Програма початкової освіти цикл І (1 2 класи)



Сторінка3/10
Дата конвертації11.05.2018
Розмір1.57 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Математична освітня галузь
Пояснювальна записка
Освітня програма з математики для 1 – 4 класів спрямована на формування в учнів математичної ключової і предметної компетентностей, реалізацію мети та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової освіти (далі Стандарт).

При конструюванні програми головний акцент зроблено на реалізацію компетентнісного підходу у викладанні математики. Визначальними у структурі програми є обов’язкові та очікувані результати навчання на кінець другого та четвертого класів.



Такий підхід дає можливість чітко бачити, якими компетентностями мають оволодіти молодші школярі на першому та другому циклах початкової освіти, а вчитель не мусить концентрувати свою увагу на вивченні однакового для всіх обсягу і змісту матеріалу, залишаючи за собою право його вибору з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб учнів шляхом розроблення власної освітньої програми.

Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:


  • формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;

  • розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз, планування послідовності дій для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач;

  • формування та розвиток усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;

  • вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей;

  • формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення або спростування, обґрунтування свого вибору;

  • вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;

  • вироблення вміння сприймати, перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

У межах змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами» здійснюється формування поняття числа, насамперед, розуміння учнями принципу утворення різних видів чисел (натуральних одноцифрових, натуральних багатоцифрових, дробових тощо) та способів виконання дій з цими числами ‒ порівняння, додавання, віднімання, множення та ділення. Крім того, розгортається робота з дослідження законів і властивостей, способів виконання арифметичних дій під час розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач.

У рамках змістової лінії «Вимірювання величин», опираючись на суб’єктний досвід та навички дослідницької роботи, молодші школярі вчаться вимірювати величини довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів, оперувати грошима.

Разом з тим, учні виконують перетворення, порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел, розв’язують повсякденні проблеми математичного змісту, в тому числі й сюжетні задачі, використовуючи різні одиниці вимірювання величин.

У процесі навчальної роботи з різного роду величинами виокремлюється також і робота з геометричним матеріалом, дослідження просторових відношень та геометричних фігур різних форм, конструювання площинних та об’ємних фігур з підручного матеріалу, створення макетів реальних та уявних об’єктів різних конструкцій, виконання простих завдань, описаних у математичних текстах, в т.ч. й сюжетних задачах геометричного змісту (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»).

Формування в учнів уміння аналізувати повсякденні проблеми математичного змісту потребує оволодіння ними математичним моделюванням як прийомом діяльності при дослідженні реальних об’єктів і процесів та при розв’язуванні навчально - пізнавальних і практико зорієнтованих задач, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

З прикладами так званих «фізичних» моделей школярі зустрічаються ще в дошкіллі: іграшки, що оточують дитину, фотографія людини, глобус та ін., а математичне моделювання – це створення моделей та їх дослідження засобами математики.

З 1-го класу учнів варто привчати до роботи з різного виду простими математичними моделями, оскільки вони так чи інакше допомагають виділити, впорядкувати, проаналізувати та зафіксувати дані (подані в умові задачі, зібрані за допомогою опитувальника тощо). Ця робота розгортається у межах змістової лінії «Робота з даними».



Таким чином, упродовж двох циклів навчання математики у поєднанні з іншими освітніми галузями у здобувачів початкової освіти здійснюватиметься формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, для забезпечення подальшої здатності успішно навчатися, усвідомлюючи роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.

Результати навчання і пропонований зміст
1 – 2-й клас


Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання


1

2

1. Змістова лінія «Лічба»

лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх



Учень / учениця:

  • лічить за правилами лічби об’єкти навколишнього світу (розташовані послідовно, по колу, хаотично; двійками, п’ятірками, десятками) [2 МАО 1-4.2-1];

  • лічить до 100 в прямому і зворотному порядку [2 МАО 1-4.2-2]




Розпізнає серед ситуацій із свого життя ті, що потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення

Учень / учениця:

  • уживає в мовленні порядкові числівники при встановленні порядкового номера об’єкта відносно іншого [2 МАО 1-1.1-1];

  • відтворює в різних видах діяльності ймовірні та фактичні результати лічби об’єктів, що їх оточують (малює, викладає мозаїку, створює аплікацію, співає, складає власні лічилки тощо) [2 МАО 1-1.1-2]




Визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнює, об’єднує у групу і розподіляє на групи за спільною ознакою

Учень / учениця:

  • визначає істотні, спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу [2 МАО 1-4.1-1];

  • порівнює і впорядковує об’єкти навколишнього світу за однією або декількома ознаками [2 МАО 1-4.1-2];

  • об’єднує об’єкти у групу за спільною ознакою [2 МАО 1-4.1-3];

  • розбиває об’єкти на групи за спільною ознакою [2 МАО 1-4.1-4]




Зіставляє одержаний результат з прогнозованим

Учень / учениця:

    • прогнозує результат лічби об’єктів навколишнього світу, доступних для спостереження [2 МАО 1-3.3-1];

  • припускає, як і на скільки рівних частин треба поділити об’єкти / групи об’єктів [2 МАО 1-3.3-2];

    • зіставляє одержаний результат лічби об’єктів з прогнозованим [2 МАО 1-3.3-3];

    • виконує перевірку правильності лічби довільним способом [2 МАО 1-3.3-4];

    • робить висновок про достовірність передбаченого результату [2МАО 1-3.3-5]




Пропонований зміст

Ознаки об’єктів навколишнього світу: колір, розмір, форма тощо. Спільні та відмінні ознаки. Порівняння і впорядкування об’єктів навколишнього світу за однією або декількома ознаками.

Лічба за правилами об’єктів навколишнього світу в межах 100. Порядкова лічба.

Лічба в прямому і зворотному порядку. Лічба двійками, п’ятірками, десятками.



Співставлення ймовірного та фактичного результатів лічби. Перевірка правильності лічби зручним для себе способом.


2. Змістова лінія «Числа. Дії з числами»

1

2

Лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх

Учень / учениця:

  • читає і записує натуральні числа (мінімум до 100) та нуль – словами і цифрами[2 МАО 2-4.2-3];

  • утворює натуральні числа прилічуванням і відлічуванням одиниці [2 МАО 2-4.2-4];

  • досліджує, що одна і та ж цифра в записі числа набуває різних значень залежно від своєї позиції [2 МАО 2-4.2-5];

  • порівнює натуральні числа в межах 100, позначає результат порівнювання за допомогою знаків >, <, = [2 МАО 2-4.2-6];

  • співвідносить кількість об’єктів навколишнього середовища з відповідним натуральним числом і навпаки [2 МАО 2-4.2-7];

  • ділить конкретні об’єкти / групи об’єктів навпіл, на три, чотири рівні частини (яблуко, торт, піца, квадрат, цукерки, зошити, книжки та ін.) у процесі гри або імітуючи життєві ситуації, описує за допомогою відповідних моделей [2 МАО 2-4.2-8];

  • демонструє, що таке цілий предмет і його частини – половина, третина, чверть [2 МАО 2-4.2-9]




Перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок


Учень / учениця:

  • знаходить потрібну інформацію, використовуючи зокрема й засоби ІКТ [2 МАО 2-2.1-1];

  • перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схематичний рисунок, схему, таблицю, числовий вираз [2 МАО 2-2.1-2]




Обирає послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

  • з’ясовує, яка інформація потрібна для розв’язування проблемного завдання, в тому числі й сюжетних задач (яка інформація наявна, якої інформації немає і яку треба знайти) [2 МАО 2-2.2-1];

  • описує (коментує) послідовність дій стосовно розв’язання проблемного завдання (в тому числі сюжетної задачі) за допомогою дорослого або самостійно [2 МАО 2-2.2-2]




Обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і практичних ситуаціях



Учень / учениця:

  • оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми (шукає номер квартири (будинку), місця в кінотеатрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку, номер кабінету в різних установах, номер телефону тощо) [2 МАО 2-4.3-1];

  • обчислює суму (додає), різницю (віднімає), добуток (множить), частку (ділить) зручним для себе способом у межах 100, зокрема й користуючись предметами або засобами, які їх замінюють) [2 МАО 2-4.3-2];

  • знаходить значення математичних виразів [2 МАО 2-4.3-3];

  • обчислює значення виразів зі змінною [2 МАО 2-4.3-4];

  • застосовує різні способи виконання арифметичних дій з числами (додавання, віднімання, множення, ділення) під час розв’язування завдань та конкретних життєвих проблем, описаних у математичних задачах [2 МАО 2-4.3-5]




Встановлює залежність між компонентами і результатом арифметичної дії

Учень / учениця:

  • розуміє залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів [2 МАО 2-4.8-1]

Прогнозує результат виконання арифметичних дій



Учень / учениця:

  • прогнозує результат обчислень [2 МАО 2-1.3-1];

  • переконується в достовірності обчислення, здійснивши перевірку зручним для себе способом, робить відповідний висновок [2 МАО 2-1.3-2]




Перевіряє правильність результату арифметичної дії; виявляє та виправляє помилки


Учень / учениця:

- знаходить помилки у математичних обчисленнях, усуває їх, виконуючи необхідні дії [2 МАО 2-3.4-1]

Визначає достатність даних для розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

  • знаходить необхідні (суттєві) дані для виконання завдання [2 МАО 2-3.1-1];

  • розуміє, що для відповіді на запитання може бракувати числових даних [2 МАО 2-3.1-2]




Обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання; визначає дію (дії) для розв’язання проблемної ситуації, виконує її (їх)


Учень / учениця:

  • визначає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання [2 МАО 2-2.3-1];

  • розв’язує проблемні ситуації з опорою на прості математичні моделі [2 МАО 2-2.3-2]

Визначає шляхи розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

  • з’ясовує, чи існує інший шлях розв’язування проблемної ситуації (з допомогою дорослого або самостійно), робить відповідний висновок [2 МАО 2-3.2-1]




Пропонований зміст

Натуральні числа 1-10.

Позначення числа цифрою. Цифра 0. Склад чисел 2-10.

Числова пряма. Попереднє і наступне число.

Числа 11-100. Позиційний запис числа.

Порівняння чисел. Знаки <, > , =.


Арифметичні дії додавання (знаходження цілого) та віднімання (знаходження частини цілого).

Назви компонентів дій додавання та віднімання.

Знаходження невідомих компонентів дій додавання та віднімання

Зв’язок між діями додавання та віднімання.

Переставний закон додавання.

Додавання і віднімання чисел у межах 100

Прийоми виконання арифметичних дій додавання і віднімання.
Арифметичні дії множення та ділення.

Назви компонентів дій множення і ділення.

Знаходження невідомих компонентів дій множення та ділення

Зв’язок між діями множення і ділення.

Переставний закон множення.
Ціле, частини цілого.

Різницеве та кратне порівняння.


Математичний вираз та його значення.

Порядок виконання дій у математичних виразах на 1 – 2 дії.



Вирази зі змінною на 1-2 дії.
Ймовірний та фактичний результати обчислень.
Числові рівності і нерівності.
Життєві ситуації, які розв’язуються математичним шляхом (тексти математичного змісту, сюжетні задачі), їх розв’язання з опорою на прості математичні моделі.
Помилки в обчисленнях. Способи усунення помилок.


3. Змістова лінія «Вимірювання величин»

1

2

Вимірює величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів

Учень / учениця:

  • здійснює вимірювання величин, маючи вільний доступ до необхідних вимірювальних приладів (лінійка, термометр, годинник, мензурка) та різного роду нестандартних мірок / підручних засобів (стрічка, сірникова коробка, пісковий годинник, склянка, ложка тощо) [2 МАО 3-4.7-1];

  • знає одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними [2 МАО 3-4.7-2];

  • записує результати вимірювання основних величин у сантиметрах (см), дециметрах (дм), метрах ( м); кілограмах (кг), центнерах (ц); градусах Цельсія (Со), годинах (год), хвилинах ( хв); літрах (л) [2 МАО 3-4.7-3];

  • вимірює довжини предметів або відрізків ) [ 2 МАО 3-4.7-4];

  • будує відрізки заданої довжини ) [2 МАО 3-4.7-5];

  • визначає час з точністю до п’яти хвилин [ 2 МАО 3-4.7-6];

  • позначає час на зображенні/ макеті циферблату годинника зі стрілками [2 МАО 3-4.7-7];

  • використовує календар для опису і розв’язання повсякденних проблем [2 МАО 3-4.7-8];

  • вимірює місткість посудини за допомогою літрової мірки [2 МАО 3-4.7-9]




Аналізує проблемні ситуації зі свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту 

Учень / учениця:

  • розв’язує проблемні ситуації зі свого життя, що містять групи пов’язаних між собою величин (довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) [2 МАО 3-1.2-1];

  • оперує грошима, здійснюючи покупки у крамницях (справжніх та уявних), продаж і покупки на шкільних ярмарках та ін. [2 МАО 3-1.2-2];

  • порівнює об’єкти навколишнього світу за довжиною, масою, місткістю (об’ємом) [2 МАО 3-1.2-3];

  • розуміє, які одиниці вимірювання величини доцільно використовувати в конкретному випадку [2 МАО 3-1.2-4];

  • порівнює іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси, місткості (об’єму), часу, температури [2 МАО 3-1.2-5];

  • перетворює іменовані числа, виражені в одиницях двох найменувань [2 МАО 3-1.2-6];

  • виконує дії додавання і віднімання з іменованими числами, поданими в однакових одиницях вимірювання [2 МАО 3-1.2-7]




Пропонований зміст
Вимірювання величин (довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) за допомогою підручних засобів та вимірювальних приладів. Одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними. Запис результатів вимірювання величин.
Вимірювання довжини предметів або відрізків. Побудова відрізків заданої довжини.
Визначення часу за годинником з точністю до 1 год / 5 хв. Календар та його використання для опису і розв’язання повсякденних проблем.
Вимірювання місткості (об’єму) посудини за допомогою літрової (або іншої) мірки.
Порівняння об’єктів навколишнього світу за довжиною, масою, місткістю (об’ємом).
Доцільність застосування одиниць вимірювання величин у конкретних випадках.
Гроші. Операції з грошима. Формування поняття «решта»
Іменовані числа. Перетворення іменованих чисел, виражених в одиницях двох найменувань. Порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел.
Розв’язання проблемних ситуацій зі свого життя, що містять групи пов’язаних між собою величин.


4. Змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»


1

2

Орієнтується на площині і в просторі; описує або зображає схематично розміщення, напрямок і рух об’єктів

Учень / учениця:

  • встановлює відносне розміщення об’єктів на площині та у просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо), використовуючи математичну мову [2 МАО 4-4.4-1];

  • демонструє вміння переміщувати об’єкти в заданих напрямках: справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору [2 МАО 4-4.4-2];

  • коментує виконувані дії, вживаючи у мовленні відповідні математичні терміни [2 МАО 4-4.4-3]




Розпізнає знайомі геометричні площинні та об’ємні фігури серед об’єктів навколишнього світу, на малюнках

Учень / учениця:

  • розрізняє геометричні площинні та об’ємні фігури за їх істотними ознаками [2 МАО 4-4.5-1];

  • відтворює досліджувані геометричні форми (вирізає, наклеює, малює, моделює та ін.), використовуючи для цього не лише готові геометричні фігури, а й упізнані у предметах навколишнього світу [2 МАО 4-4.5-2];

  • знаходить відомі площинні та об’ємні фігури серед предметів навколишнього середовища, на малюнках [2 МАО 4-4.5-3];

  • наводить приклади предметів у навколишньому світі, які мають форму площинної чи об’ємної фігури [2 МАО 4-4.5-4];

  • розрізняє прямі і непрямі кути, зображає їх на аркуші в клітинку за допомогою косинця [2 МАО 4-4.5-5];

  • будує прямокутник / квадрат на аркуші в клітинку [2 МАО 4-4.5-6]




Конструює площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створює макети реальних та уявних об’єктів

Учень / учениця:

  • моделює геометричні фігури з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок тощо) [2 МАО 4-4.6-1];

  • конструює знайомі площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу (пластиліну, глини, соломки, конструктора тощо) [2 МАО 4-4.6-2];

  • створює макети реальних та уявних об’єктів [2 МАО 4-4.6-3]




Пропонований зміст
Розміщення об’єктів на площині та у просторі. Напрямки руху об’єктів.
Геометричні фігури: точка, пряма, крива, промінь, відрізок, ламана, кут, коло, їх істотні ознаки.

Моделювання геометричних фігур з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок тощо).


Геометричні площинні фігури: трикутник, чотирикутник (прямокутник, квадрат), п’ятикутник, шестикутник, круг, їх істотні ознаки, властивості. Побудова прямокутника /квадрата на аркуші в клітинку.
Геометричні об’ємні фігури: куб, піраміда, куля, конус, циліндр, їх істотні ознаки.
Розпізнавання знайомих геометричних площинних та об’ємних фігур серед предметів навколишнього середовища, на малюнках. Конструювання знайомих площинних та об’ємних геометричних фігур з підручного матеріалу. Створення макетів реальних та уявних об’єктів.


5. Змістова лінія «Робота з даними»

1

2

Аналізує проблемні ситуації свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту 

Учень / учениця:

  • збирає дані, що відображають повсякденні проблеми, на основі запропонованого опитувальника (два-три запитання) [2 МАО 5-1.2-8];

  • впорядковує, порівнює, групує дані, застосовуючи прості моделі [2 МАО 5-1.2-9];

  • зчитує дані з таблиць, піктограм, схем [2 МАО 5-1.2-10]




Пропонований зміст
Збір, впорядкування, порівняння, групування даних. Зчитування даних з таблиць, піктограм, схем.

Виконання простих завдань на основі зібраних (наявних) даних із застосуванням простих моделей.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка