Програма співбесіди для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ бакалавр



Скачати 151.73 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір151.73 Kb.
ТипПрограма

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Філологічний факультет

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор _________С. В.Мельничук

„___”______________2014 р.




ПРОГРАМА СПІВБЕСІДИ

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

бакалавр”



(повна форма навчання)
напрям – 6.020303 “Українська мова та література”

Схвалено Вченою радою філологічного факультету



Протокол № 6 від „10лютого 2014 р.

Голова ради Бунчук Б. І.



Чернівці–2014

ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ




Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія

Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки.

Букви й інші графічні засоби. Алфавіт, Співвідношення зву­ків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, і, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.

Склад. Наголос.

Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі.

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Упо­дібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголос­них. Чергування ув, ій.

Орфограма. Орфографічна помилка.

Правила вживання апострофа, м’якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.



Будова слова, словотвір і орфографія

Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закін­чення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Найпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків.

Вимова і написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі.

Змінювання і творення слів. Основні способи словотворен­ня в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів.

Правопис складних і складноскорочених слів.

Лексикологія і фразеологія.

Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.

Синоніми, антоніми, омоніми.

Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Запо­зичені слова.

Застарілі слова. Неологізми.

Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення.



Морфологія та орфографія

Поняття про самостійні та службові частини мови.



Іменник як частина мови: загальне значення, морфологіч­ні ознаки, синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви.

Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Не­змінні іменники. Способи творення іменників.

Правопис відмінкових закінчень іменників.

Правопис найуживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.



Прикметник як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль.

Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників.

Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.

Числівник як частина мови: загальне значення, морфоло­гічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (на озна­чення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові. Числів­ники прості і складні.

Відмінювання кількісних і порядкових числівників.

Правопис числівників.

Займенник як частина мови: загальне значення, морфоло­гічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників. Відмі­нювання займенників.

Правопис займенників.



Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологі­чні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів. Дієслова І і II дієвідмін. Особа і число (в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслова. Способи творення дієслів. Правопис дієслів.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне зна­чення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і па­сивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкме­тників. Дієприкметниковий зворот.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Правопис дієприкметників.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне зна­чення, морфологічні ознаки і синтаксична роль. Дієприслів­ники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслі­вниковий зворот.

Правопис дієприслівників.

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфо­логічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислі­вників. Способи їх творення.

Правопис прислівників.



Прийменник як службова частина мови. Непохідні і похід­ні прийменники.

Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.



Сполучник як службова частина мови. Сполучники суряд­ності і підрядності.

Правопис сполучників разом і окремо.



Частка як службова частина мови. Формотворчі, заперечні та модальні частки.

Написання часток бо, но, то, от, таки.

Не з різними частинами мови.

Вигук як частина мови.

Правопис вигуків.


Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за спосо­бом вираження головного слова.

Просте речення. Види речень за метою висловлювання: роз­повідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Члени ре­чення (підмет і присудок; присудок простий і складений; до­даток, означення, обставини) і способи їх вираження. При­кладка як різновид означення. Порівняльний зворот.

Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і прису­дком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах.

Речення двоскладні і односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення.

Тире в неповних реченнях.

Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при однорі­дних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення.

Розділові знаки при однорідних членах речення.

Звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Роз­ділові знаки при них.

Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточ­нюючі).

Розділові знаки при відокремлених членах.

Складне речення, його типи. Складносурядне сполучни­кове речення. Складнопідрядне речення із сполучниками і спо­лучними словами. Основні види підрядних речень. Складне речення з кількома підрядними.

Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях.

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в без­сполучниковому реченні.

Складне речення з різними видами сполучникового і без­сполучникового зв’язку. Розпилові знаки в ньому.

Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог.

Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.


Відомості про мовлення

Поняття про спілкування і мовлення. Ситуація спілкуван­ня: адресати (той, хто говорить чи пише) і адреса мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлювання), його зміст і форма. Тема і основна думка висловлювання. Різ­новиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читан­ня, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, по­слідовність, багатство, точність, виразність, доречність, пра­вильність. Мовленнєві помилки.

Етика спілкування й етикет.

Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засоби зв’язку речень у тексті.

Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, худо­жній, офіційно-діловий і публіцистичний.

Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна

1. Бондарчук К. Українська мова : посібн. для абітурієнтів: Рекомендовано МОН. – Тернопіль : Підручники та Посібники, 2009. – 272 с.

2. Ваш репетитор з української мови : посібн. / колектив авторів під керівн. М. І. Пентелюк. – К. : Ленвіт, 2000.

3. Гаврилюк О. Українська мова для абітурієнтів. – Тернопіль : Підручники та Посібники, 2008. – 144 с.

4. Гарбар І.В., Гарбар А.І. Українська мова для абітурієнтів : посібн. – Миколаїв : НУК, 2004. – 72 с.

5. Денищич Т.А. Методичні рекомендації з української мови для абітурієнтів. Граматика. – Ч. 2. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. – Вип. 12. – 112 с.

6. Дубчак О.П. Українська мова та література : посібн. для абітурієнтів. – К. : Генеза, 2011.

7. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К., 1984.

8.Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курсу української літературної мови  навч. посібн. – К., 1993.

9. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів : навч. посібн. – К.  Либідь, 1993.

10. Лисенко Н. О., Кривко Р. М., Світлична Є. І., Цапко Т. П. Українська мова для іноземних студентів.- К. : Центр учбової літератури, 2010.

11. Молочко С.Р. Українська мова для шкіл з українською та російською мовами навчання : посібн. – Харків : ТОВ Веста,

12. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д. Пономарева. – К., 1997.

13. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К., 1994.

14. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2003.
Додаткова

1. Авксентьєва Л.Г., Калашник B.C., Ужченко В.Ф. Фразеологія сучасної української мови. – X., 1997.

2. Блик О.П. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1988.

3. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. – К., 1989.

7. Гринчишин П.Г., Сербенська О.А. Словник парононімів української мови. –К., 1986.

8. Москаленко Н.А., Фащенко М.М., Смагленко Ф.Н. Українська сучасна літературна мова: Лексичний, фонетичний і граматичний аналіз. – К., 1980.

9. Попко О.Г.Українська мова : практичний довідник. – К. : Весна, 2010.

10. Словотвір сучасної української мови /за ред. М.А. Жовтобрюха. – К., 1979.

11. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2004.

12. Український правопис. – 4-е вид., випр. і доп. – К. : Наук, думка, 1993.

13. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська літературна мова. Довідник. – К., 1996.



ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
На іспиті з української літератури вступник до вищого навчального закладу повинен виявити:

а) знання наведених нижче творів української літератури, розуміння їх ідейно-тематичного спрямування, а також особливостей жанрової специфіки, композиційно-сюжетної структури, образної системи, мови й стилю;

б) розуміння суспільного історичного й естетичного зна­чення літературного твору у зв’язку з історичними й історико-літературними умовами епохи;

в) розуміння ідейного багатства й високих художніх досто­їнств української літератури;

г) знання основних положень теорії літератури. З теорії літератури абітурієнт повинен знати:

1) родові, видові та жанрові особливості художньої літера­тури;

2) тема, ідея, конфлікт, композиція, сюжет твору;

3) літературний образ, портрет;

4) засоби творення комічного, гумор, іронія, сарказм, са­тира, гротеск, бурлеск;

5) епітет, метафора, порівняння, гіпербола, метонімія, антитеза, рефрен, алегорія;

6) системи віршування, віршові розміри, рими, їх особли­вості.
Усна народна творчість
Народна лірика: "Віє вітер на долину", "Розлилися круті бережечки", "Із-за гори вітер віє", "Вилітали орли з-за крутої гори", "Ой матінко-зірко...", "Ой та зажурились стрільці сі­човії" та інші (на вибір абітурієнта).

Історичні пісні: "Зажурилась Україна, бо нічим прожити", "Ой з-за гори, з-за крутої...", "Максим — козак Залізняк", "Пісня про Кармелюка" та ін.

Балади: "Козака несуть", "Бондарівна" та ін.

Народні думи: "Хмельницький та Барабаш", "Дума про Марусю Богуславку" та інші (на вибір абітурієнта).


Література Київської Русі
"Повість минулих літ", "Галицько-волинський літопис", "Слово о полку Ігоревім".
Давня література
Іван Вишенський: "Послання до єпископів", "Літопис Самовидця", "Козацькі літописи".

Г.Сковорода: "Алфавит, или Букварь мира", "Всякому городу нрав и права", "Пчела й Шершень", "De Libertate".


Література кінця XVIII — початку XX століття



І.П. Котляревський: "Енеїда", "Наталка Полтавка".

Г.Ф. Квітка-Основ’яненко: "Маруся", "Конотопська ві­дьма", "Сердешна Оксана" (на вибір абітурієнта).

М. Шашкевич: твори на вибір абітурієнта.

Т.Г. Шевченко: "Причинна", "Думи мої, думи", "Катери­на", "Гайдамаки", "Гамалія", "Сон (У всякого своя доля)", "Заповіт", "Кавказ", "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...", "Наймичка", "Я не нездужаю", "Мені однаково", "Ісаія. Глава 35", "Садок вишневий коло хати", "І Архімед, і Галілей", драма "Назар Стодоля".

Марко Вовчок: "Інститутка", "Народні оповідання". П.О.Куліш: "Чорна Рада". Л.Глібов: "Журба" (байки на вибір абітурієнта). І.С.Нечуй-Левицький: "Микола Джеря", "Кайдашева сім’я". Панас Мирний: "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" І.К.Карпенко-Карий: "Хазяїн".

І. Франко: "Гімн", "Каменярі", "Гріє сонечко", "Гри­мить", "Червона калино, чого в лузі гнешся?", "Чого являєшся мені у сні?", "Декадент", "Ой ти дівчино, з горіха зерня", "Перехресні стежки", "Мойсей", "Іван Вишенський".

Б. Грінченко: "Дзвоник", "Каторжна" або інші (на вибір абітурієнта).

П.А. Грабовський: "Я не співець чудовної природи", "До Русі-України", "До українців", "Орли", "Дітям", "Трудівни­ця", "До Н.К.С.", "Не раз ми ходили в дорогу".

М. Коцюбинський: "Fata morgana", "Intermezzo".

Леся Українка: "Досвітні вогні", "Contra spem spero", "Сто­яла я і слухала весну", "І все-таки до тебе думка лине", "Сло­во, чому ти не твердая криця", "Напис в руїні", "Давня каз­ка", "Мріє. не зрадь", "Епілог", "Хто Вам сказав, що я сла­бка...", "Лісова пісня", "Бояриня".

В. Стефаник: "Новина", "Камінний хрест".

А.Ю. Тесленко: "Страчене життя".

О.Ю. Кобилянська: "Земля" або "Людина".

В.К. Винниченко: "Федько-халамидник" або "Солдатики!".
Література XX століття
Олександр Олесь: "О слово рідне, орле скутий...", "З жур­бою радість обнялась", "Айстри" та інші (на вибір абітурієнта).

П.Г. Тичина: "Ви знаєте, як липа шелестить", "Я не ска­зав тобі лиш слово", "Коли в твої очі дивлюся", "Десь на дні мого серця", "Арфами, арфами", "Скорбна мати",, "Золотий гомін", "Пам’яті тридцяти", "Ой не крийся, природо", "О панно Інно, панно Інно...", "Я утверждаюсь".

М.Т. Рильський: "Поле чорніє. Проходять хмари", "На білу гречку впали роси", "Яблука доспіли...", "Україні", "Слово про рідну матір", "Троянди й виноград", "Рідна мова", "Шопен".

В.М. Сосюра: "Так ніхто не кохав", "Любіть Україну", "Я знаю силу слова", "Білі акації будуть цвісти", "Коли потяг у даль загуркоче", роман у віршах "Мазепа".

М.Г. Хвильовий: "Я (Романтика)", "Мати" або "Кіт у чо­ботях".

Ю.І. Яновський: "Вершники".

У. Самчук: "Марія".

І. Багряний: "Тигролови" або інший твір (на вибір абіту­рієнта).

В. Барка: "Жовтий князь".

М. Зеров: аналіз твору на вибір абітурієнта.

Остап Вишня: "Чухраїнці", "Моя автобіографія", "Усипка, утечка, усушка й утруска", "Зенітка" та інші твори (на вибір абітурієнта).

І.А. Кочерга: "Свіччине весілля", "Ярослав Мудрий".

М.Г. Куліш: п’єси: "97", "Мина Мазайло".

А.С. Малишко: "Важкі вітри не випили роси", "Пісня про рушник".

О.П. Довженко: "Зачарована Десна", "Україна в огні", "Щоденник".

О. Гончар: "Собор", "Тронка!".

М.П. Стельмах: "Правда і кривда", "Щедрий вечір".

О.Ф. Коломієць: "Дикий Ангел".

В. Симоненко: "Дід умер", "Де зараз ви, кати мого наро­ду?", "Лебеді материнства", "Є в коханні і будні і свята", "Задивлюсь у твої зіниці" та інші (на вибір абітурієнта).

Григір Тютюнник: "Вогник далеко в степу", "Три зозулі з поклоном".

Д.В. Павличко: "О рідне слово, хто без тебе я", "Два ко­льори", "Я стужився, мила, за тобою" та інші (на вибір абіту­рієнта).

Л.В. Костенко: "Маруся Чурай" вірші (на вибір абітурієнта).

В.С. Стус: "Як добре те, що смерті не боюсь я...", "На ко­лимськім морозі калина", "У порожній кімнаті" та інші (на вибір абітурієнта).

І.Ф. Драч: "Балада про соняшник", "Чорнобильська мадонна" та ін.

2–3 твори письменників української діаспори (на вибір).

2–3 твори сучасної української літератури (на вибір).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна

1. Вознюк М. Історія української літератури: У -х кн. – Кн. 1., вид. 2-е, перероб. – Львів: Світ, 1992.

2. Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Вища школа, 1989.

3. Грушевський М. Історія укр. літ.: у 6-ти т., 9 кн. – Т. 1–3. – К.: Либідь, 1993.

4. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Фенікс, 1995.

5. Історія української літератури: у 8-ми т. – Т. 1. – Т. 2. – К.: Наук, думка, 1967.

6. Історія української літератури / за ред. В. Поважної. – К.: Вища школа, 1978.

7. Історія української літератури (перша половина XIX століття) / за ред. І.П. Скрипника. – К., 1980.

8. Історія української літератури : у 2-х т. – Т. 1. – К.: Наук, думка, 1987.

8. Історія української літератури : у 2-х т. – Т. 2. – К.: Наук, думка, 1988.

9. Історія української літератури (Перші десятиріччя XIX століття) / за ред. П.Л. Хропка. – К., 1992.

10. Історія української літератури XX ст. Кн. 1. (1910–1930-ті роки). – К., 1993.

11. Історія української літератури XIX ст. : у 3-х кн. – Кн. 3. 70-90-ті роки ХІХ ст. / За ред. М.Т.Яценка. – К.: Либідь, 1997.

12. Історія української літератури XIX століття (70–90 роки): У 2-х кн. / за ред. О.Д.Гнідан. – К.: Вища школа, 2002.

13. Розвиток жанрів в українській літературі XIX – початку XX ст. – К., 1986.

14. Чижевський Д. Історія української літератури : Від початків до доби реалізму. – Тернопіль: Феміна, 1994.


Додаткова
1. Брюховецький В. Ліна Костенко: Нарис творчості. – К.: Дніпро, 1990. – 262 с.

2. Голубєва З. Іван Кочерга: Літ. портрет. – К.: Дніпро, 1981. – 190 с.

3. Давня українська література: Хрестоматія / упорядн. М.М. Сулима. – К.: Рад. школа, 1991.

4. Дончик В. Петро Панч: Літ. портрет. – К.: Дніпро, 1981. – 209 с.

5. „...З порога смерті...” Письменники України – жертви сталінських репресій. – К., 1991.

6. Ільницький М. Дмитро Павличко: Нарис творчості. – К.: Дніпро, 1985. – 189 с.

7. Ільницький М. Іван Драч: Літературно-критичний нарис. – К.: Рад. письменник, 1986. – 221 с.

8. Карпіловська Є.А., Тарновецька Л.О. Українська література XI–XVIII ст.: Хрестоматія з коментарями. – Чернівці: Прут. – 1997.

9. Кошелівець І. Сучасна література в УРСР (уривки з книги) // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: У 4 кн. – К.: Рось, 1994. – Кн. 3. – С. 621-635.

10. Крижанівський С. Максим Рильський. – К.: Вища школа, 1985. – 125 с.

11. Не відлюбив свою тривогу ранню... : Василь Стус – поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії. – К.: Укр. письменник, 1993. – 400 с.

12. Новиченко А. Поетичний світ Максима Рильського. – К.: Наук, думка, 1980. – 408 с.

13. Панченко В. Юрій Яновський: життя і творчість. – К., Дніпро, 1988. – 294 с.

14. Полум’яне життя: Спогади про Олександра Довженка. – К.: Дніпро, 1973. – 720 с.

15. Ткаченко А. Іван Драч: Літературно-критичний нарис. – К., 1988.

16. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: у 4-х кн. – К., 1994-1999. – Кн. 1–4.

17. Штонь Г. Романи Михайла Стельмаха. – К.: Наук, думка, 1985. – 268 с.

Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри української літератури (протокол № 9 від 13 січня 2014 р.)

Завідувач кафедри проф. Антофійчук В. І.
Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри сучасної української мови (протокол № 6 від 4 січня 2014 р.)

В. о. завідувача кафедри проф. Кульбабська О. В.


Розглянуто на засіданні методкомісії факультету

(протокол № 5 від 4 лютого 2014 р.)

Голова методкомісії доц. Гуцуляк І. Г.
Декан філологічного факультету проф. Бунчук Б. І.
Критерії оцінювання

усної відповіді (співбесіди) з української мови і літератури

для ОКР „бакалавр”

у 2014 році

Максимальна кількість балів за усну відповідь – 100, співбесіда оцінюється за шкалою від 100 до 200 балів.

Максимальна кількість балів за кожне з наявних у білеті 4-х питань — 25.

1. Оцінка „відмінно” (175–200 балів): абітурієнт ґрунтовно і повно викладає матеріал, виявляє повне розуміння матеріалу, аргументує свої думки, застосовує знання на практиці, наводить необхідні приклади не тільки за підручником, а й самостійно складені, викладає матеріал послідовно і правильно з огляду на норми літературної мови.

2. Оцінка „добре” (150–174 бали): абітурієнт дає відповідь, що задовольняє ті самі вимоги, що й на 175–200 балів, але допускає деякі помилки, які сам виправляє після зауваження викладача, та поодинокі недоліки в послідовності викладання матеріалу і мовленнєвому оформленні.

3. Оцінка „задовільно” (124–149 балів): абітурієнт виявляє знання й розуміння основних положень конкретної теми, але викладає матеріал не досить повно і допускає помилки у формулюванні правил, не вміє глибоко і переконливо обґрунтувати свої помилки і відчуває труднощі під час добору прикладів, викладає матеріал непослідовно і допускає помилки у мовленнєвому оформленні відповіді.

4. Оцінка „незадовільно” (100–123 бали): абітурієнт виявляє повне незнання матеріалу відповідного питання.
Відповідь від 124 балів – рекомендовано.
Відповідь до 123 балів – не рекомендовано.

Голова предметної комісії проф. Кульбабська О. В.



Декан філологічного факультету проф. Бунчук Б. І.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка