Програма складена на основі дисциплін циклу професійної підготовки бакалавра, передбачених освітньо-професійною програмою за напрямом підготовки



Скачати 399.7 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір399.7 Kb.
ТипПрограма




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії університету

_____________________ М. І. Ступнік

«____» ____________________ 2014 р.



П Р О Г Р А М А
фахового випробування для прийому на навчання за

освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр»




зі спеціальності

7.02030301

«Українська мова і література»

8.02030301

Кривий Ріг

2014
Програма складена на основі дисциплін циклу професійної підготовки бакалавра, передбачених освітньо-професійною програмою за напрямом підготовки
6.020303 Філологія. Українська мова і література*

Програму склали:


д. філол. наук, проф. Колоїз Ж. В. _____________

к. філол. наук, доц. Вавринюк Т. І. _____________

к. філол. наук, доц. Мельник Н. Г. _____________

к. філол. наук, доц. Семененко Л. М. _____________




Узгоджено на засіданні кафедри української мови

(протокол № 7 від 19 грудня 2013 р.)

Завідувач кафедри української мови _____________

Узгоджено на засіданні кафедри української та світової літератур

(протокол №5 від 26 грудня 2013 р.)

Завідувач кафедри української та світової літератур ______________


Узгоджено на засіданні вченої ради Криворізького педагогічного інституту

(протокол №8 від 13 березня 2014 р.)


Голова вченої ради

Криворізького педагогічного інституту _____________



ЗМІСТ


ВСТУП…………………………………………………………………………………...

4

1. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВИПРОБУВАННЯ…...

4

2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ……………………….

3. ПЕРЕЛІК ТЕМ ТА ПИТАНЬ ІЗ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВИПРОБУВАННЯ………………………………………………………...

3.1. ПРОГРАМА З «СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ»………

3.1.1. Фонетика і фонологія……………………………………………………….



5
5

5

5



3.1.2. Орфоепія, графіка, орфографія…………………………………………….

6

3.1.3. Лексикологія, фразеологія, лексикографія………………………………..

6

3.1.4. Морфеміка, словотвір……………………………………………………….

6

3.1.5. Морфологія…………………………………………………………………..

7

3.1.6. Синтаксис і пунктуація………………………………………………………

8

3.2. ПРОГРАМА З «ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»…………………………..

9

3.2.1. Усна народна творчість…………………………………………………….

9

3.2.2. Давня українська література………………………………………………

9

3.2.3. Українська література ІІ половини ХІІІ ст……………………………......

10

3.2.4. Українська література ХІV – першої половини ХVІ ст…………………

3.2.5. Українська література ІІ половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст……



10

10


3.2.6. Українська література ІІ половини ХVІІ ст………………………………..

10

3.2.7. Українська література ХVІІІ ст…………………………………………….

10

3.2.8. Українська література першої половини ХІХ ст……………………..........

10

3.2.9. Література 40-60-х років ХІХ ст…………………………………………..

11

3.2.10. Літературний рух 70-90-х років ХІХ ст………………………………….

12

3.2.11. Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ ст……………………….

13

3.2.12. Українська література ХХ ст……………………………………………….

15

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ РІЗНИХ РІВНІВ СКЛАДНОСТІ…………………………………………………………………………...

18


5. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ ……...................................................................................................

20



ВСТУП
Мета фахового випробування – виявити рівень базової професійної підготовки та відібрати претендентів до навчання за ОКР «спеціаліст» і «магістр» відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики «бакалавр» з української мови та літератури.

Завдання фахового випробування – установити фактичну відповідність рівня підготовки вступника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра з української мови та літератури.

Вимоги до здібностей і підготовленості вступників. Для успішного засвоєння освітньо-кваліфікаційної програми «спеціаліста» чи «магістра» вступники повинні мати базову вищу освіту за відповідною спеціальністю або повну вищу освіту за тією ж спеціальністю та здібності до оволодіння теоретичними і практичними навичками за дисциплінами професійного спрямування. Обов’язковою умовою є вільне володіння державною мовою.

Характеристика змісту фахового випробування. Кожен варіант фахового випробування має міждисциплінарний синтетичний характер. Його зміст відповідає професійним функціям, до виконання яких повинен бути підготовлений вступник – передусім бакалавр зі спеціальності «Українська мова і література». На фахових випробуваннях вступник на навчання за ОКР «спеціаліст», «магістр» повинен продемонструвати теоретичні знання і практичні вміння з фахової підготовки.

Вступник на навчання за ОКР «спеціаліст», «магістр» зі спеціальності «Українська мова і література» повинен знати:

− усі аспекти, що висвітлюють особливості організації та функціонування всіх рівнів системи сучасної української літературної мови;

− норми сучасної української літературної мови;

− теорію та історію сучасної української літературної мови;

− теорію та історію давньої та сучасної української літератури.

Вступник на навчання за ОКР «спеціаліст», «магістр» зі спеціальності «Українська мова і література» повинен уміти:

− дотримуватися вимог культури писемного мовлення;

− вільно володіти нормами сучасної української літературної мови;

− вільно оперувати фаховою термінологією;

− оперувати основними поняттями з теорії літератури;

− орієнтуватися в літературних процесах та відповідних художніх творах;

− використовувати набуті знання, уміння й навички.
1. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН,

ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВИПРОБУВАННЯ
Тестові завдання стосуються основних понять курсів «Сучасна українська літературна мова» та «Історія української літератури», містять завдання, пов’язані з нормами сучасної української літературної мови та історією і теорією української літератури. Завдання творчого рівня передбачають роботу з текстами. Тестові завдання складаються з двох частин:

ЧАСТИНА 1. Сучасна українська літературна мова.

ЧАСТИНА 2. Історія української літератури.
ЧАСТИНА 1 містить чотири блоки:

Блок 1:

Завдання 1–10 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.



Блок 2:

Завдання 11–15 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, необхідно дібрати відповідник, позначений БУКВОЮ.



Блок 3:

Завдання 16–20 передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище. Наявний ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ варіант відповіді.



Блок 4:

Зробити повний синтаксичний аналіз складної синтаксичної конструкції.



ЧАСТИНА 2 містить три блоки:

Блок 5:

Завдання 21–35 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.



Блок 6:

Завдання 36−40 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, необхідно дібрати відповідник, позначений БУКВОЮ.



Блок 7:

Творче завдання.


2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ

Фахові випробування передбачають перевірку рівня знань, умінь і навичок випускників ОКР «бакалавр» у формі виконання тестових завдань.

Тести фахового випробування складено на основі дисциплін циклу професійної підготовки бакалавра, передбачених освітньо-професійною програмою за напрямом підготовки 6.020303 Філологія. Українська мова і література*

Вступні випробування проводяться в письмовій формі. На виконання відводиться 2 астрономічні години.


3. ПЕРЕЛІК ТЕМ ТА ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІН,

ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ФАХОВЕ ВИПРОБУВАННЯ

3.1. ПРОГРАМА З «СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ»

3.1.1. Фонетика і фонологія

Предмет фонетики і фонології. Загальна характеристика фонетичної системи сучасної української мови. Основні звукові одиниці мови: лінійні (сегментні) – звуки – та нелінійні (суперсегментні) – наголос, інтонація. Голосні та приголосні звуки (загальна характеристика). Акустико-артикуляційна класифікація голосних звуків. Акустико-артикуляційна класифікація приголосних звуків: за способом і місцем творення, за ступенем палаталізації, за участю голосу і шуму. Зміни приголосних у потоці мовлення. Асиміляція і дисиміляція. Спрощення в групах приголосних.

Система фонем сучасної української літературної мови. Поняття про фонему. Диференційні ознаки та функції фонем. Фонетична і фонематична транскрипції.

Історичні чергування голосних фонем. Чергування о, е – і (з історичними коментарями). Чергування о, е з «нулем звука» (історичний коментар). Чергування е – о після шиплячих та й (з історичним коментарем). Найдавніші чергування голосних фонем. Чергування і – й; у – в в українській мові. Історичні чергування приголосних фонем. Чергування г–ж–з′; к–ч–ц′; х–ш–с′ (з історичним коментарем).

Склад як одиниця фонетичної системи. Український складоподіл. Український наголос, його функції та ознаки. Значення наголосу для словникового складу і граматичного ладу української мови.

3.1.2. Орфоепія, графіка, орфографія

Поняття орфоепії. Основні риси української літературної вимови. Інтонація як ритмомелодична характерристика мовлення. Випадки порушення орфоепічних норм.

Найдавніші відомості з історії української графіки та орфографії. Принципи українського правопису. Основні правила вживання м’якого знака й апострофа. Правопис слів іншомовного походження. Правопис українських та інших слов’янських і неслов’янських прізвищ. Правопис складних слів.

3.1.3. Лексикологія, фразеологія, лексикографія

Предмет лексикології. Слово в лексико-семантичній системі мови. Ознаки слова як мовної одиниці. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних значень.

Явище омонімії. Типи омонімів і шляхи їх виникнення. Питання про критерії розрізнення омонімії та полісемії. Відмежування лексичних омонімів (повних і часткових) від омофонів, омографів і омоформ. Синонімія як тип лексико-семантичних відношень. Поняття синонімічного ряду. Класифікація та стилістичні функції синонімів.. Антонімія. Семантична та структурна класифікації Антонімів. Явище паронімії. Причини появи паронімів. Особливості паронімічного ряду.

Склад і формування української лексики з погляду її походження. Власне українська лексика, її фонетичні та морфологічні особливості, функції. Лексичні запозичення з інших мов. Місце іншомовних слів у складі лексики української мови. Причини іншомовних запозичень та їх стилістичні функції.

Лексика української мови з погляду її вживання. Лексика загальнонародного вживання та лексика обмеженого вживання. Діалектна лексика, її роль у мові. Спеціальна лексика, її функції. Терміни в різних стилях мови. Лексика, обмежена в ужитку соціальним середовищем: жаргонізми й арготизми.

Активний і пасивний склад лексики сучасної української мови. Застарілі слова, їх типи. Неологізми, їх типи.

Предмет фразеології. Джерела фразеології. Фразеологізм – основна одиниця фразеологічної системи. Фразеологічне значення, його відмінність від лексичного. Типи фразеологізмів. Фразеологічні засоби стилістики.

3.1.4. Морфеміка, словотвір

Морфеміка як особливий розділ науки про мову. Зв’язок морфеміки з іншими лінгвістичними дисциплінами. Основні одиниці морфеміки: морфема, морф (аломорф, варіант морфеми). Визначення морфеми. Коренева морфема. Афіксальні морфеми.

Класифікації афіксів сучасної української мови. Поділ слова на морфеми. Морфемний аналіз слова. Поняття основи слова, три аспекти її виявлення. Подільність основи. Корінь – обов’язкова частина слова. Корені зв’язані та вільні; первинні та вторинні. Афіксоїди, їхні різновиди та ознаки. Історичні зміни в морфемній будові слова: спрощення, перерозклад.

Дериватологія як мовознавча наука. Основні одиниці словотвору – твірна та похідна основи. Поняття похідності. Комплексні одиниці словотвору. Словотвірна пара, словотвірний ланцюг. Словотвірна парадигма. Словотвірне гніздо. Ступеневий характер українського словотворення. Поняття словотвірного типу. Словотвірне значення. Словотворчий аналіз.

Способи словотворення. Морфологічний спосіб словотворення та його різновиди. Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення та його різновиди. Лексико-синтаксичний та лексико-семантичний способи словотворення. Словотвір основних частин мови.

3.1.5. Морфологія

Основні поняття і предмет морфології. Слово, словоформа, парадигма у морфології. Поняття граматичної категорії. Типи граматичних категорій. Поняття граматичної форми. Способи й засоби вираження граматичного значення.

Система частин мови в сучасній українській мові. Критерії визначення частин мови та історія їх становлення в українському мовознавстві. Повнозначні частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми).

Іменник. Визначення іменника як частини мови. Лексико-граматичні категорії іменника. Іменники – власні і загальні назви. Іменники – конкретні і абстрактні назви, особливості семантики і відмінювання. Іменник – збірні та речовинні назви, особливості семантики та відмінювання.

Категорія роду іменника, її реальна та формальна семантика, засоби вираження. Рід невідмінюваних іменників та абревіатур. Категорія числа іменника.Іменники pluralia tantum та особливості їх відмінювання. Іменники singularia tantum. Категорія відмінка іменника, граматичний зміст та засоби вираження. Система відмінків ї української мови.

Парадигматичні типи формозміни іменників. Особливості відмінювання іменників І відміни. Особливості відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників ІІІ та ІV відмін.

Визначення прикметника як частини мови. Морфологічна будова та граматичні ознаки прикметника. Короткі і повні, членні і нечленні, стягнені і нестягнені форми прикметників (з історичними коментарями). Розряди прикметників та принципи їх розмежування. Проміжні розряди прикметників. Співвідносна та неспіввідносна міра вияву ознаки якісних прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників (з історичними коментарями). Відмінювання прикметників. Субстантивація прикметників.

Визначення числівника як частини мови. Класифікація числівників за морфологічною будовою. Класифікація числівників за семантикою. Відмінювання числівників. Синтаксичні параметри числівників.

Займенник як частина мови. Поділ займенників на розряди за значенням. Особливості займенникових парадигм. Явище прономіналізації.

Дієслово як самостійна частина мови і як система дієслівних форм. Граматичні особливості інфінітива. Поділ дієслів на класи. Загальнодієслівні граматичні категорії. Загальнодієслівна категорія виду, засоби її вираження. Одновидові та двовидові дієслова. Загальнодієслівна категорія стану, способи та засоби її вираження. Загальнодієслівна категорія перехідності-неперехідності, способи та засоби її вираження.

Дієслівна категорія способу, засоби її вираження. Історія утворення форм умовного та наказового способів. Дієслівна категорія часу, засоби її вираження. Значення часових форм. Історія форм майбутнього та минулого часу. Дієслівна категорія особи, засоби її вираження. Безособові дієслова. Дієслівні парадигми.

Дієприкметник як особлива форма дієслова. Граматичні ознаки дієприкметників. Активні і пасивні дієприкметники. Історія творення дієприкметних форм.

Дієприслівник як особлива форма дієслова. Граматичні ознаки дієприслівників. Історія творення дієприслівникових форм.

Дієслівні форми на -но, -то, їх граматичні ознаки, історія творення.

Визначення прислівника як частини мови. Розряди прислівників. Класифікація прислівників за синтаксичною функцією. Загальна характеристика атрибутивних прислівників. Питання про слова категорії стану в лінгвістиці. Загальна характеристика предикативних прислівників. Загальна характеристика модальних прислівників.

Службові частини мови. Прийменник як службова частина мови. Розряди прийменників за структурою. Сполучник як службова частина мови. Сурядні і підрядні сполучники. Розряди сполучників за структурою. Багатозначність і синонімія сполучників.

Частка як службова частина мови. Проблема лінгвістичного статусу часток. Функції часток. Розряди часток за значенням. Правопис частки не. Вигук як особливий лексико-граматичний розряд слів. Звуконаслідувальні слова.

3.1.6. Синтаксис і пунктуація

Синтаксис як розділ граматики. Основні одиниці синтаксису: синтаксема, словосполучення, речення. Речення і словосполучення як окремі синтаксичні одиниці. Речення і висловлювання. Словосполучення. Граматичне значення, структурні схеми та типи словосполучень. Класифікація словосполучень за лексико-граматичним принципом. Поділ словосполучень за будовою.

Типи підрядного зв’язку. Засоби вираження підрядних зв’язків. Узгодження і кореляція. Керування як тип підрядного зв’язку. Сильне і слабке, варіативне і невартативне, посереднє і безпосереднє керування. Відмінкове прилягання та власне прилягання як типи підрядного зв’язку.

Речення. Визначення речення. Класифікація речень. Типи речень за комунікативною настановою (розповідні, питальні, спонукальні, бажальні), способом вираження та характером предикативних відношень. Стверджувальні й заперечні речення. Окличні речення. Класифікація речень за будовою.

Просте речення як монопредикативна одиниця. Поняття про мінімальну структурну схему речення та парадигму простого речення. Двоскладні та односкладні речення. Предикативний центр речення. Головні члени речення. Номінативні підмети, засоби їх вираження. Підмети-словосполучення, їх класифікація й засоби вираження. Інфінітивні підмети. Простий дієслівний присудок – координований і некоординований. Простий дієслівний ускладнений присудок. Складений дієслівний присудок. Поняття про суб’єктний та об’єктний інфінітив. Засоби вираження допоміжних компонентів складеного дієслівного присудка. Особливості граматичної будови імених двоскладних речень. Іменний складений присудок. Типи зв’язок. Засоби вираження іменної частини. Ускладнені форми складених дієслівного та іменного присудків.

Поширювачі структурної схеми речення. Прислівні та неприслівні поширювачі. Прислівні поширювачі об’єктного типу (прямі, непрямі). Прислівні поширювачі означального типу (узгоджені, неузгоджені). Прислівні поширювачі та детермінанти обставинного типу (місця, часу, причини, мети, умови, допусту, способу дії). Прикладка як присубстантивний поширювач.

Односкладні речення. Типи дієслівних односкладних речень. Означено-особові, неозначено-особові та узагальнено-особові речення. Безособові речення. Інфінітивні речення. Односкладні речення іменного класу.

Мовленнєві аспекти теорії речення. Повні та неповні речення. Типи неповних речень (контекстуальні, ситуативні, еліптичні).

Поняття про просте ускладнене речення. Речення з сурядними (відкритими та закритими) рядами словоформ. Речення з напівпредикативними зворотами (субстантивними, ад’єктивними, партиципними та ін.). Речення з пояснювально-уточнювальними зворотами. Речення зі звертаннями. Речення зі вставними і вставленими конструкціями. Функціонально-семантичні групи вставних компонентів. Основні правила пунктуації в простому ускладненому реченні.

Складне речення. Засоби зв’язку предикативних частин. Питання класифікації складних речень. Складносурядні речення відкритої структури. Складносурядні речення закритої структури. Пунктуація у складносурядних реченнях.

Складнопідрядні речення, особливості їх будови.. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури. Займенниково-співвідносні речення. Складнопідрядні речення з прислівним зв’язком (граматичного і семантичного типу). Складні речення з підрядними ними. Складні речення з підрядними з’ясувальними. Складнопідрядні речення розчленованої структури (загальна характеристика). Складні речення з підрядними мети. Складні речення з підрядними умови. Складнопідрядні речення часу. Складнопідрядні порівняльні речення. Складнопідрядні речення причини. Складнопідрядні допустові речення. Складнопідрядні наслідкові речення.

Складні безсполучникові речення. Складні безсполучникові речення відкритої та закритої структури. Пунктуація у складних безсполучникових реченнях.

Складні ускладнені речення. Елементарні і неелементарні складні речення. Складні синтаксичні конструкції з сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком. Період та його стилістичні можливості.

Поняття про складне синтаксичне ціле. Ланцюговий та паралельний зв’язок речень у ССЦ. Структурні типи складних синтаксичних цілих. Текст як лінгвістична категорія. Конструкції прямої і непрямої мови. Діалог. Полілог. Невласне пряма мова. Цитація. Принципи української пунктуації. Система розділових знаків, їх функції.



3.2. ПРОГРАМА З «ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»
3.2.1. Усна народна творчість

Зв’язок усної народної творчості з життям народу та літературою. Календарно-обрядова та соціально-побутова поезія. Українські народні думи та історичні пісні, їх тематика, ідейна спрямованість і жанрові особливості. Народні казки. Естетична та ідейна функція, ідейно-тематичний склад казок, їх образна система. Основні види казкового епосу, відображення в ньому національних особливостей.



3.2.2. Давня українська література

Виникнення, розвиток і специфіка давньої української літератури. Періодизація давньої української літератури.

Давньоруська література як культурне надбання Середньовіччя, її зв’язок з історією східнослов’янських народів. Перекладна та оригінальна література ХІ – І половини ХІІІ ст. Багатство жанрів і тем перекладної літератури (Біблія, апокрифічна література, агіографічне письменство, патристика і збірники афоризмів, природничо-наукова література. Хронографи, повісті та романи). Оригінальна давньоруська література (літописи, по учення, сказання, ораторсько-учительна проза, паломницька література, моління). Феномен «Слова о полку Ігоревім»: історична основа твору та художнє зображення подій у ньому; авторський задум (провідна думка) і його розкриття через сюжет, композицію, систему образів; жанрові особливості й стиль; «Слово о полку Ігоревім» і усна народна творчість. Значення «Слова о полку Ігоревім».


3.2.3. Українська література ІІ половини ХІІІ ст.

Історичні умови й культурний розвиток українських земель у другій половині ХІІІ століття. Літописання цього періоду (Галицько-Волинський літопис). Ораторсько-проповідницька та агіографічна проза («Повість про житіє Олександра Невського», «Слово про загибель землі Руської» та ін.). Загальні висновки про розвиток української словесності в ХІ – ХІІІ століттях.



3.2.4. Українська література ХІV – першої половини ХVІ ст.

Історичні умови і культурний розвиток українських земель у ХІV –першій половині ХVІ ст. Літописання ХІV – ХVІ ст. Українська література епохи Відродження. Бароко в давній українській літературі.



3.2.5. Українська література ІІ половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

Історичні обставини та культурно-освітній рух на Україні у ІІ половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Полемічна література (виникнення, твори видатних полемістів). Творчість Івана Вишенського – вершинне досягнення української полемічної літератури кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Початки віршової літератури. Перші спроби висвітлення теорії віршування в граматиках Лаврентія Зизанія і Мелетія Смотрицького. Виникнення і розвиток української драматургії. Шкільна драма. Діалоги та інтермедії.



3.2.6. Українська література ІІ половини ХVІІ ст.

Історичні обставини та культурні події в Україні другої половини ХVІІ ст. Прозова література: Нові редакції літературних пам’яток. Українське віршування. Поетики. Творчість Климентія Зіновієва, Лазаря Барановича, Івана Величковського. Драматична творчість (шкільні драми, інтермедії). Переклади.



3.2.7. Українська література ХVІІІ ст.

Історичний та культурний розвиток України у ХVІІІ столітті. Козацькі літописи ХVІІ – ХVІІІ століть (твори Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка). «Історія Русів». Українська драматична творчість ХVІІІ століття (шкільна драма, інтермедії, вертепні п’єси). Поезія (панегіричні вірші, духовна та громадська лірика, любовна поезія; художні особливості поетичних творів та їх історико-літературне значення).

Феофан Прокопович – один із найвидатніших державних і культурних діячів першої половини ХVІІІ століття (життєвий шлях і літературно-естетичні погляди, віршовані твори, трагікомедія «Володимир»).

Гумор та сатира в українській літературі ХVІІІ ст. Джерела українських гумористичних і сатиричних творів. Розвиток інтермедійного жанру. Бурлескна творчість мандрівних дяків (пародії; тематика віршів-травестій). Сатиричні вірші ІІ половини ХVІІІ ст. («Отець Негребецький», «Пекельний Марко», «Вірша про Кирика», «Плач київських ченців», «Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні», «Плач дворянина»).

Творчість Григорія Сковороди. Життєвий шлях. Г.Сковорода – філософ, письменник, педагог. Жанрове й тематичне розмаїття, художні здобутки поезії Г. Сковороди («Сад божественних пісень», позазбіркові поезії). Г.Сковорода як байкар. Притчі Г. Сковороди. Значення творчості Г.Сковороди в історії української і світової культури й літератури. Сковорода і сучасність.

3.2.8. Українська література першої половини ХІХ ст.

Поняття «нова українська література», її періодизація. Просвітительський реалізм передшевченківського періоду. Бурлеск і твори, що стояли поза бурлескною традицією. Вияви сентименталізму. Шляхи розвитку романтизму. Жанрове, тематичне, образне і мовне збагачення літератури.

І. Котляревський − перший класик нової української літератури, видатний просвітитель. Близькість до декабристського руху. «Енеїда», її зв’язки з національними традиціями, зарубіжною літературою. Ідейно-тематична основа і творчий метод поеми. Поняття про бурлеск і травестію. Силабо-тонічний вірш. Жанрове новаторство. Драматичні твори («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»), їх художні особливості. Просвітительський реалізм письменника.

Творчість П. Гулака-Артемовського. Протипанська спрямованість його байки «Пан та Собака». Особливості форми.

Г. Квітка-Основ’яненко, його українські повісті та оповідання. Гумористично-сатиричні твори («Салдацький портрет», «Мертвецький великдень», «Конотопська відьма» та ін.). Сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», «Сердешна Оксана», «Козир-дівка»), їх ідейно-тематичне спрямування. Драматичні твори письменника («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці» та ін.).

Творчість Є. Гребінки, особливості його реалізму. Історична тема у творчості


Є. Гребінки та М. Костомарова.

Романтизм в українській літературі. Місце і значення його в процесі становлення нової української літератури. Критика антинаукового протиставлення реалізму романтизмові. Взаємозв’язки українських романтиків з митцями зарубіжної літератури.

Творчість поетів-романтиків Л. Боровиковського, М. Костомарова, А. Метлинського, В. Забіли, М. Петренка.

3.2.9. Література 40-60-х років ХІХ ст.

Літературний рух 40-60-х років ХІХ ст. на Україні. Подальший розвиток романтизму. Поняття про критичний реалізм як творчий метод художньої літератури. Утвердження критичного реалізму в творчості Т. Шевченка.

Т. Шевченко – основоположник нової української літератури. Творчий шлях поета. Лірика і балади раннього періоду. Соціально-побутові та історичні поеми раннього періоду. Романтизм і реалізм у поемі «Гайдамаки». Драматичні твори, їх зв’язок з розвитком літературного й театрального мистецтва. «Назар Стодоля».

Лірика періоду «трьох літ», її громадянський пафос і висока художня довершеність. Ідейно-естетичні погляди поета того часу. Сатира письменника, її народний характер. Тематичне, жанрове і стильове багатство поем «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «І мертвим, і живим…». Соціально-побутові поеми «Сова», «Наймичка», «Відьма». І. Франко про еволюцію образу матері в Шевченковій творчості. Твори на історичні теми, історична концепція Т. Шевченка («Холодний яр», «Єретик», «Сліпий» та ін.).

Творчість 1847−1857 років. Цикл поезій «В казематі». Поет на засланні, його лірика, її мотиви, образи. Революційний пафос віршів і поем цього періоду («П.С.», «Княжна», «Варнак», «Марина» тощо). Їх композиція, образи і стиль.

Поезія пошевченківського періоду (С. Воробкевич, В. Шашкевич, В. Мова та ін.): шевченкова традиція та її переборення, пошуки нових тем, стилістичних прийомів.

Творчість 1857−1861 років. Поема «Неофіти», вірш «Юродивий».

Творчість Марка Вовчка. Т. Шевченко про письменницю. «Народні оповідання» і «Рассказы из народного быта». Оцінка їх російською революційно-демократичною критикою. Поняття про характер та його типовість. Повісті «Інститутка», «Кармелюк». Злободенність тематики, своєрідність жанру і стилю. Розповідна майстерність письменниці. Оповідання і повість як жанри епічного.

Байкарська творчість Л. Глібова. Ідейно-естетичний зв’язок її з творами попередників у російській та українській літературах (Є. Гребінка, І. Крилов). Новаторство байкаря. Образ оповідача в байці.

Реалізм і народність байок 40-60-х років, збагачення їх тематики й поетики. Байка як жанр епічного роду.

Життя і творчість С. Руданського, його новаторство у жанрі співомовок. Їх викривальний зміст, поетика. Громадянська та інтимна лірика С. Руданського. Пошуки у жанрі епічної історичної поеми.

Творчість П. Куліша. Перший український роман «Чорна рада»: жанрово-художня своєрідність, особливості композиції, проблематика, система образів.

Творчість А. Свидницького. «Люборацькі» як перший зразок реалістично-соціального роману-хроніки в українській прозі. Система образів, прийомів їх творення, особливості стилю. Гумор і сатира як різновид комічного.

Творчість О. Стороженка. Відображення селянського побуту в оповіданнях «Закоханий чорт», «Вуси», «Голка», «Межигірський дід» та ін. Незакінчена повість «Марко Проклятий»: особливості інтерпретації фольклорного сюжету, система образів, композиція.

Поетична спадщина Ю. Федьковича, використання Шевченкових традицій. Лірика, її мотиви і образи. Проза письменника.

3.2.10. Літературний рух 70-90-х років ХІХ ст.

Українознавство 70-90-х років ХІХ ст. у контексті національно-визвольних змагань.

Театр (М. Кропивницький, М. Старицький, М. Лисенко, І. Карпенко-Карий).

Розвиток української літератури. Боротьба І. Франка за демократичну літературу, посилення зв’язків з передовою російською літературою. М. Драгоманов у полеміці про українську літературно-національну справу 70-90-х років. Новий етап розвитку реалізму в 70-90-х роках. Тематичне, жанрове і стильове збагачення демократичної літератури.

Творчість І. Нечуя-Левицького (1838-1918 рр.). Життєвий і творчий шлях письменника-демократа. Тема села в ранній творчості Нечуя-Левицького. Повісті «Дві московки», «Рибалка Панас Круть». Соціально-побутові повісті: «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка». Їх образи, художні особливості, майстерність типізації й індивідуалізації в них. Твори про духівництво та інтелігенцію («Старосвітські батюшки та матушки», «Афонський пройдисвіт», «Хмари»). Драматургія І. Нечуя-Левицького. Сатирична комедія «На Кожум’яках», драма «Маруся Богуславка». Значення творчості І. Нечуя-Левицького в розвитку української прози.

Життєвий і творчий шлях О. Кониського (1836 – 1900 рр.). Тематичне спрямування творів письменника. Актуальність порушених проблем у творчості письменника («Хвора душа», «Панська воля», «Баба Явдоха», «Семен Жук і його родичі»).

Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного (1849-1920 рр.). Літературно-естетичні погляди письменника. Рання творчість, її зв’язок з традиціями
М. Гоголя, Марка Вовчка («Лихий попутав», «П’яниця»). Твори з життя інтелігенції («Лихі люди», «Народолюбець», «Пригоди з Кобзарем»). Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», його тематика, образи, засоби їх типізації, мова твору. Своєрідність композиції роману. Поняття про соціально-психологічний роман. Соціально-психологічний роман «Повія». Композиція твору. Оповідання й повісті 80-90-х років («Голодна воля», «Морозенко», «Серед степів», «Лихо давнє й сьогочасне»). Ідейно-художні особливості творів. Драматичні твори («Лимерівна», «Перемудрив»).

Життєвий і творчий шлях Д. Марковича (1848-1920 рр.). Творча спадщина («Мій сон», «Мої гріхи», «Шматок», «На Вовчому хуторі»).

Б. Грінченко (1863-1910 рр.). Поетична творчість; різноманітність жанрів: вірші, балади, поеми, байки. Тематика ліричних творів. («Шматок хліба», «До праці»). Художня майстерність поем письменника. Сатирична поезія («Маніфест»). Байки. Мала проза
Б. Грінченка («Без хліба», «Хата», «Олеся», «Як я вмер»). Своєрідний характер реалізму у дилогії. «Сонячний промінь», «Серед темної ночі», «Під тихими вербами». Драматичні твори письменника. Значення творчості письменника.

Життєвий і творчий шлях Н. Кобринської (1855-1920 рр.).. Специфіка повістевої манери Н. Кобринської («Пані Шумінська», «Задля кусника хліба»). Мотиви і образи народної демонології у збірці «Казки» («Хмарниця», «Прости біг»).

І. Манжура (1851-1893 рр.). Погляди на літературу і мистецтво. («До музи», «До Дніпра»). Образи знедолених трудящих у віршах «З заробітків», «Бурлакова могила». Соціальні і філософські ноти у ліриці. Сатира і сарказм у творах І. Манжури. Твори для дітей: поеми «Іван Голик» і «Трьомсин-богатир». Переклади і переспіви І. Манжури.

П. Грабовський (1864-1902 рр.). Життєвий і творчий подвиг. Боротьба поета за реалізм, народність літератури проти теорій «чистого мистецтва» та «єдиного потоку». Твори про роль митця в суспільстві («Я не співець чудовної природи», «До парнасців», «До сіячів»). Тематичне багатство поезій («Швачка», «Веснянка», «Не раз ми ходили в дорогу», «До Н.К.С.», «До України», «До Русі-України»). Новаторство поета. Літературно-критичні твори («Дещо про творчість поетичну», «Пам’яті Т. Г. Шевченка»).

Український професійний театр і драматургія другої половини ХІХ ст.

Театр корифеїв під керівництвом М. Старицького, М. Кропивницького. Театр галицького товариства «Руська бесіда», його оцінка І. Франком, М. Кропивницьким.

М. Старицький (1840-1904 рр.). Актуальність тематики і сценічність творів М. Старицького: «У темряві», «Не судилось», «Талан». Новаторство письменника у створенні жанру історичної драми («Б. Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші», «Остання ніч»). Художня проза. «Облога Буші», трилогія «Богдан Хмельницький». Роман «Разбойник Кармелюк».

Драматургія і театральна діяльність М. Кропивницького (1840-1910 рр). Перша соціально-побутова драма. Продовження традицій І. Котляревського і Т. Шевченка у п’єсі «Дай серцю волю, заведе в неволю». Психологізм драми «Доки сонце зійде, роса очі виїсть». Актуальність проблематики драми «Глитай, або ж Павук». Художня цінність водевілю «По ревізії». Твори для дітей: п’єси-казки «Івасик-Телесик».

Діяльність І. Карпенка-Карого (1845-1907 рр.). Соціально-побутова драма «Бурлаки». Глибина психологізму у драмах «Безталанна» та «Наймичка». Новаторство п’єс. Новаторство у жанрі соціальної комедії («Розумний і дурень», «Сто тисяч», «Хазяїн»). Високі сценічні якості комедії «Мартин Боруля», своєрідність конфлікту, особливості гумору п’єси. Дилогія «Суєта», «Житєйське море». Історична тематика в творчості І. Карпенка-Карого («Бондарівна», «Паливода 18 ст.», «Ґандзя», «Сава Чалий»).

Життєвий і творчий шлях І. Франка (1856-1916 рр.). Збірка «З вершин і низин», її новаторство, тематика, художня досконалість. Збірка «Зів’яле листя». Мотиви інтимної лірики. Жанрова різноманітність і новизна збірки. Літературна критика про цю збірку. Ідейно-художній аналіз соціально-побутових, історичних і філософських поем («Дума про Маледикта Плоско лоба», «Лис Микита», «Іван Вишенський», «Похорон», «Мойсей», «Страшний суд»). Твори з робітничою тематикою («Бориславські оповідання», «Борислав сміється»). Оповідання, повісті з життя селянства («Ліси й пасовиська», «Добрий заробіток»). Твори з життя інтелігенції («Лель і Полель», «Перехресні стежки»). Історична тема в прозі Івана Франка («Захар Беркут»). Соціально-побутова драма «Украдене щастя».



3.2.11. Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Суспільно-політичні умови життя країни кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Пошуки нових форм, стильових прийомів як виразу нового художнього світобачення. Розширення тематичного і жанрового діапазону літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Боротьба І. Франка, М. Коцюбинського та Лесі Українки за реалізм і народність.

М. Коцюбинський (1864-1913 рр.). Життєвий і творчий шлях письменника. Ранній період творчості («Андрій Соловійко», «Ялинка», «Харитя»). Творчі пошуки у 80-90-х рр. («Хо», «Для загального добра»). Нові актуальні проблеми і теми («Відьма», «Під мінаретами», «На камені»). Майстерність психологічної характеристики в новелі «Лялечка». Новели 1906-1912 рр.: «Сміх», «Він іде», «Невідомий», «Подарунок на іменини», «Intermezzo», «В дорозі». Повість «Fata morgana» – художня епопея часів революційного піднесення на селі. Особливості реалізму повісті, пізнавальне значення твору. Повість «Тіні забутих предків».

Леся Українка (1871-1913 рр.). Суспільно-політичні погляди Лесі Українки. Основні мотиви, образи, художня специфіка громадсько-політичної лірики Лесі Українки: «Невільничі пісні», «Пісня про волю». Інтимна і пейзажна лірика, її жанрове багатство. І. Франко про письменницю. («Красо України, Подолля», «Кримські спогади»). Проблематика, жанрові і художні особливості поем «Роберт Брюс, король шотландський», «Давня казка», «Віла-посестра», «Одно слово». Драматургія, її тематика, жанрова різноманітність і новаторство. Драматичні поеми: «Одержима», «На руїнах». Проблематика, образи та художні особливості творів: «Осіння казка», «У пущі», «Камінний господар». Драма-феєрія «Лісова пісня». Поняття про її жанр. Україна в драмі «Бояриня». Новаторство Лесі Українки-драматурга.

В. Самійленко (1864-1925 рр.). Ліричні поезії В.Самійленка («Весна», «Українська мова», «Пам’ять Л. Глібова», «На смерть Лесі Українки»). Гумористичні і сатиричні твори письменника («Ельдорадо», «Собаки», «На печі»). Драматургія В. Самійленка («Чураївна»). Перекладацька діяльність.

М. Вороний (1871-1942 рр.). Основні біографічні дані. Знайомство і дружба з


І. Франком. Громадянська лірика М.Вороного, особливості його поетичної творчості. Публіцистична та перекладацька діяльність.

Олександр Олесь (1878-1944 рр.). Посилення громадянських мотивів у ліриці. Збірка «З журбою радість обнялась». Сатиричні та патріотичні вірші письменника (зб. «Перезва», «Кому повім печаль мою»).

О. Кобилянська (1863-1942 рр.). Ранні повісті – «Людина», «Царівна». Протест проти нерівноправного становища жінки. Психологізм повістей. Новели письменниці: «Природа», «Банк рустикальний», «Битва», «Valse mélancolique». Проблема влади землі в повісті «Земля». Звеличення художньої краси людини ( «У неділю рано зілля копала).

В. Стефаник (1871-1936 рр.). Поезії в прозі (зб. «Синя книжечка»). Тематика, образи, художня специфіка новел («Палій», «Марія», «Діточа пригода», «Синя», «Воєнні шкоди»). Світове значення творчості В.Стефаника.

Л. Мартович (1871-1916 рр.). Злободенність тематики оповідань Мартовича («Нечитальник», «Стрибожий дарунок»). Сатиричні твори письменника («Іван Рило», «Хитрий Панько», «Винайдений рукопис про руський край»). Повість
Л. Мартовича «Забобон».

М. Черемшина (1874-1927 рр.). Збірка «Карби». Ідейно-художній аналіз збірки «Село вигибає». «Село потерпає», «Зрадник». Образи чесних, працьовитих гуцулів в оповіданнях збірки «Верховина». Значення прози М. Черемшини.

О. Маковей (1867-1925 рр.). Збірки «Поезії», «Подорож до Києва», їх тематика та проблематика. Сатиричні твори О. Маковея. Викриття міщанства, чиновників, забобонності, кар’єризму («Клопоти Савчихи», «Нові часи», «Три політики»). Антивоєнне спрямування збірки «Кроваве поле». Історична повість «Ярошенко».

А. Тесленко (1882-1911 рр.). Реалістичні оповідання «Хуторяночка», «За пашпортом». Дитячі образи в оповіданні «Школяр». Роль оповідача в новелах («Немає матусі»). Повість «Страчене життя». Художні особливості повісті.

С. Васильченко (1879-1932 рр.). Автобіографічні записи «Мій шлях». Тематичне розмаїття оповідань, драматичних творів. «Мати» («Чайка», «Мужицька арифметика», «Кармелюк», «Недоросток»).

В. Винниченко (1880-1951 рр.). Актуальна соціальна проблематика оповідань («Біля машини», «Голота», «Голод», «Малорос-європеєць», «Студент»). І. Франко про оповідання збірки «Краса і сила». Творчість років еміграції. Роман-утопія «Сонячна машина». Психологічні новели В. Винниченка («Намисто», «Бабусин подарунок»).



3.2.12. Українська література ХХ ст.

М. Хвильовий. Трагедiя нацiональної iдеї у памфлетах та оповiданнях («Апологети писаризму», «Укpaїнa чи Малоросiя?»). Поетика памфлетiв. Збiрки «Синi етюди» та «Осінь». Антилюдянiсть революцiйного фанатизму в новелi «Я(романтика)». Трагедiя «зайвих людей», «втраченого поколiння» у новелi «Заулок», повiстi «Санаторiйна зона», poмані «Вальдшнепи». Поетика сатиричних творів: «Iван Іванович».

М. Куліш. Правда бiдних i правда заможних у драмi «97». Суперечностi мiж сюжетом й мовними партiями персонажiв у драмах «Комуна в степах», «Прощай село». «Опозицiйна туманність» в антитоталiтарнiй мелодрамi «Зона», гротесковiй «Хулiй Хурина», трагедiйнiй п’єсi «Народний Малахiй». Трагiкомiчне побутування нацiональних iдей у «фiлологiчному» водевiлi «Мина Мазайло». Прощання з революцiйними та нацiональними iлюзiями в трагедiях «Патетична соната» і «Маклена Гpaca».

В. Підмогильний. Виклик дидактично-риторичній лiтературi про революцiю i взаємини людини iз землею («Повстанцi й iншi оповiдання», «Син», «Третя революцiя»). Заглиблення в первiснi iнстинкти персонажiв, у сферу iррацiонального («Остап Шаптала», «Вiйськовий лiтун», «Повiстъ без назви»). Полемiка з ідеологічними стереотипами у романах «Micто» i «Невеличка драма». Крах романтикiв i трiумфування пристосованцiв. Культура внутрiшнього мовлення, видимої мови душi й iнтелектуальних дiалогiв у неореалiстичних романах i повiстях В.Пiдмогильного.

М. Рильський. Неокласик в оборонi культури, мистецтва i природи. Вiд збiрки «Пiд осiннiми зорями» до «Зимових записiв». Аполiтизм як опiр кривавiй метушнi навколо влади («Хай cніг iде ... «). Чари природи («Люби природу не як символ», «На бiлу гречку впали роси» , «Запахла ociнь», «Зграя веселикiв», «Таемниця осіннього листя»). Чари кохання(«Не ясноокий образ Беатрiче», «Odi et аmо», «Ластiвки лiтають», «Лист до загубленої»адресатки»). Вимушене одописання («Пiсня про Сталiна», «Моя Батькiвщина») i мудрi повчання («Медитацiя», «Порада», «Мова»).

П. Тичина. Символiзм циклу «Панахиднi спiви», зб. «Сонячнi кларнети», «Замiсть сонетів i октав», «Плуг». Поняття про ритм i барвозвук, про ускладнену метафору («Закучерявилися хмари ...», «Подивилась ясно ...»). Полемiка з бiльшовиками, нацiонал-демократами, неокласиками й фyrуристами у зб. «Замiсть cонетів i октав». Болючий перехiд на бiк доктрини насильства («Ленiн», «Партiя веде», «Сталь i нiжнiсть»). Повернення в 40-i роки до витокiв гуманної поезiї («Похорон друга», «Я утверждаюсь»).

Є. Маланюк. Конфронтацiя з iдеалами пролетарськоi лiтератури у зб. «Стилет i стилос», «Гербарiй», «Земля й залiзо», «Земна Мадонна», «Перстень Полiкрата, «Чорнi вiршi». Амбiвалентнiсть почуттiв лiричного героя: любов-ненависть, любов-докiр, любов-зневага, любов-надiя (цикли «Псалми степу», «Антимарiє», «Дiва-Обида», «Друге посланiє»). Мiсiя поетичного слова («Стилет i стилос» , «Напис на книзi вipшiв»). Драма кохання («Кармен i Беатрiче»). «Степова Еллада»як нацiональннй символ.

Шлях В.Еллана i В.Чумака вiд символiзму до червоного неоромантизму - предтечi соцреалiзму (Зб. «Удари молота i серця» та «Червоний заспiв»).

Неокласицизм М.Зерова, М.Рильського, М.Драй-Хмари у боротьбi з нiгiлiзмом у сферi культури. Проти футуристичної деструкції i примiтивного плужанства – класичнi європейськi форми поезії (сонет «Саломея» М.Зерова).

Дiалог В.Сосюри з Україною i самим собою. Вiд революційної «Червоної» зими» до icторичної поеми «Мазепа» i покаяно-сповiдального «Розстрiляного безсмертя».

О. Довженко. Фундатор нового виду прози - кiнооповiдання й кiноповicтi. Три символи в творчостi - Українa, запорожець i планета Земля. Мiфологема землi i роду: «Звенигора», «Земля», «Потомки запорожцiв», «Тарас Бульба», «Україна в огні», «Зачарована Десна», «Поема про море». Данина соцреалiзму – «Щорс», «Мiчурiн».

Ю. Яновський. Неоромантична новелiстика: «Мамутові бивнi», «Кров землi», «Короткі історії», «Земля батькiв». Романтичний трактат про людину «Майстер корабля». Драматична icторiя роману в пiснях «Чотири шаблi». Мiфологема роду i жорстокiсть революцiйного подвигу у «Вершниках».

І. Багряний. Опозицiйнi настрої письменника в поемi «Аве Марiя» та iсторичному pомані у вiршах «Скелька». Возвеличення козацького роду в pомaнi «Тигролови». Повiсть-вертеп «Розгром» антифашистська акцiя митця. Роман «Сад Гетсиманський». Трагедiя yкpaїнського роду в повiстi «Огненне коло».

О. Гончар. Триптих про кохання («Модри Камень», «За мить щастя», «Плацдарм»). Дiалог мiж новелами «Соняшники» i «Кресафт». Роман-пiсня «Прапороносцi». Дилогiя «Людина i зброя» i «Циклон». Суперечливе осягнення проблем сучасностi у романах «Тронка», «Собор», «Берег любовi», «Твоя зоря». Перехiд на позицiї неореалiзму в повiстях i новелах збiрки «Далекi вогнища».

П. Загребельний. Творчий шлях письменника вiд неоромантичної «Думи про невмирущого» до експресiонiстичного «Попелу cнів». Роман «Розгiн». Конфлiкти i характер и в корпусi iсторичних романів «Диво», «Первомiст», «Смерть у Києвi». Трагедiя жiнки («Євпраксiя», «Роксолана»). Дiалог з Україною в романi «Я, Богдан». «Тисячолiтнiй Миколай».

Л. Костенко. Флер гіркої романтики у paннix збiрках «Промiння землi», «Вiтрила», «Мандрiвки серця». Збiрки «Над берегами вiчної рiки», «Неповторнiсть», «Сад нетанучих скульптур». Дiалоги з iсторiєю i владою, з природою i митцями, з коханим i самою собою у названих збiрках i книзі «Вибране». Жанрово-стильова своєрiднiсть циклiв «Летючi катрени», «Iнкрустації». Iсторизм роману у вiршах «Маруся Чурай».

В. Стус. Адресована вчителям i учням зб. «Вікна в позапроcтiр». Збірки «Час творчості», «Свiча в свiчадi», «Палiмпсести». Поезiя «Як хочеться вмерти» i її антитеза «Як добре те, що смepтi не боюсь я». Трагiзм боротьби за нацiональну iдею («Яка нестерпна рiдна чужина»), сюрреалiстичнi видiння минулого («За лiтописом Самовидця»). Дiалог-диспут поета­-неоромантика з Україною («О Боже мiй, така менi печаль», «Докучило, нема менi Вiтчизни», «Довкола мене цвинтар душ», «О земле втрачена, явися»).

Особливості розвитку прози. Новелiстичний фестиваль «шiстдесятникiв». Гipкa правда про вiйну й сучаснiсть в оповiданнях Григора Тютюнника, Є.Гуцала, В.Дрозда. Людина i вiйна. «Вир» Григорія Тютюнника, «Дикий мед»


Л. Первомайського, «Самосуд» А. Дімарова, «Земля під копитами» В.Дрозда. Земля і люди. Тривога за майбутнє годувальниці: «Правда і кривда» М.Стельмаха, «Кревняки» Б.Харчука, «Рубіж» Ю.Мушкетика.

Особливості розвитку поезії. Роздуми про сенс буття у поезії старшого покоління. «Третє цвітіння» у творчості М Рильського («Голосіївська осінь», «Таємниця осіннього листя», «Зимові записи»). Драма П.Тичини «В серцi у моїм...»). Покаяння В. Сосюри («Розстрiляне безсмертя») i М. Бажана («Полiт крiзь бурю», «Майстер троянди»). Дiалог iз світом у збiрках «Листи на світанні», «Прозорiсть», «Синiй лiтопис» А.Малишка.

Прихiд у лiтературу «шiстдесятникiв». Трагiчна доля оборонцiв України В.Стуса, І.Світличного, Є.Сверстюка, М.Руденка, I.Калинця, Лiни Костенко.

Аспекти полемiки мiж «дiтьми i батьками». Прагнення Б.Олiйника примирити поколiння поетiв на засадах революцiйних iдеалiв («Батьки i дiти»). Диспути Д.Павличка з Б.Олiйником про шляхи розвитку України.Переворот у свiтосприйняттi Д. Павличка: вiд збiрки «Любов i ненависть» до «Покаянних псалмiв». Сонети, рубаї, медитацiї («Таємниця твого обличчя»).

Неоромантична поезiя В.Симоненка i М.Вiнграновського («Тиша i гpiм», «Земне тяжiння» i «Атомні прелюди»). Особливостi сатири В.Симоненка («Казка про Дурила»).

Шлях I. Драча вiд поеми-феерiї «Нiж у сонцi» до «Чорнобильської мадонни». Трагiчна метафоричнiсть. Особливостi «балад буднiв».



4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ РІЗНИХ РІВНІВ СКЛАДНОСТІ


Кількість балів вступного випробування

Оцінка за національною шкалою

від 1 до 30

2 (два)

31

32 – 33

34 – 35

36 – 37

38 – 39

40 – 41

42 – 43

44 – 45

46 – 47

48 – 49

50 – 51

52

53

54

55

56

57

58

59

60

3,0 (три)

3,05

3,10

3,15

3,20

3,25

3,30

3,35

3,40

3,45

3,50

3,55

3,60

3,65

3,70

3,75

3,80

3,85

3,90

3,95

61 – 62

63 – 64

65 – 66

67 – 68

69 – 70

71 – 72

73 – 74

75 – 76

77 – 78

79 – 80

81 – 82

83 – 84

85 – 86

87 – 88

89 – 90

91 – 92

93 – 94

95 – 96

97 – 98

99

4,0 (чотири)

4,05

4,10

4,15

4,20

4,25

4,30

4,35

4,40

4,45

4,50

4,55

4,60

4,65

4,70

4,75

4,80

4,85

4,90

4,95

100

5 (п’ять)


ЧАСТИНА 1 складається з чотирьох блоків:

Блок 1:

Завдання 1–10 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ (за кожну правильну відповідь дається один бал; загалом − 10 балів).

Блок 2:

Завдання 1115 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, дібрати відповідник, позначений БУКВОЮ (за кожну правильну відповідь дається чотири бали; загалом – 20 балів).

Блок 3:

Завдання 16–20 передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище. Наявний ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ варіант відповіді (за кожну правильну відповідь дається два бали; загалом – 10 балів).

Блок 4:

Зробити повний синтаксичний аналіз складної синтаксичної конструкції (завдання оцінюється 10 балами)


ЧАСТИНА 2 складається з трьох блоків:

Блок 5:

Завдання 21–35 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ (за кожну правильну відповідь дається один бал; загалом – 15 балів).

Блок 6:

Завдання 3640 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ (за кожну правильну відповідь дається п’ять балів; загалом – 25 балів).

Блок 7:

Творче завдання, яке оцінюється 10 балами.


Правильні відповіді на всі питання забезпечують вступникові – 100 балів. Оцінка виставляється за стобальною та п’ятибальною шкалою.

5. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ
ОСНОВНІ ПІДРУЧНИКИ ТА ПОСІБНИКИ З КУРСУ

«СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА»

  1. Безпояско О. К. Граматика української мови : Морфологія / Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М.. – К. : Либідь, 1993.

  2. Бондар О. І. Сучасна українська літературна мова : Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. – К. : Академія, 2006.

  3. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І. Р. Вихованець. –
    К. : Либідь, 1993.

  4. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови /
    І. Р. Вихованець. – К. : Наукова думка, 1992.

  5. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець,
    К. Г. Городенська. – К. : Наукова думка, 2004.

  6. Горпинич В.О. Морфологія української мови / В. О. Горпинич. – К. : Академія, 2004. – 254 с.

  7. Горпинич В. О. Українська словотвірна дериватологія / В. О. Горпинич. – Дніпропетровськ, 1998. – 156 с.

  8. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови : Морфологія /
    А. П. Загнітко. – Донецьк : ДНУ, 1996. – 523 с.

  9. Земская Е. А. Современный русский язык : Словообразование / Е. А. Земская. – М. : Просвещение, 1973.

  10. Кулик Б. М. Курс сучасної української мови. Синтаксис / Б. М. Кулик. – К. : Радянська школа, 1961.

  11. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова : Морфологія /
    М. В. Леонова. – К. : Наукова думка, 1983.

  12. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови : Семантична структура слова / Л. А. Лисиченко. – Х. : Вища школа, 1977.

  13. Плисько К. М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення / К. М. Плисько. – Х. : Основа, 1992.

  14. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови : Проблемні питання / Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська О. Ф. – К. : Вища школа, 1994.

  15. Современный русский язык / Под ред. В. А. Белошапковой. – М. : Высшая школа, 1989.

  16. Сучасна українська літературна мова : Вступ. Фонетика / За ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1969.

  17. Сучасна українська літературна мова : Лексика і фразеологія / За ред.
    І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1973.

  18. Сучасна українська літературна мова : Морфологія / За ред. І. К. Білодіда. –
    К. : Наукова думка, 1969.

  19. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / За ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1972.

  20. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. – К. : Вища школа, 2002.

  21. Сучасна українська літературна мова / За ред. М. Я.Плющ. – К. : Вища школа, 2003.

  22. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова : Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. – К. : Вища школа, 1981.

СЛОВНИКИ


  1. Бурячок А. А. Орфографічний словник української мови / А. А. Бурячок. – К., 2002.

  2. Варган І. О. Російсько-український словник сталих виразів / І. О. Варган,
    М. М. Пилинська. – Х., 2000.

  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Відп. ред. В. Т. Бусел. – К.- Ірпінь, 2003.

  4. Головащук С. І . Складні випадки наголошення : Словник-довідник /
    С. І. Головащук. – К., 2001.

  5. Етимологічний словник української мови : у 7 томах – К., 1982–2004.

  6. Орфоепічний словник української мови : у 2-х томах. – К., 2001.

  7. Пустовіт Л. О. Словник іншомовних слів / за ред. Л. О. Пустовіт. – К., 2000.

  8. Словник синонімів української мови : у 2 томах /А. А. Бурячок,
    Г. М. Гнатюк та ін. – К., 2001.

  9. Словник української мови : в 11-ти томах – К., 1970–1980.

  10. Українська мова : Енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія, 2004

  11. Фразеологічний словник української мови : у 2-х т. – К., 1993.


ОСНОВНІ ПІДРУЧНИКИ ТА ПОСІБНИКИ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»


  1. Білоус П. Історія української літератури ХІ – ХУШ ст. / П. Білоус. – К., 2009.

  2. Возняк М. С. Історія української літератури : у 2-х т. – Львів, 1992. – Т. 1; – Львів, 1994. – Т. 2.

  3. Грицай М. С. Давня українська література : [підручник] / М. С. Грицай,
    В. Л. Микитьсь, Ф. Я. Шолом. – [2-е вид.]. – К., 1989.

  4. Гром’як Р. Давнє і сучасне : Вибрані статті з літературознавства / Р. Гром’як. – Тернопіль, 1997.

  5. Грушевський М. Історія української літератури : у 6-и т. – Т. 1 / Упорядн. :
    В. Яременко; авт. передм. Н. Кононенка; Приміт. Л. Дунаївської. – К., 1993.

  6. Гундорова Т. Проявлення слова. Дискусія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Т. Гундорова. – Львів, 1997.

  7. Єфремов С. Історія українського письменства. Від початків до Костомарова. – К. – Лейпціг, 1919. – (Фотопередрук у Мюнхені 1989 р.).

  8. Живиця : Хрестоматія української літератури ХХ століття : у 2-х кн. / Упорядн. :
    М. Конончук, Н. Бондар, Т. Конончук. – К., 1998.

  9. Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття) : [підручник] /
    П. П. Хропко, О.Д. Гнідан, П. І. Орлик та ін. – К., 1992.

  10. Історія української літератури 70-90-х рр. ХІХ ст. : у 2-х т. / За ред. О. Гнідан. – К., 1999.

  11. Історія української літератури першої половини ХІХ ст. / За ред.
    П. К. Волинського. – К., 1964.

  12. Історія української літератури : у 2-х кн. Кн.1 : [підручник для студ. філологічн. спец.] / За ред. М. Г. Жулинського. – К. : Либідь, 2005.

  13. сторія української літератури : у 2-х кн. Кн.2 : підручник для студ. філологічн. спец.] / За ред. М. Г. Жулинського. – К. : Либідь, 2006.

  14. Історія української літератури : Кінець ХІХ – поч. ХХ ст. : у 2-х кн. Кн.1.: [підручник для студ. філологічн. спец.] / За ред. О.Д. Гнідан. – К. : Либідь, 2006.

  15. Історія українськоїх літератури : Кінець ХІХ – поч. ХХ ст. : у 2-х кн. Кн.2. : [підручник для студ. філологічн. спец.] / За ред. О.Д. Гнідан. – К. : Либідь, 2006.

  16. Історія української літератури : у 2-х т. / За ред. І. Дзеверіна. – К., 1988.

  17. Історія української літератури : ХІХ століття : у 3-х кн. / За ред.
    М. Т. Яценка. – К., 1997.

  18. Історія української літератури : XX ст. : у 2-х кн. – К., 1994–1998.

  19. Історія української літературної критики : Дожовтневий період. – К., 1988.

  20. Козлов А. В. Українська дожовтнева драматургія : Еволюція жанрів /
    А. В. Козлов. – К. : Вища школа, 1991.

  21. Кононенко П. П.Українська література : Проблеми розвитку /
    П. П. Кононенко. – К., 1994.

  22. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця XIX початку XX ст. /
    Ю. Кузнецов. – К. : Зодіак, 1995.

  23. Лановик М. Українська усна народна творчість : [підручник для студ. філологічн. спец.] / М. Лановик. – К. : Знання, 2006.

  24. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі / С. Павличко. –
    [2-е вид., перероб. і доп.].– К., 1999.

  25. Полєк В. Т. Історія української літератури Х–ХVІІ століть : [навчальний посібник] / В. Т. Полєк. – К., 1994.

  26. Українське слово : Хрестоматія української літератури та літературної критики
    ХХ ст. : у 3-х кн. / Упорядн. : В. Яременко, Є. Федоренко. – К., 1993 – 1994.

  27. Чижевський Д. І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). – Тернопіль, 1994.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка