Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра



Скачати 80.75 Kb.
Дата конвертації15.05.2019
Розмір80.75 Kb.
ТипПрограма

Міністерство освіти і науки України



Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства
Кафедра української літератури


ЖАНРОВИЙ АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ





Програма


вибіркової навчальної дисципліни

підготовки бакалавра
спеціальностей 014.01 – Середня освіта (українська мова та література)
для груп УП-16-1з, УП-17у-1з
(Шифр за ОПП: ПП 5.11в)


035.01 – Філологія (українська мова і література)
для групи УУ-16у-1з


(Шифр за ОПП: ПП 5.15в)


Дніпро

2018 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Кропивко І.В., к.філол.н., доц.
Обговорено та схвалено науково-методичною комісією за спеціальностями 014.01 – Середня освіта (українська мова та література), 035.01 – Філологія (українська мова і література)
31.08. 2018 року, протокол №1

Вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни за вибором “Жанровий аналіз літературного тексту” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра спеціальності 014.01 – Середня освіта (українська мова та література) та 035,01 – Філологія (українська мова і література).



Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливості жанрового аналізу літературних текстів та специфіка навчання йому учнів середніх загальноосвітніх закладів на уроках української літератури.

Міждисциплінарні зв’язки: для вивчення спецкурсу необхідні знання студентів з дисциплін «Вступ до літературознавства», «Історія української літератури», «Історія зарубіжної літератури».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Теоретико-методологічні засади вивчення генології в загальноосвітніх навчальних закладах.

2. Методичні аспекти жанрового аналізу творів у загальноосвітніх навчальних закладах.


1. Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Жанровий аналіз літературних текстів” є розвиток у студента навичок жанрового аналізу літературного твору та вміння організувати на заняттях з української літератури процес жанрового аналізу текстів, включених до навчальних програм середніх закладів освіти, згідно з віковими особливостями та здатністю до освоєння матеріалу учнями.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Жанровий аналіз літературних текстів” є ознайомлення студента з принципами жанрового аналізу літературних творів, термінологічним апаратом генології, специфікою вивчення літературних творів різних жанрів у школі, методикою жанрового аналізу творів різних літературних родів та міжродових утворень відповідно до віку та рівня підготовленості учня.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :


    • особливості формування жанрового мислення та жанрової свідомості учня;

    • послідовність і ступінь ознайомлення учнів із жанровими ознаками та основами жанрового аналізу;

    • термінологічний апарат генології.

вміти :

    • використовувати під час розроблення плану заняття існуючі методики жанрового аналізу класичних творів;

    • коригувати методики навчання жанровому аналізу творів з неоднозначною / авторською жанровою номінацією для учнів, що навчаються за рівнем стандарту та рівнем профільної освіти.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин/4,0 кредити ЄКТС.


2. Інформаційний обсягнавчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.Теоретико-методологічні засади вивчення генології в загальноосвітніх навчальних закладах.

Тема 1. Місце і значення генології в процесі викладання літературознавчих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах.

Вивчення художньої літератури в школі спрямовано на формування естетичного досвіду учня. Первинним способом систематизації художньої інформації витупає жанр мистецького твору як тип художньої інформації та спосіб її текстової репрезентації. Жанр – форма естетичної діяльності автора й читача. Роль жанру літературного твору для навчального процесу. У загально-естетичній площині: формування в учнів здатності до співвіднесення читаного тексту з масивом інших текстів на основі атрибутивних ознак; у сфері літературознавчого аналізу: розвивати в учнів уміння розпізнавати в тексті жанрові домінанти як ознаки традиційності тексту та/або новаторства; у сфері розуміння засад літературного процесу в творчому та рецептивному аспектах: усвідомити функцію жанру як моделі літературного твору для написання нового тексту; та функцію жанру як моделі сприйняття тексту. Володіння термінологічним апаратом – критерій фахової компетентності вчителя.



Тема 2.Аспекти розвитку жанрового мислення в учнів.

Усвідомлений/неусвідомлюваний рівні жанрового мислення учня. Роль термінології в формуванні свідомого ставлення учня до жанрового означення літературного тексту. Поступовість ознайомлення школярів з генологічною термінологією згідно з навчальними програмами з української та світової літератур. Формування в учнів молодшої школи уявлення на образно-емоційному рівні про літературні жанри як тематичні групи та способи висловлювання (упізнати й назвати твір за жанром). Вироблення термінологічної бази генологічного аналізу в учнів середньої школи. Досягнення рівня свідомого використання методик жанрового аналізу учнями старшої школи. Первинний, поглиблений, рефлексивний види жанрового аналізу в школі.



Тема 3.Теоретичні засади жанрового аналізу творів.

Розуміння жанру як моделі усного/писемного висловлювання, що стосується не лише літературних творів (жанрами є також стаття, сценарій, альманах, виставка, фольклорне свято, альбом, газета, екскурсія тощо). Жанр як спосіб систематизації естетичного досвіду та модель літературного твору. Поняття жанрової пам’яті та жанрової свідомості. Фольклорні жанри. Канонічні жанри. Авторський жанр. Авторська жанрова номінація. Роль видавця у жанровій номінації текстів. Альманахи, хрестоматії, збірки. Літературна періодика (журнали й газети для дітей, колонки в журналах). Енциклопедії для дітей. Термінологічний апарат для жанрового аналізу твору. Критерії жанрового поділу в різних літературних родах. Ускладнені жанрові моделі в модерністичній та постмодерністичній літературах. Формування жанрових різновидів як результат дії міжмистецьких взаємозв’язків.



Змістовий модуль 2.Методичні аспекти жанрового аналізу творів у загальноосвітніх навчальних закладах.

Тема 4.Загальні методичні засади жанрового аналізу в школі.

Особливості пояснення учням засад виникнення жанрового мислення через позиціонування художньої діяльності, у тому числі літературної, як способу осягнення людиною специфіки власного існування, пізнання навколишнього світу й себе в ньому. Розкриття жанрової генерики як принципу взаємопов’язаності художніх текстів минулого й сучасності та жанрової еволюції як взаємодії двох тенденцій: наслідування досягнень попередників, пошук власного місця в літературному процесі. Концептуально-жанровий аналіз літературного твору в школі. Види завдань для стимулювання творчих здібностей учнів. Вади навчання жанровому аналізу: зловживання термінологією, перетворення аналізу на читання й коментування.



Тема 5.Методики аналізу окремих літературних жанрів.

Шкільний аналіз епічних творів. Жанровий аналіз фольклорного твору та життєпису (літопису). Неусталеність жанрових дефініцій – одна з проблем жанрового аналізу в школі. Нормативні атрибути прозових жанрів. Вивчення ліричних творів у школі. Особливості вивчення драматичних творів. Специфіка аналізу міжродових жанрів.



Тема 6.Нетрадиційні методики жанрового аналізу в класах із профільним навчанням.

Нетрадиційні методики формування навичок жанрового мислення та жанрового аналізу в класах із поглибленим вивченням літератури. Звернення більшої уваги на засвоєння учнями генологічних термінів, глибший жанровий аналіз літературного твору та врахування самостійної оцінки моделі прочитаного літературного твору, формування навичок самоосвіти, розвиток самостійного критичного мислення.


  1. Рекомендована література

  1. Бондаренко Юрій. Концептуально-жанровий аналіз літературного твору в школі (на матеріалі комедії М. Куліша "Мина Мазайло") // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. - № 3. – С. 13-16.

  2. Бондарь Н. Г. «І вічна таїна слова…» (аналіз художнього твору): методичний посібник. – Нетішин: без вид-ва, 2015. – 61 с.

  3. Галич О.А. У вимірах non-fiction: Щоденники українських письменників ХХ століття. Монографія. – Луганськ: Знання, 2008. – 200 с.

  4. Гричаник Н.І. Аналіз художнього твору як педагогічна проблема // Педагогічний альманах. – 2014. – Випуск 24. – С. 48 – 52.

  5. Гричаник Наталія. Теоретичне осмислення проблеми аналізу художнього твору: методичний і літературознавчий аспекти // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2014. - № 10 (Ч. 2). – С. 13 – 18.

  6. Марко В. П. Аналіз художнього твору: навч. посібник / В.П. Марко. – К.: Академвидав, 2013. – 280 с.

  7. Мірошніченко Л.В. Навчальний посібник з курсу "Методика викладання української літератури в середній школі" для студентів-філологів напряму підготовки «Українська мова та література» / Л.В. Мірошніченко. – Дніпропетровськ: Ліра, 2015. – 43 с.

  8. Поліщук О. М. Сучасні підходи до аналізу художнього твору: види, принципи, способи https://repository.kristti.com.ua/wp-content/uploads/2016/10/polischuk.pdf

  9. Саєнко Валентина. Сучасна українська література: компендіум. – Одеса: Астропринт, 2014. – 352 с.

  10. Тодоров Цвєтан. Два принципи оповіді // Поняття літератури та інші ессе / Перекл. з франц. Є. Марічева. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 162 с. – С. 40 – 55.

  11. Тодоров Цвєтан. Поезія без віршів // Поняття літератури та інші ессе / Перекл. з франц. Є. Марічева. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 162 с. – С. 56 – 72.

  12. Тодоров Цвєтан. Походження жанрів // Поняття літератури та інші ессе / Перекл. з франц. Є. Марічева. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 162 с. – С. 22 – 39.

  13. Токмань Г. Л. Методика навчання української літератури в середній школі: підручник / Г. Л. Токмань. — К .: ВЦ «Академія», 2012. — 312 с.

  14. Чухно З.І. Методика аналізу художнього твору http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-15b874b8dd4e0

  15. Шаф О.В. Еволюція жанрів української лірики рубежу ХХ-ХХІ століть: навч. Посібник. – К.: ВЦ «Просвіта», 2012. – 272 с.

  16. Шаф О.В. Жанрова специфіка сонетного вінка // О.В. Шаф. Вінок сонетів у сучасній українській ліриці: навчальний посібник. – К.: ВЦ «Просвіта», 2015. – 232 с. – С. 11 – 46.

  17. Шуляр В.І. Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання http://lib.chdu.edu.ua/pdf/monograf/49/20.pdf

  18. Яценко Т. О. Вивчення літератури модернізму в старшій школі : методичний посібник / Т. О. Яценко. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. – 144 с.

Довідкова література:

  1. Безпечний Іван. Теорія літератури. – К.: Смолоскип, 2009. – 388 с.

  2. Білоус П.В., Левченко Г.Д. Вступ до літературознавства: навч. Посіб. Для самостійної роботи студентів. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 364 с.

  3. Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури: навч. Посіб. / [упоряд. Тексту П.В. Іванишина]. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 256 с.

  4. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 608 с., 624 с.

  5. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.

  6. Пахаренко В.І. Українська поетика. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2009. – 416 с.

  7. Теориялитературы: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений: в 2 т. / под ред. Н.Д. Тамарченко. – М.: Издательский центр «Академия», 2010.

Методична література:

  1. Літературне читання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: 2 – 4 класи. Сайт Міносвіти.

  2. Програма з української літератури для профільного навчання учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів філологічного напряму (профіль — українська філологія). Сайт Міносвіти.

  3. Українська література. 8–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. Сайт Міносвіти.

  4. Українська література для 10-11 класів. Рівень стандарту, академічний рівень. Сайт Міносвіти.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: іспит


5. Засоби діагностики успішності навчання: опитування на практичних заняттях, жанровий аналіз текстів українських письменників.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка