Програма вступного іспиту з фаху зі спеціальності



Сторінка2/7
Дата конвертації08.07.2018
Розмір1.3 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7

Книгодрукування в Росії у XVI-XVIII ст.


Внесок Івана Грозного у розвиток книжкової справи Росії. Створення Московського печатного двору. Друкарська діяльність учнів І. Федорова осрозподілу. Найвидатніші друкарі Москвосьго печатного двору XVII ст.: Ф. Полікаропов – Орлов,С. Медвєдєв, Є. Славинецький, В. Бурцов-Протопов. Особливості оздоблення московських друків у XVII ст., застосування гравюри на міді.

Нововедення Петра І у книговидавничу справу. Реформа азбуки та запровадження гражданського друку. Тематика та типи видань Петровської епохи. Реорганізація Московського печатного двору. Поява нових елементів у книжковій структурі. Найвідоміші гравери Петровської епохи. Особливості видань Петровської епохи, поява гравійованих на міді авантитулів. Найвідоміші ілюстративні видання. Початок російської періодики. Встановлення світської цензури.

Книгодрукування в Росії у добу царювання А.Іоаннівни.

Розквіт книговидавничої діяльності у період царювання Катерини ІІ.

Накази про «вольні» друкарні 1783 та 1796 р.р. Книговидавнича діяльність М. І. Новікова .
Українські друкарні кінця ХVІ–ХVІІ ст.

«Просфоніма», «Адельфотес» та інші видання друкарні Львівського братства кінця ХVІ ст. Цензурний контроль за діяльністю братства. Діяльність друкарні братства в ХVІІ ст. Балабанівські друкарні в Крилосі та Стрятині. Особливості розвитку книжкової справи на Волині. Острозька та Дерманська друкарні.

Початковий період книгодрукування в Києві (1615–1627 р.р.). Гіпотези щодо більш раннього періоду роботи Лаврської друкарні. Первістки лаврського книговидання: Часослов, «Візерунок цнот», Анфологіон, «Вірші на жалосний погріб Петра Конашевича-Сагайдачного». Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Тарасій Земка, Памво Беринда та інші діячі лаврського видавничого осередку. Київська друкарня в часи правління Лаврою архімандрита Петра Могили. Інокентій Гізель і новий період діяльності лаврської друкарні. «Ключ разумєнія», «Месія правдивий» Іоаникія Галятовського. Видання Києво-Печерського патерика. Київські букварі. Випуск книг Лазаря Барановича «Меч духовний», «Труби на дні нарочития»; Інокентія Гізеля «Мир с Богом чоловіку», «Синопсис»; проповіді Антонія Радивіловського «Огородок Марії Богородиці» та «Вінець Христов». Діяльність друкарні в кінці ХVІІ ст. «Книга житій святих» Димитрія Туптала, згодом митрополита Ростовського. Характерні риси книгодрукування в Чернігові. Тематика українських стародруків. Літургійні та навчальні видання. Полемічні твори. Переклади богословських праць.
Особливості розвитку книгодрукування в Україні у ХVІІІ ст.

Продовження діяльності друкарні Львівського Ставропігійського братства. Почаївська друкарня. Найвидатніші видання: «Народовєщаніє», «Книжиця для господарства», «Богогласник», що містив вірші і пісні численних українських поетів; «Такса книг» – перший вітчизняний друкований каталог. Мистецтво почаївських стародруків, гравюри Й. і А. Гочемських, Ф. Стрільбицького та інших. Використання української літературної мови в почаївських стародруках.

Встановлення світської цензури. Запровадження цензурного нагляду за діяльністю українських друкарень. Укази Петра І про заборону поширення та друкування книг на українській мові. Діяльність Синоду по вилученню україномовної літератури з бібліотечних фондів.

Книговидання в Києво-Печерській лаврі. Києво-Печерський патерик з гравюрами Іллі та Л. Тарасовича. «Іфіка ієрополітика» з гравюрами Никодима Зубрицького.

Цензура та утиски Синоду щодо лаврських друків, пожежа 1718 р. Новий період в історії друкарні Києво-Печерської лаври 1721–1800 р.р.

Друкування в Україні гражданським шрифтом.


Технізація в друкарстві та книговидання в світі в ХІХ ст.

Швидкодрукарська машина Кеніга і Бауера. Технічна модернізація типографської справи. Виробництво паперу механічним способом. Поняття про стереотипію. Книговидавці Великої Британії. «Сімейні» фірми. Французькі фірми Л. Ашетта, П. Ларусса, А. Лемера, К. Леві. Книговидання в Англії: У. Пікерінг, брати Макміллан, фірми Хатчінсон, Хейнеманн, Лонгмен та ін. Збільшення експорту друкарської продукції. Розвиток книжкової справи в США, її характерні риси. Виникнення спеціалізації. «Закон про авторське право» 1891 р. Характеристика великих книжкових фірм Німеччини: Ф. Брокгауза, Й. Мейера, А. Ф. Реклама.


Книжкова справа в Росії в ХІХ ст.

Видання меценатів початку ХІХ ст. Цензура та законодавство про друк. Основні напрями книжкової справи. Розширення діяльності приватних комерційних видавництв і друкарень М. Глазунова, С. Селівановського, виникнення нових видавництв В. Плавільщикова, І. Сльоніна, А. Плюшара.

Видавнича діяльність О. П. Смірдіна. Введення літературного гонорару. Періодичний друк, журнали «Современник» і «Отечественные записки».

Зростання видавничої діяльності в зв’язку з розвитком капіталізму. Видавництва М. Й. Вольфа, А. Ф. Маркса, І. Д. Ситіна, О. С. Суворіна.



Українська книга у ХІХ ст.

Видавнича діяльність Пантелеймона Куліша. Журнал «Основа». Підручники. Книжкова продукція Галичини. Пожвавлення книжкової справи у Східній Україні на початку 70-х рр. Роль Київської Громади. Цензурні утиски української книги.

Книговидавнича справа Харківського та Київського університетів. Перші українські журнали.

Видавнича діяльність Києво-Печерської друкарні, роль митрополита Євгенія Болховітінова.

Книговидавнича діяльність М. Драгоманова за кордоном. Перші українські видавництва. Борис Грінченко та його видання. Книговидавниче товариство «Вік». Видавнича діяльність І. Франка та В. Гнатюка, Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. Центри українського книговидання в ХІХ ст.
Характеристика книжкової справи на початку ХХ ст.

Загальна характеристика книжкової справи в світі на початку ХХ ст. Найкрупніші видавництва світу.

Книжкова справа Росії. Книга в період демократичних перетворень в Росії.

Книга в перші роки радянської влади в Росії.

Українське книговидання. Перша світова війна і занепад видавничої справи. Книжкова галузь у перші роки радянської влади. Націоналізація підприємств. Розповсюдження друкованої продукції в роки «військового комунізму». Спроба централізації книжкової справи. «Госиздат РСФСР» та його роль. Державне видавництво України. НЕП і розвиток приватних видавництв і книжкових магазинів. Український книжковий рух доби «визвольних змагань».
Книга та книговидання в СРСР і в УРСР зокрема

Діяльність Держвидаву. Організація радянської видавничої системи. Нові типи видань. Типізація та спеціалізація видавництв. Напрями в книжковому мистецтві 20-х рр. Українські видавництва 20-х р.р.

Перебудова видавничої системи в зв’язку з індустріалізацією та колективізацією. Партійне керівництво видавничою справою, його перебіг і наслідки. Створення «ОГИЗ». Видання підручників. Репресії 1936–1939 р.р. у видавничій галузі. Реорганізація системи видавництв.

Видавнича справа в умовах Великої Вітчизняної війни. Тематика і типи видань. Реорганізація видавничої справи в післявоєнний період. Створення Держкомвидаву СРСР, організаційна структура керівництва галуззю. Тематика і типи видань. Статистика книговидання. Книгознавча періодика. Основні українські видавництва.


Розвиток книговидання в провідних країнах світу в ХХ ст.

Характерні риси і тенденції розвитку книжкової справи в світі в ХХ ст. Державна політика зарубіжних країн в галузі книговидання. Концентрація, монополізація, спеціалізація у видавничій справі. Високий рівень поліграфії. Характерні риси роботи західних видавництв.



Маркетинг у книжковій справі. Бестселери. Експорт книжкової продукції. Шляхи розповсюдження книжок. Інформація в світі книг. Бібліотечний ринок США. Поняття про авторське право і суміжні права. Структура книжкового випуску. Найкрупніші видавництва світу.

ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ
Вступ. Предмет, завдання та структура курсу. Періодизація

Місце курсу в загальнонауковій і професійній підготовці фахівців бібліотечної справи. Історія бібліотечної справи як історична дисципліна. Предмет історії бібліотечної справи. Взаємозв'язок з національною історією, світовою історією культури і з комплексом історичних наук, що вивчають книгу. Потреба в осмисленні історії бібліотечної історії. Структура курсу. Джерельна база та навчально-методична забезпеченість курсу.
Бібліотеки Стародавнього Світу

Розквіт культури народів Дворіччя. Винахід клинопису. Перші відомості про існування бібліотек в державі Шумер. Великі книгосховища Лагаша і Ніппур. Бібліотека царя Хеттської держави Хаттусилиса ІІІ (1283 - 1260 р. до н.е.). Бібліотеки Ассирії (VII-VI ст. до н.е.). Ніневійська бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала (668-631 рр. до н. е.) Мистецтво зберігання документів. Давньоєгипетська культура і бібліотеки. Створення нового матеріального носія інформації-папірусу. Поняття «будинок книги» і «будинок життя». Храмова бібліотека Рамсесаа ІІ. Читачі бібліотек Стародавнього Сходу.

Бібліотеки античної Греції. Поява слова «бібліотека» у значенні, близькому до сучасного. Особиста бібліотека Арістотеля. Основний спосіб тиражування документів. Зародження книжкової торгівлі. Особливості елліністичної культури. Олександрійська бібліотека - найбільша бібліотека елліністичного світу. Бібліотекарі Олександрійської бібліотеки, їх спеціалізація. Каллімах і його бібліографічна праця «Таблиці тих, хто прославився у всіх областях знання і того, що вони написали». Пергамська бібліотека (II ст. до н. е..) Бібліотечна культура Стародавнього Риму. Бібліотека Полатина (28 р. до н. е.). Бібліотека Ульпіана в Римі. Розвиток уявлень про бібліотечну архітектуру.
Бібліотеки Середньовіччя та епохи Відродження (ІІІ-V – XV-XVII ст.)

Бібліотеки буддійських монастирів Китаю в період раннього середньовіччя. Культура Візантії як синтез античної, східної та ранньохристиянської культур. Заміна сувою «кодексом». Бібліотека імператора Костянтина. Видатні візантійські бібліофіли: вчений Лев-математик, патріарх Фотій. Бібліотеки при навчальних закладах Візантії. Монастирські бібліотеки Західної Європи в V-VI ст. Бібліотека монастиря Віварій, бенедиктинського монастиря Боббіо. Подальше поширення бібліотек монастирського типу. Монополія церкви на просвітницьку діяльність. Приватні бібліотеки Кордови. Склад і організація арабських фондів бібліотек та їх читачі. Особлива архітектура бібліотек арабського світу. Загибель бібліотек Арабського халіфату в ХІ-XIII ст. Виникнення університетів та їх бібліотек в Західній Європі в ХІІІ-XVI ст. Книга як найважливіший інструмент навчання. Бібліотеки Паризького і Оксфордського університетів. Світський характер фондів університетських бібліотек Бібліотеки епохи Відродження. Домінування приватних бібліотек.
Бібліотечна справа світу (кін. XVII –ХVІІІ ст. ст.)

XVIII століття - потреба в новому інституті державності - національної бібліотеки. «Енциклопедія, або тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел» Дідро і де Аламбера. Подальший розвиток теоретичних основ бібліотечної справи. Бібліотечна справа Німеччини. Домінування придворних бібліотек. Бібліотечна діяльність Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646- 1716 рр..), його концепція наукової бібліотеки універсального профілю. Втілення ідей Лейбніца в придворної бібліотеки Вольфенбюттеля. Бібліотечна діяльність Йоганна Вольфганга фон Гете(1749-1832 рр..). Його погляд на розвиток науки, культури і освіти. Бібліотечні реформи Гете. Бібліотечна справа в США. Погляди Бенджаміна Франкліна(1706- 1890 рр. на розвиток бібліотечної справи. Підстава«Філадельфійського бібліотечного товариства» (1732 р.) і поширення ідеї про підписний бібліотеці. Томас Джеферсон(1743-1826 рр..) і ініціатива організації публічних бібліотек. Абонементі бібліотеки. Вплив нових політичних і філософських ідей на розвиток бібліотек. Бібліотеки університетів і коледжів. Передплатні бібліотеки. Відкриття бібліотеки Британського музею – національної бібліотеки Великобританії (1753 р.). Перетворення в бібліотечній справі Франції в період революції(1789-1793 р. р.)
Бібліотечна справа світу ХІХ – початку ХХ ст. (до 1918 р.)

Провідні чинники розвитку бібліотечної справи у ХІХ ст. Оформлення національної бібліотеки як особливої моделі бібліотечного поступу - «пам’яті нації», визначення її типологічних функцій. Характеристика національних бібліотек окремих країн у ХІХ ст., їх стану і масштабів діяльності. Національні бібліотеки Франції, Іспанії, Великобританії, США. Діяльність А. Паніцці (1797- 1879 р. р.) в бібліотеці Британського музею. «Національні бібліотеки» Австро-Угорщини. Процес становлення національних бібліотек в країнах Латинської Америки. Розвиток наукових бібліотек. Наукові бібліотеки Німеччини як зразкова модель для світового бібліотечного співтовариства. Бібліотеки університетів, інститутів, наукових товариств та музеїв у інших країнах Європи та Америки. Загальнодоступні бібліотеки ХІХ ст. Народні бібліотеки в Німеччині і країнах континентальної Європи. Специфіка організації бібліотечної справи в слов’янських країнах. Вихід у світ перших навчально-практичних видань: «Досвід повного навчального керівництва з бібліотекознавства» М. Шреттингера (1772-1851 рр.), «Підготовка бібліотекаря» Ф.О. Еберта (1791-1834 рр.). Міжнародні форуми бібліотечних працівників. Створення національних бібліотечних асоціацій в Америці (1876 р.) і Великобританії (1877 р.). Поява професійної періодики. Зародження бібліотечної освіти. Бібліотечна діяльність М. Дьюї (1851-1931 р.р.), Ч. Кеттера (1837- 1903), Ф. Милькау (1859-1934 р.р.).
Бібліотечна справа Світу та на теренах СРСР міжвоєнного періоду (1918 – 1939 р.р.)

Стан наукових і спеціальних бібліотек Європейських країн після Першої світової війни. Створення товариства екстреної допомоги німецькій науці і комітету у справах бібліотек. Створення нової організаційної форми університетських бібліотек. Бібліотеки університетів США, Англії, Італії, Канади та ін. країн у період між двома війнами. Початок активного розвитку спеціальних бібліотек у 1930-ті рр. Ідея створення депозитарних книгосховищ, розвитку МБА, організації зведених каталогів і централізованої каталогізації. Відновлення професійних контактів. Діяльність Між-міжнародного бібліографічного інституту(МБІ), заснованого в1895 р. (з 1930 р. р. - Міжнародний інститут документації, з 1937 р. - міжнародна федерація по документації). Створення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (1927 р.). Загальнодоступні бібліотеки за кордоном. Відсутність керівництва та фінансової підтримки народних бібліотек з боку держави. Інтенсивний розвиток народних бібліотек в Іспанії (1931-1936 р.р.). Освітні та виховання додаткові можливості народних бібліотек на прикладі Німеччини. Англо-американська концепція публічної бібліотеки. Публічні бібліотеки Англії, Франції, США. Діяльність Американської бібліотечної асоціації. Бібліотечний закон Чехословаччини (1919 р.). Бібліотечна справа Швейцарії. Rерівництво бібліотеками Іспанії. Публічні бібліотеки скандинавських країн. Закон про бібліотечну справу Фінляндії (1921). Перший бібліотечний закон Данії (1920 р.) і його результати. Проект міської бібліотеки в Стокгольмі(Швеція). Поширення ідей публічної бібліотеки в Китаї (1920-1930 рр..). Публічні бібліотеки в період світової економічної кризи (1929-1933 рр..). Ідеологія фашизму і бібліотеки.

Партійно-державне керівництво бібліотечною справою та його відображення в партійних документах: програма РКП(б), рішення партійних з'їздів і пленумів ЦК. Формування органів державного керівництва бібліотечною справою. Припинення діяльності комерційних, громадських, публічних, церковних і станових бібліотек. Постанова«Про наукових бібліотеках» (1919), декрет «Про націоналізацію запасів книжкових та інших друкованих документів» (1920 р.). Урядовий декрет«Про централізації бібліотечної справи в РРФСР» (1920). Зростання кількості наукових і спеціальних бібліотек. Створення системи обов'язкового примірника для наукових бібліотек. Становлення радянського бібліотекознавства. Ідеологізація і політизація радянського бібліотекознавства. Початок підготовки бібліотечних кадрів. Перші радянські учбові заклади та курси для підготовки бібліотекарів. Криза мережі загальнодоступних бібліотек у двадцяті роки(1921- 1929 рр.). Нова економічна політика. Скорочення бібліотек і хат-читалень у сільській місцевості. Збільшення числа профспілкових бібліотек. Всесоюзний з'їзд профспілок (1925 р.). Всесоюзні наради профспілкових бібліотечних працівників (1925 і 1928 рр.). Відкриття бібліотек загальносоюзного значення. Вдосконалення роботи технічних і спеціальних бібліотек. II Всеросійська конференція наукових бібліотек(1924). Затвердження положення про міжбібліотечному абонементі(1928) Відкриття Московського бібліотечного інституту(1930 р.). Розробка марксистсько-ленінських засад соціалістичної теорії бібліотечної справи. Теоретичні роботи Б.В. Банку, А.Я. Віленкіна, Л.Б. Хавкіної, А.А. Покровського та ін. Пожвавлення в розвитку міжнародних зв’язків. Початок міжнародного книгообміну. Виїзд бібліотечних працівників(Л.В. Хавкіної, Г.К. Дерман, М.І. Рудоміно та ін) за кордон. Бурхливий розвиток мережі масових бібліотек - різновиди загально доступних бібліотек тоталітарної держави. Їх безкоштовність і доступність. Збільшення кількості бібліотек в союзних республіках(30-і рр.).
Історія бібліотечного руху світу в ІІ полов 50-х - 90-х рр. ХХ ст.

Подолання збитків, завданих війною бібліотек різних держав. Процес формування соціалістичної системи держав і «радянізація» бібліотечної справи. Використання радянської ББК для розкриття бібліотечних фондів. Антирадянська політика американської бібліотечної системи період«холодної війни». «Біль про права бібліотек», прийнятий Американської бібліотечною асоціацією (1948). Перебудова роботи національних і наукових бібліотек країн Західної Європи і Америки у відповідності з вимогами науково-технічного прогресу. Активний розвиток науки, нові відкриття і поява галузевих бібліотек дослідних установ і промислових підприємств. Перші спроби зарубіжних бібліотек в використанні новітніх засобів збору і передачі інформації (50-і рр.). Активізація діяльності Асоціації спеціальних бібліотек США. Посилення координації і спеціалізації наукових бібліотек. Розпад соціалістичного табору і кардинальні зміни в бібліотечну справу країн Східної Європи(90-і рр..) Організація бібліотечної справи у відповідності з інтересами громадян. Поява можливості інтеграції в світові бібліотечні процеси. Криза бібліотечної справи країн Східної Європи і колишніх республік СРСР. Способи його подолання. Зарубіжні бібліотеки на шляху до інформаційного суспільства. Протиріччя між реальним рівнем розвитку інформаційних технологій і можливостями окремих країн. Вплив інформатизації на розвиток провідних бібліотек світу. Національні моделі публічних бібліотек на сучасному етапі.

Державна реєстрація бібліотек в СРСР (1945) і визначення втрат, завданих бібліотечній справі війною. Відновлення бібліотек у сільській місцевості. Постанова Ради міністрів «Про заходи щодо зміцнення районних і сільських бібліотек» (1946 р.). Створення мережі колгоспних бібліотек. Постанова секретаріату ВЦРПС «ПРО заходи щодо поліпшення роботи профспілкових бібліотек» (1947). Зростання кількості наукових і спеціальних бібліотек... Проведення централізації державних загальнодоступних і профспілкових бібліотек у 80-ті рр. Освіта міжвідомчої бібліотечної комісії (1974). Її завдання та повноваження. Бурхливий розвиток державної системи науково-технічної інформації. Механізація і автоматизація процесів в наукових бібліотеках. Регламентація та уніфікація діяльності бібліотек. Стан і основні напрямки розвитку бібліотекознавства. Координація наукових досліджень у галуз і(80-і рр.). Основна тематика наукових досліджень. Продовження ідеологізації та політизації бібліотечної справи. Розвиток системи бібліотечної освіти у 60-80-ті рр. XX ст. Перегляд навчальних планів бібліотечних факультетів Загальна характеристика системи підготовки бібліотечних кадрів та підвищення їх кваліфікації.
Бібліотечна справа світу на сучасному етапі (ХХІ ст.)

Активізація міжнародних бібліотечних зв’язків. Співпраця бібліотекарів країн соціалістичного товариства до розпаду системи. Вихід у світ періодичного видання«Бібліотекознавство і бібліографія за кордоном» - найважливішого джерела вивчення зарубіжної теорії і практики бібліотечної справи. ЮНЕСКО і рамки міжнародного співробітництва. Програми НАТИС і ЮНИСИСТ(70-ті роки XX ст.). Роль ІФЛА у розвитку міжнародного взаємодії бібліотек. Історія виникнення ІФЛА, принципи її організації, основні програми, масштаби і напрями-ня діяльності, взаємодія з ЮНЕСКО. Видавнича діяльність ІФЛА. Робота Бібліотечної асамблеї Євразії(1992 р.) і збереження єдиного інформаційного простору країн СНД. Зростання числа учасників нашої країни у засіданнях, комітетах і секціях різних міжнародних бібліотечних організацій на з-часовому етапі. Зникнення перешкод для виїзду за кордон. Ста-жирування викладачів вузів і бібліотечних фахівців за кордоном. Міжнародний обмін студентами.
Бібліотечна справа Київської Русі

Передумови зародження та становлення бібліотечної справи. Головні компоненти духовної культури. Позитивний вплив християнства. Книговиробництво. Перші церковні бібліотеки. Книгозбірня київського Софійського собору. Організація роботи. Поширення бібліотек. Монастирські бібліотеки. Книгозбірня Печерського монастиря. Приватні бібліотеки. Сутність, власники, зміст фондів. Мережа бібліотек.

Роль читання та книгозбірень в Давньоруській державі. Значення монастирів для розвитку писемності, книжкової справи, освіти. Основні типи книгозбірень та склад їх книжкових фондів. Вплив книжкової культури Київської Русі на слов’янську книжність.


Історія бібліотечної галузі в Україні ХІІІ – кін. ХVІ ст.

Початок книгодрукування у слов’ян та його вплив на бібліотечний рух в українських землях. Характеристика основних типів бібліотек. Діяльність бібліотек Острозької академії (1576) і Львівського колегіуму (1590).



Відсутність державних інституцій, які зберігали національну самобутність. Політичний шовінізм Речі Посполитої. Православ’я і національна самобутність. Формування нової еліти українського суспільства. Православні церковні братства, їхні особливі функції. Розвиток освіти, науки, мистецтва, книгови- робництва у першій половині 17 ст. Організація роботи бібліотек Львівського, Луцького та інших братств (16-17 ст.). Бібліотеки навчальних закладів, їхні функції, організація роботи. Книгозбір­ні Києво-Могилянської академії, Чернігівського та Харківського колегіумів. Церковні та монастирські бібліотеки, їхні функції, організація роботи. Приватні бібліотеки й їхні власники.
Історія бібліотечної справи в Україні ХІХ ст

Ліквідація останніх інституцій, які формують національну самосвідомість. Внесок української еліти до російської культури. Бібліотеки на «службі» Російської імперії. Сприятливі чинники розвитку бібліотечної справи: стан освіти, науки, видавничої справи тощо. Становлення і розвиток мережі публічних бібліотек у першій половині XIX ст. Публічні книгозбірні у другій половині XIX ст. їхні функції, організація роботи. Роль освітніх, культурологічних товариств, земств у розбудові народних бібліотек у містах і сільській місцевості. їхні функції, організація роботи. Просвітянські бібліотеки Галичині, їхні функції. Фундаментальні бібліотеки вищих навчальних закладів. Функції, організація роботи, рівень професіоналізму. Наукові товариства. Особливе місце Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові у розвитку та розповсюдженні наукових знань. Бібліотечна функція наукових товариств. Професори-бібліотекарі про бібліотечну справу та бібліографію.

Передумови виникнення, становлення та розвитку української бібліотекознавчої школи. Внесок П. 0. Ярковського, В, Г. Анаста- севича. Університетські вчені та бібліотечна справа: В. Я. Джунковський, Д. І. Багалій, М. Ф. Сумцов, В. С. Іконников та ін. Фундатори школи — ІС І. Кубинський, А. Б. Хавкіна. їхній особистий внесок у розвиток науки. Заснування регіональних бібліотечних шкіл. Напрями їх досліджень, досягнення.
Український бібліотечний рух на початку ХХ ст. та доби національно-визвольних змагань (1917 – 1920 р. р.)

Вплив революції 1905-1907 рр. на українську бібліотечну справу.Значення резолюцій 1-го Всеросійського з’їзду та загальноземського з’їзду з питань позашкільної освіти для бібліотечного будівництва в Україні. Українська інтелігенція про значення бібліотек. Особисті бібліотеки української інтелектуальної еліти. Український бібліотечний рух Буковини, Галичини та Закарпаття. Розвиток української бібліотекознавчої думки.

Розвиток капіталістичних відносин, складових духовної культури (освіти, науки, літератури, книговиробництва), елементи демократизації як сприятливі соціальні фактори поступу бібліотечної справи. Урядова бібліотечна політика. Професійні громадські об’єднання. Перший всеросійський з’їзд з бібліотечної справи. Роль К. Рубинського, інших представників підросійської України у його організації, проведенні, позитивних наслідках. Мережа публічних бібліотек. Формування власного іміджу. Мережа народних бібліотек, їхні особливості на українських землях. Книгозбірні «Просвіт». Розвиток наукових і спеціальних бібліотек. Бібліотеки вищих навчальних закладів: кількісне та професійне зростання. Бібліоїїгечна функція наукових товариств.. Бібліотека НТШ у Львові. Роль М. Трушевського у її розвитку.Жовтневий переворот, у Росії (1917), геополітичні зміни. Перші заходи УНР, Гетьманату, Директорії щодо збереження та. зміцнення мережі бібліотек. Заснування Всенародної бібліотеки України.

Утворення державних органів керівництва бібліотечною справою. Закладання основ бібліотечного законодавства. Характеристика бібліотечної мережі. Утворення Національної бібліотеки Української держави.

Діяльність бібліотеки Кам’янця-Подільського державного українського університету/ Розвиток українського бібліотекознавства. Український бібліотечний рух Закарпаття, Буковини, Галичини.
Український бібліотечний рух у 20-30-х р.р. ХХ ст.

Біб-ліотечна справа в добу радянської влади. Державний характер бібліотечної справи, її підпорядкування партійному апарату, завданням політпросвітництва. Репресивні заходи щодо фахівців і бібліотекознавців. Розвиток мережі масових бібліо¬тек. їхні нові функції, об єднання у ЦБС. Провідні універсальні наукові та спеціальні біб-ліотеки, їхній розвиток у XX ст. Сучасні проблеми бібліотечної справи. Розвиток і стан бібліотекознавства в Україні.

Утворення українських радянських органів керівництва бібліотеками. Декрети радянської влади в галузі бібліотечної справи та їх вплив на український бібліотечний рух. Націоналізація і реквізиція бібліотек. Запровадження радянської цензури у роботу бібліотек. Заснування мережі радянських книгозбірень в Україні. Основні принципи бібліотечного будівництва. Закладання основ українського радянського бібліотекознавства. Український бібліотечний рух Буковини, Галичини, Закарпаття.
Бібліотечна справа України в роки Другої світової війни (1939 – 1945 р.р.) та повоєнний період (середина 50-х рр. ХХ ст.)

Основні напрями бібліотечної політики фашистської Німеччини.

Масштаби трагедії українських бібліотек.Особливості відновлення книжкового фонду бібліотек, будівництва їх мережі.

Діяльність Національної комісії з питань повернення в Україну книжкових цінностей, вивезених під час Другої світової війни.


Бібліотечне будівництво України у ІІ полов. 50-80-х р.р. ХХ ст.

Державні та громадські органи керівництва бібліотечною справою. Основні напрями діяльності бібліотек. Створення Державної республіканської бібліотеки УРСР (1957). Централізація мережі бібліотек, що були підпорядковані Міністерству культури України. Централізація бібліотек, що належали до інших систем і відомств. Науково-дослідна робота в галузі бібліотекознавства. Система підготовки бібліотечних кадрів.


Український бібліотечний рух з 1991 р. та на сучасному етапі

Основні напрями бібліотечної справи в період переходу від тоталітаризму до демократії. Відродження і формування національних бібліотек в Україні. Бібліотечна мережа України. Бібліотечне законодавство. Бібліотечні асоціації, з’їзди, конгреси. Розвиток українського бібліотекознавства. Перебудова системи бібліотечної освіти.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка