Програма навчальної дисципліни "Міфологія". Доц. Дарморіз О. В



Сторінка8/13
Дата конвертації22.10.2017
Розмір2.85 Mb.
ТипПрограма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема. Музей як соціокультурний інститут

1. Поняття “музей”. Музейний предмет і його властивості

2. Соціальні функції музею. Музейна комунікація

3. Класифікація музеїв (на матеріалах музеїв України)

4.Сучасне українське музейництво та правові засади діяльності музеїв в Україні

Тематика наукових рефератів і творчих есе:

▪ Поняття “музей” та його інтерпретація у світовій і вітчизняній науковій думці.

▪ Соціальні функції музею: загальна характеристика

▪ Роль і соціальні функції історичних музеїв в сучасному українському суспільстві.

▪ Історія та основні принципи будівництва музейних приміщень.

Питання для самостійної роботи:

1. Розкрийте етимологію слова “музей”.

2.В яких працях вчених було здійснено теоретичну розробку поняття “музейний предмет”?

3. Дайте визначення музейного предмета.

4. Назвіть основні соціальні функції музею.

5. Дайте визначення музейної комунікації.

6. На які підвиди поділяються художні музеї?

7. Назвіть особливості побудови музеїв-ансамблів.

8. Яке функціональне призначення громадських музеїв?

9.Обгрунтуйте думку щодо доцільності в законодавчій базі України окремого закону про музей та музейну справу.

10.Назвіть і проаналізуйте основні напрямки музейної діяльності згідно із законом України про музей та музейну справу від 29.06.1995 р.

Рекомендована література:

1. Вол Б., Шуст Р. Сучасне галицьке музейництво: стан і перспе­ктиви // Галичина: Етнічна історія: Тематичний збірник статей. Львів, 2008.


  1. Горішевський П., Ковалів М., Мельник В., Оришко С. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв. Івано-Франківськ, 2005.

  2. Громадські музеї Львівщини: Довідник: У 2 т. / Авт.-упоряд. Л.Перейма, Я. Огоновська та ін. Львів, 2007. Т.1.

  3. Закс А Б. Динамика социальных функций музеев СССР // Музееведение. Музей мира. Москва, 1991.

  4. Камерон Д.Ф. Музей: храм или форум // Музей-культура-общество: Сб. науч. тр./ ЦМР. Москва, 1992.

  5. Мезенцева Г.Г. Музей Украины. Киев, 1959.

  6. Музейний простір України. - Доступний з: .

8. Портер Д. Роль музея как средства коммуникации // Museum. 1983. №138.

9. Свєнціцький І. Музеї і книгозбірні сучасної України. Львів, 1927.

10. Alexander E.P. Museums in Motions: an Introduction to the History and Functions of Museums. Nashville, 1979.


  1. ІСОМ. - Доступний з:< http://icom.museum/centre.html>.


Тема. Музей як науково-дослідна установа. Музейна експозиція

1. Основні напрями та види науково-дослідної роботи в музеях

2. Організація науково-дослідної роботи в музеях

3. Основні поняття музейної експозиції. Методи побудови експозицій

4. Експозиційні матеріали. Проектування експозиції

Тематика наукових рефератів і творчих есе:

▪ Основні напрями і види науково-дослідної роботи в музеях.

▪ Організація науково-дослідної роботи в музеях.

▪ Експозиція музейної виставки: основні вимоги до побудови.

▪ Використання експозиційних матеріалів у процесі побудови музейної експозиції.

Питання для самостійної роботи:

1. Назвіть провідні наукові сфери діяльності музею та специфіку їх вияву.

2. На досягнення якої мети спрямовано вивчення музейних предметів?

3. На чому базується дослідження в галузі музейної комунікації?

4. Які установи розробляють загальні проблеми музеєзнавства?

5. Дайте визначення поняттю “експозиція”.

6. Які музейні предмети входять до складу експозиційних матеріалів?

7. Яким вимогам має відповідати тематико-експозиційний план?

Рекомендована література:

1. Вирзинг М. Различия в работе музеев Российской Федерации и Западной Европы // Музей и общество на пороге XXI века: Материалы


научной конференции, посвященной 120-летию Омского государственного историко-краеведческого музея / Отв. ред. П.П.Вибе. Омск, 1997.

2.Гнедовский М.Б. Современные тенденции развития музейной коммуникации // Музееведение. Проблеми культурной коммуникациив музейной'деятельности. Москва, 1988.

3. Изучение и научное описание памятников материальной куль­туры (Сб. стат). Москва, 1972.

4. Музееведение: На пути к музею XXI века: Сб. науч. трудов. Москва, 1989:



5. Никишин Н.А. "Язык музея" как универсальная моделирующая система музейной деятельности // Музееведение. Проблеми культурной коммуникации в музейной деятельности. Москва, 1988.

6. Тверская Д.И. Музей как научно-исследовательское учреждение // Музейное дело в СССР. Москва, 1974.

7. Юхневич М.Ю. Я поведу тебя в музей: Учебное пособие по музейной педагогике. Москва, 2001.

8.Гнедовский М.Б. Проектирование в музейном деле: история и перспективы //Музееведение. Музей мира. Москва, 1991.

9. Грачов Я.Н. Из опыта проектирования современных экспозиций // Научные труды НИИ культуры. Вьш. 112, Москва, 1982.

10. Закс А.Б. Экспозиционная работа в современной музееведческой литературе. Москва, 1992.

11. Искусство музейной экспозиции: Сб. науч. труд. / НИИ культуры №45. Москва, 1977.

12. Крейн А.З. Рождение музея. Москва, 1969.

13. Куреньшев А.А. К вопросу о методах построения музейних экспозиций: продолжение дискуссии // Музей в современном мире: традиционализм и новаторство / Труды ГИМ. Вьш. 104. Москва, 1999.

14. Майстровская М.Т. Архитектурно-художественнне компонен­ты в музейной экспозиции // Музееведение. Искусство музейной экспозиции и техническое оснащение музеев. Москва, 1985.

15. Михайловская А.И. Музейная экспозиция: Организация и техника. Москва, 1964.

16. Пелевин Ю. Художественная экспозиция (принципы и методы построения). Москва, 1992.

17. Поляков Т.П. Как делать музей? (О методах проектирования музейной экспозиции). Москва, 1997.

18. Шмит Ф. Музейное дело. Вопросы экспозиции. Ленинград, 1929.
Тема 5. Науково-фондова робота музеїв

1. Визначення поняття “фонди музею”

2. Наукова організація музейних фондів

3. Вивчення музейних предметів і комплектування музейних фондів

4. Облік музейних фондів. Зберігання музейних фондів

Тематика наукових рефератів і творчих есе:

▪ Сутність наукової організації музейних фондів.

▪ Музейні предмети: типологічна характеристика.

▪ Зберігання музейних предметів: основні вимоги.

▪ Сховище Смітсонівського інституту як зразок організації фондосховища.

▪ Особливості зберігання та обліку предметів із дорогоцінних матеріалів та зброї.

Питання для самостійної роботи:

1. Який основний зміст поняття “фонди музею”?

2. У чому полягає особливість унікального музейного предмета?

3. Назвіть основні види музейних колекцій.

4. Яким законом регулюється правовий захист музейних фондів в Україні?

5. Як класифікуються музейні предмети за видовою ознакою?

6. Як поділяються речові колекції за функціональним призначенням предметів?

7. Як здійснюється облік музейних фондів?

8. Охарактеризуйте основні вимоги до заповнення Книги обліку музейних фондів.



Рекомендована література:

  1. Актуальные проблемы фондовой работы музеев: Сб. науч. тр. / НИИ культуры. Вып. 90. Москва, 1980.

  2. Актуальные проблеми фондовой работы музеев (научное комплектование музейних фондов материалами по истории советского общества и современности). Сб. науч. тр. / НИИ культуры. Вып. 83. Москва, 1979.

  3. Актуальные проблеми фондовой работы музеев. Научная обработка музейних предметов: Сб. науч. тр. / НИИ культуры. Вып. 99. Москва, 1981.

  4. Атрибуция музейного памятника: Классификация, терминология, методика. Справочник // Российский этнографический музей / Под ред. И.В. Дубова. Санкт-Петербург, 1999.

5.Бычкова Ю.А. Некоторые проблеми комплектования фондов в музеях исторического профиля // Музей и современность. Комплектование музейних коллекций: Сб. науч.тр. / НИИ культуры. №114. Москва, 1982.

  1. Иксанова И.В. Проблемы комплектования естественно-научных музейних фондов // Музей и современность. Комплектование музейных коллекций: Сб. науч.тр. /НИИ культуры. №114.Москва, 1982.

  2. Інструкції з музейного обліку, зберігання та використання пам'яток державної частини музейного фонду України. [Цит. 2008, 20 серпня].

  3. Інструкція з обліку, охорони і зберігання музейних предметів і колекцій державної частини музейного фонду України. К., 2003.

  1. Инструкция по учету и хранению музейних ценностей, находящихся в государственных музеях СССР. Москва,. 1984.

  2. Кнабе Г.С. Вещь как феномен культури // Музееведение. Музей мира. Москва, 1991.

  3. Кондратьев В.В. Вопроси отбора материалов современности в музейные собрания // Формирование и изучение музейных коллекций по истории советского общества: Сб. науч. тр. / Центральный музей революции СССР. Вып. 13. Москва, 1982.

  4. Королева А.С. Организация открытого хранения музейных фон­дов. Москва, 1962.

  5. Кроллау Е.К. Температурно-влажностный и световой режим хранения музейних фондов. Москва, 1971.

  6. Лурье В.Р. Комплектование фондов и создание экспозиции по
    истории и современному развитию Байкало-Амурской магистрали // Музей и современность. Комплектование музейних коллекций: Сб. науч. тр. / НИИ культури. №114. Москва, 1982.

  7. Музей и современность. Комплектование музейних коллекций: Сб. науч. тр. / НИИ культури. №114. Москва, 1982.

  8. Ольшевская Г.К. Проблеми комплектования материалов по современному периоду отечественной истории // Теория и практика музейного дела в России на рубеже ХХ-ХХІ веков / Труди ГИМ. Вып. 127. Москва, 2001.

  9. Определитель минералов, горных пород и окаменелостей. Москва, 1979.

  10. Пищулин Ю.П. О научном комплектований музейних фон­дов // Актуальные проблеми фондовой работы: Сб. науч. тр. / НИИ культуры. №83. Москва, 1979.

  11. Полякова У.М. К вопросу комплектования музейних фондов по современности в музеях исторического и краеведческого профилей // Актуальнне проблеми фондовой работы: Сб. науч. тр. / НИИ культури. №83. Москва, 1979.

  12. Разгон А.М. К вопросу о научном комплектований фондов в музеях исторического и краеведческого профиля // Актуальные вопросы изучения фондов музея по истории советского общества. Моск­ва, 1982. (Труди ГИМ. Вып. 55).

  13. Разгон А.М. Музейний предмет как исторический источник // Проблеми источниковедения истории СССР и специальных научных дисциплин. Москва, 1984.

  14. Собирательская работа музеев: Сб. ст. Москва, 1961, 1966. (Сб. науч. тр. / НИИ культури. Вып. 3, 16).

  15. Уилкокс В. Самостоятельный научно-исследовательский и хранительский комплекс: Центр поддержки музеев Смитсоновского института // Международный журнал "Museum". 1996. №198.

  16. Эймс М. Расширить доступ к музейним фондам // Междуна­родный журнал «Museum”. 1985. №145.

  17. Ясман З.Д. Музейное комплектование по истории современности и задачи экспозиционного показа // Музей в современном мире: традиции и новаторство / Труды ГИМ. Вып. 104. Москва, 1999.

  18. Яхонт О. В. О реставрации и атрибуции. Москва, 2007.



Тема. Культурно-освітня діяльність музеїв та охорона пам’яток історії і культури

1. Основні форми культурно-освітньої діяльності

2. Екскурсія як форма презентації колекції

3. Музейна педагогіка та музейна соціологія в дослідженні музейних форм комунікації

4. Охорона пам’яток історії та культури

Тематика наукових рефератів і творчих есе:

▪ Музейна екскурсія: основні вимоги до побудови.

▪ Нетрадиційні форми культурно-освітньої діяльності музею.

▪ Основні підходи до вивчення музейної аудиторії у світовій та вітчизняній науковій практиці.

▪ Розробка проблем музейної педагогіки в українській науці.

▪ Державні органи і пам’яткознавство.

▪ Музеї – осередки пам’яткознавства.

Питання для самостійної роботи:

1. Який зміст вкладається в поняття “культурно-освітня діяльність” у сучасних умовах?

2. Дайте визначення екскурсії як форми презентації колекцій.

3. Які основні принципи класифікації музейних екскурсій?

4. Охарактеризуйте роль екскурсовода при формуванні іміджу музею.

5. Яка роль належить консультанту в культурно-освітній діяльності музею?

6. Назвіть основні вимоги до музейної лекції.

7. Розробка проблем музейної педагогіки в українській науці.

8. Проаналізуйте правові засади збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища.

Рекомендована література:



  1. Бєлофастова Т.Ю. Педагогічні засади діяльності музею як со­ціально-культурного центру: Автореф. дис.... канд. пед. наук. К., 2003.

  2. Долженко Г.П. Экскурсионное дело. Ростов-на-Дону, 2006.

  3. Караманов О. Розвиток пізнавальної активності учнів засоба­ми музейної педагогіки // Рідна школа. 2008. №1/2.

  4. Караманов О.В. Проблема методу в музейній педагогіці // Ма­теріали звітних накових конференцій кафедри загальної та соціальної педагогіки Львів, 2007. Вип.6.

  5. Караманов О.В. Роль музейної педагогіки у процесі соціалізації особистості // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Львів, 2007. Вип.22. [Цит. 2008,20 серпня].

  6. Карачунская Т. Музейная педагогика и изобразительная деятельность в детских образовательних учреждениях: Интегрированные занятия. Москва, 2005.

  7. Музейная педагогика: Из опыта методической работы. Моск­ва, 2006.

  8. Некрасова-Каратеева О. Детское творчество в музее: Учеб.пособие. Москва, 2005.

  1. Озерова Д. Музейная педагогика: истоки, настоящее и перспек­тивы // Дошкольное образование. 2002. №22 (94).

  2. Пантелейчук І.В. Трансформація музею як соціокультурного інституту. Автореф.... канд. іст. наук. К., 2006.

  3. Попова Е., Литвак М. Советы начинающим экскурсоводам // Международный журнал " Museum". 1993. №4 (178).

  4. Работа со школьниками в краеведческом музее: Сценарии занятий: Учеб.-метод. пособие. Москва, 2001.

  5. Ребенок в музее: новне векторы детского музейного движения. Москва, 2006.

  6. Юхневич М.Ю. Я поведу тебя в музей: Учебное пособие по музейной педагогике. Москва, 2001.


Тема. Менеджмент і маркетинг у музейній сфері

1. Музейний менеджмент

2. Музейний маркетинг

Тематика наукових рефератів і творчих есе:


▪ Менеджмент у музейній сфері: особливості використання.

▪ Перспективи використання РR-технологій у музейній справі.

▪ Перспективи використання маркетингових технологій у музейній справі.

Питання для самостійної роботи:

1.Дайте визначення поняття “менеджменту”.

2. Які особливості використання теорії менеджменту в музейній практиці?

3. Які зовнішні фактори є визначальними для музейного менеджменту?

4. Дайте визначення музейного фандрейзингу.

5.На якій основі можлива взаємодія музеїв зі спонсорськими організаціями?

6. Дайте визначення музейного маркетингу.

7. Назвіть основні складові музейного маркетингу.

8. Які основні завдання українських музеїв у сфері комунікативної політики?

Рекомендована література:


  1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: Посібник / За редакцією З.Мазурика; Перекл. з нім. В.Лозинський, О.Лянг, Х.Назаркевич. Львів, 2005.

  2. Власюк Г.М., Зосимович О.Ю., Хададова М.В. Музеєзнавство та архівна справа: Навч.-метод. посібн. Житомир, 2006.

  3. Гайда Л.А. Музеєзнавство в закладах освіти: Навч.-метод. посіб / Кіровоград, обл. ін-т післядиплом. пед. освіти ім. В. Сухомлинського. Кіровоград, 2006.

  4. Горішевський П., Дешева М, Ковалів М. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв. Івано-Франківськ, 2005.

  5. Краткий словарь музейних терминов. Москва, 1974.

  6. Лорд Б., Лорд Г.Д. Менеджмент в музейном деле. – М., 2002.

  7. Музеология как научная дисциплина. Учебно-методическое пособие / Автор-составитель А.В. Майоров. Санкт-Петербург, 2005.

  8. Михеева Н.А., Галенського Л. Н. Менеджмент в социально-культурной сфере. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000.

  9. Ноль Л.Я. Компьютерные технологии в музее. – М., 1999.

  10. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв: Навч. посібн. / П.Горішевський, М.Ковалів, В.Мельник, С.Оришко. Івано-Франківськ, 2005.

  11. Піддубний І.А. Основи музеєзнавства. Конспект лекцій. Чернівці, 2002.

  12. Российская музейная знциклопедия / Редкол.: В.Л.Янин и др. Москва, 2001. 7.1-2.

  13. Рутинський М.Й., Стецюк О.В. Музеєзнавство: Навч. посібн. К., 2008.

  14. Сотникова С. Музеология: Пособие для вузов. Москва, 2004.

  15. Тельчаров А.Д. Основи музейного дела: Учебн. пособ. Москва, 2005.

  16. Шляхтина Л. Основи музейного дела: Теория и практика. Учебное пособие. Москва, 2005.

  17. Юренева Т.Ю. Музееведение: Учебник для высшей школы. Москва, 2003. 1-е изд.; Москва, 2004. 2-е изд.; Москва, 2006. 3-є изд.


Тестові завдання до Модуля № 1.

1. Місце і рік заснування Міжнародної ради музеїв:

а) Париж, 1946 р.;

б) Берлін, 1938 р.;

в) Мілан, 1954 р.


2. Музейний предмет - це:

а) вибраний з реальної дійсності предмет музейного зна­чення, який включений до музейного зібрання і здат­ний довго зберігатися;

б) першоджерело знання і науково-культурна цінність, яка може бути передана до музею;

в) предмет, що має історико-культурну цінність і вико­нує функцію збереження історичної пам'яті.


3. Проблематика теорії тезаврування як складова час­тина наукової діяльності музею:

а) пов'язана з процесом пізнання цінності музейних пред­метів та інформації, що міститься в них;

б) вивчає музей як один з комунікаційних інститутів, специфіку передачі інформації в музейній справі;

в) вивчає проблеми, пов'язані з комплектуванням музей­них фондів.


4. Технічні аспекти музейної роботи включають:

а) проблеми, пов'язані з проектуванням музейних споруд, технікою експонування різних типів музейних матеріалів, технічними засобами передачі інформації;

б) вивчення методичних принципів побудови експози­ції як особливої форми музейної комунікації, принци­пи зберігання музейних фондів;

в) питання менеджменту та маркетингу в музейній справі.


5. Поняття музей виникло в:

а) Стародавній Греції;

б) Стародавньому Китаї;

в) Стародавній Індії.


6. Храмова споруда, що слугувала в епоху Середньовіччя для збереження церковних цінностей, називалася:

а) ризниця;

б) скарбниця;

в) бібліотека.


7. Музей Паоло Джовіо (Мusaeum Jovianum) виник:

а) 1520 р.;

б) 1480 р.;

в) 1580 р.


8. Поняття галерея в епоху Відродження означало:

а) зал видовженої форми, одну зі сторін якого прорізав су­цільний ряд великих вікон;

б) приміщення невеликих розмірів, яке мало, як прави­ло, квадратну форму;

в) велику круглу залу зі штучним освітленням.


9. Що означав німецько мовний термін шатц-камера?

а) скарбницю з виробами з дорогоцінного каміння та ме­талів;

б) кабінет монет і медалей;

в) кабінет мистецтва з незвичними “творіннями рук людських” та дивами природи.


10. Поняття антикварій в епоху Відродження означало:

а) зібрання античної старовини, переважно творів скульп­тури, а також і місце для його експонування;

б) кабінет для гуманітарних занять, у якому разом із бібліотекою розміщувалися художні колекції;

в) скарбницю або кладову для коштовних речей.


11. Найкращий анатомічний театр XVII ст. належав:

а) Фредеріку Рюйшу (1638-1731);

б) Конраду фон Геснеру (1516-1565);

в) Ферранте Імперато (1550-1625).


12. Трактат гамбурзького дослідника Каспара НайкеляМузеографія було опубліковано:

а) 1727 р.;

б) 1655 р.;

в) 1821р.


13. Концепція публічного музею стала формуватися:

а) у XVII ст.;

б) у XVIII ст.;

в) у XIX ст.


14. Перші публічні музеї в Англії виникали на основі:

а) колекцій приватних осіб;

б) скарбниці королівської династії;

в) конфіскованих скарбів католицької церкви.


15. Особливість експозиції Бельведерської картинної га­лереї полягала у:

а) використанні принципу історичної систематизації матеріалу та презентації картин за національними школами;

б) систематизації матеріалу за авторською належністю;

в) розташовуванні матеріалів за часом надходження до галереї.


16. Найстаріший зоологічний музей у світі називався:

а) “Ла Спекола”;

б) “Прадо”;

в) “Лувр”.


17.Постання перших національних музеїв у Росії при­падає на період правління:

а) імператора Петра І;

б) імператриці Катерини І;

в) імператриці Катерини II.


18. Перший анатомічний музей у Росії виник у:

а) 1703 р.;

б) 1715 р.;

в) 1764 р.


19. Перший публічний музей в Іспанії, що був відкритий 1819 р., мав назву:

а) Прадо;

б) Гліптотека;

в) Стара пінакотека.


20. Засновником церковного музею у м. Львові 1905 р.був:

а) А. Шептицький;

б) І. Франко;

в) Д. Яворницький.


21. Виникнення спеціалізованих музеїв припадає на:

а) другу половину XIX ст.;

б) першу половину XIX ст.;

в) середину XX ст.

22. Перший у світі музей науки і техніки - Консервато­рія мистецтв і ремесел — було створено:

а) у Парижі;

б) у Берліні;

в) у Мадриді.


23. Перший у світі музей зліпків постав:

а) 1827 р. у Бонні;

б) 1835 р. у Мадриді;

в) 1879 р. у Парижі.


24. Екомузей вперше виник у:

а) Франції;

б) Італії;

в) Португалії.


25. Функціональне призначення інтегрованого музею полягає в необхідності:

а) пізнання людиною навколишнього природного та соціального середовища в усіх його проявах;

б) виконання освітньої, комунікативної та прогностичної функцій;

в) сприяння інтеграції людини в навколишнє соціальне середовище.



Модульна контрольна робота № 1

Мета: проаналізувати історичні аспекти розвитку музей­ної справи Завдання:

  1. Проаналізувати причини виникнення музейної справи в контексті світової культури.

  2. Розкрити вплив культурно-історичних змін у суспільстві на розвиток музейної справи.

  3. З'ясувати специфіку розвитку музейної справи в Україні порівняно зі світовим музейним процесом.

  4. Назвати нові види музеїв XX ст. та здійснити їх функціональну характеристику.


Тестові завдання до Модуля № 2.

1. Поняття музейний предмет ввели у науковий обіг:

а) М. Дружинін;

б) 3. Странський;

в) Г. Мезенцєва.
2. Музейна комунікація це:

а) процес спілкування відвідувача з музейними експоната­ми, що є “реальними речами”;

б) процес обміну інформацією між науковцями в процесі музеєзнавчих досліджень;

в) процес обміну інформацією між музейним працівником та відвідувачами під час екскурсійного огляду експонатів.


3. До категорії художніх музеїв не належать:

а) археологічний;

б) декоративно-ужиткового мистецтва;

в) народного мистецтва.


4. Музей-ансамбль - це:

а) музей, що створений на основі пам'ятників архітектури, їх інтер'єрів, навколишньої території та різних споруд;

б) музей, зібрання та діяльність якого пов'язана з кількома науковими дисциплінами або галузями знань;

в) музей, що функціонує при науково-дослідних інститутах та академіях наук і зазвичай входить до їх складу як структурний підрозділ.


5. За юридичним статусом музеї поділяються:

а) на державні, громадські і приватні;

б) на республіканські, крайові, обласні, районні;

в) на музей під відкритим небом, палац-музей, будинок-музей, музей-квартиру, музей-майстерню.


6. До особливостей експериментальних методів у сучасному музеєзнавстві належить:

а) використання комп'ютерного моделювання, що дає змогу виявити найоптимальніший варіант експозиційного вирішення;

б) залучення широкого кола фахівців із питань музеєзнав­ства для пошуку найоптимальнішого варіанта експо­зиційного вирішення;

в) дискусія в засобах масової інформації щодо пошуку найоптимальнішого варіанту експозиційного вирішення.


7. Музейна педагогіка — це:

а) галузь педагогічної науки, предметом дослідження якої є культурно-освітня діяльність у межах музею;

б) галузь наукового знання, що досліджує міжособистісну взаємодію музейних працівників;

в) галузь педагогічної науки, предметом якої є формування науково-кадрового потенціалу для музейних установ.


8. Музейна соціологія виникла:

а) у середині 20-х рр. XX ст.;

б) наприкінці 90-х рр. XIX ст.;

в) на початку 50-х рр. XX ст.


9. Зміст поняття фонди музею включає:

а) всю науково організовану сукупність матеріалів, взятих музеєм на постійне зберігання;

б) частину науково дослідженого музейного фонду, що являє собою найбільшу музейну цінність;

в) сукупність матеріалів, узятих музеєм на постійне зберігання та для тимчасових музейних експозицій.

10. Реліквія - це:

а) предмети, що мають високий ступінь емоційного впливу й особливо шановані як пам'ять про видатну людину або подію;

б) особисті речі видатних державних і громадських діячів, представників науки, культури, мистецтва, а також речі, пов'язані зі знаменними подіями;

в) предмет, що відображає типове явище, але зберігся в од­ному примірнику чи в обмеженій кількості.


11. Меморіальною називається колекція:

а) у якій різнотипні предмети пов'язані з певною особою або історичною подією;

б) що сформована з музейних предметів різних типів (доку­ментів, фотографій, творів мистецтва, речей тощо) і в сво­їй сукупності розкриває певну тему;

в) у якій зберігаються унікальні речі.


12. Зміст визначення образотворчі джерела складають:

а) музейні предмети, що містять зафіксовану за допомогою зорового образу інформацію;

б) музейні предмети, що є речами, створеними людьми, і мають певне утилітарне призначення;

в) музейні предмети, що містять інформацію, зафіксовану за допомогою писемних знаків — літер, цифр та інших символів.


13. Сутність класифікаційних принципів музейних предметів полягає в:

а) поділі на групи за ознаками спорідненості та відмінності всього обсягу потрібних музею предметів; б) групуванні реально існуючих у музейних зібраннях пред­метів за допомогою карток або сучасних електронних за­


собів систематизації та зберігання наукової інформації;

в) процесі, за допомогою якого встановлюються автентич­ність, достовірність і репрезентативність предмета.


14. Легенда про музейний предмет має містити:

а) відомості про походження цього предмета, середовище побутування, способи застосування, а також про самого власника;

б) біографічні дані про життя та діяльність родини ко­лишнього власника цього предмета;

в) міфи й перекази про походження та застосування даного предмета, що частково узгоджуються з реальними фактами.


15. Сутність систематичного комплектування музей­них фондів полягає в:

а) регулярному поповненні музейної колекції однотипними музейними предметами;

б) виявленні і збиранні різнотипних предметів музейного значення, що відображають конкретну тему;

в) формуванні та поповненні систематичних і тематичних колекцій.


16.Під час приймання предметів або колекції у дар музею укладається договір:

а) пожертви;

б) купівлі-продажу;

в) міни.
17. Акт прийому предметів на постійне зберігання скла­дається у примірниках:

а) трьох;

б) двох;


в)одному.
18. Оптимальним температурним режимом для збері­гання предметів живопису є:

а) +12...18°С

б) +18...20°С;

в) до+12° С.


19. Максимальний термін експонування предметів на паперовій основі складає:

а) шість місяців протягом року;

б) один місяць протягом року;

в) три місяці протягом року.


20. Тематичні музейні виставки формуються на ос­нові:

а) експонатів, що відбираються за певною сюжетною лінією;

б) експозицій, що створені за маловідомими та малодоступ­
ними колекціями;

в) предметів, що зазнали реставраційних робіт.


21. Музейна репродукція - це:

а) копія живописного, графічного або фотографічного зоб­раження, що виготовлена друкарським способом і зазвичай в іншому (збільшеному чи зменшеному) розмірі;

б) предмет, створений з метою імітації або заміни іншого предмета, що виступає при цьому як справжній або ори­гінал;

в) предмети, які отримують шляхом зняття з оригіналу форми - твердої, гіпсової або з воску, пластиліну чи інших пластичних матеріалів.


22. Макет - це:

а) предмет, що є об'ємним відтворенням зовнішнього вигляду об'єкта, який створюється в певному масштабі й допускає деяку умовність показу;

б) точна копія, виконана з матеріалу оригіналу та за його ж розмірами;

в) об'ємна оптична копія реального об'єкта, що створюється шляхом запису зображення предмета на світлочутливу пластину або на плівку за допомогою лазерної техніки.


23. Новороб являє собою:

а) точну копію, виконану з матеріалу оригіналу та за його ж розмірами;

б) копію, виконану з оригіналу за точними його обмірами, але іноді створюється за описами або малюнками;

в) копію, виконану шляхом зняття з оригіналу форми - твердої, гіпсової або з воску, пластиліну чи інших плас­тичних матеріалів.


24. Монтажні листи для експозиції виконуються, як правило, у такому масштабі:

а) 1:10;

б)1:5;

в)1:20.
25. Музейна аудиторія - це:

а) сукупність людей, включених у сферу культурно-освіт­ньої діяльності музею;

б) сукупність наукових та інших працівників, які досліджують різні сфери музейної діяльності;

в) коло постійних відвідувачів музею.
Модульна контрольна робота № 2

Мета: проаналізувати теоретичні та практичні аспекти організації музейної справи

Завдання:

1. Розкрити зміст основних напрямів та видів науково-дослідної роботи в музеях.



  1. Дати загальну характеристику фондів музею.

  2. Охарактеризувати сутність наукової організації музей­них фондів.

  3. Визначити й описати основні методи побудови музейної експозиції.

  4. Дати загальну характеристику експозиційних матеріалів.

  5. Охарактеризувати основні етапи процесу побудови музейної експозиції.


Підсумкові залікові питання

  1. З історії виникнення питання про сутність музеєзнавства.

  2. Об'єкт, предмет і метод музеєзнавства.

  3. Основні поняття музеєзнавства.

  4. Структура музеєзнавства та його місце в системі наук.

  5. Формування музейної справи в античну епоху.

  6. Особливості храмового колекціонування.

  1. Світські скарбниці і приватне колекціонування в епоху Середньовіччя.

  1. Виникнення музейної справи на середньовічному Сході.

  2. Природничо-наукові кабінети ХУІ-ХУП століть.

  1. Художнє колекціонування XVII століття.

  2. Виникнення музеографії.

  3. Основні складові концепції публічного музею в провід­них країнах Західної Європи.

  4. Розвиток музейної мережі у Російській імперії.

  5. Перші музеї на етнічній території України (XIX - поча­ток XX ст.).

  6. Особливості музейного будівництва в країнах Америки, Австралії, Азії та Африки.

  7. Основні аспекти реалізації національної самосвідомості в музейній діяльності.

  8. Проекти і втілення музеїв національної історії та культури.

  9. Особливості побудови музеїв національного мистецтва.

  10. Наукові принципи комплектування й експонування музейних зібрань.

  11. Музейна справа та освітній процес: особливості взаємодії.

  12. Музейне будівництво радянської пори.

  13. Українські музеї в історико-ідеологічному контексті ра­дянської пори.

  14. Науково-пропагандистська робота в музеях України.

  15. Специфіка побудови дитячих музеїв.

  16. Особливості експозиції екомузеїв.

  17. Музейний предмет і його властивості.

  18. Соціальні функції музею.

  19. Музейна комунікація.

  1. Класифікація музеїв.

  2. Основні напрями і види науково-дослідної роботи в музеях.

  3. Організація науково-дослідної роботи в музеї.

  4. Вивчення музейних предметів та комплектування музейних фондів.

  5. Облік музейних фондів.

  6. Зберігання музейних фондів.

  7. Особливості побудови музейної експозиції.

  8. Основні форми культурно-освітньої діяльності музеїв.

  9. Особливості вивчення музейної аудиторії.

  10. Музейний менеджмент.

  11. Музейний маркетинг.


Опис навчальної дисципліни

Витяг з робочої програми навчальної дисципліни Феномен масової культури

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0201 - культура




Нормативна

(за вибором студента)



Нормативна

Модулів – 2

Напрям підготовки

6.020101 - культурологія




Рік підготовки:

Змістових модулів –

Спеціальність (професійне спрямування)

Культурологія



1-й



Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин – 108

1-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 4


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр


18 год.

Год.

Практичні, семінарські

18 год.

Год.

Лабораторні

год.

Год.

Самостійна робота

72 год.

Год.

ІНДЗ:

Вид контролю: контрольна робота

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 36 до 72

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Познайомити студентів з особливостями становлення, розвитку та функціонування масової культури.

Завдання:


  • дати характеристику предмету, структури курсу, розкрити його міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання (культурологія, історія культури, соціальна культурологія, філософія культури);

  • представити сучасні погляди на сутність, структуру та функції масової культури, подати її морфологічну модель;

  • дати характеристику головних форм масової культури;

  • охарактеризувати джерела і чинники розвитку сучасної масової культури та особливості соціокультурної динаміки початку ХХІ ст.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

головні наукові концепції, які пояснюють природу та сутність масової культури;

базові поняття, які характеризують сферу масової культури;

загальні закони функціонування та розвитку масової культури;



вміти:

застосовувати набуті теоретичні знання для аналізу артефактів та конкретних реалій буття сучасної масової культури.



Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Природа та функції масової культури



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка