Програма вступного іспиту з фаху зі спеціальності



Сторінка1/7
Дата конвертації08.07.2018
Розмір1.3 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ


ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

З ФАХУ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

029 «ІНФОРМАЦІЙНА, БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА»

для вступників до аспірантури

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

книгознавства і бібліотекознавства

Протокол № 14 від 29 червня 2016 р.

Зав.кафедри_____________________




Київ 2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Фахове випробування, призначене для вступників до аспірантури Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», передбачає оцінювання якості знань випускників (спеціалістів, магістрів) та відповідність їхнього рівня підготовки кваліфікаційним вимогам, що висуваються для фахівців даного профілю.

Вступний іспит проводиться письмово і складається із розв’язання комплексних тестових завдань.

Зміст тестових завдань включає питання з таких дисциплін: «Бібліотекознавство», «Книгознавство», «Бібліографознавство», «Історія книги», «Історія бібліотечної справи», «Аналітико-синтетична обробка документної інформації», «Бібліотечно-інформаційне обслуговування», «Стандартизація та сертифікація за фаховим спрямуванням», «Соціальні комунікації», «Архівознавство», «Загальне документознавство», «Інформаційно-аналітична діяльність» (в обсязі навчальної програми для спеціаліста або магістра), та має на меті виявити рівень знань вступників з відповідних навчальних дисциплін та їх вміння застосовувати набуті знання у науковій діяльності.



Мета фахового випробування, призначеного для вступників до аспірантури Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», – виявлення знань за напрямами професійної діяльності спеціаліста або магістра та формування контингенту аспірантів, найбільш здібних до успішного здійснення науково-дослідної діяльності відповідно до обраної спеціалізації.

Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів. До аспірантури на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра. Програма охоплює коло питань, які в сукупності характеризують вимоги до знань і вмінь особи, що бажає навчатись у аспірантурі КНУКіМ з метою підготовки дисертаційної роботи за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

Вступне випробування проводиться у формі тесту і оцінюється за 100-бальною шкалою. Мінімальний прохідний бал вступного випробування – 61 бал.

На вступному випробуванні вступник має можливість отримати від 0 до 100 рейтингових балів, що відповідає кількості правильних відповідей на тести. Загальна кількість тестових завдань – 50. Одна правильна відповідь оцінюється в 2 бали.

Кількість балів за вступне випробування = 50 + 2*Х, де Х – кількість правильних відповідей на тестові запитання.



Критерії оцінювання результатів




Кількість

рейтингових

балів


Від 45 до 50 правильних відповідей на тести.Вступник має високий рівень фахових знань та вмінь, логіку мислення, вільно володіє навчальним матеріалом, здатний його аналізувати та знаходити правильні відповіді.

90-100


Від 38 до 44 правильних відповідей на тести. Вступник володіє певним обсягом навчального матеріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх фахових знань та вмінь для знаходження всіх правильних відповідей.

75-89


Від 31 до 37 правильних відповідей на тести. Вступник має низький рівень фахових знань та вмінь, володіє навчальним матеріалом фрагментарно, допускає багато помилок під час знаходження правильних відповідей.

61-74


Від 0 до 30 правильних відповідей на тести. Вступник не володіє навчальним матеріалом та не здатний знаходити правильні відповіді.

0-60



ЗМІСТ ПРОГРАМИ



БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО
Джерельна база та історіографія курсу

Історичний розвиток терміну «бібліотекознавство». Бібліотека як соціальний інститут; теоретичні засади організації і функціонування бібліотек; сучасні тенденції розвитку бібліотекознавства. Бібліотекознавство – загальне, спеціальне, специфіковане, порівняльне, електронне. Читач бібліотеки, користувач, абонент. Документ як основа інформації та бібліотеки. Періодизація українського бібліотекознавства: онтологічний (ХХІV ст. до н.е. – ХVІ ст.), гносеологічний (ХVІІ – ХVІІІ ст.) та методологічний аспекти (ХІХ – ХХ ст.).


Витоки та процес становлення бібліотекознавства як науки

Українське бібліотекознавство XIX – початку XX ст. (основні концепції Ярковського, Срізневського, К. Рубинського, Н. Фрідьєвої, Д. Балики, С. Сірополка, Л. Биковського, І. Огієнка).

Формування російської бібліотекознавчої думки (концепції В. Собольщикова, І. Крилова, О. Герцена, М. Рубакіна, Григорьєва, К. Дерунова, П. Богданова, О. Покровського, А. Калітовського).

Становлення бібліотекознавчої думки в зарубіжних країнах (концепції М. Шреттінгера, А. Паніцці, М. Дьюї, Д. Джонсона, І. Кеттера, У Бішопа, Г. Блісса, Ф. Еберта, Ш. Ранганатана).

Розвиток українського та зарубіжного бібліотекознавства у 50–90 р.р. ХХ ст.
Сутність і функції сучасного бібліотекознавства

Бібліотечна діяльність як об’єкт бібліотекознавства.

Структура бібліотекознавства: теорія, історія, організація, управління, методика. Бібліотекознавство загальне, спеціальне і специфіковане. Порівняльне (компаративне) бібліотекознавство як самостійна дисципліна бібліотекознавчого знання. Бібліотекознавство загальне і спеціальне. Електронне бібліотекознавство.

Загальна характеристика статусу бібліотекознавства в системі наукового знання. Бібліотекознавство як суспільна наука. Міждисциплінарність бібліотекознавства. Бібліотекознавство і дисципліни бібліотечно-бібліографічного та інформаційного циклу. Зв’язок бібліотекознавства з бібліографознавством, книгознавством, інформатикою.

Бібліотекознавство і загальнонаукові дисципліни: культурологія, соціологія, економічні науки, математика, педагогіка, психологія. Зв’язок бібліотекознавства з документознавством, архівознавством та пам’яткознавством, дисциплінами інформаційного циклу.
Методологія та методика бібліотекознавтсва

Методологія бібліотекознавства. Методологія дослідження як вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності. Функціональні, загальнонаукові принципи: історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний, принцип моделювання та інші.

Загальні методи наукового пізнання: методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент); методи, що використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання тощо); методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (від абстрактного до конкретного). Системний і структурно-діяльнісний підходи. Застосування логічних завдань і правил. Евристичне програмування.

Основна класифікація методів збирання інформації в бібліотекознавчих дослідженнях. Додаткова класифікація методів бібліотекознавчих досліджень. Спеціальні методики бібліотекознавчих досліджень.


Організація і проведення бібліотекознавчих досліджень

Класифікація бібліотекознавчих досліджень; фундаментальні, прикладні розробки.

Визначення актуальності теми дослідження. Розробка програми бібліотекознавчого дослідження: концепція дослідження, об’єкт, його мета, завдання, методи збирання й аналізу емпіричних даних, логічна послідовність операцій, гіпотеза.

Диференціація методів бібліотекознавчих досліджень. Основна і додаткова класифікації методів збирання інформації в бібліотекознавчих дослідженнях.

Методи вивчення документів: контент-аналіз, наукове вивчення документів, експеримент. Методи опитування: анкетування, інтерв’ювання. Методи експертних оцінок у прогнозуванні розвитку бібліотечних об’єктів. Комплексне використання методів збирання матеріалу. Узагальнення і аналіз матеріалів бібліотекознавчих досліджень. Засоби обробки формалізованих даних. Використання електронно-обчислювальної техніки для обробки одержаного матеріалу. Використання математико-статистичних методів обробки інформації. Аналіз й узагальнення результатів досліджень. Впровадження результатів наукових досліджень в практичну діяльність бібліотек. Етап попереднього впровадження, фронтальне впровадження. Поширення результатів дослідження серед бібліотекарів і бібліотекознавців. Використання результатів наукових досліджень в управлінні бібліотекою.
Розвиток українського бібліотекознавства на сучасному етапі

Характеристика основних центрів бібліотекознавчих досліджень в Україні: Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Київський національний університет культури і мистецтв, Харківська державна академія культури і мистецтв.

Роль бібліотекознавчої періодики у розвитку наукової думки.

Основні напрями бібліотекознавчих досліджень – теоретико-методологічні засади бібліотекознавства, історія бібліотечної справи, бібліотечне фондознавство, бібліотечне читачезнавство, бібліотекознавчі засади інформації, формування мережі електронних бібліотек, інформатизація бібліотек, організація та управління бібліотекою, управління бібліотечною справою, бібліотечна технологія, бібліотечний менеджменту і маркетинг, бібліотечне краєзнавство, бібліотечна професіологія, бібліотечно-бібліографічне обслуговування дітей.

Перспективи розвитку українського бібліотекознавства.
Основні напрями сучасної зарубіжної бібліотекознавчої думки

Основні зарубіжні центри та бібліотекознавчі: ради з бібліотечних та інформаційних ресурсів, Інститут Фоксона.

Діяльність громадських бібліотечних організацій при яких створені Комітети з наукової роботи. Характеристика Національної програми бібліотекознавчих досліджень (США). Дослідницька діяльність бібліотеки вищих навчальних закладів, бібліотечних шкіл, товариств друзів бібліотеки, публічних бібліотек.

Види досліджень: теоретичні (розвиток бібліотечної та інформаційної науки) та прикладні (практичні інтереси бібліотек та інформаційних центрів).

Класифікація прикладних досліджень: пілотажні, дескриптивні (описові), аналітичні.

Основна проблематика бібліотекознавчих досліджень: менеджмент у бібліотеках, інформаційних мережах і системах; стандартизація в бібліотечній справі; мікро форми в бібліотеках і забезпечення їх зберігання; обслуговування читачів з обмеженими фізичними можливостями; матеріально-технічне забезпечення бібліотек; поведінка читачів в публічних бібліотеках; розробка методів бібліотерапії; історія окремих бібліотек; стратегічне планування в бібліотеці. Проблеми інтеграції в бібліотекознавстві.


Соціальні функції бібліотеки

Еволюція поглядів бібліотекознавців на соціальне призначення бібліотеки (Л. Хавкіна, С. Сірополко, І. Фрумін, О. Чубар’ян, К. Абрамов, Ю. Столяров, К. Селіверстова, В. Скворцов, А. Хропач, М. Васильченко, М. Слободяник). Основний зміст понять «функції бібліотеки», «соціальні функції бібліотеки». Сутнісні (родові) функції бібліотеки (інформаційна, кумулятивна, комунікативна, меморіальна).

Характеристика похідних функцій бібліотеки – культурно-просвітницької, освітньої, виховної, виробничої, соціалізуючої, соціокультурної, ідеологічної, рекреаційної, гедоністичної. Технологічні функції (моделювання, комплектування, обліку, аналітико-синтетичної обробки документів, зберігання, доставки документних ресурсів, обслуговування користувачів, управлінська). Взаємодія соціальних функцій бібліотеки, їх диференціація та інтеграція.
Бібліотека як система

Поняття системного аналізу бібліотеки. Сутнісна системна модель бібліотеки. Зовнішні і внутрішні функції підсистем системи «бібліотека». Функції підсистеми «бібліотечний фонд» – збирання, зберігання і надання в користування документів (друкованих, аудіовізуальних, електронних). Функції підсистеми «абонент» – використання накопичених документів у бібліотеці. Взаємодія підсистем «бібліотечний фонд-абонент». Читач – абонент – користувач – споживач інформації. Функції підсистеми «бібліотекар» – формування фонду документів, забезпечення доступу до нього, а також до інформаційних ресурсів інших установ, забезпечення доступу інших бібліотечно-інформаційних установ до фонду власної бібліотеки. Взаємодія підсистем «абонент-бібліотекар», «бібліотекар-абонент», «бібліотечний фонд-бібліотекар». Функції підсистеми «матеріально-технічна база» – забезпечення спорудами і будовами, приміщеннями, технічними засобами, комунікаціями та устаткуванням. Види бібліотечної діяльності. Взаємозв’язки між підсистемами «Бібліотечний фонд – Матеріально-технічна база», «абонент-матеріально-технічна база».

Функції підсистем «модель бібліотечного фонду», «модель бібліотекаря», «модель абонента», «модель матеріально-технічної бази».
Бібліотека в соціально – комунікативній структурі суспільства

Вплив факторів зовнішнього оточення на розвиток бібліотеки. Умови ефективної взаємодії бібліотеки і суспільства. Вплив політики на соціальне призначення бібліотеки. Економіка як фактор зовнішнього впливу на бібліотеку. Роль бібліотеки у здобутті освіти та вихованні. Зв’язок бібліотеки з наукою. Місце бібліотеки в системі засобів масової комунікації. Бібліотека в системі інформаційних комунікацій. Роль держави у розвитку бібліотек. Основні компоненти бібліотеки як соціального інституту (бібліотека; бібліотечна наука: практика, освіта, наука, законодавство, стандарти тощо). Інтернаціоналізація бібліотечної сфери. Бібліотека як виробничий комплекс.


Бібліотечна освіта і бібліотечні кадри

Основні принципи і стратегічні цілі бібліотечної освіти в контексті загальнодержавної освітньої програми України. Фундаментальність бібліотечної освіти.

Міжнародні стандарти підготовки бібліотечних фахівців. Стандарти бібліотечної освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика. Освітньо-кваліфікаційна програма.

Підготовка науково-педагогічних кадрів в галузі бібліотекознавства.

Професійна, демографічна та функціональна структура бібліотечних кадрів в Україні.

Бібліотечна професіологія: зміст, завдання, основні напрями дослідження.


Управління бібліотечною справою

Система управління бібліотечною справою. Характеристика суб’єктів і об’єктів управління бібліотечною справою. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та проблеми управління галуззю. Загальнодержавні органи управління бібліотечною справою. Законодавчі, виконавчі та громадсько-державні органи управління. Роль конгресів, з’їздів, бібліотечних рад в управлінні бібліотечною справою.

Завдання і функції Міністерства культури і туризму України в галузі керівництва і координації роботи бібліотек. Регіональні органи управління бібліотечною справою. Обласні управління культури, міські, районні відділи культури Рад народних депутатів.

Функції відомчих органів управління бібліотечною справою. Органи керівництва мережею бібліотек НАН України, науково-технічних, сільськогосподарських бібліотек, бібліотек навчальних закладів, громадських організацій, спілок, товариств тощо.

Критерії ефективності управління бібліотечною справою.

Перспективи удосконалення керівництва бібліотечною справою України.


Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи

Основні напрями бібліотечно-бібліографічної діяльності Міжнародної Федерації бібліотечних асоціацій, ЮНЕСКО, бібліотечних асоціацій зарубіжних країн.

Форми міжнародного співробітництва бібліотек (міжнародний книгообмін, міжнародні наукові конференції, висновки, наукові дослідження, тренінги, обмін досвідом тощо).

КНИГОЗНАВСТВО
Книгознавство як наука і навчальна дисципліна

Зміст поняття «книгознавство». Багатовимірність та системність науки про книгу і книжкову справу. Книгознавство в контексті розвитку української і світової науки про книгу.

Методологія книгознавства. Методологія як форма наукового знання про методи пізнання. Застосування комплексу загальнонаукових та спеціальних методів у книгознавстві.

Загальнонаукові методи: системний, структурно-функціональний, діяльнісний, синергетичний, інформаційний, Методи емпіричного дослідження: порівняння, вимірювання, експеримент. Методи емпірично-теоретичні: абстрагування, аналіз і синтез, моделювання, історичний, логічний. Методи теоретичного дослідження: ідеалізація, формалізація, перехід від абстрактного до конкретного.

Спеціальні методи книгознавства.
Становлення та розвиток книгознавства

Впровадження терміна «книгознавство» у науковий обіг у роботах М. Деніса (друга половина XVIII ст.). Книгознавство у XIX ст. Історико-книгознавчі дослідження. Бібліографічно-бібліотекознавчий етап розвитку книгознавства. Бібліографічні та бібліологічні товариства, їх роль у становленні книгознавчої теорії.

Книгознавчі дослідження російських науковців у першій третині ХХ ст. М. Лісовський, його трьохелементна структура книгознавства. Книгознавча діяльність О. Ловягіна. М. Куфаєв і системний підхід у дослідженні книгознавчих проблем.

Припинення та занепад книгознавчих теоретичних досліджень у 30–50-ті роки ХХ ст. у Радянському Союзі. Відродження книгознавчої науки в кінці 50-х років ХХ ст. Комплексне вивчення книгознавчих проблем у 60–80-х р.р.

Початковий етап формування знання про книгу в Київській Русі. Історичні дослідження книги у XVIII ст. Книгознавчі аспекти праць українських науковців, письменників і релігійних діячів XIX ст. П. Ярковський і перший навчальний курс з бібліології. Діяльність Київської археографічної комісії та історико-книгознавча спадщина М. Максимовича. Книгознавчі проблеми у наукових дослідженнях І. Франка. Книгознавчі здобутки у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка.

Особливості розвитку українського книгознавства у 20–30-ті р. р. ХХ ст. Український науковий інститут книгознавства і його значення для вітчизняного книгознавства. «Бібліологічні вісті» як новий тип наукового книгознавчого періодичного видання. Д. Балика, В. Іванушкін, І. Крип’якевич, С. Маслов, Ю. Меженко, Я. Стешенко та їх внесок у розвиток вітчизняного книгознавства. Книгознавчі дослідження Л. Биковського та українських науковців в еміграції, їх внесок у розвиток книгознавства як соціальної науки про книгу, у формування концепції національно-державної книжкової справи та історію українського книжкового руху. Українське товариство прихильників книги у Празі. С. Сірополко і часопис «Книголюб».

Теоретичні розвідки 60–80-х р. р. ХХ ст. Визначення книгознавства в Українській радянській енциклопедії, запропоноване Ф. Максименком.
Науково-дослідна робота у галузі книгознавства на сучасному етапі

Відродження національних наукових книгознавчих досліджень в незалежній Україні. Реконструкція наукового доробку видатних українських книгознавців XIX–XX ст. Провідні книгознавчі наукові центри – Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Сучасна структура організації науково-дослідної роботи у галузі книгознавства. Науково-дослідні центри: Інститут української книги (НБУВ), Книжкова палата України, спеціалізовані кафедри вищих навчальних закладів, музеї книги. Підготовка фахівців з книгознавства у вищих навчальних закладах.

Проблематика досліджень на теоретичному, історичному, методичному і практичному рівнях. Розробка теоретичних і практичних аспектів історико-книгознавчих наук, методики роботи з фондами рідкісних і цінних книжок, обґрунтування обсягу і завдань книгознавчих навчальних дисциплін. Перспективні напрями теоретико-методологічних розвідок – визначення магістральних напрямів розвитку книгознавства, його структури, пріоритетів.
Кодикологія, кодикографія та книжкове пам’яткознавство як спеціальні книгознавчі дисципліни

Комплекс книгознавчих дисциплін, що досліджують окремі види і жанри книг та книжкової справи в історичному, сучасному і прогностичному аспектах. Спеціальні книгознавчі дослідження історичного характеру та вивчення історії рукописної та друкованої книги. Історія книги як історико-книгознавча дисципліна. Палеографія, філігранологія, бібліопегія, археографія, маргіналістика як спеціальні історико-книгознавчі дисципліни.

Кодикологія. Визначення, об’єкт, предмет, основні завдання. Етапи організації практичної кодикологічної діяльності. Особливості структури рукописної книги. Кодикографія. Кодикографічний опис. Провідні наукові центри кодикологічних і кодикографічних досліджень в Україні.

Книжкове пам’яткознавство як наука та вид практичної діяльності, його об’єкт, предмет, межі, основні завдання. Критерії визначення рідкісності і цінності книг. Організація роботи у бібліотеках та музеях з рідкісними і цінними виданнями. Найбільші колекції книжкових пам’яток в Україні


Бібліофілознавство

Бібліофільство як соціокультурне явище. Історія бібліофільства та бібліофільського руху. Організації книголюбів і бібліофілів на різних етапах історичного розвитку суспільства. Українське бібліологічне товариство (20-ті р.р. ХХ ст.). Наукові і періодичні видання, присвячені питанням бібліофільства. Антикварна і букіністична торгівля та принципи формування приватних книжкових зібрань. Видатні книжкові приватні зібрання і колекції в Україні. Проблеми існування, напрями діяльності.

Бібліофілознавство як наукова дисципліна. Вивчення і розробка питань історії та теорії бібліофільства, методики і організації бібліофільської діяльності, розвиток в межах книгознавства. Питання теорії бібліофілознавства. Термінологія..
Мистецтво книги

Мистецтво книги як книгознавча дисципліна. Становлення мистецтва книги як комплексної дисципліни у кінці XIX – на початку XX ст. Завдання науки і галузі у статті О. Бенуа у київському журналі «Искусство и печатное дело» (1910 р.). Основні етапи розвитку мистецтва книги у ХХ ст. Українські і зарубіжні науковці – дослідники книжкового мистецтва.

Синтетичність мистецтва книги. Архітектоніка книги: просторова організація, що визначається змістом, цільовим та читацьким призначенням. Конструкція, формат, матеріал для виготовлення. Композиційні закономірності внутрішнього і зовнішнього оформлення видання, тривимірність. Завдання художника книги в процесі створення видання. Види творчої діяльності: ілюстрування, художнє конструювання, поліграфічне вирішення в процесі тиражування. Матеріально-технічні та композиційно-просторові засоби досягнення цілісності книги. Етапи оформлення друкованого видання: видавничий, художній, виробничий. Книжковий дизайнер.
Книга як продукт духовної і матеріальної діяльності людини

Еволюція поняття «книга». Суспільне значення книги на різних історичних етапах її існування. Сутність книги як суспільного явища.

Сучасне визначення поняття «книга» в міжнародних документах та державних стандартах України. Поняття «книга» у наукових концепціях сучасних книгознавців: наукова категорія і комунікаційний засіб. Електронна і традиційна книга: проблеми співіснування та взаємодії.

Книга як феномен національної культури в її історичному розвитку. Роль і значення книги у формуванні української національної самосвідомості. Українська книжна та книжкова культура. Державна підтримка книговидавничої справи: декларації та реалії.

Книга як продукт духовної і матеріальної діяльності. Соціальні функції книги – носія певної суми знань та ідей: ідеологічна, інформаційна, комунікативна, естетична. Критерії суспільної цінності книги у соціально-духовному контексті. Перспективи розвитку, поширення і використання різних форм книги.

Визначення поняття «електронна книга».Електронна книга та її місце в сучасному книгознавстві.


Типологія книги

Становлення і розвиток типологічних поглядів у книгознавстві. Основи типології. Поняття про цільове та читацьке призначення.

Способи типологічного пізнання книги: класифікація, систематизація, типологізація. Основні критерії і принципи типологічного групування книги. Методологічні аспекти теорії класифікації. Модель видання як інструмент типологічного аналізу. Визначення понять: «твір друку», «видання», «вид видання», «тип видання».

Значення бібліотипології для теорії книгознавства, потреб практичної діяльності (видавничої справи, статистики творів друку, збереження і використання продукції).

Типи літератури за віковою і мовною ознаками та соціальним призначенням. Жанри літературних творів.

Види друкованих видань. Класифікація всіх друкованих видань за певними ознаками (періодичності, матеріальної конструкції, знакової природи інформації, складом основного тексту, цільовим призначенням, способом виробництва, за обсягом, за змістом, за іншими ознаками: рідкісна, мініатюрна, бібліофільська, антикварна). Види неперіодичних видань. Види періодичних і продовжуваних видань. Нетекстові видання.


Основні конструктивні елементи книги

Поняття конструкція та структура книги. Матеріальна конструкція книги. Кодекс як основна форма сучасної книги. Зовнішні елементи книги: книжковий блок, обкладинка (оправа, супероправа, їх функції), форзац, корінець, каптал. Формати, їх стандарти. Обсяг, поняття про друкарський, авторський, обліково-видавничий аркуш. Матеріали, з яких виготовлена книга, їх вплив на функціонування книги.

Внутрішні елементи книги. Інформаційно-рубрикаційні (титул, його види шмуцтитул та їх частини, початкова полоса); ілюстраційні (фронтиспіс, ілюстровані полоси); композиційні (авантитул, кінцева полоса). Поля (береги), їх призначення. Структурно-складові частини видання. Текст книги. Види текстів (основний, додатковий, допоміжний). Основні види ілюстрацій, їх роль у оформленні книги у відповідності з цільовим та читацьким призначенням.
Апарат книги

Основні різновиди тексту книги. Апарат книги як система орієнтації в її структурі та змісті.Апарат книги як сукупність допоміжних текстів та його призначення. Класифікація допоміжних текстів за їх основними функціями. Розпізнавальний апарат книги: вихідні відомості та їх розміщення в книзі. Довідково-пошуковий апарат книги: зміст, допоміжні покажчики до змісту книги та колонтитули.

Структура науково-допоміжного апарату. Вимоги до нього. Передмова, вступна стаття, післямова, коментар, примітки. Бібліографічний апарат книги: бібліографічні посилання та прикнижкові (пристатейні) списки та покажчики. Зміст і призначення в залежності від типу і виду видання, читацького призначення.

Розміщення в книзі компонентів її апарату.


Видавнича справа та редагування

Теоретичні та практичні дисципліни, що вивчають редакційно-видавничу діяльність. Теорія та практика редагування. Текстологія. Коректура. Авторське право. Економіка книговидання та книгорозповсюдження. Організація і економіка поліграфічного виробництва. Особливості їх взаємодії у спеціальному книгознавстві.

Історія видавничої справи як книгознавча дисципліна. Розвиток видавничої справи на сучасному етапі.


БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО
Основні етапи розвитку бібліографознавства як науки

Поняття “методологія бібліографознавства”. Основні напрями науково-дослідної роботи в галузі бібліографознавства. Фундаментальні та прикладні дослідження в галузі бібліографознавства.

Основні центри (вузи, бібліотеки, Книжкова палата, органи інформації), що здійснюють наукові розробки в галузі бібліографознавства. Роль вузівської науки (аспіранти, докторанти, пошукувачі) в розробці актуальних питань теорії, історії, методики та організації сучасного бібліографознавства.

Координація наукових досліджень в галузі бібліографознавства.


Бібліографія як соціальне явище

Система документних комунікацій як джерело виникнення бібліографії. Комунікаційні посередники в системі документних комунікацій.

Формування системи документних комунікацій в суспільстві. Перші у світі теоретичні розробки в галузі бібліографії – спроби сутнісних і термінологічних визначень в Західній Європі у ХVІІІ – на початку ХІХ ст. (Д. Дідро, М. Деніс, А. Г. Камю, І. Лелевель та інші).

Перші спроби розробки теорії бібліографії на українських етнічних землях в Кремінецькому ліцеї на Волині. Творчий доробок П. О. Ярковського. Проведення першого соціологічного дослідження з вивчення читачів та їх інформаційних потреб Х. Д. Алчевського та її колегами.

Перші роботи з теорії бібліографії російських бібліографів В. Г. Анастасевича, В. С. Сопікова. Розуміння соціальної ролі бібліографії та її документографічних можливостей російськими демократами Р. І. Мінцловим, Г. Н. Геннаді у другій половині ХІХ ст..

Характеристика основних наукових концепцій бібліографії як галузі діяльності: книгознавчої, документографічної, ідеографічної (інформо-графічної), культурологічної та ін.

Основні елементи системи документних комунікацій, їх сучасний стан. Поняття “документ” і “користувач інформації”. Система “книга-читач” як найбільш значна і розповсюджена форма існування системи “документ-користувач”.
Бібліографічна інформація як наукове поняття

Початкове поняття про бібліографічну інформацію (БІ) та її призначення. Форми існування БІ: бібліографічне повідомлення, бібліографічний опис, бібліографічний запис, бібліографічний посібник.

Виникнення бібліографічних, документних та інформаційних потреб, шляхи їх задоволення. Загальний, частковий та одиничний рівні документно-бібліографічних потреб і типи відмінностей в системі документних комунікацій.

Основні суспільні функції БІ – пошукова, комунікативна та оціночна, їх сутнісно-функціональні структури та форми вираження (генетична, логічна).

Бібліографічна інформація як вихідне поняття загальної теорії бібліографії.
Видова класифікація бібліографії як наукова проблема

Класифікація бібліографії як наукова проблема діяльності в Україні та Росії в 20 – 30-х роках ХХ ст. Введення Д. А. Баликою поняття про функціонально-видову структуру бібліографічної діяльності. Погляди українських вчених Ю. Меженка, Д. Балики, М. Ясинського, М. Сагарди, К. Рубінштейна та інших українських дослідників на основі суспільної функції та види бібліографії.

Варіанти класифікації бібліографії російськими науковцями Н. Яницьким, М. Здобновим та іншими бібліографознавцями.

Теоретичні дискусії та погляди вчених на видову класифікацію бібліографії у 50 – 60-х роках. Участь українських дослідників В. Витяжкова та Д. Тараманова в означених дискусіях, їх наукова позиція.

Визначення видів бібліографії у перших державних стандартах з бібліографії в 70-х роках. Внесок російських вчених А. Барсука, О. Коршукова, Е. Безпалової та інших в опрацюванні видової класифікації бібліографії. Концепція видової класифікації бібліографії О. Коршунова, її сутність і характеристика.

Стан проблеми класифікації бібліографії за видовою ознакою у 80 – 90-х роках ХХ ст.

Класифікація бібліографії за іншими ознаками:поточна, ретроспективна, перспективна, універсальна, галузева, комплексна, персональна, країнознавча, краєзнавча, бібліографія екстеріорики тощо. Бібліографія бібліографії як особливий вид бібліографії.
Загальна бібліографія

Відомості про документи, якими можуть користуватися всі читачі незалежно від особливостей індивідуальних і групових інформаційних потреб. Призначення загальної бібліографії.

Бібліотечно-каталожна бібліографія: мета, завдання, форми існування (друковані, електронні).

Державна бібліографія: цілі, завдання. Визначення державної бібліографії, характерні ознаки, її центри, “система обов’язкового примірника”, бібліографічна продукція.

Поточна державна бібліографія: завдання, напрями діяльності, система поточних державних бібліографічних видань. Загальна ретроспективна бібліографія: суспільне призначення, організація, система посібників.

Зіставлення понять “держава” та “національна” бібліографія, їх характеристика.

Видавничо-книготорговельна бібліографія, її цільове призначення і головна мета. Центри даного виду бібліографії, їх продукція.
Спеціальна бібліографія

Реалізація ціннісних відносин в системі “документ-користувач”. Врахування особливостей інформаційних потреб користувачів – призначення спеціальної бібліографії.

Науково-допоміжна бібліографія як вид бібліографії, призначенням якої є сприяння науковій та професійно-виробничій діяльності. Її місце в національній системі НТІ. Центри науково-інформаційної діяльності та їх продукція. Система науково-допоміжних посібників.

Рекомендаційна бібліографія як вид бібліографії, спрямованої на допомогу освіті, самоосвіті, вихованню та поширенню знань. Завдання рекомендаційної бібліографії на сучасному етапі, основні її ділянки та напрями. Принципи організації рекомендаційної бібліографії. Основні центри рекомендаційно-бібліографічної діяльності. Система рекомендаційно-бібліографічних видань.


Бібліографія бібліографії

Походження терміну “бібліографія бібліографії” та його сучасне трактування. Типологія та змістовні риси бібліографії бібліографії як особливого виду бібліографії. Функції бібліографії другого ступеня. Виникнення бібліографії бібліографії як результат інтенсивного розвитку бібліографічної діяльності.

Особливості покажчиків бібліографічних посібників (БП) та організація бібліографії бібліографії. Види покажчиків БП за суспільним призначенням та іншими ознаками. Центри та джерела української бібліографії бібліографії. Поточні та ретроспективні універсальні покажчики БП.

Проблема створення універсального ретроспективного покажчика БП з українознавства (Джерела українознавства. Вип. 1. Вітчизняні бібліографічні джерела. К.; 1990).

Довідково-пошукове значення універсальних покажчиків БП, створених в межах колишнього СРСР та в сучасній Україні.
Організація науково-дослідної роботи в галузі бібліографознавства

Поняття “методологія бібліографознавства”. Основні напрями науково-дослідної роботи в галузі бібліографознавства. Фундаментальні та прикладні дослідження в галузі бібліографознавства.

Основні центри (вузи, бібліотеки, Книжкова палата, органи інформації), що здійснюють наукові розробки в галузі бібліографознавства. Роль вузівської науки (аспіранти, докторанти, пошукувачі) в розробці актуальних питань теорії, історії, методики та організації сучасного бібліографознавства.

Координація наукових досліджень в галузі бібліографознавства.


Українська бібліографія ХІ-ХVІІ ст.

Вирішення проблеми періодизації історії української бібліографії на сучасному етапі.

Розвиток культури в Київській Русі в ХІ – ХVІІ ст. Перша бібліографічна пам’ятка Київської Русі “Богословица от словес”, списки “істинних” і “ложних” книг, інвентарі та описи церковних, монастирських бібліотек тощо. Бібліографія від виникнення книгодрукування в Україні (1574 р.) до середини ХVІІ ст. (каталоги бібліотек, допоміжні покажчики до книг та інші). Посилення книгообміну між Україною та іншими слов’янськими країнами.

“Оглавление книг, кто их сложил” – як друкована пам’ятка бібліографії другої половини ХVІІ ст. Поява першої української музичної бібліографії – “Реєстр нотних зошитів, що належить Львівському братству” (1697 р.). Характеристика інших друкованих і рукописних бібліографічних пам’яток вказаного періоду, спільність в методиці їх підготовки.


Українська бібліографія ХVІІІ – ХІХ ст.

Запровадження гражданського друку в Росії та Україні, його вплив на бібліографування літератури, надрукованої гражданським шрифтом. Використання української бібліографії для потреб церкви, держави, науки, книжкової торгівлі. Українське та російське просвітництво другої половини ХVІІІ століття, його значення для розвитку української бібліографії. Стан бібліографії на західноукраїнських землях.

Розвиток книготорговельної бібліографії, роль друкарень України в її розвитку (в т. ч. друкарні Києво-Печерської лаври). Бібліотечні каталоги Харківського колегіуму, Київської академії та бібліотек інших навчальних закладів. Спроба застосування в київському каталозі бібліотечної класифікації австрійського бібліографа М. Деніса. Бібліотечна бібліографія церковних, монастирських та приватних бібліотек (С. Яворського, П. Рум’янцева-Задунайського). Світські тенденції в українській бібліографії ХVІІІ ст. Бібліографічна діяльність українського просвітителя Г. С. Сковороди. Зародження галузевої бібліографії та біобібліографії.

Харківський університет та початок розвитку в Україні бібліографії книг гражданського друку. І. І. Срєзнєвський та бібліографія в Україні. Викладання бібліографії П. О. Ярковським в Кремінецькому ліцеї на Волині.

Каталоги приватних публічних бібліотек. “Роспись российским книгам…” М. А. Клочкова (1830 р.) та “Аптека для души” П. П. Должикова в Києві (1843 р.) та ін. Бібліографія рукописних книг та стародруків. Перша спроба в галузі репертуарної бібліографії (“Книжная старина южнорусская” М. О. Максимовича).

Перші бібліографічні списки краєзнавчої літератури та виникнення сільськогосподарської бібліографії.

Бібліографія на західноукраїнських землях. “Руська трійця” та її вклад у розвиток української бібліографії. Бібліографічна інформація на сторінках періодичних видань.

Розвиток рекомендаційної бібліографії в Україні.

Розвиток бібліографії в Західній Україні. Діяльність Я. Ф. Головацького у галузі бібліографії. Українсько-російські бібліографічні зв’язки. М. І. Межов та його покажчики з української тематики.

Краєзнавча бібліографія та біобібліографія (В. С. Іконніков, А. І. Устинов, Г. С. Чириков та інші). Подальший розвиток галузевої бібліографії (загальна характеристика).


Бібліографія в Україні у ХХ ст.

Суспільне життя в Україні та його вплив на розвиток бібліографії.

Репертуарна бібліографія української книги. Бібліографічна діяльність М. Ф. Комарова, І. О. Левицького, І. Я. Франка, М. І. Павлика. Бібліотечні і книготорговельні каталоги. Розвиток галузевої та краєзнавчої бібліографії та біобібліографії (І. О. Левицький, І. Ф. Павловський та ін.). Бібліографічна діяльність І. Т. Калиновича .

Міжнаціональні зв’язки української бібліографії, їх типологія.

Розвиток бібліографознавства та створення перших бібліографічних установ. Бібліографічна комісія при Науковому товаристві ім. Т. Г. Шевченка у Львові (1909 р.), Одеське бібліографічне товариство при Новоросійському університеті (1911 р.).

Виникнення державної бібліографії в Україні.

Створення українського бібліографічного репертуару. Покажчик В. Ігнатієнка “Українська преса. 1816 – 1916” (Х., 1930). Стан видавничо-книготорговельної бібліографії.

Організація і основні завдання рекомендаційної бібліографії в Україні. Галузева науково-допоміжна бібліографія. Бібліографічна діяльність бібліотек, науково-дослідних установ, відомих вчених.

Бібліографія бібліографії. Бібліографічна діяльність Ю. О. Меженка, М. А. Годкевича, М. Яшека, М. Ясинського, Ф. Максименка, Є. Пеленського, В. Дорошенка та ін.

Роль української книжкової палати, УНІКУ, Всенародної бібліотеки України та інших бібліотек у розвитку бібліографознавства в Україні.

Підготовка кадрів, відкриття Харківського бібліотечного інституту, бібліотечних технікумів.

Бібліографія в Західній Україні. Бібліографічна діяльність наукових товариств і товариств “Просвіта”.

Стан науково-допоміжної бібліографії в Україні наприкінці 40-х – початку 50-х років. Діяльність центрів бібліографічної інформації щодо підготовки поточних та ретроспективних посібників, координація та планування в галузі науково-допоміжної бібліографії.

Краєзнавча бібліографія в Україні. Державна історична бібліотека УРСР як основний науково-методичний центр у галузі краєзнавчої бібліографії в республіці. Обласні бібліотеки як центри випуску бібліографічних посібників краєзнавчого характеру свого регіону.

Видавничо-книготорговельна бібліографія в Україні та бібліографія бібліографії. Теоретико-методичні та організаційні питання бібліографії.

Характеристика систем літописів Книжкової палати України. Основні функції та завдання палати.

Репертуарна бібліографія. Стан та перспективи розвитку рекомендаційної бібліографії в Україні вказаного періоду. Видавничо-книготорговельна бібліографія, стан і перспективи її розвитку. Діяльність Книжкової палати, книготорговельних організацій та видавництв у цій галузі. Стан краєзнавчої бібліографії. Бібліографічна діяльність бібліотек на допомогу виданню 26-томної “Історії міст і сіл УРСР”. Проблеми розвитку бібліографії бібліографії. Характеристика покажчиків “Бібліотекознавство і бібліографія Української РСР”, “Книга про книги” та ін.
Бібліографія в Україні на сучасному етапі

Сучасний стан державної бібліографії в Україні. Досягнення та проблеми в організації державної бібліографії. Переїзд Книжкової палати з міста Харкова до міста Києва. Завдання державної, рекомендаційної, науково-допоміжної, краєзнавчої, книготорговельної бібліографії і бібліографії другого ступеня в Україні в умовах кризових явищ в економіці, науці та культурі.

Діяльність Національних, обласних, вузівських бібліотек, архівів та наукових установ України по створенню національного бібліографічного репертуару. Роль міжнародних, всеукраїнських конференцій, присвячених питанню теорії, історії, методики та організації бібліографічної діяльності в Україні.

Підготовка бібліотечно-бібліографічних кадрів у вузах культури країни.

Спеціальні періодичні видання та збірники (“Бібліотечний вісник”, “Вісник книжкової палати”, “Бібліотечна планета”, “Бібліотекознавство та бібліографія” та ін.). Характеристика серії біобібліографічних нарисів “Видатні діячі української книги”, започаткована Національною парламентською бібліотекою України з 1993 р. та навчального посібника проф. Н. Ф. Королевич “Українські бібліографи ХХ століття”.

Українська бібліографія у світовому контексті.



ІСТОРІЯ КНИГИ
Історія книги як наука і навчальна дисципліна, та її місце в процесі історичного пізнання.

Дуалістичний характер історії книги. Предмет і завдання курсу, його місце і зв’язки з іншими загальнонауковими, історичними та книгознавчими дисциплінами. Місце історії книги в процесі історичного пізнання.

Джерелознавство історії книги. Предмет джерелознавства історії книги. Історичні джерела. Теоретичний розділ, джерелознавча практика та джерелознавча критика.

Історіографія історії книги. Предмет, об’єкт та мета історіографії історії книги. Функціональне призначення історіографії історії книги. Методологічна база історіографії історії книги.


Основні етапи розвитку письма

Письмо як засіб вираження й закріплення думки і мови, їх взаємозв’язок. Функції письма. Передумови виникнення письма. Головні недоліки первинних типів письма.

Поняття та характеристика піктографії та ідеографії. Системи ідеографічної писемності.

Приклади наскальних малюнків на території України, Південної Америки та Центральної Африки. Найдавніші зразки піктографічної та ідеографічної писемності на території Європи часів Трипільської культури.

Поняття про складове письмо. Писемність Мінойської культури з о. Крит. Фестський диск.

Виникнення фонетичного письма та розвиток алфавітів. Фінікійський алфавіт. Розповсюдження фонетичних алфавітів у Європі та Азії. Запозичення фонетичного алфавіту греками. Грецький та латинський алфавіт.


Еволюція матеріалів і форм книги.

Матеріали для письма та форми книги в давнину. Глина як основний матеріал для книг у народів Міжріччя: у шумерів, в Ассіро-Вавілонії. Клинописне письмо. Месопотамські клинописи.

Поняття про найдавнішу форму книги – сувій. Характеристика папірусу. Найвідоміші папірусні раритети. Виготовлення та розповсюдження пергамену. Поява книги-кодексу. Виготовлення книг з бамбуку у стародавньому Китаї. Винахід паперу у Китаї.

Створення книг з шовку у Давньому Китаї. Виготовлення книг з пальмового листя в Індії.


Книга періоду античності

Роль книги в античному суспільстві. Характерні риси книги античності.

Традиційні форми розповсюдження літературних і наукових текстів в античних державах.

Виникнення стенографії у Давній Греції. Давньогрецькі книгозбірні. Найдавніші грецькі книжкові пам’ятки. Розповсюдження книг у Греції.

Основні види давньоримського письма: римське капітальне монументальне письмо та рустичне письмо; та давньогрецької письменності: лінійне талапідарне
Західноєвропейська середньовічна рукописна книга

Вплив християнської церкви на розвиток книги. Основні форми прояву духовної цензури. Індекси-Списки заборонених книг. Католицький характер книги раннього середньовіччя. Західноєвропейська рукописна книга. Створення і розповсюдження книг в університетах. Поява товарних відносин у книжковій справі.

Найвідоміші скрипторії середньовіччя. Основні матеріали для письма. Поняття про палімпсести. Типи середньовічного письма Манускрипти. Внутрішня структура та характеристика латинських манускриптів. Основні методи оформлення середньовічної книги. Готичний стиль. Тематика і типи книг доби середньовіччя. Мистецтво західноєвропейської мініатюри.

Найбільш відомі манускрипти середньовіччя: Олександрійський кодекс; Ватиканський кодекс; Баллімотська книга; Келлська книга; Рукопис Войнича. Писемність і книга на Близькому Сході, в Закавказзі та Середній Азії.

Рукописна книга країн арабського сходу.
Візантійська рукописна книга

Основні матеріали для виготовлення книг у Візантії. Найдавніші паперові пам’ятки Візантії.
Вплив античних традицій на мистецтво оформлення візантійської книги. Характерні риси оформлення візантійської рукописної книги у VІ столітті. Вплив східного мистецтва на оформлення книги Візантії у VІ столітті. Особливості оздоблення тексту візантійської книги.
Внутрішня структура візантійської книги у ІХ-Х столітті, поняття про: схолії, харта-бамбікіно, харта-папірі, квартеніон, бініон, терніон, сеніон, сигнатуру, фронтиспіси та репрезентанти. Мистецтво художнього оформлення книги: застосування мозаїки, рослинного та геометричного орнаменту. Найпопулярніші структурно-декоративні елементи у оздобленні візантійської книги. Мініатюра візантійської рукописної книги. Типи і жанри візантійських книг.


Слов’янська писемність

Документальні свідчення існування найдавнішої писемності на території східних слов’ян. Сказання Храбра «О письменах». Літописи Київської Русі дохристиянського періоду. Писемність і книга у південних і західних слов’ян. Вплив візантійської та болгарської книжкової традиції на розвиток книги в Київській Русі. Наукові дослідження щодо існування протокирилиці. Твір «Життя Костянтина». Вплив християнства на поширення слов'янської писемності

Кирило і Мефодій, їх роль у розвитку слов’янської писемності. Характеристика кирилиці та глаголиці, ареал їх розповсюдження.
Особливості ілюстрування та оздоблення слов’янських рукописів

Розвиток графіки кириличнх шрифтів: устав, півустав, в’язь, скоропис. Еволюція орнаментально-декоративного оздоблення: орнамент візантійського стилю, орнамент тератологічного стилю, орнамент балканського стилю, орнамент ново візантійського стилю, орнамент розвиненого рослинного стилю.

Система побудови книжкових блоків і оправ східнослов'янських рукописів.

Основні характерні риси стильових ознак вітчизняних рукописів.

Характеристика оздоблення найвизначніших східнослов’янських кириличних рукописів.: Реймського Євангелія, Остромирова Євангелія, Ізборника Святослава (1073 р., 1076 р.), Архангельського Євангелія.

Літописи. Характеристика Київського літопису (XII ст.) і Галицько-Волинського літопису (XIII ст.)


Передумови виникнення друкарства в Європі

Епоха Відродження, необхідність поширення нових знань. Зміни в системі освіти. Зростання попиту на світську книгу: потреба в університетській книзі;розповсюдження гуманістичної книги; необхідність у створенн ідентичних церковнослужбових книг. Втрата церквою монополії на книговиробництво. Поняття друкування як технічного способу розмноження текстів шляхом одержання багатьох відбиткі з однієї форми.

Технічні попередники книгодрукування: відбитки з штампів, набиття на тканинах. Ксилографія: особливості розповсюдження в Европі та на Сході. Фестський диск та інші приклади застосування набору в Європі в давнину Найвідоміші ксилографічні пам’ятки. Пошуки складальної друкарської форми: Винахід Бі Шена, Друкування рухомими літерами в Кореї. Поява друкування рухомими літерами в Європі. Друкування книг з олов’яних, дерев’яних та бронзових рухомих літер.
Й. Гутенберг і початок друкарства в Європі. Найвідоміші європейські друкарі XV ст.

Біографічні відомості про Й. Ґутенберґа. 42-рядкова Біблія – шедевр книжкового мистецтва. Інші видання Ґутенберґа. «Provinciale Romanum», його доля. Значення винаходу друкарства, його тріумфальний хід по Європі.

Початок книгодрукування в Німеччині: І. Фуст та найвидатніші видання: методика оздоблення та ілюстрування, основні нововедення у книго виготовлення. Видання А. Коберегера та А. Пфістера. Видавнича діяльність І. Ментеліна. Початок книгодрукування в. Італії, Франції, Англії, Польші та Чехії.

«Прогностична оцінка поточного 1483 р.»- перша надрукована книга українського автора Ю. Дрогобича.


Становлення книгодрукарства як мистецтва

Внутрішня структура та оздоблення інкунабул. Поняття про сигнатури та пагінацію, друкарські марки. Ілюстрування інкунабул. Розвиток графіки латинських друкарських шрифтів у XV столітті: готичні друкарські шрифти, антиквенні друкарські шрифти. Ілюстрування в ранніх друкованих книгах: гравюра на дереві, гравюра на металі.Найдавніші каталоги інкунабул. Історія створення Всесвітнього каталогу. Інкунабули, що зберігаються у Києві. Інкунабулознавство як наука.

Внутрішня структура й оздоблення палеотипів. Ілюстрація в палеотипних виданнях: Гравюра на дереві, гравюра на металі.

Формування нових стильових ознак у європейському палітурному мистецтві.Екслібріс, суперекслібріс і книговидавнича марка.

Розвиток графіки латинських друкарських шрифтів у XV столітті: готичні друкарські шрифти, антиквенні друкарські шрифти.
Початок друкарства кириличним шрифтом

Передумови виникнення та поширення друкарства в Україні.

Діяльність Ю. Дрогобича.

Життя та діяльність Швайпольта Фіоля. Ш. Фіоль - перший друкар книг кириличним шрифтом. Поширення видань Ш. Філя в Україні. Гіпотези щодо існування в Україні друкарства у XV столітті.

Друкар Макарій з Чорногорії. Діяльність перших кириличних друкарень в Венеції, Сербії та Чорногорії.

Франциск Скорина - основоположник білоруського друкарства. Друкарні у Вільно та Празі. «Біблія руська» та інші видання Ф. Скорини. Характеристика цих видань. Послідовники діяльності Ф. Скорини: С. Будний та В. Тяпинський. Білорусько-українські друкарні: Віленська, Несвіжська, Тяпинська, Заблудівська, Євська, Могилівська, Кутеїнська, Буйницька і Супрасльська.


Початок книгодрукування на українських землях. Книговидавнича діяльність І. Федорова в Україні.

Аналіз наукових публікацій українських дослідників щодо існування дофедорівського книгодрукування в Україні: М. Тимошика, О. Мацюка, О.Ороса, Я. Запаска.

Іван Федоров, біографічні відомості. Перша датована друкована книга в Росії – Апостол 1564 р. Друкарня в Заблудові, її видання: «Євангеліє Учительноє», «Псалтир» та «Часословець». Діяльність Івана Федорова у Львові. Книговидавнича діяльність І. Федорова в Острозі: видання книги «Нового завіту» та острозького «Букваря», особливості оформлення. Значення діяльності І. Федорова. Друкарня у Львові після Івана Федорова. Заснування друкарні Львівського братства. Діяльність П. Мстиславця у Вільно.

Книжкова справа в країнах Європи. Європи у XVІ ст. Найвідоміші друкарі і видавці.

Роль Реформації у розвитку друкованої книги ХVІ ст. Вплив реформації на книгодрукування в Європі. Основні методи та засоби запровадження церковної цензури у видавничу справу європейських країн.

Ведення змін у книговиробничий процес: виокремлення з книговиробництва книгорозповсюдження, шо перетворюються в окрему галузь. Укрупнення книго виробництва. Поява великих родинних підприємств, видавничих фірм, династій друкарів та видавців.

Книгодрукування в Італії. Альд Мануцій – «князь друкарів». Нова Альдова Академія. Видання грецьких та римських класиків античності. Друкарська марка Альдів. Характеристика альдин. Новий, характерний для епохи Відродження, стиль оформлення книг. Книжкова справа у Англії. Діяльність Дж. Дея. Університетські типографії в Оксфорді та Кембриджі. Книжкова справа у Франції. Друкарська марка Етьєнів. Основні видання. Словники давніх мов. Ліонські друкарі. Типограф - гуманіст Є.Доле. С. Грифіус. Основні центри книгодрукування в Нідерландах. Кристоф Плантен, найвідоміші видання. Використання гравюр на міді для ілюстрування книг. Видавничі та книготорговельні філії Плантена Монополія на видання літургійних книг.


Характеристика книжкової справи в XVII ст. Фірма ельзевірів

Книговидання та книжкова торгівля, загальні тенденції. Енциклопедії та картографія. Поява періодичних видань в країнах Європи. Діяльність Королівської типографії у Франції. Політичні памфлети, «мазарінади». Професійні організації друкарів. Нововведення у виробництві та оформленні книг, зміни в техніці ілюстрування. Англійські вдосконалення в галузі авторського права та книжкової торгівлі. Розвиток книгодрукування у Франції. Вплив цензурної політики королівської влади на книговидання. Видавнича династія Ельзевірів. Книготорговельна та видавнича діяльність засновника фірми – Лодовейка Ельзевіра. Тематика його видань. Серія «Республіки». Філії фірми. Друкарська марка. Поняття про ельзевірний формат. Внесок діяльності фірми Ельзевірів у європейське книгорозповсюдження. Поява періодичних видань в Європі. Виникнення памфлетів. Початок друкарства в Північній Америці.


Мистецтво західноєвропейської книги ХVІІІ ст. Найвидатніші друкарі

Характерні риси культури просвітництва. Діяльність французьких просвітителів. «Енциклопедія наук, мистецтв і ремесел» Д. Дідро і Ж. Д’Аламбера. Оформлення книг у стилі «рококо». Поява нових стильових ознак в оформленні та оздобленні книг . Характеристика аристократичних видань. Мистецтво гравюри на міді. Види друкарських шрифтів. Розвиток оправ. Видавнича обкладинка та оправа.

Вплив ідеології просвітництва на розвиток книжкової справи у Франції. Зародження бульварної преси. Найвідоміші видавництва. Бомарше як видавець. Династія видавців Дідо, їх здобутки. «Свобода слова» в Англії. Тематика книг. Основні типографії та видавництва в Англії. Книгодрукування в Америці. «Американський друкар Бенджамін Франклін.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка