’єри у спілкуванні та їх подолання. Психологія сприйняття і оцінка людьми один одного. Настрій як особливий компонент при спілкуванні. Взаєморозуміння. Встановлення контакту із співробітниками як основний зміст першої фази ділового спілкування.

Конфліктні ситуації та їх подолання.

Визначення бібліотечного спілкування.

Соціальна роль бібліотекаря і читача в різні історичні періоди. Зв’язок змісту соціальної ролі бібліотекаря з соціальними функціями бібліотеки. Психологічні фактори формування першого враження про іншу людину. Оцінка особистісних якостей людини за зовнішніми проявами.

Невербальне спілкування. Візуальне спілкування. Міміка і жести. Голос та інтонація. Просторове положення при спілкуванні.

Вміння слухати. Вибіркова увага. Засудження і критика. Захист і підтримка.

Обмін інформацією і комунікативні вміння бібліотекаря. Виявлення інформаційних потреб користувачів та формування їх інформаційних запитів.

Комунікативна компетентність. Схема комунікативних вмінь особистості Аллена Іві.

Перцептивні особливості міжособистісних контактів. Сприйняття партнерами один одного в поняттях трансактивного аналізу Є. Берна. Бібліотекар в очах користувачів. Уявлення про бібліотекарів у читачів-дітей.

Користувач в очах бібліотекаря. Характерологічні особливості користувачів, що виявляються в процесі спілкування. Спілкування з „екстравертованими” та „інтравертованими”, „мобільними”, „ригідними”, „домінантними” та „недомінантними” типами.

Підготовка публічного виступу. Психологічні механізми впливу на аудиторію.


Форми популяризації інформаційних ресурсів і послуг бібліотеки

Первинно-документний рівень популяризації інформаційних ресурсів.

Наочні форми інформування і рекомендації літератури. Книжкова виставка як основа наочного інформування. З історії впровадження книжкових виставок. Основні вимоги до книжкових виставок: оперативність, комфортність, наочність, доступність. Система виставкової роботи: тематичні, виставки нових надходжень. Методика підготовки та організації книжкової виставки.

Особливості підготовки та експонування відкритих переглядів літератури. Умови ефективності виставкової роботи.

Вимоги до рекламного плаката. Виставки репродукцій, гравюр, естампів, афіш, плакатів, фотографій, листівок як одна з форм реклами.

Новітні інформаційні технології як пропаганда літератури.

Вторинно-документний рівень популяризації інформаційних ресурсів.

Комунікативний рівень інформування про літературу. Усне інформування. Критико-аналітичне, позитивно-ілюстративне, рекомендаційно-інформаційне спрямування форм усного інформування.

Критико-аналітичні форми усного інформування про літературу: обговорення книг, презентації книг, читацькі конференції, диспути, вечори-діалоги, вечори запитань і відповідей тощо, методика підготовки і проведення.

Позитивно-ілюстративні форми: літературні і літературно-музичні вечори, краєзнавчі вечори, художні читання, зустрічі з діячами культури і науки тощо. Методика їхньої підготовки і проведення.

Рекомендаційно-інформаційні форми: огляди літератури, усні журнали, прем’єри книги, презентації книжкових виставок тощо.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка