Програма розвитку кафедри новітньої української літератури



Скачати 188.79 Kb.
Дата конвертації23.01.2018
Розмір188.79 Kb.
ТипПрограма

ПРОГРАМА
розвитку кафедри новітньої української літератури


Інституту філології Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

на період з 2015 по 2022 рр.
1.Обґрунтування необхідності створення програми

Кафедру української літератури було створено в 1918 році на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. У 1999 році унаслідок реорганізації кафедри історії української літератури філологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка було створено кафедру новітньої української літератури як випускаючу, наукову та навчально-методичну базу для підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів філології, спеціалістів вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук. 

Кафедра новітньої української літератури продовжує університетські традиції українського літературознавства, започатковані чл.-кор. М.Максимовичем, проф. П.Владимировим, акад. М.Дашкевичем, акад. А.Лободою, акад. В.Перетцем, й від цього часу посідає одне із чільних місць в Україні у вивченні історії української літератури як науки та предмету. У різний час на кафедрі працювали визначні вчені М.Зеров, П.Филипович, О.Дорошкевич – представники різних наукових шкіл і напрямів: філологічної (М.Зеров), порівняльно-історичної (П.Филипович), культурно-історичної (О.Дорошкевич). У 1930–1980-х роках на кафедрі досліджували і викладали українську літературу проф. О.Дорошкевич, доц. М.Русанівський. проф. А.Іщук, доц. Ю.Кобилецький, доц. А.Щербак, доц. О.Дяченко, доц. П.Сіренко, проф. М.Грицай, проф. П.Кононенко, проф. І.Семенчук, доц. В.Неділько, проф. М.Сиротюк, доц. Л.Скирда, доц. М.Грицюта, доц. Ф.Кислий, проф. І.Семенчук., проф. Л.Демянівська,

Нині на кафедрі новітньої української літератури працюють професори, заслужені працівники освіти Г. Семенюк, Ю. Ковалів, Н. Гаєвська, А. Гуляк. Колектив кафедри – це чотири професори, сім доцентів і два асистенти. Усі мають вчені наукові ступені.

На кафедрі створені навчальні курси, головним завданням яких стала підготовка фахівців-філологів, добре обізнаних із вітчизняними та світовими літературними тенденціями, дослідників важливих теоретичних проблем, пов'язаних із поетикою літературних жанрів, із еволюційними процесами у літературі – від усної народної творчості – до сучасного літературного процесу. Крім того, кафедра новітньої української літератури продовжує розвивати традиції викладання у Київському національному університеті методики викладання української літератури – у контексті сучасних освітніх вимог, які стоять перед вищою та середньою школою.

Основними напрямами діяльності кафедри новітньої української літератури стають викладацька, наукова і практична робота (дослідження та інтерпретація особливостей розвитку вітчизняного літературного процесу від кінця ХІХ до сьогодення у контексті світових художніх тенденцій в Україні та поза її межами). Члени кафедри не тільки активно стежать за сучасним літературним процесом, новинками книжкового ринку, готують рецензії, відгуки та дають критичну оцінку сучасної української та світової літератур, займаються впорядкуванням та редагуванням антологій, збірок художніх творів та ін., але й активно співпрацюють із вчителями, методистами при підготовці навчальних програм та підручників, посібників, хрестоматій для середньої та вищої школи. Зокрема, зусиллями членів кафедри проф. Г. Семенюка та Ю. Коваліва, Н. Гаєвської, доц. С. Дяченко, О. Міщенко, Н. Резніченко підготовлено низку навчальних посібників, підручників та методичних порад для підготовки до ЗНО із грифом МОН.

Кафедра новітньої української літератури розробляє оригінальну авторську концепцію історії української літератури від кінця ХІХ до початку ХХІ століття, куратором якої є доктор філологічних наук, професор Юрій Іванович Ковалів. У межах цієї програми заплановано публікацію підручника для вищої школи у 10 томах, з них уже побачили світ – перші п'ять томів (із грифом МОН)..

Кафедра стає координатором наукових літературознавчих досліджень, здійснюваних в Україні, досвідчені науковці кафедри є членами спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – українська література.

У період з 2007 по 2015 рік професорсько-викладацький склад кафедри представляв спеціальність «Українська література» на різних всеукраїнських фахових атестаційних рівнях:


  • Спеціалізована вчена рада Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка;

  • Експертна рада з гуманітарних та соціальних наук при ДАК з ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів I-IV рівня підготовки фахівців;

  • Експертна рада з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

З моменту заснування кафедри і до сьогодні вектори наукового осягнення спрямовані на вивчення історії літератури, теоретичного дискурсу, з’ясування проблем компаративної новітньої української літератури. Ця наукова парадигма визначила тематичну поліфонію дисертаційних праць, захищених на кафедрі. Впродовж останніх семи років захищено 26 кандидатських і 8 докторських дисертацій; обговорено і рекомендовано до захисту3 докторських і 3 кандидатські дисертації..

Необхідність створення програми розвитку кафедри визначається потребою реформування основних аспектів освітньої та наукової парадигм діяльності кафедри відповідно до Закону про вищу освіту (№ 1556-VII від 01.07.2014); врахуванням сучасних запитів ринку праці; потребою в орієнтації на європейські науково-освітні аналоги, що є вимогою до кожного структурного підрозділу Університету, з метою підвищення його світового рейтингу.

2.Прогноз тенденцій кафедри

Кафедра новітньої української літератури вибудовує перспективну стратегію на вітчизняній класичній і світовій новітній методології відповідно до постулатів наукової філологічної школи Київського університету.



Діяльність кафедри новітньої української літератури провадитиметься у трьох стратегічних навчальних, теоретичних і наукових напрямах: викладання і вивчення історії новітньої української літератури, теорії літератури, компаративістики, синтезу мистецтв в авторському тексті.

Прогнозування організації навчального процесу на кафедрі новітньої української літератури для ОКР «бакалавр» і «магістр» спеціальностей «Українська мова і література, іноземна мова», «Мова і література (слов’янські мови), українська мова і література», «Фольклористика, іноземна мова», «Західна філологія», «Переклад», «Східна філологія» у поєднанні навчального, теоретичного і прикладного напрямів науково-освітнього процесу передбачає оптимізацію підготовки філолога – фахівця нової компетенції, готового гідно репрезентувати вітчизняну науку і культуру світові та професійно досліджувати літературні твори та наукові тексти – як вітчизняного, так і світового літературного процесу.

Цій меті підпорядковані нормативні курси (зокрема, «Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття», «Історія української літератури І половини ХХ століття», «Історія української літератури ІІ половини ХХ століття», «Сучасна українська література», «Сучасний український літературний процес», «Літературна майстерність письменника», «Жанрово-стильові тенденції в українській літературі ХХ століття», «Літературна герменевтика», «Методика викладання української літератури у вищій школі», «Методика викладання української літератури у середній школі» та ін.) та дисципліни вільного вибору студента («Українська новела кінця ХІХ – початку ХХ століття. Поетика. Проблематика», «Поетика прози Івана Франка», «Українська класична драматургія кінця ХІХ – початку ХХ століття», «Дискурс української історичної прози ХХ століття», «Особливості розвитку малої прози в українській класичній літературі», «Жанрово-стильові особливості українського роману зарубіжжя», «Художня рецепція фемінізму в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття», «Українська драматургія і театр доби «Розстріляного відродження» (20–ті – початок 30–х років)», «Біблійні образи та мотиви в українській літературі», «Українська драматургія початку ХХ ст. Проблематика, конфлікти, жанрова своєрідність», «Жанрово–стильові модифікації українського роману ХХ століття» та ін.). Кафедра забезпечує проведення навчальних та виробничих практик, зокрема джерелознавчої, асистентської, переддипломної, науково-пошукової в інформаційному середовищі та ін.), тематика наукових робіт, видання навчальних програм, посібників, підручників, збірників наукових статей; проведення наукових конференцій, круглих столів, відкритих лекцій; реалізація науково-мистецьких проектів та налагодження співпраці з центрами наукового дослідження української літератури, зокрема Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, провідними вищими навчальним закладами України та зарубіжжя, а також навчальними закладами І–ІІІ рівня акредитації; оприлюднення результатів наукового вивчення української літератури у ЗМІ та участь у роботі журі всеукраїнських і міжнародних літературних конкурсів, книжкових премій, Малій академії наук та ін.

Традиційними для кафедри є щорічні міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції, круглі столи, читання, майстер-класи та дискусійні клуби.



Діяльність кафедри будується відповідно до положень Статуту Університету (в новій редакції від 7.04.2009 р.), Державної комплексної програми розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 20152022 рр.

Найбільш прогнозованими є такі тенденції у розвитку кафедри:

Плекаючи традиції філологічної школи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра новітньої української літератури на сучасному етапі планує:

  1. З урахуванням міждисциплінарного характеру новітньої української літератури як базової галузі гуманітарних знань підготувати пропозиції щодо викладання навчальних теоретичних і практичних літературознавчих курсів, змістово підпорядкованих професійним преференціям студентів різних спеціальностей гуманітарних факультетів Університету;

  2. Розробити відповідно до сучасних вимог ринку праці та викликів, які стоять перед вищою школою, магістерські програми – як спеціалізовані для фахівців-філологів, так і міждисциплінарні, орієнтовані на підготовку кваліфікованого гуманітарія;

  3. Налагоджувати безпосередні контакти на рівні підписання угод про співпрацю з іншими вищими навчальними закладами України відповідно до наукових векторів кафедри;

  4. Активніше взаємодіяти з академічними інституціями України (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Академією наук України);

  5. Надавати науково-методологічну підтримку навчальним закладам І–ІІІ рівня акредитації;

  6. Встановлювати партнерство із зарубіжними вищими навчальними закладами, в яких викладається історія української літератури – Польщі, Чехії, Канади та ін.

Провідними напрямами роботи кафедри слід вважати:

    • підготовку нового навчального плану ОКР «бакалавр» з відповідною пропозицією навчальних нормативних курсів та курсів вільного вибору студента;

    • забезпечення навчально-методичною літературою викладання усіх навчальних дисциплін та оновлення комплексу навчальних програм, використання сучасних мультимедійних засобів навчання;

    • підготовку спеціалізованих програм із історії української літератури та сучасного українського літературного процесу для інших спеціальностей Інституту філології та факультетів Університету;

  • наукова робота (підвищення наукового рівня викладачів через захист докторських дисертацій, присвоєння вчених звань, участь у міжнародних програмах обмінів та стажувань, міжнародних наукових конференціях і семінарах, публікація монографій і наукових статей, у тому числі в міжнародних виданнях, налагодження і підтримка професійних зв’язків з науковими спільнотами зарубіжних країн тощо);

–внесення збірників наукових праць «Літературознавчі студії», «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» до реєстру міжнародних науковометричних баз;

    • оформлення літературно-мистецької аудиторії імені д. філол. н., проф. М. Грицая – відомого українського літературознавця, декана філологічного факультету, завідувача кафедри історії української літератури – для проведення круглих столів, наукових дискусій, мультимедійних заходів, самостійної підготовки студентів та ін.


3.Концепція розвитку кафедри

3.1.Орієнтири Концепції

Орієнтири Концепції розвитку кафедри визначаються її метою, яка полягає у створенні сучасної ефективної стратегії розвитку з метою підвищення якості освітніх послуг на основі поєднання традиційних напрацювань і запровадження інноваційних методів, модернізації змісту гуманітарної освіти, організації її відповідно до світових навчальних і наукових тенденцій. Завданням кафедри новітньої української літератури є підготовка фахівців-літературознавців, філологів, здатних забезпечувати виконання завдань у сфері науки, освіти, а також у галузях науки, літератури, культури та мистецтв, де необхідні інтегративні знання та навички з урахування динамічних вимог ринку праці.

До стратегічних завдань кафедри новітньої української літератури, що уможливить інтеграцію української літературознавчої освіти і науки в єдиний європейський освітній простір, слід віднести міжнародні освітні проекти з університетами – партнерами КНУ у сфері наукових студій із історії української літератури та сучасного вітчизняного та світового процесу, обмін провідними фахівцями для читання авторських курсів, утворення двосторонніх робочих груп для здобуття дослідницьких грантів, підтримку культурних проектів українських спільнот, що мешкають поза межами України.
3.2.Обґрунтування концептуальної ідеї розвитку кафедри

Концептуальна ідея кафедри полягає у виконанні місії подвійного характеру: навчальної та науково-дослідницької, їх об’єднавчим фактором є педагогічний чинник у роботі викладачів зі студентами. Домінуючим аспектом є усвідомлення діяльності, спрямованої на входження Інституту філології як складової частини Університету до світових рейтингів. Відповідно, заохочення викладачів кафедри публікувати статті у зарубіжних виданнях, призначення на кафедрі відповідального за переклад і розміщення таких статей. Робота кафедри має комплексний характер, навчально-виробнича діяльність підпорядковується науково-дослідницькій роботі, кадрове поповнення кафедри відбувається за рахунок підготовки кандидатів і докторів наук через цільову аспірантуру і докторантуру.
4. Призначення, мета і завдання розвитку кафедри

  • Метою роботи кафедри є постійний і систематичний науковий і навчально-методичний пошук, засвоєння світового досвіду університетської освіти, його поєднання з національною традицією, запровадження сучасних підходів до вивчення новітньої української літератури. Нові напрями необхідно виробляти в теоретичній і науковій сферах гуманітаристики. Важливим напрямом розвитку кафедри має стати викладання курсів і спецкурсів для іноземних громадян іноземними мовами, зокрема англійською та слов'янськими. Передусім тих, які вивчаються у ВНЗ інших держав.


Принципи роботи кафедри:

  • нормативності. У роботі керуватись основними нормативними документами: законом України «Про освіту», законом України «Про вищу освіту», Статутом Університету, Положенням про кафедру;

  • динамічності. Передбачає оперативне реагування кафедри як навчально-виховного та наукового підрозділу Інституту філології на зміни у процесі професійної підготовки (інновації в освіті);

  • комплексності. Передбачає рівноцінну реалізацію усіх напрямів роботи кафедри (навчальна робота, організаційно-методична, наукова, виховна);

  • колективної та особистісної відповідальності за процес і результати професійної підготовки майбутніх фахівців-філологів;

  • публічності. Здобутки, результати роботи кафедри з різних напрямів регулярно обговорюються на засіданнях кафедри, радах Інституту філології та Університету.

Для досягнення поставленої мети і реалізації ідей кафедрою на практиці визначаються такі основні завдання:

  • Поглиблення інтелектуального потенціалу кафедри, розвитку науково-методичної бази кафедри, підвищення професіоналізму професорсько-викладацького складу;

  • Впровадження інноваційних методів організації навчального процесу, застосування прогресивних освітніх технологій;

  • Співпраця із стратегічними зарубіжними партнерами.

  • Участь у розробці нових спеціалізацій спільно з кафедрами Інституту філології та науковими відділами Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

  • Моніторинг і аналіз ринку праці з позицій практичного застосування умінь і навичок фахівців-філологів.


5. Пріоритетні напрями роботи кафедри

Основні напрямки роботи кафедри: навчально-методична робота; науково-дослідна робота; підготовка професорсько-викладацького складу; навчальна та виховна робота зі студентами; міжвузівські та міжнародні наукові зв’язки; робота кураторів зі студентами.
6. Основні механізми реалізації програми розвитку кафедри

6.1. Організація навчального процесу та методичне забезпечення дисциплін кафедри в умовах створення загальноєвропейського освітнього порталу

Головна мета освітньої діяльності кафедри полягає у підготовці та випуску конкурентоспроможних фахівців-філологів, які набули знань та навичок відповідно до загальнодержавних і міжнародних критеріїв та стандартів вищої освіти.

Зазначене потребує від викладачів кафедри забезпечення високого науково-теоретичного, методичного і професійного рівня викладання та інноваційного супроводу навчального процесу.
Основними механізмами реалізації програми розвитку кафедри є:

2.1. Інтеграція до європейської системи освіти на засадах Болонської декларації, яка визначила підходи до створення єдиного європейського освітнього простору.

2.2. Застосування у процесі навчання індивідуальних практичних завдань, тестових опитувань та інших форм інтерактивної підготовки, що дозволить закріпити теоретичні знання і розвинути навички практичної роботи у студентів.

2.3. Створення на кафедрі робочих груп, що постійно здійснюють моніторинг і вдосконалення окремих навчальних блоків.

2.5. Підготовка до друку і видання підручників і навчальних посібників із дисциплін кафедри, а також підготовка до перевидання тих матеріалів, що отримали широке визнання у студентів та викладачів.

2.8. Розроблення та поліпшення навчально-методичної літератури для самостійної позааудиторної роботи студентів із використанням віртуально-тренінгових електронних технологій навчання.

2.9. Розробка дистанційних курсів навчання з профільних дисциплін кафедри на основі інформаційних і комунікаційних Інтернет-технологій.

2.11. Розвиток сайту та сторінки кафедри у соціальних мережах, розміщення на ньому навчально-методичних матеріалів, що дають змогу проводити навчання за допомогою різного рівня комп'ютерних технологій.

2.12. Розвиток індивідуальних форм методичної роботи: наставництва, стажування, консультування, взаємовідвідування занять, самоосвіти.

2.13. Активізація використання в навчальному процесі сучасних досягнень науки і техніки, інформаційних технологій та програмного забезпечення, новітньої навчальної та науково-методичної літератури.

2.14. Впровадження в навчальний процес ефективної системи практичного супроводу навчального процесу (навчальні та виробничі практики, прикладні наукові студії), яка забезпечує високий рівень професійної підготовки фахівців.

2.15. Організація ефективної системи керівництва і надання кваліфікованої допомоги студентам під час підготовки курсових та кваліфікаційних робіт ОКР «бакалавр», «магістр».



Залучення відомих літературознавців, істориків, психологів, філософів і педагогів України та зарубіжжя до проведення навчальних занять зі студентами.

6.2. Організація науково-дослідного процесу, наукова робота кафедри зі студентами, міжнародні зв’язки.

Науково-дослідна робота кафедри є невіддільною складовою науково-дослідної роботи Університету і спрямована на забезпечення навчально-виховного процесу на кафедрі та здійснення наукових досліджень розвитку сучасної новітньої української літератури.

Активізація науково-дослідної діяльності кафедри передбачає здійснення таких заходів:

3.1 Посилення координації тематики наукових досліджень кафедри та участь її співробітників, аспірантів і студентів у регіональних, всеукраїнських та міжнародних конференціях, де здійснюється апробація результатів наукових досліджень.

3.2. Проведення на регулярній основі науково-методологічних семінарів кафедри, науково-практичних конференцій і науково-мистецьких заходів, на які запрошуються випускники кафедри та провідні фахівці-філологи України і зарубіжжя.

3.3. Розширення участі кафедри в загальноукраїнських і міжнародних проектах, регулярне здійснення публікацій за кафедральною тематикою.

3.4. Здійснення наукового керівництва та консультування аспірантів і докторантів провідними викладачами кафедри, а також підготовка експертних висновків та рекомендацій на підручники, посібники для навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації, рецензій на дисертаційні роботи.

3.5. Підвищення вимогливості та відповідальності наукових керівників і консультантів за якість підготовки аспірантами і докторантами кафедри наукових досліджень, своєчасне їх подання для розгляду на засіданнях кафедри і міжкафедральних наукових семінарах.

3.6. Підвищення відповідальності аспірантів, молодих викладачів кафедри за якість виконання науково-дослідних робіт, результати яких мають бути оприлюднені шляхом публікації наукових статей, тез доповідей на науково-практичних конференціях різного рівня та впроваджені шляхом захисту дисертацій та використання у навчальному процесі.

3.7. Формування наукових зв'язків з державними освітніми й академічними установами, а також зарубіжними вищими навчальними закладами.

3.12. Сприяння впровадженню науково-дослідних розробок кафедри у навчальний процес.

3.15. Розвиток кадрового потенціалу кафедри, стимулювання підвищення кваліфікації кадрів.



Наукова та виховна робота кафедри зі студентами.

Головна мета виховної роботи кафедри – формування у студентської молоді комплексу особистісних якостей і рис характеру майбутнього фахівця, науковця та громадянина України, які поєднують глибокі знання, уміння і практичні навички, національну свідомість і гордість за свою Батьківщину, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, політичну, фізичну, екологічну культуру.

Досягнення окресленої мети передбачає здійснення таких заходів:


  • взаємодії з органами студентського самоврядування (студентський парламент, Наукове товариство студентів і аспірантів, студентський профком);

  • заохочення студентів до участі у науково-практичних конференціях, підготовки наукових доповідей, статей;

  • публічне обговорення на засіданнях кафедри стану написання курсових та кваліфікаційних робіт ОКР «бакалавр», «магістр» та їх перехресне рецензування;

  • надання найкращим випускникам магістратури рекомендацій для вступу в аспірантуру.

5.1. Надання допомоги студентам у вирішенні всіх питань щодо умов навчання, побуту у гуртожитках, працевлаштування, студентської творчості, фізкультури, спорту.

5.2. Активізація виховної роботи в академічних групах щодо національного громадянського виховання студентів, в основу чого слід покласти принципи гуманізму, демократизму, наступності і спадкоємності поколінь, шанобливого ставлення до української мови і культури, формування культури міжнаціональних відносин, втілення у життя української національної ідеї.

5.3. Використання кураторами академічних груп при роботі із студентами особистісно-орієнтованого підходу, активних методів виховання з метою формування у студентів поваги до законів і норм співжиття у суспільстві, посилення пропаганди проти асоціальної поведінки.

5.4. Здійснення заходів щодо посилення ефективності виховного процесу, його інтеграції з навчальною діяльністю студентів і викладачів кафедри, обов'язкового визначення виховних завдань навчальних дисциплін та контролю за їх реалізацією.

5.5. Формування особистості професіонала-фахівця, який усвідомлює свою належність до історичних традицій і сучасних проявів української культури, чітко орієнтується в реаліях і перспективах всесвітньої соціокультурної динаміки та підготовлений до життя і праці в умовах глобалізації світу.
Міжнародні та міжвузівські наукові зв’язки кафедри.
Кафедра новітньої української літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка веде постійний творчий диспут із науковими, освітніми та культурницькими осередками – як України, так і Польщі, Чехії, Канади. Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог та Болонського процесу. Саме в цьому контексті є актуальним співробітництво кафедри новітньої української літератури з іноземними вищими навчальними закладами (у Любліні, Брно, Вроцлаві, Оломуце, Варшаві та ін.). Круглі столи та зустрічі з науковою та освітньою громадськістю сприяють налагодженню культурних та наукових міжнародних контактів.

Стратегією розвитку кафедри передбачено здійснення стажування викладачів кафедри в навчальних закладах близького і далекого зарубіжжя, залучення науковців різних країн світу до наукових диспутів зі студентами-філологами, а також двосторонній обмін студентів.


6.3. Підготовка професорсько-викладацького складу.

Станом на 2015 р. на кафедрі новітньої української літератури працює 13 викладачів. Штатних ставок 13. З них докторів наук – 4: Г.Семенюк, Ю.Ковалів, А.Гуляк, О.Романенко. Вчені звання професора мають Г.Семенюк, Ю.Ковалів, А.Гуляк, Н.Гаєвська. Наукові ступені кандидата наук і вчені звання доцента мають: Ю.Бандура, С.Дяченко, Г.Жуковська, О.Міщенко, О.Ткаченко, Н.Янкова. Кандидати наук, асистенти – Н.Резніченко, М.Рябченко. Оптимізація підготовки професорсько-викладацького складу кафедри здійснюватиметься шляхом:

- запровадження ефективних методів підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів;

- підвищення вимог щодо викладання дисциплін кафедри професорсько-викладацьким складом;

- залучення до викладацького складу кафедри кращих випускників аспірантури;

- забезпечення читання нормативних базових курсів виключно фахівцями, які захистили кандидатські та докторські дисертації зі свого предмета, мають низку публікацій із нього;

- сприяння наданню творчих відпусток та стажування для наукової роботи;

- підвищення якісних характеристик потенціалу кафедри через отримання вченого звання доцента і професора;

- підготовка наукових кадрів через аспірантуру і докторантуру.

6.4. Перспективний план навчальних і наукових публікацій кафедри.

До друку заплановано підручник з історії української літератури для навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації, зокрема:

проф. Ковалів Ю.І. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: ВЦ «Академія», 2014 – 472 с.(Серія «Альма-матер»).

Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (Лист №1/11–12966 від 08.08.2012)

Крім того, готуються до друку підручники для середньої та вищої школи, навчальні посібники, монографії, вибрані художні твори українських письменників ХХ століття та ін..
7. Основні умови успішного здійснення програми

Основними умовами успішного здійснення програми розвитку кафедри новітньої української літератури є:

- вдалий добір науково-педагогічних кадрів, створення умов для їх ефективної навчально-методичної та дослідницької діяльності;

- підтримка ініціатив професорсько-викладацького складу кафедри керівництвом Інституту й Університету.


Програму розвитку підготував в. о. завідувача кафедри новітньої української літератури д.філол.н., професор А.Б. Гуляк.

Програму обговорено і прийнято за основу рішенням кафедри новітньої української літератури (витяг із протоколу засідання кафедри № 1 від 27 серпня 2015 року).

В. о. завідувача кафедри новітньої української літератури

д.філол.н., проф. Гуляк А.Б.



Директор Інституту філології

д.філол.н., проф. Семенюк Г.Ф.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка