Програма вступних випробувань для вступників на спеціальність 024 «Хореографія» окр «Спеціаліст» Київ 2016 пояснювальна записка



Скачати 405.79 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації22.12.2017
Розмір405.79 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ


ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою факультету хореографічного мистецтва протокол №9 від 29.02.2016

Декан ___________Цвєткова Л.Ю.


ПРОГРАМА ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ
для вступників на спеціальність

024 «Хореографія»

ОКР «Спеціаліст»

Київ 2016



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Прийом на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста за спеціальністю 024 «Хореографія» здійснюється на основі ступеня бакалавра за напрямом 6.020202 «Хореографія» (спеціалізації «Народна хореографія», «Бальна хореографія», «Класична хореографія», «Сучасна хореографія») за результатами фахових вступних випробувань.

Фахові вступні випробування проводяться у формі тестування, що спрямоване на виявлення рівня теоретичних знань з професійно-орієнтовних дисциплін, необхідних для виконання виробничих функцій.

1.Спеціалізація «Народно-сценічна хореографія»


    1. Джерела та шляхи розвитку народного

хореографічного мистецтва

Загальні питання походження і розвитку народного хореографічного мистецтва. Вплив географічних, історичних та соціальних умов на розвиток народного хореографічного мистецтва.

Народні танці як складова народних обрядів і свят.

Залежність танцю від трудової діяльності людини.

Ритм, музика і танець. Організуюче значення ритму в роботі та в танці.

Виникнення нових форм народного танцю. Утвердження народного танцю на професійній сцені.


    1. Засновники методики викладання

народно-сценічного танцю

Основи характерного танцю” як перша розробка методики викладання народно-сценічного танцю. Викладачі Ленінградського хореографічного училища О. Бочаров, А. Лопухов, О. Ширяєв, автори книги, відомі фахівці в галузі характерного танцю. Значення книги для розвитку світового хореографічного мистецтва.



1.3. Структура та зміст уроку народно-сценічного танцю

Структура уроку народно-сценічного танцю як три основні складові: вправи біля станка, вправи на середині залу та етюдна робота. Співвідношення між окремими частинами уроку. Чергування вправ за принципом контрасту, послідовного ускладнення рухів.

Методично обґрунтована система викладання навчального матеріалу. Методика вивчення та викладання вправ і рухів.

Рівномірність розподілу фізичного навантаження на суглоби, зв’язки та м’язи.

Ритм і темп проведення уроку, його значення для виконання обсягу навчальних завдань.

1.4.Стильові особливості українських народних танців

та їх районування
Райони України. Залежність стильових особливостей українського народного танцю від географічного положення того чи іншого району, від характеру праці, побутових умов та соціально-економічних і культурних взаємозв'язків із населенням суміжних районів та сусідніми народами. Українська танцювальна музика. Костюм в українському танці.

Танці основних регіонів України, їх стилістичні особливості, які виявляються в багатстві традицій у народному танцювальному мистецтві, в сукупності визначених хореографічних і музичних з’явлень; зокрема, жителі Галичини, Буковини танцюють польку зовсім не так, як степовики Кіровоградщини чи Запоріжжя.

Різноманітність танцювального фольклору Україна. Аматорські і професійні танцювальні колективи - зберігачі фольклорних зразків.

1.5. Жанри і тематичний поділ українських

народних танців

Жанрове і тематичне розмаїття українських народних танців. Хороводи як один з найдавніших видів народного танцювального мистецтва. Поділ хороводів на тематичні групи. Побутові танці як основа української народної хореографії. Класифікація побутових танців. Сюжетні танці, відтворення у них явищ навколишнього життя і природи. Тематичні групи сюжетних танців.



1.6. Дослідники української народно-сценічної

хореографії та їх роль у розвитку

українського народного танцю
Дослідники національного хореографічного мистецтва. Український танець у художній літературі.

Значення науково-дослідних праць з української хореографії для розробки теорії і практики викладання спеціальних дисциплін (роботи В.Верховинця, А.Гуменюка, Р.Герасимчука, К.Василенка, В.Авраменка, П.Вірського, Г.Боримської, Є.Зайцева, І.Антипової з теорії та історії, методики і постановки українських танців).


1.7. Балетмейстер як творець хореографічного твору

Визначення професії балетмейстера, особливості її змісту, характеру, завдань.

Балетмейстер – організатор і творчий керівник колективу.

Естетичне виховання засобами народного хореографічного мистецтва.

Репертуар як основа хореографічного колективу. Принципи формування репертуару.
1.8. Види балетмейстерської діяльності

Балетмейстер-постановник як творець хореографічного твору.

Творче натхнення та пошуки теми й ідеї хореографічної постановки.

Уява та художній задум як основа мистецтва балетмейстера.

Балетмейстер як автор програми, сценарно-композиційного плану, лібрето. Постановочна робота над відтворенням виконавцем партитури танцю, стилю постановки, характеру персонажів, манери виконання рухів, розміщення танцюристів на кону тощо.



Балетмейстер-репетитор: тлумачення ідейного задуму, розкриття теми, художніх образів, філігранне відшліфування образної лексики, опрацювання мізансцен у поєднанні з малюнками, композиційними переходами.

Балетмейстер-педагог: досвід виконавця як необхідна складова педагога; точний, лаконічний особистий показ як шлях до вираження ідеї, розкриття образно-тематичного спрямування твору. Характеристика того чи іншого руху, комбінації та їх методична розкладка.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка