Програма тренінгу: «Психологічна мотивація молоді до започаткування власної справи»



Скачати 437.89 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації06.01.2018
Розмір437.89 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3

Програма тренінгу: «Психологічна мотивація молоді до започаткування власної справи»
Мета тренінгу: Підвищення внутрішньої мотивації молоді до залочаткування власної справи. Визначення власної професійної спрямованості та хисту до ведення бізнесу., необхідних якостей особистості - успішного підприємця. Підвищення рівня поінформованості щодо психологічних аспектів підприємницької діяльності.

Актуальність теми: Кожна людина народжується з власними талантами, серед яких може бути і талант до ведення власної справи. Чим раніше молода людина дізнається, чи має вона такий талант, то швидше зможе реалізувати його у житті. Дізнавшись більше про особливості ведення власної справи, протестувавши себе на наявність здібностей до підприємництва, дослідивши власну професійну спрямованість, кожен учасник тренінгу зможе для себе вирішити, чи варто йому відкривати власний бізнес, побачити переваги такої діяльності, проаналізувати можливі ризики.

Цільова аудиторія: молодь віком 21-35 років,

Тривалість тренінгу: 2 години.

Структура тренінгу:

  1. Вступна частина:

«Знайомство; інформування про тему, мету, завдання, зміст та кінцевий результат тренінгу; оголошення регламенту та правил роботи; визначення рівня поінформованості та очікування учасників.

II. Основна частина:

  • Підприємницька діяльність - визначення поняття.

  • Мотивація до трудової діяльності. Піраміда потреб Маслоу.

  • Формула успіху в бізнесі (розвиток самомотивації).

  • Постановки цілей. Формулювання мети,

  • Пошук бізнес-ідей.

  • План-аналіз продукції.

  • Складання портрету «Мій клієнт».

  • « Планування презентації власного ПП.

  • Поведінка, що допомагає налагодити стосунки з людьми.

  • Тестування власної міри уважності і навичок зосереджуватись.

  • Робота із самооцінкою. Робота з досягненнями.

  • Позитивне мислення.

  • Принципи перспективного ставлення до життя.

  • Практична вправа «Створи свій образ майбутнього».

III. Заключна частина:

Підведення підсумків тренінгу, оцінка досягнення цілей тренінгу, відповіді на запитання, анкетування.



Методи проведення: міні-лекції, обговорення проблемних питань і групові дискусії, індивідуальна робота, робота із завданнями в методичних матеріалах, відпрацювання конкретних умінь та навичок, робота в малих групах, в парах, практичні вправи, рухливі вправи, тестування, рольові ігри.

Очікувані результати:

  • Визначення власної професійної спрямованості.

  • Визначення хисту до підприємницької діяльності.

  • Визначення сфери діяльності, що найбільше підходить молодій людині.

  • Підвищення мотивації до запровадження власного бізнесу.

  • Усвідомлення власних резервів, що можуть виступати як підтримки для майбутнього приватного підприємця.

  • Діагностика власних знань, умінь і характеристик та створення перспективного плану щодо подальшого професійного розвитку.


Підприємницька діяльність - визначення поняття
Підприємець - хто Це?

Підприємці, ті, хто самі на свій страх і ризик, і без реальної допомоги держави, і навіть при численних перешкодах з її боку добиваються гідного людського існування, і плюс до цього ще й годують інших: як бюджетників (за рахунок податків), так і працівників, котрим вони надають робочі місця.

Цікаво те, що тиловий підприємець як правило не має освіти в тій сфері, у якій він процвітає. Люди, що не мають торговельної освіти, створюють магазини й оптові торгові фірми, Люди, що не мають будівельної освіти, створюють будівельну Справу. Люди, що не мають ніякої освіти в гуманітарній сфері, створюють газети й журнали, пишуть і видають книги.

Більше того, ті, хто отримав фахову освіту, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, не зможуть у цій області створити успішну Справу, І статистика підтверджує це,

У такий спосіб якщо отримали освіту або її ще отримуєте, то це значить, що Ви зможете в цій сфері стати освіченим працівником, але важко в цій сфері створити Свою Справу,

А як же підприємцям вдається створити Свою Справу?

Розум!

Хватка!

Бажання!

Переваги підприємництва
Практична вправа «Підприємцем бути чи не бути?»:

Мета: проаналізувати переваги і недоліки самозайнятості. Переконатись в доцільності започаткування власної справи.

Дії тренера: об’єднати учасників тренінгу в дві підгрупи, Роздати кожній підгрупі аркуш паперу та маркер. Сформулювати завдання: протягом 3 хв, одна підгрупа придумує і записує на аркуш паперу переваги самозайнятості у власній справі, а інша - недоліки (ризики) самозайнятості. Після закінчення вправи результати роботи групи озвучуються її учасниками і обговорюються, Ухвалюється колективне рішення про доцільність організації власної справи,

Дії учасників: кожен учасник групи висловлює свої думки та ідеї на запропоновану тематику (про переваги чи недоліки власної справи), один із учасників записує всі (без винятку) ідеї на аркуш паперу. По закінченню вправи приймають участь в груповій дискусії на тему доцільності започаткування власної справи.

Давайте проаналізуємо навіщо Вам починати свій бізнес і відкривати свою справу? Які причини спонукають людей і чого вони чекають від свого власного бізнесу?

Спочатку з'ясуємо основні причини ухвалення рішення про відкриття своєї справи:


  • Невдоволення поточною роботою (роботодавцем), недостатній на Ваш погляд рівень заробітної плати, бажання досягти чогось більшого, ніж просто одержувати фіксовану зарплату за 8-годинний робочий день. Сюди ж можна віднести і особисті амбіції. Ви усвідомлюєте, що, тільки почавши свій бізнес, зможете себе реалізувати.

  • Відсутність роботи як такої, а, отже, і достатніх засобів до існування. Додати сюди, наприклад, наявність дружини й двох дітей, яких потрібно нагодувати, або іпотечний кредит, що висить на шиї. Питання в такому випадку може стати ребром, свій бізнес — єдиний шанс нормального існування для Вас і Вашої родини. Це, до речі, є одним із самих серйозних спонукальних мотивів для початку своєї справи,

  • У Вас виникла гарна бізнес-ідея для відкриття свого власного бізнесу, і Ви розумієте, що саме час її реалізувати, Втративши цей шанс зараз, потім буде набагато складніше реалізувати його, оскільки конкуренти можуть зайняти Вашу нішу,

  • Ви відчуваєте потребу у незалежності, свободі. Ви хочете повністю самі керувати своїм часом й одноосібно приймати рішення, що і коли Вам робити. Ви не хочете в когось відпрошуватися в поліклініку, вислуховувати моралі із приводу запізнення на роботу, одним словом, залежати від роботодавця.

Важливо зрозуміти, навіщо Ви вирішили відкрити свою справу, і яку мету при цьому переслідуєте. Це буде Вас мотивувати й направляти у потрібному напрямку ведення свого бізнесу. Усвідомлення цих причин поряд зі спонукальними мотивами і допоможе Вам почати свій бізнес, А інакше Ви продовжите обманювати себе, тішити своє самолюбство різними відмовками й знаходити аргументи, щоб продовжувати працювати на "господаря". Наприклад, Ви будете порівнювати свою зарплату з іншими й говорити собі, що "ну, в принципі я непогано ще заробляю", або у Вас гарний колектив, у якому Ви так комфортно себе почуваєте. Також Вас може влаштовувати місце роботи недалеко від Вашого будинку або гнучкий графік роботи, запропонований роботодавцем.

З'ясуємо основні позитивні моменти свого бізнесу, які випливають із названих вище причин:



  • Ви одержуєте більшу свободу й незалежність, можливість самому керуватити своїм часом;

  • у Вас є більше шансів реалізувати себе й свої особисті амбіції;

  • рівень Вашого доходу необмежений і буде залежати повністю від Вас.

  • Однак відзначимо, що свій бізнес – це не тільки свобода і задоволення, врахуйте наступні моменти:

  • Свій бізнес найчастіше несе в собі спочатку проблеми, витрати, а лише потім – доходи, свободу, незалежність і все інше. Вам необхідно завзято працювати, приділяючи майже всю увагу своїй справі, адже бізнес на початковому етапі вкрай нестабільний та схильний до банкрутства,

  • Якщо у Вас буде свій бізнес, то Вам завжди буде не вистачати грошей, скільки б Ви не заробляли, 3 роботою на "господаря" справа стоїть простіше. Якщо Ви продовжуєте на нього працювати, значить, Ви не сподіваєтеся на значне збільшення доходів. Ви будете жити "на одну зарплату" (скільки заплатить роботодавець, на таку суму Ви і звикнете жити). Своя ж справа вимагає постійного вдосконалення й розширення, а також постійних вливань засобів. У Вас будуть обов'язкові витрати, платежі, а головне — бажання заробляти ще більше.

  • Успіх своєї справи тепер буде залежати тільки від Вас. Якщо трапляться невдачі,звинуватити в цьому Ви зможете тільки себе. Тому в жодному разі не лінуйтеся, робіть все можливе для успіху свого бізнесу, адже тільки від цього буде залежати Ваш добробут та добробут Вашої родини!


Мотивація до трудової діяльності. піраміда потреб Маслоу

Мотивація – це сукупність різних за своєю суттю чинників (мотиваторів), які визначають поведінку людини, в т.ч, професійну.

Наприклад, до психологічних чинників мотивації належать усі види спонукань: цілі, прагнення, переживання, інтереси, потяги, ідеали, переконання, настанови і потреби.

В, Малиновський визначає мотивацію як рушійну силу, що грунтується на задоволенні певних потреб людини, примушує її діяти з максимальними зусиллями для досягнення особистих чи організаційних цілей. У цьому аспекті доречним є зауваження Д, Артеменка стосовно того, що на практиці важко відмежувати особисті і професійні інтереси людей,

У практиці менеджменту і бізнесу існують такі основні теорії мотивації трудової діяльності:



  • Клисична теорія мотивації

  • Ієрархія паотреб за Маслоу

  • Теорія мотиваторів та гігієнічних факторів за Герцбергом

  • Теорія мотивації за Мак-Клелландом

  • Теорія очікувань

  • Теорія справедливості.

Класична теорія мотивації – це теорія, згідно якої гроші є єдиним стимулом до трудової діяльності, З цієї точки зору, люди - «економічні істоти», які працюють лише для того, щоб оплачувати їжу, одяг, житло. Працівники будуть отримувати більше грошей, якщо діятимуть в інтересах фірми.

Американський психолог Абрахам Маслоу визнавав, що люди мають різноманітні потреби, які можна об'єднати у струнку організаційну побудову залежно від їхньої значущості (піраміда потреб), зокрема:





Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) е необхідними для виживання. Вони включають потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби.

Потреби в безпеці включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового полісу або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).

Соціальні потреби (потреби в приналежності, дружбі, любові) включають почуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.

Потреби в повазі включають потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку навколишніх, визнанні.

Потреби в самовираженні, самореалізації – потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.

Теорія мотиваторїв і гігієнічних факторів за Герцбергом.

Зміст основних положень: потреби поділяються на гігієнічні фактори і мотиватори.



Мотиватори – це фактори людських відносин у бізнесі, які спроможні посилювати мотивацію. До них відносять: успіх, досягнення, визнання, високий ступінь відповідальності, просування по службі, можливості творчого і ділового зростання, роботу саму по собі.

Гігієнічні фактори – це особливості умов праці, які можуть мати дестимулюючий вплив тільки тоді, коли вони незадоволені. Серед цих факторів: умови праці, заробіток і соціальне забезпечення, політика фірми, міжособистісні стосунки з керівниками і колегами, ступінь безпосереднього контролю за роботою,

Теорія очікувань. Розроблена Девідом Надлером та Едвардом Локлером. Теорія очікувань - концепція згідно якої кількість праці, що витрачається робітником, залежить від очікуваної винагороди.

Для виконання даної роботи працівник заздалегідь бере до уваги такі фактори:



  1. Наскільки він спроможний упоратись з певним завданням (Чи можу я це зробити?),

  2. Чи одержить він очікувану винагороду за виконану роботу (Якщо я її виконаю, то скільки я отримаю грошей?),

  3. Чи відповідає така винагорода затраченій праці (Чи варто докладати зусиль?).

Теорія справедливості – це теорія, згідно з якою люди суб’єктивно визначають співвідношення отриманої винагороди з докладеними зусиллями, а потім порівнюють з винагородою інших працівників, що виконують аналогічну роботу.

Якщо виявляється дисбаланс та несправедливість, тобто людина вважає, що її колега отримав за таку саму роботу більшу винагороду, тоді у неї виникає психологічна напруга. У такій ситуації необхідно мотивувати цього робітника, зняти напругу і для відновлення справедливості виправити дисбаланс. Можна також змінити обсяг робіт або рівень заробітку.

На поведінку особистості під час прийняття рішення впливають мотив досягнення успіху й мотив уникнення невдачі, Досліджує їх теорія мотивації досягнення успіхів у різних видах діяльності (засновники – американські вчені Д, Макклелланд, Д. Аткінсон і німецький учений Х.Хекхаузен). Залежно від домінування однієї з цих тенденцій по-різному поводять себе особи, приймаючи рішення, пов'язані з ризиком.

Практична вправа: «Мотив досягнення успіху й мотив уникнення невдачі»

Мета: виробити поведінку людини, мотивованої на досягання успіху.

Дії тренера: Об’єднати учасників тренінгу в групи по троє осіб. Кожній групі вручити роздатковий матеріал (конверт з маленькими аркушами паперу на кожному з яких написана характеристика людини, яка діє мотивуючи себе на «досягання успіху» чи «уникання невдач»). Учасникам тренінгу пропонується ознайомитись з усіма характеристиками і розділити їх на дві категорії: перша - характеристики, притаманні людині, що діє уникаючи невдач, друга - характеристики притаманні людині, яка мотивована на досягання успіху. На виконання вправи 4 хв.

Дії учасників: Виконують вказівку тренера. Після закінчення вправи кожна із груп зачитує характеристики, притаманні людям, мотивованим на успіх (таким чином перевіряється правильність виконання завдання). Розбіжності в результатах обговорюються.

Цікавим є узагальнення закордонного досвіду мотивації молодих людей до заняття підприємницькою діяльністю та можливості його застосування в Україні у сучасних економічних умовах. З усього різноманіття закордонного досвіду мотивації можна умовно виділити два абсолютно протилежних підходи; американський (західноєвропейський) і японський (азійський).

Американський підхід до мотивації базується на національному менталітеті, невід’ємними елементами якого є такі поняття як лідерство, конкурентноздатність, вислови «зроби себе сам», «американська мрія» і т.п.

У Японії менталітет нації декларує напружену працю як норму. Завзятість, працьовитість, терпіння та широке впровадження інтелектуального продукту і досягнень науково-технічного прогресу зробили країну, в якій практично немає корисних копалин, однією з найбільш економічно розвинених країн світу.

Українцям притаманні такі риси характеру, як кмітливість, працьовитість, максималізм та бажання отримати вищу освіту й обіймати посаду директора, стати підприємцем або власником бізнесу, що зближує нас з американською культурою підприємництва. Певним підтвердженням висловленої думки є остання хвиля еміграції. Зокрема українці здатні до самопожертви, вони готові певну частину свого життя працювати за кордоном нелегалами, щоб у майбутньому вигідно вкласти зароблені гроші і досягти успіху в житті. Проте це не еталон, оскільки багато молодих людей, котрі стали успішними бізнесменами, все-таки заробили свій стартовий капітал в Україні.

В контексті проблеми дослідження, мету мотиваційного компонента в середовищі молодіжного підприємництва можна сформулювати так; «залучати механізмів удосконалювати систему професійної мотивації».Сутність системи мотивації у молодіжному

підприємництві розкривається у такій тезі: «Молода людина, котра вирішила стати підприємцем чи власником бізнесу, має самостійно, за допомогою різних мотиваторів, забезпечити собі фінансову незалежність і щасливе майбутнє». Звичайно, мотивування не може зводитись до короткочасної кампанії. Потрібна постійна наполеглива системна робота, взаємодія та справжня творча співпраця психологів, соціологів, фахівців з економіки та організації підприємницької діяльності. З метою підтримання позитивної мотивації молодих підприємців-аматорів необхідно аналізувати потреби та рівень їх задоволення, вивчати інтереси, здібності, нахили, цінності та установки, поведінку та рівень задоволеності результатами діяльності у широкому сенсі. Для цього корисною могла б стати розробка комплексу організаційно-технічних і соціально-економічних заходів, спрямованих на вдосконалення організації праці та підкріплення мотивації молодіжного підприємництва. Провідна роль в організації мотивування молодих підприємців до активної трудової поведінки має належати насамперед самим молодим людям, котрі прагнуть започаткувати власну справу.

Виокремлюють економічні, адміністративні, соціальні, особистісно-психологічні та бізнесові (ділові) мотиватори.



Економічні мотиватори:

  1. одержання прибутку (а не заробітної плати);

  2. можливість швидко заробити гроші;

  3. можливість самостійного одержання «заробітної плати» і розпорядження коштами;

  4. прагнення стабільно отримувати великі прибутки;

  5. можливість стати інвестором;

  6. лояльне ставлення з боку банківських та кредитних установ (низькі ставки кредитування);

  7. прагнення стати заможним;

  8. прагнення стати фінансово незалежним;

  9. бажання отримати за свою діяльність необхідні для життя речі та нерухомість (зокрема самостійно заробити на власну квартиру), предмети розкоші (наприклад, автомобіль своєї мрії і т.п.);

  10. можливість цікавого відпочинку за частину із зароблених грошей.

Економічні мотиватори найкраще стимулюють молодь до заняття підприємницькою діяльністю. Це пояснюється політико-економічною нестабільністю у державі; високим рівнем безробіття молодих людей; значною часткою населення, яке проживає за межею бідності; низькою заробітною платою; бажанням молодих людей стати фінансово незалежними, бажанням стати власниками бізнесу, нерухомості та інших активів і отримувати великі прибутки від обраного виду чи видів економічної діяльності.

Адміністративні мотиватори:

  1. наявність державної підтримки, зменшення податкового тиску;

  2. реалізація державних програм та проектів, спрямованих на розвиток молодіжного підприємництва в Україні;

  3. вільний вибір виду діяльності;

  4. юридичні можливості зареєструватись як фізична особа-підприємець (на загальних підставах чи на спрощеній системі оподаткування) та зареєструвати юридичну особу;

  5. гнучкий графік роботи;

  6. самостійна зміна режиму праці.

Соціальні мотиватори:

  1. набуття соціального статусу представника середнього класу;

  2. набуття соціального статусу представника економічної еліти України;

  3. можливість позитивно вплинути на розвиток національної економіки;

  4. прагнення принести користь суспільству завдяки своїй діяльності (виробництво якісних товарів, виконання робіт, надання послуг, а також сплата податків до Державного бюджету, спрощення життя людей завдяки впровадженню нових технологій);

  5. благодійні цілі, (можливість допомогти рідним та близьким людям, дітям-сиротам, людям з обмеженими фізіологічними можливостями; здійснити корисні суспільні проекти і т.п.);

  6. отримання задоволення від здійснення суспільно корисної діяльності;

  7. прагнення до постійної роботи з людьми, прагнення перебувати в соціумі;

  8. бажання довести старшому поколінню, що молоді підприємці не гірше (а іноді краще) вміють вести бізнес.

Особистісно-психологічні мотиватори:

  1. лідерство;

  2. прагнення стати успішним;

  3. самореалізація;

  4. прагнення підвищити рівень власного інтелекту;

  5. прагнення змінити життя на краще;

  6. бажання випробувати себе в новому амплуа;

  7. прагнення стати tор-менеджером і управляти підприємством;

  8. складні сімейні обставини;

  9. прагнення самостійності, незалежності;

  10. бажання вивчати щось нове і постійно вдосконалюватись;

  11. для окремих молодих людей бізнес — це їхнє покликання;

  12. можливість утвердження власної особистості і рівня її зростання:

  13. досягнення поставлених цілей;

  14. велике бажання працювати на себе і викладатись на 100%;

  15. прагнення кинути виклик, позмагатись із конкурентами;

  16. велика активність, ініціативність, енергійність;

  17. бажання якомога більше розвивати власне мислення;

  18. бажання розкрити свій потенціал;

  19. набуття навиків для нових, ще більш прибуткових видів бізнесу;

  20. впевненість у собі або самовпевненість;

  21. приклад інших успішних бізнесменів.

Особистісно-психологічні мотиватори е різними для кожної молодої людини, і тому не кожен може стати підприємцем. Перш за все молоду людину спонукає до відкриття власної справи активність, лідерство, впевненість у собі, бажання працювати на себе, розкрити свої приховані таланти, свій потенціал і досягти успіху у житті, самореалізуватись як особистість.

Бізнесові (ділові) мотиватори:

  1. прагнення стати власником бізнесу:

  2. втілення власних ідей, бізнес-проектів та їх реалізація;

  3. бажання ризикувати;

  4. пошук можливостей для бізнес-кар’єри;

  5. нові знайомства, здобуття нових контактів;

  6. впровадження інновацій;

  7. недостатня наповненість певного сегмента ринку;

  8. можливість самостійного прийняття рішень (без контролю директора);

  9. наявність зв’язків в тій чи іншій сфері бізнесу.

Бізнесові (ділові) мотиватори створюють зацікавленість молодих людей до того чи іншого виду бізнесу, захоплюють можливістю ризикувати, самостійно приймати управлінські рішення, працювати над побудовою власної кар’єри, налагоджувати нові знайомства, вносити власні новинки, «ноу-хау» та різні інновації у бізнес.

Вплив різних видів мотиваторів на молоду людину часто призводить до того, що вона вдало використовує власні життєві можливості і започатковує свій бізнес. Тому кожен із вище перелічених мотиваторів (особливо економічних) може стати ефективним способом залучення молоді до сфери підприємницької діяльності. Ефективна організація системи мотивації залучення молодих людей до підприємницької діяльності є важливим чинником прогресу і розвитку сучасних підприємств, Дієва система мотивації та стимулювання молодих підприємців під час їхньої трудової діяльності у власному бізнесі та поза ним має відповідати суспільним умовам. На сучасному етапі розвитку як національної, так і світової економіки, якому притаманні кризові коливання динаміки розвитку, часті зміни пріоритетів підприємницької діяльності, поширення самомотиваци та трансформація ментальності, варто приділити більше уваги працевлаштуванню молоді та її залученню до підприємницької діяльності




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка