Програма нормативної дисципліни «Історія соціології»



Сторінка1/4
Дата конвертації12.06.2019
Розмір0.51 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»




ЗАТВЕРДЖЕНО


Декан СГТ-факультету

проф. Кіпенський А.В..

“___” ____________ 2017 р.
Навчальна програма

нормативної дисципліни

«Історія соціології»

Розроблена кафедрою соціології і політології

Зав. кафедрою проф. Бурега В.В.

____________________



(підпис)

“_____”__________________2017 р.


Виконавець ________доцент_______________________

(посада)

______Байдак Т.М.________________________________

(прізвище, ініціали) (підпис)

“_____”___________________2017 р.


РОЗГЛЯНУТО


на засіданні кафедри соціології та політології

протокол № 1

від “30 ” серпня 2017 р. Завідувач кафедри

проф. Бурега В.В.






СХВАЛЕНО

вченою радою СГТ факультету бізнесу та фінансів

протокол № ___

від “___” _________ 2017 р.

Декан факультету

проф. Кіпенський А.В.




ХАРКІВ-2017

Розділ 1. Предмет, наукові основи і цілі навчальної дисципліни “Історія соціології”


Курс "Історія соціології" є основою професійної підготовки майбутніх соціологів. Знання історії позволяє вивчити попередній досвід, призвести аналіз теоретичних моделей та емпіричних методик, які можливо застосовувати сьогодні як готові дослідницькі інструменти, ефективність яких випробувана часом. Знання історії соціології дає можливість зрозуміти які є можливості і які обмеження застосування створених у минулому методологічних підходів до аналізу суспільства в цілому. Опанування історії науки сприяє формуванню у студентів соціологічного світогляду.

Предметом дисципліни є розвиток соціологічного знання, основні теорії, що пояснюють суспільне життя, соціологічні школи і персоналії соціологів від виникнення соціології (включно з протосоціологічним періодом) до 20-х рр. XX ст.

Методологічні та наукові основи курсу. Науково-теоретичними основами історії соціології є філософсько-соціологічні концепції розвитку суспільства, наукові досягнення соціології, філософії, політології, соціальної психології та інших суспільних наук. Методологічними основами вивчення курсу історії соціології є аналіз послідовних етапів розвитку соціології, у котрому проявляється загальна тенденція, яка зв’язує минулі та сучасні наукові ідеї і дослідницькі роботи до єдиного цілого. Методичними основами вивчення курсу історії соціології виступають: системний підхід, історичний, логічний та порівняльний підходи, аналіз і синтез.

Зміст дисципліни. Вивчення курсу "Історії соціології" спирається на знання студентів, які вони отримали з інших курсів соціально-гуманітарних наук, які вивчаються в університеті: історії України та всесвіту, філософії, вступу до спеціальності, загальній соціологічній теорії, економічної теорії тощо. Курс історії соціології підготовлює студентів для засвоєння змісту курсів “Сучасні соціологічні теорії”, "Соціологія економіки", "Соціологія політики", "Теорія соціальних змін" та ін.

Курс побудовано за модульною схемою. Кожен модуль за навчальним змістом відображає певний важливий етап у розвитку соціологічного знання. Модулі поділяються за темами, що є структурними елементами вивчаємої дисципліни. Теми безпосередньо пов‘язані з конкретними соціологічними школами, творчістю засновників або класиків соціології.

Структура і специфіка курсу зумовлені вимогами освітніх стандартів у підготовці соціологів.

Вивчення історії соціології має мету: ознайомити з соціально-історичними умовами розвитку соціології, її місцем і роллю у культурі і суспільному житті відповідної епохи. Розглянути еволюцію предметної кола вивчаючих проблем, теоретичних моделей та емпіричних методик соціології. Показати особливості становлення української соціологічної думки.



Внаслідок вивчення дисципліни "Історія соціології" студенти повинні
Знати:


  • Соціально-історичні умови розвитку соціології, її місце і роль у культурі і суспільному житті відповідної епохи.

  • Основні ідеї соціальних вчень періоду протосоцілогіїї – ідеї Платона, Аристотеля, Августина, Ф. Аквінського, Н. Макіавеллі, Т.Гоббса, Т. Мора та інших мислителів античності, Середньовіччя, епохи Відродження, епохи Просвіти.

  • Головні положення концепцій засновників соціології – позитивістської парадигми О. Конта, теорії соціальної еволюції Г. Спенсера, соціології економічного детермінізму К. Маркса.

  • Специфіку натуралістичного підходу до соціальних явищ і основні характеристики відповідних наукових напрямків ХІХ століття – механіцизму, географічного детермінізму, соціального дарвінізму, расово-антропологічної школи.

  • Методологію психологічного напрямку в соціології і основні ідеї прибічників психологічної школи.

  • Особливості емпіричної соціології в Європі і США у ХІХ – початку ХХ ст.

  • Усвідомити специфіку розвитку вітчизняної соціології і основні напрямки творчості українських соціологів.

Вміти:


  • Самостійно опрацьовувати першоджерела – теоретичні праці класиків соціології.

  • Реферувати першоджерела і презентувати реферати в групах.

  • Розрізняти основні школи і напрямки соціології за текстами, змістом основних ідей, визначеннями предмета соціології та характерними особливостями методу.

  • Оперувати категоріями, термінами, що складають науковий апарат окремих соціологічних шкіл та напрямків.

  • Критично оцінювати наукову цінність окремих соціологічних теорій та реальний внесок тих чи інших соціологів в розвиток соціологічної думки.

  • Аналізувати соціологічні теорії, враховуючи соціальний та культурний контекст епохи, до якої вони належать.

  • Вміти розробляти заходи щодо подолання деструктивних тенденцій у розвитку соціальних систем шляхом вивчення теоретичного та емпіричного матеріалу та результатів соціологічних досліджень.

  • Брати участь у дослідницькій роботі, спрямованій на аналіз і вивчення латентних характеристик процесів і явищ соціальної дійсності.

  • Брати участь у аналізі соціальної обумовленості суспільних змін, спираючись на соціологічні теорії та соціальні технології, використовуючи новітнє інформаційне забезпечення, застосовуючи комплексний підхід.

Розділ 2. Організаційно-методичні вказівки

2.1. Організація, методики проведення, матеріальне забезпечення лекцій та практичних занять.

Лекції та практичні заняття проводяться з використанням: проблемних лекцій, дискусій, ділових ігор, виконання групових завдань, підготовки та обговорення рефератів. У викладанні курсу використовуються комп’ютери.

2.2. Система контролю якості навчання студентів.

Поточний контроль знань студентів забезпечуються переважно в усній формі на семінарських заняттях. Знання студентів оцінюються за допомогою: тестів, відповідей на семінарських заняттях, виконання індивідуальних та групових завдань, підготовкою та презентацією реферату та есе.

Проміжний контроль здійснюється після кожного модуля за допомогою 4 контрольних робіт (питання додаються).

Семестровий контроль проводиться у вигляді заліку (3 семестр) та іспиту (4 семестр).



З курсу "Історія соціології" студенти пишуть реферати та захищають курсову роботу (теми додаються).

2.3. Організація самостійної роботи студентів.

Назва теми.

Основні види самостійної роботи

Форми контролю

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Тема 1. Історія соціології. Введення в курс







Х




Х

Х

Х

Х

Х

Тема 2. Протосоціологія. Соціальні вчення Античності




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 3. Соціальні вчення Середньовіччя

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 4. Соціальні вчення Відродження

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 5. Соціальні вчення Нового Часу




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 6. Соціальні вчення епохи Просвіти




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 7. Соціально-історичні та теоретичні передумови. виникнення соціології як самостійної науки на початку ХІХ ст




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х




Тема 8. Соціологічний позитивізм О. Конта

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 9. Соціологічна теорія Г. Спенсера

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 10. Історичний матеріалізм Карла Маркса.

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 11. Основні натуралістичні напрями в соціології другої половини ХІХ ст. – початку ХХ століття




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 12. Психологічний напрямок в соціологічної теорії




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Продовження таблиці



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Тема 13. Соціологічна концепція Еміля Дюркгейма




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 14. “Розуміюча” соціологія Макса Вебера




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 15. Ф. Тьоніс, Г. Зіммель - представники німецької класичної соціології




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 16. Вільфредо Парето та політико-соціологічний неомакіавеллізм




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Тема 17. Зародження і перші етапи існування емпіричної соціології.




























Тема 18. Соціологічна думка в Україні




Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х


Примітка.

Номера в таблиці відповідають наступним формам контролю:

1. Виконання обов'язкового домашнього завдання.

2. Підготовка короткого письмового повідомлення по однієї із запропонованих тем.

3. Підготовка рефератів.


  1. Підготовка усного повідомлення по одній з запропонованих тем.

  2. Проведення тестування.

6. Усний опит.

7. Включення відповідних питань і завдань у модульний контроль.



  1. Включення відповідних питань і завдань в іспитові білети.

  2. Включення відповідних питань і завдань до контрольних робіт.

Тематика рефератів та література до них додається.



Розділ 3. Зміст та структура навчальної дисципліни.

Як навчальна дисципліна "Історія соціології" включає обов’язковий мінімум основних дидактичних одиниць.


Модуль № 1. Розвиток європейських соціальних ідей в період до виникнення соціології
Тема 1. Історія соціології. Введення в курс

Причини звернення соціології до своєї історії. Роль і функції історії соціології в системі соціологічного знання. Об’єкт, предмет історії соціології. Внутрішньонаукові та позанаукові фактори розвитку соціології

Принципи історико-соціологічного познання. Критерії соціологічного знання: онтологічні, епістемологічні, етичні, інституто-організаційні. Специфіка соціології як гуманітарної науки. Орієнтири, які дозволяють робити відбір, що включати в історію соціології: наукова школа та парадигма. Характеристика наукової школи, критерії виділення наукових шкіл. Парадигма, та признаки її існування. Соціологія, як мультіпарадигмальна наука.

Періодизація світової соціологічної думки. Підходи до визначення нижній межі соціології. Критерії періодизації історії соціології. Єтапи розвитку соціології за Кюеном та Греслем, Зборовским, Захарченко. Етапи розвитку мирової соціологічної мислі: 1) "протосоціологія" – від джерел (у епоху античності) до кінця XVIII століття; 2) виникнення соціологія як самостійної науки – перша половина XIX с.; 3) епоха створення класичних соціологічних концепцій – друга половина XIX – початок XX ст.; 4) сучасний етап в розвитку соціології – починається з 20-х рр. XX століття; 5) новітній етап у розвитку науки о суспільстві («соціологічний постмодернізм») – починаючи з 70-х рр. XX століття.


Тема 2. Протосоціологія. Соціальні вчення Античності.
Поняття протосоціології. Історико-культурні етапи розвитку протосоціологічної думки. Античний світ: ідеальна держава Платона і соціально-філософська концепція Аристотеля. Античність як історична епоха (VIII ст. до н. е. – III ст. н. е.) і специфічний тип культури: міфологічна картина мира, справедливість як вища цінність, соціальна організація поліса. Криза полісного суспільного строю в середині V–IV ст. до н. е. Розвиток класичної грецької культури у ситуації соціальної кризи. Соціальні ідеї Платона, Аристотеля, як реакція на соціальну кризу та пошук нових шляхів її здолання. Вчення о трьох душевних началах громадян та розподіл громадян на "стани" трудівників, стражів, філософів. рішення проблеми соціальної нерівності. Творчість Аристотеля. Держава як вища форма спілкування (взаємодії) людей. Реалізація у державному устрою етичного ідеалу "благої середини". Вчення про середній клас. З'єднання ідей Платона і Аристотеля з концепцією космополітизму у вченні Цицерона про державу. Вплив ідей античних авторів на європейську суспільну мисль.


Тема 3. Соціальні вчення Середньовіччя.

Середньовіччя як історична епоха (IV–XIV ст.) і специфічний тип культури: християнсько-біблейська картина мира (Бог-творець, ієрархічний порядок створення, протиборство тілесного та духовного), феодальна соціальна організація. Криза суспільного устрою Римської імперії у IV–V ст. Розвиток християнської культури за умовами соціальної кризи. Вчення Отців Церкви – Василя великого, Іоанна Златоуста, Аврелія Августина як осмислення шляхів виходу з кризи.

Життя Аврелія Августина та обставини створення трактату "О місті Божім". Протиставлення міста земного і міста небесного як двох принципів людських об'єднань. Концепція ієрархічного порядку трьох видів світа: оправдання збереження державного устрою у земному житті та затвердження провідної суспільної ролі церкви.

Криза соціального порядку класичного феодалізму у середині XII–XIII ст. Розвиток середньовічної (готичної) культури за умовами суспільної кризи. Схоластична та містична теологія як реакція на кризу та осмислення виходу з неї..

Ідея включення соціального порядку до ієрархії створеного Богом "вселенського суспільства" Фоми Аквінського. Роль людських законів в утриманні ієрархічного порядку у суспільстві.
Тема 4. Соціальні вчення Відродження.

Відродження як історична епоха (XV–XVI ст.) і первинна форма культури сучасного типу: гуманістично-естетична картина мира (антропоцентризм), перехідний суспільний стрій – суміщення феодальної і буржуазної форм соціальної організації. Соціальна криза – розпад феодалізму в середині XV–XVI ст. Розвиток культури Високого Відродження у ситуації кризи. гуманістичні вчення Томаса Мора, Ніколо Макіавеллі та інших мислителів цього періоду як спроба осмислення шляхів здолання кризи.

Життя Т. Мора та обставини створення "Утопії". Критика недоліків англійського суспільства і підсумки о негативної ролі приватної власності. Соціально-історичний зміст ідей Т.Мора: з'єднання позитивних сторін феодального і буржуазного соціального порядку.

Трактат "Государ" Ніколо Макіавеллі як технологія збереження монархії за ситуацією, коли більшість громадян не володіють доблестю. Суть макіавеллізму: укріплення державного устрою, відповідного даним соціально-історичним умовам ("політичний реалізм").



Тема 5. Соціальні вчення Нового Часу.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка